Добірка наукової літератури з теми "Система ціннісних орієнтацій"

Мета: у статті обґрунтовано систему професійної мотивації та ціннісних орієнтацій майбутніх фахівців лісового господарства. Методологія. Встановлено, що система професійної мотивації та ціннісних орієнтацій майбутніх фахівців лісового господарства містить інтереси, потреби, мотиви до отримання знань, умінь, компетентностей у професійній сфері, позитивне ставлення до майбутньої професійної діяльності, розуміння цінності праці лісівника, усвідомлення соціальної значущості його професії, наявність у майбутнього фахівця лісового господарства необхідних якостей, прагнення до творчої праці в галузі лісового господарства; здатність, відчуття любові до природи. Наукова новизна. Створюючи систему професійної мотивації, приділено увагу як зовнішній мотивації, яка базується на використанні різних стимулів, що спрямовує здобувача на мотивоване оволодіння професійними знаннями, вміннями, навичками, компетентностями; активізацію пізнавальної діяльності в процесі професійної підготовки, так і внутрішній мотивації, заснованій на внутрішніх спонукальних мотивах здобувачів, спрямованих на задоволення особистих потреб у самореалізації в лісогосподарській галузі. Розкрито, що мотиваційно-особистісна сфера відображає сукупність основоположних ідей і пріоритетних цінностей, вимог, що визначають світоглядні основи, ідеологію, сукупність тих загальних положень, які розкривають зміст підготовки особистості. Цінності особистості є своєрідним цілісним конструктом готовності до професійної діяльності, який характеризує значущість певних цілей, почуттів, дій для індивіда. Висновки. Вставлено складники системи професійної мотивації та ціннісних орієнтацій майбутніх фахівців лісового господарства. До них віднесено мотиви, що мають найбільше значення для включення здобувачів у процес підготовки: соціально-значимі та пізнавальні. Визначено, що ціннісні орієнтації є найважливішим елементом у внутрішній структурі особистості, закріплюються життєвим і професійним досвідом і є сукупністю переживань індивіда, а також відокремлюють значимість явищ і предметів для конкретної людини. Сформовані та усталені ціннісні орієнтації утворюють певний стрижень в свідомості особистості, який забезпечує її стійкість, певний тип поведінки і діяльності, спрямованість потреб та інтересів.

Вступ. Формування компетентного військово-медичного фахівця є процесом складним, який визначається не тільки сумою отриманих професійних знань, умінь та навичок, сформованих компетентностей, але й системою ціннісних орієнтацій, ціннісної самосвідомості молодого фахівця. Процес ціннісного виховання військового, військового медика зокрема, потрапляє до стратегічних інтересів нашої держави. Метою дослідження було виявити ціннісні орієнтації і життєві пріоритети у слухачів першого курсу УВМА для подальшого стимулювання їх розвитку або проведення корекції впродовж навчання в УВМА. Матеріали і методи. У дослідженні був використаний опитувальник з 18-ти тверджень щодо особистих ціннісних орієнтацій. Опитано 119 слухачів першого курсу УВМА. Статистичний аналіз даних проведено з використанням методів варіаційної статистики, кореляційного (коефіцієнт кореляції Спірмена), кластерного та покрокового дискримінантного аналізу з допомогою пакету програм STATISTICA 13.3. Ліцензія AXA905I924220FAACD-N. Результати. Аналіз виявлених ціннісних орієнтацій слухачів показує, що їм притаманні цілком природні особистісні цінності пересічної молодої людини (найважливішими цінностями у житті слухачів є фізичне і психічне здоров'я, щасливе сімейне життя, любов). Але вони не виявляють зацікавленості в розвагах, творчості, красі природи та мистецтва. Результати дослідження дають підстави зробити висновок, що молоді люди, які тільки починають навчатися в УВМА, почувають себе не надто впевненими в новому для них військовому середовищі. Експериментально отримані результати рейтингу ціннісних орієнтацій з допомогою кластерного аналізу методом k-середніх дали змогу виділити дві підгрупи з різним профілем пріоритетів з наближеним співвідношенням кількості осіб у першій та другій підгрупах як 1:2. За своїми ціннісними орієнтирами представників першої підгрупи можна охарактеризувати як активних, самостійних, незалежних у діях і судженнях, орієнтованих на особисте удосконалення, професійне зростання, розширення власного світогляду з дещо егоїстичним проявом своїх пріоритетів. Для підгрупи 1 пріоритетними цінностями на сучасному етапі життя є здоров'я (фізичне і психічне), продуктивне життя (максимально повне використання своїх можливостей, сил, здібностей), розвиток (робота над собою, постійне фізичне і духовне удосконалення, свобода (самостійність, незалежність в судженнях і вчинках), впевненість у собі (внутрішня гармонія, свобода від внутрішніх протиріч і сумнівів). Навчання в академії вони розглядають як майданчик для реалізації своїх життєвих планів. Вибрані представниками 2-ї підгрупи твердження дозволяють зробити висновки, що їх життєві цінності орієнтовані на здорове, сімейне, матеріально забезпечене, урівноважене життя. Військова служба може розглядатися як основа і необхідне джерело для забезпечення такого життя. Враховуючи, що активна життєва позиція, можливість творчої діяльності для них є неважливими, а цікава робота, можливість особистого розвитку, продуктивне життя з використанням свої здібностей і можливостей займають проміжне значення, можна припустити, що вони готові виконувати шаблонну роботу, підпорядковуватися наказам. Це люди «команди», для яких значимими є колектив, його принципи, громадська думка. Система ціннісних орієнтацій в цій підгрупі є стабільнішою, ніж в підгрупі 1, свідчить про потенційно кращу спроможність адаптації до змін зовнішнього середовища. Висновки. Система ціннісних орієнтацій слухачів перебуває на стадії її завершення. Особливу увагу при організації освітнього процесу слід приділяти формуванню у слухачів активної життєвої позиції, орієнтованої на відповідальне ставлення до власного професійного зростання та суспільного життя, формуванню національно-патріотичних почуттів.

Стаття присвячена аналізу змін в ціннісно-смисловій сфері особистості, яка є залученою до субкультури. Проведено теоретичний аналіз досліджень і публікацій, розглянуто основні підходи до вивчення ціннісно-смислової сфери особистості. Подано емпіричні дані дослідження ціннісно-смислової сфери представників неформальних субкультур двох вікових груп (підлітків та дорослих). Встановлено достовірно значущі відмінності в смисложиттєвих орієнтаціях досліджуваних. Учасники неформальної субкультури вважають своє життя менш осмисленим (р≤0,01), спрямованим (р≤0,01), наповненим (р≤0,01) і структурованим (р≤0,01), порівняно зі звичайними громадянами. Онтогенетична динаміка показників смисложиттєвих орієнтацій жінок, які належать до неформальних субкультур, є значно стрімкішою порівняно з аналогічними показниками «неформалів»-чоловіків. Виявлено відмінні ознаки ціннісних орієнтацій учасників субкультури, відносно звичайних громадян. Система термінальних цінностей «неформалів» переважно співпадає з системою цінностей «звичайних громадян», а їх інструментальні цінності здебільшого відрізняються. Відмінності в структурі цінностей стосуються їхньої спрямованості: члени субкультури є переважно індивідуально орієнтованими, а пересічні люди – більш соціально спрямовані. Підтверджено вплив субкультурного середовища на ціннісно-смислову сферу його представників.

У статті обґрунтовано зміст поняття «професійна діяльність» щодо професії судноводія, визначено її особливості та специфіку. Окреслено основні якості професійної діяльності судноводія та чинники, що визначають її специфіку. Акцентовано увагу на основних професійно важливих якостях фахівця, наведено тлумачення таких якостей для судноводія. З’ясовано поняття «акмеологічна компетенція майбутнього судноводія», визначено її структуру. Виокремлено структурні складові акмеологічної компетенції майбутнього судноводія: когнітивно-професійна – система акме-знань та акме-досвіду; мотиваційно-ціннісна – система мотивів і ціннісних орієнтацій поведінки; операційно-комунікативна – система акме-умінь, акме-навичок, акме-активностей і акме-дій; оцінно-рефлексивна – система моніторингу особистісно-професійного саморозвитку. Визначено і схарактеризовано такі функції акмеологічної компетенції: інформативна (вільне оперування акме-знаннями), технологічна (оволодіння акме-вміннями і способами дій, формування акме-навичок), комунікативна (передача, приймання та обмін інформацією, завдяки якій відбувається взаєморозуміння та узгодження дій членів екіпажу), регулятивна (визначення і прийняття норм поведінки у професійному середовищі, налагодження міжособистісних стосунків), аксіологічна (визначення ціннісних орієнтирів діяльності). Водночас, акмеологічна компетенція майбутнього судноводія виступає, з одного боку, засобом, а з іншого – результатом актуалізації індивідуально-особистісних ресурсів курсантів ВМНЗ, що дозволяють результативно здійснювати процес особистісно-професійного саморозвитку і на цій основі якісно виконувати професійні завдання.

Досвід виконання професійної діяльності в екстремальних умовах війни має вагомий вплив на особистість, що здатне значно порушити її внутрішні структури, у тому числі її ціннісні і смисложиттєві орієнтації. Тому, у часи коли перед суспільством гостро стоїть проблема повернення військовослужбовців до умов мирного життя, тема цінностей набуває особливої актуальності, адже саме реалізація цінностей особистості є детермінуючим фактором у побудові її соціальних зв’язків і досягненні соціально-психологічної адаптованості. Отже, метою дослідження є аналіз ціннісних і смисложиттєвих орієнтацій військовослужбовців у контексті їх адаптації до умов мирного життя. Методами дослідження виступили: методика ранжування М. Рокича, тест СЖО (смисложиттєвих орієнтацій) Д.О. Леонтьєва, модифікація тесту Сакса Леві «Незакінчені речення». Особистість військовослужбовця відрізняється переліком специфічних характеристик, та деякі з них можуть набувати й вираженого негативного характеру. Результати дослідження виявили, що негативні аспекти особистості учасника бойових дій відображуються у загострених емоційних реакціях, відсутності усвідомлення сенсу власного життя, фаталізмі. Крім того, велика доля досліджуваних відчуває незадоволення власним життям тут і зараз. При цьому спостерігається значна негативна динаміка в умовах демобілізації, коли ціннісна система військовослужбовця входить до взаємодії із цінностями суспільства.Велика доля військовослужбовців (50%) характеризується наявністю ознак значних емоційних розладів, які переважно виражаються в схильності до агресивних методів відстоювання своїх ідей і звичці протиставляти себе суспільству. Водночас особистість військовослужбовця відрізняється етичним спрямуванням, високим рівнем розвитку вольових якостей, відповідальністю, чесністю, волелюбством і незалежністю, що виступає потенціалом для професійного розвитку у сфері героїчних професій. Найбільш гармонійними сферами життя військовослужбовців обох груп біли визначенні сімейні і дружні стосунки, які й виступають сенсоутворювальним фактором та також чинять позитивний вплив на адаптаційний потенціал особистості.

Стаття присвячена аналізу психологічних особливостей ціннісних орієнтацій студентів-психологів. Здійснюється аналіз понять «цінності» та «ціннісні орієнтації», визначається вплив системи ціннісних орієнтацій на формування особистості молодої людини, її подальшу життєву спрямованість. Аналізуються психологічні особливості студентської молоді та їх взаємозв’язок з домінуючими ціннісними орієнтаціями. Подано результати емпіричного дослідження, в якому прослідковано динаміку ціннісних орієнтацій студентів-психологів під час навчанні у ЗВО. Прослідковано вплив вимог майбутньої професії на зміст системи ціннісних орієнтацій.

У статті обґрунтовано діяльнісно-рефлексивний критерій готовності майбутнього вчителя фізичної культури до здійснення здоров'язбережувальної діяльності. Критеріями обґрунтування обрано: професійну спрямованість, професійну освіченість, професійно-ціннісні орієнтації, професійну рефлексію. Ознаками професійної спрямованості є такі аспекти: мотиваційний (стійка установка та спрямованість на здоров’язбережувальну діяльність; стійкий інтерес до особистості дитини); цільовий (готовність до самоосвіти, саморозвитку, самопізнання; бажання застосовувати педагогічні знахідки в своїй практиці); особистісний (наявність рис характеру: врівноваженості, активності, діалогічність, конгруентності, емпатії); професійна освіченість (теоретичний (система знань, умінь в області концепцій, підходів, методів, форм виховання основ цінностей здоров'я (харчування, психоемоційна стійкість, самооцінка і рівень домагань, мотивація досягнення, рухова активність тощо), готовність співвіднести з ними свою практику; методичний (професійна компетентність до здійснення здоров'язбережувальної діяльності, здатність застосовувати знання в практичній діяльності; наявність проблематики здоров'я в методичній роботі педагогів); поведінковий (наявність інтелектуально-творчої ініціативи; потреби і здатності до планування і проектування виховного процесу щодо взаємодії з підлітками, виробленні конструктивних прийомів взаємодії) аспекти; професійно-ціннісних орієнтацій (ціннісне ставлення до педагогічної діяльності (аксіологічна спрямованість, визначення мети і особистісного сенсу даної діяльності); ціннісне ставлення до особистості підлітка, ціннісне ставлення до колег, до себе самого як педагога); професійної рефлексії (рефлексивно-оцінний (потреба і здатність педагога до самоаналізу і самооцінки власної діяльності і самого себе як її суб'єкта); комунікативний (уміння аналізувати і рефлексувати комунікативну ситуацію, стиль спілкування, а також оцінювати результати спілкування з підлітками і власний стан). Ключові слова: діяльнісно-рефлексивний критерій, готовність, майбутній вчитель, фізична культура, здоров'язбережувальна діяльність

У статті схарактеризовано основні підходи до визначення понять “діяльність” і “професійна діяльність”, установлення зв’язку між ними, зумовленості акмеологічної компетенції фахівця його професійною діяльністю. Обґрунтовано зміст поняття “професійна діяльність” щодо професії судноводія, визначено її особливості та специфіку. Окреслено основні компоненти професійної діяльності судноводія та чинники, що визначають її специфіку. Акцентовано увагу на основних професійно важливих якостях фахівця, наведено тлумачення таких якостей для судноводія.Розтлумачено поняття “акмеологічна компетенція майбутнього судноводія”, визначено її структуру. Виокремлено структурні складові акмеологічної компетенції майбутнього судноводія: когнітивно-професійна – система акме-знань та акме-досвіду; мотиваційно-ціннісна – система мотивів і ціннісних орієнтацій поведінки; операційно-комунікативна – система акме-умінь, акме-навичок, акме-активностей і акме-дій; оцінно-рефлексивна – система моніторингу особистісно-професійного саморозвитку. Визначено і схарактеризовано такі функції акмеологічної компетенції: інформативна (вільне оперування акме-знаннями), технологічна (оволодіння акме-вміннями і способами дій, формування акме-навичок), комунікативна (передача, приймання та обмін інформацією, завдяки якій відбувається взаєморозуміння та узгодження дій членів екіпажу), регулятивна (визначення і прийняття норм поведінки у професійному середовищі, налагодження міжособистісних стосунків), аксіологічна (визначення ціннісних орієнтирів діяльності). У той же час акмеологічна компетенція майбутнього судноводія виступає, з одного боку, засобом, а з іншого – результатом актуалізації індивідуально-особистісних ресурсів курсантів ВМНЗ, які дозволяють результативно здійснювати процес особистісно-професійного саморозвитку і на цій підставі якісно виконувати професійні завдання.

В даній статті проаналізовано можливості самопізнання студентів з метою їх подальшого самовдосконалення та самовизначення; стимулювання співпереживання та емпатії; активізація рефлексії, самовиховання, озброєння прийомами роботи над собою; дослідження та розвиток системи ціннісних орієнтацій, що характеризують внутрішню готовність людини до здійснення певної діяльності щодо задоволення потреб та інтересів.
In this article analyzed the possibilities for students according to getting on self-knowledge with the purpose of self-perfection and self-determination in the rare future; stimulation of excitement; activation of reflection, self-education, arming with the ways of self-perfection; research and development of the system of the valued orientation which characterize internal readiness according to realization of certain activity on satisfaction of necessities of interests.

Об’єктом дослідження є процес формування професійних ціннісних орієнтацій старшокласників зі зниженим слухом. Предмет дослідження – педагогічні умови формування у старшокласників зі зниженим слухом професійних ціннісних орієнтацій в умовах спеціального закладу освіти. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати, розробити й експериментально перевірити педагогічні умови і методи формування професійних ціннісних орієнтацій старшокласників зі зниженим слухом в системі трудового навчання спеціального закладу освіти. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі висвітлено теоретичні аспекти процесу формування професійних ціннісних орієнтацій учнів старших класів зі зниженим слухом, дано визначення основних понять, розкрито сучасні підходи до підготовки учнів спеціальної школи до майбутньої праці, їх працевлаштування в сучасних соціально-економічних умовах. У другому розділі висвітлено організацію процесу дослідження стану сформованості професійних ціннісних орієнтацій старшокласників зі зниженим слухом в умовах спеціальної школи, визначено педагогічні умови формування професійних ціннісних орієнтацій в учнів означеної нозології, дотримання яких дозволяє сформувати позитивне відношення до майбутньої професії з урахуванням сучасних умов праці. У третьому розділі обґрунтовано експериментальне дослідження забезпечення процесу формування професійних ціннісних орієнтацій старшокласників зі зниженим слухом в системі трудового навчання, висвітлено зміст і методи процесу формування професійних ціннісних орієнтацій старшокласників зі зниженим слухом в системі трудового навчання, які ґрунтуються на використанні вчителем-дефектологом різноманітних форм і засобів його реалізації, які передбачали використання у профорієнтаційній роботі з учнями виховних методів, що забезпечують активну самостійну пошуково-пізнавальну та практичну діяльність учня. У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження.
The object of research is the process of forming professional value orientations of senior pupils with a reduced hearing. Subject of research – рedagogical conditions for the formation of senior pupils with a reduced hearing of professional value orientations in a special educational institution. The purpose of the study is theoretically to substantiate, develop and experimentally check the pedagogical conditions and methods of forming professional value orientations of senior pupils with reduced hearing in the system of labor education of a special educational institution. Master’s work consists of entry, three sections, conclusions and list of sources used. In the introduction, the relevance of the study is substantiated, the purpose and objectives of the study are determined. In the first section, the theoretical aspects of the process of formation of professional value orientations of students of senior classes with reduced earnings are illuminated, the main concepts are defined, modern approaches to the preparation of students of a special school to future labor are revealed, their employment in modern socio-economic conditions. In the second section, the organization of the study of the state of formation of professional value orientations of high school students with reduced earlier in the conditions of a special school, determined the pedagogical conditions for the formation of professional value orientations in the students of the identified nosology, observance of which allows you to form a positive attitude to the future profession, taking into account modern working conditions. In the third section, an experimental study of ensuring the process of forming professional value orientations of senior pupils with reduced hearing in the system of labor education, the content and methods of the process of forming professional value orientations of senior pupils with reduced hearing in the system of labor education, which are based on the use of a defective teacher of various forms and means Its implementation, which envisaged use in vocational guidance with students of educational methods that provide an active independent search and practical activity of the disciples. The conclusions are summarized the main results of the master’s study.