Зміст
Добірка наукової літератури з теми "Склад жирнокислотний"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Склад жирнокислотний".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Склад жирнокислотний"
1
Tatarchuk, L. V., N. Ya Monastyryska та M. S. Hnatiuk. "ОСОБЛИВОСТІ ЗМІН ЖИРНОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ ФОСФОЛІПІДІВ ТА СТРУКТУР ПЕЧІНКИ ПРИ РЕЗЕКЦІЇ РІЗНИХ ОБ’ЄМІВ ЇЇ ПАРЕНХІМИ". Medical and Clinical Chemistry, № 3 (2 грудня 2020): 26–31. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.v.i3.11530.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Пострезекційна портальна гіпертензія призводить до структурної перебудови судин та органів басейну ворітної печінкової вени, а також функціонально-морфологічних змін печінки, які при цьому вивчено недостатньо.
Мета дослідження –вивчити особливості змін жирнокислотного складу фосфоліпідів та структур печінки при резекції різних об’ємів її паренхіми.
Методи дослідження. Біохімічними і морфологічними методами вивчено жирнокислотний склад фосфоліпідів та структури печінки 45-ти лабораторних статевозрілих білих щурів-самців, яких поділили на 3 групи. До 1-ї (контрольної) групи входили 15 інтактних тварин, до 2-ї – 15 щурів після резекції лівої бокової частки (31,5 % паренхіми печінки), до 3-ї – 15 тварин після видалення лівої і правої бокових часток печінки (58,1 %). Евтаназію щурів здійснювали шляхом кровопускання за умов тіопенталового наркозу через 1 місяць від початку експерименту. Біохімічно визначали жирнокислотний склад деяких фосфоліпідів печінки. З печінки виготовляли гістологічні мікропрепарати. Проводили морфометрію гепатоцитів та гілок ворітної печінкової вени. Кількісні величини обробляли статистично.
Результати й обговорення. Встановлено, що видалення лівої і правої часток печінки в білих щурів призводило до пострезекційної портальної гіпертензії, виражених змін жирнокислотного складу фосфоліпідів та структур печінки. Найбільш виражені зміни виявлено в гілках ворітної печінкової вени. Встановлено кореляційні зв’язки між жирнокислотним складом фосфоліпідів та структурами печінки.
Висновки. Видалення лівої і правої часток печінки в білих щурів призводить до пострезекційної портальної гіпертензії, виражених змін жирнокислотного складу фосфоліпідів та структур печінки, які морфометрично характеризуються суттєвим зростанням розмірів гепатоцитів, їх ядер, ядерно-цитоплазматичних і стромально-паренхіматозних відношень, збільшенням відносних об’ємів пошкоджених паренхіматозних клітин, ендотеліоцитів, інфільтративних та склеротичних процесів. Домінують структурні зміни в гілках ворітної печінкової вени.
2
Arsen'eva, L. Y., та V. N. Melnychenko. "ВИЯВЛЕННЯ ФАЛЬСИФІКАЦІЇ ЖИРОВОЇ СИРОВИНИ У ВИРОБНИЦТВІ КОМБІНОВАНИХ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, № 2 (12 вересня 2016): 3–6. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6801.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена проведенню газохроматографічного аналізу жирнокислотного складу різних видів жирів, які використовуються у виробництві кондитерських і хлібобулочних виробів. Визначення фальсифікації жирової сировини в борошняних кондитерських виробах проводили за жирнокислотним складом жиру після випікання. Для цього визначали жирнокислотний склад сировини, яка використовувалась, і його зміни уже в готовому продукті. Дослідження проводили з маслом селянським солодко вершковим з вмістом жиру 73% та маргарином столовим «молочним» жирністю не менше 82%. Особлива увага присвячена визначенню змін жиру, що відбуваються під час термічного оброблення. Крім того, наведено ряд кислот, які вказують на фальсифікацію сировини. На основі аналізу було ідентифіковано олії, які використовувались для приготування жирів, взятих на дослідження – кокосова, арахісова, соєва та соняшникова. Проведено удосконалення методики вилучення жиру з готового продукту. Основний зміст дослідження складає аналіз зміни жирнокислотного складу, що відбуваються після термічного оброблення. Результати дослідження висвітлюють, що кожному виду жиру притаманні свої індивідуальні зміни жирнокислотного складу Ця проблема мало вивчена і вимагає детальнішого дослідження.
3
Бірта, Г. О., та Ю. Г. Бургу. "Фізико-хімічний та жирнокислотний склад сала". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (28 березня 2013): 66–69. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2013.01.15.
Повний текст джерелаАнотація:
Свиняче сало – високопоживний харчовий продукт, який містить такі незамінні жирні кислоти, як ліноленова та арахідонова, що входять до складу ядра клітини і впливають на відтворення потомства. У салі незамінних жирних кислот більше, ніж у коров’ячому маслі. Сало є обов’язковим компонентом не лише для виробництва ковбас, а й для харчування людей важкої фізичної праці як високоенерґетичний продукт. Використання у харчуванні 30–50 г свинячого жиру забезпечує добову норму в незамінних поліненасичених жирних кислотах, що становить 3–6 грамів. У статті наведено результати експериментальних робіт із вивчення впливу фізико-хімічних властивостей та жирнокислотного складу на якість сала свиней різних порід залежно від вагових кондицій.
Pork fat is a high-nourishing food product which contains such irreplaceable fat acids, as linolenic and arachidonic, which enter the complement of cell nucleus and influence on the recreation of posterity. In fat there is more irreplaceable fat acids than in cow butter. Fat is an obligatory component not only for the production of sausages but also for the feed of people of hard physical work as a high-energy product. Using 30–50 grammes of pork fat in feed provides day's norm in irreplaceable fat acids, that makes 3–6 grammes. The results of experimental works on the study of influence of physical and chemical properties of composition on quality of fat of pigs of different breeds depending on gravimetric standard are given in the article.
4
Yakoviichuk, O. V., O. O. Danchenko, M. M. Danchenko, A. S. Fedorko та I. O. Kulyk. "ЖИРНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД МІОКАРДУ ГУСЕЙ ЗА ДІЇ ВІКАСОЛУ". Scientific Issue Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University. Series: Biology 77, № 3 (24 вересня 2019): 32–38. http://dx.doi.org/10.25128/2078-2357.19.3.4.
Повний текст джерелаАнотація:
In science vicasol is known to be relative to the energy and antioxidant systems of tissues closely related to the biosynthesis and oxidation of fatty acids. This effect may cause changes in the fatty acid composition of tissues, and numerous works on the positive effect of quinones and their derivatives on the myocardial function, suggest that the proper dose and feeding can increase the stability and productivity of poultry. The given was aims to study the effect of vicasol on the fatty acid composition of goose myocardium.
Myocardium was chosen as a biological object. Biological material was collected every 7 days throughout the period from the 21st to the 35th day of ontogeny, characterized by the state of physiological tension of geese. Feeding of geese with vicasol at a dose of 0.7 mg / kg body weight began with the 3rd day of ontogeny. Fatty acid analysis in myocardial tissues was performed by gas-liquid chromatography, pre-fabric samples were processed with the method by Palmer (1971) to obtain tissue lipid extracts.
According to the results of the study, due to various changes in the content of the entire spectrum of fatty acids of the tissue during the experiment - the use of vicasol causes a slight increase in the unsaturation and the total content of unsaturated fatty acids in the myocardium of geese. These fluctuations are realized depending on the physiological state of the body. where vicasol can stimulate both the biosynthesis processes of individual fatty acids and their mitochondrial and microsomal oxidation, as evidenced by multidirectional reliable changes in the content of their entire spectrum. In particular, on the 21st day, the content of docosopentaenoic acid increased by 36.3% whereas the content of docosohexaenoic and linolenic acids decreased by an average of 21–24%, on the 28th day the content of eicosatetraic and docosahexaenoic acids increased whereas the content of the linoleic acids dropped by 22.6% in control groups. On the 35th day, the content of basic unsaturated fatty acids: palmitooleic, linoleic, linolenic and docosohexaenoic acids increased in the tissue under the influence of vicasol with complete depletion of docosopentaenoic acid. These fluctuations in fatty acid composition cause a slight increase in the total content of unsaturated fatty acids and increase the unsaturation of myocardial lipids on the 28th and 35th days of ontogeny of geese. Based on previous results regarding the antioxidant state of myocardium affected by vicasol and the given findings, which prove changes in the content of the entire spectrum of fatty acids during the selected ontogeny, vicasol can be used in poultry farming as a tool to improve the quality and the resilience of poultry.
5
Tishenko, Lyudmila Nikolaivna, та Viktoriya Mihajlivna Shahvorostova. "ЖИРНОКИСЛОТНЫЙ СОСТАВ ПТИЧЬИХ ЖИРОВ, ИХ ПИЩЕВАЯ И БИОЛОГИЧЕСКАЯ ЦЕННОСТЬ". Научный взгляд в будущее, № 11-01 (30 листопада 2018): 89–94. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2018-11-01-052.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено аналітичний огляд літературних даних щодо актуальності використання пташиних жирів у структурі виробництва харчових продуктів, а також проведено хроматографічне дослідження та визначено жирнокислотний склад кожного жиру. Встановлено вміс
6
Тимчук, Д. С., та Г. С. Потапенко. "СТВОРЕННЯ ТРАНСГЕННИХ РОСЛИН ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА ОЛІЙ З ВАЖЛИВИМИ ФІЗИКО-ХІМІЧНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ". Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія 1, № 23 (2021): 82–88. http://dx.doi.org/10.34142/2708-5848.2021.23.1.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Виробництво насіннєвої олії постійно зростає, сфери використання – розширюються, проте її харчової та технологічної якості не завжди відповідають специфічним вимогам збалансованих дієт та промислових виробництв. Тому існує необхідність удосконалення фізичних та хімічних властивостей насіннєвих олій, які визначаються, насамперед, їх жирнокислотним складом. Високий вміст ненасичених жирних кислот забезпечує профілактичну та лікувальну дію олій, але пов'язаний водночас з нестійкістю до перекисного окиснення. Можливо виділити два найбільш доцільних методи зниження здатності олій до окиснення. Перший полягає у збільшенні вмісту в олії природніх антиоксидантів, насамперед, токоферолів, та оптимізації співвідношення їх основних форм, другий – у підвищенні вмісту у оліях гліцеридів мононенасичених жирних кислот, особливо олеїнової кислоти. Доцільне також використання іншого напрямку удосконалення жирнокислотного складу насіннєвих олій шляхом збільшення або зменшення (в залежності від сфери використання олії) вмісту гліцеридів насичених жирних кислот.Селекційно-генетичні методи підвищення вмісту та поліпшення якості олій вважаються найбільш економічно вигідними та екологічно безпечними. Порівняння зі штучним та спонтанним мутагенезом надає певну перевагу трансгенезу у створенні біогенних джерел поліпшених насіннєвих олій. Згідно з проведеним дослідженням, трансгенез може виявити значну ефективність у широкого спектру олійних культур, при цьому найбільш вагоме підвищення якості олії очікується у разі перенесення до генотипу рослини–акцептора локусу ДНК, що контролює ізоферментний склад та активність елонгази та десатурази основних жирних кислот. Системи генетичної регуляції жирнокислотного складу олій повністю не з’ясовані, що вказує на необхідність проведення детального генетичного аналізу з метою виявлення донорів та акцепторів генетичних структур для трансгенезу. Оскільки вміст та жирнокислотний склад олій контролюються головним чином полігенно, доцільно визначити хромосомну локалізацію генів, що їх контролюють, та виділити зчеплені з ними маркерні локуси.Доцільне введення стандартизації сировинних джерел олії та створення моделей олії з оптимальним складом із врахуванням напрямків її використання.
7
Kopchak, N. H., та O. S. Pokotylo. "ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ЖИРНОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ ЛІПІДІВ СИРОВАТКИ КРОВІ ЩУРІВ З ОЖИРІННЯМ ПРИ ВПЛИВІ ЙОДУ". Medical and Clinical Chemistry, № 3 (7 листопада 2018): 63–69. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2018.v0.i3.9567.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. У статті наведено нові дані про вікові особливості складу жирних кислот загального вмісту ліпідів сироватки крові білих щурів-самців з експериментальним аліментарним ожирінням у порівняльному ефекті внутрішньошлункового введення біологічно активного йоду в складі йодіс-концентрату і неорганічного йоду в складі йодомарину.
Мета дослідження – вивчити порівняльний ефект біологічно активного йоду в складі йодіс-концентрату і неорганічного йоду в складі йодомарину на вміст жирних кислот загального вмісту ліпідів сироватки крові білих щурів-самців з експериментальним аліментарним ожирінням.
Методи дослідження. Експериментальне аліментарне ожиріння моделювали протягом 45 днів на 48 білих щурах-самцях лінії Вістар різних вікових груп. Тварин поділили на 3 вікові групи по 16 щурів у кожній: 1-ша – віком 3 місяці; 2-га – 4 місяці; 3-тя – 6,5 місяця. У кожній віковій групі було 4 підгрупи: 1-ша – контрольна, тварини якої перебували на основному раціоні віварію; 2-га, 3-тя і 4-та – щури з експериментальним аліментарним ожирінням. Крім того, тваринам 3-ї групи внутрішньошлунково вводили біологічно активний йод у складі йодіс-концентрату, а щурам 4-ї групи – неорганічний йод у формі калію йодиду в складі йодомарину. Жирнокислотний склад визначали методом газорідинної хроматографії на газовому хроматографі HewlettPackardHP-6890 з полум’яно-іонізаційним детектором, обладнаному капілярною колонкою SP-2380, довжиною 100 м (Supelco).
Результати й обговорення. У сироватці крові білих щурів усіх вікових груп з експериментальним аліментарним ожирінням спостерігали збільшення відносного вмісту насичених жирних кислот, головним чином за рахунок стеаринової кислоти, порівняно з інтактними тваринами. У щурів з експериментальним аліментарним ожирінням, які отримали йодомарин та йодіс-концентрат, результати були кращими відносно тварин 2-ї підгрупи.
Висновок. Йод позитивно впливає на склад жирних кислот загального вмісту ліпідів сироватки крові білих щурів-самців з експериментальним аліментарним ожирінням.
8
Оsyp, Mariya, та Yurii Оsyp. "Вищі карбонові кислоти олії насіння чорниці звичайної (Vaccinium myrtillus L.)". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 13(362) (10 липня 2018): 86–89. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2017-362-13-86-90.
Повний текст джерелаАнотація:
Із насіння чорниці звичайної (Vaccinium myrtillus L.) методом вичерпної екстракції н-гексаном отримано олію світло-жовтого кольору з показником заломлення 1,4742. Вихід станвить 18 %. Методом газорідинної хроматографії визначено жирнокислотний склад олії насіння чорниці звичайної. Установлено, що досліджувана олія складається високої кількості олеїнової (23,7 %), лінолевої (38,1 %) та ліноленової (31,1 %) кислот. У мінорних кількостях олія чорниці містить пальмітинову (5,3 %), стеаринову (1,0 %) та міристинову (0,7 %) кислоти.
9
Motuzka, Iuliia. "THE FATTY ACID COMPOSITION OF PRODUCTS FOR ENTERAL NUTRITION." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, no. 3(9) (2017): 155–62. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2017-3(9)-155-162.
Повний текст джерела
10
В. Мінорова, Анотоніна, Наталія Л. Крушельницька, Оксана В. Бондарчук, Сергій А. Наріжний, Світлана П. Вежлівцева та Наталія П. Шаповалова. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЖИРНОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ ТА ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ СУХИХ МОЛОЧНИХ БАГАТОКОМПОНЕНТНИХ СУМІШЕЙ". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 1 (25 квітня 2021): 55–64. http://dx.doi.org/10.15421/082101.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Провести дослідження жирнокислотного складу та фізико-механічних показників сухих багатокомпонентних сумішей на основі молочних складових. Методи. Визначення жирнокислотного складу проводили методом капілярної газорідинної хроматографії, фізико-механічні показники визначали за стандартизованими методами. Результати. Встановлено, що використання соняшникової олії позитивно впливає на жирнокислотний склад, органолептичні та фізико-механічні показники сухих сумішей. Визначено, що внесення в сухі суміші соняшникової олії 2.5 % призводить до збільшення в них масової частки жиру на 57 %, зменшення гігроскопічності на 7.1 %, зростання насипної щільності на 41.7 % у порівнянні з контрольним зразком без рослинної олії. Відзначено, що доза рослинної олії не впливає на показники розчинності та активної кислотності продукту. Висновки. Встановлено, що внесення рослинної олії у кількості 1.5 % та 2.5 % помітно змінює баланс жирних кислот у сторону поліпшення харчової цінності продукту, про що свідчить співвідношення НЖК (ненасичених) : МНЖК (мононенасичених) : ПНЖК (поліненасичених) жирних кислот. Доза внесення соняшникової олії 1.5 % дозволяє отримати найбільш високий коефіцієнт, який характеризує біологічну ефективність жирів продукту.
Дисертації з теми "Склад жирнокислотний"
1
Довгопола, Катерина Анатоліївна, та Тетяна Семенівна Брюзгіна. "ВПЛИВ УМОВ ПРОРОСТАННЯ НА ЖИРНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД ЛІПІДІВ TRIFOLIUM PRATENSE L". Thesis, Мегапринт, 2013. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/10106.
Повний текст джерела
2
Куниця, Катерина Вікторівна, Олена Анатоліївна Литвиненко, Федір Федорович Гладкий та В. О. Бахмач. "Визначення складу ацилгліцеринів олії нових ліній насіння соняшнику". Thesis, Національний університет харчових технологій, 2013. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/24893.
Повний текст джерела
3
Шевцова, Тетяна Володимирівна, Людмила В. Махиня та Тетяна Семенівна Брюзгіна. "Жирнокислотний склад ліпідів клітинних мембран бруньок берези бородавчатої в залежності від місця зростання". Thesis, Мегапринт, 2010. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/11258.
Повний текст джерела
4
Крамський, В. В., Федір Федорович Гладкий та Олена Анатоліївна Литвиненко. "Використання іонітів в технології жирів". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/24924.
Повний текст джерела
5
Мельник, Анатолій Павлович, Сергій Григорович Малік та В. О. Бахмач. "Отримання моно-, діацилгліцеринів лляної олії". Thesis, Національний університет харчових технологій, 2013. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/24898.
Повний текст джерела
6
Жирнова, С. В., та Тетяна Олександрівна Овсяннікова. "Вибір жирової основи рослинного походження для косметичного засобу". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45351.
Повний текст джерела
7
Хава, Оксана Павлівна, та Oksana Pavlivna Khava. "Вплив процесу скисання молока на жирнокислотний склад". Master's thesis, 2020. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/33670.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою роботи було провести порівняльне дослідження жирнокислотного складу молока коров’ячого, коз’ячого та овечого, а також дослідити жирнокислотний склад молочного жиру коров’ячого молока при його скисанні впродовж 72 годин. На основі проведених газохроматографічних досліджень встановлено у жирнокислотному профілі молочного жиру коров’ячого молока впродож 72 годин скисання відбуваються кількісні і якісні зміни, які
обумовлені діяльністю мікрофлори при молочнокислому бродінні. Встановлено, що при скисанні молока коров’ячого впродовж 72 годин істотно коливається співвідношення між вмістом насичених і ненасичених жирних кислот, яке через 24 години скисання становило 1,97 : 1, через 48 годин - 1,81 : 1, а через 72 години
1,77 : 1. Сумарний відносний вміст поліненасичених жирних кислот у молочному жирі коров’ячого молока при скисанні через 24 години становив – 5,41%, через 48 годин - 5,76%, а через 72 години – 6,25%. Така динаміка свідчить про достовірне зростання кількості поліненасичених жирних кислот у молочному жирі коров’ячого
молока при його скисанні впродовж 72 годин. Показано зміни вмісту жирних кислот родин омега-3 у молочному жирі коров’ячого молока при скисанні, а саме: через 24 години сумарний вміст омега-3 поліненнасичених жирних кислот складав 0,46%, через 48 годин - 0,43%, а через 72 години лише 0,39% від загального відносного вміст усіх жирних кислот.The aim of the study was to conduct a comparative study of the fatty acid composition of cow's, goat's and sheep's milk, as well as to study the fatty acid composition of cow's milk milk fat during its fermentation for 72 hours. Based on the conducted gas chromatographic studies, quantitative and qualitative changes occur in the fatty acid profile of cow's milk fat during 72 hours of fermentation, which are due to the activity of the microflora during lactic acid fermentation. It was found that when fermenting cow's milk for 72 hours significantly varies the ratio between the content of saturated and unsaturated fatty acids, which after 24 hours of fermentation was 1.97: 1, after 48 hours - 1.81: 1, and after 72 hours 1 , 77: 1. The total relative content of polyunsaturated fatty acids in the milk fat of cow's milk during fermentation after 24 hours was - 5.41%, after 48 hours - 5.76%, and after 72 hours - 6.25%. This trend indicates a significant increase in the amount of polyunsaturated fatty acids in the milk fat of cow's milk when fermented for 72 hours. The changes in the content of fatty acids of the omega-3 families in the milk fat of cow's milk during fermentation are shown, namely: after 24 hours the total content of omega-3 polyunsaturated fatty acids was 0.46%, after 48 hours - 0.43%, and after 72 hours only 0.39% of the total relative content of all fatty acids.
Реферат Вступ 1 РОЗДІЛ 1. Огляд літератури. 1.1 Фактори, що впливають на склад і властивості молока 1.2 Фактори, що впливають на жирність молока 17 1.3. Показники ідентифікації сирого молока різних видів сільськогосподарських тварин 1.4 Мікробіологічні і санітарно-гігієнічні показники молока 1.5 Вплив жирнокислотного складу молока на його біологічну цінність і виробництво молочних продуктів 1.6. Походження молочних жирних кислот 2 Розділ 2. Матеріали і методи досліджень 2.1 Схема і дизайн дослідження 2.2 Методика визначення жирнокислотного складу молока 3.1. Розділ 2. Результати дослідження та їх обговорення 3.1 Жирнокислотний профіль козячого молока 3.2. Жирнокислотний профіль коров’ячого молока 3.3 Середні значення відносного вмісту жирних кислот у коров’ячому молоці 3.4 Вплив процесу скисання коров’ячого молока на його жирнокислотний профіль 3.4.1. Відносний вміст жирних кислот у молочному жирі коров’ячого молока через 24 години ферментації 3.4.2. Відносний вміст жирних кислот у молочному жирі коров’ячого молока через 48 години ферментації 3.4.3. Відносний вміст жирних кислот у молочному жирі коров’ячого молока через 72 години ферментації 3.5 Узагальнення отриманих результатів Висновки і пропозиції виробництву 4 Розділ 4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях 4.1 Захист сировини та готової продукції на об’єктах харчової промисловості Бібліографія Додатки
8
Арутюнян, Давід Арамович, та David Aramovych Arutiunian. "Вплив технології виготовлення сирів на їх жирнокислотний профіль". Master's thesis, 2020. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/33683.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено дослідження з визначення жирнокислотного складу сирів, які
відрізнялися технологією виготовлення, а саме сиру «Маскарпоне», сиру
«Адигейський», бринзи та сиру з овечого молока, виробленого за типом
камамберу.
У результаті газохроматографічного дослідження загальних ліпідів окремих
сирів встановлено, що жирнокислотний склад загальних ліпідів сирів
залежить від жирнокислотного складу молочного жиру, технології
виготовлення сирів, мікробіологічного процесу.A research to determine the fatty acid composition of cheeses that differed in the technology of production, in particular cheese "Mascarpone", "Adygei" cheese, bryndza and cheese from sheep's milk, produced by the type of Camembert has been conducted. As a result of gas chromatographic study of total lipids of individual cheeses, it was found that the fatty acid composition of total cheese lipids depends on the fatty acid composition of milk fat, cheese making technology, microbiological process.
Реферат Вступ 1 РОЗДІЛ 1. Огляд літератури. Технологія, різноманіття, дефекти і особливості сирів 1.1 Сир як функціональний харчовий продукт з біологічною активністю 1.2 Основні процеси виробництва сирів 1.3 Фальсифікація молочних продуктів, в тому числі сирів 1.4 Молочний жир як показник якості сирів 1.5 Дефекти сирів 1.6 Класифікація сирів 1.7 Технологія виробництва твердих сичужних сирів 1.8 Технологія виробництва м'яких сирів 1.9 Технологія виробництва сирів розсолів 1.10 Оцінка якості сирів 1.11 Жирні кислоти і їх харчова і біологічна цінність 2 РОЗДІЛ 2. Матеріали і методи досліджень 2.1 Схема досліджень 2.2 Методи визначення жирнокислотного складу 2.3 Дослідження жирнокислотного складу загальних ліпідів сирів 3 РОЗДІЛ 3. Результати дослідження та їх обговорення 3.1 Жирнокислотний профіль загальних ліпідів сиру «Адигейський» 3.2 Жирнокислотний профіль загальних ліпідів сиру «Маскарпоне» 3.3 Жирнокислотний профіль загальних ліпідів бринзи 3.4 Жирнокислотний профіль загальних ліпідів сиру з овечого молока, виробленого за типом камамберу Висновки і пропозиції виробництву 4 РОЗДІЛ 4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях 4.1 Охорона праці як необхідний елемент системного підходу при розробці і проектуванні технологічних процесів та технологій 4.2 Вимоги до планування виробничих приміщень на підприємствах із виробництва молочної продукції 4.3 Безпека в надзвичайних ситуаціях 4.3.1. Зараження харчової сировини і готової продукції небезпечними хімічними речовинами 4.3.2. Зараження харчової сировини і продуктів харчування біологічними засобами Бібліографія Додатки
9
Новіков, Ілля Тарасович, та Illia Tarasovych Novikov. "Оцінка жирнокислотного профілю купажованих олій на основі лляної олії". Master's thesis, 2020. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/33665.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою роботи було провести порівняльне дослідження жирнокислотного
складу лляної, соняшникової кукурудзяної олій та їх купажів для визначенням оптимального
купажу із балансом поліненасичених жирних кислот родин омега-3, -6 та -9.
Методи дослідження: біохімічні (газохроматографічні), статистичні.
Проведено експериментальне дослідження жирнокислотного профілю окремих
традиційних олій: лляної, соняшникової кукурудзяної олій і на основі їх аналізу проведено також
дослідження кужів цих олій з різним співвідношенням і встановлено найоптимальніший купаж
за співвідношенням поліненасичених жирних кислот родин омега-3, -6 та -9.
На основі проведених газохроматографічних досліджень встановлено жирнокислотний
профіль соняшникової, кукурудзяної та лляної олій і їх купажів, в яких частка соняшникової або
кукурудзяної олії становила 90, 70 або 50%, а решта складала лляна олія. Встановлено, що
сума насичених жирних кислот у соняшниковій олії становить 15,5% від загальної кількості
кислот у олії, у кукурудзяній – 10,7%, у лляній – 9,1%.
Встановлено, що вміст есенціальних омега-3 поліненасичених жирних кислот у
досліджуваних оліях зростає в ряді: соняшникова > кукурудзяна > ллянa. Встановлено, що
найоптимальніший купаж соняшникової і лляної олії у співвідношенні 70 : 30, при якому
співідношення між ПНЖК родин омега-3, -6 та-9 становило 1,2 : 4,4 : 1, а для кукурудзяної і
лляної олії був при співвідношенні 90 :10, при якому між ПНЖК родин омега-3, -6 та-9
співідношення становило 1 : 5,4 : 3,9.The aim of the study was to conduct a comparative study of the fatty acid composition of flaxseed, sunflower corn oils and their blends to determine the optimal blend with a balance of polyunsaturated fatty acids of the omega-3, -6 and -9 families. Research methods: biochemical (gas chromatographic), statistical. An experimental study of the fatty acid profile of some traditional oils: flaxseed, sunflower and corn oils and based on their analysis also studied the skin of these oils with different ratios and established the optimal blend in the ratio of polyunsaturated fatty acids of omega-3, -6 and -9 families. On the basis of gas chromatographic studies, the fatty acid profile of sunflower, corn and linseed oils and their blends was established, in which the share of sunflower or corn oil was 90, 70 or 50%, and the rest was linseed oil. It was found that the amount of saturated fatty acids in sunflower oil is 15.5% of the total amount of acids in oil, in corn - 10.7%, in flaxseed - 9.1%. It was found that the content of essential omega-3 polyunsaturated fatty acids in the studied oils increases in a number: sunflower> corn> flaxseed. It was found that the most optimal blend of sunflower and linseed oil in the ratio of 70:30, in which the ratio between PUFAs of the omega-3, -6 and -9 families was 1.2: 4.4: 1, and for corn and linseed oil was in the ratio 90: 10, in which the ratio between PUFA families of omega-3, -6 and-9 was 1: 5.4: 3.9.
Реферат Вступ 1 РОЗДІЛ 1. Огляд літератури. 1.1 Нові напрямки у створенні функціональних харчових продуктів 1.2 Формування асортименту і харчова цінність олії 1.3. Показники якості і дефекти олії 1.4 Характеристика ринку купажованих олій в Україні і світі 1.5 Біологічна і харчова цінність олії 1.5.1 Характеристика соняшникової олії 1.5.2 Характеристика кукурудзяної олії 1.5.3 Характеристика лляної олії 1.6. Підсумки з огляду літературних джерел 2 Матеріали і методи досліджень 2.1 Схема досліджень 2.2 Методика визначення жирнокислотного складу олій 3 Результати дослідження та їх обговорення 3.1 Жирнокислотний склад досліджуваних олій 3.1.1. Жирнокислотний склад лляної олії 3.1.2. Жирнокислотний склад соняшникової олії 3.1.3. Жирнокислотний склад кукурудзяної олії 3.1.4. Порівняльна характеристика рівнів насиченості досліджуваних олій 3.2. Жирнокислотний склад купажів олій 3.2.1. Жирнокислотний склад купажу олій: соняшникова: лляна 3.2.2. Жирнокислотний склад купажу олій: кукурудзяна : лляна Висновки і пропозиції виробництву 4 Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях 4.1 Вимоги до виробничого освітлення та його нормування на підприємствах консервної промисловості Бібліографія Додатки
10
Мазур, Юлія Григорівна, та Yuliia Hryhorivna Mazur. "Оцінка жирнокислотного складу нетрадиційних олій". Master's thesis, 2020. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/33617.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено експериментальне дослідження жирнокислотного профілю
окремих нетрадиційних олій і на основі аналізу отриманих даних дана якісна оцінка
досліджуваним оліям, як продуктам функціонального призначення.
На основі власних експериментальних досліджень, ретельному аналізі літературних
даних встановлено жирнокислотний склад нетрадиційних олій, що визначило їх
функціональне призначення. Виявлено, що у лляній олії найбільший вміст α-ліноленової
кислоти (ω-3) і складає – 52%, у олії з ядер грецького горіха – α-ліноленової (ω-3) - 55%, у
конопляній – лінолевої (ω-6) – 46%, у олії із насіння гарбуза - (ω-6) – лінолевої кислоти – 42%.
Встановлено, що вміст ессенціальних омега-3 поліненасичених жирних кислот у
досліджуваних оліях зменшується в ряді: лляна > конопляна > олія з ядер грецького горіха >
олія із насіння гарбуза. Показано, що співвідношення між вмістом насичених і
поліненасичених жирних кислот у олії із насіння гарбуза становило 1 : 6,5, у олії з ядер
грецького горіха – 1 : 10,3 та у конопляній – 1 : 11,3. Встановлено, що співвідношення ПНЖК
родини омега-3, -6, -9 у гарбузовій олії становило 1:5,2:4,5.An experimental study of the fatty acid profile of some non-traditional oils was carried out and on the basis of the analysis of the obtained data a qualitative assessment of the studied oils as functional products was given. Based on our own experimental research, a careful analysis of the literature established the fatty acid composition of non-traditional oils, which determined their functional purpose. It was found that flaxseed oil has the highest content of α-linolenic acid (ω-3) and is - 52%, in walnut kernels - α- linolenic (ω-3) - 55%, in hemp - linoleic (ω-6). ) - 46%, in pumpkin seed oil - (ω-6) - linoleic acid - 42%. It was found that the content of essential omega-3 polyunsaturated fatty acids in the studied oils decreases in the following series: flax> hemp> walnut kernel oil> pumpkin seed oil. It is shown that the ratio between the content of saturated and polyunsaturated fatty acids in pumpkin seed oil was 1: 6.5, in walnut kernel oil - 1: 10.3 and in hemp - 1: 11.3. It was found that the ratio of PUFAs of the omega-3, -6, -9 family in pumpkin oil was 1: 5.2: 4.5.
Реферат Вступ 1 Огляд літератури. Стан і перспективи використання нетрадиційних олій як продуктів функціонального призначення 1.1 Ринок жировмісних функціональних харчових продуктів 1.2 Асортимент олій і фактори впливу на їх якість 1.3 Характеристика і склад нетрадиційних олій 1.3.1 Лляна олія 1.3.2 Олія з ядер грецького горіха 1.3.3 Конопляна олія 1.3.4 Олія із насіння гарбуза 1.4 Підсумки з огляду літературних джерел 2 Матеріали і методи досліджень 2.1 Схема досліджень 2.2 Методика визначення жирнокислотного складу олій 3 Результати дослідження та їх обговорення 3.1 Жирнокислотний склад досліджуваних олій 3.1.1. Жирнокислотний склад лляної олії 3.1.2. Жирнокислотний склад олії з ядер грецького горіха 3.1.3. Жирнокислотний склад конопляної олії 3.1.4. Жирнокислотний склад олії з гарбузового насіння 3.2. Порівняльний аналіз вмісту і співвідношення поліненасичених жирних кислот досліджуваних олій 3.3. Оцінка досліджуваних олій як функціональних харчових продуктів Висновки і пропозиції виробництву 4 Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях 4.1 Вимоги до виробничого освітлення та його нормування на підприємствах консервної промисловості 4.2 Розробка заходів захисту тварин та сировини для м’ясних консервів від уражень сильно діючих отруйних речовин (СДОР) Список використаних джерел Додатки