Добірка наукової літератури з теми "Соціальне ціле"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Соціальне ціле".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Соціальне ціле"
1
Palahnyuk, Olha. "Соціальна солідарність в контексті пошуку шляхів досягнення і збереження цілісності суспільства: міждисциплінарний аналіз". Проблеми політичної психології 24 (30 грудня 2021): 73–94. http://dx.doi.org/10.33120/popp-vol24-year2021-66.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність статті визначається необхідністю поглиблення соціально-психологічних уявлень про соціальну солідарність, її структуризацію і особливості функціонування в умовах суцільних диференціацій, дизінтеграцій і конфліктів та пошуку шляхів досягнення й збереження цілісності суспільства.
Метою статті є вивчення структуризації соціальної солідарності з акцентуацією уваги на сучасних підходах та перспективах її розроблення в межах соціальної психології в умовах поглиблення соціальної диференціації і трансформаційних змін українського суспільства.
Методологія та наукові підходи: метатеоретична концепція діалогічної форми солідарності (Ю. Габермаса, 2000); положення теорії соціального порівняння, за яким утворення великих соціальних груп є основою ідентифікації як оцінювання їхніми членами точності своїх особистих переконань і поглядів (Л. Фестінгер, 1999); положення про соціальні трансформації, які виступають «наскрізною рамкою аналізу» (Н. Богомолова, 2002); положення про тотальну індивідуалізацію життя, становлення рефлексуючого суб’єкта (Бек, 2000); визначення спільнот як особистих мереж, які більше не обмежуються географічними районами і мають можливість надавати різні види підтримки, що виступають проявами солідарності (Wellman and Wortley, 1990).
Результати. Визначено, що соціальна солідарність – це специфічна властивість суспільства, що виникає стихійно або керовано на основі інтеграції особистісних потенціалів солідарності більшості його членів, завдяки чому відбувається конвергенція суспільних процесів на спільній меті та формується згуртованість на рівні великих груп. Встановлено, що солідарність як згуртованість великих груп уможливлює ефективне вирішення проблем та досягнення цілей сталого розвитку; що є потреба в новому погляді на поняття та механізми солідарності пов’язана з тим, що багато феноменів сучасних солідаризаційних процесів сьогодні неможливо пояснити виключно на засадах класичних теорій солідарності. Загальноприйнятим визначено поняття «нова солідарність», яке втрачає територіальну, класову заангажованість, перестає відтворювати постійну спільність інтересів, цінностей.
Висновки. Психологічне структурування соціальної солідарності уможливлює розмежування її особливостей на різних соціальних вимірах. Акцентування уваги на соціальній взаємодії, комунікації, ролі довіри, соціальної відповідальності та толерантності у процесах солідаризації розкриває специфіку різновекторної площини досягнення і збереження соціальної солідарності. Особистість формує своє усвідомлене ставлення до певних перспектив суспільного життя, психологічним осередком якого виступає «особистісний потенціал солідарності». Солідарність як згуртованість великих соціальних груп досягається за рахунок дії таких механізмів, як переживання співпричетності, полілогу спільнот, висхідної та низхідної ініціатив та динамічного балансу процесів конкуренції і кооперації спільнот.
2
Плужник, Оксана. "ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ". Society Document Communication, № 14 (5 травня 2022): 266–84. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2022-14-266-284.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено поняття соціальних комунікацій, які через пандемію та стрімкий розвиток і масове використання інформаційних технологій, зазнали значних змін у нинішньому суспільстві. З’ясовано, що сьогодні конкурентоспроможний фахівець будь-якого профілю має досконало володіти фаховими компетентностями, вміти ефективно здійснювати різновиди соціальних дій, виконувати соціальні функції, встановлювати нормальні соціальні відносини, дотримуючись норм соціальної поведінки, взаємодіяти, а отже, бути соціально орієнтованою особистістю. Щоб зрозуміти сутність соціально-комунікативної компетентності здобувачів вищої освіти, було проаналізовано та узагальнено наукові визначення даного поняття та його складових. Слід зазначити, що науковці здебільшого розглядають соціальну та комунікативну компетентність окремо, але визнають їх взаємозумовленість та взаємозалежність. На нашу думку, соціально-комунікативна компетентність – є невід’ємною складовою професійних якостей будь-якого фахівця та виявляється у здатності успішно й ефективно взаємодіяти з конкретними людьми або групами, досягаючи поставлених цілей. В ході дослідження підкреслено, що сучасна вища освіта переходить до нових форматів освіти, які зумовлені глобальною пандемією, тому змінюються і підходи до способів обміну інформацією між викладачем та студентом, а також між студентами. Акцентовано увагу на значне місце соціальних мереж у освітньому процесі під час дистанційного навчання. Розглянуто окремі платформи соціальних мереж, які викладачі можуть використовувати як інструменти навчання. З’ясовано, що для сучасних викладачів та педагогів в соціальних мережах корисними можуть стати такі функції, як: забезпечення відеозв’язку; спілкування та обмін файлами у створених групах, чатах; можливість групової діяльності; публікація навчальних матеріалів; обговорення публікацій, фото та відео; організація опитувань, анкетування та голосувань; пошук освітніх заходів, подій чи конференцій тощо. Використання соціальних мереж для освітніх цілей значно покращує соціально-комунікативні навички, формує лідерські якості, удосконалює цифрову обізнаність
3
Mykhailutsa, Mykola, та Oleksandr Trygub. "Одеський православний рух vs «більшовицька пропаганда дією» (початок 1920-х років)". Eminak, № 2(30) (26 червня 2020): 155–66. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2020.2(30).416.
Повний текст джерелаАнотація:
У науковій нарації репрезентується нарисна реконструкція православного життя в Одесі на початку 1920-х рр. на тлі комуністичного наступу у вигляді «більшовицької пропаганди дією», що знайшло реалізацію у підступних методах антирелігійної атеїстичної пропаганди, ініціюванні розколу у православній громаді міста, провокуванні у локальному релігійному соціумі міжконфесійного протистояння та інституційного самовинищення на догоду атеїстичним маніпуляторам церковного життя.
Проаналізована археографічна основа дослідження та фахова література останніх років надали можливість авторам реконструювати основні, векторні складові політики комуністичної влади, спрямуваної на обмеження соціально-релігійних можливостей в умовах ідеологічного пресингу комуністичної влади та підступних «практик» її органів.
У статті зводиться окремішнє в одне ціле, й історичне, й соціальне (ментальне, релігійне, моральне, аморальне тощо), опираючись на низку законодавчих актів, невідомих/маловідомих документальних джерел, що підтверджують наступальні акції комуністів-атеїстів саме на одеському прикладі, де РПЦ була превалюючою у порівнянні з іншими церковними утвореннями і залишається такою досьогодні.
4
Morokhova V. та Boyko O. "ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ СОЦІАЛЬНО-ВІДПОВІДАЛЬНОГО МАРКЕТИНГУ". Economic forum 1, № 1 (9 березня 2022): 35–41. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2022-1-4.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглянуто питання реалізації концепції соціально-відповідального маркетингу в умовах сучасного бізнес-середовища. Систематизація літературних джерел засвідчила недостатню інтеграцію соціально-відповідального маркетингу в діяльність вітчизняних підприємств. Доведено, що розвиток підприємництва нерозривно пов’язаний із формуванням соціально-орієнтованого бізнес-середовища. Цьому в значній мірі сприятиме впровадження концепції соціально-відповідального маркетингу в діяльність суб’єктів господарювання. Аргументовано, що основні елементи соціально-відповідального маркетингу повинні розглядатися у взаємозв’язку із концепцією корпоративної соціальної відповідальності і передбачати взаємоузгодження таких чинників: досягнення економічних цілей підприємства, задоволення потреб споживачів, забезпечення довгострокових інтересів суспільства. Визначено і розкрито економічну і соціальну роль соціально-відповідального маркетингу у розвитку суб’єктів господарювання. Узагальнено дослідження проблем інтегрування соціальної відповідальності бізнесу у стратегічне управління діяльністю підприємств. Наявність соціальної складової у бізнес-стратегії є необхідною умовою її успішної реалізації і тривалої соціально-відповідальної взаємодії із зовнішнім середовищем. Наголошено на необхідності адаптації традиційного комплексу маркетингу до принципів соціальної відповідальності, що дасть змогу сформувати цільову комплексну програму узгодження інтересів підприємства, споживачів і суспільства. Обґрунтовано доцільність проведення подальших поглиблених досліджень соціальної складової маркетингу та її ролі у формуванні соціальних орієнтирів діяльності вітчизняних підприємств. Втілення в життя соціально-орієнтованих програм сприятиме сталому розвитку бізнесу компанії з урахуванням інтересів усіх суб’єктів ринку.
5
Мамчур, Ірина. "Психологічні особливості входження підлітків до соціальних референтних груп". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 2(55) (2021): 101–12. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-55-2-101-112.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано й систематизовано основні теоретичні положення соціально-психологічних особливостей виникнення і функціонування референтних груп. Особливу увагу приділено основним мотиваційним компонентам, що лежать в основі пріоритетних виборів реальних і нереальних соціальних референтних груп у підлітковому віці. Визначено основні методики дослідження особливостей референтних груп в учнів підліткового віку. У статті робиться акцент на емпіричній складовій дослідження мотивів вибору участі підлітків у референтних групах, визначено шкалу соціальної бажаності учнів серед однолітків. Важливою складовою статті є визначення основних детермінант вступу підлітків до асоціальних референтних груп. Встановлено, що 44% досліджуваних підлітків перебувають у складі асоціальних груп. У статті робиться акцент на тому, що референтна група безперервно впливає на особистість, допомагає з ціннісним спрямуванням, визначенням життєвих цілей і шляхів їх досягнення. Підліток може почати гарно вчитись, шукати нові захоплення, планувати успішне майбутнє завдяки тому, що обрав групу, члени якої мають такі цілі, або вже досягли їх. Разом з тим, референтна група може впливати і негативно: підліток може втратити інтерес до навчання, намагаючись відповідати ціннісним стандартам тієї групи, яку вважатиме для себе соціально важливою. Визначено, що важливим напрямом роботи практичного психолога закладу освіти є психопрофілактика вступу підлітків до асоціальних груп. Ключові слова: референтна група,первинна референтна група, вторинна референтна група, асоціальна референтна група, підлітковий вік, шкала соціальної бажаності, соціальне спрямування індивіда.
6
Blozva, P. I. "ВИКОРИСТАННЯ МОЛОДДЮ СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛУ В ПРОЦЕСІ СТАНОВЛЕННЯ ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 39(42) (17 липня 2017): 78–92. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi39(42).43.
Повний текст джерелаАнотація:
Описано структурно-функціональні особливості використання молоддю соціального капіталу в ході становлення її політичної культури. Визначено, що соціальний капітал як психологічний ресурс – це соціально-психологічні можливості соціального мікросередовища, використовуючи які особистість може досягати власних цілей, а також сприяти реалізації цілей групи, до якої вона належить. Зазначено, що політична культура – це система психологічних настановлень, які формують взаємодію особистості з політичним середовищем; певний рівень усвідомлення політичних процесів, довіри до соціально-політичних інститутів, поділяння цінностей свободи, толерантності, спроможності особистості активно долучатися до суспільно-політичних процесів. Виділено компоненти політичної культури (уявлення особистості про політику, політичні цінності особистості, політичні символи особистості, мотиви участі особистості в політичному житті, політична поведінка особистості) та компоненти соціального капіталу (ефективність соціальної взаємодії, соціальна згуртованість, соціальна ідентифікація, міжособова довіра, готовність до взаємодопомоги). Описано процес становлення політичної культури на основі соціального капіталу як психологічного ресурсу, в якому: ефективність соціальної взаємодії, що базується на навичках спілкування особи, її відчуженості від соціуму, впливає на становлення всіх компонентів політичної культури молодої особи і виконує функцію політичної комунікації; соціальна ідентифікація відображає роль відчуття належності до групи під час формування толерантності, яка є політичною цінністю, уявлень про політику і мотивів до участі в політиці, виконує функцію соціалізації та рекрутингу; соціальна згуртованість, базуючись на процесі гуртування та горизонтальних взаємодіях у соціумі, діє на всі компоненти політичної культури, виконує функцію формування інтересів; міжособова довіра формує мотиви політичної участі, виконує функцію накопичення інтересів.
7
Тюріна, Т. Г., та А. Л. Васильчук. "ДУХОВНІСТЬ ЯК ВИЗНАЧАЛЬНИЙ ЧИННИК ГАРМОНІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ЛЮДИНИ І СВІТУ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 94, № 1 (4 березня 2020): 232–44. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-94-1-232-244.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті у світлі концепції біосфери і ноосфери В. Вернадського та сучасної інформаційно-енергетичної парадигми розглянуто людину і світ як єдиний космопланетарний організм. Визначено людину як органічну складову космопланетарного світу, єдність духовного, космічного і земного начал, яка має не тільки первинні тонкоматеріальні тіла (ТМТ – термін А. Васильчука), але й вторинне фізичне тіло, завдяки яким вона поєднана і взаємодіє з навколишнім світом і утворює з ним інформаційно-енергетичне голографічне Єдине Ціле. Через свої ТМТ людина перебуває у сталій інформаційно-енергетичний єдності, взаємообміні зі світом (людством, суспільством, Землею, біосферою, ноосферою, Всесвітом, Духовним Буттям): «підживлюється», «насичується» ідентичними, соціоприродними і духовними інформаційно-енергетичними матеріями.
Доведено, що характер інформаційно-енергетичної єдності, адекватні інформаційно-енергетичні взаємодії і активні взаємообміни людини і світу залежать від рівня її духовного розвитку. Високорозвинений інтелект і всебічна духовність сприяють гармонійній взаємодії ТМТ людини з космопланетарним світом, забезпечуючи гармонію її взаємовідносин в інформаційно-енергетичній системі «Людина – Суспільство – Земля – Всесвіт – Духовне Буття».
Теоретично обґрунтовано, що чим вища духовність людини, тим всебічніше розвинуті її ТМТ, тим більш всебічним і змістовним інформаційно-енергетично є її біополе, і відповідно міцніше духовне, психічне, соціальне, фізичне здоров’я та необмежені можливості для духовної і соціальної самореалізації.
Доведено, що від всебічно розвинених ТМТ і ступеня духовного розвитку особистості залежить і рівень духовності суспільства, його життєздатність, життєстійкість і подальша еволюція нашої цивілізації.
8
Kolenichenko, Tetiana Ivanivna, Nadiia Serhiivna Levytska та Svitlana Oleksandrivna Hrytsai. "ТЕОРЕТИКО−МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ РЕСОЦІАЛІЗАЦІЇ КОМБАТАНТІВ В УКРАЇНІ". SOCIAL WORK ISSUES: PHILOSOPHY, PSYCHOLOGY, SOCIOLOGY, № 2(12) (2018): 51–57. http://dx.doi.org/10.25140/2412-1185-2018-2(12)-51-57.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Нові соціальні виклики українського суспільства призвели до виокремлення такої категорії клієнтів соціальної роботи як учасники антитерористичної операції. Їх повернення до умов цивільного життя вимагає від соціальних працівників створення умов для процесу їх ресоціалізації. Постановка проблеми. Недостатність дослідження проблеми ресоціалізації комбатантів в Україні. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Здійснення адаптації, реабілітації комбатантів розглядають - Ю. Амосов, М. Медвідь та ін., надання психологічної допомоги - М. Мушкевич, Р. Федоренко та ін., дослідження постравматичних психічних порушень та психологічних особливостей - А. Ладик-Бризгалова, Р. Попелюшко, соціально-психологічні особливості - К. Логановський, М. Гресько, соціальна робота з комбатантами - І. Звєрєва, А. Капська, особ-ливості наснаження як практики ресоціалізації комбатантів з обмеженими фізичними можли-востями - Н. Кривоконь, допомога родині учасника бойових дій - Ю. Акименко, Т. Сила, Т. Коленіченко. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Науковцями приділена недостатня увага дослідженню ресоціалізації комбатантів. Постановка завдання. Вивчення теоретико-методологічних засад дослідження проблеми ресоціалізації комбатантів в Україні. Виклад основного матеріалу. Сутність ресоціалізації комбатантів розкрито як багатоаспектний процес повторного засвоєння комбатантом соціальних норм поведінки, цінностей, ролей, замість тих, що були характерними для нього до участі у воєнних діях, та результатом якого є нормальне та ефективне існування комбатанта у мирному соціумі. Висновки. Ресоціалізація комбатантів є складним багатоаспектим явищем, що характеризується змінами установок, цілей, норм і цінностей життя особистості після повернення її до умов мирного життя.
9
Mykhalchuk, V. M., A. V. Kolomoyets та Z. V. Hbur. "МЕДИКО-СОЦІАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЛОГІСТИКИ В УПРАВЛІННІ КОМУНАЛЬНИМ НЕПРИБУТКОВИМ ПІДПРИЄМСТВОМ ЗАКЛАДУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ᾽Я". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 1 (25 березня 2020): 67–74. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2020.1.11210.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: розкрити особливості застосування логістичних підходів в управлінні комунальним неприбутковим підприємством (КНП) закладу охорони здоров᾽я.
Матеріали і методи. Аналіз (теоретичний огляд наукової літератури з проблеми дослідження); синтез, завдяки якому вдалося з’єднати окремі частини об’єкта у єдине ціле (наведення основних елементів медичного постачання та циклу потоку ресурсів у КНП закладу охорони здоров’я); порівняльний аналіз, що дозволив зіставити явища з метою встановлення схожості чи відмінності між ними.
Результати. У статті висвітлено сутність поняття «логістика», «логістична система». Наведено основні функції та складові логістичної системи. Виокремлено елементи медичного постачання ресурсів у КНП закладу охорони здоров’я. Зображено цикл потоку ресурсів у КНП закладу охорони здоров’я. Визначено особливості застосування логістичного підходу в управлінні потоковими процесами медичних установ. З’ясовано, що у КНП галузі охорони здоров’я існують кілька видів потоків (пацієнтів, інформації, фінансів, матеріально-технічних ресурсів), які формують єдиний багатокомпонентний потік, де пацієнти є першочерговими об᾽єктами ефективного управління, оскільки від них залежить динаміка показників інших видів потоків. Ефективний механізм організації логістичних процесів, пов᾽язаних із потоками ресурсів і їх використанням у КНП закладу охорони здоров’я, є одним з елементів оптимізації бізнес-процесів. Зазначено важливість задіяної в бізнес-процесах сукупності потоків ресурсів, що впливає на формування ефективних логістичних систем управління. Розкрито принципи логістики, якими необхідно керуватися КНП закладу охорони здоров᾽я для розвитку логістичних систем: раціональності, цілісності, системності, ієрархії, інтеграції, формалізації і формування. Обґрунтовано необхідність впровадження логістичних інновацій у КНП. Запропоновано напрямки застосування логістики в управлінні КНП закладу охорони здоров’я.
Висновки. Впровадження логістичних підходів допоможе підвищити рівень організації роботи медичних закладів, культури обслуговування хворих та, зрештою, розв’язати проблему самофінансування і матеріально-технічного забезпечення всієї галузі завдяки налагодженню їхньої рентабельної роботи.
10
Запорожченко, О. В. "Ідентичність особистості в умовах інформаційного суспільства". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 26 (1 березня 2021): 12–16. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i26.900.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено проблемі впливу інформаційних технологій на ідентичність особистості. Такі ключові особливості сучасності, як стрімкий розвиток і поширення інформаційних технологій, істотно впливають як на соціокультурний простір загалом, так і на соціальне буття кожної людини. Постійне збільшення обсягів інформації, що «бомбардує» свідомість людини, щораз більша соціальна атомізація і віртуалізація соціальних зв’язків визначають формування нового типу ідентичності, який треба вивчати з погляду різних дисциплін: соціальної філософії, соціології, соціальної психології, педагогіки тощо. У цій статті зроблено спробу соціально-філософського аналізу основних аспектів трансформації ідентичності в умовах інформаційного суспільства. Справді, стрімкі зміни в комплексі інформаційних технік і технологій – це ні з чим не порівнянний виклик, оскільки людині доводиться мати справу з інформацією, яка часто має безсистемний, маніпулятивний характер, спрямована на те, щоб сформувати потреби, переконання, мотиви для досягнення певних економічних і політичних цілей, які лежать за межами справжніх, автентичних потреб особистості. Ситуація ускладнюється також викликами і загрозами зовнішньополітичного характеру. Завдання, які стоять тепер перед гуманітарними науками, полягає в тому, щоб дослідити процеси, що відбуваються в сфері «людина-інформація»; надати державним структурам систему методологічних позицій у сфері інформаційної безпеки людини і світоглядних основ ідентифікації особистості в кризовому соціумі. Отже, соціальна інформаційна екологія сьогодні набуває вирішального значення, а від формування автентичної особистості, здатної відповідати на виклики сучасності, залежить подальший прогрес суспільства. У статті розглядаються базові ідеї основних зарубіжних теоретиків інформаційного суспільства, особливості їх осмислення вітчизняними дослідниками в контексті системи «інформація-культура-суспільство-людина». Окрема увага в статті приділяється саме змінам у структурі, особливостях, чинниках формування ідентичності особистості. У статті автор розглядає як позитивні, так і негативні аспекти проблеми ідентичності особистості в умовах формування інформаційного суспільства, намагається окреслити напрями подальшого вивчення проблеми ідентичності, приділяє водночас особливу увагу трансформаціям у системі цінностей «людини інформаційної».
Дисертації з теми "Соціальне ціле"
1
Тараненко, Юліана Вікторівна, Юлиана Викторовна Тараненко та Yuliana Viktorivna Taranenko. "Екологічні цілі розвитку соціально-економічної системи". Thesis, Видавництво СумДУ, 2006. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/19444.
Повний текст джерела
2
Тараненко, Юліана Вікторівна, Юлиана Викторовна Тараненко та Yuliana Viktorivna Taranenko. "Економічний потенціал регіону в системі цілей соціально-економічного розвитку". Thesis, Видавництво СумДУ, 2009. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/8079.
Повний текст джерела
3
Кайнова, А. А. "Корпоративні комунікації та соціально-відповідальний маркетинг: цілі та інструменти". Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/64653.
Повний текст джерелаАнотація:
Вересень 2015-го року був визначним місяцем для світового розвитку,
адже саме тоді представники 198 країн світу зібрались у штаб-квартирі ООН
в Нью-Йорку аби затвердити адженту 2030. Результатом зустрічі стали 17
Цілей Сталого Розвитку, що визначають шлях, яким соціальний,
корпоративний та державний сектори мають рухатися впродовж наступних
15 років. Будь-яка компанія, яка прагне вести соціально-відповідальний
бізнес не має права ігнорувати ці Цілі. Крім того, важливо визначити, яким
чином бізнес формує та передає своє бачення сталого розвитку через різні
канали та соціальні кампанії. Та перш за все, звернемося до визначення
поняття корпоративних комунікацій.
4
Мордовцев, Олександр Сергійович. "Моделі прогнозування індікаторів ціли для індикативних планів соціально-економичного розвитку". Thesis, НТУ "ХПІ", 2013. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22495.
Повний текст джерела
5
Теленкова, Д. Г. "Соціальні проблеми молодих сімей у сучасному суспільстві". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/16358.
Повний текст джерела
6
Любіч, О. О., та В. В. Огородник. "Соціальна відповідальність банків з державною участю у контексті реалізації цілей сталого розвитку в Україні". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2021. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/18676.
Повний текст джерела
7
Сипливець, В. В. "Дослідження ефективності заходів з утеплення об’єктів соціальної інфраструктури для цілей застосування в ОТГ". Thesis, Чернігів, 2020. http://ir.stu.cn.ua/123456789/23334.
Повний текст джерелаАнотація:
Сипливець, В. В. Дослідження ефективності заходів з утеплення об’єктів соціальної інфраструктури для цілей застосування в ОТГ : 193 "Геодезія та землеустрій" / В. В. Сипливець ; керівник роботи Є. Ю. Сахно ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра геодезії, картографії та землеустрою. – Чернігів, 2020. – 103 с.В першому розділі розглянуто сучасний стан проблеми термомодернізації та його аналіз. Другий розділ присвячений програмним методам оцінки енергоефективності будівель та споруд, рекомендації по термомодернізації та матеріалам для її виконання. В третьому розділі розглядається проект та наукова робота на базі термомодернізації кампусу НУ “Чернігівська політехніка” Белова 4, та рекомендації щодо його модернізації. В четвертому розділі роботи наводяться заходи з охорони праці при проведенні робіт із теплоізоляції.
8
Лук`янихіна, Олена Анатоліївна, Елена Анатольевна Лукьянихина, Olena Anatoliivna Lukianykhina та О. П. Неграш. "Стратегія сталого розвитку та модель "еко-соціальної ринкової економіки" як стратегічні цілі євроінтеграції України". Thesis, Видавництво СумДУ, 2009. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/8067.
Повний текст джерела
9
Zakorko, A. A. "Transnational companies' strategic planning in the context of sustainable development goals." Master's thesis, Sumy State University, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/75546.
Повний текст джерелаАнотація:
Магістреська робота присвячена дослідженню впливу Цілей сталого розвитку на стратегічне планування транснаціональних компаній та на їх конкурентноспроможність. Основною метою цього дослідження є ефективність впровадження Цілей сталого розвитку у стратегічному плануванні транснаціональних компаній та прогнозуванні рекомендацій щодо подальшого покращення існуючої ситуації.The master's thesis is devoted to the study of the impact of the Sustainable Development Goals on the strategic planning of transnational corporations and their competitiveness. The main purpose of this study is to effectively implement the Sustainable Development Goals in the strategic planning of transnational corporations and to forecast recommendations for further improvement of the current situation.
10
Paradiso, F. G. "Sales Management Using Mobile Banking: The Case Study of CRDB Bank Plc Branch in Mbezi Luis." Master's thesis, Сумський державний університет, 2021. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/87203.
Повний текст джерелаАнотація:
Загальна мета цього дослідження полягала в тому, щоб вивчити ефективність мобільного банкінгу щодо збільшення обсягу продажів, на прикладі філії CRDB Bank Plc у місті Мбезі в місті Дар-ес-Салам.
Цей дослідник керувався трьома конкретними цілями, які розвиваються на основі загальних цілей, перерахованих нижче.
я Для оцінки використання клієнтами послуги мобільного банкінгу.
ii. Оцінити вплив послуги мобільного банкінгу на обсяг продажів.
iii. Оцінити стратегії, які використовують банки для збільшення продажів за допомогою мобільного банкінгу.
Для того, щоб бути обізнаним із зазначеними вище цілями дослідження, було розглянуто різноманітну теоретичну та емпіричну літературу щодо електронного банкінгу в усьому світі. Завдяки теоретичному огляду дослідник зміг ознайомитися з різними ключовими термінами, використаними для загальної мети дослідження, а отже, і з назвою дослідження. Також у дослідника були різні теорії, пов’язані з дослідженням технологічних темпів.
Також дослідник переглянув різноманітну літературу, щоб бути обізнаним з історичним фоном електронного банкінгу в усьому світі та різними перевагами/перевагами електронного банкінгу, які включають, але не обмежуючись наступним:
i/ Операційні витрати на одиницю послуг нижчі для банку та клієнта.
ii/ Це забезпечує зручність для клієнтів, оскільки їм не потрібно відвідувати приміщення банку.
iii/ Частота помилок дуже низька.
iv/ Клієнт може отримати кошти в будь-який час через банкомат без карткової транзакції.
v/ Тембокарди/електронні банківські картки дають можливість Клієнтам отримувати знижки в роздрібних точках і POS.
vi/ Клієнт може легко переказувати кошти з одного місця в інше в електронному вигляді.
vii/ Банківське обслуговування з дому, Ви можете здійснювати перекази та інші зміни, поки банк не працює.
viii/ Ви можете завантажити файл, який містить інформацію про ваш обліковий запис, щоб легко узгодити вашу виписку.
ix/ Легко переглядати останні транзакції та контролювати свій обліковий запис.
У цьому дослідженні було прийнято проект тематичного дослідження, згідно з яким дослідження проводилося як приклад клієнтів CRDB із Мбезі Луї в Дар-ессалаамсіті. Загалом 40 респондентів було відібрано методом випадкової (зручної) вибірки серед численної кількості відвідувань клієнтів банку CRDB з відділення. У той час як співробітники відповідних філій банку були використані методом цілеспрямованої вибірки, вони були опитані дослідником як представниками управління CRDB Bank. Інструменти збору даних включені; анкетування, інтерв'ю та документальний огляд. Зібрані дані були проаналізовані кількісно та якісно та представлені за допомогою таблиць зведених частот та відсотків, тоді як інші були представлені у вигляді тексту.
Результати цього дослідження надають цінну інформацію для CRDB та інших керівників банків як власників продуктів мобільного банкінгу, науковців та будь-яких інших зацікавлених сторін.The general objective of this study was to examine the effectiveness of mobile banking on increasing sales volume, a case study of CRDB Bank Plc branch of Mbezi in Dar es salaam city. This researcher was guided by three specific objectives develop from general objectives as listed below. i. To assess the customers’ usage of mobile banking service. ii. To assess the impact of mobile banking service on sales volume. iii.To assess the strategies employed by banks to increase the sales through mobile banking. In order to be conversant with the above mentioned reaserch objectives, the variety of theoretical and empirical literatures regarding the electronic banking worldwide were reviewed. Through theoretical review, the researcher was able to be conversant the different key terms used found on the general objective of the research, thus a title of the research. Also, the researcher had different theories related to the study about the technological pace. Also the various number of literature were reviewed by researcher in order to be conversant with the historical background of electronic banking worldwide and various benefits/advantages of electronic banking which includes but not limited to the following: i/ The operating cost per unit services is lower for the bank and customer . ii/ It offers convenience to customers as they are not required to go to the bank's premises. iii/ There is very low incidence of errors. iv/ The customer can obtain funds at any time from ATM ,card less transaction. v/ The tembocards/electronic bank cards enables the Customers to obtain discounts from retail outlets and POS. vi/ The customer can easily transfer the funds from one place to another place electronically. vii/ Banking from home, You can make transfers and other changes while the bank is closed. viii/ You can download a file that holds your account information to easily reconcile your statement. ix/ It is easy to view recent transactions and monitor your account. This study adopted case study design whereby the study was carried out as a case study of CRDB Customers from Mbezi Louis at Dar essalaamcity. A total of 40 respondents were selected using accidental (convenience) sampling technique among the numerous number of walk in customers of CRDB bank from the branch. Whereas the respective branch bank officers purposive sampling technique was used,were interviewed by a researcher as representatives of CRDB Bank Management. Data collection tools included; questionnaires, interview and documentary review. The data collected were analyzed quantitatively and qualitatively and they were presented using tables of summary of frequencies and percentage, whereas others were presented in form of text. The results of this study provide valued information for CRDB and other Bank Managements as product owners of mobile banking, Academicians and any other interested stakeholders.
Книги з теми "Соціальне ціле"
1
Веремій, І. Г., М. О. Паламарчук, Р. Е. Юлдашев, Н. М. Гавриленко, Г. М. Широкий, Д. М. Серебрянський, О. В. Литвиненко та О. О. Сінайко. Трансформація зовнішньоекономічних відносин України з Російською Федерацією: 2010–2020 роки. Національний інститут стратегічних досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2021.05.
Повний текст джерелаАнотація:
Відносини між Російською Федерацією (РФ) та Україною визначаються насамперед міждержавним конфліктом із збройною складовою в Донецькій та Луганській областях. Спроба незаконної анексії Росією території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя в 2014 р. та їх окупації, збройне протистояння на Донбасі зумовлюють довгостроковий характер міждержавної конфронтації. Цей конфлікт є асиметричним. Для України наслідки протистояння з РФ – життєво важливі, а перебіг конфлікту впливає майже на всі значущі соціальні процеси. Натомість керівництво Росії розглядає Україну переважно одним з полів конкуренції із Заходом задля «утвердження позицій Російської Федерації як одного з впливових центрів сучасного світу». Пострадянський простір визначений пріоритетом зовнішньої політики Росії, водночас більше значення надається співробітництву з державами, які беруть участь у російських інтеграційних проєктах. Стратегією економічної безпеки РФ на період до 2030 року, ухваленою в 2017 р., пріоритетом розвитку російської економіки визначено створення умов для реалізації стратегічних національних пріоритетів РФ. Так констатується підпорядкування економіки реалізації насамперед стратегічних цілей, визначених політичним керівництвом. Економічний тиск Росії, який був важливим інструментом її політики щодо України й до 2014 р., після початку агресії набув якісно нового рівня. Так само як і застосування воєнних інструментів, обмеження українського експорту, припинення транзиту українських товарів російською територією, спрямоване, зокрема, на виснаження економічних ресурсів України та обмеження її розвитку, а також примушення політичних лідерів нашої держави до прийняття вимог Кремля. Російська Федерація продовжує докладати зусиль для максимального послаблення залежності від економічної співпраці з Україною. Йдеться про зменшення ролі України як транзитної держави для експорту російських енергоносіїв, розірвання усталених коопераційних зв’язків, насамперед у сфері військово-промислового комплексу. Російська політика практично не зважає на інтереси російського бізнесу, які зберігаються на території України, попри суттєве зменшення відповідної активності порівняно з максимальними рівнями, досягнутими на початку 2010-х років. Головним пріоритетом є прагнення утримати Україну в орбіті свого впливу, що в майбутньому має забезпечити компенсацію нинішніх втрат, зокрема й економічних.
Частини книг з теми "Соціальне ціле"
1
Семигіна, Тетяна. "ГЛОБАЛЬНІ СТАНДАРТИ ПІДГОТОВКИ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЯК ІДЕАЛІСТИЧНЕ БАЧЕННЯ РОЗВИТКУ ОСВІТИ ІЗ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ". У Репрезентація освітніх досягнень, мас-медіа та роль філології у сучасній системі наук (1st. ed), 75–84. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/rodmmrfssn.ed-1.07.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто історію створення глобальних стандартів підготовки соціальних працівників та їх зміст у контексті розвитку міжнародної соціальної роботи. Проведено аналіз «Глобальних стандартів освіти та підготовки фахівців із соціальної роботи» (2004 р.) та «Глобальних стандартів освіти та підготовки в галузі соціальної роботи» (2020 р.), двох документів, схвалених глобальними професійними асоціаціями соціальних працівників – Міжнародною федерацією соціальних працівників та Міжнародною асоціацією шкіл соціальної роботи. Визначено цілі та структуру документів, окреслено ключові вимоги до місії освітніх програм, змісту навчальних планів, залучення користувачів соціальних послуг до освітніх програм. Охарактеризовано теоретичні підвалини глобальних стандартів підготовки соціальних працівників та обмеження застосування глобальних підходів.
2
Поплавська, Оксана, Наталія Данилевич та Дарія Пасічніченко. "СИСТЕМА РЕГЛАМЕНТУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН В БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВАХ". У Державне управління та адміністрування, сфера обслуговування, економіка та міжнародні відносини як рушійні сили економічного зростання держав XXI століття (2nd ed.). 2-ге вид. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/paaaseeirdfegcc.ed-2.05.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті узагальнено практики та критичний аналіз регламентів організації трудової діяльності, зокрема у банківській сфері в умовах пандемії, що формують основу системи регламентування соціально-трудових відносин. Обґрунтовано, що під системою регламентування соціально-трудових відносин розуміється сукупність правил, стандартів, домовленостей щодо залучення, використання, реалізації праці, що дозволяє не лише ефективно реалізовувати такі відносини, але й досягати достатнього рівня якості, що сприяє формуванню позитивного бренду, іміджу компанії як роботодавця, забезпечує синергетичний ефект у реалізації цілей сталого розвитку. Авторські дослідження у банківській сфері дозволили узагальнити досвід та розробити рекомендації щодо формування системи регламентів соціально-трудової сфери, зокрема з організації трудової діяльності: унормування режиму праці та відпочинку, комунікацій, створення безпечних умов праці, організації робочих місць, тощо.
3
Шіковець, К. О., and Г. М. Квіта. "МЕТОДИ НЕЙРОМАРКЕТИНГУ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УМОВ СТАЛОГО РОЗВИТКУ." In Economics, management and administration in the coordinates of sustainable development. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-157-2-13.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі розглянуто концепцію сталого розвитку та її складові частини: економічну, соціальну та екологічну з погляду системного підходу. Оскільки сталий розвиток – системно керований розвиток і основою його керованості є системний підхід, та сучасні інформаційні технології, які дають змогу дуже швидко моделювати різні варіанти напрямів розвитку, то пропонується застосувати «Кібернетичну концепцію управління граничними ресурсами і станами об’єкта розвитку (КУРСОР+)» до моделювання станів сталого розвитку. Інтегрована модель концепції сталого розвитку та системно-ситуаційної моделі розвитку дала змогу описати складники системно-ситуаційної моделі розвитку, визначити поточний, цільовий та прогнозний стан сталого розвитку та дослідити етапи досягнення однієї із цілей сталого розвитку, а саме «відповідальне споживання та виробництво». Для досягнення цільових орієнтирів, відповідального споживання запропоновано застосовувати сучасні методи маркетингу, а саме нейромаркетинг.
4
Нікішина, О. В., С. А. Бондаренко, and О. О. Зеркіна. "СЕЛЕКТИВНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ У КООРДИНАТАХ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ." In Economics, management and administration in the coordinates of sustainable development. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-157-2-26.
Повний текст джерелаАнотація:
Результатом дослідження є методичне забезпечення комплексної оцінки домінант ІІП на засадах сталого розвитку. Виокремлено п’ять домінант ІІП, а саме: (1) достатнє інвестиційне забезпечення раціонального природокористування національної економіки; (2) інвестиційне забезпечення наукових досліджень та інновацій за напрямом сталого розвитку; (3) відновлення, стале використання та охорона складників природно-ресурсного потенціалу національної економіки; (4) зниження екодеструктивного впливу соціально-економічної системи на стан навколишнього природного середовища; (5) підвищення екологічних аспектів якості життя населення. Кожна домінанта потребує введення відповідних їй оціночних індикаторів. Авторами розширено систему національних індикаторів сталого розвитку в межах ЦСР. У пропоновану систему індикаторів інтегровано європейські та авторські економіко-екологічні показники, орієнтовані на поглиблену оцінку інвестиційного та природно-ресурсного потенціалу у видовому і структурно-секторальному вимірах, взаємозв’язку інвестиційного та екологічного складників природокористування. На підставі результатів комплексної оцінки визначено складники домінант ІІП та завдання з найнижчим ступенем впровадження, а саме: Домінанти 1 і 2, завдання підвищення енергоефективності Домінанти 3, завдання зниження відходоємності Домінанти 4, завдання покращення стану здоров’я населення Домінанти 5. Обґрунтовано головні напрями та шляхи підвищення ступеню впровадження домінант ІІП, зокрема: (1) зростання державних видатків на НДР та інновації за напрямом «Енергетика та енергоефективність», «Раціональне природокористування», поновлення фінансування «Наук про життя» в аспекті інноваційного розвитку медицини; (2) стимулювання суб’єктів господарювання до впровадження енергозберігаючих технологій, екологічно чистих виробництв та екоінновацій шляхом зниження ставки екологічного податку; (3) створення сприятливого інституційного середовища для розширеного відтворення лісів та сталого розвитку лісового господарства; (4) стимулювання вітчизняних інвесторів до екологічно орієнтованих капіталовкладень у сфері поводження з відходами; (5) розвиток міжсекторального партнерства для впровадження домінант ІІП. Пропонується впровадження селективного підходу у формування державної інноваційно-інвестиційної політики розвитку регіонів, спираючись на ідентифіковані Домінанти, виділені згідно з координатами Цілей сталого розвитку.
Тези доповідей конференцій з теми "Соціальне ціле"
1
Денисюк, Василь, Сергій Байрак та Тетяна Майко. "ЦІЛІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В СОЦІАЛЬНІЙ БЕЗПЕЦІ УКРАЇНИ". У THEORETICAL AND EMPIRICAL SCIENTIFIC RESEARCH: CONCEPT AND TRENDS. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/24.07.2020.v4.43.
Повний текст джерелаЗвіти організацій з теми "Соціальне ціле"
1
Комарова, Олена Олексіївна, та Людмила Євгеніївна Братченко. ГРОШІ ЯК ЧИННИК СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ НА ЛЮДЕЙ В СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ. Запоріжжя, Класичний приватний університет, листопад 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3940.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті автори розглядають психологічні аспекти грошей та їх вплив на формування особистості. Аналізуються фактори, від яких залежить ставлення до грошей в залежності від конкретних цілей їхнього використання. Приділяється увага типології особистості та представлено типи економічної особистості людини, які проявляють характерні особливості відносин і поведінки у фінансовій сфері.
2
Теплицький, Ілля Олександрович, та Сергій Олексійович Семеріков. На перехресті екології, математики, інформатики й фізики. Видавничий відділ КМІ, 2013. http://dx.doi.org/10.31812/0564/976.
Повний текст джерелаАнотація:
Основи науки єдині. «Наука являє собою внутрішньо єдине ціле. Її поділ на окремі області обумовлений не стільки природою речей, скільки обмеженістю здібностей людського пізнання. Насправді ж не існує переривчастастого ланцюга від фізики і хімії через біологію та антропологію до соціальних наук. ... Велику внутрішню схожість мають і методи дослідження ... ». На перший погляд може здатися, що автор цих думок – представник «гуманітарного мислення», а насправді вони висловлені німецьким фізиком, лауреатом Нобелівської премії Максом Планком.
3
Семеріков, Сергій Олексійович. Теоретичні основи фундаменталізації інформатичної освіти у вищій школі. Міністерство регіонального розвитку та будівництва України, вересень 2009. http://dx.doi.org/10.31812/0564/935.
Повний текст джерелаАнотація:
В умовах перманентної науково-технологічної революції життєвий цикл сучасних технологій стає меншим, ніж термін професійної діяльності фахівця. За цих умов домінуючим стає формування здатності фахівця на основі фахової фундаментальної підготовки перебудовувати систему власної професійної діяльності з урахуванням соціально значущих цілей та нормативних обмежень – тобто формування особистісних характеристик майбутнього фахівця.
4
Марчик, В. І. Потреби сучасної людини у фізкультурній діяльності. Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, 2005. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1931.
Повний текст джерелаАнотація:
Для більшості людей посттоталітарне суспільство не тільки не гарантує, але й не надає шансів у досягненні успішності. В даному випадку відсутня значуща ціль, в досягненні якої можливо використання високого рівня психофізичної підготовленості. Державна система фізичної культури і спорту може надбати високого статуту і стати дійсно функціональною, коли набудуть чинності такі соціальні умови, за якими вирішення життєво важливих проблем з використанням засобів фізичної культури буде дієвим, а бути здоровою людиною стане не тільки престижно, але й природно.
5
Кучерган, Єлизавета Валеріївна, та Тетяна Олексіївна Дороніна. Реформування вищої освіти: проблемні питання педагогічної освіти. «DUX» Sp. z o.o., 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1690.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено огляд наукової дискусії, яка розгорнулася в соціальній мережі facebookу групі «Нові стандарти вищої освіти»; акцентовано увагу на питаннях, пов’язаних із професійною підготовкою вчителів у вищих навчальних закладах. Автори актуалізують ті проблеми підготовки майбутніх учителів, що потребують детального вивчення, аргументованого обговорення та нагального вирішення: ціль підготовки майбутнього вчителя (вчитель-науковець, вчитель-методист ьі вчитель-професіонал) та відповідний термін підготовки майбутніх учителів із урахуванням поєднаних спеціальностей (спеціалізацій).