Добірка наукової літератури з теми "Соціальна стійкість"

Аргументовано, що в останні два десятиліття на порядок денний у країнах із розвиненим інститутом соціальної держави вийшли нові виклики, пов’язані із солідарністю з іммігрантами. Це зумовлено, з одного боку, появою нових масштабних конфліктів на планеті, а з іншого – зниженням стійкості соціальної держави, одним зі завдань якої є сприяння інтеграції трудових мігрантів та біженців. Проаналізовано основні підходи до співвідношення соціальної держави та імміграції: концепцію «нової ліберальної дилеми» та концепцію «шовінізму соціального забезпечення», або «націоналізму соціальної держави». Відзначено, що концепція «нової ліберальної дилеми» передбачає, що: 1) сильна соціальна держава базується на сильній солідарності громадян, зокрема й до іммігрантів; 2) водночас стійкість інституту соціальної держави є під загрозою, коли спільнота стає більш різноманітною; 3) наслідком значної різноманітності спільнот держав соціального типу й надання соціальних прав іммігрантам стало поступове зниження підтримки громадянами ідеї соціальної держави. Змістом дилеми є невизначеність неоліберальних і соціал-демократичних політиків у виборі між відкритістю до іммігрантів та потребою зберегти сильні національні системи соціального забезпечення. Наголошено на особливостях концепції «шовінізму соціального забезпечення», яка обмежує соціальні права іммігрантів або ж (у м’якшій версії концепції) передбачає надання соціальних гарантій виключно за умови відповідності певним критеріям. Відзначено, що: 1) у докризовий період еволюції соціальної держави (поч. 1960-х – сер. 1970-х років) під впливом активної деколонізації мігрантам було надано деякі (обмежені) соціальні права, однак діяльність інституту соціальної держави спрямовувалася передусім на потреби громадян цих держав; 2) у 1970-х роках завдяки право- захисному руху зросли перспективи розширення соціальних прав іммігрантів; 3) із 1990-х років тенденція розши- рення соціальних прав іммігрантів була призупинена. Це пояснюється входженням інституту соціальної держа- ви в глибоку кризу й одночасним збільшенням чисельності іммігрантів-біженців, інтеграція яких потребувала значних затрат; 4) кілька останніх криз (фінансова криза 2008 р., європейська міграційна криза 2015 р., корона- криза 2020–2021 рр.) посилили уразливість мігрантів. Доведено, що кризові явища у функціонуванні соціальної держави мають комплекс причин і не звужені виключно до впливу імміграції на соціальну сферу життєдіяльності розвинених держав.

Проведено аналіз досліджень та публікацій науковців щодо визначення поняття «соціальна мережа» та запропоновано власне трактування даного поняття. Автор статті вважає, що соціальна мережа – це коло агентів (людей), де самі агенти є центрами соціальних мереж, а їхні знайомі (зв’язки) будують мережеві гілки, вступаючи у соціальні відносини. Встановлено особливості мережевої комунікації: об’єднання «багато з багатьма»; емерджентні властивості (відсутність централізованого управління, самостійність та високий рівень підключеності субодиниць, павутинна нелінійність впливу один на одного); динаміка в поведінці мережі; отримання і створення соціального капіталу. З’ясовано, що соціальний капітал є основним джерелом розвитку соціальних мереж, оскільки він може проявляти себе в якості особливого виду реальних і потенційних ресурсів; властивостей та інформаційної спрямованості мережі. Охарактеризовано загальносистемні закономірності розвитку соціальних мереж: різноманітність, складність, поширеність, стійкість, емерджентність як неможливість звести сукупність властивостей системи до властивостей окремих елементів та їх неідентичність. Визначено стрімкий розвиток комерційної складової соціальних мереж – створення професійних співтовариств і мереж практиків, які знайшли застосування в багатьох областях людської діяльності у сучасному світі. Проаналізовано причини, які впливають на зміну форм взаємодії агентів комунікації, та висловлено власну думку, що вони змінюються в ході задоволення агентами базових просторових потреб: комунікативної, пізнавальної, ігрової. Визначено, що в Україні соціальні мережі почали набирати популярності з 2006 р. – доступ до Одноклассники.ru, ВКонтакте.ru та Connect.ua. З 2015-2016 рр. – етап популярності Facebook.com (11 млн користувачів) та Instagram.com (7,3 млн користувачів), що пов’язано з політичними змінами у відносинах між Україною та Росією. Проаналізовано інформацію щомісячного дослідження Kantar TNS CMeter та визначено, що у 2018 р. Facebook.com знаходиться на третьому місці по відвідуваності серед популярних сайтів, якими користуються українці.

Досліджуються соціальні зміни, зумовлені технологічним прогресом (Четвертою промисловою революцією), та їх вплив на інститут соціальної держави. Питання впливу технологізації на соціальну державу розглянуто з двох позицій: 1) як технологічний прогрес видозмінює модель соціальної держави і чи може призвести до «відмирання» цього інституту; 2) як технології модернізують наявні механізми функціонування класичних моделей соціальної держави. Аналізується вплив роботизації, зростання ролі штучного інтелекту на зайнятість населення (очікуване зростання безробіття). Висловлюється дослідницька гіпотеза, що технологічні новації можуть посилити фінансове навантаження на інститут соціальної держави, яка вже втратила свою стійкість з низки причин і потребує нагальної модернізації. Відтак авторка з’ясовує наявність/відсутність кореляції між технологічним прогресом та потребою реформування моделі соціальної держави з урахуванням соціальних змін на ринку праці та в інших сферах життєдіяльності. Констатована необхідність переосмислення змісту та форми соціальної держави з огляду на глобальні зміни останніх десятиліть. Підкреслено, що ці зміни спричинені цифровізацією, штучним інтелектом, зростанням незахищеності працівників, залучених до нестандартних форм зайнятості і не охоплені соціальним страхуванням. Водночас авторка відзначає невиправданість розгляду технологічного прогресу лише з позицій ризиків для класичних моделей соціальної держави, оскільки очевидними є й переваги, пов’язані зі спрощенням організації надання державами соціальної підтримки. Підкреслено, що технологічний прогрес відкриває як нові можливості, так і посилює наявні та спричиняє нові ризики для соціальної держави, стійкості державних фінансів. Авторка констатує: такі процеси вимагають зміни підходів до системи соціального забезпечення, інституційного «капітального ремонту» соціальної держави.

Метою статті є вивчення комплексу проблем інтолерантності у соціально-політичному житті Литви та оцінка відповідності політики цієї держави Балтії взятим на себе зобов’язанням, як члена ЄС. Методологічною основою дослідження виступає аксіологічний та інституційний аналіз. За допомогою аксіологічного аналізу з’ясовано місце цінності толерантності в політико-правовій культурі населення Литви та відповідність характеристик цієї культури ціннісній парадигмі ЄС. На основі неоінституціоналізму вивчається протидія Литви широкому спектру проявів інтолерантності, а також дана оцінка відповідності національної політики з утвердження принципу толерантності стратегії ЄС. У статті розглянуто нормативно-правові особливості, характеристики політико-правової культури населення, які перешкоджають або ж сприяють інтолерантності в Литві. Проаналізовано інституційні реформи Литви, спрямовані на зміцнення цінності толерантності та запобігання деструктивним інтолерантним практикам. Теоретичне значення дослідження полягає в з’ясуванні основних загроз, зумовлених проблемами на ціннісному та інституційному рівні в «молодих» демократіях ЄС, які підривають стійкість ліберально-демократичних принципів, зокрема принципу толерантності. Дослідження значуще в частині оцінки відповідності Литви політиці ЄС зі зміцнення толерантності в різних сферах суспільно-політичного життя. Практична цінність дослідження полягає в можливостях подальшого порівняльного аналізу широкого комплексу проблем інтолерантності в Литві зі схожими проблемами та механізмами їх розв’язання в інших країнах пострадянського простору, зокрема й Україні. Дана стаття є першою в українській політичній науці спробою дослідження кейсу Литви на предмет проявів інтолерантності та оцінкою виконання Литвою вимог європейських інституцій щодо відповідності принципу толерантності. У статті окреслено основні прояви інтолерантності у формі різноманітних соціальних фобій (ксенофобія, ромофобія, ісламофобія, гомофобія, мігрантофобія), однак їх перелік нині є ширшим і кожна з них потребує подальшого поглибленого вивчення з прогнозом перспективи поглиблення або ж послаблення. Стаття має емпіричний характер.

У статі автором визначено основні методологічні та організаційні аспекти ігрової терапії у психологічній практиці роботи із дитиною-клієнтом: центрованість ігрової терапії на дитині, символізм «мови» гри та іграшок, забезпечення злиття витіснених частин психіки дитини через гру, сприймання гри як зони відповідальності та компетентності дитини, ігрова терапія сприяє розгортанню абреакційної гри як свідомого переживання певного травматичного моменту, виставлення терапевтичних обмежень ігрової терапії у вигляді незмінних правил. Оскільки гра діє на імпульси з-за меж свідомості дитини – несвідомого, то враховано терапевтичний вплив ігор через такі їх можливості як: полегшення спілкування (самовираження, доступ до несвідомого, безпосереднє навчання, непряме навчання), сприяння емоційному оздоровленню (катарсис, абреакція, позитивні емоції, кондиціонування страхів, профілактика стресових станів, стрес- менеджмент), покращення соціальних стосунків (терапевтичні стосунки, емпатія, соціальна компетентність, закріплення досвіду), удосконалення особистих якостей (моральний розвиток, стійкість, прискорений психологічний розвиток, креативність, саморегуляція, самооцінка). Доведено, що методологічні та організаційні аспекти використання ігрової терапії у роботі із дитиною-клієнтом сприяють її психосоціальному розвитку та поліпшенню психічному здоров’ю через створення безпечного, конфіденційного та турботливого середовища, яке дозволяє дитині грати з якомога меншими обмеженнями, але стільки, скільки необхідно (для фізичної та емоційної безпеки). Висновки. Визначені методологічні та організаційні аспекти ігрової терапії у психологічній практиці роботи із дитиною враховують її унікальний рівень розвитку та дозволяють освоїтися у більш комфортній ситуації для продуктивного самовираження та пізнання.

У статті розглянуто феномен політичної стабільності у перехідних політичних системах. Визначено, що під політичною стабільністю варто розуміти стійкість політичної системи, що виражає корінні інтереси основних соціальних груп та забезпечує соціально-політичну стабільність суспільства і відсутність у ньому гострих соціальних і політичних конфліктів. Відзначено, що фундаментальною умовою забезпечення політичної стабільності в Україні є припинення збройного конфлікту, повернення захоплених територій та досягнення миру та соціальної стабільності в державі.

Актуальність. Соціальна спрямованість професійної підготовки, особливості розвитку й формування психофізичної готовності правоохоронних органів України в цей час зумовлені, передусім, ускладненням соціально-політичної ситуації в державі та труднощами розвитку українського суспільства. Психофізичні особливості працівників правоохоронних органів України повинні визначати зміст професійно-прикладної фізичної підготовки. Із підвищенням рівня розвитку психофізичних якостей покращується функціональний стан організму й забезпечується його стійкість до впливу несприятливих чинників в екстремальних умовах. Мета роботи – з’ясування ступеня важливості та впливу професійно-прикладної психофізичної підготовки на ефективність роботи військовослужбовців. Матеріали і методи. У роботі використано методи теоретичного аналізу й узагальнення даних спеціальної науково-методичної літератури та інформаційних ресурсів мережі Інтернет; соціологічний метод (анкетування) та методи статистичної обробки даних. У ході дослідження про- ведено опитування 168 фахівців військово-облікових спеціальностей Київського національного університету Національної гвардії України з актуальних питань професійно-прикладної психофізичної підготовки військово- службовців. Результати дослідження та ключові висновки. З’ясовано, що потребує розв’язання проблема встановлення мирного врегулювання воєнного конфлікту на Сході країни, пошуку ефективних засобів, методів і технологій для покращення фізичної підготовленості офіцерів та модернізація озброєння військових. Перспек- тивними напрямами вдосконалення фахової підготовки військовослужбовців є формування психофізичної підготовки та розвиток професійно важливих якостей особового складу Національної гвардії України. 92,3% фахівців відзначили актуальність питання пошуку шляхів удосконалення психофізичних професійно-важливих якостей офіцерів Національної гвардії України. 51,2 % фахівців військової сфери відзначили, що підвищення психофізичної підготовленості в особистісному аспекті матиме позитивний вплив на психічне й соматичне здоров’я офіцерів. У соціальному плані вдосконалення психофізичної підготовленості, на думку 44,6 % фахівців, сприятиме покращенню обороноздатності країни та 42,3 % указали на підвищення іміджу офіцерів.

У статті схарактеризовано типологію електронних ресурсів у галузі медіаосвіти, визначено типи електронних ресурсів, які можуть бути успішними для розвитку інфомедійної грамотності учнівської та студентської молоді, проведено експертну оцінку ефективності типів електронних ресурсів для формування інфомедійної грамотності. Медіаосвіту схарактеризовано як процес навчання і самонавчання за посередництва медіа, як науково-освітню сферу діяльності, що спрямована на формування психологічного захисту від маніпуляцій та формування медіаграмотності особистості. Показано, що інфомедійна грамотність характеризується набором маркерів: медіаграмотність, критичне мислення, соціальна толерантність, стійкість до впливів, фактчекінг, інформаційна грамотність, цифрова безпека, уміння запобігати ризикам у комунікації, візуальна грамотність; уміння втілювати ідеї завдяки онлайн-інструментам, уміння використовувати медіа для соціального блага. Обґрунтовано, що розвитку інфомедійної грамотності значною мірою сприяють Інтернет-ресурси. Проведений аналіз електронних освітніх ресурсів у мережі Інтернет уможливив їх класифікацію: відеоконтент (вебінари, освітні серіали, медіатексти, ютуб-канали тощо); аудіоконтент (подкасти); освітні платформи (Prometheus, Ed-Era, IREX, 4mamа та подібні до них); текстові ресурси (онлайн посібники, е-словники тощо); креолізовані ресурси (комікси, дудли, постери, інфографіка тощо); ігровий контент (онлайн ігри); соціальні мережі й дискусійні Інтернет-майданчики; спеціалізовані науково-популярні сайти (сайти наукових лабораторій, громадських організацій; сайти, створені при університетах тощо). Проведено експертну оцінку ступеня потенційного впливу Інтернет-ресурсів на розвиток інфомедійної грамотності. За результатами експертної оцінки найбільш ефективно впливають на розвиток кількості маркерів інфомедійної грамотності освітні платформи (Prometheus, Ed-Era, IREX, 4mamа та подібні до них), відеоконтент (вебінари, освітні серіали, ютуб-канали тощо) і текстові ресурси (онлайн посібники, е-словники тощо).

У статті досліджено зарубіжні і вітчизняні теоретико-економічні підходи до вивчення соціального підприємництва, виділено характеристики, властиві соціальному підприємництву, які відрізняють явище від традиційних некомерційних і комерційних організаційно-управлінських форм ведення діяльності: 1) пріоритетність соціальної місії; 2) інноваційність; 3) адресність; 4) змішані джерела фінансування; 5) подвійність в оцінці ефективності; 6) інвестиційний характер діяльності; 7) фінансова стійкість; 8) обмежений розподіл прибутку. В результаті виділення і вивчення основних характеристик соціального підприємництва, а також поглядів вчених на значення вищевказаних характеристик у визначенні соціального підприємництва, виділено параметри, за якими погляди вчених в гуманітарній науці на соціальне підприємництво є різними: 1) межі соціального підприємництва; 2) форми соціального підприємництва; 3) сутність соціального підприємництва; 4) інноваційність; 5) джерела фінансування; 6) обмеження в розподілі прибутку; 7) обмеження сфер діяльності. Зазначено, що в даний час практично всі дослідники в якості основних характеристик соціального підприємництва відзначають обов’язкову пріоритетність соціальної місії, адресність діяльності, фінансову стійкість. Запропоновано до складу основних характеристик соціального підприємництва включати також наступні – змішані джерела фінансування, подвійність в оцінці ефективності, обмежений розподіл прибутку. Сформульовано визначення соціального підприємництва як діяльності, спрямованої на реалізацію проголошеної соціальної місії, пов’язаної з підвищенням добробуту і якості життя певних груп населення, що використовує змішані методи управління і джерела фінансування, здатна генерувати дохід, що спрямовується в першу чергу на реалізацію соціальної місії. Визначено, що основними суб’єктами соціального підприємництва є соціальні підприємства у формі комерційних, некомерційних організацій або приватних підприємців, діяльність яких відповідає зазначеним у цьому дослідженні характеристикам соціального підприємництва. Виділено основне протиріччя, характерне для соціального підприємництва – прагнення до досягнення соціальної місії, з одного боку, і необхідність отримання доходу, з іншого боку, внаслідок чого виникають і інші суперечності – в комбінуванні джерел фінансування; в оцінці ефективності соціального підприємства – необхідності оцінювати як соціальну, так і економічну ефективність; в необхідності підтримки фінансової стійкості діяльності і прагненні досягнення інвестиційного соціального ефекту.

У статті представлено результати дослідження проблеми особистісної готовності персоналу освітніх організацій до конструктивного розв’язання конфліктів для досягнення ними суб’єктивного благополуччя. Розглянуто сутність дефініцій терміна «конфлікт» з погляду прихильників різних наукових підходів (психодинамічного, мотиваційного, ситуаційного, організаційного, особистісного, аналітичного й інших) – «готовність персоналу освітніх організацій до розв’язання конфліктів», «суб’єктивне благополуччя». Висвітлено зміст готовності персоналу освітніх організацій до конструктивного розв’язання конфліктів, що передбачає вміння діагностувати ймовірність появи конфлікту, прогнозувати особливості його розвитку, запобігати, взаємодіяти в ситуації конфлікту, виходити із проблемних ситуацій тощо. Вибір стратегії розв’язання конфлікту залежить від індивідуальних, сімейних та суспільних переконань, цінностей, досвіду, культури тощо. Здатність персоналу освітніх організацій контролювати із плином часу цілу низку чинників, як конструктивних, так і небажаних (стійкість, самореалізація, соціальна емоційна компетентність, особисті реакції на діяльність в освітній організації (виснаження, втома, стрес тощо)) в умовах конфліктної ситуації, є важливим чинником суб’єктивного благополуччя і передбачає опанування вмінь вибирати конструктивну позицію в освітній діяльності в момент розгортання конфлікту, прагнення дотримуватися настанов і правил діалогічного спілкування, уміння активно діяти на всіх етапах управління конфліктною ситуацією. Обґрунтовано, що суб’єктивно благополучний персонал освітніх організацій здатний не лише конструктивно розв’язувати різні конфлікти, а і сформувати в молоді загальнолюдські, національні, громадянські, сімейні й особистісні цінності.

Магістерська дисертація на тему: «Управління стратегічною стійкістю промислового підприємства» містить 113 сторінок, 48 таблиць, 15 рисунків. Перелік посилань нараховує 60 найменувань. Актуальність теми дослідження зумовлена низьким рівнем розвитком показників стратегічної стійкості промислових підприємств під впливом низької фінансової та соціальної активності, обмеженості попиту на виробництво. Необхідність вирішення порушених питань потребує розроблення програми з удосконалення управління стратегічної стійкості підприємства. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Магістерська дисертація на здобуття ступеня магістра виконувалася згідно з планом наукових досліджень кафедри менеджменту КПІ ім. Ігоря Сікорського у межах науково-дослідної теми «Управління економічним забезпеченням міжнародних форм бізнесу і підприємництва на основі принципів сталого розвитку та економічної безпеки» (№ ДР 0117U005640). Метою роботи є аналіз, обґрунтування та розроблення практичних рекомендацій з удосконалення управління стратегічною стійкістю підприємства. Завдання дослідження. Відповідно до зазначеної мети поставлено такі задачі: ознайомлення с теоретико-методичними основами стратегічної стійкості підприємства. аналіз стратегічної стійкості підприємств виробництв алюмінію. оцінка стратегічної стійкості ТОВ «Зеніт Ко». аналіз стратегічного положення підприємства в контексті стійкості. розроблення програми з удосконалення управління стратегічною стійкістю підприємства. реалізація програми підвищення стратегічної стійкості підприємства. економічне обґрунтування доцільності реалізації запропонованих заходів. Об'єктом дослідження є процес розвитку управління стратегічної стійкості промислового підприємства. Предметом дослідження є теоретичні та практичні положення, методичні аспекти, щодо удосконалення управління стратегічною стійкістю промислового підприємства. Методи дослідження. Виконання дипломної роботи другого (магістерського) рівня вищої здійснено на застосуванні загальних та спеціальних методів дослідження: статистичний аналіз, систематизації та узагальнення; фінансово-економічний аналіз; аналіз показників стратегічної стійкості підприємства. Наукова новизна одержаних результатів. За результатами проведеного дослідження розроблені заходи з удосконалення управління стратегічною стійкістю підприємства, зокрема щодо моніторингу рівня стійкості та запровадження з цією метою окремих посад фінансового та бізнес аналітика; підвищення рівня стратегічної стійкості за виробничою складовою, шляхом впровадження нового обладнання. Практичне значення одержаних результатів. Практична значущість дослідження полягає в застосуванні удосконаленого інструментарію управління стратегічною стійкістю підприємства, що дозволятиме підприємству втримувати стійкі позиції за фінансовим, виробничим, соціальним факторами. Апробація результатів роботи: 1) Бояринова К.О, Соловйова Т. Е., Особливості управління стратегічною стійкістю підприємства. Економіка, облік, фінанси та право: концептуальні та практичні аспекти розвитку: матеріали Міжнар. наук.-практ.конф.: м.Полтава, 3 грудня 2021 року. URL: http://www.economics.in.ua/2017/10/konference201709. 2) Результати дослідження організаційно-економічного забезпечення розвитку кадрового потенціалу підприємства доповідались на І Міжнародній науково-практичній конференції "Бізнес, інновації, менеджмент: проблеми та перспективи". За результатами досліджень опубліковано тези доповіді: Соловйова Т. Е., Нагорна І. І. Організаційно- економічний розвиток кадрового потенціалу підприємства. Бізнес, інновації, менеджмент: проблеми та перспективи: збірник тез доповідей. C. 74-75. URL: http://confmanagement.kpi.ua/proc/article/view/201213.
The master's dissertation on the topic: "Management of strategic stability of an industrial enterprise" contains 113 pages, 48 tables, 15 figures. The list of links includes 60 items. The relevance of the research topic is due to the low level of development of strategic stability of industrial enterprises under the influence of low financial and social activity, limited demand for production. The need to address the issues raised requires the development of a program to improve the management of strategic stability of the enterprise. The master's dissertation for the master's degree was performed in accordance with the research plan of the Department of Management KPI. Igor Sikorsky within the research topic "Management of economic support of international forms of business and entrepreneurship based on the principles of sustainable development and economic security" (№ DR 0117U005640). The purpose of the work is to analyze, substantiate and develop practical recommendations for improving the management of strategic stability of the enterprise. Objectives of the study. In accordance with this goal, the following tasks are set: - acquaintance with theoretical and methodical bases of strategic stability of the enterprise; - analysis of strategic stability of aluminum enterprises; - assessment of the strategic stability of Zenit Co. LLC; - analysis of the strategic position of the enterprise in the context of sustainability; - development of a program to improve the management of strategic stability of the enterprise; - mplementation of the program to increase the strategic stability of the enterprise. The object of study is the process of development of strategic stability management of an industrial enterprise.The subject of research is theoretical and practical provisions, methodological aspects of improving the management of strategic stability of industrial enterprises. Research methods. Execution of the diploma work of the second (master's) higher level is carried out on the use of general and special research methods: statistical analysis, systematization and generalization; financial and economic analysis; analysis of indicators of strategic stability of the enterprise. Scientific novelty of the obtained results. The scientific novelty of the study is as follows. According to the results of the study, measures were developed to improve the management of strategic stability of the enterprise, in particular to monitor the level of sustainability and the introduction of certain positions of financial and business analyst; increasing the level of strategic stability of the production component by introducing new equipment. The practical significance of the results obtained. The practical significance of the study lies in the use of improved tools for managing the strategic stability of the enterprise, which will allow the company to maintain a stable position on financial, production, social factors. Approbation of work results: 1) Boyarinova KO, Solovyova TE, Features of strategic stability management. Economics, accounting, finance and law: conceptual and practical aspects of development: materials International. scientific-practical conference: Poltava, December 3, 2021. URL: http://www.economics.in.ua/2017/10/konference201709.html 2) The results of the study of organizational and economic support for the development of human resources of the enterprise were reported at the First International Scientific and Practical Conference "Business, Innovation, Management: Problems and Prospects". According to the results of research published abstracts: Solovyova TE, Nagorna II Organizational and economic development of human resources of the enterprise. Business, innovation, management: problems and prospects: a collection of abstracts. C. 74-75. URL: http://confmanagement.kpi.ua/proc/article/view/201213.

У дисертаційній роботі обґрунтовано концептуальні засади дослідження проблеми й емпірично встановлено соціально-адаптаційні та особистісно- поведінкові ознаки прояву емоційної стабільності художньо обдарованої особистості. Поглиблено наукові уявлення про особливості взаємодетермінації емоційної стабільності та соціальної адаптованості художньо обдарованої особистості і на емпірико-діагностичному рівні верифіковано зміст зумовленості проявів емоційної стабільності особистісно-поведінковими характеристиками студентів художніх спеціальностей. За результатами емпіричного дослідження доведено, що соціальна адаптованість зумовлена релевантними проявами емоційної стабільності художньо обдарованої особистості у показниках її особистісно-поведінкових властивостей; констатовано релевантні рівню прояву емоційної стабільності рівні (імпульсивний, компенсаційний та збалансований) та механізми (накопичення, мобілізації та оптимізації) соціальної адаптованості художньо обдарованої особистості.
In dissertation paper the conceptual bases of problem research are grounded and socially adaptive, personality and behavioral features of manifestation of emotional stability of artistically gifted person are empirically identified. Scientific understanding of peculiarities of interdetermination of emotional stability and social adaptability of artistically gifted person is deepened and conditionality content of manifestations of emotional stability by personality and behavioral characteristics of students of art specialties is verified on empirically diagnostic level. As result of empirical study it is proved, that social adaptability is conditioned by relevant manifestations of emotional stability of artistically gifted person in terms of its personality and behavioral characteristics; relevant to manifestation level of emotional stability levels (impulsive, compensational and balanced) and mechanisms (storing, mobilization and optimization) of social adaptability of artistically gifted person are established.

Досліджено концептуальні підходи до розгляду сутності фінансової стійкості місцевих бюджетів та механізмів її забезпечення з урахуванням основних факторів формування.
The authors investigated conceptual approaches to the essence of the financial sustainability consideration of local budgets and mechanisms of its providing taking into account the main factors of its formation.

Актуальність теми пов’язана з концептуальною проблемою сучасної України щодо соціально-економічного розвитку громад. Наразі країна перебуває у стадії перманентної кризи, наслідком якої є, зокрема, критично високий рівень трудової міграції, безробіття, незадовільний рівень якості життя значної частини населення. Через це у стадії стагнації перебувають ключові процеси державотворення, інтеграції у світовий простір, соціально- економічного та культурного становлення.

Социально-экономическая реформа, нацеленная на формирование развитой рыночной среды во многих бывших социалистических странах, в том числе и в России, в значительной степени не оправдывает возлагавшихся надежд. Постсоциалистическая экономика ряда государств переживает острейший кризис, проявляющийся в значительном спаде производства, в снижении жизненного уровня трудящихся, в росте безработицы, обнищании масс, ухудшении экологической ситуации и пр.

Медовар Б. А. Моделювання проблеми нерівномірного соціально-економічного розвитку регіонів України : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 051 "Економіка" / наук.керівник Н. К. Максишко. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 106 с.
UA : У роботі досліджено проблему нерівномірного соціально-економічного розвитку регіонів. Розглянуті існуючи моделі та підходи до оцінювання рівня розвитку регіонів України. Розроблені дві моделі рейтингового оцінювання на основі адитивної та мультиплікативної функції згортки. Здійснено порівняльний аналіз цих моделей, досліджено рівень їх стійкості та чутливості. А також проведено кластерний аналіз регіонів України за показниками соціально-економічного розвитку у січні-червні 2019 року.
EN : The paper explores the problem of uneven socio-economic development for the regions. Existing models and approaches to assessing the development level of Ukrainian regions are considered. Two rating models are developed based on additive and multiplicative convolution function. A comparative analysis of these models is carried out, the level of their stability and sensitivity is investigated.

Ми розглянули важливість використання мультиплексних мереж при дослідженні стійкості системи. Мультиплексні мережі широко використовуються для дослідження структурних і динамічних взаємозв’язків між техніко-соціальними та соціально-економічними мережами. Подальші дослідження будуть спрямовані на виявлення інформативних мір складності, що показали б стійкість мережі щодо зовнішніх впливів.