Добірка наукової літератури з теми "Словотвірні морфеми"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Словотвірні морфеми".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Словотвірні морфеми"
1
Малюга, Наталія Миколаївна. "Про козаченьків і воріженьків: семантичні аспекти деривації". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 17 (2 квітня 2018): 68–90. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v17i0.40.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті йдеться про словотвірні засоби вираження демінутивності у фольклорних текстах, проаналізовано стилістично марковані одиниці з суфіксами демінутивності в українських народних піснях і думах. Здійснено лексико-семантичну диференціацію іменників із значенням об’єктивної зменшеності. Досліджено особливості функціонування безеквівалентних демінутивів, утворених від основ негативної семантики. Задля правильного тлумачення функції морфеми з модифікаційним демінутивним значенням рекомендовано вдаватися до прийому контекстного аналізу.
2
Пестушко, А. В., та В. Б. Гончарова. "ДОСЛІДЖЕННЯ ТИПОЛОГІЇ МОРФЕМ В АНГЛІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ". Nova fìlologìâ, № 82 (11 серпня 2021): 205–9. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-33.
Повний текст джерелаАнотація:
Пропонована стаття присвячена дослідженню типології морфем в англійській та українській мовах. У статті проаналізовано продуктивність англійських словотвірних суфіксів та префіксів та охарактеризовано способи словотвору в сучасній англійській та українській мовах. У процесі роботи висвітлено основні етапи наукової думки в галузях лінгвістики та морфології, розглянуто такі поняття, як «морфема», «словотвір» «префікс», «суфікс», а також проаналізовано зразки прикладу морфем англійської мови та здійснено їх типологічний аналіз українською мовою. Проведено системний аналіз будови виразників цієї категорії, з’ясовано їхні функціональні диференційні ознаки. Визначено площини спільного та відмінного у структуротвірному вимірі. Виділено й описано функціональні моделі та морфонологічні перетворення, які супроводжують процес виникнення демінутивів. Зʼясовано, що англійська лексика характеризується продуктивністю афіксального способу словотворення, який є підвидом морфологічного способу. Встановлено, що одними з найпродуктивніших способів іменникового словотвору є суфіксальний та префіксальний спосіб. Суфікс та префікс володіють семантичною функцією і можуть відображати належність деривата до певної семантичної групи. У статті виявлено та проаналізовано семантичні груп відповідно до значення, якого набувають похідні іменники, приєднуючи суфікси й префікси до похідної основи. Проаналізовано продуктивність дієслівних, іменникових і прикметникових основ у процесі утворення похідних іменників в українській мові. Виділено й проаналізовано словотвірні типи морфем, з’ясовано продуктивність словотвірних моделей в англійській та українській мовах. Встановлена відповідність різних видів словотвірних моделей у процесі утворення похідних лексичних одиниць різних сфер вживання у досліджуваних мовах. Крім того, у статті розглянуто порівняльний аспект вивчення морфологічного словотвору в англійській та українських мовах на прикладі префіксів та суфіксів та охарактеризовані спільні та відмінні риси морфем в англійській та українській мовах.
3
Поздняков, О. В. "СКЛАДНІ ІМЕННИКИ В НІМЕЦЬКІЙ МОЛОДІЖНІЙ ЛЕКСИЦІ". Nova fìlologìâ 2, № 81 (23 червня 2021): 76–81. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-10.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена структурному та семантичному аналізу складних іменників у німецькій лексиці молоді. Словоскладання є продуктивним шляхом формування нових лексичних одиниць німецької мови загалом та її підсистем зокрема. Автор досліджує словниковий запас молоді, зафіксований у сучасних лексикографічних джерелах. Більшість аналізованих складних іменників є двоосновними. Також зафіксовано лексичні одиниці, утворені складанням трьох основ. У процесі утворення складних іменників у молодіжній лексиці використовується незначна кількість словотвірних моделей. Це зумовлено вторинністю аналізованої мовної підсистеми. Характерною для словоскладання є метафоризація. Остання розглядається як зручний засіб для реалізації креативності та оригінальності. Метафоризовані слова мають позитивне чи негативне семантичне забарвлення і вживаються для вербальної самоідентифікації. Таким чином, молодіжна лексика протиставляється розмовному та літературному варіантам німецької мови. Морфологічна структура складних іменників також може включати словотвірні морфеми. Їх найпродуктивнішим типом є суфікси. Вони зазвичай підкреслюють суб’єктивне ставлення молоді до повсякденного світу. Низка досліджуваних основ характеризуються стилістичною зниженістю, демонструючи потребу молодих людей у неповторності та протиставленні. Виокремлено найпоширеніші типи семантичних відношень між основами. Встановлено позамовну детермінованість цих відношень. Значну частину аналізованого вокабуляра становлять англо-американізми. Вживання цих слів визначається субкультурним впливом. Ці лексичні одиниці можуть бути утворені поєднанням англійських та німецьких основ. Для їх утворення притаманна метафоризація. Соціальні, вікові та субкультурні чинники відіграють важливу роль у формуванні німецької молодіжної лексики. Молоді люди прагнуть вираження суб’єктивної оцінки, іронії. Вони також схильні до вербальної самоідентифікації серед інших представників німецькомовної спільноти. Тому досліджуваний вокабуляр характеризується прагматичною ефективністю і часто використовується для привернення уваги комунікативних партнерів.
4
Качайло, Ксенія Анатоліївна. "Особливості структури і семантики назв предметів (конфіксальні іменники на -ок)". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 3 (20 травня 2009): 40–53. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v3i0.952.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено в діахронічному аспекті особливості словотвірної структури і семантики іменникових конфіксальних дериватів на -ок – назв предметів, що зафіксовані в середньо- та новоукраїнській мові. У творенні таких похідних слів бере участь сімнадцять конфіксальних морфем із постпозитивною частиною -ок. З огляду на це виклад матеріалу здійснено в напрямку до зменшення продуктивності словотвірних типів.
5
Качайло, Ксенія Анатоліївна. "Продуктивність конфіксів із другим компонентом -ок у творенні назв істот". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 4 (20 квітня 2010): 25–31. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v4i0.926.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено рівень продуктивності конфіксальних морфем із постпозитивною частиною -ок у творенні назв істот, а також особливості словотвірної структури і семантики іменникових конфіксальних дериватів на -ок, що зафіксовані в пам’ятках української мови. У творенні таких похідних слів бере участь шістнадцять конфіксів. З огляду на це, виклад матеріалу здійснено в напрямку до зменшення продуктивності словотвірних типів.
6
Віняр, Ганна Миколаївна. "Новий префіксоїд у словотвірній системі української мови". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 6, № 1 (16 жовтня 2011): 100–105. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v6i1.780.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто значення й словотвірну структуру нових слів з префіксоїдом нано-, що виник у сфері природничих наук і завдяки мовним та позамовним чинникам набуває активного використання в різних сферах. Простежено появу й розвиток нової лексико-морфеми квантитативної семантики, засвідчено глобалізаційні тенденції в її використанні.
7
Зюзькіна, Галина Миколаївна. "Словотвірна морфонологія відсубстантивних суфіксальних дієслів іншомовного походження". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 13 (15 вересня 2015): 97–104. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v13i0.254.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються морфонологічні особливості словотвірних морфем та дається характеристика морфонологічних явищ, зафіксованих при словотворенні відсубстантивних суфіксальних дієслів іншомовного походження, складаються морфонологічні моделі і морфонологічні класи зазначених дериватів.
8
Пристай, Галина Василівна, та Богдан Романович Пристай. "Морфонологічні трансформації у словотвірних гніздах прикметників з вершинами на -р(ий)". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 13 (15 вересня 2015): 193–201. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v13i0.268.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано словотвірні гнізда прикметників на -р(ий) з погляду морфонології: здійснено формально-граматичну характеристику вершинних слів, описано морфемну будову мотивувальних основ і дериваційних суфіксів, проаналізовано структуру контактних зон, схарактеризовано морфонологічні позиції та описано базові морфонологічні модифікації, які маркують відприкметникові деривати.
9
Колоїз, Жанна Василівна. "Деетимологізація в українській мові". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 2 (12 грудня 2008): 31–39. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v2i0.977.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті йдеться про деетимологізацію як один із семантичних процесів, який модифікує основу лексичного значення і, відповідно, позначається на морфемний структурі слова. Через зіставлення історично споріднених одиниць реконструюються найдавніші форми, виявляються ті зміни, які відбулися у відповідних словах у процесі їхнього функціонування в мові, а також з’ясовуються первинні словотвірні зв’язки.
10
Довбня, Людмила, та Тамара Товкайло. "НЕОЛОГІЗМИ ТА ЇХ ВІДТВОРЕННЯ В ІНТЕРНЕТНИХ ЗАСОБАХ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ". Society Document Communication, № 14 (5 травня 2022): 209–32. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2022-14-209-232.
Повний текст джерелаАнотація:
Значення мови як ретранслятора інформації, кваліфікатора досвіду, основного засобу спілкування, матеріального виразника ментальності стає чимраз очевиднішим. Мова відтворює об’єктивну пізнану дійсність і є одним з індивідуальних маркерів нації, вона забезпечує комунікацію у всіх сферах суспільного життя.
Нові медійні контексти спонукають до розвитку незвичних неосемем, але це явище можливе за умови, якщо проєкція похідного значення закладена в семантиці вихідного лексико-семантичного варіанта. Неологізм становить собою номінативну одиницю, що утворилася за продуктивною і регулярною словотвірною моделлю в певний період розвитку суспільства і може перейти в розряд загальновживаної лексики за умови її мовленнєвої актуальності й частотності використання, перш за все – у засобах масової комунікації.
Перша чверть ХХІ ст. поставила людство загалом і український соціум зокрема перед новими викликами. Цей період для всієї планети означився появою нового вірусу SARS-CoV-2, що спричинив розвиток хвороби covid-19. Висвітленню індивідуальних і соціальних, фізичних і психологічних проблем, пов’язаних із захворюванням, що викликається зазначеним вірусом, приділяють значну увагу журналістські видання. Вони закріплюють у суспільному мовленнєвому вжитку інновації, що виникли у процесі міжособистісної комунікації та огранилися в журналістському опрацюванні.
У статті демонструється контекстна реалізація зазначених лексем, які є домінантами інтернет-ужитку. Саме вони характеризують не лише психологічний стан людей, прояви їхньої тривожності, страху, емоційну напругу тощо, а й кризу в економіці, що не могла не позначитися на фінансово-матеріальному становищі багатьох родин.
Неологізми, тематично пов’язані з номінаціями на позначення нового вірусу та його впливу на людину й суспільство, слід класифікувати з огляду на їх лексико-граматичну приналежність, морфемну будову, стилістичне забарвлення тощо. Потребує унормування і їх правопис.
Презентуючи новини з усіх сфер життя, засоби масової комунікації використовують живомовний лексичний матеріал, трансформують його і вводять у суспільне мовлення.
Інноваційна лексика є мовним маркером сучасного суспільства. Потрапляючи в засоби масової комунікації, вона набирає нових проявів на мовленнєвому рівні і потребує подальшого лінгвістичного опрацювання і фахової інтерпретації. Особливо актуальним це є для тієї частини лексики, яка із плином часу перейде з мовленнєвого обігу до мовної системи. Потребують упорядкування та унормування лексико-семантичні, словотвірні, графічні й орфографічні аспекти, пов’язані з уживанням неолексем у засобах масової комунікації.
Описані лексичні маркери сучасності не вичерпують усього обсягу наявних новотворів, а дають лише загальне уявлення про динаміку змін у словниковому складі сучасної української мови, тому перспективи подальших розвідок полягають не лише в розширенні об’єкта аналізу, а й у визначенні та описі специфіки семантичних процесів, що спричиняють розвиток нових значень, та у виявленні й інтерпретаціях словотвірних процесів і моделей, що є регулярними і продуктивними під час творення неолексем.
Дисертації з теми "Словотвірні морфеми"
1
Швачко, Світлана Олексіївна, Светлана Алексеевна Швачко та Svitlana Oleksiivna Shvachko. "Лінгвоконітивні аспекти нумеральних морфем". Thesis, Видавництво СДПУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/2774.
Повний текст джерелаАнотація:
The article in question deals with the word-building tendencies of the English numerals. Denumeratives are being analyzed in terms of their outer- and inner structures semantic and formal, semantic and formal deviations. Common and distinctive features of the co-related units are being analyzed besides linguistic nature and categorical representations, motivation and ways of derivation are being dealt with into that.У статті порушуються питання словотвірних тенденцій числівників в англійській мові. Денумеративи аналізуються на векторі їх поверхневих та глибинних структур, семантичних та формальних девіацій. Осмислюються спільні та відмінні риси вихідних та похідних корелюючих одиниць, а також лінгвістичне буття денумеративів – їх частиномовне представлення, мотивація та спосіб творення. // Русск.версия: В статье рассматриваются вопросы словообразующих тенденций числительных английского языка. Денумеративы анализируются на векторе поверхностных и глубинных структур, семантических и формальных девиаций. Осмысливаются общие и отличительные черты исходных и производных корелирующих единиц, а также – лингвистическое бытие денумеративов, их частеречная представленность, мотивация и способы деривации. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/2774
2
Войтенко, Альона Олександрівна. "Словотворення як проблема перекладу (на матеріалі художніх текстів)". Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2021. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/11598.
Повний текст джерелаАнотація:
В дослідженні виявлено основні способи подолання труднощів словотвірного характеру в англо-українському та українсько-англійському художньому перекладі. Виокремлено особливості українського та англійського словотворення, виявлено, які словотвірні особливості сучасної англійської мови не відбиваються аналогічними засобами сучасної української мови, та труднощі, що вони викликають при перекладі. Розглянуто способи подолання труднощів, пов’язаних із словотвірними особливостями сучасних англійської та української мов, у художньому перекладі; доведено, що неврахування словотвірних особливостей у художньому перекладі може призводити до втрат у відтворенні стилістичних особливостей тексту.
3
Пелешко, Микола Олександрович. "Особливості перекладу французьких похідних слів на українську мову (на матеріалі словотворень з префіксами вищості, переваги, перебільшення)". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/4547.
Повний текст джерелаАнотація:
Пелешко М. О. Особливості перекладу французьких похідних слів на українську мову (на матеріалі словотворень з префіксами вищості, переваги, перебільшення) : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. керівник Є. В. Стуліна. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 62 с.UA : Дипломна робота – 3 розділи, 62 стор., 61 джерело. Об’єкт дослідження : префіксальні утворення з префіксами вищості, переваги, перебільшення у французькій мові. Мета роботи: виявлення утворень з префіксами вищості, переваги, перебільшення, що відрізняються великою продуктивністю в сучасній французькій мові, вивчення їх семантики і пошук вдалих прийомів їх перекладу на українську мову . Дослідження засноване на аналізі слів, представлених в тлумачних словниках, автентичній пресі та інтернет-виданнях 2010-2020 років. Теоретико-методологічні засади: роботи провідних вітчизняних і зарубіжних фахівців в області: когнітивної категоризації дійсності (Р. Джекендофф, А.В. Кравченко, Е.С. Кубрякова, І.П. Сусов). словотворення и семантики формантів (І.К. Архіпов, Г.О. Винокур, Е.С. Кубрякова, Г. Марчанд, О.Д. Мєшков, І.С. Улуханов, П.В. Царьов, Н.А. Янко-Триницька) . прототипіпчних значень (І.К. Архіпов, Дж. Лакофф, Е. Рош, Б.А. Серебренніков). Отримані результати: У французькій мові префіксація продовжує залишатися одним з активних способів словотвору, більш того, з'явився ряд нових префіксів, які використовуються у словотворчому процесі. Ми розглянули переклад префіксальних утворень з префіксами вищості, переваги, перебільшення у французькій мові. Виявили можливі варіанти перекладу цих префіксів на українську мову.
FR : L'objet de la recherche est des formations de préfixes avec des préfixes de supériorité, de préférences, d'exagération en français. Le but du travail est d'identifier des formations avec des préfixes de supériorité, d'avantages, d'exagérations, qui sont très productives en français moderne, d'étudier leur sémantique et de trouver des méthodes efficaces pour leur traduction en ukrainien. L'étude est basée sur l'analyse de mots présentés dans des dictionnaires, une presse authentique et des publications en ligne en 2010-2020 . Les principes théoriques et méthodologiques du travail sont les principaux experts nationaux et étrangers dans le domaine de: la catégorisation cognitive de la réalité (R. Dzhekendoff, AV Kravchenko, ES Kubryakova, IP Susov). formation de mots et sémantique des formants (IK Arkhipov, GO Vinokur, ES Kubryakova, G.Marchand, OD Meshkov, IS Ulukhanov, PV Tsarev, NA Yanko -Trynytska). valeurs prototypes (IK Arkhipov, J. Lakoff, E. Roche, BA Serebrennikov) . Résultats: En français, le préfixe continue d'être l'un des moyens actifs de formation des mots, de plus, un certain nombre de nouveaux préfixes sont utilisés dans le processus de formation des mots. Nous avons envisagé la traduction de formations de préfixes avec des préfixes de supériorité, supériorité, exagération en français. Des variantes possibles de traduction de ces préfixes en ukrainien ont été identifiées.
Звіти організацій з теми "Словотвірні морфеми"
1
Віняр, Г. Г. Новий префіксоїд у словотвірній системі української мови. Криворізький державний педагогічний університет, 2011. http://dx.doi.org/10.31812/0564/334.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто значення й словотвірну структуру нових слів з префіксоїдом нано-, що виник у сфері природничих наук і завдяки мовним та позамовним чинникам набуває активного використання в різних сферах. Простежено появу й розвиток нової лексико-морфеми квантитативної семантики, засвідчено глобалізаційні тенденції у її використанні.
2
Іншакова, І. О. Історія похідних з конфіксом за-...-ник в українській мові. Криворізький державний педагогічний університет, 1997. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5854.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано історію похідних з кофіксом за-...-ник у двох окремих обстежених текстах староукраїнської мови. Наголошено, що, увійшовши до складу інвентаря дериваційних засобів української мови в XI - ХІІІ ст., конфікс за-...-ник стає в сучасній українській мові високопродуктивною словотвірною морфемою.
3
Іншакова, І. О. Історія похідних з конфіксом за-...-ник в українській мові. Криворізький державний педагогічний університет, 1997. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5854.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано історію похідних з кофіксом за-...-ник у двох окремих обстежених текстах староукраїнської мови. Наголошено, що, увійшовши до складу інвентаря дериваційних засобів української мови в XI - ХІІІ ст., конфікс за-...-ник стає в сучасній українській мові високопродуктивною словотвірною морфемою.