Добірка наукової літератури з теми "Санітарно-гігієнічний стан"

Технологічні режими охолодження м’яса в охолоджувальній (t = -1 ºС) та холодильній (t = -12 ºС) камерах не чинять бактеріостатичний вплив на життєдіяльність плісеневих грибів. Найбільша зараженість плісеневими грибами повітряного середовища та штукатурки стін камер (охолоджувальних і холодильних) спостерігалася в їх нижній частині на висоті 0,5 м від підлоги. Дотримання вимог технологічних процесів зберігання м’ясної сировини, якісна дезінфекція забезпечать задовільний санітарно-гігієнічний стан охолоджувальних та холодильних камер. Technological modes of meat cooling in the cooling (t = -1 ºC) and cold (t = -12 ºC) cells do not have a bacteriostatic effect on the life of molds. Most fungi contamination of air and plaster walls of the chamber (cooling and refrigeration) was observed in their lower end at a height of 0.5 m above the floor. Compliance with process storage of raw meat, high-quality disinfection provide satisfactory sanitary conditions of cooling and cold storage.

Стаття присвячена висвітленню проблем гігієни харчування на ІІ Українському санітарно-харчовому з’їзді в Одесі у 1936 р. Проблема споживання безпечних харчових продуктів була завжди актуальною для людства. Ця ж проблема потребувала негайного вирішення і в Україні у другій половині 30-х рр. ХХ ст. – в умовах пережитого голодомору і тогочасних змін державної політики країни. Саме через це питання поліпшення харчування почали розглядатися на Першому Всеукраїнському санітарно-харчовому з’їзді (1934 р.) і продовжувалися на ІІ Українському санітарнохарчовому з’їзді у 1936 р. в Одесі. З’ясовано, що в українській історіографії відсутнє наукове дослідження щодо ґрунтовного розгляду діяльності ІІ Українського санітарно-харчового з’їзду, котрий відігравав важливу роль для розвитку гігієни харчування як наукової, так і поліпшення практичної галузі в Україні у 1930-х роках. Метою дослідження є на основі доступних джерел і літератури розглянути питання гігієни харчування на ІІ Українському санітарно-харчовому з’їзді у 1936 р. Ця розвідка є однією зі складових, яка сприятиме кращому розкриттю проблеми розвитку гігієни як науки в Україні у міжвоєнний період 1921-1941 рр. Методологія даного дослідження ґрунтується на сукупності принципів об’єктивності, історизму та системного аналізу фактів і подій. Використано методи теоретичного дослідження, історіографічного, джерелознавчого та термінологічного аналізу. Встановлено, що ІІ Український санітарно-харчовий з’їзд 1936 р. підвів підсумки щодо гігієнічного стану підприємств харчової промисловості країни за останні три роки; визначив завдання подальшої гігієнізації виробництв на харчових підприємствах. Обговорено доповіді з питань санітарної характеристики і гігієнізації виробництв в окремих галузях харчової промисловості й окремих територіальних районах; торгівлі харчовою продукцією в Україні і завдання її санітарно-гігієнічного поліпшення; чергові питання гігієни громадського харчування; санітарно-гігієнічний контроль якості харчових продуктів; профіль і підготовка санітарно-харчових кадрів. Розглянуто науково-дослідні питання: пришвидшені методи хімічного дослідження харчових продуктів, бактеріоскопічні методи дослідження харчових продуктів, діагностика токсину ботулізму у харчових продуктах і корелятивний зв’язок фізико-хімічних і бактеріологічних показників у харчових продуктах. Обговорено зміни до санітарно-харчового законодавства країни: проект санітарно-харчового кодексу, питання нормування солей тяжких металів у харчових продуктах і нормативи санітарно-гігієнічної оцінки харчових продуктів. Опрацьовані питання впровадження дієтичних продуктів у виробництво харчової промисловості.

Стоматологічна захворюваність у нашій країні достатньо велика. Тому слід очікувати подальшого її збільшення, якщо не будуть змінені в сприятливому напрямку умови, що впливають на розвиток захворювання. У розумінні комплексної охорони здоров’я дитини на перший план все більше виступає профілактична точка зору. Недивлячись на давно відомий факт, що “попереджувати легше, ніж лікувати”, профілактика карієсу в нашій країні довгий час знаходилась у забутті.Мета дослідження – вивчити стан твердих тканин зубів, тканин пародонта та гігієнічний стан порожнини рота у дітей, які мають можливість проживати у різних соціально-гігієнічних умовах.Матеріали і методи. Першочерговим етапом дослідження було проведене письмове анкетування дітей та їх батьків. Основними питаннями анкети для дітей були місце та умови проживання дітей, характер харчування, проведення профілактичних оглядів порожнини рота, вибір предметів та засобів догляду за порожниною рота.Результати досліджень та їх обговорення. Після оцінки клінічних показників у дітей, які входили до першої досліджуваної групи і проживали у сприятливих побутових умовах, мали можливість проводити профілактичні огляди та використовувати повною мірою необхідні предмети та засоби профілактики захворювань порожнини рота. Ми отримали такі результати: інтенсивність каріозного процесу станоновила 2,4–2,7, що відповідає низькому та середньому рівням інтенсивності карієсу, гігієнічний індекс дорівнював у середньому 1,8–2,0 бали, що свідчить про задовільний стан гігієни порожнини рота, папілярномаргінально-альвеолярний індекс становив від 10 до 25 %, тобто легкий ступінь запального процесу ясен, що може бути спричинене фізіологічною перебудовою зубних рядів та зубощелепної системи в цілому.Висновки. Дослідження, які ми провели, показали, що своєчасне та правильне використання профілактичних заходів призводить до зменшення рівня ураження карієсом, проведення санітарно-просвітньої роботи, регулярні профілактичні огляди сприяють поліпшенню гігієнічного стану порожнини рота пацієнтів.

Цимбалюк Н. А. Санітарно-гігієнічний стан урбоземів с.м.т. Степногірськ Запорізької області : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 101 "Екологія" / наук. керівник Н. І. Костюченко. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 74 с.
UA : Дана робота викладена на 74 сторінки друкованого тексту, з них 48 сторінок основного тексту, містить 7 таблиці, 10 рисунків та 4 додатки. Перелік використаної літератури включає 89 літературних джерел, , із них 11 іноземною мовою. Об’єктом дослідження є санітарно-гігієнічний стан і показники загальної токсичності урбоземів смт. Степногірськ з різним ступенем антропогенного навантаження. Предметом дослідження є загальна фітотоксичність і чисельність санітарно-показових організмів у ґрунті селітебної зони смт. Степногірськ. Методи дослідження: мікробіологічні, біоіндикаційні, аналітичні, статистичні. Метою кваліфікаційної роботи є дослідження санітарно-гігієнічного стану урбоземів смт. Степногірськ за мікробіологічними показниками та рівнем фітотоксичності. Теоретично та експериментально визначено: за показниками фітотоксичного ефекту (ФЕсер), обрахованого за трьома параметрами (висота рослин, довжина коренів, суха маса рослин), рівень пригнічення ростових процесів фітоіндикатора Triticum aestivum за вирощування на урбоземі з ділянок № 1 і № 3 визначає рівень токсичності ґрунту як слабкий, а з ділянки № 2 – середній. За показниками загального мікробного числа піщаний ґрунт дитячих майданчиків відповідає категорії помірно забруднений (ЗМЧ перевищувало в 4,1-13,9 рази нормативні показники); кількість coli-форм і ентеробактерій на 2-3 порядки перевищувала встановлені норми, що свідчить про значне фекальне забруднення піщаного ґрунту.
EN : In the work 74 pages 7 tables, 10 pictures were used 89 literary sources, including 11 in a foreign language. The object of the study is the sanitary and hygienic condition and indicators of the general toxicity condition of urbozems s.m.t. Stepnogorsk, Zaporozhye region with varying degrees of anthropogenic load. The subject of the study is the general phytotoxicity and the number of sanitary-indicative organisms in the soil of the residential area s.m.t. Stepnogorsk. Research methods: microbiological, indicator, analytical, statistical. The purpose of the qualification work is to study the sanitary and hygienic condition of urban soils s.m.t. Stepnogorsk on microbiological indicators and the level of phytotoxicity. Theoretically and experimentally determined: according to the phytotoxic effect calculated by three parameters (plant height, root length, dry weight of plants), the level of inhibition of growth processes of phytoindicator Triticum aestivum on urban soil from area № 1 and № 3, determines the level of soil toxicity as weak. Аrea № 2 has a medium level of toxicity. According to the indicators of the total microbial number, the sandy soil of playgrounds corresponds to the category of moderately toxic (the total microbial number exceeded the normative indicators by 4.1-13.9 times); the number of coli forms and enterobacteria was 2-3 orders of magnitude higher than the established norms, which indicates significant fecal contamination of sandy soil.