Добірка наукової літератури з теми "Сировинні ресурси"

Комбінування білків рослинного і тваринного походження знаходить широке застосування у виробництві м'ясних виробів, оскільки дозволяє розширити сировинні ресурси, а також поліпшити якість продуктів харчування, підвищити їх біологічну цінність і засвоєння. Проведено аналіз поживної та біологічної цінності рослинної і тваринної сировини (яловичини, горохового і амарантового борошна). Поживну цінність сировини визначали за вмістом компонентів, що входять до її складу (білків, жирів, вуглеводів, клітковини, мінеральних речовин). Біологічну цінність визначали за вмістом незамінних амінокислот і амінокислотним скором. У результаті проведених досліджень було визначено, що борошно амаранту білонасінного сорту К-125 відноситься до типової рослинної сировини з високим вмістом вуглеводів і клітковині, пониженим – ліпідів та достатньо високим рівнем білка. Тому його можна використовувати при виробництві геродієтичних м'ясних виробів з підвищеним вмістом баластних речовин, дієтичних продуктів, а також як замінник м'ясної сировини при виробництві посічених м'ясних виробів. Білки амаранту характеризувалися високим вмістом незамінних амінокислот, а за кількістю сірковмісних амінокислот він переважав і горохове борошно, і яловиче м’ясо. Отже продукти переробки амаранту доцільно застосовувати для підвищення біологічної цінності продуктів харчування. Використання білків рослинного походження дозволяє економити м’ясну сировину і виготовляти продукти високої якості.

Матеріали статті відображають основні фактори створення нових жирових продуктів функціонального призначення. Проаналізовано вплив емульгаторів, стабілізаторів і структуроутворювачів на формування споживчих властивостей жирових продуктів. Доведено, що спільне застосування фізіологічно функціональних інгредієнтів, зокрема харчових волокон, каротиноїдів, токоферолів дозволяє отримати нові види жирових продуктів, дає можливість частково захистити їх від окиснення і в сукупності забезпечити позитивний вплив на організм людини. Обґрунтовано вибір біологічно активних речовин, емульгаторів, стабілізаторів, згущувачів, які можуть бути застосовані також у технології виготовлення нових видів жирових продуктів із заданими технологічними властивостями, з метою розширення їх асортименту. Враховуючи регіональні особливості технологій, визначено можливі напрямки промислового випуску жирових продуктів з використанням регіональних сировинних ресурсів. Встановлено необхідні кроки для вирішення поставленої проблеми розробки технологій жирових продуктів, які мають задані властивості. Вперше буде розроблено і впроваджено у виробництво нові види олійно–жирових продуктів, які володітимуть високою якістю, харчовою і біологічною цінністю, тривалим терміном зберігання, і дозволить зберегти та залучити регіональні сировинні ресурси.

Циркулярна економіка у країнах Європи визнана як базис стратегії сталого зростання та закріплена у Плані дій ЄС щодо переходу до циркулярної економіки. У межах нинішньої економічної моделі лінійного виробництва і споживання лише невелика частка відходів, що утворюються, повторно використовується, переробляється або продається як вторинні матеріали. Альтернативою цій моделі є циркулярна економіка. Вона спрямована на те, щоб утримувати продукти й матеріали в ланцюгу створення вартості протягом більш тривалого проміжку часу й відновлювати сировинні ресурси після закінчення терміну служби продуктів для їх подальшого використання. Розширення масштабів циркулярної економіки України потребує комплексної системної перебудови, починаючи з законодавчої бази, впровадження інноваційних технологій, фінансування та форм ведення бізнесу, закінчуючи формуванням свідомості суспільства, підготовки людей до того, щоб змінити свої звички на шляху до ширшого використання сталих продуктів та створення нових шляхів взаємодії виробників та споживачів.

Вироби із натуральної сировини завжди користувалися попитом у населення завдяки своїм властивостям. Перспективним є розширення вітчизняного ринку натуральної волокнистої сировини за рахунок нових видів сировини рослинного походження, для виробництва якої необхідні мінімальні ресурсо- та енергозатрати. Одним із таких видів натуральної волокнистої рослинної сировини є високостеблові луб’яні культури. До найбільш поширених високостеблових луб’яних культур відносяться конопля, кенаф, джут та пенька, які культивувалися раніше в Україні. Розвиток сировинної бази в нашій країні не встигає за зростаючими потребами переробних виробництв, що використовують натуральну рослинну волокнисту сировину. У статті також зазначено, що луб’яні культури є традиційним і перспективним видом технічних культур для нашої країни. Тому доцільним можна вважати вирощування високостеблових луб’яних культур в Україні. До них відносяться конопля, кенаф, джут та пенька. Основним методом дослідження у статті був аналіз літературних і інших джерел науково-технічної інформації. Таким чином, статті проаналізовано конструкції комбайнів для збирання високостебельних луб’яних культур. Зокрема, описано їх будову, визначені їх недоліки і переваги. Зазначено, що аналіз конструкцій комбайнів для збирання високостеблових культур дозволяє визначити найбільш придатні конструкції для природно-кліматичних умов України, і, відповідно механізувати процес збирання цих культур.

В статті розглядається питання, що стосується застосування додаткових економічних стимулів як засобів впливу на зниження викидів і відходів переробних виробництв регіону, що працюють на місцевій природно-ресурсній сировині. Визначено фактори, які впливають на викиди шкідливих речовин та відходів у навколишнє природне середовище. Узагальнено «основні проблеми функціонування системи стимулювання поглибленої переробки природних ресурсів еколого-економічного характеру. Виявлено, що у Волинській області спостерігається переважно позитивна тенденція до збільшення масштабів поглибленої переробки природної сировини, а також доцільності збільшувати бюджетні видатки на розвиток сільського, лісового та рибного господарства, адже це дасть позитивний соціально-економічний результат. Вивчено й проаналізовано тенденції стосовно зміни обсягів реалізації промислової продукції та зміни обсягів викиду шкідливих речовин і відходів, на основі показників реальних обсягів реалізації продукції підприємств харчової та деревообробної сфери, дослідження яких показало, що за останнє десятиріччя обсяг реалізованої продукції підприємствами деревообробної та харчової сфер промисловості регіону поступово зростав, при чому обсяг відходів та викидів шкідливих речовини, в наслідок їхньої діяльності, поступово зменшувався, що, зрештою, дає можливість говорити про певний розвиток поглибленої переробки природних деревинних ресурсів і сільськогосподарської сировини у Волинській області. Проведено порівняння показників співвідношення обсягів виробництва (реалізації) продукції підприємствами, що переробляють місцеву природно-ресурсну сировину до суми обсягів відходів виробництва й викиду шкідливих речовин в звітному році із середнім зваженим значенням даного показника за період 2010-2018 рр. Таким чином, коли щорічний показник співвідношення обсягів реалізації продукції підприємствами, до сумарного обсягу відходів виробництва й викиду шкідливих речовин більший за середнє зважене значення, то відпадає потреба у залученні додаткових економічних інструментів зниження обсягів забруднюючих речовин, але, якщо даний показник є меншим за середнє зважене значення, то залучення додаткових економічних інструментів зниження викидів і відходів переробних виробництв у регіоні є просто необхідним. У зв’язку з цим, запропоновано використовувати відповідні фінансово-економічні інструменти заохочувального та карального характеру.

У доповіді наведено найважливіші результати виконання цільової програми наукових досліджень НАН України «Мінерально-сировинна база України як основа безпеки держави». Зазначено, що програму було спрямовано на науково-методичну підтримку розвитку мінерально-сировинної бази України та протидію деградації геологічної галузі, яка критично впливає на економічну, соціально-політичну й геополітичну стабільність та життєзабезпечення населення. З метою продовження досліджень запропоновано започаткувати цільову програму наукових досліджень НАН України «Критичні та стратегічні мінеральні ресурси України за умов глобалізації та змін клімату» на 2021–2025 рр.

Одним із шляхів до вирішення екологічних проблем є раціональне використання природних ресурсів та їх комплексне перероблення. Залучення рослинних відходів як вторинної сировини дозволяє перетворювати їх у цінний продукт з наступним широким використанням. Дана наукова робота присвячена способу перероблення органічних відходів волоського горіха, а саме перикарпію. Наведено результати досліджень перикарпію стиглого горіха за термінами збирання. Доведено, що перикарпій має найбільший вміст біологічно-активних речовин (L-аскорбінова кислота, пектинові речовини, феноли) тоді, коли він ще не відділений від материнської основи. Доведено, що перикарпій є біологічно цінною сировиною, яка не використовується в харчовому виробництві. Розроблено та проаналізовано спосіб його перероблення у екстракт. Наведено динаміку вилучення екстрактивних речовин перикарпію залежно від типу екстрагента. Отже, в якості екстрагентів для біологічно-цінних речовин горіха, які мають високу екстрагуючу здатність і мікробіологічну стабільність, обрано 70 %-вий водно-спиртовий і 50 %-вий водно-цукровий розчини для сировини як свіжої, так і після зберігання за низьких температур. Представлено технологію екстракту на водно-спиртовій і водно-цукровій основах та її опис. Доведено, що розроблена технологія дозволить мінімізувати органічні відходи, максимально використати горіхову сировину, вдосконалити технології харчових продуктів, підвищуючи їх біологічну цінність.

У статті проведено порівняльний аналіз України, Білорусі та Казахстану для з’ясування, наскільки багатство країни на природні ресурси впливає на особливості її інноваційного розвитку. Дослідження підтвердило зворотний зв’язок рівня забезпеченості країни ресурсами з темпами її інноваційного розвитку: чим багатша країна на природні ресурси, тим нижче рівень розвитку інновацій у ній. Ця тенденція, що називається «ресурсним прокляттям», найбільшою мірою проявила себе на теренах Казахстану через суттєву залежність від експорту нафти, а також в Україні – через залежність від експорту зернових культур. Основні фактори, що впливають на характеристики економічного розвитку країни в таких умовах, – це рівень людського капіталу, що проявляється через формальну освіту, сформовані уміння та навички, а також досконалість інституційного середовища, що має створити стимули для розвитку високотехнологічних виробництв обробної промисловості. Для подолання негативних ефектів «ресурсного прокляття» необхідна воля та системні організаційні зусилля держави щодо перенаправлення рентного доходу на розвиток сучасних виробництв, а також допомога щодо їх виходу на зовнішні ринки. Але проблемою тут є незацікавленість держави в покращенні інституційного середовища за наявності високої природноресурсної ренти, тобто виникає взаємозв’язок між наявністю сировинної ренти та недосконалими інститутами. Позитивною тенденцією в Україні можна вважати розвиток сектора ІКТ, що в потенціалі може запобігти різкому зниженню рівня розвитку людського капіталу.

Одним із пріоритетних завдань сучасного хлібопечення є випуск продукції, яка відрізняється покращеними споживними властивостями. Для виконання цього завдання необхідно максимально залучити в господарський обіг місцеві сировинні ресурси рослинного походження, розробити оптимальні способи їх переробки з метою отримання біологічно цінних напівфабрикатів, що стане поштовхом для виробництва функціональних продуктів харчування. Щоденне споживання хліба дає нам всі підстави вважати його продуктом харчування, що має першочергове значення, тому не випадково у статті була здійснена спроба доповнити рецептуру хліба пшеничного для надання йому істотно нових споживних властивостей, які відповідали б сучасним вимогам щодо харчування. Use of raw material which is a natural source of biologically active substances and adapted to the digestive ration of ordinary Ukrainians in order to enrich food products is an interesting problem to consider. It is possible to supplement the balance of vitally important for a person macro- and micronutrients at the expense of valuable high-yielding crop – pumpkin. Although in Ukraine the volume of cultivation and use is rather low, pumpkins have been and remain favorite vegetable crop of many Ukrainians. Pumpkin using varies from the pharmaceutical to the food industry. In food industry pumpkin can be used in the natural form as well as in the form of semi-products. The advantage is given to a variety of semi-finished products which are better stored, transported and used. So, study of semi-finished products quality as a raw material for the enrichment of bread with important macro- and micronutrients in order to obtain functional products is important and urgent. One of the priorities of the modern bakery is output of products which are characterized by improved consumer characteristics. To accomplish this task, it is necessary to maximally involve local raw materials of vegetable origin in the economic circulation as well as to develop the optimal methods of their processing in order to obtain biologically valuable semi-finished products. This will be an impuls for the production of functional food products. Daily consumption of bread gives us every reason to consider it to be a food product of high priority. In view of this, the article has attempted to supplement the wheat bread formula to provide it with substantially new consumer characteristics that would meet modern nutritional requirements.

Досліджено особливості формування і функціонування системи національної екологічної політики. Отримано висновок, що екологічна криза є наслідком недосконалості механізмів соціально-економічної системи. Визначено роль екологічної складової у вирішенні політичних та економічних проблем. Проаналізовано проблеми реалізації сучасної національної екологічної політики. Обґрунтовано необхідність її подальшого удосконалення і визначено пріоритетні напрями її подальшого розвитку. Проведення у процесі реформування національної економіки політики збалансованого використання і відтворення природних ресурсів та об’єктів у межах усіх виробничо-територіальних комплексів України, що вирізнялися високою ресурсо- та енергоємністю, було пов’язане, в першу чергу, з необхідністю подолання еколого-економічних кризових явищ. В еколого-економічному аспекті розвиток України в 1992-2015 рр. можна розділити на два етапи: - загальна еколого-економічна криза з одночасним суттєвим скороченням використання головних природних ресурсів (1992—2000) - водних, мінерально-сировинних, частково земельних, зниження викидів у повітря тощо; - відносна стабілізація і початок відродження (з 2000р.) про­мислового та аграрного виробництв зі зростанням в окремих регіонах об’ємів скидання забруднених вод, викидів шкідливих речовин та ін. Діюча в Україні система показників оцінки екологічного стану навколишнього середовища та використання природних ресурсів значною мірою ґрунтується на параметрах статистичної звітності 70-х років. Для зміни даної методики оцінки варто зосередити увагу на наступних напрямах щодо формування засад збалансованого використання і відтворення природних ресурсів: - наукового обгрунтування внутрішніх потреб України в різних видах природних ресурсів; - прискореного впровадження заходів щодо попередження незворотних порушень екологічного стану середовища в гірничодобувних регіонах та промислово-міських агломераціях, забезпечення його стійкого покращання та екологічно врівно­важеного стану; - виконання екологічно обґрунтованих оцінок питомої забезпе­ченості населення різними видами природних ресурсів, у тому числі життєзабезпечуючими; -удосконалення економічних важелів регулювання природоохоронної діяльності. Україна належить до числа країн, розвиток яких значною мірою залежить від збалансованості використання наявної бази природних ресурсів, у першу чергу, життєзабезпечуючих (земельних, водних, мінерально-сировинних). Дослідження й аналіз підтверджують, що, незважаючи на успадковані проблеми розвитку, Україна має власні можливості їх вирішення, насамперед шляхом ефективного викорис­тання всіх видів природних ресурсів. Якщо виходити з того, що промислова структура є ядром націо­нальної економіки, її динаміки і природоресурсомісткості, то пріори­тетним завданням є вдосконалення структури промисловості у напрямі підвищення її технологічності та надання переваг тим галузям і виробництвам, які випускають кінцеву екологічно немістку і екологічно чисту продукцію. Це проблема великої стратегічної мети, на яку має спрямовуватися державна політика. Таким чином, найбільш активним рівнем еколого-економічних систем є регіональний, оскільки регіон (область) є одночасно об’єктом управління, на цьому рівні формуються екологічні проблеми суспіль­ства, ставляться вимоги до екологізації виробництва і раціонального природокористування. Саме регіон поєднує конкретні пункти розміщення продуктивних сил, підприємства-забруднювачі і підприємства- природокористувачі, які є елементами його економічної структури. Структура і масштаб регіонального виробництва визначають характер і обсяги забруднень, інтенсивність впливу на природне середовище. Отже, розвиток національної економіки вимагає враховувати при­наймні три обставини: по-перше, природоресурсний потенціал національної території, який в Україні, як і у кожної країни, має свої обмеження, зокрема, коли йдеться про окремі базові елементи довкілля (воду, лісові ресурси тощо); по-друге, розвиток економічної, зокрема промислової структури, зорієнтованої на мінімізацію затрат природних ресурсів; по-третє, економне видобування і використання природних ресурсів, бо воно не тільки пов’язане з ефективністю економіки, але передусім із забрудненням повітряного басейну, водоймищ тощо. Чим потужніше природні ресурси залучаються у процес виробництва, тим більші можливості погіршення якості довкілля шкідливими промисло­вими і непромисловими викидами.

Мейнстримом сучасних досліджень фінансових процесів на світовому рівні є пошук ефективних механізмів подолання диспропорційностей використання фінансових ресурсів країни за напрямками, тобто дисбалансів їх руху, та забезпечення гармонізованого розвитку фінансового та реального секторів економіки з метою уникнення створення «фінансових бульбашок». Останнє в контексті необхідності зміцнення макроекономічної та фінансової стабільності в Україні потребує розвитку методології оцінювання та регулювання не лише дисбалансів руху фінансових ресурсів , а й їх наслідків для функціонування фінансових і товарно-сировинних ринків та забезпечення сталого економічного розвитку країни. Метою дослідження є розвиток теоретико-методологічних засад та розробка науково-методичного забезпечення і практичних рекомендацій щодо оцінювання та регулювання дисбалансів руху фінансових ресурсів в умовах фінансіалізації економіки України.
Мейнстримом современных исследований финансовых процессов на мировом уровне является поиск эффективных механизмов преодоления диспропорции использования финансовых ресурсов страны по направлениям, то есть дисбалансов их движения, и обеспечения гармонизированного развития финансового и реального секторов экономики во избежание создания «финансовых пузырей». Последнее в контексте необходимости укрепления макроэкономической и финансовой стабильности в Украине нуждается в развитии методологии оценки и регулирования не только дисбалансов движения финансовых ресурсов, а и их последствий для функционирования финансовых и товарно-сырьевых рынков и обеспечения устойчивого экономического развития страны. Целью исследования является развитие теоретико-методологических основ и разработка научно-методического обеспечения и практических рекомендаций по оценке и регулирования дисбалансов движения финансовых ресурсов в условиях финансиализации экономики Украины.
There is a mainstream of modern research of financial processes at the world level search for effective mechanisms to overcome the disproportion of use financial resources of the country in directions, that is imbalances of their movement, and ensuring the harmonious development of the financial and real sectors economy in order to avoid creating "financial bubbles". Last in the context of the need to strengthen macroeconomic and financial stability in Ukraine needs the development of evaluation methodology and regulation of not only imbalances in the movement of financial resources, but also and their consequences for the functioning of the financial and commodity-commodity markets and ensuring sustainable economic development of the country. The purpose of the research is to develop theoretical and methodological principles and to develop scientific and methodological support and practical recommendations for the evaluation and regulation of financial resources imbalances in the conditions of financialization of the Ukrainian economy.

В даній доповіді розкрита проблема необхідності зменшення енерговитрат при споживанні сировинних ресурсів та дана оцінка їх ефективного використання.
This report discloses the problem of the need to reduce energy consumption in the consumption of raw materials and assess their effective use.

Управління відходами в європейських країнах включає інтегрований підхід з метою забезпечення максимальної безпеки для довкілля при поводженні з відходами та вилучення при цьому найбільшої економічної вигоди з різних складових частин відходів. При всіх інтегрованих підходах використовується комбінація різних методів і технологій обробки і використання відходів.
Waste management in European countries includes an integrated approach to ensure maximum safety for the environment in waste management and to extract the greatest economic benefits from the various components of waste. All integrated approaches use a combination of different methods and technologies of waste treatment and use.

Дипломна робота на тему: «Організація постачання матеріальних ресурсів на підприємстві» містить 90 сторінок, 18 таблиць, 12 рисунків, 6 формул, 1 додаток. Перелік посилань нараховує 33 найменування. Метою роботи є розгляд теоретичних положень та обґрунтування практичних рекомендацій, щодо удосконалення організації постачання матеріальних ресурсів на підприємстві. Об’єктом дослідження є процес організації постачання матеріальних ресурсів на молокопереробні підприємства України. Предметом дослідження теоретичні засади та практичні положення щодо організації постачання матеріальних ресурсів на ТДВ «Яготинський маслозавод», яке займає провідні позиції на ринку молочної продукції України. База дослідження – ТДВ «Яготинський маслозавод». Методи дослідження. У процесі виконання дипломної роботи першого (бакалаврського) рівня вищої освіти було застосовано сукупність загальних та спеціальних методів дослідження: фінансово-економічний аналіз (для надання організаційно-економічної характеристики підприємства); методи та засоби статистичного, економічного та логістичного аналізу (для дослідження організації постачання матеріальних ресурсів на підприємство); метод графічної інтерпретації (для наочного представлення результатів дослідження); методи експертних оцінок та системного аналізу (для пошуку шляхів удосконалення організації постачання матеріальних ресурсів на підприємство та економічного обґрунтування доцільності реалізації запропонованих заходів). Теоретичною основою дослідження стали наукові розробки провідних вітчизняних та зарубіжних спеціалістів даного напрямку. Під час виконання роботи було дотримано принципів системності та розвитку. Результати роботи. За результатами проведеного дослідження було розроблено проєкт підвищення ефективності організації постачання матеріальних ресурсів на підприємстві, який передбачає автоматизацію процесу організації постачання матеріальних ресурсів. Економічний ефект від провадження запропонованих заходів полягає у економії витрат на сировину та транспортно-заготівельну діяльність у розмірі 243 199 тис. грн. Результатами для управлінської системи є оптимізація процесу організації постачання матеріальних ресурсів на основі корпоративної інформаційної системи планування ресурсі підприємства ERP. Рекомендації щодо використання результатів роботи. Результати проведеного дослідження нададуть змогу вітчизняним промисловим підприємствам використати на практиці запропоновані підходи до підвищення ефективності процесу постачання матеріальних ресурсів, зокрема ТДВ «Яготинський маслозавод», для впровадження системи ERP для автоматизації процесу організації постачання матеріальних ресурсів. Результати впровадження досліджень. Результати дослідження опубліковано в таких наукових працях: 1. Мацишина О. В., Нагорна І. І. Організація постачання матеріальних ресурсів на підприємство / «Бізнес, інновації, менеджмент: проблеми та перспективи»: зб. тез доп. І міжнар. наук.-практ. конф., 23 квітня 2020 р. – Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, Вид-во «Політехніка», 2018. С. 220-221
Bachelor’s thesis on the topic «Organization of supply of material resources at the enterprise» includes 90 pages, 18 tables, 12 drawings, 1 attachment. The bibliography list consists of 33 items. The purpose of the work. The purpose of this work is to review the theoretical provisions and substantiate practical recommendations for improving the organization of supply of material resources at the enterprise. The research object. The object of research is the process of organizing the supply of material resources to processing enterprises in Ukraine. The research subject. The subject of the research is the theoretical basis and practical provisions for the organization of supplies of material resources to the ODO "Yagotynsky butter plant", which occupies a leading position in the market of dairy products in Ukraine. Research base – ODO "Yagotynsky butter plant". The research methods. In the process of completing the diploma work of the first (bachelor's) level of higher education, a set of General and special research methods was applied: financial and economic analysis (to provide organizational and economic characteristics of the enterprise); methods and means of statistical, economic and logistics analysis (to study the organization of material resources supplies to the enterprise); the method of graphical interpretation (to visually present the results of the study); methods of expert assessments and system analysis (to find ways to improve the organization of supplies of material resources to the enterprise and economic justification of the feasibility of implementing the proposed measures). The theoretical basis of the research was the scientific developments of leading domestic and foreign specialists in this field. During the performance of the work, the principles of consistency and development were observed. The results of work. Based on the results of the research, a project was developed to improve the efficiency of organizing the supply of material resources at the enterprise, which provides for the automation of the process of organizing the supply of material resources. The economic effect of the proposed measures is to save costs for raw materials and transport and procurement activities in the amount of 243,199 thousand UAH. The goal of the management system is to optimize the process of organizing the supply of material resources based on the enterprise resource planning corporate information system ERP. Recommendations about the usage and application of the results of work. Recommendations for using the results of the work. The results of the research allow domestic industrial enterprises to use in practice the proposed approaches to improving the efficiency of the supply of material resources, in particular, the yagotinsky Creamery, to implement an ERP system for automating the process of organizing the supply of material resources. The results of research implementation. Results of research implementation. The results of the research are published in the following scientific papers: 1. Matsishina A.V., Nagornaya I. I. Organization of supplies of material resources to the enterprise / Business, innovation, management: problems and prospects": SB. TEZ add. And international science-practical Conf. April 23, 2020 – Kiev: KPI them. Igor Sikorsky, Politechnika Publishing House, 2018. Pp. 220-221

Розкрито геологічні і соціально-економічні передумови формування мінерально-сировинних ресурсів; наведено відомості про стан та перспективи розвитку мінерально-сировинної бази країни; подано інформацію про поширення корисних копалин, основні родовища і перспективні площі, балансові запаси, обсяги видобутку; дано стислий аналіз перспектив розвитку та вдосконалення мінерально-сировинної бази; окремо розкрито вплив використання мінеральних ресурсів на екологічний стан природного середовища та основні шляхи вирішення цієї проблеми. Посібник розрахований на студентів географічних і геологічних факультетів, а також учителів географії загальноосвітніх шкіл, коледжів та ліцеїв.

Детально проаналізовано земельні ресурси Криворіжжя, ґрунти, флору регіону. Доведено, що територія Криворіжжя має надзвичайно сприятливий для ведення сільського господарства рельєф. Наголошено, що особливістю Криворіжжя є те, що значна частина потенціальних ресурсів лікарської сировини, їстівних видів росте на забруднених ділянках, що суттєво обмежує її використання.

Охарактеризовано геологічне середовище, як частина земної кори, гідросфери, атмосфери та біосфери, які зазнають змін природних властивостей під впливом діяльності людини, що спричиняє зміни в природному ході геологічних процесів як основної рушійної сили діалектичного розвитку Землі; є об’єктом вивчення екологічної геології. Висвітлено особливості екологічної геології, метою якої є вивченні складу і можливих змін у геологічному середовищі під впливом техногенезу, як найважливішої, компоненти не торкаються всіх аспектів впливу людини на формування таких антропогенних геологічних об’єктів як техногенні родовища, синтетичні мінерали, техногенне мінералоутворення, техногенні фізичні поля, мінерально-сировинна база, обґрунтування економічної доцільності використання мінеральних ресурсів загалом і окремих родовищ зокрема, прогнозування геологічного розвитку Землі в умовах техногенезу.