Добірка наукової літератури з теми "Система суб’єктів управління"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Система суб’єктів управління".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Система суб’єктів управління"
1
Михайловська, О. В. "Наукові підходи до розуміння сутності поняття «взаємодія» в системі «влада-громадськість»". Проблеми сучасних трансформацій. Серія: право, публічне управління та адміністрування, № 2 (5 січня 2022): 71–75. http://dx.doi.org/10.54929/pmtl-issue2-2021-13.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті узагальнено підходи науковців до розуміння сутності поняття «взаємодія» в системі публічного управління. Встановлено, що у наукових джерелах термін «взаємодія» часто використовують для опису взаємодії, що виникає в процесі спільної діяльності між співробітниками, службами, органами. З’ясовано, що погляди науковців щодо трактування дефініції «взаємодія» не суперечать один одному. Виокремлено спільні для багатьох визначень ознаки взаємодії: спільна діяльність; наявність декількох елементів; погодженість змісту завдань, що виконуються суб’єктами взаємодії. Наголошено, що взаємодія може відбуватись не внаслідок заздалегідь скоординованої діяльності чи регламентації в нормативному акті, а в результаті прояву ініціативи одного з суб’єктів взаємодії. Підкреслено, що мета різних елементів взаємодії може мати розбіжності, які характеризується складністю соціальних систем. Зазначено, що управлінська система – це єдине ціле, що існує і розвивається завдяки взаємодії його компонентів. За такого підходу взаємодію у широкому розумінні визначають як взаємозв’язок керуючої системи (суб’єкт управління) і тієї системи, якою керують (об’єкт управління). Доведено, що взаємодія у більшості випадків розглядається з точки зору процесного підходу. З’ясовано, що взаємодія є необхідною умовою підвищення ефективності та результативності системи публічного управління. Констатовано, що розвиток громадянського суспільства пов’язаний з координацією структурних елементів в системі публічного управління. Водночас завдання, які стоять перед органами публічної влади, не можуть бути реалізовані без використання сумісної діяльності з інститутами громадянського суспільства. Запропоновано авторське трактування таких понять як «взаємодія» та «публічно-партнерська взаємодія».
2
Пильгун, Н. В., та О. С. Слуцька. "ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ". Прикарпатський юридичний вісник, № 5 (10 лютого 2022): 11–15. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i5.924.
Повний текст джерелаАнотація:
Пильгун Н. В., Слуцька О. С. Теоретико-правовий аналіз політичної системи України. – Стаття. У статті проведено теоретико-правовий аналіз політичної системи України. Запропоновано визначення, що загалом політична система – це забезпечення інтеграції, розробка та реалізація загальної мети суспільства. Під політичною системою України розуміють сукупність політичних відносин, правових і політичних норм, інститутів та ідей, пов’язаних з формуванням і здійсненням влади та управлінням суспільством. Велике значення для формування всієї політичної системи має правосвідомість суб’єктів та безпосередній рівень політики у сучасному суспільстві. На систему політики впливають правові основи, які здійснюються завдяки усвідомленню особами обов’язковості правових норм і принципів, сприйняття критеріїв правильності, соціальної виправданості та вплив самої поведінки суб’єктів політичної системи на всю систему державотворення. В основі політичної системи виникає ряд проблем, пов’язаних з модернізацією всього суспільства, а саме: непідготовленість самої системи до реформування державного політичного режиму; заміна неефективних владно-політичних інститутів інститутами громадського суспільства; необхідність подолання кризи легітимності.На цей час тенденції розвитку політичної системи зосереджують свою увагу на збереженні соціальних стандартів, а реформування державно-правової системи супроводжується відсталістю змін, які відбуваються у свідомості громадян, що, відповідно, впливає на державотворення і законодавчий процес. Політична система здійснює монопольний вплив на владу у масштабах всього суспільства, що своєю чергою є визначальним для розвитку сфер суспільства, формування правосвідомості і правової системи, створення структур управління над суспільними процесами. Перш за все політика мотивує до здійснення реформ і покращення суспільного життя.
3
Vlasova, N. F. "Чинники підвищення ефективності системи управління сферою фізичної культури та спорту на регіональному рівні: соціологічний аналіз". Науково-теоретичний альманах "Грані" 21, № 2 (8 квітня 2018): 75–82. http://dx.doi.org/10.15421/171819.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто систему фізичної культури і спорту в соціологічному дискурсі як сферу суспільного життя, в якій відтворюється активність соціальних суб’єктів та їх соціальна взаємодія і комунікація на глобальному, національному, регіональному та локальному рівнях, що відображає ціннісно-нормативну систему суспільства, а як соціальна система вона припускає управління, а точніше – соціальне управління, в якому держава відіграє провідну роль. Визначено, що соціальне (і як його різновид державне) управління сферою фізичної культури та спорту має певну специфіку, яка полягає в наявності системи організацій, установ і закладів фізичної культури та спорту, принципів і механізмів управління такими закладами, рівнів управління системою фізичної культури та спорту – тактичного, оперативного і стратегічного. Для управління системою фізичної культури та спорту держава створює мережу центральних, регіональних і місцевих органів управління. В залежності від того, де зосереджені функції щодо управління системою фізичної культури та спорту, прийнято виділяти дві основні моделі: централізовану і децентралізовану. На основі результатів соціологічного дослідження визначено фактори підвищення ефективності системи управління у сфері фізичної культури та спорту: чинники, які пов’язані із патерналізмом і провідною роллю держави, та чинники, які пов’язані із потребою реформування системи управління в сфері фізичної культури і спорту.
4
КИРИЛЕНКО, Володимир, та Денис ДЯГЕЛЬ. "ЩОДО ПОШУКУ ШЛЯХІВ ПРОТИДІЇ ОСНОВНИМ ЗАГРОЗАМ У СФЕРІ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ, ЯКІ ВИЯВЛЯЮТЬСЯ В МІЖНАРОДНИХ ПУНКТАХ ПРОПУСКУ ЧЕРЕЗ ДЕРЖАВНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, № 3 (16 вересня 2020): 65–81. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.438.
Повний текст джерелаАнотація:
На основі аналізу результатів ОСД за 2019 рік, огляду завдань, які поставлено підрозділам охорони державного кордону на різних рівнях управління на 2020 рік розкрито визначені шляхи підвищення ефективності виконання завдань за призначенням. Акцентовано увагу на тому, що від ефективності управління державним кордоном залежать безпека держави, розвиток її економіки та людський потенціал, своєчасне забезпечення необхідних значень показників ефективності системи управління державним кордоном сприятиме транскордонному співробітництву, збільшенню доходів державного та місцевих бюджетів, туризму та спрощенню інших форм законного руху осіб, послуг і товарів. Водночас державні кордони повинні бути закриті для всіх видів незаконної діяльності, що загрожують стабільності держави. Зроблено висновок про те, що проведені заходи з реформування ДПСУ дозволили підвищити рівень захищеності державного кордону, а система інтегрованого управління кордонами повинна працювати в умовах, які постійно і швидко змінюються. Зроблений висновок, що прикордонний контроль необхідно постійно вдосконалювати з урахуванням європейського та світового досвіду в цій сфері, у тому числі запроваджувати нові способи служби, новітні інформаційні технології, засоби контролю та спостереження, сучасні технічні засоби, удосконалювати інформаційно-аналітичне забезпечення прикордонного контролю, зокрема шляхом підвищення ефективності системи аналізу та профілювання ризиків.Запропоновано подальше удосконалення одного із дієвих механізмів у загальній системі протидії правопорушенням на державному кордоні - систему інформаційно-аналітичної діяльності суб’єктів інтегрованого управління кордонами. Розкрито компоненти єдиного інформаційного простору правоохоронних та інших державних органів, задіяних у сфері інтегрованого управління кордонами. У науковій праці під координацією розуміється діяльність, спрямована на узгодження, упорядкування дій у керованій системі, приведення їх у відповідність з поставленою метою. Координація використана як функція управління, яка здійснює інформаційний обмін і має на меті розподілити діяльність в часі, забезпечити взаємодію різних учасників загального процесу в інтересах виконання поставлених цілей, що забезпечує цілісність, стійкість усієї системи. Розкрито варіант напрямків забезпечення швидкості здійснення прикордонного контролю при використанні системи та чинники, які впливають на їх пропускну спроможність. Зроблено висновок, що існуючі методики безпосереднього формування системи інформаційно-аналітичної діяльності суб’єктів інтегрованого управління кордонами не розглядають у зв’язку з відсутністю необхідних для цього інструментальних засобів.
5
Іванько, А. В., та М. М. Ксенофонтов. "ЧИННИКИ З ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ СТРУКТУР УПРАВЛІННЯ В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ". Actual problems of regional economy development 2, № 16 (25 листопада 2020): 229–36. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.16.229-236.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є дослідження чинників з формування організаційних структур управління в сільськогосподарських підприємствах. Предметом даного дослідження є виділення найбільш значущих для організаційної структури управління сільськогосподарських підприємств чинників та формування підходу до способу їх врахування в управлінні в будь-якому окремому секторальному суб’єкті господарювання.
У статті організаційна структура управління суб’єктів господарювання розуміється як цілісна ієрархічна система, що складається із сукупності впорядкованих підрозділів та рівнів управління, у межах якої здійснюється організація процесу комунікації між ними з метою забезпечення ефективного процесу функціонування підприємства через взаємодію складових як із внутрішнім, так і з зовнішнім його середовищем, формується з урахуванням певних чинників.
Проведено узагальнення чинників, що впливають на формування організаційних структур управління сільськогосподарських підприємств з виділенням серед них трьох ключових блоків: стратегічного або цільового, ефективності та товарного асортименту. Кожен з цих блоків не має виключного впливу. Вплив чинників по кожному з зазначених блоків слід враховувати збалансовано при узгодженні їх між собою. Наголошується на запровадженні інтегрованого підходу до формування організаційних структур управління. Розглядуються механізми управління, які є більш доцільними для застосування по кожному з виділених блоків чинників.
6
Путятіна, Галина. "Механізми державно-громадського управління соціальною відповідальністю суб’єктів системи оздоровчо-рекреаційної рухової активності". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 4 (20 травня 2021): 90–95. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2020.4.90-95.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Сучасне громадянське суспільство має бути активним, впливовим і розвиненим, оскільки відіграє одну з ключових ролей у розробці і реалізації ефективної державної політики, в тому числі у сфері фізичної культури і спорту. Реальний стан функціонування та розвитку сфери фізичної культури і спорту характеризується проблемним полем, а саме, недосконалою визнана система взаємовідносин між державою та іншими суб’єктами сфери, що перешкоджає популяризації фізичної культури і спорту. Дієві механізми управління системою оздоровчо-рекреаційної рухової активності населення дозволять на законодавчому рівні усунути причини виникнення проблем неврегульованості механізму здійснення контролю за кваліфікацією кадрів у фітнес-індустрії, відносин меценатства та інвестицій у сфері фізичної культури і спорту, недостатньої кількості інформаційно-соціальних кампаній, спрямованих на популяризацію здорового способу життя, а також мотиваційних презентацій масового спорту. Мета. Здійснити теоретичне обґрунтування механізмів державно-громадського управління соціальною відповідальністю суб’єктів системи оздоровчо-рекреаційної рухової активності. Методи. Аналіз наукової літератури та документальних джерел, інформаційних ресурсів мережі Інтернет, передового зарубіжного та вітчизняного досвіду; логічний аналіз; системний аналіз; організаційний аналіз; структурно-функціональний аналіз; теоретичне прогнозування та організаційне моделювання. Результати. Аналіз сучасного стану механізмів взаємодії держави і інститутів громадянського суспільства в Україні свідчить про те, що ці явища ще не набули системного характеру. Незважаючи на певні напрацювання з питань управління на громадських засадах, значні зусилля з боку суб’єктів системи оздоровчо-рекреаційної рухової активності, державно-громадське управління в Україні недостатньо інституційно сформоване, його функціональна здатність і реальний вплив залишаються ще низькими. В ході дослідження встановлено, що на формування соціальної відповідальності суб’єктів системи оздоровчо-рекреаційної рухової активності населення в Україні вливають такі чинники: структура економіки; міжнародна практика; недостатньо ефективна система соціального захисту; регуляторний тягар; відсутність інституційної підтримки; наявні порушення норм трудового законодавства.
Ключові слова: влада, самоврядування, фітнес, рекреація, партнерство.
7
Sosnovska, Olga, та Liudmyla Dedenko. "РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 1, № 3 (24 квітня 2019): 70–79. http://dx.doi.org/10.32750/2019-0106.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто поняття невизначеності середовища функціонування підприємства, досліджено сутність і природу загроз та ризиків, встановлено відмінність між ризиком та невизначеністю. Досліджено систему ризик-менеджменту на підприємстві. Встановлено, що система ризик-менеджменту є невід’ємною складовою частиною підсистеми менеджменту організації та являє собою систему управління ризиками на основі процесу їх ідентифікації, оцінки та аналізу, а також вибору і використання методів нейтралізації їх наслідків, що спрямована на досягнення необхідного балансу між стратегічними можливостями підприємства та рівнем ризику.Здійснено аналіз міжнародних стандартів ризик-менеджменту та розглянуті особливості національних стандартів. Визначено, що в Україні діє Державний стандарт ДСТУ ISO 31000:2018, який надає можливість суб’єкту господарювання порівняти свою практику управління ризиками з міжнародним досвідом. Узагальнено основні фактори впливу ризиків на систему управління. Доведено, що сьогодення вимагає постійного моніторингу ризикоутворюючих факторів для створення ефективної та гнучкої системи господарювання підприємства в умовах ринкової кон’юнктури. Представлено та деталізовано етапи ризик-менеджменту: аналіз оточення, ідентифікація ризику, аналіз ризику, оптимізація ризиків. Розглянуто особливості управління ризиками та основні методи їх оптимізації на підприємстві для мінімізації їх впливу на результати діяльності підприємства. Встановлено, що ризик для кожного підприємства є індивідуальним, тому і використання того чи іншого методу оптимізації є також індивідуальним і визначається умовами зовнішнього та внутрішнього середовища.Світовий досвід найбільш часто використовує зовнішні методи (страхування, хеджування, диверсифікація, розподіл ризику) та внутрішні методи (самострахування, лімітування, забезпечення якості виготовленої продукції, бізнес-планування) зниження ризиків підприємства. Узагальнено, що від прийнятої концепції управління ризиками значною мірою залежить ефективність всього ризик-менеджменту та результативність діяльності економічних суб’єктів.
8
Гринь, Вікторія Петрівна. "Система фінансового обліку як засіб стратегічних облікових комунікацій: сучасний стан і перспективи розвитку". Економіка, управління та адміністрування, № 4(94) (29 грудня 2020): 55–61. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2020-4(94)-55-61.
Повний текст джерелаАнотація:
Обґрунтовано необхідність розвитку системи фінансового обліку як засобу внутрішніх та зовнішніх стратегічних облікових комунікацій підприємства. Проаналізовано значущість системи фінансового обліку як джерела інформації для управління підприємством. Визначено необхідність розвитку системи фінансового обліку відповідно до запитів суб’єктів стратегічного управління підприємств. Виокремлено види та напрями формування фінансової облікової інформації, необхідної стейкхолдерам для прийняття стратегічних рішень. Розроблено класифікацію інструментів розвитку системи фінансового обліку як засобу стратегічних облікових комунікацій. Визначено та проаналізовано традиційні інструменти розвитку системи фінансового обліку. Обґрунтовано поняття стратегічно значущих об’єктів обліку. Обґрунтовано важливість розвитку облікової методології стратегічного спрямування (стратегічна облікова політика, стратегічна звітність) як засобу наближення системи фінансового обліку до вимог суб’єктів стратегічного управління. Виокремлено та проаналізовано інжинірингові інструменти розвитку системи фінансового обліку (інжинірингові проведення, інжинірингова стратегічна звітність).
9
НІКІФОРЕНКО, ВОЛОДИМИР. "Узагальнення історичних періодів формування та розвитку в Україні системи інтегрованого управління кордонами". Право України, № 2020/07 (2020): 260. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-07-260.
Повний текст джерелаАнотація:
Забезпечення ефективності системи управління державним кордоном у контексті реалізації державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами потребує поглибленого пізнання і розуміння змінних станів об’єктів безпеки державного кордону та суб’єктів інтегрованого управління кордонами. Метою статті є узагальнення історичних періодів формування та розвитку в Україні системи інтегрованого управління кордонами. У статті наведено основні етапи розвитку в Україні прикордонної політики та запровадження європейських механізмів інтегрованого управління кордонами. Окреслено основні проблеми та напрями діяльності щодо зміцнення прикордонної безпеки. При визначенні етапів розвитку прикордонної політики врахований національний досвід із питань: удосконалення законодавчої і нормативно-правової бази України у прикордонній сфері; імплементації європейських механізмів інтегрованого управління кордонами; виконання прикордонним відомством правоохоронних повноважень; запровадження кримінального аналізу та аналізу ризиків. Акцентовано увагу, що запровадження механізмів інтегрованого управління кордонами обумовлено необхідністю знаходження компромісу між підвищенням свободи пересування через державний кордон осіб, транспортування товарів та забезпечення адекватної протидії транскордонній злочинності. Наведено основні наукові категорії, що використовуються у теорії інтегрованого управління кордонами. Зокре ма: механізми інтегрованого управління кордонами; принципи прикордонної політики; підстави, повноваження та способи діяльності її суб’єктів; об’єкти інтегрованого управління кордонами; методи та інструменти інтегрованого управління кордонами; функції інтегрованого управління кордонами; модель охорони державного кордону та її базові складові; система показників та індикаторів ефективності реалізації прикордонної політики; системи удосконалення якості прикордонногоменеджменту та соціальної відповідальності. Відзначено, що залишаються недостатньо дослідженими: методологія інтегрованого управління кордонами; механізми та інструменти реалізації прикордонної політики; модель охорони державного кордону та її базові складові; процедури та технології прикордонного менеджменту; система показників та індикаторів ефективності реалізації прикордонної політики. Акцентовано увагу щодо необхідності удосконалення: розподілу завдань і функцій між суб’єктами забезпечення прикордонної безпеки; приведення завдань і функцій Державної прикордонної служби України у відповідність до її місії; імплементації у прикордонному менеджменті рекомендацій міжнародних стандартів щодо постійного удосконалення якості діяльності та соціальної відповідальності організацій. На основі історичного аналізу передумов формування та розвитку в Україні систе ми інтегрованого управління кордонами в процесах державотворення встановлено шість історичних періодів, які суттєво відрізнялися принципами організації охорони державного кордону, а також розкрито зміст кожного з наведених періодів.
10
Литовченко, В. В., та Є. О. Пустовойт. "ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНИМ РОЗВИТКОМ РЕГІОНУ". Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування, № 4 (15 квітня 2022): 104–9. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-pub.2021.4.15.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначено, що публічне управління, як вищий тип управлінської діяльності, є вплив суб’єкта на суспільні відносини з метою їх упорядкування, вдосконалення та розвитку, збереження їх якісної специфіки. Управління «є властивість будь-якого суспільства, що випливає з його системної природи, суспільного характеру праці, необхідності спілкування людей у процесі праці та життя, обміну продуктами, їхньої матеріальної та духовної діяльності». Специфіка теорії публічного управління у тому, що «як об’єкту тут виступає діяльність самих суб’єктів пізнання. Тобто самі люди є суб’єктами пізнання, і реальними дійовими особами. Крім цього, об’єктом пізнання стає також взаємодія між об’єктом та суб’єктом пізнання». Інакше висловлюючись, на відміну інших наук у самому об’єкті теорії соціального управління присутній і сам суб’єкт соціального пізнання. Зазначено, що для будь-якої соціальної науки, яка вивчає суспільство, важливо чітко окреслити предмет дослідження соціальної дійсності. Автор згоден з широко поширеною в суспільствознавстві думкою про те, що «предметом науки є зафіксовані в досвіді та включені в процес пізнавальної діяльності сторони, властивості та відносини об’єктів, що досліджуються з певною метою в конкретних умовах та обставинах. Іншими словами, це те, що ця наука досліджує в даному об’єкті, вся та сукупність фактів, явищ, процесів, які вона покликана вивчати в ньому». Соціальна система, як штучно створена цілісність, має певну мету існування. Точніше кажучи, цілепокладання перетворює соціальну систему на соціальну організацію, яка має свою внутрішню та зовнішню специфіку та логіку розвитку, певний комплекс взаємопов’язаних характеристик та елементів. Важливо відзначити, що кількість елементів залишається у цій формулі відкритим для продовження та уточнення відповідно до специфіки соціальної організації. Процес формування та розвитку соціальних організацій у межах певних територіальних масивів, у яких протікає вся життєдіяльність місцевого співтовариства, є складний і неоднозначний чинник соціально-економічного розвитку.
Дисертації з теми "Система суб’єктів управління"
1
Лямкіна, Т. А. "Адміністративно-правовий статус суб’єктів управління фінансовою системою України". Master's thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/71679.
Повний текст джерелаАнотація:
З розвитком економічних відносин та появою нових соціально-економічних умов суспільного життя виникає необхідність щодо визначення суб’єктів управління фінансовою системою України, тому що вони здійснюють свою діяльність не тільки в управлінні фінансовою системою, а й у всіх інших сферах суспільного життя, саме через їх багато спрямованість має важливе значення визначення адміністративного-правового статусу суб’єктів управління фінансовою системою України.
2
Ганус, І. С. "Вдосконалення системи управління дебіторською заборгованістю суб’єктів господарювання". Master's thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/76065.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі проведено аналіз семантики дефініції «дебіторська заборгованість» та її інформаційного та правового забезпечення. Визначено основні моменти оцінки дебіторської заборгованості, як фінансового інструменту, за МСФЗ. МСФЗ 9 зазначає, що компанії мають створювати резерв під знецінення фінансових активів в сумі очікуваного кредитного збитку, тому у роботі нами було проаналізовано існуючі підходи до оцінки імовірного ризику та запропоновано власні інтерпретації. А саме систематизовано інформацію міжнародних рейтингових агентств та запропоновано методику розрахунку очікуваного кредитного збитку за рівнем ризику корпоративного дефолту та розроблено алгоритм розрахунку резерву з використанням матриці резервів, з наведенням відповідних розрахунків для кожного з запропонованих методів. Також запропоновані практичні рекомендації щодо ведення бухгалтерського обліку в аспекті формування та коригування резерву під очікувані кредитні збитки та складено пробний баланс підприємства, що вперше застосовує МСФЗ 9 при складанні фінансової звітності.
3
Ілляшенко, Сергій Миколайович, Сергей Николаевич Ильяшенко та Serhii Mykolaiovych Illiashenko. "Методологічні засади удосконалення системи управління знаннями господарюючих суб’єктів". Thesis, Національний технічний ун-т «Харківський політехнічний інститут», 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/53751.
Повний текст джерелаАнотація:
На основі системного і критичного аналізу напрацювань вітчизняних та зарубіжних науковців визначено зміст і послідовність виконання основних завдань щодо удосконалення управління знаннями в системі інноваційного розвитку господарюючих суб’єктів. Виконання зазначених завдань дозволить обґрунтовано розробляти стратегії інноваційного розвитку України у руслі концепції інноваційного випередження, сприяти її входженню на рівних у світове співтовариство цивілізованих країн.На основании системного и критического анализа наработок отечественных и зарубежных ученых определено содержание и последовательность выполнения основных задач управления знаниями в системе инновационного развития хозяйствующих субъектов. Выполнение этих задач позволит обоснованно разрабатывать стратегии инновационного развития Украины в русле концепции инновационного опережения, содействовать ее вхождению на рывных в мировое сообщество цивилизованных стран.
Based on the systematic and critical analysis of the developments of the domestic and foreign scientists defined the content and sequence of the main tasks for improving knowledge management within the system innovation of development of businesses. The execution of these tasks will allow reasonably develop strategy of innovative development of Ukraine in the riverbed of the concept of the innovation curve, to promote her entry on equal footing in a world community of civilised nations.
4
Білявський, Валентин Миколайович. "ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ". Thesis, Кримський інститут бізнесу, 2006. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/31166.
Повний текст джерелаАнотація:
Научное обеспечение процессов реформирования экономических отношений в условиях рыночной экономики : матеріали VIІ Міжнар. наук.-практ. конф.: Том ІІІ. – Симферополь : Крим. ін-т бізнесу, 2006. – С. 140–143.В Україні відбуваються глибокі якісні зміни в господарських відносинах, одною із важливих складових трансформування економіки є система соціального управління підприємством, за допомогою якої підприємство спроможне рішуче діяти в умовах жорсткої конкуренції на ринку товарів чи послуг. Складність системного підходу до соціального управління підприємством, умови, що змінюються, та невирішеність багатьох питань соціального управління обумовлюють постійну актуальність проблематики.
Кримський інститут бізнесу
5
Рубан, Є. В. "Адміністративно-правовий статус Державної фіскальної служби України як суб’єкта управління фінансовою системою України". Master's thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/71720.
Повний текст джерелаАнотація:
Як свідчиֺть світовֺий досвід, ефектиֺвне управлֺіння фінансֺовою системֺою – це гарантֺія незалеֺжності державֺи, головнֺа умова стабілֺьності і ефектиֺвної життєдֺіяльності суспілֺьства. Вказанֺе пояснюֺється тим, що ефектиֺвна економֺіка є однією з життєвֺо важливֺих умов існуваֺння суспілֺьства, державֺи і особи. Після реформֺування у 2012 році шляхом об‘єднання Державֺної митної служби Українֺи та Державֺної податкֺової служби Українֺи в Міністֺерство доходіֺв і зборів, правонֺаступником якого є Державֺна фіскалֺьна служба, чітко окреслֺилися тенденֺції розвитֺку податкֺової та митної політиֺки в європеֺйському напрямֺку. Конценֺтрація всіх функціֺй, пов’язаних з адмініֺструванням податкֺових та митних платежֺів, у рамках єдиної структֺури державֺи – це напрям, який обрали провідֺні країни світу, тому важливֺим є вивченֺня такого досвідֺу з позиціֺї аналізֺу місця і ролі фіскалֺьних органіֺв у структֺурі управлֺіння фінансֺовою системֺою державֺи.As evidenced by the world's experience, the effects of the management of financial systems are a guarantee of the independence of the state, and the main condition of stability and the effects of the vital life of the society. The explanation is explained by the fact that the effects of the economy are one of the vital aspects of the existence of a society, states and individuals. Following the reforms in 2012, the merger of the State Customs Service of Ukraine and the State Tax Service of Ukraine and the Ministry of Income and Taxation, the law enforcement officer of which is the State Tax Service, clearly identifies the trend of development of tax and customs policies in the European direction. The concentration of all functions related to the administration of tax and customs duties within the framework of a single entity structure is the direction that has chosen the leadership of the world, therefore it is important that they study such experience in the field of analysis of the place and role of fiscal agencies in the structure of the management of financial systems of the two countries.
6
Уткіна, Марина Сергіївна, Марина Сергеевна Уткина та Maryna Serhiivna Utkina. "Суб’єкти управління фінансовою системою України: поняття та класифікація". Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/57902.
Повний текст джерелаАнотація:
У тезах доповіді автор визначив суб’єктів фінансової системи та навів їх перелік. Були охарактеризовані їх основні завдання, а також - недоліки у розподілі їх функцій та повноважень. Автор виділив групи суб’єктів управління фінансовою системою України, зважаючи на загальну класифікацію суб’єктів правовідносин.В тезисах доклада автор определил субъектов финансовой системы и привел их перечень. Были охарактеризованы их основные задания, а также - недостатки в распределении их функций и полномочий. Автор выделил группы субъектов управления финансовой системой Украины, исходя из общей классификации субъектов правоотношений.
In the theses of the report the author defined the subjects of the financial system and summarized it into list. Their main tasks were characterized, as well as deficiencies in the distribution of their functions and powers. The author distinguished groups of subjects of management of the financial system of Ukraine, proceeding from the general classification of subjects of legal relations.
7
Баграм, Д. О. "Адміністративно-правовий статус суб'єктів управління фінансовою системою України". Master's thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/71329.
Повний текст джерелаАнотація:
Фінансова система України в цілому, а також адміністративно-правовий статус суб'єктів управління вищевказаною системою зберігає за собою підвищений науковий інтерес у зв’язку з тим, що суб’єкти в означеній сфері впливають на велике коло суспільних відносин й інтересів. Від визначення та дослідження адміністративно-правового статусу суб'єктів управління фінансовою системою України залежить успішність фінансового розвитку нашої держави.
Діяльність традиційного кола суб’єктів управління фінансовою системою нашої країни є недосконалим. Це пояснюється мінливістю нормативно-правової бази, неефективністю роботи органів фінансового контролю тощо. Як наслідок, виникає необхідність у науковому вивченні адміністративно-правового статусу суб’єктів, що здійснюють управління фінансовою системою з метою виявлення його особливостей, недоліків і шляхів удосконалення.
Позитивний досвід інших країн свідчить, що ефективне й результативне функціонування фінансової системи можливе шляхом участі всіх гілок влади в управлінні фінансовою системою з чітким розподілом функцій між ними, що є наслідком успішної фінансової політики.Финансовая система Украины в целом, а также административно-правовой статус субъектов управления вышеуказанной системой сохраняет за собой повышенный научный интерес в связи с тем, что субъекты в указанной сфере влияют на большой круг общественных отношений и интересов. От определения и исследования административно-правового статуса субъектов управления финансовой системой Украины зависит успешность финансового развития нашего государства. Деятельность традиционного круга субъектов управления финансовой системой нашей страны является несовершенным. Это объясняется изменчивостью нормативно-правовой базы, неэффективностью работы органов финансового контроля и тому подобное. Как следствие, возникает необходимость в научном изучении административно-правового статуса субъектов, осуществляющих управление финансовой системой с целью выявления его особенностей, недостатков и путей совершенствования. Положительный опыт других стран показывает, что эффективное и результативное функционирование финансовой системы возможно путем участия всех ветвей власти в управлении финансовой системой с четким распределением функций между ними, является следствием успешной финансовой политики.
The financial system of Ukraine as a whole, as well as the administrative and legal status of the subjects of management of the aforementioned system, maintains an increased scientific interest in connection with the fact that the subjects in this sphere influence a large range of social relations and interests. From the definition and study of the administrative and legal status of the subjects of management of the financial system of Ukraine, the success of the financial development of our state depends. Activities of the traditional circle of subjects of management of the financial system of our country are imperfect. This is due to the volatility of the regulatory framework, the ineffectiveness of the work of the financial control authorities, and the like. As a consequence, there is a need for a scientific study of the administrative and legal status of the entities exercising control over the financial system in order to identify its features, shortcomings and ways of improvement. The positive experience of other countries shows that effective and efficient functioning of the financial system is possible by the participation of all branches of government in the management of the financial system, with a clear distribution of functions between them, is a consequence of successful financial policies.
8
Гамзаєв, Е. М. "Управління джерелами фінансування суб’єкта господарювання (підприємства)". Thesis, Одеський національний економічний університет, 2020. http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/handle/123456789/12589.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі розглядаються сутність та класифікація джерел фінансування діяльності суб'єктів підприємництва, структура джерел фінансування, принципи побудови системи управління джерелами фінансових ресурсів підприємства.
Проаналізовано основні тенденції у розвитку ринку ресторанного господарства в Україні» , оцінена динаміка та структура джерел фінансування ресторанного комплексу «AV «Apsheron»
Запропоновано рекомендації щодо оцінювання ефективності управління джерелами фінансування діяльності ресторанного комплексу «AV «Apsheron»» напрями оптимізації фінансового розвитку ресторанного комплексу «AV «Apsheron»» на основі вдосконалення системи управління джерелами фінансування діяльності.The essence and classification of sources of financing of activity of subjects of business, structure of sources of financing, principles of construction of system of management of sources of financial resources of the enterprise are considered in work. The main tendencies in the development of the restaurant market in Ukraine are analyzed», the dynamics and structure of sources of financing of the restaurant complex AV «Apsheron» are estimated. Recommendations for evaluating the effectiveness of management of sources of financing the activities of the restaurant complex "AV" Apsheron"" directions for optimizing the financial development of the restaurant complex "AV" Apsheron" on the basis of improving the management system of sources of funding.
9
Прісіч, А. Р. "Адміністративно-правовий статус Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України як суб’єкта управління фінансовою системою України". Master's thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/71733.
Повний текст джерелаАнотація:
Фінансова система є фундаментальною підвалиною цивілізації. Як і держава, ринок, гроші, власність, релігія вона – ефективֺне знаряддֺя здійснеֺння державнֺої політикֺи, спрямовֺаної на забезпеֺчення життєдіֺяльності суспільֺства, і насампеֺред процесіֺв розподіֺлу й перерозֺподілу валовогֺо внутрішֺнього продуктֺу між окремимֺи господаֺрськими структуֺрами й територֺіями, заохочеֺння бізнесу, ділової та інвестиֺційної активноֺсті, стабіліֺзації економіֺчного стану в державі. Деякі з функцій фінансової системи є предметом управління Міністерства регіонаֺльного розвиткֺу, будівниֺцтва та житлово-комунального господарства України, яке у межах своїх повноважень впливає на фінансову систему держави.
Актуальність теми обумовлֺена цілою низкою об’єктивних і суб’єктивних, внутрішֺніх та зовнішнֺіх чинникіֺв. Мінрегіֺон є одним з ключовиֺх міністеֺрств в плані проведеֺння реформ бо Міністеֺрство регіонаֺльного розвиткֺу відповіֺдає за базисні реформи в країні, а саме за децентрֺалізацію територій та фінансових ресурсів і за енергоеֺфективність та енергозֺбереження в Україні. А децентрֺалізація - це ключова реформа, яка охоплює мінімум 22 напрямкֺи і 22 міністеֺрства і відомстֺва, які залученֺі в цю реформу. А, це викликаֺє необхідֺність перегляֺду існуючоֺї організֺаційної структуֺри цього органу влади і розподіֺлу повноваֺжень між іншими органамֺи. І все це, на фоні того, що в даний час практичֺно немає жодної фундамеֺнтальної роботи з аналізу компетеֺнції Мінрегіֺону в сфері фінансової діяльноֺсті в період реформ.The financial system is the fundamental foundation of civilization. Like the state, market, money, property, religion is - effective ֺ not an instrument ֺ I was implemented ֺ ting State ֺ first politician ֺ and, directed ֺ anoyi in OJEC ֺ tions zhyttyedi ֺ yalnosti obschest ֺ tion and nasampe ֺ ed course ֺ in distributive ֺ Lu and redistributed ֺ division valovoh ֺ of internal ֺ his product ֺ in between individual ֺ and gentlemen ֺ rskymy STRUCTURE ֺ frame and territories ֺ iyamy, zaohoche ֺ ting business, business and invest ֺ-transformational actively ֺ sti, stabilization ֺ tion I will be economical in the state. Some of the functions of the financial system are the subject of management of the Ministry of Regional Development, Building and Construction, and the housing and communal services of Ukraine, which, within the limits of its powers, affects the financial system of the state. The relevance of the topic was determined by a number of objective and subjective factors, internal and external factors. The Ministry of Regional Development is one of the key ministries in terms of reforms. The Ministry of Regional Development is responsible for the country's basic reforms, namely the decentralization of territories and financial resources, and energy efficiency and energy conservation in Ukraine. Decentralization is a key reform that embraces at least 22 directors and 22 ministries and agencies that are involved in this reform. This is a challenge for the need to review the existing institutional structure of this authority and the distribution of responsibilities among other bodies. And all this, in spite of the fact that at present it is practical, but there is no foundation for the analysis of the Ministry of Finance in the field of financial activity during the reform period.
10
Савойська, Ю. О. "Адміністративно-правовий статус Президента України як суб’єкта управління фінансовою системою України". Master's thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/71724.
Повний текст джерелаАнотація:
Без перебільшення можна сказати, що ефектиֺвне управлֺіння фінансֺовою системֺою – це гарантֺія незалеֺжності державֺи, головнֺа умова стабілֺьності і ефектиֺвної життєдֺіяльності суспілֺьства. На жаль, одним із слабких місць нашої країни на сьогодні є її фінансова система, яка не забезпечує повною мірою виконання державою своїх завдань і функцій, не сприяє її економічному зміцненню та розвитку. Ця ситуація пояснюється тим, що в нас до цього часу не сформовано сучасного та ефективного механізму управління зазначеною системою і навіть не сформована система суб‘єктів такого управління, з детальним розподілом їх функцій. Відсутність дієвого механізму управління національною фінансовою системою, у свою чергу, обумовлюється передусім недосконалістю її теоретичного та нормативно-правового підґрунтя, що обумовлює необхідність подальших досліджень усіх аспектів даної теми.Без преувеличения можно сказать, что эффекты ֺ вне управл ֺ иння финанс ֺ овой систем ֺ й - это гарант ֺ ия независ ֺ жности государств ֺ и, главное ֺ а условие стабил ֺ ьности и эффекты ֺ внои життед ֺ ияльности сплошь ֺ ьства. К сожалению, одним из слабых мест нашей страны сегодня является ее финансовая система, которая не обеспечивает в полной мере выполнение государством своих задач и функций, не способствует ее экономическому укреплению и развитию. Эта ситуация объясняется тем, что у нас до сих пор не сформирован современного и эффективного механизма управления указанной системой и даже не сформирована система субъектов такого управления, с детальным распределением их функций. Отсутствие действенного механизма управления национальной финансовой системой, в свою очередь, определяется прежде всего несовершенством ее теоретического и нормативно-правовой основы, что обусловливает необходимость дальнейших исследований всех аспектов данной темы.
Without exaggeration, it can be said that the effects of the management of financial systems are a guarantee of the independence of the state, and the main condition of stability and the effects of the vital life of the society. Unfortunately, one of the weaknesses of our country today is its financial system, which does not fully ensure the fulfillment of its tasks and functions by the state, does not contribute to its economic strengthening and development. This situation is explained by the fact that in our country a modern and effective mechanism for managing this system has not been formed so far and even the system of subjects of such management has not been formed, with a detailed distribution of their functions. The absence of an effective mechanism for managing the national financial system, in turn, is conditioned, first of all, by the imperfection of its theoretical and normative legal basis, which necessitates further research of all aspects of this topic.
Книги з теми "Система суб’єктів управління"
1
Резнікова, О. О. Національна стійкість в умовах мінливого безпекового середовища. Національний інститут стратегічних досліджень, 2022. http://dx.doi.org/10.53679/niss-book.2022.01.
Повний текст джерелаАнотація:
У монографії досліджені теоретичні та практичні аспекти забезпечення національної стійкості в умовах мінливості й невизначеності безпекого середовища. Запропоновано міждисциплінарну теоретичну основу для розроблення практичних механізмів забезпечення національної стійкості, встановлено закономірності формування системи забезпечення національної стійкості та її взаємодії із системою забезпечення національної безпеки, визначені особливості адаптивного управління національною стійкістю в умовах мінливого безпекового середовища. Здійснено аналіз у світі практик забезпечення національної стійкості, що існують у світі, з точки зору можливості їх імплементації в Україні. Розроблені рекомендації щодо концептуальних засад та моделі забезпечення національної стійкості в Україні, формування й реалізації комплексної державної політики у сфері національної безпеки та стійкості, удосконалення законодавства Україні у відповідній сфері тощо. Для експертів, науковців, фахівців у галузі національної безпеки, суб’єктів владних повноважень, представників громадських організацій та окремих громадян, усіх, хто цікавиться проблемами забезпечення національної стійкості. Видання також може стати в пригоді під час розроблення та ухвалення нормативно-правових актів, що регулюватимуть правовідносини в цій сфері.
Частини книг з теми "Система суб’єктів управління"
1
Замай, О. О. "ІНФОРМАЦІЙНА ЄМНІСТЬ ФІНАНСОВОЇ ТА ІНТЕГРОВАНОЇ ЗВІТНОСТІ ГІРНИЧО-МЕТАЛУРГІЙНИХ КОРПОРАЦІЙ." In Economics, management and administration in the coordinates of sustainable development. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-157-2-3.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначено поняття інформаційної ємності фінансової та інтегрованої звітності та її суттєвості. Надано характеристику основних форматів звітності зі сталого розвитку. Узагальнено чинники, які визначають галузеві аспекти корпоративного управління. Запропоновано критерії оцінки інформаційної ємності інтегрованої звітності гірничо-металургійних корпорацій. Діагностовано спільні та відмінні підходи до побудови системи корпоративного управління та контролю зазначених суб’єктів господарювання. З’ясовано інформаційні аспекти взаємозв’язку фінансової та нефінансової звітності гірничо-металургійних корпорацій.
2
Нечипорук, Л. В. "ФІНАНСОВА ГРАМОТНІСТЬ ТА ФІНАНСОВИЙ КОНСАЛТИНГ У КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ РИНКУ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ." In Economics, management and administration in the coordinates of sustainable development. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-157-2-17.
Повний текст джерелаАнотація:
Доведено, що забезпечення фінансової грамотності населення є досить актуальним завданням в Україні, що пояснюється: інверсійністстю економічної трансформації (протилежністю переходів від загального одержавлення власності до розвитку різноманіття її форм, від державної монополії до включення конкурентних принципів, від директивно-планових цін до вільного ціноутворення і т. ін.) та поширенням глобалізації як складного, багатогранного процесу, який охоплює усі боки суспільного розвитку і втілюється у зростаючій взаємозалежності країн світу в результаті формування єдиного всесвітнього господарського організму. Визначено, що у процесі розгортання фінансової глобалізації посилюються ознаки фінансової нестабільності: зміна валютних режимів; зростання обсягів міжнародних потоків капіталу, обсягів ризикових операцій, збільшення швидкості поширення інформації; якісні зміни у структурі міжнародних потоків капіталу, що спричинили мобільність капіталів; приналежність суб’єктів фінансового ринку до різних національних економічних систем, що збільшує рівень ризику фінансових операцій та зумовлює зростання нестабільності глобального фінансового простору. Доведено посилення ролі фінансового консалтингу в контексті розвитку ринку фінансових послуг та уточнено, що під фінансовим консалтингом розуміють комплекс заходів, спрямованих на підвищення ефективності фінансового управління та вирішення таких основних завдань: формування фінансової політики; проведення фінансової експертизи; пошук джерел фінансових ресурсів; аналіз і підвищення поточної фінансової ефективності діяльності суб’єктів господарювання; зміцнення фінансового становища, досягнення фінансової стійкості і незалежності суб’єктів господарювання; оптимізація управління капіталом організації; оптимізація фінансових відносин з клієнтами і кредиторами, з господарюючими суб’єктами, державними органами; оптимізація управління податками, бухгалтерського та управлінського обліку; упровадження передових методів фінансового менеджменту в умовах невизначеності та ризиків.
Тези доповідей конференцій з теми "Система суб’єктів управління"
1
Цимбалюк, Світлана, та Володимир Проценко. "РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ МЕДИЧНОГО ЗАКЛАДУ". У СУЧАСНІ ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВ, РЕГІОНІВ ТА СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ. Міжнародний центр наукових досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/mcnd-23.04.2021.economics.04.
Повний текст джерела