Добірка наукової літератури з теми "Система креативного менеджменту"

Цель: преодоление противоречий в восприятии субъекта управления относительно теории и практики кадрового контроллинга. При этом кадры рассматриваются как самостоятельная экономическая категория и являются профессиональными носителями креативности в решении поставленных задач на основе позиций когнитивности. Такой подход позволит устранить неоцененность креативного потенциала кадровой составляющей персонала организаций. Обсуждение: в существующих условиях, ориентирующих экономическую деятельность организаций на инновационное развитие, приоритетными становятся интеллектуальное знание и творчество персонала, а основным источником высокой продуктивности становится креативный продукт. Трактовки понятий «интеллектуальный капитал» в настоящее время имеют широкий диапазон толкований и не связываются с «креативным капиталом». Доказана единственная общность этих понятий – знания, но первое основано на организационных знаниях, а второе – на неявном знании. Обоснованная особенность креативного капитала подтверждается обязательным наличием квалифицированными и социально- личностных компетенций, свойственных только кадровой составляющей персонала. Результаты: формирование креативного продукта, создаваемого креативным капиталом, в организации необходимо для достижения цели менеджмента. Кадры как носители креативности становятся главным фактором успехов в экономической деятельности. Благодаря усилиям креативной составляющей персонала преобладающая в настоящее время рентная экономика себя исчерпывает ввиду низкой конкурентоспособности. Кадровый контроллинг как инновационно действующая система менеджмента будет способствовать активизации неявных знаний персонала организации в форме креативных идей и укреплять ее конкурентные преимущества.

Цель: преодоление противоречий в восприятии технологии контроллинга кадров относительно теории и практики его внедрения в перерабатывающих организациях. При этом технология кадрового контроллинга рассматривается как система методов и инструментов, радикально изменяющая управленческие процессы в организациях на основе реализации креативного потенциала менеджеров. Обсуждение: доказана возможность двух подходов к внедрению технологии контроллинга кадров в структуру перерабатывающей организации – переориентация управленческих процессов в существующем персонал-менеджменте или создание специальной контроллинговой подсистемы. Учитывая мнения специалистов относительно развития контроллинга кадров как существующей структуры сделан выбор в пользу активизации процессных режимов в направлении «снизу вверх» при одновременном изменении структуры процессов в направлении «сверху вниз» и, что самое важное, принятие новых правил взаимоотношений «работник-работник». Результаты: обоснована целесообразность применения для реализации такого проекта процессов реинжиниринга. Отличительными преимущественными чертами принципиальной формы реинжиниринга кадрового контроллинга является одновременное повышение уровня креативных компетенций кадров и упрощение условий выполнения управленческих задач, позволяющих оптимизировать саму структуру менеджмента. Кадровый контроллинг, построенный на основе процессной модели реинжиниринга, будет способствовать необходимой для конкурентноустойчивового развития перерабатывающих организаций активизации преобразований в бизнес-процессах.

The review article is devoted to the study of the process of formation of the newest creatological formation in Ukraine. The aim of the article is to analyze the problems associated with the country's transition to a creative model, the driving force of which is creativity or the creation of new forms of industrial relations, in which knowledge and information become tools, and the end product – inno-vation. Features of a new phase of development of the concept of management – creative management are considered. The foreign experience of introduction of principles of creative management is investigated, necessity of management and motivation of creative activity is proved and the priority of a creative direction of development is substantiated by formulation of priority tasks of the state at the decision of problems of increase of creative activity efficiency. Modern approaches to the interpretation of the definition of "creative economy", "creative era" in the context of their development are revealed, the scientific view on the development of the concept of creative management as a management system is substantiated, the need for management and motivation of creative activity is revealed. It is established that the human factor becomes the most important factor in resolving the contradictions between the new quality of the basis of civilization and the quality of natural regulators of economic development. It is established that a new type of ma-nagement has led to the emergence of professional managers – leaders of creative processes, which perform specific functions to create conditions for various forms of creativity and stimulate the creative process. Features and main tasks of modern management education in Ukraine are considered. It is established that the main problems of teaching the theory and practice of creative manage-ment are the lack of the necessary educational literature and the lack of teachers who would use new methods and technologies. Peculiarities of personal creativity as individual capital provided by creative people working in the conditions of high technologies, promotion of talents and tolerance are revealed. The scientific view of creativity as the main criterion and target function of economic and socio-cultural development is substantiated.Keywords: creative economy, creative management, management, education, motivation, stimulation of staff creativity, evolution of creativity. Дану оглядову статтю присвячено дослідженню процесу становлення в Україні креатологічної формації з аналізом проблем, пов’язаних з переходом до креативної моделі, рушійною силою якої є креативність, тобто створення нових форм виробничих відносин за яких знаряддями праці стають знання та інформація, а кінцевим продуктом – інновації. Розглядаються особливості нової фази розвитку концепції менеджменту – креативного менеджменту. Обґрунтовано пріоритетність творчого напряму розвитку і науковий погляд на креативний менеджмент як систему управління та мотивації творчої діяльності. Це зумовило появу управлінців – керівників творчих процесів, головною функцією яких є створення умов для розвитку різних форм креативності. Проаналізовані особливості і головні завдання сучасної менеджмент-освіти. Виявлені особливості особистісної креативності як індивідуального капіталу, що забезпечується творчими людьми, які працюють в умовах високих технологій, сприяння талантам і толерантності. Обґрунтовано науковий погляд на творчість як головний критерій і цільову функцію економічного і соціально-культурного розвитку. Ключові слова: креативна економіка, креативний менеджмент, менеджмент, освіта, мотивація, стимулювання творчості персоналу, еволюція креативності.

Доведено, що метою технологій інформаційного менеджменту є необхідність формування системи теоретичних і практичних знань та умінь інноваційної парадигми та формування креативно-творчого потенціалу організації з метою формування дорожньої карти управління в умовах невизначеності.

Розглянуті основні види нематеріальних активів та об’єктів інтелектуальної власності. Показа-на їх роль в процесі формування інноваційного розвитку бізнесу. Аналізується місце інтелектуальнихресурсів як сукупності знань, вмінь, рівня і якості освіти, що реалізуються у вигляді отримання патен-тів, ліцензій, росту вмінь і кваліфікації людей з метою підвищення інноваційної привабливості підпри-ємства. Зростання ролі інтелектуальних ресурсів визначається як основа креативної виробничої полі-тики, що сприяє розробці ефективної стратегії розвитку та конкурентоспроможності компанії. Показановзаємозв’язок використання інтелектуальних ресурсів та досягнення підприємством комерційного ус-піху за рахунок впровадження широкого спектру інноваційних технологій. Звертається увага на необ-хідність сертифікації, відповідності системи менеджменту сучасним вимогам та міжнародної стандар-тизації виробів. Наведені приклади стратегічних помилок менеджерів та показані наслідки їх некомпе-тентних дій на розвиток компанії в умовах динамічного ринку.

Стаття присвячена дослідженню сутності терміну «консалтинг». Окреслено чотири підходи до трактування дефініції «консалтинг» ‒експертний, сервісний, функціональний та процес ний та запропоновано авторське визначення поняття «туристичний консалтинг», під яким розуміємо висококваліфіковану допомогу фахівців щодо надання професійних послуг суб’єктам туристичного бізнесу щодо виявлення проблем у різних сферах діяльності (управлінській, інвестиційній, кадровій, маркетинговій, фінансовій юридичній тощо) і розробку пропозицій задля підвищення їх функціонування та піднесення іміджу на ринку туристичних послуг. Зазначено, що причинами виникнення консалтингу в сфері туризму в сучасних умовах є: невизначеність політичної та економічної ситуації в країні; поширення пандемії COVID-19; зниження інтенсивності туристичних потоків; системний та комплексний характер виявлених проблем; відносно висока вартість турпродукту; недостатній об’єм статистичних даних; відсутність вузькоспеціалізованих досліджень ринку туристичних послуг; розбіжність у поглядах на вирішення проблем між керівництвом та власниками туристичних підприємств; необхідність нового креативного погляду на вирішення проблеми, або компанію; необхідність залучення додаткових ресурсів для вирішення проблеми; можливість використання досвіду консультантів з певних питань; необхідність розробки системи стратегічного планування діяльності туроператорів; бажання забезпечити надійність та безпеку розвитку бізнесу. Водночас у статті зазначено ряд факторів, які стримують розвиток туристичного консалтингу на макро- та макрорівнях. Обґрунтовано основні напрями туристичного консалтингу, головні серед яких: дослідження туристичного ринку, розробка стратегій, концепцій, програм, майстер-планів розвитку туризму, розробка турпродукту, розробка техніко-економічного обгрунтування; менеджмент при виході на ринок; туристський маркетинг і брендинг; маркетинг і менеджмент дестинации; аудит туристських дестинацій; бізнес-планування, управління активами, проведення тренінгів, навчання; просування подій і PR; контроль якості. Продемонстровано роль та місце консалтингу в розвитку туристичного бізнесу.

Мета дипломної роботи: розвиток теоретичних основ креативного менеджменту та розробка практичних рекомендацій щодо оптимізації системи креативного менеджменту на підприємстві. Об’єкт дослідження: процеси розвитку системи креативного менеджменту підприємства. У першому розділі розглянуто теоретико-методичні основи розвитку системи креативного менеджменту підприємства. У другому розділі проаналізовано економічні показники діяльності ФОП Толстигін І. Л., м. Хмельницький, а також систему управління підприємством. У третьому розділі окреслено заходи щодо розвитку системи креативного менеджменту ФОП Толстигін І. Л., м. Хмельницький.