Добірка наукової літератури з теми "Соціальний міф"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Соціальний міф".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Соціальний міф"
1
Афонін, Едуард, та Андрій Мартинов. "ТРАДИЦІЯ ЯК ФАКТОР ІНТЕГРАЦІЇ ТА КОНСОЛІДАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УМОВАХ ПОСТМОДЕРНУ: АРХЕТИПНИЙ ПІДХІД". Public management 21, № 1 (29 травня 2020): 27–41. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-1(21)-27-41.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядається феномен соціально-історичної традиції як чин- ник соціальної інтеграції та консолідації українського суспільства. Тради- ція визначається як процес відтворення через соціальні інститути досвіду поколінь та адаптація цього досвіду до вимог сучасності. Стверджується, що адаптація традиції до постмодерної сучасності є складним соціально-іс- торичним і соціально-психологічним процесом, у контексті якого відбува- ється зміна світоглядної парадигми та виникає новий — раціональний тип мислення, що впливає на соціальні практики і соціальну поведінку. Налаш- товуючи нащадки на інноваційну діяльність постмодерн розмиває великі нарративи традицій і заперечує соціальний досвід попередніх поколінь. Під впливом інновації суспільна система фрагментується і невпинно тяжіє до стану аномії. За цих обставин традиція, її суб’єкти і носії стають конструк- тивним фактором соціальної консолідації, що відбувається в контексті ви- рішення актуальних питань інноваційного розвитку. Традиція і традиційна діяльність виступають своєрідними ціннісно-смисловими формами у ви- гляді нових міфів і міфотворчості, які протистоять втраті національної іден- тичності і суспільної цілісності. Теоретичне підґрунтя такої діяльності, на думку авторів, представив французький соціолог Ж. Дюран, який запропо- нував концепцію імажинера як механізму конструювання соціальної реаль- ності. Цей механізм, за думкою Ж. Дюрана, є одночасно уявою, уявленим та уявленням, а реальність — втіленням вільної гри уяви, на яку впливають міфи та архетипи. Імажинер існує у двох режимах: денному (діурн) та ніч- ному (ноктюрн). Перший функціонує в дуальній формі, якій властиві іє- рархічність і патріархальність, втілені у героїчному міфі. Натомість другий виявляється як цілісний містичний міф або смерть як інша реальність. На думку авторів, імажинер як втілення колективного несвідомого, пов’язаний з такими архетипними властивостями суспільної системи як екстерналь- ність / інтернальність (зовнішній / внутрішній локус-контроль), екстравер- сія / інтроверсія (соціальна / соцієтальна ідентичність), екзекутивність / інтенціональність (жіночі / чоловічі соціальні ролі). Відповідно минула суспільно-історична доба модерну пов’язана з функціонуванням режиму ді- урну, архетипами і міфотворчістю, які тісно пов’язані з реалізацією зовніш- нього соціального контролю, патріархальності (соціальної ідентичності) та зростанням у суспільній системі кількості жіночих соціальних ролей. Постмодерна сучасність актуалізує режим ноктюрну, за умов якого в системі по- силюється самоконтроль, розмивається ієрархічність та зростає кількість чоловічих соціальних ролей.
2
Сидорук, Ірина. "Соціальне партнерство у формуванні компетентності майбутніх соціальних працівників". New pedagogical thought 102, № 2 (4 вересня 2020): 80–83. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2020-102-2-80-83.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті актуалізовано доцільність упровадження підходу міжсекторної взаємодії закладу вищої освіти на рівні соціального партнерства з соціальними інститутами та установами у підготовці соціально компетентних майбутніх соціальних працівників. Розкрито роль соціального партнерства уформуванні соціальної компетентності майбутніх соціальних працівників у процесі їх фахової підготовки. Окреслено зв’язок між поняттями «взаємодія»,«партнерська взаємодія», «соціальне партнерство», «соціальна взаємодія». Соціальне партнерство розглянуто як засіб та умову забезпечення якості підготовки, конкурентоспроможності та мобільності фахівців на ринку праці, зокрема формування їх соціальної компетентності; засіб розвитку і просування технологій і знань через систему освіти; засіб розв’язання нагальних соціальних проблем, що постають перед сучасним українським суспільством. Окреслено переваги, основні напрями такого виду співпраці, визначено коло знань та вмінь, якими повинні опанувати соціально компетентні майбутні соціальні працівники у процесі фахової підготовки.
3
Bevz, H. "Зміна нормативного статусу соціального акту у зв’язку із змінами соціальних систем: нормативний простір, конфлікти та комунікація". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 41(44) (6 липня 2018): 20–30. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi41(44).130.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття є відповіддю на виклики сьогодення, породжені соціальними конфліктами та процесами конфліктного протистояння в умовах гібридної війни в Україні, а також спробою простежити динаміку переходу між індивідуальним і соціальним рівнями функціонування в ситуації соціальної напруженості, що дістав назву “зміни нормативного статусу соціального акту у зв’язку із змінами соціальної системи”. Розуміння предмета дослідження спирається на історично зафіксовані здобутки вивчення соціальних структур (Дж. П. Мердок, Т. Парсонс) і процесів системотворення (Г. Щедровицький, Я. Щепанськи), а також різних аспектів імовірності переходу напруженості з одного рівня соціального функціонування на інший. Застосований системний підхід означує ситуацію соціальної напруженості як реакцію на соціальні виклики: з одного боку – захисту власної автономності, з другого – опору опануванню нових пропозицій часу. Нестабільність соціальних систем та ймовірність переходу між її рівнями фіксуються за допомогою таких понять, як соціальна аномія та соціальні девіації, соціальні норми, соціальна ентропія, корупція – з їхнім впливом на найнижчий (індивідуальний) рівень соціального функціонування шляхом стигматизації процесів узвичаєння як адаптаційних механізмів співіснування в суспільстві. Визначальною особливістю цього процесу визнається закладена норма реакції на гіпотетичні зміни в соціальній системі, що забезпечує таким чином прогнозований напрям її розвитку, а також вибір засобів відповідно до потрібної інтенсивності збалансування соціальних процесів, спрямовування комунікації або на формування нормативного простору, або на його конфліктну руйнацію. Розроблена автором структурно-функціональна модель аналізу соціальних систем пропонується як пояснювальна щодо вищезазначених процесів.
4
ДУБИЧ, Клавдія. "АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СІМ’Ї ЯК ОБ’ЄКТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ТА СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ". Humanitas, № 6 (23 лютого 2022): 3–9. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2021.6.1.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано та розкрито сучасні актуальні проблеми сім’ї як об’єкта соціальної політики та соціальної роботи. Аналізом встановлено, що на сучасному етапі сім’я як соціальний інститут суспільства переживає кризу, яку спричинила низка факторів глобального та локального рівнів. Дослідженням визначено що соціальна політика стосовно інституту сім’ї – це комплекс соціально-економічних, нормативно-правових, соціальних, демографічних та інших заходів державного та недержавного впливу щодо виявлення, узгодження та задоволення потреб та інтересів сім’ї. Головним завданням соціальної політики щодо української сім’ї є: розроблення напрямів підтримки сім’ї, функціонування системи соціального захисту сім’ї з мережею соціальних служб, установ, організацій, різними технологіями, методами та послугами й іншими формами соціальної роботи із сім’єю та її членами. Основним реалізатором соціальної політики із сім’єю є центральний орган публічної влади – Міністерство соціальної політики з його структурними підрозділами та мережами соціальних служб, установ та організацій. З’ясовано, що на сучасному етапі соціальна робота з українською сім'єю проводиться за такими основними напрямами: соціально-економічним, психологічним, освітнім та медіації. Сучасна соціально-психологічна підтримка сім´ї відбувається із забезпеченням відновлення позитивного мікроклімату між її членами, особливо в період сімейних криз. Освітній напрям соціальної роботи забезпечує соціальну допомогу та підтримку у навчанні та вихованні. Медіація з її процедурами, формами та підходами здійснює соціальну допомогу сім'ї з вирішення спорів, конфліктів та допомагає в організації її життєдіяльності, забезпечує координаційні процеси взаємозв'язку сім'ї із соціальними службами, установами та організаціями щодо вирішення питань соціального захисту та підтримки.
5
Желновач, А. О. "Соціальний міф у п"єсі "Морітурі" Івана Багряного". Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Літературознавство, № 44 (2016): 137–43.
Знайти повний текст джерела
6
Chorna, Lidiya. "Груповий міф та його функції в складних соціальних ситуаціях". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 43(46) (15 липня 2019): 116–24. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi43(46).30.
Повний текст джерелаАнотація:
У складних соціальних ситуаціях, коли в людини звужується свідомість та послаблюється критичність мислення, зростає ймовірність її звернення до міфу як засобу осмислення дійсності. У психології поширені поняття колективного і персонального міфу, а от груповий лише набуває наукового статусу. Соціальна взаємодія відбувається насамперед у малій групі, а груповий міф, як не парадоксально, сприяє побудові групової ідентичності, посиленню згуртованості членів групи в разі загрози її існуванню. Тобто міф у проблемних ситуаціях допомагає адаптувати членів групи до соціальної дійсності шляхом їх консолідації, а також надихає на активне долання соціальних складнощів. Міф спонтанно виникає в процесі безпосередньої комунікації членів групи, рефлексії та оцінки ситуації за допомогою доступних для них на актуальний момент психічних ресурсів. У випадку покращення соціальної ситуації міф із засобу адаптації може перетворитися в засіб дезадаптації: із живого міфу – у груповий наратив, що містить ригідні соціальні настановлення, групові стереотипи та інші ілюзорні феномени групової взаємодії, які хибно відбивають соціальну реальність, деструктивно впливають на розвиток групи. У такому разі йдеться про дисфункцію міфу, тобто його функціональність для групи є умовною. Отже, груповий міф може виконувати функції адаптації, дезадаптації до складних соціальних ситуацій, а також їх активного долання, перетворення із складних у нескладні, розв’язані та пережиті. Ці загальні функції підпорядковують собі часткові: адаптивна – соціалізувальну, інтегративну, консолідувальну; дезадаптивна – ілюзорно-фантазматичні, компенсаторно-деструктивні; проактивно-творча – емоційно-наснажливу, ціннісно-рефлексивну, дієво-долальну тощо. Захисні функції міфу залежно від специфіки психологічних захистів (компенсація, заміщення, проєкція, раціоналізація, заперечення тощо), які використовуює група в процесі створення міфу, можуть слугувати всім трьом вищезгаданим цілям групи: адаптації, дезадаптації, творчого перетворення складних соціальних ситуацій. Визначення функцій міфу в малій групі дасть змогу виокремити маркери його ідентифікації, створити нові методи дослідження поведінки людини в соціальних ситуаціях та впливу на неї групових феноменів.
7
Сердечна, Людмила Василівнаа. "РЕКЛАМНИЙ МІФ ЯК ДЕТЕРМІНАНТА СОЦІОКУЛЬТУРНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ". Public management 26, № 1 (19 липня 2021): 235–47. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2021-1(26)-235-247.
Повний текст джерелаАнотація:
З використанням соціокультурного підходу надано оцінки рекламі як складової сучасної масової культури, соціального і культурного явища. Розглянуто проблеми, пов’язані з феноменом рекламної міфотворчо- сті. Виявлено, що завдяки використанню міфологічних технологій реклама набуває функції міфу як маніпулятора масовою свідомістю. Зазначено, що рекламний простір є суцільно символічним і міфологічним, а рекламна мі- фотворчість стала частиною масової культури, що призводить до експлуа- тації міфологічного мислення людей і певною мірою чинить деструктивний вплив на суспільство в цілому. Дослідження концентрується на визначенні напряму державного управ- ління і також на проблемі додаткових напрямів регулювання реклами. По- казано, що реклама як соціокультурний феномен вимагає комплексних під- ходів до державного регулювання даної сфери з метою забезпечення балансу інтересів суспільства і рекламної індустрії, захисту прав споживачів реклами. Доведено необхідність зміни концептуальних основ регулювання у сфері ре- клами на основі ціннісних установок, посилення ролі процесів регулювання громадських інститутів, залучення громадськості до вирішення актуальних проблем суспільства та захисту його морально-етичних цінностей. Запропо- новано ряд обмежень щодо рекламного контенту, заходів з посилення зако- нодавчого і розвитку громадського регулювання. Доведено, що реклама як соціальний інститут активно формує смислові характеристики соціокультурних явищ, які зумовлюють трансформації ма- сової поведінки, культурних і моральних цінностей українського суспіль- ства. Показано, що використання соціокультурного підходу відкриває шлях до дослідження наслідків рекламної діяльності, які зумовлюють соціальні зміни в суспільстві.
8
Perevozova, I. V., та I. R. Popadynets. "СОЦІАЛЬНА РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Actual problems of regional economy development 2, № 12 (26 квітня 2016): 60–68. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.12.60-68.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття спрямована на дослідження соціальної результативності суб’єктів підприємницької діяльності. Соціальний аспект підприємництва стає необхідною компонентою ділового успіху, зростання прибутковості та конкурентоспроможності, а також мінімізації ризиків. Соціальна результативності представлена як відповідність розвитку господарської діяльності основним соціальним потребам і цілям суспільства, інтересам трудового колективу і окремої людини. Дослідження соціальної результативності суб’єктів підприємницької діяльності запропоновано аналізувати за допомогою соціальних факторів. Соціальні фактори характеризуються мінливістю очікувань, відносин та інтересам суспільства, колективу чи індивіда.
Запропонована узагальнена класифікація факторів, що здійснюють вплив на соціальну результативність підприємницької діяльності, виділено зовнішні та внутрішні фактори. До зовнішніх факторів віднесли: рівень доходів населення; диференціація населення за доходами; міграційні процеси; рівень заробітної плати; рівень легалізованості доходів населення; сімейний статус населення; рівень зайнятості населення; вікова структура населення тощо. Стосовно внутрішніх факторів, то доцільно виділити наступні: низький рівень професійної базової підготовки, використання низько кваліфікованих працівників, відсутність умов для застосування креативних здібностей, недосконалість ефективної системи мотивації професійного зростання, відсутність спеціалізованих центрів для підвищення кваліфікації тощо. Кількісний та якісний аналіз вище зазначених факторів дасть змогу визначити рівень соціальної результативності суб’єктів підприємницької діяльності.
Для аналізу ступеня впливу факторів на результативність діяльності розроблена анкета експертного оцінювання, яка представлена у вигляді оціночної шкали.
Проведене анкетування та оброблення думок експертів і визначений ступінь впливу факторів на соціальну результативність підприємницької діяльності. Оцінка рівня соціальної результативності суб’єктів підприємницької діяльності експортним методом конкретного фактора і представлена формулою. Шкала оцінки рівня соціальної результативності суб’єктів підприємницької діяльності у відсотковому еквіваленті за окремими факторами: 100-90 – високий рівень; 89-75 – середній рівень; 74-60 – задовільний рівень; 59-40 – низький рівень; 30-0 – відсутній рівень.
В статті окремо розраховані рівні соціальної результативності суб’єктів підприємницької діяльності для зовнішніх та внутрішніх факторів. Встановлено, що і зовнішні, і внутрішні фактори знаходяться на середньому рівні, тобто попадають в проміжок 89%-75%.
Дані розрахунки демонструють резерв для підвищення соціальної результативності суб’єктів підприємницької діяльності. Основні заходи щодо підвищення соціальної результативності суб’єктів підприємницької діяльності доцільно об’єднати в наступні групи: науково-технічна група; організаційно-економічна група; соціально-психологічна група; зовнішньоекономічна група. Дані резерви дозволяють максимально скоротити резерв рівня соціальної результативності суб’єктів підприємницької діяльності, що, у свою чергу, підвищить їхню ефективність і конкурентоспроможність, а також знизить підприємницькі ризики.
Отже, зростання результативності виявляється в максимізації соціального та економічного ефекту і мінімізації робочого часу. Соціальний результат суб’єктів підприємницької діяльності знаходить вираження у забезпеченні кращих умов життя створюються передумови для майбутнього розвитку як колективу, так і індивіда загалом. Механізм соціальної результативності суб’єктів підприємницької діяльності є основою розвитку, переходу від простих до складних потреб, від матеріальних до духовних, від економічних до політичних, отже, до всебічно розвиненої індивідуальності. При цьому вищі потреби повинні розглядатись як головне багатство суспільства, головний чинник його економічного і соціального прогресу. Суперечність між необмеженим зростанням соціальних і економічних потреб та обмеженими ресурсами додаткового часу, який може бути спрямований для задоволення їх в кожний певний момент, виступає рушійною силою соціально-економічного розвитку.
9
Дарморіз, О. "Соціальний міф як засіб консолідації українців та протистояння ворожій пропаганді". Українознавчий альманах, Вип. 19 (2016): 165–68.
Знайти повний текст джерела
10
Стасевська, О. А. "Історична пам"ять та соціальний міф як форми інтерпретації минулого". Вісник Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Серія: Філософія, № 1 (40) (2019): 165–81.
Знайти повний текст джерелаДисертації з теми "Соціальний міф"
1
Пархоменко, І. І. "Утопія і антиутопія як соціальний міф". Thesis, Видавництво СумДУ, 2009. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/11616.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасна епоха висунула перед гуманітаріями не лише необхідність поглибленого вивчення літературного надбання, але й його переосмислення. Це стосується і таких літературних жанрів як утопія й антиутопія. В літературознавстві утопія й антиутопія здебільшого розглядається з позицій їх протиставлення, виявлення різниці між ними. Не відкидаючи цього напрямку дослідження, вважаємо, що з’являється новий напрямок — з’ясування тих домінант, які їх об’єднують. Така спрямованість дослідження ні в якому разі не базується на їх ототожнюванні, їх слід розглядати як єдність протилежностей, що вбачається на підставі їх розгляду як соціального міфу.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/11616
2
Гаєвая, Олександра Валентинівна. "Соціальний діалог між сторонами соціально-трудових відносин при запобіганні виникнення колективних трудових спорів (конфліктів)". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/29517.
Повний текст джерела
3
Каряка, Інна Вікторівна. "Гендерно-перцептивні детермінанти встановлення соціальної взаємодії між людьми". Thesis, Національний авіаційний університет, 2019. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/38413.
Повний текст джерелаАнотація:
Пізнання людьми один одного є необхідною умовою складання певного образу та при усвідомленні людиною того, як потрібно координувати свою поведінку в системі соціальної взаємодії. Також належність до тієї чи іншої статі моментально відбивається у будь-якій суспільній ситуації і є важливим елементом характеристики кожної людини. Фактор фемінності/маскулінності виступає як детермінанта формально-змістових параметрів процесів соціального пізнання. Перцептивні механізми, які забезпечують безпосередньо процес сприймання і оцінки іншої людини, мають свою специфіку у осіб різної статі. Динамічність соціальних процесів у теперішньому суспільстві обумовлює тісний зв’язок людей один з одним, тому важливе місце у процесі соціальної взаємодії займає перше враження.
4
Марченко, Анна Вікторівна, Анна Викторовна Марченко та Anna Viktorivna Marchenko. "Взаємозв'язок між свідомістю та соціальною дією як основа концепції Пітера Вінча". Thesis, Cумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/47565.
Повний текст джерелаАнотація:
Представники аналітичної традиції сучасної філософії, які
займаються питанням вивчення людської свідомості, переважно
фокусують увагу на проблемах індивідуальної свідомості, питаннях
унаслідованого від герменевтичної традиції феномену інтенціональності
та штучного інтелекту. Проте, Пітер Вінч, продовжує роздуми над ідеями
свого вчителя Людвіґа Вітґенштайна, при цьому звертаючись до вивчення
свідомості у контексті суспільства та філософських проблем соціуму.
5
Лисенко, О. В. "Моделювання причинно-наслідкових зв’язків між тіньовою економікою та соціально-економічними процесами". Master's thesis, Сумський державний університет, 2021. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/86994.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі досліджено існування причинно-наслідкових зв’язків між тіньовою економікою та соціально-економічними процесами. Основною метою роботи є побудова економіко-математичних моделей впливу економічних показників та впливу соціальних показників на рівень тіньової економіки. Ключовими методами дослідження є метод головних компонент та багатофакторний кореляційно-регресійний аналіз, які були реалізовані за допомогою програмного забезпечення Statistica.The paper examines the existence of causal relationships between shadow economy and socio-economic processes. The main purpose of this work is to build economic and mathematical models of the impact of economic indicators and the impact of social indicators on the level of the shadow economy. The key research methods are principal component analysis and multiple correlation and regression analysis, which were implemented using Statistica software.
6
Романовська, О., та Махді М. Ель. "Вплив підприємницьких дослідницьких ЗВО США на економічний і соціальний розвиток регіонів країни. Досвід Массачусетського технологічного інституту (МІТ)". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2019. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/14486.
Повний текст джерела
7
Савельєва, Юлія Михайлівна, Юлия Михайловна Савельева та Yuliia Mykhailivna Savelieva. "Місце сім'ї у кризі рівноваги між публічним і приватним життям: соціально-філософський аналіз". Thesis, Cумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/46905.
Повний текст джерелаАнотація:
Проблема сім’ї привертає на сьогодні увагу дослідників з доволі
широкого кола гуманітарних наук. Водночас, до теперішнього часу
відсутні підстави стверджувати про досягнення порозуміння у даному
питанні, про що свідчить відповідний науковий та суспільний дискурс.
Як зауважив британський соціолог А. Гідденс: «Є лише кілька країн у
світі, де не ведуться дискусії про рівність статей, формування
сексуальності і майбутнє сім’ї. А там, де такі відкриті дискусії відсутні,
це відбувається через активне їх пригнічення авторитарними урядами або
фундаменталістськими групами» [1].
8
Майборода, О. В. "Соціальне партнерство між органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями як можливість і здатність самоорганізації громадян". Thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67054.
Повний текст джерелаАнотація:
Світовий досвід доказує, що ефективним засобом залучення
громадян до міського самоврядування є соціальне партнерство. При
чому, ця взаємодія діє у двох напрямах: місцеве самоврядування для
громадян та громадяни для органів влади на місцях. Згладжувати цю
взаємодію дозволяють громадські організації та інститути
громадянського суспільства.
9
Адаменко, О. Ю. "Особливості соціальної роботи з дистантними сім’ями". Thesis, Чернігів, 2021. http://ir.stu.cn.ua/123456789/24927.
Повний текст джерелаАнотація:
Адаменко, О. Ю. Особливості соціальної роботи з дистантними сім’ями : випускна кваліфікаційна робота : 231 "Соціальна робота" / О. Ю. Адаменко ; керівник роботи Т. І. Коленіченко ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра соціальної роботи. – Чернігів, 2021. – 113 с.Магістерська робота присвячена висвітленню проблематики особливостей соціальної роботи з дистантними сім’ями в Україні, а також дослідженню специфіки психологічного клімату даних сімей, завдяки виокремленим відповідно критеріям, рівням та показникам. На сьогодні ми можемо стверджувати, що кількість дистантних сімей в Україні тільки збільшується, а їх ґрунтовне дослідження знаходиться все ще на низькому рівні. Це в свою чергу ускладнює становище таких родини, оскільки в більшій мірі вони не являються психологічно підготовленими як до переходу з традиційної сім’ї в дистантну, так і до можливих наслідків, спричинених тривалою територіальною відстанню між членами родини. В такому разі деталізоване дослідження психологічного клімату дистантних сімей надає змогу розкрити специфіку функціонування таких родин і на основі цього розробити актуальні методичні рекомендації для працівників соціальної сфери, задля підтримки членів дистантних сімей. У першому розділі кваліфікаційної роботи проаналізовано теоретичне підґрунтя проблематики дистантних сімей, детально окреслено їх соціальнопсихологічні особливості, а також фактори виникнення дистантних сімей в Україні. У другому розділі викладено реалізоване емпіричне дослідження психологічного клімату дистантних сімей. І як наслідок, визначено критерії, рівні та показники психологічного клімату, обґрунтовано заключні результати та висновки дослідження. У третьому розділі розроблено методичні рекомендації для працівників соціальної сфери, які працюють з дистантними сім’ями, взявши за основу результати другого етапу емпіричного дослідження «Експертне опитування щодо можливих рекомендацій по наданню допомоги дистантним сім’ям». Особлива увага приділена профілактичній роботі з членами дистантних сімей при переході традиційної сім’ї в дистантну.
The master's thesis is devoted to the problems of social work with distant families in Ukraine, as well as the study of the specifics of the psychological climate of these families, in accordance with the selected criteria, levels and indicators. Today, we can say that the number of distant families in Ukraine is only increasing, and their thorough research is still low. This, in turn, complicates the situation of such families, as they are more or less psychologically unprepared for the transition from a traditional family to a distant one, as well as to the possible consequences of long-term territorial distance between family members. In this case, a detailed study of the psychological climate of distant families provides an opportunity to reveal the specifics of the functioning of such families and on this basis to develop relevant guidelines for social workers to support members of distant families. The first chapter of the qualification work analyzes the theoretical basis of the problem of distant families, outlines in detail their socio-psychological characteristics, as well as the factors of distant families in Ukraine. The second chapter presents an implemented empirical study of the psychological climate of distant families. As a result, the criteria, levels and indicators of the psychological climate are determined, the final results and conclusions of the study are substantiated. The third chapter develops guidelines for social workers working with distant families, based on the results of the second phase of the empirical study "Expert survey on possible recommendations for providing assistance to distant families." Particular attention is paid to preventive work with members of distant families in the transition from a traditional family to a distant one.
10
Гужва, О. О. "Удосконалення взаємодії між органами місцевого самоврядування та державними органами влади щодо забезпечення розвитку територіальної громади". Master's thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/76373.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі розглянуто теоретичні і методичні основи взаємодії органів місцевого самоврядування та державної влади щодо забезпечення розвитку територіальної громади.
Проведено аналіз соціально-економічного розвитку Бочечківської об’єднаної територіальної громади в контексті взаємодії органів місцевого самоврядування та державної влади. За методом Дельфі та SWOT-аналізу виявлено проблематику соціально-економічного розвитку територіальної громади, визначено, що для ефективного розвитку Бочечківській громаді потрібно підвищити рівень довіри громадян до органів публічної влади на місцях, розробити та затвердити стратегію розвиту, в якій передбачити дієві механізми співробітництва органів публічної влади на місцевому рівні із залученням громадськості до вирішення проблемних питань громади.
В дипломній роботі запропоновано напрями вдосконалення взаємовідносин між органами місцевого самоврядування та державної влади щодо забезпечення подальшого соціально-економічного розвитку територіальної громади.В работе рассмотрены теоретические и методические основы взаимодействия органов местного самоуправления и государственной власти по обеспечению развития территориальной общины. Проведен анализ социально-экономического развития Бочечковской объединенной территориальной общины в контексте взаимодействия органов местного самоуправления и государственной власти. По методу Дельфи и SWOT-анализа выявлены проблематика социально-экономического развития территориальной общины, определено, что для эффективного развития Бочечковской общине нужно повысить уровень доверия граждан к органам публичной власти на местах, разработать и утвердить стратегию развития, в которой предусмотреть действенные механизмы сотрудничества органов публичной власти на местном уровне с привлечением общественности к решению проблемных вопросов общества. В дипломной работе предложены направления совершенствования взаимоотношений между органами местного самоуправления и государственной власти по обеспечению дальнейшего социально-экономического развития территориальной общины.
The theoretical and methodological bases of interaction of local self-government bodies and state authorities in ensuring the development of the territorial community are considered in the paper. The analysis of socio-economic development of Bochechkiv United Territorial Community in the context of interaction of local self-government bodies and state authorities. Delphi method and SWOT analysis identified issues of socio-economic development of the territorial community, determined that for the effective development of the Bochekivka community it is necessary to increase the level of public trust in public authorities on the ground, to develop and approve a development strategy in which to provide effective mechanisms for cooperation of bodies of cooperation local authorities with involvement of the public in solving community issues. The diploma thesis proposes directions of improving the relations between local self-government bodies and state authorities in order to ensure the further socio-economic development of the territorial community.
Книги з теми "Соціальний міф"
1
Швачко, О. В. Соціальна психологія. Київ: Вища школа, 2002.
Знайти повний текст джерела
2
Лобанова, Алла Степанівна, та Людмила Володимирівна Калашнікова. Робота з підлітками-девіантами: соціологічний та психологічний аспекти : підручник для студентів вищих навчальних закладів. Каравела, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1412.
Повний текст джерелаАнотація:
Підручник містить відомості щодо специфіки реалізації роботи з підлітками-девіантами, поведінка яких відхиляється від загальновизнаних соціальних норм. У межах соціолого-психологічного підходу до вивчення девіантної поведінки, здійснюється диференційоване вивчення підліткових девіацій, визначаються причинно-наслідкові зв’язки між різними формами їх прояву, формуються теоретичні знання й практичні уміння соціально-психологічної допомоги підліткам-девіантам та їх соціальному оточенню. Книга стане у нагоді студентам, які вивчають соціальну роботу, девіантологію, психологію, соціологію, превентивну педагогіку, шкільним психологам, педагогам, соціальним працівникам, працівникам правоохоронних органів тощо.
3
Щодо концептуальних підходів до стратегії розвитку села. Національний інститут стратегічних досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2021.18.
Повний текст джерелаАнотація:
В аналітичній доповіді «Щодо концептуальних підходів до стратегії розвитку села» експерти центру економічних і соціальних досліджень та центру регіональних досліджень НІСД представили спільне дослідження, в якому виявлено та проаналізовано ключові проблеми розвитку сільських, селищних громад та розроблено підходи і механізми інклюзивного розвитку села, що передбачають комплексне вирішення економічних, соціальних та екологічних завдань, ефективну реалізацію потенціалу громад з метою підвищення соціальних стандартів і якості життя сільського населення. Розвиток села в Україні передбачає створення таких умов для проживання та розвитку в сільській, селищній громаді, щоб кожен її житель не відчував значних відмінностей щодо якості життя між містом та селом, міг вести повноцінний, активний та здоровий спосіб життя. Розбудова нового українського села має базуватися на принципах інклюзивного людиноцентричного розвитку сільських, селищних громад, що забезпечує: - комфортне проживання людини, родини, важливою умовою якого є розвинена і сучасна соціальна, комунальна, транспортна, інженерна інфраструктура, адаптована до останніх технологічних досягнень та індивідуальних потреб мешканців; - розвиток людського потенціалу через забезпечення потреб населення в освітньому, культурному, фізичному, духовному збагаченні, поширення цифровізації, електронних послуг та сервісів в сільській місцевості; - реалізацію трудового потенціалу членів громад через гідну працю належного фахового та кваліфікаційного рівнів, яка забезпечує добробут їх та членів їх сімей; - реалізацію підприємницької ініціативи у галузях реального сектору економіки, сфері надання послуг та у спосіб індивідуальної самозайнятості; - сталий розвиток сільських населених пунктів шляхом створення таких умов, за яких економічне зростання, матеріальне виробництво та задоволення потреб сучасного суспільства відбуваються в межах, що забезпечують відновлення екосистем і не ставлять під загрозу життєздатність теперішніх та майбутніх поколінь.
4
Веремій, І. Г., М. О. Паламарчук, Р. Е. Юлдашев, Н. М. Гавриленко, Г. М. Широкий, Д. М. Серебрянський, О. В. Литвиненко та О. О. Сінайко. Трансформація зовнішньоекономічних відносин України з Російською Федерацією: 2010–2020 роки. Національний інститут стратегічних досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2021.05.
Повний текст джерелаАнотація:
Відносини між Російською Федерацією (РФ) та Україною визначаються насамперед міждержавним конфліктом із збройною складовою в Донецькій та Луганській областях. Спроба незаконної анексії Росією території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя в 2014 р. та їх окупації, збройне протистояння на Донбасі зумовлюють довгостроковий характер міждержавної конфронтації. Цей конфлікт є асиметричним. Для України наслідки протистояння з РФ – життєво важливі, а перебіг конфлікту впливає майже на всі значущі соціальні процеси. Натомість керівництво Росії розглядає Україну переважно одним з полів конкуренції із Заходом задля «утвердження позицій Російської Федерації як одного з впливових центрів сучасного світу». Пострадянський простір визначений пріоритетом зовнішньої політики Росії, водночас більше значення надається співробітництву з державами, які беруть участь у російських інтеграційних проєктах. Стратегією економічної безпеки РФ на період до 2030 року, ухваленою в 2017 р., пріоритетом розвитку російської економіки визначено створення умов для реалізації стратегічних національних пріоритетів РФ. Так констатується підпорядкування економіки реалізації насамперед стратегічних цілей, визначених політичним керівництвом. Економічний тиск Росії, який був важливим інструментом її політики щодо України й до 2014 р., після початку агресії набув якісно нового рівня. Так само як і застосування воєнних інструментів, обмеження українського експорту, припинення транзиту українських товарів російською територією, спрямоване, зокрема, на виснаження економічних ресурсів України та обмеження її розвитку, а також примушення політичних лідерів нашої держави до прийняття вимог Кремля. Російська Федерація продовжує докладати зусиль для максимального послаблення залежності від економічної співпраці з Україною. Йдеться про зменшення ролі України як транзитної держави для експорту російських енергоносіїв, розірвання усталених коопераційних зв’язків, насамперед у сфері військово-промислового комплексу. Російська політика практично не зважає на інтереси російського бізнесу, які зберігаються на території України, попри суттєве зменшення відповідної активності порівняно з максимальними рівнями, досягнутими на початку 2010-х років. Головним пріоритетом є прагнення утримати Україну в орбіті свого впливу, що в майбутньому має забезпечити компенсацію нинішніх втрат, зокрема й економічних.
Частини книг з теми "Соціальний міф"
1
Процик, Ірина, та Наталія Кара. "ОСОБЛИВОСТІ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ У ПРОЦЕСІ ПОГЛИБЛЕННЯ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН". У Державне управління та адміністрування, сфера обслуговування, економіка та міжнародні відносини як рушійні сили економічного зростання держав XXI століття (2nd ed.). 2-ге вид. Європейська наукова платформа, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/paaaseeirdfegcc.ed-1.10.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто особливості та проблеми якості надання соціальних послуг у процесі поглиблення міжнародних економічних відносин між Україною та іноземними країнами, зокрема Польщею. Метою дослідження є визначення особливостей підвищення якості соціальних послуг у процесі поглиблення міжнародних економічних відносин вітчизняних та іноземних підприємств. Запропоновано визначення сутності поняття «соціальна послуга», класифікацію видів соціальних послуг, зокрема виділено прості соціальні послуги, комплексні соціальні послуги, комплексні спеціалізовані і допоміжні соціальні послуги. Розглянуто основні форми та структуру надання соціальних послуг в Україні та Польщі. Також розглянуто базові зовнішні та внутрішні фактори процесу управління якістю соціальних послуг. Запропоновано з метою підвищення якості соціальних послуг застосовувати процедуру моніторингу та оцінювання якості соціальних послуг (індикаторів оцінки), що надають надавачі послуг громаді відповідно до державних стандартів надання соціальних послуг; забезпечення періодичності проведення моніторингу та оцінювання якості соціальних послуг у громаді. Виокремлено рівні моніторингу, зокрема: рівень надання окремої соціальної послуги (можливо виділення окремих аспектів соціальних послуг); рівень організації, яка надає соціальні послуги (територіального центру); рівень області; центральний рівень. Запропоновано методику, орієнтовану на оцінку якості та ефективності соціальних послуг, яка складається в трьох основних компонент: оцінка якості та ефективності соціальних послуг споживачами, оцінка ефективності функціонування системи надання соціальних послуг працівниками, які безпосередньо надають соціальні послуги, оцінка якості та достатності ресурсного забезпечення надання соціальних послуг.
Звіти організацій з теми "Соціальний міф"
1
Гарлицька, Т. С. Формування мовного оточення міста під впливом лінгвокультурних та соціально-психологічних чинників. Видавництво «КОД», 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3911.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються лінгвокультурні та соціально-психологічні чинники, які впливають на формування мови сучасного міста; дається визначення поняття «мова міста» та характеристика основних форм спілкування в міському середовищі. У роботі наголошується, що такі соціальні чинники, як соціальне середовище, потужність спільноти, соціальний контекст, у якому відбувається спілкування, стосунки між комунікантами, вікові, гендерні особливості, соціальні ролі та статус мовця, рівень загальної освіти та авторитет індивіда, його соціальне оточення, нерозривно пов’язані з психологічними умовами, які є рушійною силою окремих соціальних і комунікативних процесів, зокрема вираження експресивно-емоційного ставлення до висловлюваного, прагнення виділитися, видаватися дотепним, демонстрація мовної розкутості тощо. Варто зазначити, що лінгвопсихологічна рівновага між нормативною і ненормативною лексикою, що спостерігається під час спокійного життя, порушується в епоху сильних суспільних потрясінь, зокрема війни; за таких умов жаргонізація мовлення до певної міри є природним мовним процесом. Активному впровадженню некодифікованої лексики в мовне середовище міста також сприяють демократизація та розкутість таких сфер суспільного життя, як ЗМІ, художня література, кінематограф, міський фольклор, а також дегуманізація та деморалізація соціокультурних цінностей.
2
Дороніна, Т. О. Державна соціальна політика та розвиток соціальної освіти: зарубіжний досвід та вітчизняний контекст. ВЦ КОГПА ім. Тараса Шевченка, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3106.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається питання впливу соціальної державної політики на розвиток структури та змісту підготовки соціального працівника в Україні та в світі. Констатовано, що характерною рисою сучасного розвитку соціальної сфери держави є її залежність від економічного розвитку, який, за твердженням сучасних науковців, аналітиків та експертів, знаходиться в кризовому стані. Розрив між декларованими на державному рівні цінностями соціального плану та реальними потребами населення у соціальному захисті актуалізує проблему готовності соціальних працівників до викликів сучасності. На основі аналізу сучасного стану соціальної політики України, з огляду на чинну систему підготовки соціальних працівників у вітчизняних закладах вищої освіти та провідні напрями вітчизняних досліджень зарубіжного досвіду з визначеної проблеми, зроблено висновок щодо необхідності суттєвої розробки проблеми співвіднесення чинних (світових) моделей соціального захисту населення із особливостями підготовки соціальних працівників з огляду на вітчизняний контекст.
3
Соловйов, В. М., І. Є. Водолєєва та А. О. Лазаренко. Питання стійкості при дослідженні мультиплексних мереж. КНЕУ, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1255.
Повний текст джерелаАнотація:
Ми розглянули важливість використання мультиплексних мереж при дослідженні стійкості системи. Мультиплексні мережі широко використовуються для дослідження структурних і динамічних взаємозв’язків між техніко-соціальними та соціально-економічними мережами. Подальші дослідження будуть спрямовані на виявлення інформативних мір складності, що показали б стійкість мережі щодо зовнішніх впливів.
4
Деркач, А. В., та Володимир Миколайович Соловйов. Використання спектральних мір надійності складних систем. Східноєвропейський університет економіки і менеджменту, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1175.
Повний текст джерелаАнотація:
Складні мережеподібні системи мають високу продуктивність завдяки своїй надійності, тобто здатності виживати внаслідок випадкових подій. Наприклад, сучасне суспільство залежить від інфраструктурних мереж: зв’язку, електроенергії, залізничних, соціальних, фінансових та інших. Через надзвичайну важливість надійність стала центральною темою в складних мережах і привертає все більшу увагу. В залежності від того, за якими параметрами мережі ми робимо висновки щодо стабільності, можна умовно розділити міри надійності складних мереж на топологічні та спектральні. В даній роботі ми розглянемо тільки деякі із спектральних мір складності. При цьому будемо використовувати як матрицю суміжності, так і матрицю Лапласа.
5
Мельник, Н. Г. Соціально-побутова пісенність заробітчанської тематики: етико-естетичні модуси. Криворізький державний педагогічний університет, 2012. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1568.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджується проблема відображення етико-естетичних принципів народу в соціально-побутовій пісенності заробітчанської тематики. Суспільно-побутова (станова) пісня конденсує в собі народні оцінки суспільних явищ та репрезентує систематизоване, узагальнене сприйняття представників різних соціальних груп . Акцентовано на синкретичному поєднанні етичного та естетичного в фольклорному тексті та філософсько-психологічному характері заробітчанського фольклору. У бурлацькій та сирітсько-наймитській пісні якнайкраще репрезентовані народні уявлення про залежність долі людини від її соціальної та економічної приналежності, специфічно потрактовано категорію свободи. Осмислення ролі та поведінки цих соціальних типів підпорядковане побутуванням у народі традиційних уявлень про активність, значимість особистості, сформованих в козацькому середовищі. Тип козака як ідеального чоловіка, що вирішує глобальні суспільні завдання, відповідального за долю країни, диктує народні оцінки, зумовлені високими вимогами щодо діяльності особистості. Емігрантська пісенність – одна з найцікавіших гілок заробітчанського фольклору, оскільки відображає світогляд особистості, яка перебуває в соціальних та етнографічних умовах, відмінних від усталених, унормованих. Емігрантська пісня утверджує народне переконання в тому, що людина, позбавлена рідного мікрокосму, стає національно та морально дезорієнтованою, загубленою, втрачає ознаки своєї духовної сутності. Вміння цінувати рідне, традиційне набирає в емігрантській пісенності моральної валідності, в той час як бажання залишити рідну домівку, навіть із причин цілком вмотивованих, викликає в народному середовищі негативну оцінку. Образ батьківщини набуває рис ідеалізації, чужина часто осмислюється через концепт «неволя». Побутові деталі, рідні краєвиди, усталені, унормовані традиційні стосунки між людьми набувають особливого значення, стають естетичною потребою емігранта. Роздуми про важливість забезпечення духовних та матеріальних потреб особистості в мовах рідної країни, необхідність суспільної активності у власній державі – провідні в емігрантській пісенності.
6
Соловйов, В. М. Моделювання соціально-економічних систем мережними методами. Видавничий відділ, Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1207.
Повний текст джерелаАнотація:
Продемонстрована можливість дослідження складних соціально-економічних систем у рамках мережної парадигми складності. Часовий ряд можна представити в еквівалентному вигляді – (мульти-)мережі, яка має широкий набір характеристик; як спектральних, так і топологічних. На прикладах відомих фінансових криз показано, що деякі з мережних мір можуть слугувати індикаторами-передвісниками кризових явищ і їх можна використовувати для можливого раннього попередження небажаних кризових явищ на фінансових ринках.
7
Соловйов, Володимир Миколайович, та Наталя Анатоліївна Хараджян. Моделювання когнітивних процесів у соціально-гуманітарних системах. Брама, видавець Вовчок О.Ю., 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1151.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто особливості моделювання когнітивної складової соціально-гуманітарних систем. На прикладі використання мультимасштабних, мультифрактальних і мережних мір складності показано, що ці та інші синергетичні моделі та методи дозволяють коректно описувати кількісні відмінності когнітивних систем. Пропонується використовувати мережну парадигму складності для побудови нових педагогічних технологій.
8
Соловйов, В. М. Кореляційна динаміка мір складності та фінансових криз. Цифрова типографія, жовтень 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1203.
Повний текст джерелаАнотація:
Досягнення останніх років фундаментальних наук при описі топологічних і темпоральних властивостей складних динамічних систем дають надію на успіх і при дослідженні складних соціально-економічних систем [1]. В роботі розглянуто особливості адаптації концепції складності в соціально-економічних системах. Показано, що парадигма складності є логічним підґрунтям побудови прогностичних моделей поведінки фінансових систем в умовах волатильної динаміки світової економіки. Широкий спектр мір складності використано для аналізу порівняльної динаміки складності систем в умовах фінансової кризи. Вказані міри можуть бути розраховані як для вихідного сигналу, так і для відновленої з нього мережної структури. Нами створено і адаптовано для моделювання фінансових ринків потужний і різнобічний спектр мір складності [2]. Так, серед мір інформаційного блоку використовуються моно- і мультимасштабні міри: - Лемпеля-Зіва, ентропії Шеннона, Тсалліса і Реньї, ентропії подібності, шаблонів, перестановок, вейвлет-ентропія, індекс незворотності часових рядів. Хаос-динамічний блок є більш об’ємним і потужним. До нього у якості мір складності входять: - показники Ляпунова, включаючи масштабно-залежну версію, фрактальні міри: фрактальна розмірність, декілька модифікацій розрахунку коефіцієнта Херста, спектр сингулярності (мультифрактальності), рекурентні міри складності, які одержуються в результаті побудови та кількісного аналізу рекурентних діаграм та інші. У випадку аналізу мережної структури розрізняють кореляційні, рекурентні і візуальні підходи для побудови мір складності. До топологічних мір відносяться, наприклад, коефіцієнт кластеризації, ступінь вершини та ін. Спектральними мірами є алгебраїчна зв’язність, енергія графа, спектральний розрив, тощо. Всі вказані міри реалізовані у вигляді процедур ковзного вікна, які дозволяють слідкувати за динамікою вибраної міри, порівнювати власне з динамікою вихідного ряду і робити висновки щодо моніторингу та попередження кризових явищ [3]. Показано, що в залежності від природи міри вона поводить себе характерним чином у передкризовий, власне кризовий та після кризовий періоди, що дозволяє будувати ефективні індикатори-передвісники кризових явищ.
9
Соловйов, В. М. Сучасні моделі управління складними соціально-економічними системами. КПУ, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1309.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі розглянуто особливості адаптації концепції складності в соціально-економічних системах. Показано, що парадигма складності є логічним підґрунтям побудови прогностичних моделей поведінки фінансових систем в умовах волатильної динаміки світової економіки. Широкий спектр мір складності використано для аналізу порівняльної динаміки складності систем в умовах фінансової кризи. Вказані міри можуть бути розраховані як для вихідного сигналу, так і для відновленої з нього мережної структури.
10
Соловйов, Володимир Миколайович. Мережні міри складності соціально-економічних систем. ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1158.
Повний текст джерелаАнотація:
З позицій міждисциплінарних теорій самоорганізації та синергетики проаналізовано сучасні підходи до моделювання соціально-економічних систем. Показано, що мережна парадигма складності є тим підґрунтям, на якому можна будувати прогностичні моделі складних систем. Розглянуто три підходи для перетворення часового ряду або сукупності часових рядів у мережу: рекурентний, кореляційний та метод графу видимості. Для отриманих мереж розраховані динамічні спектральні і топологічні міри складності. На прикладі щоденних значень фондового індексу S&P 500 за період 1984-2016рр. показано, що більшість з розрахованих мір складності поводять себе характерним чином у періоди часу, що характеризують різні фази поведінки і стани фондового ринку. Цей факт пропонується використовувати для моніторингу та прогнозування критичних та кризових явищ у складних соціально-економічних системах.