Добірка наукової літератури з теми "Система контролю повітряного простору"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Система контролю повітряного простору".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Система контролю повітряного простору"

1

Fedorov, A., V. Chalyi та V. Finaev. "ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМИ МУЛЬТИЛАТЕРАЦІЇ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ РАДІОЛОКАЦІЙНОГО КОНТРОЛЮ ПОВІТРЯНОГО ПРОСТОРУ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 49 (3 липня 2018): 55–60. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.3.055.

Повний текст джерела
Анотація:
Предметом вивчення в статті є система мультилатерації (MLAT) та її взаємодія з існуючими засобами радіолокації під час ведення радіолокаційного контролю (РЛК) повітряного простору. Метою є аналіз можливостей використання системи MLAT для підвищення ефективності РЛК повітряного простору. Завдання: аналіз основних тенденцій розвитку засобів повітряного нападу, аналіз відомих організаційних та технічних шляхів підвищення ефективності ведення РЛК малопомітних та малорозмірних повітряних об’єктів (ПО), визначення напрямків поєднання можливостей системи MLAT та інформації від існуючих радіолокаційних засобів, аналіз можливості отримання інформації від системи MLAT в радіотехнічних підрозділах, аналіз особливостей та обмежень на використання інформації від системи MLAT. Використовуваними методами є: методи визначення координат ПО, різницево-далекомірний метод, методи пасивної радіолокації, методи визначення координат ПО з використанням інформації супутникових навігаційних систем. Отримані такі результати. Встановлено, що система MLAT є системою незалежного кооперативного спостереження, в основі роботи системи MLAT покладений відомий далекомірний метод визначення координат ПО, мінімальна кількість пунктів прийому дорівнює трьом, отримано вираз для лінійної похибки різницево-далекомірного методу в системі MLAT, встановлено, що у якості приймачів в системі MLAT можливе використання транспондерів системи ADS-B, наведено декілька варіантів рішення задачі по виявленню потенційно небезпечних ПО, що бажають бути непоміченими, або здійснюють “мімікрію”. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному: підвищення точності визначення координат ПО та якості РЛК повітряного простору шляхом поєднання можливостей системи MLAT та інформації від існуючих радіолокаційних засобів; встановлено, що використання системи MLAT суттєво підвищить точність супроводження ПО; намічені шляхи оптимізації геометричної побудови приймачів системи MLAT на позиціях радіотехнічних підрозділів та розробки методу сумісної обробки радіолокаційної інформації та інформації від системи MLAT при РЛК повітряного простору.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Khudov, H., G. Misiyuk, О. Оleksenko, R. Raikov, O. Bezklubenko та V. Dobrev. "АНАЛІЗ ІСНУЮЧИХ ШЛЯХІВ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИЯВЛЕННЯ МАЛОРОЗМІРНИХ ПОВІТРЯНИХ ОБ`ЄКТІВ РАДІОЛОКАЦІЙНИМИ ЗАСОБАМИ КОНТРОЛЮ ПОВІТРЯНОГО ПРОСТОРУ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 6, № 52 (13 грудня 2018): 38–43. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.6.038.

Повний текст джерела
Анотація:
Предметом вивчення в статті є шляхи підвищення ефективності виявлення малорозмірних повітряних об’єктів радіолокаційними засобами контролю повітряного простору. Метою є аналіз існуючих шляхів підвищення ефективності виявлення малорозмірних повітряних об’єктів радіолокаційними засобами контролю повітряного простору. Завдання: аналіз основних тенденцій розвитку малорозмірних повітряних об’єктів щодо зменшення їх радіолокаційної помітності, основних льотно-технічних характеристик малорозмірних повітряних об’єктів, тенденцій розвитку радіолокаційних систем контролю повітряного простору, основних методів зниження ефективної поверхні розсіювання, методів виявлення малорозмірних повітряних об’єктів, визначення особливостей радіолокаційного виявлення малорозмірних повітряних об’єктів. Використовуваними методами є: методи аналізу і синтезу складних інформаційних систем, методи радіолокації, методи імітаційно-статистичного моделювання. Отримані такі результати. Встановлено, що при вирішенні завдання контролю повітряного простору виникає невідповідність між вимогами до ефективності вирішення завдань радіолокаційного контролю, а саме, виявлення малорозмірних повітряних об’єктів, та можливостями сучасних засобів ведення радіолокаційного контролю повітряного простору. Встановлено, що використання традиційних методів підвищення ефективності виявлення малорозмірних повітряних об’єктів приводить до збільшення потрібної кількості радіолокаційних станцій, збільшенню споживаної потужності та, як наслідок, до збільшення вартості створення та утримання чергового радіолокаційного поля. Визначені альтернативні шляхи підвищення ефективності виявлення малорозмірних повітряних об’єктів радіолокаційними засобами контролю повітряного простору. Висновки. Напрямком подальших досліджень є використання сучасних радіолокаційних технологій, що потребують розробки та впровадження.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Fedorov, A. V., D. V. Golovnyak, V. А. Andrievskii, S. І. Kutsmus та Yu Yu Galagovets. "АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМИ MLAT В АЕРОПОРТАХ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ПОВІТРЯНОГО ПРОСТОРУ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 48 (11 квітня 2018): 30–33. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.2.030.

Повний текст джерела
Анотація:
Проведений аналіз досвіду використання системи MLAT в аеропортах світу та сучасних тенденцій розвитку радіолокаційних засобів, що використовуються в системі контролю повітряного простору. Ефективність використання технології MLAT проведено на прикладі системи встановленої в аеропорту Жуляни (м. Київ). Дослідження можливостей системи здійснено за допомогою моделювання роботи реальної MLAT-системи при визначенні точності координат повітряних об’єктів в зоні відповідальності аеропорту при роботі системи в пасивному режимі, без використання функції вимірювання дальності цілі, активному режимі та при відмові одного з приймачів. Визначені існуючі проблеми контролю повітряного простору в аеропортах та запропоновані варіанти їх вирішення.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Камалтинов, Г. Г., та О. М. Колеснік. "Тенденції розвитку радіолокаційних засобів контролю повітряного простору". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 2(64), (15 червня 2020): 89–95. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.64.13.

Повний текст джерела
Анотація:
Україна залишається однією з десяти держав, здатних виробляти радіолокатори по замкнутому циклу. Продукція військово-промислового комплексу України у галузі радіолокації має гарну репутацію в світі. Знання світових тенденцій розвитку тих чи інших систем озброєнь є необхідною умовою для правильного вибору шляхів та напрямків розвитку аналогічних систем для Збройних Сил своєї країни. Означений підхід є особливо важливим при визначенні напрямків розвитку таких складних систем озброєння, якими є радіолокаційні засоби контролю повітряного простору. Проаналізовано тенденції розвитку оглядових радарів та засобів контролю повітряного простору на прикладах вітчизняних розробок та розробок країн колишнього СРСР, Китаю та США на основі рекламних матеріалів, каталогів компаній - розробників, каталогів та існуючих зразків радіолокаторів, які представлялися на міжнародних виставках. Визначено основні напрямки вдосконалення РЛС. Зазначені основні тенденції розвитку РЛС у наступних областях. Використання декількох частотних діапазонів випромінювання та прийому сигналів, розширення діапазонів, перехід в міжнародно визначений діапазон для військового використання. Досягнення нових функціональних можливостей РЛС та уніфікації за рахунок глибокої модернізації, введення додаткових режимів, комплексування та дистанційного керування. Удосконалення конструкції РЛС або окремих конструктивних елементів, використання передових технологій у побудові антен, вузлів та систем РЛС, покращення експлуатаційних характеристик. Втілення нових методів та алгоритмів обробки сигналів. Для кожного напрямку наводяться приклади нових вітчизняних розробок та найхарактерніші зарубіжні радіолокаційні засоби. Обговорюються переваги технічних рішень. Стаття містить такі висновки. Оглядові радіолокаційні засоби та РЛС контролю повітряного простору знаходять свій розвиток у нових та модернізованих зразках у більшості країн, які спроможні організовувати розробку та виготовлення засобів радіолокації за замкнутим циклом. Завдяки використанню нових технологій та збереженню традиційних підходів суттєво змінюється як зовнішній вигляд РЛС, так і їх функціональні можливості. Нові та модернізовані РЛС українського виробництва не поступаються закордонним аналогам ні за тактико-технічними характеристиками, ні за технологіями, які використовуються під час побудові. Розробка тактико-технічних вимог до нових та РЛС, які модернізуються, повинна здійснюватися з урахуванням світових тенденцій розвитку радіолокаційні засобів, які мають постійно вивчатися та систематизуватися.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Бєляєв, Данило Миколайович, Андрій Леонідович Зірка, Римма Петрівна Семенюк, Владислав Олександрович Тютюнник та Геннадій Григорович Камалтинов. "Аналіз тенденцій та прогнозів розвитку військової радіолокації виявлення повітряних цілей на середньострокову перспективу". Озброєння та військова техніка 31, № 3 (1 лютого 2022): 34–43. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2021.3(31).34-43.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті наведено результати аналізу сучасного стану радіолокаційної техніки, потреб системи контролю повітряного простору та основних тенденцій розвитку військової радіолокації. За результатами аналізу визначені основні тенденції розвитку військової радіолокації на теперішній час, а саме: повне використання частотного ресурсу з одночасним використанням в радіолокаційних станціях декількох частотних діапазонів, широке використання фазованих антенних решіток, перехід на повністю твердотільні передавачі із широкосмуговими сигналами, можливість використання в системах подвійного призначення, покращення експлуатаційних характеристик. На підставі отриманих результатів сформовані пріоритетні напрями удосконалення парку озброєння та військової техніки радіотехнічних військ Повітряних Сил Збройних Сил України на середньострокову перспективу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Борисочева, Н. М. "Використання повітряного простору України як складник галузі авіації". Актуальні проблеми держави і права, № 90 (9 серпня 2021): 38–44. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i90.3205.

Повний текст джерела
Анотація:
Складовою частиною галузі авіації є використання повітряного простору України. Доводиться, що: галузь авіації та повітряного права – складна, системна галузь; галузь авіації та повітряного права урегульовується нормами Повітряного кодексу України. Система норм, які урегульовують відносини в даній сфері, займає переважну кількість в даному акті, але вона виходить за межі регулювання даного нормативного акта, оскільки включає авіаційну промисловість, саме тому, на нашу думку, доцільно досить розгалужену і багатопланову систему суспільних відносин урегулювати Кодексом України про авіацію та авіаційний простір. Наявність предмету правового регулювання, а саме суспільних відносин у галузі авіації та повітряного простору, дає можливість висувати пропозицію про виокремлення Авіаційного права як галузі права. Галузь авіації та повітряного простору – це складне системне утворення, що включає авіаційну промисловість, яка передбачає вироблення літаків, вертольотів, авіаційних двигунів, а також приладів та устаткувань для авіації, що є користувачем повітряного простору України з метою задоволення інтересів України та її громадян і безпеки авіації. Ознаками галузі авіації та повітряного простору є такі: 1) складне системне утворення, яке має підгалузі: авіаційна промисловість як підгалузь передбачає вироблення літаків, вертольотів, авіаційних двигунів, а також приладів та устаткувань для авіації; авіаперевезення як підгалузь за допомогою авіаційного транспорту надає авіаційні та інші послуги населенню; авіаційний транспорт як частина повітряно-транспортної системи є структурною частиною даної галузі; повітряний простір України як ознака цілісності держави та безпеки авіації; 2) має розгалужену систему суб’єктів публічного адміністрування: Міністерство інфраструктури України; Державна авіаційна служба України; Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту та Міністерство оборони України; 3) регулюється міжнародними нормативними актами та законодавством України; 4) наявна система інструментів публічного адміністрування даної галузі.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Fedorov, A., G. Hudov, B. Bakumenko, K. Tahyan та S. Kovalevskyi. "МЕТОД СИНХРОНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ПРИЙМАЧІВ ADS-B ПРИ ВЕДЕННІ РАДІОЛОКАЦІЙНОГО КОНТРОЛЮ ПОВІТРЯНОЇ ОБСТАНОВКИ З ВИКОРИСТАННЯМ ТЕХНОЛОГІЇ MLAT". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, № 56 (11 вересня 2019): 8–12. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.4.008.

Повний текст джерела
Анотація:
Предметом вивчення в статті є метод синхронізації системи приймачів ADS-B з використанням технології MLAT. Метою є розробка методу синхронізації приймачів автоматичного залежного спостереження ADS-B при веденні радіолокаційного контролю з використанням технології MLAT. Завдання: аналіз факторів, що впливають на точність визначення координат повітряних об’єктів, стислий аналіз можливостей технології ADS-B, розробка методу синхронізації приймачів ADS-B з використанням технології MLAT. Використовуваними методами є: методи радіолокації, методи теорії прийому та обробки сигналів, визначення координат повітряних об’єктів. Отримані такі результати. Визначено фактори, що впливають на точність визначення координат повітряних об’єктів. Встановлено можливість застосування технології автоматичного залежного спостереження та технології мультилатерації для підвищення точності визначення координат повітряних об’єктів. Встановлено, що для більш якісного визначення координат повітряних об’єктів необхідно забезпечити точність синхронізації приймачів менше 1 мкс. Розроблено метод синхронізації приймачів ADS-B при веденні радіолокаційного контролю повітряної обстановки з використанням технології MLAT, що забезпечує необхідну точність синхронізації. Запропоновано алгоритм, що реалізує метод синхронізації системи приймачів ADS-B з використанням технології мультилатерації. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному. Встановлено, що перевагами використання запропонованого методу синхронізації приймачів ADS-B є простота процесу синхронізації, можливість використання в якості контрольних об’єктів випадкові повітряні об’єкти, що оснащені транспондерами ADS-B та знаходяться в зоні дії системи приймачів ADS-B. В подальших дослідженнях пропонується використання запропонованого методу синхронізації системи приймачів ADS-B та його практичного використання при веденні радіолокаційного контролю повітряної обстановки.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Padalka, I., О. Dmytriiev, D. Parkhomenko та O. Meleshko. "МЕТОД ПЕРЕДБАЧЕННЯ ОСОБЛИВИХ ВИПАДКІВ В ПОЛЬОТІ НА ОСНОВІ ЗАВЧАСНОГО ВИЯВЛЕННЯ АНОМАЛЬНИХ ПОСЛІДОВНОСТЕЙ В ДІАГНОСТИЧНИХ ДАНИХ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ ПОВІТРЯНОГО СУДНА". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 61 (11 вересня 2020): 28–31. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.3.028.

Повний текст джерела
Анотація:
Сучасні бортові цифрові системи автоматичного управління, контролю і діагностики дозволяють вимірювати велику кількість параметрів технологічного обладнання повітряного судна і отримувати масиви такої інформації в цифровому вигляді. Прогнозування особливих випадків в польоті є основним завданням параметричного діагностування технологічного обладнання повітряного судна. Однак існуючі діагностичні моделі, що базуються на відповідних математичних моделях, не повною мірою використовують масиви діагностичних даних та не завжди дозволяють прогнозувати виникнення відмов технологічного обладнання, що робить задачу прогнозування особливих випадків в польоті актуальною. Мета статті полягає в розробці методу прогнозування особливих випадків в польоті на основі виявлення аномальних послідовностей в діагностичних даних технологічного обладнання повітряного судна; з метою підвищення безпеки польотів. Результати дослідження. У роботі запропоновано метод прогнозування особливих випадків в польоті на основі завчасного виявлення аномальних послідовностей в діагностичних даних технологічного обладнання повітряного судна. Для завчасного виявлення аномальних послідовностей пропонується використовувати гібридну стохастичну модель та метод виявлення аномальних послідовностей в діагностичних даних технологічного обладнання повітряного судна. Вхідна тренувальна інформація надається у вигляді векторів спостережень за розвитком процесу в яких особливо виділене кінцеве значення, в якості результату, що характеризують факти приналежності вектору до класу нормальних або аномальних темпоральних патернів. Висновок. Застосування запропонованого методу дозволить впровадити прогностичний принцип управління безпекою польотів, а також отримати економічний ефект від запобігання простою повітряного судна через раптової відмови обладнання
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Климченко, В. Й., Д. А. Дончак, М. М. Донченко та В. О. Тютюнник. "Проблеми набуття спроможностей радіотехнічних військ з розвідки перспективних засобів повітряного нападу". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 3(44) (22 липня 2021): 108–15. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.44.12.

Повний текст джерела
Анотація:
Показано, що існуюча система радіолокаційної розвідки повітряного простору, фізичну основу якої становить двоярусне радіолокаційне поле, неспроможна з об’єктивних причин здійснювати своєчасне виявлення і неперервне супроводження таких перспективних засобів повітряного нападу, як малорозмірні безпілотні літальні апарати тактичного призначення та гіперзвукові крилаті ракети. Проаналізовані особливості радіолокаційної розвідки малорозмірних безпілотних літальних апаратів тактичного призначення та гіперзвукових крилатих ракет підрозділами радіотехнічних військ. Визначені шляхи і напрямки набуття спроможностей радіотехнічних військ щодо вчасного виявлення і неперервного супроводження означених типів літальних апаратів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Климченко, В. Й., В. О. Тютюнник, Д. А. Дончак та К. А. Тах’ян. "Аналіз причин невідповідності формулярних і реальних значень параметрів зон виявлення цілей оглядовими РЛС контролю повітряного простору". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 1(42,) (21 січня 2021): 89–98. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.42.11.

Повний текст джерела
Анотація:
Проаналізовані чинники, що визначають параметри зони виявлення цілей оглядовим радіолокатором. З’ясовані причини невідповідності формулярних і реальних значень параметрів зон виявлення цілей оглядовими РЛС контролю повітряного простору. Визначено вплив погіршення технічних характеристик РЛС через тривалу експлуатацію на параметри зон виявлення та встановлено припустимі межі зниження основних технічних параметрів РЛС, за яких вона ще зберігає працездатність. Визначено вплив різних чинників на параметри зон виявлення цілей радіолокаційними станціями при розгортанні їх на реальних позиціях.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Система контролю повітряного простору"

1

Даценко, О. О., І. І. Обод та І. В. Свид. "Аналіз вимог до інформаційних систем системи контролю повітряного простору". Thesis, ФОП Вишемирський В. С, 2020. http://openarchive.nure.ua/handle/document/12535.

Повний текст джерела
Анотація:
Основними елементами процедури контролю повітряного простору є аналіз повітряної обстановки й прийняття рішень. Рішення приймає особа на основі аналізу, відповідним чином підготовлених даних, про стан повітряної обстановки. Метою роботи, що розглядається є обґрунтування вимог до інформаційних систем системи контролю повітряного простору.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Обод, І. І., Є. Ю. Семенова та Е. Г. Крамська. "Інфраструктура розповсюдження даних спостереження в системі контролю повітряного простору". Thesis, НТУ «ХПІ», 2017. http://openarchive.nure.ua/handle/document/3830.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Обод, Іван Іванович, та Д. В. Шталтовний. "Вимоги до якості інформаційного забезпечення системи контролю повітряного простору". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/43063.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Обод, І. І., та Д. В. Шталтовний. "Вимоги до якості інформаційного забезпечення системи контролю повітряного простору". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017. https://openarchive.nure.ua/handle/document/16029.

Повний текст джерела
Анотація:
В докладі показано, що підвищення надійності інформаційного забезпечення користувачів системи контролю повітряного простору неможливо без використання інформаційних технологій у процесі отримання, збору, обробки, зберігання й розповсюдження аеронавігаційних даних. Подальший розвиток систем контролю повітряного простору характеризуватиметься високим рівнем автоматизації процесів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Заволодько, Ганна Едвардівна, Іван Іванович Обод та В. А. Андрусевич. "Інформаційна модель спостереження повітряного простору". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45347.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Старокожев, С. В., та І. І. Обод. "Аналіз процесів обробки даних у системі контролю повітряного простору". Thesis, ХНУВС, 2020. http://openarchive.nure.ua/handle/document/11761.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Глущенко, А. О., І. І. Обод та І. В. Свид. "Аналіз інформаційних процесів обміну даними у системі контролю повітряного простору". Thesis, ФОП Вишемирський В. С, 2020. http://openarchive.nure.ua/handle/document/12534.

Повний текст джерела
Анотація:
Важливою умовою підтримки цілісності й безпеки повітряного простору (ПП) є забезпечення надійної ідентифікації об'єктів в ПП, використовуючи безперервне відображення поточної повітряної обстановки в конкретному районі.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Чернишов, М. В., та І. І. Обод. "Аналіз інформаційних процесів радіолокаційного спостереження в системі контролю повітряного простору". Thesis, ХНУВС, 2020. http://openarchive.nure.ua/handle/document/11763.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Заволодько, Г. Е., В. В. Лозовська та І. І. Обод. "Інформаційна технологія обробки даних сумісних систем спостереження повітряного простору". Thesis, НТУ «ХПІ», 2019. http://openarchive.nure.ua/handle/document/9377.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Обод, І. І., та Д. В. Шталтовний. "Вимоги до якості інформаційного забезпечення системи контролю повітряного простору". Thesis, НТУ «ХПІ», 2017. http://openarchive.nure.ua/handle/document/3831.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії