Добірка наукової літератури з теми "Системи управління силами оборони"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Системи управління силами оборони".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Системи управління силами оборони"
1
Гудима, О. П. "Міжнародний досвід побудови систем забезпечення національної безпеки. Висновки для України". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 3(69) (22 липня 2021): 16–25. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.69.02.
Повний текст джерелаАнотація:
На протязі 30 років назалежності України тривають роботи щодо побудови системи забезпечення національної безпеки держави (сектору безпеки і оборони, сил оборони). З виданням нової редакції Закону України “Про національну безпеку України” змінилась структура керівних документів держави. На сьогоднішній день триває етап опрацювання відповідних нормативних документів центральними органами виконавчої влади, які виконують завдання в сфері національної безпеки і оборони. При формуванні нормативно-правової бази держави доцільно врахувати досвід побудови систем забезпечення національної безпеки країн світу. В статті проаналізовано досвід Сполучених Штатів Америки, Канади, країн Європи, Китайської народної республіки, Туреччини, Японії, Південної Кореї. На основі проаналізованого досвіду опрацьовані пропозиції щодо удосконалення системи забезпечення національної безпеки України (сектору безпеки і оборони, сил оборони) та державної системи управління силами оборони в кризових ситуаціях.
2
Гудима, Олег. "ОБРИС ОРГАНІЗАЦІЙНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ СИЛАМИ ОБОРОНИ В КРИЗОВИХ СИТУАЦІЯХ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 7 (3 вересня 2021): 113–18. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.27.08.2021.018.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасний світ не став і в середньостроковій перспективі не стане стабільнішим і безпечнішим. Більшість наявних загроз мають глобальний (забруднення довкілля, кліматичні зміни, виснаження ресурсів), мережевий (тероризм, кіберзлочинність, контрабанда наркотиків і зброї тощо) характер. Все це вимагає адекватних спільних підходів до боротьби із загрозами та забезпечення безпеки. Кожна загроза (потенційна та реальна) може перерости в кризову ситуацію різного рівня. Практика показує, що побудова дієвих організаційно-функціональних структур систем стратегічного рівня є однією з основних стримуючих факторів (механізми прогнозування, виявлення, локалізації та усунення наслідків кризових ситуацій) при реагуванні на кризові ситуації різного рівня. В статті розглянуто систему державного управління у воєнній сфері. На основі проведеного дослідження сформовано попередній обрис структури організаційно-функціональної структури системи державного управління силами оборони в кризових ситуаціях. В подальшому дослідження будуть спрямовані на уточнення зазначеної структури та її параметрів.
3
Залужний, В. Ф., та С. О. Шаптала. "Реформування воєнної організації держави: трансформація завдань і функцій Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України". Наука і оборона, № 4 (24 лютого 2022): 4–12. http://dx.doi.org/10.33099/2618-1614-2021-17-4-4-12.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито основні результати аналізу трансформації завдань Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, розглянуто напрями вдосконалення законодавства з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва. Актуальність цього питання зумовлена необхідністю виконання завдань трансформації системи управління силами оборони та військового управління Збройних Сил України з урахуванням принципів, прийнятих у країнах – членах НАТО. Міністерство оборони України та Генеральний штаб Збройних Сил України є ключовими елементами цієї системи, завдання, функції, відповідальність цих органів та їхніх посадових осіб за виконання покладених завдань потребують системного перегляду з огляду на необхідність чіткого розмежування, а також у зв’язку із запровадженням нової посади – Головнокомандувача Збройних Сил України.
4
Bilous, M. V. "Можливості використання аналітичних інструментів для підтримки прийняття управлінських рішень щодо організації медичного постачання в Збройних Силах України". Ukrainian Journal of Military Medicine 2, № 2 (30 червня 2021): 61–69. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2021.2(2)-061.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. З огляду на процес впровадження єдиної системи логістичного забезпечення Збройних Сил (ЗС) України, адаптованої до стандартів країн-членів НАТО, здійснення організації й управління медичним постачанням ЗС України з використанням новітніх інформаційних технологій для підвищення ефективності функціонування Медичних сил ЗС України стає вимогою сьогодення. Світова тенденція переходу до цифрових методів створення, передачі, обробки та зберігання інформації обумовила необхідність у впровадженні єдиної інформаційної системи для управління потоковими процесами у Медичних силах ЗС України. Водночас, слід виокремити виняткову роль аналітичних інформаційних систем, як засобу підтримки обґрунтованих управлінських рішень.
Мета. Дослідження можливостей використання інформаційної аналітичної системи “IBM i2 Analyst’s Notebook” для підтримки прийняття управлінських рішень щодо організації медичного постачання в ЗС України.
Матеріали та методи. Для досягнення мети дослідження проведено аналіз закордонної і вітчизняної наукової літератури, чинної нормативно-правової бази України, наказів Міністерства оборони України, Генерального штабу ЗС України, командувача Медичних сил ЗС України, а також зведена інформація, щодо потреби у лікарських засобах ЗС України та документація користувача аналітичної системи “IBM i2 Analyst’s Notebook”. Методами дослідження є бібліографічний, аналітичний, прогностичний та узагальнення.
Результати. Проведений аналіз літературних джерел, а також вивчення документації користувача аналітичної системи “IBM i2 Analyst’s Notebook” (інструкції з використання) спонукали дослідити можливості застосування вказаної системи для підтримки прийняття управлінських рішень щодо організації медичного постачання ЗС України у КМС ЗС України. Отримано наглядні приклади використання аналітичної системи “IBM i2 Analyst’s Notebook”, графічно зображені за допомогою можливостей програмного аналітичного забезпечення. Результати дослідження та відсутність альтернативних інформаційних аналітичних систем в Управлінні медичного постачання КМС ЗС України для оптимізації організації постачання медичної техніки та майна ЗС України стали основою розробки рекомендацій щодо впровадження вказаної ліцензійної інформаційної аналітичної системи для використання в органі управління Медичними силами. Це забезпечить мінімізацію логістичних витрат за рахунок гнучкого управління постачанням медичним майном військових частин ЗС України та закладів охорони здоров’я Міністерства оборони України на підставі створених аналітичних звітів.
Висновки. На основі аналізу літературних наукових джерел обґрунтовано оптимальний вибір аналітичної системи щодо організації медичного постачання ЗС України. Здійснено короткий опис аналітичної системи “IBM i2 Analyst’s Notebook” та досліджено можливості використання цієї інформаційної аналітичної системи для підтримки прийняття управлінських рішень з організації медичного постачання в Управлінні медичного постачання КМС ЗС України. Розроблено рекомендації щодо доцільності та практичного застосування цієї аналітичної системи для оптимізації управління постачанням медичною технікою та майном військових частин ЗС України та закладів охорони здоров’я МО України.
5
Гусак, Юрій, Сергій Кірсанов та Сергій Островський. "МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ АВТОМАТИЗОВАНОГО УПРАВЛІННЯ ВІЙСЬКАМИ В АСУВ ТИПУ С4ISR". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 40, № 1 (9 червня 2021): 47–54. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-40-1-47-54.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено розробленню математичної моделі автоматизованого управління військами в АСУВ типу С4ISR з використанням основних положень теорії управління.
Відповідно до курсу на євроатлантичну інтеграцію України низкою державних документів визначено одним із пріоритетних завдань оборонної реформи створення єдиної автоматизованої системи управління Збройними Силами України (ЄАСУ ЗС України) як основи системи управління силами оборони держави, з огляду на проєктні рішення С4ISR та стандарти країн – членів НАТО. Але, незважаючи на це, її стан, з деяких причин, не відповідає вимогам, які до неї висуваються.
Однією з причин є недосконалість існуючого методичного апарату, який використовується для моделювання процесу управління військами. Перш за все, це стосується відсутності у його складі єдиної математичної моделі автоматизованого управління в АСУВ типу С4ISR, що безпосередньо впливає на вироблення та дотримання єдиної ідеології обґрунтування вимог до неї.
Для досягнення мети статті її авторами представлено АСУВ типу С4ISR як кібернетичну систему, яка забезпечує автоматизоване управління військами на основі визначених принципів управління, ознак класифікації та базових функцій, притаманних даним системам в країнах – членах НАТО.
Відповідно до цього була розроблена математична модель процесу автоматизованого управління військами в АСУВ типу С4ISR, яка враховує послідовність виконання циклу управління та дозволяє дослідити вплив кожного із засобів автоматизованого управління на здійснення процесу управління військами з урахуванням даних про отримане завдання, склад та характер дій противника.
З метою забезпечення єдиної ідеології модель має стати аналітичною та імітаційною основою розвитку теорії щодо обґрунтування вимог до перспективної АСУВ, що є перспективним напрямом подальших досліджень.
6
Орел, Марія Григорівна, та Олексій Анатолійович Клочко. "АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ Й ОБОРОНИ У ВІДПОВІДНОСТІ ДО СТАНДАРТІВ НАТО". Public management 28, № 3 (12 квітня 2022): 67–72. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2021-3(28)-10.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. У статті досліджувались актуальні проблеми нормативно-правового забезпечення сектору безпеки й оборони у відповідності до стандартів НАТО.Методологія. Дослідження розпочалося з комплексного аналізу управління у сфері національної безпеки, актуальних, нагальних проблем нормативно-правового забезпечення сектору безпеки й оборони, що мало на меті здійснити пошук напрямів розвитку ефективної системи управління та визначити подальші напрями адаптації у відповідності до стандартів НАТО. За основу було взято аналітичний аналіз нормативних актів й наукових праць з використанням контент-аналізу, структурно-функціонального, системного, компаративного та абстрактно-логічного методів.Наукова новизна. Унаслідок цього було визначено, що однією із ключових вимог для отримання Україною Плану дій щодо членства в НАТО та подальшого поглиблення євроатлантичної інтеграції з метою набуття членства в Альянсі є упровадження стандартів Північноатлантичного альянсу у вітчизняне законодавство. Було акцентовано увагу саме на питанні виконання вказаних завдань, основним з яких було визначено імплементацію стандартів процедур НАТО у систему нормативно-правового забезпечення, яка регулює відносини в секторі безпеки й оборони. Окремо було виокремлено значну частину вже опрацюваних та прийнятих рішень щодо впровадження стандартів НАТО.Висновки. Так, у процесі стандартизації і досягнення стану взаємосумісності сектору безпеки і оборони України з відповідними силами НАТО визначено низку актуальних проблем взаємосумісності нормативного-правового забезпечення сектору безпеки й оборони зі стандартами НАТО, це зокрема: співвідношення понятійно-категорійного апарату оборонного сектору України з тим, що використовується в Альянсі; дотримання принципів верховенства права і прав людини, здійснення демократичного цивільного контролю над збройними силами, створення належної структури планування та виконання оборонного бюджету. Визначено, що нормативно-правове законодавство у секторі безпеки й оборони потребує подальшого вдосконалення щодо дотримання основних принципів діяльності НАТО.
7
Halushka, A. M., V. V. Zhahovskiy та V. G. Livinskiy. "Медичне забезпечення Збройних Сил України: досвід, здобутки, перспективи". Ukrainian Journal of Military Medicine 2, № 1 (19 квітня 2021): 28–37. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2021.1(2)-028.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи: узагальнення досвіду медичного забезпечення Збройних Сил (ЗС) України під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації та визначення перспектив розвитку Медичних сил Збройних Сил України.
Матеріали та методи. Використані нормативно-правові акти, керівні документи, інформаційно-довідкові матеріали, монографії та наукові статті у відкритих виданнях щодо медичного забезпечення ЗС України. Об’єкт дослідження – система медичного забезпечення ЗС України. Предмет дослідження – Медичні сили Збройних Сил України. Методи дослідження: бібліографічний, аналітичний, системного підходу, узагальнення, прогностичний.
Результати. Узагальнено практичний досвід медичного забезпечення ЗС України та надання медичної допомоги пораненим, ураженим, травмованим і хворим військовослужбовцям під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації проти України. Висвітлено розвиток нормативно-правового врегулювання функціонування системи охорони здоров’я військовослужбовців та медичного забезпечення військ. Критично оцінено здобутки щодо розвитку системи медичного забезпечення ЗС України, зокрема вдосконалення організаційно-штатної структури медичних підрозділів військових частин і військово-медичних закладів, формування системи управління Медичними силами. Сформульовано засади єдиного медичного простору держави та визначено перспективи розвитку Медичних сил ЗС України.
Висновки. Вивчення, аналіз та узагальнення досвіду медичного забезпечення ЗС України під час АТО/ООС стали основою формування сучасної системи медичного забезпечення військ. Найбільш важливим здобутком Медичних сил є розроблення і впровадження на державному рівні сучасної функціонально-організаційної моделі медичного забезпечення ЗС України та інших військових формувань під час дії особливого періоду, надзвичайного стану та інших кризових ситуацій для забезпечення національної безпеки і оборони держави. Спроможні Медичні сили та, як результат, надійне медичне забезпечення військ в умовах бойових дій є вагомим внеском у забезпечення національної безпеки та оборони держави через підвищення боєготовності і боєздатності ЗС України та інших складових Сил оборони.
8
Голушко, Сергій, Сергій Позігун, Назар Маліновський та Олександр Прищепа. "ОБҐРУНТУВАННЯ РОБОТИ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ МІНУВАННЯ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 84, № 1 (12 вересня 2021): 139–52. http://dx.doi.org/10.32453/3.v84i1.808.
Повний текст джерелаАнотація:
Особливістю сучасних бойових дій, завдяки високій мобільності військ, є стрімкі висування із глибини, можливість створювання в короткий час переваги на необхідних напрямках, підтримання постійної напруги під час ведення різних бойових дій та зберігання ініціативи, здійснення необхідних та своєчасних маневрів силами та засобами, проведення глибоких ударів і рейдових дій, організація осередків бойових дій у глибині бойових порядків противника, швидкій перехід до надійної оборони із забезпеченням її високої стійкості та активності. Для обмеження здійснення маневру військ противника, порушення запланованої діяльності його об’єктів, нанесення йому втрат мінно-вибуховими загородженнями й створення сприятливих для його ефективного ураження іншими вогневими засобами застосовується дистанційне мінування. Дистанційне мінування, здійснюючи моральний та психологічний вплив на противника, сприяє сковуванню його дій, нанесенню втрат у живій силі та військовій техніці, а при кількаразовому застосуванні по одному й тому же об’єкту чи підрозділах противника може призвести до його виснаження і відмови від задуму дій. Висока ефективність дистанційного мінування досягається всебічною розвідкою противника і місцевості, вибором найбільш доцільного типу мін, часу і місця встановлення мінних полів, управлінням режимами мінуванням, швидким доведенням завдань до виконавців та організацією тісної взаємодії з підрозділами, в інтересах яких застосовується дистанційне мінування. Дистанційне встановлення мінних полів здійснюється з використанням різноманітних прийомів та способів мінування, які залежать від тактики дій частин та підрозділів авіації ракетних військ і артилерії та підрозділів інженерних військ при виконанні ними бойових завдань. У статті описано роботу системи управління мінування, яка буде використовуватися на мінних загороджувачах вітчизняних зразків, та спосіб покращення управління мінування. Результатами цієї роботи буде використання комп’ютерних систем в управлінні та контролі дистанційного мінування.
9
Кірсанов, С. О. "Методичний підхід до обґрунтування вимог до оперативності роботи органів управління перспективної автоматизованої системи управління військами". Системи озброєння і військова техніка, № 3(67) (24 вересня 2021): 81–86. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.67.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено розробленню методичного підходу до обґрунтування вимог до оперативності роботи органів управління (ОУ) перспективної автоматизованої системи управління військами (АСУВ). Відомо, що одним із пріоритетних завдань оборонної реформи є створення на основі сучасних інформаційних технологій єдиної автоматизованої системи управління Збройними Силами України (ЄАСУ ЗС України) як основи системи управління силами оборони держави. Але на теперішній час її стан є незадовільним унаслідок недосконалості існуючого методичного апарату з обґрунтування вимог до перспективних АСУВ, як її складових. У першу чергу це стосується вимог до оперативності роботи ОУ. Використання наявного методичного апарату дозволяє обґрунтувати за допомогою часткових показників функціонування ОУ орієнтовні (прогнозовані) значення показника ймовірності своєчасного виконання завдань ОУ протягом певного часу щодо управління військами, який визначено основним показником оперативності роботи ОУ. При цьому не враховуються особливості та можливості ОУ щодо виконання своєї головної роботи під час підготовки та застосування військ – роботи з інформацією, яка циркулює на етапах циклу управління військами. Саме обсяги інформації, з якими необхідно службовим особам ОУ виконати певні дії (отримати, обробити, узагальнити, надіслати), визначають тривалість кожного етапу та циклу управління військами у цілому. Для досягнення мети статті її автором розроблено методичний підхід, який дозволяє обґрунтувати з позиції кібернетики та дослідження операцій послідовний порядок моделювання процесу автоматизованого управління у перспективній АСУВ типу C4ISR. Даний підхід є основою для розроблення у подальшому відповідного методу обґрунтування вимог до оперативності роботи ОУ, а також формулювання висновків і рекомендацій щодо досягнення її необхідного рівня.
10
Postnikov, Alexey, Sergey Yasenko та Dmitry Drenev. "Окремі аспекти проблемних питань в управлінні оборонними ресурсами". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 1 (28 лютого 2021): 229–36. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.1.20.
Повний текст джерелаАнотація:
З початку 2000-х людство поступово ввійшло в чергову активну фазу змін на фоні змін соціальної, політичної, технологічної природи. Крім того, посилився розрив між розвинутими та іншими країнами, що супроводжується розривом у понятійному апараті через зміну самої сутності відносин, включно з управлінською діяльністю (менеджментом) у соціальних групах (колективах). З метою не відставання від міжнародних практик управлінської діяльності в статті наведено основні принципи стандартів щодо побудови та управління процесами з управління ресурсами в країнах-членах НАТО (ISO 9000, PMBOK, PRINCE2 тощо). Проведено частковий аналіз системи управлінні оборонними ресурсами в Україні. Розглянуто процес управління ресурсами в Міністерстві оборони України (МОУ) та Збройних Силах України (ЗСУ), як основних державних органів в сфері управління оборонними ресурсами. Виявлено недоліки в системі управління ресурсами та сформовано певні пропозиції щодо удосконалення процесу управління оборонними ресурсами.
Дисертації з теми "Системи управління силами оборони"
1
Ролін, Ігор Федорович. "Управління як функція ведення воєнних дій силами оборони України". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45020.
Повний текст джерела
2
Мельник, Сергій Миколайович. "Адміністративно-правові засади організації і функціонування суб’єктів військового управління у системі забезпечення національної безпеки та оборони України". Thesis, 2020. http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/15313.
Повний текст джерелаАнотація:
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право». – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, 2020.
Дисертація є однією з перших у вітчизняній юридичній доктрині комплексних наукових праць, у якій викладено результати дослідження проблематики реалізації існуючих адміністративно-правових засад організації функціонування суб’єктів військового управління у сфері забезпечення національної безпеки та оборони України.
У роботі наведено результати доктринального аналізу здійснення компетенції суб’єктами військового управління як інституціями забезпечення національної безпеки і оборони держави. Обґрунтовано авторські пропозиції щодо удосконалення актів національного законодавства, які регулюють означену сферу відносин і, зокрема, Закон України «Про Збройні Сили України».
Книги з теми "Системи управління силами оборони"
1
Маркєєва, О. Д., та Б. Л. Розвадовський. Держава та приватний сектор на захисті національної безпеки: від взаємодії до партнерства. Національний інститут стратегічних досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2021.23.
Повний текст джерелаАнотація:
Присвячено проблемам формування ефективного державно-приватного партнерства у сфері національної безпеки. Проаналізовано теоретичні підходи до державно-приватного партнерства та їхні особливості в безпековій сфері. Досліджено кращий світовий досвід (США, ЄС, Німеччини, Великої Британії, Польщі, Бельгії та інших країн) із розбудови довіри між державним і приватним сектором у сфері національної безпеки. Розглянуто нормативно-правові та організаційні засади державно-приватного партнерства в Україні, наведено ефективні приклади такої взаємодії. Окреслено перспективні напрями розвитку безпекового державно-приватного партнерства в Україні та можливі способи їх імплементації. Визначено, що недержавний (приватний) сектор безпеки має стати невід’ємним складником системи забезпечення національної безпеки України. Розраховано на фахівців, які займаються теоретичною й практичною діяльністю у сферах національної безпеки і оборони, державного управління, приватної та корпоративної безпеки, науковців, викладачів, аспірантів, докторантів і студентів, а також працівників недержавного (приватного) сектору, які цікавляться сучасними проблемами державно-приватного партнерства.
Тези доповідей конференцій з теми "Системи управління силами оборони"
1
Дацюк, А. В. "Реформування системи управління сектором безпеки і оборони України в умовах гібридної війни з Російською Федерацією". У BEST PRACTICES OF PUBLIC ADMINISTRATION: INTERNATIONAL EXPERIENCE. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-121-3-25.
Повний текст джерела