Добірка наукової літератури з теми "Семантичні відношення"

У статті досліджено семантичні особливості повних міжмовних омонімів в українській і білоруській мовах, зокрема розкрито зміст поняття “міжмовна омонімія”, уточнено критерії розмежування міжмовних омонімів і паронімів, окреслено принципи класифікації міжмовних омонімів у сучасній лінгвістичній науці, проаналізовано семантичні відношення між українськими та білоруськими лексемами, охопленими повною міжмовною омонімією.

У статті досліджено синоніми, що функціонують у текстах сучасної української жіночої прози. Проаналізовано значення лексичних одиниць, що вступають у синонімічні відношення за певних контекстуальних умов. Наведено семантичні процеси, за яких відбувається семне варіювання у значеннях синонімів. За допомогою методу компонентного аналізу описано семний склад значень синонімів: виявлено інтегральні, диференційні й оказіональні складники семантики низки близьких за значенням слів. З’ясовано особливості трансформації семного складу значень слів під впливом контексту. Наголошено, що значення слів під впливом контексту зазнає певних зрушень, що зумовлює поступ синонімічних відношень.

У статті розглядається проблема мотивації мовних одиниць як співвідношення мовного знака та значення. Зокрема, акцентується увага на специфіці самого мовного знака, яка зумовлена передусім його асиметричною природою, оскільки будь-які фактори зміни завжди призводять до зсуву відношень між означуваним і означувальним. Крім того, аналізуються основні властивості й ознаки мовного знака, подаються різноманітні підходи до визначення типів семантичних знакових відношень, виділяються асиметричні відношення у словесному знакові (нульова асиметрія, синтагматична асиметрія, парадигматична асиметрія), вказуються наслідки асиметрії словесного знака. У дослідженні зазначається, що словесні знаки як категорії лексичної семантики одночасно належать і семантичній структурі – одній з окремих субструктур загальної структури мови, і рівню лексики. Як семантичні категорії вони базуються на семасіологічних ознаках, а як категорії лексичного рівня мають також формальне вираження, тобто категоріям лексичної семантики властиве змістовно-формальне відбиття. Необхідно розрізняти семасіологічний і ономасіологічний підхід до їх вивчення, тобто кожну з категорій можна визначити у змістовому та значеннєвому планах. Із семасіологічного погляду гомосемні одиниці – це омолексемні полісемеми, з ономасіологічного – полісемемні омолексеми, а гетерогенні – полілексемні омосемеми й омосемемні полілексеми. З погляду співвідношення словесного знака й лексичного значення категорії лексичної семантики визначаються в аспекті топологічної / диференційної лінгвістики, проте структурний підхід до значення ще повністю не відповідає на питання взаємозумовленості знака та значення. Значення виникає в тих випадках, коли існують концептуальні зв’язки певного виду, що поєднують концепти як дискретні змістові сутності свідомості. Ці зв’язки можуть бути імплікаційними, порівняльно- класифікаційними та семіотичними (знаковими). Одним з основних положень лінгвістичної теорії є принцип довільності мовного знака, тобто як неумотивованість, як відсутність зв’язку між означувальним і означуваним, однак у системі мови мовний знак виявляється відносно мотивованим.

У статті досліджено проблему визначення типів міжмовних відношень на лексико-семантичному рівні. Розглянуто випадки еквівалентності, включення, пересічення та безеквівалентності на прикладі англійської та української фразеологічних систем.

Purpose. The article reveals the features of synonymy, paronymy and antonymy in the English terminology of cosmetology and aesthetic medicine, considers their functioning, and describes the dynamics of the prominent characteristics of these semantic processes.Methodology. The research material consisted of 1000 English terms of cosmetology and aesthetic medicine selected from the relevant English professional texts (scientific articles and didactic materials). The research is methodologically based on the systemic-structural approach, which enables synchronous analysis of language phenomena based on the connections and relationships between linguistic elements. The analysis of paradigmatic relations of the terminology was based on the principles of semantic field and thematic organization of terms. Descriptive and comparative methods were also applied.Results. A review of the literature confirmed the existence of multi-vector views on synonymy in terminology. The sources of synonyms in the terminology of cosmetology and aesthetic medicine are disclosed. The semantic and functional criteria of synonymy in the terminology are described, and the synonymous series available in it are revealed.The manifestation of antonymous relations as a regular principle of naming concepts with opposite meaning is clarified, and the differences between word-forming and lexical antonymy in the terminology of cosmetology and aesthetic medicine are shown. The use of paronyms is analyzed, and it is emphasized that a slight difference in spelling and pronunciation leads to incorrect replacement of one word with another and loss of information.Conclusions. The analysis of lexical and semantic features of terminology of cosmetology and aesthetic medicine has shown that synonymy and antonymy are common phenomena manifested on the lexical-semantic, derivational and stylistic levels. Each of theseypes of paradigmatic relations contributes to the development and enrichment of terminology of cosmetology and aesthetic medicine. As for paronymy, it is a linguistic universal that cannot be avoided despite the fact that it contradicts the principles of professional communication. This vision of the role of synonymy, antonymy and paronymy is generally consistent with the observations and conclusions of researchers who conducted similar studies in related terminological systems.Key words: semantic relations, systematic language, paradigmatic relations, term, lexical-semantic relations. Мета. Метою статті було розкриття особливостей синонімії, паронімії і антонімії в англійській термінології косметології та естетичної медицини, розгляд їх функціонування, опис динаміки провідних характеристик цих семантичних процесів.Методи. Матеріалом дослідження послугували 1 000 англійських термінів косметології та естетичної медицини, відібраних з відповідних англійських фахових текстів (наукових статей та науково-дидактичних матеріалів). Дослідження методологічно ґрунтується на системно-структурному підході, який дозволяє здійснювати синхронний аналіз мовних явищ на основі зв’язків і відношень між мовними елементами. Аналіз парадигматичних відношень термінології відбувався на основі принципів семантичного поля та тематичної організації термінопонять. Було також застосовано описовий та порівняльний методи.Результати. Здійснений огляд літератури підтвердив існування різновекторних поглядів на синонімію в термінології. Визначено джерела поповнення синонімів у термінології косметології та естетичної медицини. Описані семантичні і функці-ональні критерії синонімії в зазначеній термінології, виявлені наявні в ній синонімічні ряди.З’ясований вияв антонімічних відношень як регулярного принципу найменувань понять з протилежним значенням, показано відмінності між словотвірною і лексичною антонімією в термінології косметології та естетичної медицини. Проаналі-зовано використання паронімів та підкреслено, що незначна відмінність у написанні і вимові призводить до неправильної заміни одного слова іншим та втрати інформації.Висновки. Проведений аналіз лексико-семантичних особливостей косметології та естетичної медицини показав, що сино-німія і антонімія є у ній поширеними явищами, які маніфестуються на лексико-семантичному, дериваційному та стилістич-ному рівнях. Кожний з цих типів парадигматичних відношень сприяє розвитку і збагаченню термінології. Щодо паронімії, то вона є мовною універсалією, якої неможливо уникнути, попри те, що вона суперечить принципам фахового спілкування. Таке бачення ролі синонімії, антонімії та паронімії в термінології косметології та естетичної медицини загалом узгоджується зі спостереженнями та висновками дослідників цих явищ в споріднених або близьких за тематикою терміносистемах.Ключові слова: семантичні відношення, системність мови, парадигматичні відношення, термін, лексико-семантичні відношення.

У статті розглянуто зони перетину метамов термінографічної критики й лінгвістичної експертології як самостійних наукових міждисциплінарних напря-мів і рівнозначних розділів прикладної лінгвістики, що має місце в українському мовознавстві. З’ясовано, що на перетині цих метамов утворюються «дзеркальні» терміно-семантичні групи, а зазначені метамови тісно взаємодіють і взаємозбага-чуються термінами. Виявлено, що метамова термінографічної критики більшою мірою поповнюється термінами лінгвістичної експертології, оскільки остання є менш відкритою системою, а на перетині цих метамов терміни утворюють синонімні відношення, меншою мірою – гіперо-гіпонімні й антонімні. Відстежено, що мета-мова-реципієнт, запозичуючи термін, спеціалізує зміст його поняття або розширює значення поняття, утворюючи міжсистемну полісемію. Доведено, що наявність у зоні перетину метамов термінографічної критики й лінгвістичної експертології різного типу семантичних зв’язків між їхніми ядерними одиницями засвідчує відбирання кращого відповідника поняттю, їхню неоднорідність за структурою, а також незавер-шеність розбудови терміносистем. Перспективним є створення словника метамови термінографічної критики й урахування під час репрезентування його параметрів виявлених епідигматичних і парадигматичних зв’язків усередині системи й між іншими терміносистемами.

Мета роботи: проаналізувати одиниці лексико-семантичної групи на позначення посуду та іншого кухонного начиння в українській і польській мовах, простежити спільні і відмінні семи вибраних лексем, систематизувати вибрані одиниці відповідно до проведеного семантичного аналізу підгруп ЛСГ «посуд», з’ясувати спільні й різні елементи значень однакових чи схожих за звучанням слів, описати системні відношення між одиницями однієї групи, здійснивши компонентний аналіз лексем обох мов.

Нетреба Г. О. Функціонування лексико-семантичного поля посесивності на матеріалі роману А. Гейлі "Остаточний діагноз" : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. керівник О. В. Шевчук. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 64 с.
UA : Робота викладена на 64 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 57 джерел, 1 додаток. Об’єкт дослідження: є семантичне поле посесивності у сучасній англійській мові. Мета роботи: є особливості функціонування лексико-семантичного поля посесивності в тексті роману А. Гейлі «Остаточний діагноз». Теоретико-методологічні засади: ґрунтуються на роботах вітчизняних та зарубіжних вчених, присвячених поняттю лексико-семантичного поля посесивності в сучасній лінгвістиці (В. фон Гумбольдт, О. М. Селіверстова, О. С. Ахманова, Й. Трір та ін.). Отримані результати: Найбільш вживаною посесивною конструкцією ми виявили N + N, тому що вона є більш компактною і переважно використовуються у розмовному стилі сучасної англійської мови. Велика група прикладів конструкції N+N в якості першого компонента містить власні імена. Коли ми розглядаємо власні імена, необхідно відзначити, що лінгвісти не визначають власні імена значущими лексичними одиницями, та вони не мають єдиної думки на предмет їх семантичного змісту. Більшість власних імен перекладається завдяки енциклопедичним знанням у визначенні власних назв. При перекладі дуже важливо розуміти значення власної назви, світогляд і досвід перекладача, так як значення власної назви постає як набір енциклопедичних відомостей про об’єкт. Серед ряду досліджуваних посесивних конструкцій найчастіше використовувалися конструкції N+N та N’s+N, відсоткове співвідношення цих конструкцій майже однакове (45% N+N та 46% N’s+N).
EN : The work is presented on 64 pages of printed text. The list of references includes 57 sources , 1 addition. The presented paper deals with the functioning of the lexical-semantic field of the possessiveness in the novel “The Final Diagnosis” by A. Hailey. The object of the work can be defined as semantic field of possessiveness in the literary text. The aim of the research consists in analyzing the semantic field of possessiveness in the novel “The Final Diagnosis” by A. Hailey. It determined the accomplishment of such objectives as: - to define the concept of “lexical-semantic field”; - to identify the main distinguishing features of the lexical-semantic field; - to consider the principles of classification of the lexical-semantic field; - to define and clarify the origin of the phenomenon of "possessiveness"; - to study the parts of speech that are characterized by the presence of possessiveness; - to identify the factors that affect the usability of the structure N + N, N’s N in A. Hailey’s novel “The Final Diagnosis”; - to identify the factors that affect the usability of the construction N + of + N in A. Hailey's novel "The Final Diagnosis"; - to make a comparative description of the use of constructions in A. Hailey's novel "The Final Diagnosis". Based on the considered theoretical materials, in the course of the research the possessive constructions in the novel by A. Hailey “The Final Diagnosis” were analyzed. Factors influencing the applicability of the possessive construction were mentioned and a comparative analysis of the possessive constructions in the novel was made.

Мозгин А. В. Лексико-семантичне поле «Людина» у нортумбрійському діалекті англійської мови : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. керівник О. І. Лужаниця. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 65 с.
EN : The work is presented on 65 pages of printed text. The list of references includes 75 sources. The object of the given study is the lexical-semantic field HUMAN in the Northumbrian English in the end of the 19 century. The purpose is to analyze the structure the lexical-semantic field HUMAN in the Northumbrian English in the end of the 19 century. The theoretical and methodological foundations: the research is based on the works of national and foreign scientists devoted to actual problems of the concept theory (V.I. Karasyk [Karasyk 2005], D. S. Likhachev [Likhachev 1997], O. S. Kubryakova [Kubryakova 2004], Y. A. Sternin [Sternin 2003], Z. D. Popova [Popova 2003]), in particular the works related to the study of conceptual model creation problems (O. O. Potebnya [Potebnya 1993 ], M. V. Pimenova [Pimenova 2004], N.V. Kryuchkova [Kryuchkova 2005], M. L. Kovshova [Kovsevaya 2006]). The obtained results: the nuclear zone of the lexical-semantic field HUMAN in the Northumbrian English in the end of the 19 century is formed by the most prototypical representatives of the categories, which share the maximum of common properties with the remaining members of these categories namely the human subjective evaluable characteristics and the minimum of properties with members of other categories such as the human activities spheres, the life space and the life/death. The nuclear-peripheral structure of the lexical-semantic field HUMAN is subordinated to the semantic peculiarity: from general to individual, from semantically obligatory to optional. All the constituents of this lexical-semantic field are associated with hyperon-hyponymic, that is, genus-species, relations in the lexical system of the in the Northumbrian English in the end of the 19 century.
UA : Робота викладена на 65 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 75 джерел. Об'єкт дослідження: лексико-семантичне поле «Людина» в нортумбрійському діалекті англійської мови наприкінці 19 століття. Предмет дослідження: лексичні одиниці, які входять до складу лексико-семантичного поля «Людина» в нортумбрійському діалекті англійської мови наприкінці 19 століття. Мета даного дослідження – виявлення і аналіз складових лексико семантичного поля «Людина» в нортумбрійському діалекті англійської мови наприкінці 19 століття. Теоретико-методологічні засади: звернення сучасної наукової думки до проблем дослідження лексико-семантичного поля та функціонування мовних одиниць, що входять до його складу (Г.А. Уфімцева, Л.М. Васильєв, Ю.Д. Апресян, І.М. Кобозева, О.О. Селіванова, З.Н. Вердієва та ін.). Отримані результати. Ядерну зону семантичного поля «Людина» формують найбільш прототипові представники категорій, які поділяють максимум загальних властивостей із рештою членів цих категорій і мінімум властивостей із членами інших категорій. Ядерно-периферійне структурування семантичного поля підпорядковано семантичній ознаці: від загального до окремого, від семантично облігаторного до факультативного. Усі конституанти семантичного поля «Людина» пов’язані гіперон-гіпонімічними, тобто родо видовими, відношеннями в лексичній системі мови.

Посібник з дисципліни «Сучасна українська літературна мова» (розділи «Лексикологія», «Фразеологія», «Лексикографія») укладено з урахуванням вимог, що висуваються до практики викладання профілюючих дисциплін у вищій школі. Велику увагу приділено аналізу парадигматичних відношень лексико-семантичної системи української мови, національним особливостям формування лексичного і фразеологічного фонду. У навчальному посібнику подано завдання і вправи, систематизовані відповідно до кожної теми з розділів «Лексикологія», «Фразеологія», «Лексикографія» курсу «Сучасна українська літературна мова». Розроблено плани проведення практичних занять, подано списки основної (на початку) і додаткової(до кожного заняття) літератури, запропоновано вправи різної складності і характеру (аналітичні, дослідницькі, творчі), подано завдання до самостійної роботи, наведено питання до екзамену. Матеріали до практичних занять спрямовують роботу студентів на поглиблене опрацювання спеціальної літератури, зокрема з історії формування лексичного шару, з історії укладання словників, на вивчення дискусійних питань, що має вагоме значення в підготовці вчителя-словесника. Для студентів факультету української філології.

У публікації розглянуто семантичні особливості міжмовних омонімів у близькоспоріднених мовах, проаналізовано семантичні відношення між українськими та білоруськими лексемами, охопленими повною міжмовною омонімією.

Досліджено семантичні особливості повних міжмовних омонімів в українській і білоруській мовах, зокрема розкрито зміст поняття “міжмовна омонімія”, уточнено критерії розмежування міжмовних омонімів і паронімів, окреслено принципи класифікації міжмовних омонімів у сучасній лінгвістичній науці, проаналізовано семантичні відношення між українськими та білоруськими лексемами, охопленими повною міжмовною омонімією.