Добірка наукової літератури з теми "Система освіти дорослих"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Система освіти дорослих".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Система освіти дорослих"
1
Постригач, Надія. "СИСТЕМА ОСВІТИ ДОРОСЛИХ У ТУРЕЦЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 18, № 2 (25 грудня 2020): 160–70. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(18).2020.160-170.
Повний текст джерелаАнотація:
Автором оглядової статті проаналізовано особливості організації системи освіти дорослих у Турецькій Республіці; виокремлено конструктивні педагогічні ідеї можливого запозичення турецького досвіду у теорію і практику вітчизняної неперервної освіти. З’ясовано, що навчання дорослих є найрізноманітнішим із секторів навчання впродовж усього життя, а національні системи навчання дорослих є складними та неоднорідними. Доведено, що інституційні спроби Туреччини були спрямовані на підтримку та поширення освіти дорослих і сприяли полегшенню доступу до освітніх джерел і матеріалів, упровадження освіти дорослих через навчання впродовж життя. Результатом спроб вдосконалити сектор навчання дорослих було створення при університетах Центрів безперервної освіти, що забезпечують освітні можливості та задоволення потреб як дорослих, так і різних секторів економіки. Обґрунтовано необхідність підвищення кваліфікації спеціалістів упродовж тривалих періодів, а також встановлення більш налагоджених зв'язків між Центрами професійної освіти та бізнесом. Визначено ключових постачальників освітніх послуг, основні установи та джерела фінансування освіти дорослих; проаналізовано нормативно-правове забезпечення організації та розвитку системи освіти дорослих у Турецькій республіці. З’ясовано, що у Туреччині з метою поширення та розвитку освіти дорослих зреалізовано проєкти Світового банку та ЄС, проєкти у сфері грамотності дорослих, громадянської та професійно-технічної освіти, укладено численні угоди про співпрацю тощо. Доведено, що завдяки проєктам ЄС збільшуються можливості для мобільності та партнерства, а також навчання дорослих, розвитку вищої освіти, професійної підготовки студентів, вчителів, тренерів, молодіжних працівників та інших категорій дорослих.
Ключові слова: навчання упродовж життя; організація системи освіти дорослих; навчання дорослих; професійна освіта і навчання; Турецька Республіка.
2
ШАМАНСЬКА, О. І. "ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ОСВІТИ ДОРОСЛИХ У КАНАДІ ТА ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ: ІСТОРИКО-ПОРІВНЯЛЬНИЙ АСПЕКТ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 2, № 4 (19 квітня 2022): 136–41. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.2.20.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено тенденції розвитку освіти дорослих у Канаді та Великій Британії, враховуючи історичний аспект. Визначено, що освіту дорослих слід розглядати як важливу складову частину неперервної освіти. У статті також обгрунтовано, що в Канаді та Великій Британії спостерігається ґрунтовна законодавча підтримка з боку держави в напрямку освіти дорослих. У досліджуваних країнах створена розгалужена законодавча база освіти дорослих, що охоплює її різноманітні складові частини та аспекти. Проведені дослідження показали, що у 1997 році зменшення урядової підтримки у фінансуванні освіти дорослих, затвердженої наказом консерваторів під назвою «Bill 160», викликало незадоволення дорослих учнів та привело до створення першої в Канаді Асоціації дорослих студентів Торонто, а саме «Toronto Adult Students Association». Автором визначено, що в Канаді реформою освіти дорослих передбачено розвиток доступної, розгалуженої, інтегрованої та гнучкої системи освіти дорослих. Така система надає безліч можливостей для навчання дорослої людини, а також забезпечує професійну підготовку канадців у будь-який момент, коли вони її потребуватимуть. При цьому особлива увага надається підготовці та перекваліфікації кадрів на робочому місці. Це забезпечує досить широкий спектр можливостей для зменшення безробіття. А концепція компетентності розглядається як ключ до підвищення продуктивності праці, економічного зростання та ефективної зайнятості. Визначено, що серед європейських країн лідером у поширенні професійного навчання, тобто освіти дорослих, є Велика Британія. Освіта дорослих у Великій Британії є одним із пріоритетів державної політики, ґрунтується на давніх історичних традиціях, високоякісних показниках, ґрунтовних науково-педагогічних дослідженнях, а практика реалізації довела свою дієвість та ефективність. Автором також обгрунтовано, що у другій половині ХХ ст. у Великій Британії видається значна кількість законів, що стосувалися освіти дорослих. Відповідно до цього уряд Великої Британії ухвалив досить широкий спектр законів про освіту дорослих.
3
Черкаський, Ярослав. "ОСВІТА ДОРОСЛИХ ЗАСУДЖЕНИХ У ПЕНІТЕНЦІАРНИХ УСТАНОВАХ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ: ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ АСПЕКТ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 1, № 15 (20 січня 2020): 171–83. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(15).2019.171-183.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовано нагальність розвитку й удосконалення системи підготовки дорослих засуджених до звільнення. Проаналізовано організаційні умови освіти дорослих засуджених у пенітенціарних установах Великої Британії на підставі вивчення наукових праць учених й нормативних документів. Визначено й проаналізовано організаційні форми освіти засуджених в установах виконання покарань Англії та Уельсу: академічні кваліфікації, професійне навчання і зайнятість, програми корекції поведінки правопорушників, релігійне навчання й виховання, налагодження соціальних зв’язків, програму переселення «Через ворота». Результати наукового пошуку свідчать про те, що пенітенціарна система Великобританії має широкий спектр освітніх послуг, що відповідають індивідуальним потребам. Кожен засуджений може користуватися цими послугами після складання індивідуального плану підготовки до звільнення на основі оцінки ризиків і потреб засудженого. Виокремлено позитивні ідеї досвіду Великої Британії, які потребують подальшого вивчення з метою імплементування їх в систему виправлення і ресоціалізації засуджених в Україні.
Ключові слова: реабілітація засуджених; освіта засуджених; освіта дорослих; організаційні умови освіти засуджених; форми освіти засуджених; установа виконання покарань.
4
Боярська-Хоменко, А. В., та Л. М. Калашнікова. "ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА ДОРОСЛИХ У КРАЇНАХ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ У 50-Х – 70-Х РОКАХ ХХ СТОЛІТТЯ". Педагогіка та психологія, № 62 (серпень 2019): 39–47. http://dx.doi.org/10.34142/2312-2471.2019.62.05.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено аналіз дидактичних та методичних особливостей розвитку професійної освіти дорослих у країнах Центральної та Східної Європи у середині ХХ століття. З’ясовано вплив політико-економічних, соціокультурних та освітніх умов розвитку зазначених країн на становлення і розвиток системи професійного навчання дорослих європейців. Узагальнено особливості та напрями розвитку педагогічної теорії у галузі неперервного навчання та навчання дорослого населення: розмежування теоретичних і емпіричних наукових розвідок; підхід до теорії освіти дорослих як до науки та навчальної дисципліни; визначення принципів, мети та завдань професійної освіти дорослих; вивчення питань освіти дорослих з філософської, соціологічної, індивідуальної, політичної та економічної точок зору; пошук ефективних форм та методів професійного навчання дорослих. Узагальнено практичні надбання у галузі професійної освіти дорослих: розширення мережі середньо-спеціальних, професійно-технічних закладів для освіти дорослих; збагачення змісту професійної освіти дорослих; удосконалення форм, методів і засобів професійного навчання дорослих; розвиток заочного професійного навчання дорослих, короткотермінових курсів підвищення професійної кваліфікації; орієнтованість освітніх програм професійного навчання дорослих на ринок праці; започаткування підготовки педагогів-андрагогів; створення спеціалізованих освітніх установ нового типу, призначених для працівників виробництва й промисловості. Визначено труднощі та недоліки розвитку професійної освіти дорослих досліджуваного періоду: розвинена система шкіл для трудящих не забезпечувала навчання дорослих культурно-освітній галузі; відсутність установ, які б координували діяльність закладів професійного навчання для дорослих; політизованість системи освіти дорослих; більшість учасників професійної перепідготовки дорослих та програм підвищення кваліфікації не пов’язували отримані знання з можливістю використовувати їх для власного особистісного розвитку.
5
Побоча, Тетяна Дмитрівна. "Система післядипломної педагогічної освіти сучасної України:нормативно-правове регулювання". Педагогіка вищої та середньої школи 49 (17 лютого 2017): 333–42. http://dx.doi.org/10.31812/pedag.v49i0.1207.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті актуалізовано питання наявності чинної нормативно-правової бази діяльності інститутів післядипломної педагогічної освіти, констатовано, що попри наявність значної нормативно-правової бази документів, які унормовують діяльність освітніх установ, заклади післядипломної освіти залишилися поза процесом нормотворення. Наголошено, що сьогодні надзвичайно актуальним залишається питання про ухвалення закону «Про післядипломну освіту». Зроблено припущення, що однозначне поєднання післядипломної освіти та освіти для дорослих ускладнить функціонування вітчизняної системи післядипломної, зокрема педагогічної освіти.
6
Орос, І. "Система освіти дорослих Угорщини і Данії". Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Серія : Педагогічні науки, вип. 3 (2018): 56–65.
Знайти повний текст джерела
7
Войтовська, О. М. "ВЕКТОРИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ВЧИТЕЛІВ ЗАСОБАМИ ВІДКРИТОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ТА ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, № 1 (7 вересня 2021): 137–42. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-1-21.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті на основі аналізу науково-педагогічної літератури визначено, що в останні два десятиліття істотною парадигмою розвитку систем освіти у багатьох країнах є відкритість освітнього середовища, поширення принципів якої проявляється у впровадженні вимог відкритості у стандартах діяльності не лише громадських і державних освітніх установ, а й цілих національних освітніх систем. Зазначено, що побудова системи відкритої освіти стає провідною стратегією розвитку освіти дорослих загалом та післядипломної педагогічної зокрема, оскільки ґрунтується на світоглядних і методологічних основах відкритості та неперервності процесу пізнання. Це стало особливо актуальним у сучасних реаліях пандемії COVID-2019. Вказано, що нова якість вітчизняних закладів вищої та післядипломної педагогічної освіти формується завдяки впровадженню вимог, зазначених у чинних нормативно-правових, організаційно-управлінських та концептуально-програмних державних документах. У результаті створення освітнього середовища в закладах вищої та післядипломної педагогічної освіти має бути забезпечений професійний розвиток учителів з пріоритетних напрямів. У цьому разі акцент робиться на врахування впливу інтеграційних процесів, що сприяють впровадженню інновацій у процес професійного розвитку вчителів в умовах вищої та післядипломної педагогічної освіти. Встановлено, що відкрита освіта – це складна соціальна система, особливістю якої є її здатність реагувати на швидкозмінні соціально- економічні ситуації, персональні та загальні освітні потреби і запити. Головні її принципи – відкритість і неперервність гносеологічного процесу, а основою є планомірна, контрольована, посилена самостійна робота здобувачів освіти у зручному місці за індивідуальним навчальним планом чи розкладом за умов використання комплекту спеціальних засобів навчання і здатність спілкування з викладачем та тими, хто навчається. Дано власне визначення поняття «відкрите освітнє середовище професійного розвитку вчителів у закладах післядипломної педагогічної освіти».
8
Желанов, Д. В. "ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ВИЩОЇ ОСВІТИ В НОРВЕГІЇ". Теорія та методика навчання та виховання, № 48 (2020): 64–73. http://dx.doi.org/10.34142/23128046.2020.48.06.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність поданої статті полягає в необхідності й доцільності вивчення зарубіжного досвіду організації та функціонування систем освіти певних країн в умовах глобалізації та інтеграції сучасного освітнього простору та ризиків, пов’язаних з ними. У цьому сенсі викликає науковий і практичний інтерес система вищої освіти Норвегії, як однієї з найбільш розвинутих скандинавських країн, що є «соціальною державою», яка побудувала «суспільство добробуту» з пріоритетом освіти як інституції. Метою статті є вивчення тенденцій розвитку вищої освіти в Норвегії. Використано комплекс методів дослідження, а саме: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення для вивчення, зіставлення й узагальнення наукових та нормативних джерел з метою визначення особливостей та тенденцій вищої освіти в Норвегії. Розкрито сутність освітньої політики Норвегії, а саме: пріоритетність освіти в структурі соціально-економічних інституцій; егалітарність освіти; акцент на педагогічній освіті; забезпечення рівності освітніх можливостей норвежців. Розкрито базові тенденції розвитку вищої освіти в Норвегії: впровадження антиринкової моделі, що передбачає блокування ринкових відносин у сфері освіти й повну відповідальність держави за організацію та фінансування вищої освіти; відсутність у вищій освіті приватного сектору, як засобу її комерціалізації; поєднання глобального та національного в норвезькому освітньому просторі; плідний зв’язок вищої освіти й ринку праці, що дозволяє ефективно вирішувати актуальну для країни проблему зайнятості населення; реалізація «освіти впродовж життя», де ключову позицію займає вища освіта, якій передують «просунуті школи» або коледжі, а наступною виступає освіта дорослих; участь системи вищої освіти Норвегії в реалізації інноваційної політики держави, що передбачає передачу технологій, створених в університетах, промисловим підприємствам з метою їх практичного впровадження. Висвітлено можливості імплементації позитивного досвіду вищої освіти Норвегії в Україні у процесі усунення проблем та ризиків сучасної вищої освіти, з урахуванням реалій світових та євроінтеграційних процесів, а також інтернаціоналізації освіти.
9
Постригач, Надія. "ДІЯЛЬНІСТЬ ЦЕНТРІВ БЕЗПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ У ТУРЕЧЧИНІ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 20, № 2 (23 листопада 2021): 211–18. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(20).2021.211-218.
Повний текст джерелаАнотація:
Здійснений контент-аналіз літературних джерел засвідчив, що вітчизняна система безперервної освіти є інституційно роздрібненою, не має достатніх ознак системності, характеризується відсутністю надійних механізмів стимулювання й недостатньо забезпечена фінансово. Це зумовлює актуальність дослідження зарубіжного досвіду реалізації системи безперервної освіти, зокрема в Туреччині, що зумовлена потребою розширення її доступності для всіх верств населення через створення центрів безперервної освіти при університетах.Автор статті аналізує особливості діяльності центрів безперервної освіти у Туреччині на базі університетів. Виявлено, що такі центри, спрямовані на досягнення локального розвитку, встановлюють зв'язки між університетами, виробниками знань, ринком та користувачами знань.З’ясовано, що цільовою групою для реалізації освітньої діяльності центрів безперервної освіти є переважно особи з певним браком освіти, працівники без формальних кваліфікацій, працівники-іммігранти та сільські працівники, які емігрували до міст. Доведено, що забезпечення центрами безперервної освіти тісного взаємозв’язку університетів і громади; демократичність управління, а саме: визначення освітніх програм для усіх верств суспільства з урахуванням різних точок зору для з’ясування освітніх потреб, дотримання принципу безперервної освіти для кожного, забезпечення гнучкості освітніх програм, реалізація програм професійного розвитку на запит компаній чи організацій для їхніх співробітників тощо, є перспективними напрямами розвитку безперервної освіти в Україні.Ключові слова: освіта дорослих; безперервна освіта; центр безперервної освіти; навчання упродовж усього життя; неформальна освіта; Туреччина.
10
Vykhrushch, Vira. "Організація та управління системою освіти у Грецькій республіці". Педагогічний дискурс, № 26 (20 травня 2019): 94–101. http://dx.doi.org/10.31475/ped.dys.2019.26.14.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено аналіз сучасного стану організації та управління системою освіти у Грецькій Республіці. Встановлено, що грецька система освіти залишається досить централізованою системою, оскільки основні компетенції щодо освітньої політики та управління централізовані під відповідальністю Міністра освіти, досліджень та релігій. Проаналізовано основні напрями освітньої політики Греції. Висвітлено найважливіші питання щодо організації і управління в галузі освіти на різних її ланках та науки у Греції. Розкрито зміст професійної підготовки, зокрема, педагогічної, та навчання дорослих у Греції. Система вищої освіти Греції виключно державної форми власності та децентралізована. З’ясовано, що призначення та працевлаштування учителів грунтуються виключно на рейтингових списках. Враховуються також академічні кваліфікації, соціальні критерії та фактична попередня педагогічна служба.
Дисертації з теми "Система освіти дорослих"
1
Гайворонська, Вікторія Володимирівна. "Освітня система NALM ("освіта дорослих") як технологія удосконалення навчального процесу". Thesis, Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. Петра Василенка, 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/33096.
Повний текст джерела
2
Гайворонська, Вікторія Володимирівна. "Нова європейська освітня система NALM". Thesis, НТУ "ХПІ", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/29801.
Повний текст джерела
3
Сибірцев, В. В. "Сучасні тенденції розвитку післядипломної освіти". Thesis, КОІППО ім. В. Сухомлинського, 2015. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/3104.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено розгляду післядипломної освіти як напряму безперервної освіти людини упродовж всього життя, що зумовлює як особистісні якості кожної людини, так і економічний та духовний потенціал держави. Визначено, що успішна інтеграція України в глобальну світову економіку неможлива без створення єдиної і цілісної системи післядипломної освіти. The report is devoted to a review of postgraduate education as a field of continuous education of man throughout the whole of life that determines how the personal qualities of each person and economic and spiritual potential of the State. The successful integration of Ukraine into the global world economy is impossible without the creation of a unified and holistic system of postgraduate education.
4
Прийма, Сергій. "Теоретико-методологічні засади проектування і функціонування систем відкритої освіти дорослих в Україні". Дисертація, 2015. http://eprints.mdpu.org.ua/id/eprint/1266/1/Dis_Pryima_S_M.pdf.
Повний текст джерелаАнотація:
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки. – Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, Київ, 2015.
Дисертація містить результати системного дослідження проблеми проектування і функціонування систем відкритої освіти дорослих в Україні. Здійснено семантичний аналіз базових понять дослідження та виявлено сутність систем відкритої освіти дорослих. Обґрунтовано теоретичні та методологічні засади проектування і функціонування систем відкритої освіти дорослих як складника освіти впродовж життя; розроблено модель систем відкритої освіти дорослих; обґрунтовано сутність і доцільність використання синергетико-інформаційного підходу у проектуванні й функціонуванні систем відкритої освіти дорослих в умовах освіти упродовж життя; розроблено авторську концепцію проектування і функціонування систем відкритої освіти дорослих. Виявлено тенденції подальшого розвитку систем відкритої освіти дорослих в Україні. Здійснено прогностичне обґрунтування стратегії подальшого розвитку відкритої освіти дорослих в Україні, в основу якої покладено концептуальні ідеї становлення та розвитку суспільств знання.
Ключові слова: відкрита освіта, освіта впродовж життя, освіта дорослих, системи відкритої освіти дорослих, інтердисциплінарний підхід, синергетико-інформаційний підхід, проектування і функціонування систем відкритої освіти дорослих.
5
Барановська, Лілія Володимирівна. "Методологічні засади навчання дорослих у вітчизняній системі післядипломної освіти". Thesis, 2015. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/20185.
Повний текст джерела
6
Прийма, Сергій. "Теоретико-методологічні засади проектування і функціонування систем відкритої освіти дорослих в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора пед. наук.: 13.00.01". Дисертація, 2015. http://eprints.mdpu.org.ua/id/eprint/1271/1/Aref_Pryima_S_M.pdf.
Повний текст джерелаАнотація:
Містить результати системного дослідження проблеми проектування і функціонування систем відкритої освіти дорослих в Україні. Здійснено семантичний аналіз базових понять дослідження та виявлено сутність систем відкритої освіти дорослих. Обґрунтовано теоретичні та методологічні засади проектування і функціонування систем відкритої освіти дорослих як складника освіти впродовж життя; розроблено модель систем відкритої освіти дорослих; обґрунтовано сутність і доцільність використання синергетико-інформаційного підходу у проектуванні й функціонуванні систем відкритої освіти дорослих в умовах освіти упродовж життя; розроблено авторську концепцію проектування і функціонування систем відкритої освіти дорослих. Виявлено тенденції подальшого розвитку систем відкритої освіти дорослих в Україні. Здійснено прогностичне обґрунтування стратегії подальшого розвитку відкритої освіти дорослих в Україні, в основу якої покладено концептуальні ідеї становлення та розвитку суспільств знання.
Ключові слова: відкрита освіта, освіта впродовж життя, освіта дорослих, системи відкритої освіти дорослих, інтердисциплінарний підхід, синергетико-інформаційний підхід, проектування і функціонування систем відкритої освіти дорослих.
Тези доповідей конференцій з теми "Система освіти дорослих"
1
Штангрет, Лілія. "ОСВІТА ДОРОСЛИХ ЯК СКЛАДОВА НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ". У TENDENZE ATTUALI DELLA MODERNA RICERCA SCIENTIFICA, chair Світлана Архипова. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/05.06.2020.v2.26.
Повний текст джерела