Добірка наукової літератури з теми "Соціально-територіальний"

У статті досліджено суть та особливості механізму державно-приватного партнерства (ДПП). Висвітлено ознаки та форми здійснення державно-приватного партнерства, передбачені законодавством України. Систематизовано основні переваги ДПП як для держави, так і для приватного бізнесу. Проаналізовано динаміку кількості проєктів, реалізованих в рамках державно-приватного партнерства в Україні. Досліджено територіальний розподіл проєктів державно-приватного партнерства, а також визначено пріоритетні сфери національної економіки, в яких застосовується даний механізм. Виокремлено актуальні проблеми розвитку державно-приватного партнерства в нашій державі. Проаналізовано приклади зарубіжного досвіду успішної реалізації проєктів ДПП та можливості їх імплементації за сучасних умов соціально-економічного розвитку України.

Розглянуто основи державного регулювання процесів децентралізації на місцевому рівні в Україні, які спрямовані на ефективний результат проведення адміністративної реформи. Необхідність останньої зумовлена певними причинами, головними з яких є неефективна організація виконавчої влади на рівні району та області, зокрема високий рівень централізації влади (замість децентралізації, тобто передання багатьох повноважень органам місцевого самоврядування); нераціональний адміністративно-територіальний устрій, що характеризується великою кількістю дрібних населених пунктів; неефективне місцеве самоврядування, зокрема фінансова неспроможність первинної (базової) ланки місцевого самоврядування за умов задекларованого права на місцеве самоврядування громади кожного населеного пункту. Зазначено, що поява в Україні об’єднаних територіальних громад зумовлена об’єктивними чинниками, більшість із яких має латентний характер. Зокрема, це незворотність глобалізації, яка, впливаючи на всі без винятку макропроцеси, призводить до втрати Україною, а особливо прикордонними територіями, переваг від геополітичного розміщення в частині транзитного «мосту» між Російською Федерацією та Європейським Союзом. Другим вагомим чинником є відставання за всіма показниками соціально-економічного розвитку, що негативно відображається на інвестиційній привабливості держави і її регіонів, впливаючи на інвестиційно-інноваційні показники останніх. Також постійний фінансовий «голод» у частині недофінансування програм регіонального розвитку й перманентна залежність від показників державного бюджету та урядових програм закладають фінансові чинники щодо об’єднання громад. Беззаперечний вплив чинять і військові дії на Сході України, які згуртували територіальні громади в плані оборони та недопущення політичних провокацій і створили підґрунтя для захисту власних територій.

Мета роботи – проаналізувати причини провалу російського імперського проєкту “Новоросія” і дати теоретичне обґрунтування процесу інтеграції південноукраїнського регіону до складу Великої України. Методологія – загальнонаукові, загальноісторичні, міждисциплінарні методи і теоретичні напрацювання окремих вчених. Наукова новизна – вперше у новітній українській історіографії здійснена спроба теоретичного узагальнення комплексу поєднаних між собою соціально-економічних, політичних і етнокультурних процесів, які призвели, з одного боку, до провалу імперського проєкту “Новоросія”, а з іншого – до перетворення південноукраїнських земель на невід’ємну складову частину модерної України. Висновки. Хоча для реалізації проєкту “Новоросія” імперською Росією були задіяні величезні матеріальні, людські й інтелектуальні ресурси, він зазнав краху. На перешкоді стали модернізаційні процеси, які з останньої чверті ХVІІІ – початку ХІХ ст. охопили Європу і перекинулися в Україну, включаючи ту її частину, яка називалася Новоросією. Модернізація активізувала на цій території цілий комплекс факторів, які знівелювали наслідки політики імперської інтеграції Новоросії, спричинили її провал. Одним з цих факторів був переважно український етнічний склад населення регіону, який склався в результаті міграційних процесів. Інший потужний фактор – економіка. В ХІХ – на початку ХХ ст. Південь перетворився на центр економічного тяжіння Наддніпрянської України і її товарного ринку, сприяючи консолідації окремих її регіонів в єдиний національно-територіальний комплекс. Зі свого боку, це активізувало соціальні й етнокультурні процеси, і у кінцевому рахунку, інтенсифікувало на території всієї України процес формування модерної української нації.

У статті визначено теоретико-генетичний розвиток інтеграційних процесів в сучасному регіональному менеджменті з урахуванням векторів суспільного прогресу, поєднання знань економіки, інноватики, соціології, теорії ринків та підприємництва. Наголошено, що інтеграційні процеси завжди мають загальну або локальну дію, формальні та неформальні прояви, позитивний або негативний вплив на явища та процеси людської діяльності, забезпечують позитивну або негативну динаміку окремих соціально-економічних явищ і процесів. Саме інтеграція як рушійна сила формує потенціал суспільства й економіки держави та її територій. Визначено ключові чинники суспільного прогресу, що обумовили дослідження процесу інтеграції в економіці та менеджменті: прискорене формування світового ринку та його впливовість на національні економіки, зміна границь регіонів; укрупнення, централізація та диверсифікація капіталів, прискорена диверсифікація виробництва та сфери послуг; масове виробництво та його залежність від науково-технічного прогресу, екологічних і соціальних стандартів; територіальний перерозподіл світу, зони економічного впливу та новітні формати регіоналізації. Зосереджено увагу на тому, що кластер, як прояв економічної інтеграції в сучасній діяльності, галузевої та регіональної влади, постає первинним в інструментарії стимулювання ринків, бізнесу, якісного та кількісного покращення ділового середовища, залучення інвестицій, інструментом балансу інтересів влади та бізнесу. Зазначено, що кластери постають центром промислової політики, балансують групи регіональних інтересів, стимулюють і корегують регіональний розвиток, прискорюють комерціалізацію національних наукових надбань. Визначено такі компоненти потенціалу кластероутворення регіонів, як: наука та освіта; ресурсна база; заощадження підприємств та населення; малий і середній бізнес та інфраструктура підтримки малого та середнього бізнесу. Реалізація потенціалу кластероутворення має ґрунтуватися на системі безпеки від наявних ризиків, побудова якої може максимально швидко сформувати платформу взаємних дій, колективного прийняття рішень, заходів організації та контролю. Обґрунтовано управлінське бачення формування стратегічної мети кластероутворення з урахуванням принципів консолідації та гармонізації ключових інтересів.

Український конституціоналізм має багату історію, яка сягає початку XVIII ст. і пов’язана з Конституцією П. Орлика 1710 р. Видатним документом українського державотворення ХХ ст. є Конституція Української Народної Республіки (далі – УНР), прийнята Українською Центральною Радою (далі – УЦР) 29 квітня 1918 р. Вона стала завершаючим етапом законодавчої діяльності УЦР, здійснюваної упродовж 1917 р. – на початку 1918 р. Метою статті є аналіз змісту чотирьох універсалів УЦР, інших її правових актів із тим, щоб визначити їхнє місце і роль у державотворчій діяльності УЦР як документів, що мали конституційний характер. Ці акти визначали правові засади суверенітету народу України, побудови системи центральних державних органів, а також закріплювали за громадянами УНР широкий перелік прав і свобод, зокрема й право національних меншин на національно-персональну автономію. Автор дійшов висновку, що правові акти УЦР доконституційного періоду містили норми, які визначали засади місцевого самоврядування в УНР, соціально-економічного устрою в державі, її зовнішньої політики. Крім універсалів як комплексних актів УЦР, до найважливіших актів конституційного характеру відносилися передусім такі закони: від 25 листопада 1917 р. “Про утримання Центральної Ради за державний рахунок”, від 25 листопада 1917 р. “Про виключне право Центральної Ради видавати законодавчі акти”, “Про вибори до Установчих Зборів Української Народної Республіки” (листопад 1917 р.), від 2 грудня 1917 р. “Про утворення Генерального Суду”, від 9 січня 1918 р. “Про національно-персональну автономію”, Тимчасовий земельний закон від 31 січня 1918 р., від 2 березня 1918 р. “Про громадянство Української Народної Республіки”, від 4 березня 1918 р. “Про реєстрацію громадянства Української Народної Республіки”, від 6 березня 1918 р. “Про адміністративно-територіальний поділ України”. Доведено, що всі перетворення в УНР були спрямовані на розбудову української незалежної держави і ця ідея червоною ниткою проходить через більшість законодавчих актів УЦР, які передували Конституції УНР 1918 р. Зроблено висновок, що Конституція УНР багато в чому концептуально і змістовно повторювала попереднє законодавство УНР конституційного характеру, норми якого забезпечували легітимізацію УНР як однієї з форм української національної державності, які виникли у період визвольних змагань 1917–1921 рр. Констатується, що при підготовці проекту Конституції УНР був врахований досвід конституційного будівництва у зарубіжних країнах, зокрема й у США.

Мета статті. У статті розглянуто інститут старости як посадової особи в системі органів місцевого самоврядування, його генезу та функції у різні періоди правового розвитку України. Встановлено походження та роль старости як посадової особи в місцевому самоврядуванні України, а також досліджено її повноваження, запропоновано шляхи удосконалення правового статусу старости. Наукова новизна. У зв’язку із введенням посади старости в систему органів місцевого самоврядування України пропонується вперше дослідити історико-правовий аспект інституту старости як посадової особи в системі органів місцевого самоврядування, його генезу та функції у різні періоди правового розвитку України. Висновки. Еволюція розвитку старост поєднала в цій ланці представника громади (у тому числі місцевих інтересів перед державною владою) та адміністративної посадової особи – представника держави на місцях. Це підтверджується тим, як в різні періоди правового розвитку України державна влада підходила до формування цих посад: шляхом обрання населенням, як представника місцевого самоврядування, або призначення чи погодження державою, як державного керівника нижчої адміністрації. Саме поєднання самоврядних та державних функцій в одній ланці стало особливістю становлення та розвитку інституту старост. Реформуючи місцеве самоврядування, держава змінює місцевий адміністративно-територіальний устрій, об’єднуючи сільради, селища і міста в громади, запроваджуючи спеціальних посадових осіб – старост, що, без попередніх конституційних змін та прийняття спеціальних законів, не є аргументовано правильним. Визначити ж справжній коефіцієнт корисної дії системи стримувань і противаг в органах місцевого самоврядування із введенням посади старости в подальшому можливо буде лише за допомогою дослідження і врахування дії чинників соціально-політичного характеру. У зв’язку з цим старостам ще потрібно буде довести свою дієвість та спроможність як посадових осіб у системі місцевого самоврядування, що обираються безпосередньо населенням, але провадять виключно виконавчу діяльність на території громад і за посадою входять до складу виконавчих комітетів місцевих рад ОТГ. На цьому шляху вже прийняті базові зміни в чинному законодавстві України. Але старостам необхідно ще пройти апробацію часом та практикою на предмет своєї дієздатності. У перспективі законодавцю все ж таки доцільно удосконалити правовий статус старости шляхом найменування цієї посади як «сільський, селищний староста» (на зразок перейменування голів місцевих рад на сільських, селищних, міських голів у 1994 році), що відповідало б історичній спадкоємності, а також врегулювати на законодавчому рівні повноваження цих посадових осіб з огляду на приклади минулого. Це прийняття спеціального «типового положення про старосту», визначення кількісного та персонального складу виконавчого комітету ради громади (до якого входить за посадою староста), утворення в старостинських округах відповідних структурних підрозділів зі старостами на чолі (на зразок «офісів старости») з необхідними спеціалістами (наприклад, помічниками старост), а також слід передбачити у чинному законодавстві обрання тимчасовових виконувачів обов’язків старост у випадку вакантності цієї посади до проведення відповідних виборів. Вказані зміни надали б можливість забезпечити для цієї посадової особи ефективне виконання спеціальних обов’язків (вчинення нотаріальних дій, реєстрації актів цивільного стану, накладення адміністративних стягнень та ін.), а також зміцнити правовий статус цих посадових осіб, їхнє особливе місце в системі місцевого самоврядування.

Визначено, що ефективність вибору напрямів розвитку території багато в чому визна- чається повнотою обліку її потенційних можливостей. Економічний стан можна оцінити різними характеристиками. Для сировинних територій, що мають багатогалузеву спеціалізацію, актуальним питанням у такому аспекті виступає діагностика величини і повноти використання ресурсного потенціалу як важливого елемента економічного аналізу. Завдання економічного аналізу – оцінка минулого розвитку для вибору лінії поточної і майбутньої поведінки економічного суб’єкта, тобто сукупності послідовних дій, що виявилися органічним наслідком певних управлінських рішень, з одного боку, їх розумінням і раціональним пристосуванням до економічної кон’юнктури, що складається нині, – з іншого. Зазначено, що держава, персоніфікуючи і відбиваючи громадські інтереси, вибудовує, як зазначалося, систему регулювання економічних відносин, природно, спираючись на традиції власного населення і з огляду на досвід інших країн. Так, вона змушує економічні суб’єкти діяти у зафіксованих рамках, що трохи знижує сукупну невизначеність соціально-економічної системи і зміцнює економічну і соціальну сталість, держава регламентує діяльність економічних агентів, тим більше вона обмежує їхню відповідальність за прийняті рішення. В результаті на кожну одиницю виробленого сукупного суспільного продукту витрачається більше національних ресурсів. Отже, щоб зберегти ефективність суспільної системи, держава зобов’язана знайти такі форми регулювання, які, зберігаючи загальну конструкцію і цілі регулювання, позбавляли б економічне середовище допустимого рівня невизначеності, що провокує суб’єкти економічних відносин на пошук ефективних, але ризикованих управлінських рішень.

Стаття присвячена теоретичним дослідженням розуміння територіального маркетингу, як цілеспрямованої діяльності по розробці та впровадженню комплексу заходів, що сприяють максимальному задоволенню соціально-економічних інтересів території та її споживачів. Проаналізовано сутність територіального маркетингу у процесі розвитку під впливом економічних, політичних, науково-технічних та соціальних процесів. Розглянуто два основних методологічних підходи до розуміння територіального маркетингу. Запропоновано складові конкурентоспроможності регіону за територіально-галузевою концепцією. Узагальнено, що результат поставленої мети маркетингу території сприяє вирішенню завдань для забезпечення потреб населення цієї території. Доведено, якщо маркетингові стратегії спрямовані на підвищення конкурентоспроможності регіону та його інвестиційної привабливості, то це сприятиме позитивному іміджу країни на міжнародному рівні.

Пелюховська, А. О. Діяльність територіального центру соціально-економічні аспекти : магістерська робота: 231 Соціальна робота / А. О. Пелюховська; керівник роботи Ревко А. М. ; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра соціальної роботи. – Чернігів, 2020. – 79 с.
В кваліфікаційній роботі розглядається актуальне питання на сьогодні – соціально-економічні аспекти діяльності територіального центру. В роботі акцент робиться на соціально-правові та соціально-економічні аспекти. Здійнено аналіз понять «територіальний центр соціального обслуговування», «соціально-економічна діяльність», «пенсіонер», «одинокий непрацездатний громадянин». Під час написання кваліфікаційної роботи проводилось анкетування працівників територіального центру. Анкетування необхідне для збору та аналізу інформації про соціально-економічну діяльність територіального центру для надання рекомендацій щодо вдосконалення діяльності. Розроблено тренінг-курс удосконалення соціально-економічної діяльності - «Основи фандрайзингу» для працівників територіального центру. Визначався принцип фандрайзингу, мета, завдання, розроблявсь хід завдань. Тема фандрайзингу є актуальною, адже це інноваційна соціальна технологія залучення коштів, яка набуває особливого значення в кризові, перехідні періоди. Дослідження проводилось у Територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Новозаводського району в місті Чернігові. Всього в дослідженні взяло участь 22 особи. (працівники територіального центру) Робота складається з трьох розділів: теоретичного, емпіричного та практичного.
The qualifying work considers the current issue today - the socio-economic aspects of the territorial center. The emphasis is on socio-legal and socio-economic aspects. The study and analysis of the concepts "territorial center of social services", "socio-economic activity", "pensioner", "single disabled citizen" is faltering. During the writing of the qualifying work, a survey of employees of the territorial center was conducted. The questionnaire is necessary for the collection and analysis of information on the socio-economic activities of the territorial center to provide recommendations for improvement. The program-training course of improvement of social and economic activity - "Fundamentals of fundraising" for employees of the territorial center was carried out. The principle of fundraising, the purpose, tasks were defined, the course of tasks was developed. The topic of fundraising is relevant, because it is an innovative social technology for raising funds, which becomes especially important in times of crisis, transition. The study was conducted at the Territorial Center for Social Services (social services) Novozavodsky district in Chernihiv. A total of 22 people took part in the study. (employees of the territorial center) The work consists of three sections: theoretical, empirical and practical.

Об’єктом дослідження є британські соціально-територіальні діалекти та різні види сленгу. Предметомдослідження є особливості відтворення діалектизмів та сленгізмів в українському перекладі. Мета магістерської роботи полягає у виявленні регіональних особливостей при перекладі британських діалектів та сленгу (на матеріалі кінодискурсу). Завдання дослідження наступні: – охарактеризувати два суміжні поняття «діалект» та «сленг» та з’ясувати їх відмінності; – виявити зв’язок між нормативною мовою та діалектами; – класифікувати діалекти англійської мови; – розглянути сленг в системі соціальних діалектів; – деталізувати труднощі перекладу діалектних та сленгових одиниць; – здійснити перекладацький аналіз англомовного серіалу «Покидьки» (2009) на предмет використання сленгізмів та з’ясувати наявні методи передачі британського молодіжного сленгу в українському перекладі; – проаналізувати англомовний фільм«Щоденник Бріджит Джонс» (2001) на наявність фонетичних елементів естуарного англійського діалекту та існуючий переклад в українському дубляжі; – відстежити особливості хуліганських вульгаризмів в діалекті кокні у британському фільмі«Фанати»(2004) в існуючому українському дубляжі; – надати власний варіант перекладу проаналізованих діалектних і сленгових лексичних одиниць у вищезазначеному кінодискурсі.

Зоценко, Р. Л. Соціально-педагогічний зміст діяльності територіальних центрів обслуговування людей похилоговіку : магістерська робота: 231 Соціальна робота / Р. Л. Зоценко ; керівник роботи Шакун Н. В. ; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра соціальної роботи. – Чернігів, 2020. – 64 с.
У магістерській роботі автором було розглянуто особливості соціальної роботи з людьми літнього віку, проаналізовано форми, методи соціально-педагогічної діяльності соціальних служб в Україні на прикладі Центру надання соціальних послуг Вертіївської сільської ради. Автором зазначено, що особистість людини в міру її старіння змінюється, але старіння протікає по-різному, у залежності від ряду факторів, як біологічних (конституціональний тип особистості, темперамент, стан фізичного здоров'я), так і соціально-психологічних (спосіб життя, сімейно-побутове положення). З’ясовано, що в нашій державі система допомоги людям похилого віку є фрагментарною. Перспективним для України є створення нових соціальних та соціально-медичних служб: будинків компактного проживання, будинків тимчасового проживання, хоспісів, реабілітаційних центрів для тих, хто зазнав насилля у сім’ї, кризових центрів, клубів за інтересами тощо. Такі заклади могли б бути як державними, так і недержавними, зокрема такими, що працюють за соціальним замовленням. Експериментально було перевірено ефективність діяльності територіальних центрів обслуговування пенсіонерів на прикладі центру надання соціальних послуг Вертіївської сільської ради. Оцінка отримувачами соціальних послуг Центру надання соціальних послуг Вертіївської сільської ради забезпечує його працівників безліччю переваг, включаючи: генерацію тимчасових даних; ідентифікацію цілей для вдосконалення; запобігання критичних або скрутних ситуацій; поліпшення аналізу взаємозв'язку між розподілом ресурсів і вирішенням поставлених завдань.
In the master's thesis the author considered the features of social work with the elderly, analyzed the forms, methods of socio-pedagogical activities of social services in Ukraine on the example of the Center for Social Services Vertiyivka village council. The author notes that a person's personality changes as he or she ages, but aging proceeds differently, depending on a number of factors, both biological (constitutional personality type, temperament, physical health) and socio-psychological (lifestyle, family and domestic situation). It turned out that in our country the system of assistance to the elderly is fragmentary. Promising for Ukraine is the creation of new social and socio-medical services: compact housing, temporary housing, hospice, rehabilitation centers for victims of domestic violence, crisis centers, interest clubs, etc. Such institutions could be both state and non-state, in particular those that work on social orders. The efficiency of the activity of territorial service centers for pensioners was experimentally tested on the example of the center for providing social services of Vertiyivka village council. Evaluation by recipients of social services of the Center for Social Services of Vertiyivka Village Council provides its employees with many benefits, including: generation of temporary data; identification of goals for improvement; prevention of critical or difficult situations; improving the analysis of the relationship between the allocation of resources and the solution of tasks.

Кучерова Є. В. Соціально-педагогічна реабілітація дітей з інвалідністю в територіальному центрі : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 231 "Соціальна робота: соціальна педагогіка" / наук. керівник Т. Г. Соловйова. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 90 с.
UA : Кваліфікаційна робота: 90 с., 16 таблиць, 1 рисунок, 86 джерел. Об’єкт дослідження: процес соціальної реабілітації дітей з інвалідністю. Предмет дослідження: зміст, форми та методи соціальної реабілітації дітей з інвалідністю у територіальному центрі соціального обслуговування. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити зміст, форми та методи соціальної реабілітації дітей з інвалідністю у територіальному центрі соціального обслуговування. Методи дослідження: теоретичні: методи теоретичного аналізу наукової літератури з теми дослідження; аналіз нормативних джерел; вивчення існуючого досвіду та синтез отриманих даних; емпіричні: комплекс психодіагностичних методик для вивчення параметрів сформованості адаптаційних можливостей дитини з інвалідністю; констатувальний, формувальний та контрольний експерименти; кількісний та якісний аналіз результатів дослідження. Теоретичне значення роботи полягає у комплексному підході до процесу соціальної реабілітації дітей з інвалідністю в умовах територіального центру соціального обслуговування. Практичне значення роботи полягає у розробці соціально-педагогічної програми з підвищення адаптивних можливостей дітей з інвалідністю. Галузь використання: територіальні центри соціального обслуговування, установи соціального захисту, реабілітаційні центри.
EN : The qualifying work consists of an introduction, 2 chapters, conclusions, bibliography (86 sources), 4 addenda on 10 pages. The qualifying volume of the work is 110 pages, including 90 texts. There are 16 tables, 1 figure. The research qualification work gives a theoretical overview and describes an experimental study of socio-pedagogical work with children with disabilities in the territorial center of social services. The research object of work is the process of social rehabilitation of children with disabilities. The research subject-content, forms and methods of social rehabilitation of children with disabilities in the territorial center of social services. The research aim is to theoretically substantiate and experimentally test the content, forms and methods of social rehabilitation of children with disabilities in the territorial center of social services. To achieve this goal, the following research objectives have been identified. - to highlight the essence of the phenomenon of "disability" in the scientific literature; - to characterize the system of social rehabilitation of children with disabilities in Ukraine; - to reveal the role of a social educator in the process of rehabilitation of a child with a disability; - to develop and implement in the activities of the children's department of the territorial center of social services a program to increase the adaptive capacity of the child with disabilities; - check the effectiveness of the implemented program. The part 1 "Theoretical backgrounds of social rehabilitation of children with disabilities" reveals the essence of the phenomenon of disability of the child as a socio-pedagogical problem of today; highlights the features of the system of social rehabilitation of children with disabilities in Ukraine; determines the role of a social educator in the rehabilitation of children with disabilities; provides an analysis of the legal framework for social protection of children with disabilities in Ukraine. The part 2 "Experimental work on the rehabilitation of children with disabilities in the territorial center of social services" shows the results of the ascertaining, formative and control stages of the experiment to increase the level of adaptive skills of children with disabilities in the territorial center of social services. The analysis of the results confirmed the effectiveness of the developed and implemented program.

Дослідження присвячено проблемам та перспективам формування маркетингового потенціалу території як чинника її соціально-економічного розвитку. Стверджується, що маркетинг територій здатний забезпечувати узгодження багатьох економічних інтересів із цільовими програмами розвитку різного рівня. Маркетинг територій – це свого роду організуючий інструмент, який створює об’єктивні умови для узгодження соціально-економічних процесів, тим самим виступаючи інструментом формування та реалізації маркетингового потенціалу території. Досліджено праці вітчизняних та зарубіжних учених, присвячених проблемам ефективного управління формуванням маркетингового потенціалу території. Запропоновано методичні підходи до вдосконалення системи формування маркетингового потенціалу території на основі аналізу існуючих тимчасових, просторово визначених та прогнозованих на майбутнє стратегічних потреб споживачів території, а також аналізу конкурентних переваг регіону. Обґрунтовано, що важливим у реалізації маркетингового підходу в управлінні соціально-економічними процесами в регіоні є використання інструментів «маркетингу територій». Регіон у цьому разі розглядається як комплексний «територіальний продукт», у якому чотири традиційні елементи комплексу маркетингу (маркетинг-мікс): продукт (product), ціна (price), розподіл (place) і просування (promotion) тісно взаємопов’язані.