Добірка наукової літератури з теми "Слов’янські мови та літератури (переклад включно)"

У статті представлено концепцію підготовчого курсу (пропедевтики) до базового онлайн-курсу Міжнародного цифрового мережевого університету «Освіта для сталого розвитку – формуємо майбутнє». Змістову основу пропедевтики утворюють завдання базового курсу, розміщені на платформі Moodle Гете-інституту, а також окремі завдання Віртуальної академії сталості університету м. Бремена, ФРН. Пропедевтику спрямовано на українських студентів освітнього рівня «магістр», що навчаються за спеціальністю «Філологія», спеціалізаціями 035.043 – германські мови та літератури (переклад включно), перша – німецька; 035.041 – германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська, маючи вибіркові спеціалізації «Письмовий переклад» та «Усний переклад» за освітньою програмою ВНЗ. Проєкт пропедевтики має на меті підготувати українських студентів до сприйняття аутентичного матеріалу базового курсу Міжнародного цифрового мережевого університету й забезпечити формування синергетичної компетентності перекладача з її мовним, предметним, перекладацьким та особистісним складниками. Сучасне розуміння перекладацької компетентності виявляє синергетичні риси цієї категорії. Новітні моделі перекладацької компетентності в методиці викладання перекладу, а також система рамкових перекладацьких компетентностей групи European Master’s Translation включають лінгвістичні, транскультурні, перекладацькі, технологічні, міжособистісні виміри в загальному контексті надання перекладацьких послуг на ринку праці. Кожна окрема сфера перекладацької компетентності передбачає набуття й формування відповідних знань, умінь і навичок для забезпечення професійної придатності майбутніх перекладачів. Емерджентними складниками категорії перекладацької компетентності є фахова перекладацька компетентність та особистісна компетентність перекладача. Обидва аспекти знаходяться в динамічній ієрархії один відносно іншого, мають паралельно тренуватися на заняттях. Під час письмового й усного перекладу всі сфери перекладацької компетентності задіяні водночас у вигляді ментальних процесів, які відзначаються високим ступенем самоорганізації та не усвідомлюються перекладачем, що підтверджує синергетичний характер категорії перекладацької компетентності. Формування синергетичної перекладацької компетентності в майбутніх перекладачів потребує спеціального підходу, який передбачає методичну прогресію з чотирма видами завдань, зокрема вступними, початковими, поглиблювальними вправами та проєктною роботою, представленими в пропонованій концепції онлайн-пропедевтики.

У статті наведено результати дослідження духовних цінностей здобувачів вищої освіти – майбутніх перекладачів, проведеного в межах вивчення дисципліни «Практика основної іноземної мови» (англійської). Зазначено, що проблема занепаду духовних цінностей та їх підміна матеріальними є сьогодні надзвичайно актуальною. Надано визначення понять «духовність», «духовні цінності». Розглянуто декілька підходів до класифікації духовних цінностей. Наведено результати дослідження і аналізу цінностей здобувачів вищої освіти ІІІ курсу спеціальності 035.041 Філологія. Германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська. В межах дослідження студентам було запропоновано обрати 5 цінностей з 40 матеріальних і духовних. Результати дослідження зведено у вигляді таблиці з кількісними і відсотковими показниками. Загалом студенти обрали 5 (30%) матеріальних і 12 (70%) духовних цінностей. Серед них ми можемо виділити моральні цінності (бути чесною людиною; присвята себе допомозі іншим; досягнення чогось, що має користь); світоглядні цінності (безпечне і позитивне сімейне життя; життя із сенсом, метою, самореалізацією; бути потрібним (-ою) і важливим (-ою) для інших; декілька чесних та близьких друзів; наполеглива праця; впевненість у собі та особистісне зростання); естетичні цінності (насолодження природою та красою світу); інтелектуальні цінності (продовження навчання); валеологічні цінності (здоров’я і довголіття). Найбільш важливими для здобувачів виявилися цінності «бути чесною людиною» (56,3%), «впевненість у собі та особистісне зростання» (50%), «здоров’я і довголіття» (50%), «декілька чесних і близьких друзів» (43,8%). Наведено коментарі студентів, які обґрунтовують свій вибір. Сформовано висновки, в яких зазначається, що певні духовні цінності наразі превалюють в світогляді групи здобувачів вищої освіти, серед яких проводилось дослідження. Визначено перспективи подальших досліджень, які полягають в продовженні вивчення духовних цінностей здобувачів інших спеціальностей та інших вікових груп.

У статті розглянуто походження та адаптацію старожидівського імени Ева на основі перших і найдавніших перекладів Біблії українською мовою. Розкрито етимологію імени, його фонетико-морфологічну, словотвірну адаптацію та низку похідників в інших класах антропонімійної лексики. Зазначений антропонім проаналізовано на тлі інших старожидівських запозичень, що, пройшовши через докорінну фонетико-словотвірну адаптацію на українському ґрунті, стали українськими національними ідентифікаторами. Ключові слова: антропонім Ева, адаптація антропонімійної лексики, національна ідентифікація, мотиви називання, суспільна рецепція. Покликання Список використаних джерел Скрипник, Лариса, і Дзятківська, Ніна. Власні імена людей. Київ, 1996. Сьвяте Письмо Старого і Нового Завіту. Переклад П. Кулїша, І. Левіцького, та І. Пулюя. Ню Йорк: Американське біблійне товариство, 1944. Біблія або Книги Св. Письма Старого та Нового Завіту. Переклад Івана Огієнка. ВБФ «Східноевропейська місія», 2018. Костів, Кость. Словник-довідник біблійних осіб, племен і народів. Київ, 1995. Острозька Біблія. 2-ге вид. Опрацював та приготовив до друку єрмнх. архімандрит Рафаїл (Роман Турконяк). Львів, 2010. Трійняк, Іван. Словник українських імен. Київ, 2005. Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Переклад тексту о. Івана Хоменка. Видавництво Василіян: Місіонер, 2007. Janowowa, Wanda, Zaręba, Alfred. Słownik imion. Wrocław, 1991. Список використаної літератури Белей, Любомир. Ім’я для дитини в українській родині. Ужгород, 1993. Белей, Любомир. «Про соціальне в українській антропонімії». Українська мова і література в школі, № 10, 1990, с. 72–5. Керста, Розалія. Українська антропонімія ХVI ст. Чоловічі найменування. Київ, 1984. Коваль, Алла. Життя і пригоди імен. Київ, 1982. Масенко, Лариса. Українські імена і прізвища. Київ, 1990. Медвідь-Пахомова, Світлана. «Вплив християнства на антропонімійну систему української мови». Християнство й українська мова. Львів, 2000, с. 293–301. Никонов, Владимир. Имя и общество. Москва, 1974. Осипів, М. Найголовніше з нового українського правопису. Харків, 1929. Осташ, Роман. Украинская антропонимия первой половини ХVII века. Мужские личные имена (на материале «Реестра Запорожского Войска 1649 г.»). Автореф. дисс. …канд. филол. наук: 10.02.01. Ужгород, 1986. Пачичъ, І. Именословъ или ръчникъ личны имена разны народа славенски. Будымъ, 1828. Сенив, М. И. Украинская антропонимия ХIV–ХVI вв. (женские именования). Автореф. дисс. …канд. филол. наук: 10.02.01. Ужгород, 1986. Супераская, Александра. Структура имени собственного. Фонология и морфология. Москва, 1969. Фаріон, Ірина. «Вплив християнства на український антропонімікон». Християнство й українська мова. Львів, 2000, с. 302–13. Фаріон, Ірина. «Ідентифікаційна функція антропоніма як складник його онтологічної природи». До джерел. Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського. Київ–Львів, 2004, с. 254–68. Франко, Іван. «Причинки до української ономастики». Франко І. Твори. В 50 т. T. 36. Київ, 1982, с. 391–426. Чучка, Павло. Слов’янські особові імена українців. Історико-етимологічний словник. Ужгород, 2011. Rospond, Stanislaw. «Struktura pierwotnych etnonimόw slowianskich». Rocznik Sławistyczny, т. 26, 1966.

Мета дослідження – дослідити специфіку перекладу фразеологічних одиниць, представлених у творі С. Жадана «Месопотамія», з української на польську мову. Досягнення сформульованої мети передбачає вирішення таких завдань:  здійснити характеристику українських та польських фразеологізмів;  здійснити аналіз праць науковців, які цікавилися питанням перекладу фразеологічних одиниць;  визначити основні проблеми перекладу українських фразеологізмів польською мовою;  дослідити представлені у лінгвістичній літературі способи перекладу фразеологізмів, що є еквівалентними, частково еквівалентними, безеквівалентними та трансформованими одиницями;  здійснити аналіз перекладу фразеологічних одиниць, використаних С. Жаданом у романі «Месопотамія».

Незвичайним явищем у польській літературі періоду романтизму стала поява так званої „української” школи. До неї входили поети і письменники польського походження, які народились в Україні, і своє творче натхнення черпали з української народної творчості. Одним з найбільш характерних представників цієї школи був наш земляк Т. Падура. Незважаючи на існування досить ґрунтовних досліджень, ця постать заслуговує на повернення із забуття і подальше вивчення. В роботі з’ясовано основні дефініції дослідження, досліджено життя та творчість польсько-українського поета Т. Падури (1801– 1871). З’ясований вплив романтизму на його творчість, доведена належність до „української школи”, надана загальна характеристика творів, узагальнена літературна критика. З’ясовано значення навчання Падури на його творчість, політичні погляди. Визначено вплив поета на українську літературу. Здійснено аналіз можливого авторства пісні „Гей, соколи!”, визначено перспективи подальших філологічних, історичних, музичних досліджень.

Мета – дослідити та схарактеризувати францисканську модель поезії Яна Твардовського. У роботі на основі аналізу вибраних віршів Яна Твардовського з різних періодів його творчості можна констатувати, що незважаючи на еволюцію мотивів, не змінюються основні риси створеної ним францисканської моделі, серед них: похвала всього творіння, афірмація життя у всіх його проявах, любов до звичайних людей, поетика буденності або культ природи. Також у роботі висвітлено та проаналізовано головні чесноти францисканської духовності, що особливим чином мають своє відображення у віршах Твардовського.

Кваліфікайціна робота присвячена компаративному аналізу концентраційних таборів Равенсбрюк та Аушвіц–Біркенау у творчості Ванди Пултавської та Зофії Налковської, порівняльне дослідження яких ще не піддавалось опрацюванням. Мета роботи – за допомогою компаративістики, як методу літературного дослідження, здійснити порівняльний аналіз концентраційних таборів, проаналізувати домінантну тему псевдомедичних експериментів у творчому доробку письменниць.

Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню онімів на позначення закладів освіти. Попри відносно велику кількість праць у галузі ергонімії за останнє десятиліття, досі практично відсутні дослідження, присвячені найменуванням некомерційних організацій, зокрема, освітньої сфери. Вивчення онімів на позначення закладів освіти досі є далеко не повним; зокрема відсутні розвідки, які торкалися б аспектів творення найменувань закладів освіти в українській та польській мовах. Ці та низка інших аспектів і зумовлює актуальність теми дипломної роботи. Мета дипломної роботи – проаналізувати структуру та окреслити специфіку перекладу найменувань закладів вищої освіти в українській та польській мовах.

Вивчення стереотипів у сучасній лінгвістиці є актуальним для філології. Особливо важливим стає у контексті вивчення українсько-польських взаємозв’язків. Порівняльні аспекти стереотипу чоловіка та жінки в українській та польській мовах є важливими для використання під час вивчення полоністичних дисциплін. Відповідно основними завданнями стала характеристика впливу ментальності та культури на формування мовних стереотипів, з’ясування суті гендерних стереотипів у мовній картині світу, розкриття стереотипу чоловіка та жінки в польській та українській мовах, а також у свідомості українців і поляків у рамках лінгвокультурних відносин.

Мета роботи: проаналізувати одиниці лексико-семантичної групи на позначення посуду та іншого кухонного начиння в українській і польській мовах, простежити спільні і відмінні семи вибраних лексем, систематизувати вибрані одиниці відповідно до проведеного семантичного аналізу підгруп ЛСГ «посуд», з’ясувати спільні й різні елементи значень однакових чи схожих за звучанням слів, описати системні відношення між одиницями однієї групи, здійснивши компонентний аналіз лексем обох мов.

Дослідження полягає на аналізі стилю, мови та композиції, які використовує у своїх репортажах Ришард Капусьцінський. Доцільним є розкриття аспектів репортажно-письменницької думки польського митця слова. Оригінальний стиль писання Ришарда Капусьцінського потребує поглибленого знайомства з літературними аспектами його творчого спадку і представлення найбільш характерних сторін літературного бачення дійсності. Мета роботи: розкриття характерних рис жанру польської журналістики, відображення світогляду і стилю писання легенди польської журналістики – Ришарда Капусьцінського.

Об’єктом дослідження є найменування англомовних кінострічок. Предметом дослідження є шляхи та способи передачі найменуваньангломовних фільмів українською мовою. Матеріалом дослідження слугували заголовки сучасних англомовних фільмів. Метою цієї наукової розвідки є проаналізувати семантичний, прагматичний, експресивний та стилістичний аспекти при перекладі назв фільмів. Поставлена мета зумовила виконання таких завдань: - встановити особливості структури та семантики англомовних кінострічок; - встановити функції заголовків кінострічок; - проаналізувати роль контексту при перекладі назв фільмів; - описати функціональну стратифікацію лексики; - виявити чинники, що впливають на характер перекладу; - встановити адекватні шляхи передачі найменувань кінофільмів.

Об’єктомдослідження стали інтертекстуальні й інтермедіальні посилання в художніх текстах малої та великої форми. Предметомдослідження виступають особливості реалізації інтертекстуальних та інтермедіальних зв’язків і способи їх перекладу з англійської на українську мову. Мета роботи полягає у з’ясуванні семантики, прагматики й особливостей функціонування інтертекстуальних та інтермедіальних посилань, а також у визначенні прийомів відтворення їх прагматичного ефекту при перекладі з англійської на українську мову. Метадослідження передбачає вирішення таких завдань: 1) визначити категорії інтертекстуальності й інтермедіальності; 2) встановити форми інтертекстуальності й інтермедіальності, що є важливою умовою адекватної інтерпретації тексту; 3) проаналізувати основні положення теорій інтертекстуальності й інтермедіальності та дослідити історичні передумови їх виникнення; 4) визначити специфіку реалізації та функціональний статус категорій інтертекстуальності й інтермедіальності у прозових текстах; 5) виявити особливості перекладу інтертекстуальних та інтермедіальних включень в художніх текстах.