Добірка наукової літератури з теми "Службові сигнали"

Досліджено сутність та доцільність застосування систем раннього попередження надзвичайних ситуацій, на основі аналізу отриманих акустичних сигналів. Ефективне управління надзвичайними ситуаціями сприяє стабільному розвитку загальної безпеки держави і сталому розвитку економіки країни. Дії або бездіяльність у цій сфері безпосередньо впливають на здоров'я населення України та є одним з пріоритетних питань національної безпеки. Важливою проблемою в управлінні надзвичайними ситуаціями є відсутність у режимі реального часу узгоджених можливостей реагування, керованих інтегрованими засобами прийняття рішень на основі інформації, отриманої від перших сигналів реакції на докризовий стан. Представлена робота спрямована на підтримку узгодженого управління надзвичайними ситуаціями в разі виникнення та розвитку надзвичайної ситуації, небезпеки великих аварій і незапланованих заходів, включаючи серію необхідних заходів для захисту суспільного життя і безпеки власності. Наведено ​​методику виявлення звуків небезпеки в умовах міського шуму. Різноманітність звуків життєдіяльності населення величезна й охоплює звуки, створювані в приміщенні і на відкритому повітрі, так і в навколишніх будинках і спорудах. Ці звуки передають інформацію про людську і соціальну діяльність, або про загрозу виникнення надзвичайної ситуації. Сучасні методології розроблення програмного забезпечення зменшують ризик розвитку надзвичайних ситуацій, шляхом визначення та раннього виявлення епіцентру місця розташування надзвичайної ситуації. В огляді проаналізовано методи управління інформаційними ресурсами і ресурсами зберігання інформації, які потрібні для управління діяльністю в аварійних сценаріях, доповнені службою локалізації НС, яка спирається на визначення місця розташування. Методи поєднують у собі рівень сили сигналів, отриманих від орієнтирів, розташованих респондентами в докризовій системі, на основі інформації отриманих акустичних сигналів. Аудіо тріангуляція вказує на розташування небезпечної зони й алгоритми машинного навчання аналізують отримані аудіо-сигнали. Для людей і суспільства загалом потенційні надзвичайні ситуації та катастрофи накладають важкі психологічні та економічні наслідки. Потреба подальших розробок превентивних заходів профілактики й ефективного реагування мають актуальне значення в заходах щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, ліквідації, зменшення можливих втрат і збитків, які охоплюють всі вікові групи населення. Сприяють ефективному і комплексному використанню наявних сил і методів, які призначені для запобігання НС та позитивно впливають на попередження кризи на ранніх стадіях його розвитку.

Різноманітний кліматичний режим світового океану та стан водної поверхні грають істотну роль у формуванні мікроклімату внутрішньосуднових приміщень. Гідрометеорологічні умови, викликаючи різні фізіологічні відхилення від норми у пасажирів і екіпажу, можуть створити у перших незадоволення морською подорожжю, а другим ускладнити виконання службових обов'язків по управлінню судном. Основним призначенням судової системи комфортного кондиціонування повітря (ССККП) є автоматична підтримка заданих параметрів мікроклімату внутрішньосуднових приміщень незалежно від зміни в часі та просторі зовнішніх гідрометеорологічних умов навколишнього середовища. До найбільш поширених на морському флоті способам автоматичного керування і регулювання ССККП відноситься спосіб регулювання шляхом зміни температури холодоносія, яка в свою чергу регулюється зміною продуктивності компресора за допомогою системи керування «Unisab». Дана система допускає регулювання продуктивності компресора в автоматичному режимі, однак, виникає необхідність в завданні значення температури холодоносія механіком в залежності від мінливих зовнішніх і внутрішніх умов навколишнього середовища. Запропонована модель використання програмованих логічних контролерів в якості генератора сигналу управління завданням температури холодоносія дозволяє вирішити проблему коректного регулювання і таким чином збільшити надійність та енергоефективність експлуатації ССККП.

Стаття присвячена проблемі оптимізації заходів маскування служби прикордонних нарядів. Автори проаналізували актуальність представленої проблеми з позицій значущості маскування для ефективного функціонування Державної прикордонної служби України. Виокремлено ключові завдання у загальній проблемі використання маскування у прикордонній службі. Автори вивчили низку документів, дотичних до питання маскування у відомстві, зокрема нормативно-правову базу, наукові праці вчених тощо. Подано визначення маскування. Визначено основні дії у процедурі маскування: приховане розміщення, переміщення; фарбування, демонстративні дії; вимоги маскувальної дисципліни. Автори розкрили основні способи маскування: приховування; дезінформація; демонстративні дії; імітація. Проаналізовано правила маскування: обмеження або заборона руху людей та транспортних засобів; заборони вирубки рослинності, прокладенні нових шляхів та стежок, витоптування трави та заготівлі будівельних матеріалів поза спеціальними відведеними місцями; суворого дотримання у нічний час правил світломаскування; заборони стуків, шумів, розмов, гучних команд та сигналів при розташуванні прикордонних нарядів в місцях несення служби; виконанням режиму радіообміну. Авторами розкрито зміст основних заходів щодо реалізації маскування: організаційних заходів (рекогносцировка, місць установки (зведення) об'єктів; проведення занять, тренувань, інструктажів з особовим складом підрозділу; вивчення порядку і правил дотримання заходів безпеки та прийняття заліків по їх знанню; підготовка заявок на до забезпечення підрозділу штатними і витратними матеріалами; визначення місць заготівлі елементів масок та їх складування; інші заходи за рішенням начальника прикордонного підрозділу); практичних заходів (проведення заготівлі матеріалів; знищення виявлених демаскуючих ознак на місцевості; виготовлення макетів, масок, манекенів; інші заходи з підготовки сил та засобів прикордонного підрозділу); заходів контролю (перевірка дотримання прикордонними нарядами маскувальної дисципліни; інші заходи контрольного характеру, що проводяться за рішенням начальника прикордонного підрозділу).