Добірка наукової літератури з теми "Світовий інтеграційний процес"

Сучасні міжнародні відносини є поєднанням відносно автономних видів, у першу чергу політичних (дипломатичних і військових), економічних, культурних та медіа­відносин. Інтеграційні процеси є багатогранним і складним явищем, тому що вони досить складно піддаються аналізу і не мають єдиної та остаточної типології. Питання дослідження інтеграції напряму пов’язані з інтеграційними процесами в реальному світі, спрямовані на виявлення загальних тенденцій, причини, умов та основних рис цього явища. Інтеграція визначає закономірності розвитку сучасного світу, бо під її впливом відбуваються зміни глобальної структури, глобального управління і нова інтеграційна структура має забезпечити активний розвиток людства в цілому. Це основний критерій та принцип сучасного світу і відповідно до цього. Процесу інтеграції протиставляється процес дезінтеграції. Ці процеси тісно пов’язані між собою. Навіть активний інтеграційний розвиток може зупинитись у разі домінуючих дезінтеграційних тенденцій. Роль дезінтеграції полягає не лише в запереченні інтеграції, але вона також створює імпульс для нової конфігурації на регіональному просторі. Процеси інтеграції та дезінтеграції набувають все більшої актуальності у сучасній світовій політичній системі.

У статті актуалізовано та схарактеризовано сучасні вимоги до майбутнього педагога об’єднаної Європи. Розкрито головні завдання освіти й педагогічної діяльності викладача в контексті європейських інтеграційних процесів. Звернено увагу на процес інтеграції вищої школи у європейський освітній простір як якісно новий етап міжнародних відносин у цій галузі, основними ознаками якого є: інтенсифікація традиційних міжнародних зв’язків; уніфікація освітніх систем різних країн; нові форми освіти, що виникли на основі використання інформаційних технологій; виникнення ринку освітніх послуг і зростання конкуренції на ньому; інтеграційні процеси в освіті; світовий освітній простір. Наголошується на основних положеннях Педагогічної Конституції Європи, в якій представлено перелік нових вимог до особистості педагога об’єднаної Європи ХХІ ст., високий професіоналізм і компетенції якого спрямовуються на формування повноформатного суб’єкта європейського процесу. Представлено низку компетентностей і прикметних особливостей особистості майбутнього європейського педагога, а також типи навичок майбутнього фахівця «hard skills» і «soft skills» та їхні складники. Розглянуто формулу «Чотири К» Програми освітнього альянсу «Партнерство з навчання у ХХІ столітті», що передбачає: креативність, кооперацію, критичне мислення та комунікативні навички. З’ясовано, що процеси євроінтеграції посилюють тенденції щодо зростання професійних вимог до майбутнього викладача, де професіоналізм педагога є своєрідними щаблями, етапами його руху до високих показників педагогічної праці з притаманними йому відповідними рівнями й показниками.

Успіх розвитку економіки будь-якої країни світу визначається успішними чи невдалими діями керівництва уряду. Такі дії базуються на макроекономічній політиці, яка в умовах постійно зростаючої відкритості національних економік визначається не в останню чергу позицією країни у світовому економічному просторі. У статті проаналізовано сутність глобалізаційних та інтеграційних процесів в економіці, зокрема висвітлено форми прояву впливу глобалізаційних та інтеграційних процесів на національні економіки. Глобалізація відкриває найширші можливості для розвитку та зростання економіки, але темпи її поширення нерівномірні. Процес інтеграції у світове господарство відбувається в одних країнах швидше, ніж у інших. Ті, кому вдалося досягти інтеграції, мають більш високі темпи зростання та скорочення бідності. Підвищення рівня життя створило можливості для розвитку демократії та прогресу у вирішенні таких проблем, як захист економічної безпеки держави. Економічна “глобалізація” – це історичний процес, що є результатом інновацій у суспільстві та технічного прогресу. Під цим терміном розуміють постійно зростаючий ступінь інтеграції країн світу, в основному за рахунок торгових і фінансових потоків. Зрозуміло, що глобалізація впливає на всі сторони соціально-економічного життя практично кожної країни світу, і цей процес є об’єктивним і незворотним. У світовій економіці, що глобалізується, залишається все менше місця для національної економічної автономії, а це означає, що національні уряди поступово втрачають контроль над економічним розвитком країни.

Глобалізаційні та інтеграційні процеси в суспільстві, динамічний розвиток медичних технологій, визнання світовою спільнотою проблеми фізичного, морального і соціального здоров’я як головного показника соціально-економічної зрілості, культури й успішності держави, соціальний запит на якість медичних послуг зумовлюють особливі вимоги до професійної діяльності середнього медичного персоналу загалом і медичних сестер зокрема. Медична сестра повинна успішно володіти фундаментальними та спеціальними знаннями й уміннями в питаннях комплексного догляду за пацієнтами, надавати медичну допомогу, що відповідає принципу гуманності, національним і світовим професійним стандартам, активно здійснювати профілактичну діяльність у сфері охорони здоров’я. У виконанні своїх фахових обов’язків медична сестра має керуватися нормами професійної моралі й етики. Важливість професійних та особистісних рис актуалізує необхідність удосконалення змісту формування професійної етики майбутніх медичних сестер у навчально-виховному процесі, зокрема під час вивчення дисциплін соціально-гуманітарної, психолого-педагогічної, професійно-практичної підготовки, проведення навчально-дослідної, виховної роботи, виробничих практик, що визначено галузевими стандартами вищої медичної освіти.

Мета роботи – висвітлення розвитку понятійно-категорійного апарату в освітній галузі. Основна частина. У статті розглядаються теоретичні концепції динаміки та розвитку понять в освітньому процесі. В умовах інтеграційних устремлінь України важливим є осмислення перспектив розвитку вітчизняної науки, включно з освітою, понятійно-категорійного апарату педагогіки з метою гармонізації зі світовими та європейськими векторами. Доведено, що системний рівень наукових понять, що відображає ступінь розвитку його теорії і розкриває взаємозв’язок об’єктів і різноманіття пізнавальних ситуацій, що виникають під час навчання, виховання особистості, і дозволяє учаснику чітко окреслити предмет дослідження та побудувати його послідовну концепцію. Враховуючи технічні нововведення сучасної педагогічної науки, було припущено, що чітка система понять є невід’ємною складовою освітнього процесу. Актуальність дослідження авторами обумовлена суб’єктивною детермінацією понятійно-категорійного апарату, що проявляється у загальних тенденціях у різних наукових галузях. На основі сутнісного аналізу понять “людина”, “індивід”, “особистість” та їх експлікації доведено різноплановість тракту­вання понятійно-категорійного апарату у вітчизняному та зарубіжному наукових просторах. Обґрунтовано необхідність вивчення основних тенденцій розвитку понятійно-категорійного апарату педагогічної науки. Було виокремлено тріаду педагогічних понять “людина”, “індивід”, “особистість”. Висновки. Підсумуємо, що освітній понятійно-категоріальний апарат є однією з умов розвитку світової педагогічної культури як цілісної якості, що забезпечує розвиток індивідуальної педагогічної культури, оволодіння науковими теоріями, освітніми технологіями в єдиному, багатокультурному інформаційному та освітньому просторі. Оскільки педагогічна система понять стає інструментом пошуку нових орієнтирів, які розвивають освітню галузь та сприяють всебічному розвиткові особистості.

Світовий досвід у сфері освіти показує готовність до того, аби дати можливість дітям з особливими освітніми потребами та людям з інвалідністю знайти своє місце у суспільстві. У статті проаналізовано значення психологічної готовності підготовки майбутніх педагогів як одну з необхідних умов ефективного здійснення професійної допомоги під час інклюзивного освітнього процесу. Визначено компоненти психологічної готовності майбутніх педагогів, вчителів-асистентів до професійної діяльності. Висвітлено вплив психологічної готовності на формування професійної самосвідомості студентів – майбутніх фахівців. Важливість дослідження розкрито через аналіз науково-педагогічної літератури з питань психологічної готовності до упровадження інклюзивної освіти та важливості цього процесу для реалізації природного потенціалу дітей з особливими освітніми потребами. Визначено важливість соціально-психологічної адаптації дитини в загальноосвітньому просторі та роль вчителя у цьому процесі. Стратегія розвитку національної системи освіти повинна формуватися адекватно до сучасних інтеграційних і глобалізаційних процесів. Сприяти реалізації цієї стратегії має належним чином організована і запроваджена у практику інклюзивна освіта, яка в Україні повинна співіснувати із загальною і спеціальною, що зумовлює створення комфортного середовища для дітей з різними стартовими можливостями. Все це відповідає пріоритетам державної політики, що окреслені в Національній доктрині розвитку освіти в Україні, які полягають в: особистісній орієнтації освіти; створенні рівних можливостей для дітей та молоді у здобутті якісної освіти; забезпеченні варіативності здобуття базової або повної загальної середньої освіти відповідно до здібностей та індивідуальних можливостей.

У статті розглянуто правові засади підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Досліджено процес реалізації політичного курсу України, як європейської держави, що прагне рівноправного взаємовигідного партнерства з ЄС, на інтеграцію до ЄС та його впливу на зовнішньоекономічні зв’язки і зміцнення позицій у світовій системі міжнародних відносин. Доведено зв'язок особливого географічного розташування країни (між Європою і Азією) та багатовекторності зовнішньополітичної орієнтації (східний – країни СНД, західний – Польща, Західна Європа, США та південно-східний – Болгарія, Туреччина, країни Сходу), наведено аргументи на користь розвитку співпраці України з ЄС. Доведено, що поєднання поглибленого цільового регуляторного наближення з фокусом на участі в європейських ланцюгах створення доданої вартості, промислового аутсорсингу; ширшого залучення України до програм «Горизонт 2020» та COSME; обміну новітніми технологіями, є потенційними напрямами співробітництва України та ЄС.

Велике значення для розвитку національної економіки, набуття нею рис, притаманних ринковій економіці, має процес входження України до системи міжнародних економічних відносин. Поглиблення участі України в європейських та світових інтеграційних процесах супроводжується збільшенням кількості підприємств, що здійснюють свою діяльність у зовнішньоекономічній сфері. Проведене у статті дослідження встановило, що важливою умовою успішного функціонування підприємства, де ЗЕД – основний вид діяльності, є створення досконалої системи оцінки результатів експортно-імпортних операцій, рівень яких характеризується ефективністю їх здійснення та базується на критеріях ефективності та результативності, які у сукупності характеризують рівень розвитку ЗЕД підприємства. Дослідження методологічних підходів до оцінки розвитку ЗЕД підприємства дає змогу стверджувати, що загальноприйнята методика його визначення відсутня. Важливим для розвитку національної економіки, набуття нею рис, властивих ринковій економіці, є процес входження України в систему міжнародних економічних відносин. Поглиблення участі України в європейських та світових інтеграційних процесах супроводжується збільшенням кількості підприємств, що працюють у зовнішньоекономічній сфері. Вивчення методологічних підходів до оцінки розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємства свідчить про те, що загальновизнаний метод його визначення відсутній. У результаті дослідження узагальнено методичні підходи до оцінки розвитку ЗЕД підприємства, проведено порівняльний аналіз тих методичних підходів, які орієнтовані на ефективність ЗЕД. Порівняльний аналіз дав змогу встановити, що оцінка розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств повинна проводитися на основі економіко-математичних методів та методів експертних оцінок. Дослідження показує, що майже у всіх підходах, які ми розглядали, одним із ключових моментів у вивченні зовнішньоекономічної діяльності підприємства є визначення чинників, що впливають на ефективність експортного потенціалу. Проблема вибору відповідних критеріїв для аналізу зовнішньоекономічної діяльності залишається відкритою, що дасть змогу окремим підприємствам залежно від виду, масштабу їхньої діяльності адекватно оцінити рівень свого розвитку та визначити шляхи подальшого розвитку. Ми вважаємо, що найефективнішим методом виявлення чинників, що мають значний вплив на розвиток експортної діяльності підприємств і до якого схиляються багато дослідників, є метод експертних оцінок.

Особливого розвитку у світовій економіці набуває ідея теорії мондеалізму, яка зводить розвиток інтеграційних процесів до неминучості об’єднання численних інтеграційних об’єднань в єдиний уніфікований глобальний простір. Основою такого гіпотетичного утворення вважається трансконтинентальний простір, який об’єднає країни та регіони, які найбільш інтенсивно інтегруються.

Мировой опыт реструктуризации текстильного и швейного производства демонстрирует основные черты ее проведения, которые могут способствовать выявлению направлений развития интеграции в Республике Беларусь. Возможными путями применения данного опыта в Республике Беларусь являются характеристики реструктуризации текстильной промышленности в отдельных странах.

Дисертація присвячена поглибленню теоретико-методичних засад дослідження розвитку економічного співробітництва країн ШОС у контексті світових інтеграційних процесів та обґрунтуванню пріоритетів економічного співробітництва України з країнами ШОС.
У роботі запропоновано методичний підхід до дослідження розвитку економічного співробітництва в умовах світових інтеграційних процесів на прикладі ШОС. На підставі дослідження економічної взаємодії країн ШОС розроблено її інституційно-функціональний формат, в якому на основі задекларованої у Декларації ШОС мети визначено її суб’єкти, об’єкти, інститути та важелі впливу, що мають бути спрямовані на успішну реалізацію спільних проектів в межах ШОС. Охарактеризовано специфічні риси економічної взаємодії країн ШОС. З метою обґрунтування стратегічних напрямків розвитку ШОС з урахуванням чинників зовнішнього та внутрішнього середовища, а також цілей та мотивів країн-членів ШОС і ШОС в цілому розроблено механізм формування стратегічних пріоритетів поглиблення економічної інтеграції в межах ШОС з урахуванням напрямів її співпраці з Україною. Проведений у відповідності з ним аналіз довів, що в довгостроковій перспективі доцільною буде реалізація наступних стратегічних пріоритетів розвитку ШОС: розширення низки країн-учасниць ШОС, збільшення впливу об’єднання за рахунок збільшення масштабів його діяльності, розвиток транспортно-логістичних систем, підвищення глобальної конкурентоспроможності, тобто реалізація заходів щодо формування статусу світового лідера. З метою комплексного оцінювання зовнішньоторговельних потоків країн ШОС в межах інтеграційного об'єднання та ступеня впливу на них рівня економічного розвитку та інших показників побудовано систему мультигравітаційних моделей зовнішньої торгівлі країн ШОС та проведено їх регресійний аналіз, що дало змогу обґрунтувати вектори перспективної економічної взаємодії: транспортно-логістичний та інноваційно-інвестиційний. На підставі комплексного дослідження чинників розвитку зовнішньоторговельної діяльності та побудови гравітаційної моделі експортних та імпортних потоків України та країн ШОС обґрунтовано пріоритети економічного співробітництва України з країнами ШОС.

Бугрім Д. С. Інтеграційні процеси у світовій економіці та їх вплив на міжнародну міграцію : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 073 "Менеджмент" / наук. керівник С. М. Григор’єв. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 67 с.
UA : Об’єкт дослідження: інтеграція та міграція як процеси у світовому господарстві Предмет дослідження: зв’язки між країнами інтеграційних об’єднань. Мета роботи: вивчення теоретико-методологічних й методичних аспектів функціонування та розвитку міжнародної економічної інтеграції та міжнародної робочої та академічної міграції, а також виявлення взаємозв’язку цих процесів. Методи дослідження: критичного, історично-логічного та діалектичного аналізу і синтезу, наукової абстракції, індукції та дедукції, узагальнення та порівняння, а також графічний метод. Крім того, були використані спеціальні методи економічного, статистичного, а також стратегічного і контент-аналізу. В роботі студентом визначено, що міжнародна економічна міграціє є одним з проявів глобалізації та окремим видом міжнародних економічних відносин, який впливає та стимулює розвиток міграційних процесів усередині певних об’єднань, та в усьому світі. Здобувачем з’ясовано теоретичні основи інтеграційних процесів у світовій економіці, аналіз торговельних зв’язків між країнами Європейського Союзу та Північноамериканської зони вільної торгівлі, аналіз сучасного стану інтеграційних об’єднань (на прикладі ЄС та НАФТА), виявлення перспектив розвитку інтеграційних об’єднань. В роботі виявлено та узагальнено визначення міжнародної міграції, види та характеристика цих процесів, а також їх взаємозв’язок з інтеграцією. В третьому розділі кваліфікаційної роботи визначено перспективи розвитку міграційних процесів в умовах глобалізації та пандемії, виявлений вплив інтеграції на міграційні потоки з України, а також досліджені найбільш та найменш привабливі напрямки для академічної та робочої міграції з України.
EN : The object of research: integration and migration as processes in the world economy The subject of research: relations between the countries of integration associations. The purpose of the research: to study the theoretical and methodological and methodological aspects of the functioning and development of international economic integration and international labor and academic migration, as well as to identify the relationship between these processes. The research methods: critical, historical-logical and dialectical analysis and synthesis, scientific abstraction, induction and deduction, generalization and comparison, as well as graphic method. In addition, special methods of economic, statistical, as well as strategic and content analysis were used. The student identifies that international economic migration is one of the manifestations of globalization and a separate type of international economic relations, which affects and stimulates the development of migration processes within certain associations and around the world. The applicant clarified the theoretical foundations of integration processes in the world economy, analysis of trade relations between the European Union and the North American Free Trade Area, analysis of the current state of integration associations (for example, the EU and NAFTA), identifying prospects for integration associations. The paper identifies and summarizes the definition of international migration, types and characteristics of these processes, as well as their relationship with integration. The third section of the qualification work identifies prospects for the development of migration processes in the context of globalization and pandemic, identifies the impact of integration on migration flows from Ukraine, and explores the most and least attractive areas for academic and labor migration from Ukraine.

Кваліфікаційна робота магістра складається з трьох розділів. Об’єктом дослідження є процес розвитку зовнішньоекономічної діяльності Одеського регіону за умов світової інтеграції. У роботі розглянуто теоретичні аспекти зовнішньоекономічних зв’язків регіонів України, чинники, які впливають на них, а також наведено методику їх оцінювання. Проаналізовано зовнішньоторговельні зв’язки Одеського регіону в контексті світових інтеграційних процесів, розглянуто проблеми та чинники здійснення цих зовнішньоекономічних зв’язків, а також проведено аналіз міжнародних інвестиційних зв’язків Одеського регіону із країнами ЄС. Запропоновано основні напрями формування ефективних зовнішньоекономічних зв’язків Одеського регіону в умовах європейської інтеграції, розглянуто шляхи покращення інвестиційного потенціалу Одеського регіону та перспективи розвитку зовнішньоекономічних зв’язків Одеського регіону з ЄС.
Master's qualification work consists of three sections. The object of research is the process of development of foreign economic activity of the Odessa region in conditions of world integration. The theoretical aspects of foreign economic relations of the regions of Ukraine, factors affecting them, as well as the method of their evaluation are presented. The foreign trade links of the Odessa region in the context of world integration processes are analyzed, problems and factors of implementation of these foreign economic relations are considered, as well as the analysis of international investment ties of the Odessa region with the EU countries has been carried out. The main directions of formation of effective foreign economic relations of the Odessa region in the conditions of European integration are offered, ways of improving the investment potential of the Odessa region and prospects of development of foreign economic relations of the Odessa region with the EU are considered.