Добірка наукової літератури з теми "Система звукова"

В статье рассматриваются основные модели звуковой драматургии в современном белорусском игровом кино. Звуковая драматургия трактуется как структурно-семантическая организация внутрикадровой и закадровой формы звуковых компонентов (речи, музыки, шумов) в их разнообразных композиционно-драматургических функциях в целях создания целостного звукового и звукозрительного образа фильма. Каждый из основных звуковых компонентов обладает своими свойствами, однако их можно классифицировать по следующим признакам: функциональность, содержательность, фонизм. Для речевого и шумового компонентов характерны все основные свойства (композиционно-драматургические функции, структурно-семантическая значимость, громкостные, темповые, тембровые характеристики). Музыкальный компонент наиболее сложный по своей структуре и отличается как имманентно присущими ему характеристиками (музыкально-выразительные средства, жанрово-стилевые черты, особенности композиторской техники и др.), так и формами существования в экранном произведении. Вступая в сложное взаимодействие, все звуковые компоненты создают звуковую драматургию, которая является частью общей драматургии фильма. Функционирование всех звуковых компонентов фильма анализируется на материале современных белорусских игровых фильмов разных жанров – детектива, психологической драмы, хоррора, байопика. В биографической ленте «Купала» создана разветвленная звуковая драматургия на основе лейтмотивности, монотематизма, полистилистики. Авторское переосмысление музыкальных источников и активная работа с цитатным материалом присутствуют в лентах «Масакра» и «Следы на воде». Отмечаются многообразные структурно-семантические и темброво-колористические функции речевого компонента, а также символическая и концептуальная роль шумовой сферы в картинах «Купала» и «В тумане». Делается вывод о том, что звуковая драматургия современного фильма выступает как система звуковых средств экранного произведения в их образно-содержательном и конструктивном единстве.

Рассмотрены наклонные ионно-звуковые волны в плазме, в которой ионы движутся однонаправлено. В рамках линейной теории выведено двумерное дисперсионное соотношение и показано, что в системе возможны обратные и боковые волны. Развитая в работе нелинейная теория обратных и боковых волн базируется на выводе и анализе псевдопотенциала Сагдеева. Вычислены нелинейные профили обратной и боковой ионно-звуковых волн. Найдено, что профили обратной и боковой волн неотличимы от профиля обычной прямой ионно-звуковой волны. Ключевые слова: плазма, ионно-звуковая волна, обратная волна, боковая волна, псевдопотенциал Сагдеева.

В данной статье рассматривается антропология звука в контексте изучения акустического кода и звуковой картины мира как универсальной информационной модели в традиционной культуре монгольских народов. Такая информационная модель представляет собой дифференцированную систему звуков со своими грамматическими и синтаксическими правилами, способную не только передать всю сложность представлений человека об окружающем мире, но и воздействовать на него, служа залогом сохранения мирового порядка. Понятие «антропология звука» гораздо шире и объемнее, чем семантика, которая является одной из ее ключевых составляющих. Поскольку в современной российской науке в рамках направления Антропология искусства еще только обсуждаются вопросы терминологии, точного определения антропологии звука пока не существует. В статье рассматривается звук человеческого голоса, выполняющий коммуникативную функцию и обладающий огромной силой воздействия на природу и социум. Акустический код, характеризуя культурный и природный ландшафт, включает широкий спектр звуков от природных, натуральных до строго организованных вербальных и музыкальных текстов и отличается полифункциональностью. О магии звука голоса человека свидетельствуют народные поверья и легенды, в которых отражаются мифологические и религиозные представления монгольских народов. Сформированный в течение тысячелетий мир степной культуры номадов включал много-уровневую систему звуковых кодов, реализованных как в музыкальной, так и в немузыкальной формах. Исследуется семантика звука в возгласных распевах и обрядовых протяжных песнях монголов уртын дуу, репрезентирующих особый «генетический код» и являющихся этническим маркером культурной традиции. Обрядовые протяжные песни уртын дуу, в том числе песнопения, исполняющиеся во время грозы, мелодический свист3 или посвист тесно связаны с обрядом призывания небесной благодати и культом предков. Они являются одним из важных компонентов целостной обрядовой системы, организующим звуковое поле традиционной культуры монгольских народов. Кроме того, в статье пунктирно представлен феномен звука в многомерном пространстве шаманского и буддийского космоса. Таким образом, в данной статье отражено обрядовое содержание звукового пространства монгольского мира, чем и обусловлен выбор материала (мифологические представления о голосе, обрядовые протяжные песни, мантры и т. п.). Автор не ставил целью исследовать всю палитру звукового поля традиционной культуры монгольских народов. Это тема будущего специального исследования. This article examines the anthropology of sound in the context of studying the acoustic code and the sound picture of the world as a universal information model in the traditional culture of the Mongolian peoples. Such an information model is a differentiated system of sounds with its own grammatical and syntactic rules, which can not only convey the complexity of a person's ideas about the surrounding world, but also affect it, serving as a guarantee of preserving the world order. The sound of the human voice, which performs a communicative function and has a huge impact on nature and society, is considered in the context of an acoustic or sound code of the steppe culture of the Mongolian peoples. The acoustic code of traditional culture, characterizing the cultural and natural landscape, includes a wide range of sounds from natural to strictly organized verbal and musical texts and is characterized by polyfunctionality. Folk beliefs and legends, which reflect the mythological and religious ideas of the Mongolian peoples, testify to the magic of the sound of the human voice. The article examines the semantics of sound in the exclamatory chants and ritual long songs of the urtynduu Mongols, which represent a special “genetic code” and are an ethnic marker of their cultural tradition. The ritual long songs urtynduu, including chants performed during thunderstorms, melodic whistling or whistling, are closely related to the rite of invoking heavenly grace and the cult of ancestors. They are one of the important components of the integral ritual system, organizing the sound field of the traditional culture of the Mongolian peoples. In addition, the article presents the dotted line phenomenon of sound in the multidimensional space of the shamanic and Buddhist cosmos.

У статті проаналізовано поняття фонетична субкомпетентність як оволодіння фонетичною системою української мови, свідоме практичне застосування отриманих теоретичних знань у власному мовленні; визначено її мовний компонент; в аспекті мовного компонента з’ясовано поділ звукових одиниць на сегментні та суперсегментні; обґрунтовано, що вивчення звуків ґрунтується на фізичному, фізіологічному й лінгвістичному аспектах, а звук є явищем фізичним, маючи висоту, силу (інтенсивність), тон, тембр, тривалість у часі, утворюється апаратом мовлення людини й сприймається її слуховим апаратом та має суспільний характер; досліджено, що майбутні вчителі української мови вперше засвоюють поняття «фонема», що виконує конститутивну, ідентифікаційну й дистинктивну функції, й, осмислюючись через морфему чи слово, вичленовується людською свідомістю, ознайомлюються з її ознаками та усвідомлюють різницю між звуком і фонемою; встановлено, що в курсі «Сучасної української літературної мови» студенти вивчають поняття «фонетичний склад» як елемент звукового ланцюжка, його фонетичні характеристики, специфічну ознаку – поєднання несегментних фонетичних одиниць, а також досліджують його у фонетичному (форма організації звуків), фонологічному (форма організації фонем) й історичному аспектах (успадкований від праслов’янської мови); висвітлено проблему ознайомлення з надсегментними явищами фонетичної системи української мови, до яких уналежнено склад й інтонацію; умотивовано урахування специфічних принципів навчання: спиратися на усне мовлення й виробляти увагу до мовлення, що відповідає літературним нормам; удосконалювати вміння артикулювати звуки української мови; поєднувати імітаційний шлях засвоєння орфоепічних навичок із свідомим засвоєнням норм літературного мовлення; спиратися на мовний слух, удосконалювати слухову пам’ять; постійно тренувати в зіставленні звукової оболонки слів; навчання фонетики з іншими розділами науки про мову; урахування особливостей місцевої говірки; фізичного розвитку органів мовлення та вибір часткових методів і прийомів: фонетичний (фонематичний, орфоепічний) розбір; вправи, спостереження й аналіз звукового складу мови; диференціювання звуків мови; спостереження й аналіз за артикуляцією звуків; виявлення структури складу, ритміки слова; спостереження над інтонаційним оформленням тексту. Ключові слова: лінгвістична компетентність, фонетична субкомпетентність, звук, фонема, склад, інтонація.

Статья посвящена рассмотрению ряда аспектов композиционного метода Марко Строппы на примере «Traiettoria» для фортепиано и генерированных компьютером звуков. Проблема «сочинения звука» решается композитором путем выстраивания диалектики отношений между электронным и акустическим инструментарием в рамках композиции смешанного типа. Этапами прекомпозиционной работы становятся организация пространственной таксономии, поиск и фиксация комплексов звуков, соответствующих понятию «звуковых сущностей», или «Организмов Музыкальной Информации», а также разработка системы нотной записи, способствующей «визуализации» музыкальной идеи. The article covers some aspects of the compositional method of Marco Stroppa on the example of Traiettoria for piano and computer-generated sounds. The composer solves the problem of “composing sound” by building a dialectic of the relationship between electronic and acoustic instruments within a composition of a mixed type. The stages of pre-compositional work are the organization of spatial taxonomy, the search and fixing of complexes of sounds that correspond to the concept of “sound entities”, or “Organisms of Musical Information”, as well as the development of a musical notation system that promotes the “visualization” of a musical idea.

Настоящая статья посвящена теме повышения уровня техники и технологий, которые используются правоохранительными органами для борьбы с организованной преступностью. В частности, освещен вопрос частичной автоматизации оперативно-розыскной деятельности, как более эффективного способа выявления, предупреждения, пресечения и раскрытия преступлений, а также более результативного метода сбора информации, по сравнению с традиционными процессуальными средствами. В работе даны общие сведения об оперативно-розыскной деятельности, обсуждены этапы и особенности проведения такого оперативно-розыскного мероприятия как наблюдение, раскрыты проблемы его проведения, вызванные человеком. Исходя из установленных проблем выполнен поиск и анализ публикаций, посвященных автомати-зированным системам, способным их решить. Таким образом, основной акцент в работе сделан на рассмотрении международного опыта в разработке автоматизированных систем, перспективных для правоохранительных органов. На основании выполненного анализа публикаций выделено три категории перспективных автоматизированных систем для борьбы с организованной преступностью: видеосистемы распознавания и слежения за подвижными объектами, системы автоматизированной обработки большого количества разнородных данных, системы распознавания и локализации источников звуков

В статье рассматривается задача рассеяния звуковых волн абсолютно жестким цилиндром с радиально-неоднородным изотропным упругим покрытием в плоском волноводе. Полагается, что волновод заполнен однородной идеальной жидкостью, одна его граница является абсолютно жесткой, а другая - акустически мягкой, законы неоднородности материала покрытия цилиндра описываются дифференцируемыми функциями, гармоническая звуковая волна возбуждается заданным распределением источников на сечении волновода. В случае установившихся колебаний распространение малых возмущений в идеальной жидкости описывается уравнением Гельмгольца. Колебания неоднородного изотропного упругого цилиндрического слоя описываются общими уравнениями движения сплошной среды. Для нахождения поля смещений в неоднородном покрытии построена краевая задача для системы обыкновенных дифференциальных уравнений второго порядка. Первичное поле возмущений представлено совокупностью собственных волн волновода. Давление рассеянного цилиндрическим телом поля ищется в виде потенциала простого слоя. Построена функция Грина для уравнения Гельмгольца, удовлетворяющая заданным граничным условиям на стенках волновода и условиям излучения на бесконечности. Функция плотности распределения источников ищется в виде разложения в ряд Фурье. Для нахождения коэффициентов этого разложения получена бесконечная линейная система уравнений. Проведено усечение бесконечной системы и ее решение найдено методом обратной матрицы. Получены аналитические выражения для рассеянного акустического поля в разных областях волновода.

В статье рассматривается звуковое решение анимационного фильма, которое понимается как особый способ построения звукового ряда фильма в его соотношении с визуальным рядом и общей драматургией произведения. Звуковое решение фильма включает в себя такие компоненты, как речь, музыка и шумы в акустически пространственном и образном соотношении и предполагает осмысление функционирования музыки, шумов и речи в контексте образной системы кинопроизведения. Звуковое решение как составляющая образно-семантической структуры анимационного фильма имеет особые средства выразительности (интонация, ритм, тембр и др.) и способы отражения действительности (ассоциативное отражение предметного мира, идей, эмоций), что позволяет ей служить специфическим авторским способом создания художественного экранного образа языком звуковой экспрессии. Выделены специфические особенности звуковых компонентов в контексте анимационного фильма: речи как наиболее реального и одновременно условного звукового компонента, музыки как самого эмоционального элемента, искусственное происхождение и тембровая необычность шумовой партитуры. На основе анализа звукового решения лучших белорусских анимационных фильмов режиссеров Игоря Волчека, Елены и Владимира Петкевич, Ирины Кодюковой делается вывод о том, что звуковое решение выступает в них как важный содержательный и формообразующий компонент, посредством которого осуществляется авторский замысел. В анимационном фильме звук играет значительную роль как общепонятный язык, который может косвенно пояснять сюжет, рассказывать об исторических и социальных явлениях, иллюстрировать внутренние чувства и историю персонажей. Этими свойствами анимации обусловлено ее активное внедрение в игровое кино, видеоклипы, рекламу. Место анимационного кино в современной художественной культуре позволяет предполагать широкие перспективы ее развития в качестве одного из важных средств массовой коммуникации. Ключевые слова: звуковое решение фильма, анимационное кино, киномузыка, речевые и шумовые компоненты фильма.

В статье рассмотрен вопрос возможности проникновения в систему мышления такого вида искусства как музыка. Подчеркнута особая специфика элементов языка музыки, а именно: семантика каждого элемента музыкального языка изначально уже является творческим актом: звук, ритм, фактура, гармония, мелодика, тембр, регистр, динамика и т.д. Опираясь на противоположные направления в системе художественного мышления: Восток – Запад, раскрывается возможность проникновения в системную организацию каждого из предполагаемых полюсов. Различные типы музыкального мышления дают основание оценить выразительно-конструктивную организацию отличных друг от друга типов мышления, начиная от звука и до всего формообразующего процесса художественного целого.Ключевые слова: семантика, творческое мышление, конструктивная выразительность, функциональность, музыкальное пространство, элементы музыкального языка, специфика стиля: Восток-Запад, система звука, метроритм.

При образовании вторичных звуков системы гласных чеченского языка главную роль играет фонетический процесс ассимиляции. В статье рассматриваются первичные гласные звуки среднего ряда, нижнего подъема (смешанного ряда): краткая, долгая и полудолгая -а. Будучи твердыми и негубными, гласные звуки а, ā, â первого слога под влиянием губных и мягких гласных второго слога дают вторичные гласные заднего ряда, среднего подъема о, ō, оа и гласные звуки переднего ряда, среднего подъема е, ē, аь, тем самым расширяя систему гласных звуков современного чеченского литературного языка.

Microcontrollers are not just its high speed, but a large amount of RAM and flash memory, as well as a large set of peripheral applications. This guarantees the possibility of winning work in the most important areas, for the most complex systems. However, for high performance and versatility of development should use significant amounts of energy resources. Microcontrollers are often used for sound processing.

В кваліфікаційній роботі досліджено стиснення звукових сигналів субсмуговим методом, з застосуванням КІХ-фільтрів для зменшення обсягу даних. Програми для стиснення звукових сигналів, написані в програмному середовищі MATLAB.
In the qualification work, the compression of sound signals by the subband method was studied, with the use of FIR filters to reduce the amount of data. Audio compression programs written in the MATLAB software environment.
ВСТУП 7 РОЗДІ 1. АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА 9 1.1 Алгоритми і методи стиснення звукових сигналів 9 1.2 Фільтрація на основі КІХ-фільтрів 11 1.3 Субсмугове перетворення на основі використання банків КІХ-фільтрів 16 1.4 Висновки до розділу 1 21 РОЗДІЛ 2. ОСНОВНА ЧАСТИНА 22 2.1. Розрахунок вектора субсмугового перетворення відрізка мовного сигналу на основі КІХ-фільтрів 22 2.2. Субсмугове перетворення із стисненням 26 2.6. Висновки до розділу 2 32 РОЗДІЛ 3. НАУКОВО-ДОСЛІДНА ЧАСТИНА 33 3.1. Частотний аналіз відновлених звукових сигналів 33 3.2. Оцінка похибки відновлення, коефіцієнта стиснення і якості відтворення сигналів 37 3.3. Висновки до розділу 3 40 РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ 42 4.1. Охорона праці 42 4.2. Безпека в надзвичайних ситуаціях 45 4.3. Висновки до розділу 4 47 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 48 ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 50 Додаток А. Лістинг алгоритму стиснення мовного сигналу 52 Додаток Б. Лістинг другого способу алгоритму стиснення звукових сигналів 54

Науковий керівник – доц. Лещинська І.О.
In the modern world the human resource – is the most valuable resource that we have. In order to keep the progress’ pace we need to use this resource effectively and avoid wasting it for the work that can be done automatically. With the development of technology we’ve got new ways to automatize manual work, but we don’t use it to automatize monitoring work. If we find a way to replace human observers with artificial intelligence, we will get an opportunity to release human resources for more complicated intellectual activities.

Робота складається із вступу та чотирьох розділів. Загальний обсяг роботи: 71 аркуш основного тексту, 20 ілюстрацій, 14 таблиць. При підготовці використовувалася література з 30 різних джерел. Актуальність. Задача розпізнавання музичних звуків є затребуваною при обробці складних музичних сигналів, а саме аудіозаписів музичних композицій різних жанрів, таких як класична музика, естрадна музика та інші. Завдання розпізнавання музичних звуків різних музичних інструментів відноситься до класу задач Music Information Retrieval (MIR), і може виникати в наступних областях: Використання в пошукових система. Ідентифікація музичних об'єктів; Анотування медіаконтенту (метадані); Сегментація музичних сигналів; Генерація плейлистів. Також дана задача може розглядатися як перший етап вирішення задачі сегментації складних музичних сигналів та ідентифікації музичних об'єктів. Мета і завдання дослідження. Метою магістерської роботи є розробка алгоритму розпізнавання звуку музичних інструментів з високою точністю і продуктивністю при мінімізації числа ознак що використовуються для розпізнавання. Для досягнення мети було сформульовано та вирішено наступні прикладні завдання: дослідження принципів побудови алгоритмів розпізнавання та нейронних мереж; вибір програмних засобів що вирішують задачу вичленення музичних звуків із аудіозапису; проектування нейронної мережі прямого поширення та визначення способу відображення отриманих даних; представлення розробленої архітектуру нейронної мережі шляхом використання програмних засобів; тестування розробленої моделі нейронної мережі та порівняння результатів з іншими методами розпізнавання; реалізація програмного продукту на основі розробленого алгоритму. Об’єкт дослідження – звук музичних інструментів, його структура та властивості. Особлива увага приділяється амплітудно-частотним характеристикам звуку. У даній роботі звук розглядається, як звуччання окремого музичного інструменту, так і звук музичних інструментів, що звучать на тлі інших звуків в складних композиціях (сольні партії музичних інструментів). Предмет дослідження – методи розпізнавання музичних звуків на основі нейромережевого аналізу амплітудно-частотних характеристик звуку. Методи досліджень. Для вирішення задач, поставлених в рамках цієї магістерській роботи, використано такі методи дослідження: 1.Розгляд та аналіз результатав попередніх наукових робіт проведених в сфері розпізнавання музичних звуків; 2.Дослідження фізичних характеристик звуку, та вплив цих показників на якість розпізнавання; 3.Виділення загальних кроків для вирішення задачі розпізнавання звуків на основі результатів отриманих із проведеного аналізу та формування паттерну найефективнішого на даний момент способу розв’язання задач розпізнавання музичних звуків; Наукова новизна цієї магістерської роботи полягає у наступному: використання нейронних мереж прямого поширення в задачах розпізнавання музичних звуків; дослідження дозволяє використовувати розроблений алгоритм для подальшого вдосконалення методів розпізнавання музичних звуків. Практична цінність. Результати досліджень, представлені в даній магістерській дисертації, можуть бути застосованими у майбутніх наукових та прикладних роботах за напрямками: сегментації складних музичних сигналів; вдосконалення методів розпізнавання музики.
The work consists of an introduction and four chapters. Total amount of work: 71 sheets of the main text, 20 illustrations, 14 tables. Literature from 30 different sources was used in the preparation. Topicality. The task of recognizing musical sounds is in demand in the processing of complex musical signals, namely audio recordings of musical compositions of various genres, such as classical music, pop music and others. The task of recognizing the musical sounds of various musical instruments belongs to the class of tasks Information Information Retrieval (MIR), and can occur in the following areas: Use in search engines Identification of musical objects; Annotation of media content (metadata); Segmentation of musical signals; Generate playlists. This problem can also be considered as the first stage of solving the problem of segmentation of complex musical signals and identification of musical objects. The purpose and objectives of the study. The aim of the master's thesis is to develop an algorithm for sound recognition of musical instruments with high accuracy and performance while minimizing the number of features used for recognition. To achieve this goal, the following applied tasks were formulated and solved: study of the principles of construction of recognition algorithms and neural networks; selection of software that solves the problem of extracting musical sounds from audio recording; designing a neural network for direct propagation and determining the method of displaying the obtained data; presentation of the developed neural network architecture through the use of software; testing the developed neural network model and comparing the results with other recognition methods; implementation of a software product based on the developed algorithm. The object of research is the sound of musical instruments, its structure and properties. Particular attention is paid to the amplitude-frequency characteristics of sound. In this paper, the sound is considered as the sound of a single musical instrument, and the sound of musical instruments that sound against the background of other sounds in complex compositions (solo parts of musical instruments). The subject of research - methods of recognition of musical sounds on the basis of neural network analysis of amplitude-frequency characteristics of sound. Research methods. The following research methods were used to solve the tasks set in this master's thesis: 1.Consideration and analysis of the results of previous scientific work conducted in the field of recognition of musical sounds; 2.Research of physical characteristics of sound, and influence of these indicators on quality of recognition; 3.Selection of general steps for solving the problem of sound recognition based on the results obtained from the analysis and formation of the pattern of the most effective way to solve problems of music sound recognition; The scientific novelty of this master's thesis is as follows: use of neural networks of direct propagation in problems of recognition of musical sounds; research allows to use the developed algorithm for further improvement of methods of recognition of musical sounds. Practical value. The research results presented in this master's dissertation can be used in future scientific and applied work in the following areas: segmentation of complex musical signals; improvement of music recognition ethods.

Системи передачі даних (СПД) на даний час набули широкого розвитку і застосовуються у різних галузях науки, ЦА і виробництва (зв'язок, радіоелектроніка, енергетика, термоядерний синтез, медицина, космос, машинобудування, літальні апарати, обчислювальні комплекси і т.п.). Сучасні СПД представляють собою великі розгалужені мережеві системи, в яких носіями інформації є невеликі інформаційні блоки - ip-пакети. Ефективність роботи зазначених систем залежить від алгоритму за яким ip-пакети передаються в СПД, достовірності отриманої інформації та її якості тобто вибір оптимальної математичної моделі роботи системи зараз є досить актуальною проблемою

Типичными дефектами инструмента, подлежащих своевременному выявлению с целью оперативной его замены, является износ и скол лезвия инструмента. Одним из диагностических признаков этих дефектов является величина (уровень) звука, сопровождающего процесс резания. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31224

Робота присвячена контролю динамічних випромінювачів звуку. Розроблено методику контролю теплових характеристик випромінювачів звуку. Розроблено математичну модель, яка пов'язує теплові і акустичні характеристики ВЗ, що дало можливість дослідити оптимальні режими роботи випромінювача звуку та залежність основних параметрів ВЗ від його теплових характеристик. Таким чином отримана методика розробки ВЗ під задані параметри з мінімальними тепловими втратами. Побудовано еквівалентну теплову схему динамічного випромінювача звуку з метою переходу від рівнянь математичної моделі до реальних елементів конструкції. Розроблено систему контролю теплових і акустичних характеристик ВЗ, яка дає можливість здійснювати суцільний контроль цих характеристик безпосередньо в умовах виробництва, а також проводити наукові дослідження з метою проектування нових типів випромінювачів. Розроблено удосконалену конструкцію ВЗ з додатковим охолодженням і контролем температури звукової котушки, вібрації корпусу та звукового тиску, Спроектовано акустичну систему з покращеною АЧХ, розширеним діапазоном відтворення та зменшеним рівнем лінійних, нелінійних і фазових спотворень. Основні результати роботи знайшли промислове впровадження на ВАТ "Карпати", ТзОВ "ПК-Сервіс"(м. Івано-Франківськ).
Работа посвящена контролю излучателей звука динамического типа. На качество работы звуковоспроизводящего тракта наибольшее влияние имеют акустические системы. В этих системах большей частью применяют электродинамические излучатели звука для которых характерными являются высокие технологические и экономические показатели. Проведен метрологический анализ системы контроля динамических ИЗ, который состоит в определении погрешности измерений температуры в разных точках излучателя с дальнейшим анализом всего теплового поля для определения его качественных показателей. Решение такой многопараметрической задачи метрологического анализа системы осуществлено структурным методом, который состоит в разделении погрешности на отдельные составляющие, которые можна определить экспериментальным или аналитическим путем. Основные результаты работы нашли промышленное внедрение на ОАО "Карпаты" и ООО "ПК-Сервис"(г. Ивано-Франковск).
Work is dedicated to cheking dynamic type sound radiators and its based on making the automatic cheking wich allowed to create the electro-dynamic facilities with high acoustic features. The methods of the checking the heat features of sound radiators was designed. It is designed mathematical model, which links heat and acoustic features of sound radiators that enabled to research the optimum state of working sound radiators and dependency main parameter sound radiators from its heat features. The equivalent heat scheme of the dynamic sound radiators was built for the reason transition from equations of the mathematical model to real element of the designs. It is designed system of the checking heat and acoustic features of the sound radiators that allows to raise reliability and coefficient of efficiency loudspeakers, as well as conduct the scientific studies for the reason designing the new types radiators, as well as for utter checking the acoustic features sound radiators and maximum temperature of the sound spool right in condition production. The advanced design of the sound radiators is designed with additional cooling and checking the temperature of the sound spool, vibrations of the body and sound pressure. The acoustic system with perfected amplitude-frequency feature, extended range of the reproduction and reduced level linear, nonlinear and phase distortion was designed.

Представлены результаты исследований рассеяния звука в верхнем слое морской воды в северо-западной части Тихого океана. Измерения коэффициентов рассеяния звука проводились на различных частотах от 12 до 100 кГц на шельфе и в открытом океане. Исследования представляли интерес в связи с возможностью оперативно в процессе движения судна проводить мониторинг изменчивости структуры морской среды. Проведение долговременных исследований рассеяния звука на планктоне и других микронеоднородностях морской среды в бухте Витязь залива Петра Великого Японского моря с применением акустических донных систем позволило определить вариации рассеяния звука, связанного с наличием пузырьков и суточных вариаций планктона в толще моря. Показаны возможности и проведены оценки биомассы вдоль длинных трасс в различных морях северо-западной части Тихого океана на основе рассеяния звука. The results of studies of sound scattering in the upper layer of sea water in the North-Western Pacific Ocean are presented. Sound scattering coefficients were measured at various frequencies from 12 to 100 kHz on the shelf and in the open ocean. The research was of interest because it was possible to monitor the variability of the marine environment structure quickly during the ship’s movement. Long-term studies of sound scattering on plankton and other micro-heterogeneities of the marine environment in Vityaz Bay, Peter the Great Bay, Sea of Japan, using acoustic bottom systems, allowed us to determine variations in sound scattering associated with the presence of bubbles and diurnal variations of plankton in the sea column. The possibilities of biomass along long trails in various seas of the North-West Pacific Ocean based on sound scattering are shown and estimated.

У статті висвітлено проблему вивчення звуку мовлення в трьох аспектах: фізіологічному, акустичному та лінгвістичному, подано методичні рекомендації для поглиблення, узагальнення та систематизації знань про звукову систему української мови в процесі навчання фонетики.