Добірка наукової літератури з теми "Синтаксичний зв'язок"

Проведено аналіз наукометричних баз даних Scopus, Web of Science, Ulrich's Periodicals, eLIBRARY.RU, Google Scholar, PubMed, Medline, EMBASE, EconLit, Cochrane Library, UpToDate, ACP Journal Club, HINARI, українських баз даних (http:// www.meta.ua,http://www.nbuv.gov.ua), друкованих наукових статей, монографій і посібників, присвячених проблемі Віg Data в медицині за період з 2007 по 2019 роки за ключовими словами «Big Data», «medicine». Представлено результати впровадження технологій Big Data в клінічній та експериментальній медицини, системі менеджменту охорони здоров'я, фармації та клінічних дослідженнях. Big Data — соціально-економічний феномен, що пов'язаний із появою нових технологічних можливостей для аналізу величезної кількості даних. Показано, що цілями застосування Big Data в медицині є створення максимально повних реєстрів медичних даних, які обмінюються між собою інформацією, використання накопиченої інформації для прогнозування можливості розвитку захворювань та їх профілактики у кожного конкретного пацієнта, запобігання епідеміям, створення системи ціноутворення й оплати, нових бізнес-моделей, використання інтелектуального моделювання при розробці лікарських засобів, впровадження електронних карт пацієнта, що були б доступні кожному лікареві та дає можливість впровадження персоналізованої медицини. Основними технологіями оброблення Big Data є NoSQL, MapReduce, Hadoop, R, апаратні рішення. Доведено, що використання технологій Big Data в медицині може бути досягнуто при широкому представленні медико-біологічної інформації у цифровому вигляді, показано доцільність і необхідність забезпечення її оперативного передавання, в тому числі по каналах мобільного зв'язку, вказано на невирішені питання в застосуванні Big Data (неструктурованість, синтаксичні та семантичні проблеми даних, надмірність і ризик спотворення інформації, неповна відповідність вимогам доказової медицини, правові, морально-етичні, страхові аспекти, недостатність традиційних механізмів безпеки, таких як брандмауери та антивірусне програмне забезпечення). Наведені дані свідчать про перспективність використання даних технологій для істотного поліпшення якості медичного обслуговування населення.

У статті досліджено твори волинських поетів, присвячені Лесі Українці, власне ті з них, які містять не звичайну посвяту, а є віршами-присвятами й моделюють її образ, як встановлено, насамперед через різноманітні асоціативно-семантичні зв'язки з особистістю та творчістю, рідше – через проєкції на топонімікон, безпосередньо поєднаний із нею, зокрема, це Волинь, Колодяжне, Волошки, Чекно, Ялта (твори В. Гея, Н. Горик, Н. Гуменюк, В. Лазарука, Л. Лежанської, Й. Струцюка), а також – на подієвий вимір її життєпису – дитяче віче в замку Любарта (Н. Гуменюк), участь у роботі «Плеяди» (Й. Струцюк). Основну увагу було зосереджено на вияві образних, функційно-стилістичних та синтаксичних засобів моделювання образу Лесі Українки в поетичних присвятах (із виразною диференціацією щодо вікових параметрів: портретування Лесі-дитини, Лесі-юнки, Лесі-дорослої), зокрема встановлено й проаналізовано найбільш продуктивні з них – перифрази, з-поміж яких виокремлено ті, що належать до індивідуально увиразнених – як-от: провісниця (О. Богачук), сльозинка Тарасової долі (В. Гей), пророк, голос, надія, геній ясночолий (Н. Гуменюк), а також метафори й порівняльні звороти, які вербалізують головно її внутрішній світ і визначальні риси характеру, – мужність, стійкість, непохитність у відстоюванні національних інтересів і рідного слова. Спостережено також частотне моделювання образу Лесі Українки за допомогою асоціативних актуалізацій і смислових співвіднесеностей із героїнями її творів – здебільшого з Мавкою і Касандрою (О. Богачук, Н. Горик, Ю. Сільчук). Типовими можна вважати такох численні експлікації псевдоніма Українка як домінувального оцінного елеманта в контекстах, що розкривають її непроминальну й невичерпну роль у розбудові українського національно-мовного й духового простору. У багатьох волинських поетів вірші-присвяти утворюють окремі цикли (В. Гей, В. Лазарук , Й. Струцюк). У текстах деяких присвят наявні епіграфи-цитування з творів Лесі Українки (Р. Братунь, Н. Гуменюк, О. Криштальська).

Пронова О. В. Структура та семантика складнопідрядних темпоральних речень у творах О. Довженка : кваліфікаційна робота магістра спеціальності "Філологія" / наук. керівник Р. О. Христіанінова. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 54 с.
UA : Текст роботи містить 54 сторінки. Для виконання кваліфікаційної роботи методом суцільної вибірки виписано складнопідрядні темпоральні речення із творів О. Довженка, опрацьовано 56 наукових джерел. Об`єктом дослідження постають складнопідрядні речення з підрядними темпоральними частинами в сучасній українській літературній мові. Предмет дослідження – формально-граматична структура та семантика складнопідрядних речень часу у творах О. Довженка. Мета роботи – дослідити функціювання складнопідрядних речень часу у творах О. Довженка, їхні формально-граматичні та семантико-синтаксичні особливості. Для досягнення поставленої мети було виконано такі завдання: 1) опрацьовано наукову літературу з проблеми складнопідрядних речень із підрядними часовими частинами; 2) виписано й систематизовано темпоральні складнопідрядні речення з творів О. Довженка; 3) проаналізовано особливості їхньої формальної організації; 4) визначено семантичні різновиди складнопідрядних речень з підрядними часовими частинами, уживаних у творах О. Довженка. У роботі застосовано кілька методів: описовий (для відбору, систематизації та інтерпретації фактичного матеріалу), зіставлення (для аналізу наукових теорій), систематизації (для поділу мовного матеріалу на групи).
EN : Pronova O. V. The qualification scientific research “The Formal-Grammatical Structure and Semantics of Complex Temporal Sentences in the Works by O. Dovzhenko” consists of 54 pages. 56 scientific sources were developed for the qualification work. The object of the study were complex sentences with contracted temporal parts in the modern Ukrainian literary language. The subject of research was the formal-grammatical structure and semantics of complex sentences of time in the works of O. Dovzhenko. The aim was to study the functioning of complex sentences of time in the works of O. Dovzhenko, their formal-grammatical and semantic-syntactic features. In the course of the research the following tasks were performed: 1) the scientific literature on the problem of complex sentences with contracted participles is analyzed; 2) temporal complex sentences from the works of O. Dovzhenko are selected; 3) typical features of their formal organization are revealed; 4) semantic varieties of complex sentences with contracted participles are determined. Several methods are used in the work: descriptive (for selection, systematization and interpretation of factual material), comparative (for analysis of scientific theories), systematization (for division of language material into groups).

Проаналізовано синтаксичний зв’язок вставних конструкцій зі структурою основного речення. Зроблено експериментально-фонетичне дослідження інтонації вставності й визначено такі основні її параметри. Наголошено, що вставні конструкції не пов’язуються ні з реченням в цілому, ні з окремим його членом підрядним зв’язком.

Проаналізовано формули мовного етикету як функціонально автономні комунікативні стереотипи в синтаксичній структурі сучасної української мови. З’ясовано, чому етикетні формули мають контекстно автономний зміст і форму: їх призначення специфічне, вони мають у зв'язку з цим усталену форму і закріплений за нею зміст, вони відтворювані мовленнєві структури. Це комунікативні стереотипи. Якщо ж ці контекстно автономні формули потрапляють у лінійне речення, то вводяться як цитата або як пряма мова, що підкреслює їх первісну функціональну автономність

Проаналізовано формули мовного етикету як функціонально автономні комунікативні стереотипи в синтаксичній структурі сучасної української мови. З’ясовано, чому етикетні формули мають контекстно автономний зміст і форму: їх призначення специфічне, вони мають у зв'язку з цим усталену форму і закріплений за нею зміст, вони відтворювані мовленнєві структури. Це комунікативні стереотипи. Якщо ж ці контекстно автономні формули потрапляють у лінійне речення, то вводяться як цитата або як пряма мова, що підкреслює їх первісну функціональну автономність