Добірка наукової літератури з теми "Самостійність України"

У статті розглянуті особливості здійснення прокурором процесуального керівництва досудовим розслідуванням під час кримінального провадження в процесі реформування конституційних норм законодавства. Авторами обґрунтовано самостійність цього інституту та звернено увагу на термінологічні розбіжності у Конституції України та Кримінальному процесуальному кодексі України щодо здійснення процесуального керівництва прокурором.

У статті досліджено роль та місце Служби безпеки України у системі розподілу влади режиму В. Янукови- ча. Виділенні особливості кадрової політики «сім’ї» Януковича по відношенню до керівництва Служби безпеки України у 2010–2014 рр. З’ясовано особливості процесу відсторонення В. Наливайченка з посади голови СБУ і мотиви призначення на цю посаду В. Хорошковського. Показано процес «кадрової чистики» керівного складу центрального СБУ, яка була ініційована В. Хорошковським з метою розташування на вакантні посади лояль- них йому та режиму осіб. Проаналізовано діяльність СБУ у 2010-2014 рр. Визначено, що ця служба поступово втрачала самостійність і фактично перестала протидіяти будь-яким загрозам з боку Російської Федерації. За ці чотири роки СБУ призупинила протидію загрозам сепаратизму в Автономній Республіці Крим, що з кожним роком наростали. Досліджено, що фактична бездіяльність СБУ і потурання інтересам ФСБ РФ, може вказувати на залежність ключових представників режиму і самого В. Януковича від вказівок з Кремля. Розглянуто мотиви зняття з посади директора департаменту архівного забезпечення СБУ В. В’ятровича. Скасування попередньої заборони, виданої В. Наливайченком у 2009 р., про заборону знаходження співробітників Федеральної служби без- пеки Чорноморського флоту Російської федерації на території України, з’ясовано межі впливу Кремля на підрив стратегічної безпеки України в Криму. Окрім того, зроблено спробу показати, як відбувалася підготовка до агресії РФ проти України, через нехтування стратегічними інтересами України і задоволення інтересів Кремля.

У статті розглядається економічна політика місцевого самоврядування протягом 1785–1870 рр. Основну увагу приділено феномену децентралізації, введеному міському положенню 1785 р., яке надавало самостійність у формуванні та розпорядженні фінансовими потоками з метою унезалежнення самоврядування від центральної влади. Досвід дореволюційної роботи самоврядування вкрай важливий для нашого часу, оскільки на сучасному етапі українського державотворення відбуваються реформи місцевого самоврядування за принципами децентралізації, тому зможе послугувати позитивними тенденціями розвитку. У статті робиться спроба проаналізувати наслідки широко задуманої реформи щодо економічної політики місцевого самоврядування, аналізуються прибутково-видаткова частина та принципи формування і використання бюджетів у різних регіонах України.

Дослідження спрямовано на розкриття проблем, з якими стикнулись вітчизняні підприємства будівельної галузі і підприємства суміжних галузей національної економіки України, що є замовниками або споживачами продукції будівництва. Обгрунтовано важливість ефективної роботи підприємств будівельної галузі для економіки в цілому. Наголошується на тому, що пошук механізмів підвищення ефективності функціонування підприємств будівельної галузі ускладнюється в умовах сьогодення процесами посилення політичної та фінансової кризи в Україні, що також гальмує розвиток інтеграційних процесів до європейського економічного простору. Окреслено вирішальну роль створення сприятливого інвестиційного підприємницького клімату, послідовний перехід від вітчизняних до європейських стандартів у будівництві, реформування законодавчої та нормативно-правової бази в галузі. За офіційними даними Державної служби статистики України проаналізовано динаміку обсягів виробленої будівельної продукції та обгрунтовано тенденції і наслідки змін в галузі. Доведено, що ефективність роботи підприємств будівельної галузі залежить від низки чинників, які є специфічними для підприємств цієї галузі, до основних з таких чинників віднесено: використання будівельної продукції можливе лише за місцем її виробництва та існує значна залежність галузі від природних факторів, що у випадку незапланованих подій негативно позначається на тривалості технологічного циклу та призводить до додаткових втрат ресурсів; особливості тимчасової взаємодії між підприємствами і організаціями різних галузей національної економіки під час створення будівельної продукції викликає необхідність техніко-економічних та техніко-технологічних внутрішньогалузевих та міжгалузевих зв’язків. Наголошується, що систематизовані характерні ознаки галузі є передумовами, на яких повинна ґрунтуватись антикризова стратегія розвитку підприємств, яка визначає пріоритетні напрями розвитку та механізм їхнього фінансування. Здійснено аналіз структури джерел фінансування капітальних інвестицій в Україні. Доведено складність умов функціонування будівельних підприємств, що підвищує відповідальність і самостійність у прийнятті управлінських рішень щодо забезпечення ефективності їх господарської діяльності в сучасних умовах інтеграції до ЄС. Окреслено орієнтири розвитку будівельних підприємств з урахуванням тенденцій, що склались у галузі та економіці України в цілому, що у подальшому дозволить сформувати антикризову стратегію розвитку галузі, спрямовану на інтеграцію вітчизняної економіки до європейського економічного простору.

У статті на основі низки джерел розглянуто перші кроки формування змін України як демократичної держави у сфері публічного управління. Визначено необхідність дослідження публічного управління, його ефективність і вплив на якість життя громадян і держави загалом. Відокремлено основні положення публічного управління, термінологію забезпечення значного підвищення ефективності управлінської діяльності внаслідок високого рівня громадської підтримки та консолідації суспільства навколо спільних цілей, взаємозв’язків із демократичними цінностями, принципами верховенства права, поваги до гідності людини, недискримінації, рівності, справедливості, безпеки, ефективності та ін. Розглянуто етап становлення публічного управління у радянський період. Висвітлені провідні думки політичних і громадських діячів періоду перебудови, а саме В. Черняка, Л. Лук’яненка, М. Швайка щодо покращення політичного й економічного становища у країні, можливості виходу із кризи, необхідності економічних реформ, закону про економічну самостійність України. Проаналізовано неефективність моделі публічного управління у радянський період, монополізацію влади, тотальний контроль усіх сфер життєдіяльності. Наведено думки сучасних науковців стосовно питання публічного управління І. Грицяка, С. Шергіна за вказаний період. Подано приклад процесу демократизації Радянського Союзу, яка супроводжувалася появою народних фронтів, суспільних об’єднань у республіках СРСР, без яких становлення громадянського суспільства було би неможливе. Зазначено про необхідність європейської інтеграції України з урахуванням наукових і практичних здобутків країн Європи визначити найефективніший шлях розбудови держави, що сприятиме розвитку та стабільності економіки країни та привабить іноземні інвестиції.

Стаття висвітлює проблему розвитку критичного мислення учнів на уроках англійської мови відповідно до вимог Концепції “Нова українська школа”, спрямованої на реформування та модернізацію системи загальної середньої освіти в Україні. Актуальність досліджуваної проблеми доведена аналізом офіційних документів, виданих Європейською Комісією, які є орієнтиром для національного уряду щодо запровадження змін у системі освіти. У статті розглянуто походження поняття “критичне мислення” і представлено сучасну дефініцію. Для глибшого усвідомлення цього поняття наведено його головні ознаки, а саме: самостійність, проблемність, вироблення рішення, аргументованість та соціальність. Автор доводить, що процес розвитку критичного мислення має характеристики технології (алгоритмізованість та координованість). З’ясовано, що урок у початковій школі має бути побудовано відповідно до структури технології. Автор виділяє три етапи такого уроку: вступний (евокація), головний та заключний. Особливу увагу приділено двом моделям розвитку критичного мислення учнів , які базуються на теоріях, представлених у зарубіжній науковій літературі і є рекомендованими до запровадження Міністерством освіти та науки України. Перша модель розроблена відповідно до дослідження К. Еґана, який наголошує на ролі мовного розвитку учня в розширенні його загального кругозору. Друга модель побудована на теорії множинного інтелекту Г. Ґарднера, адаптованої до умов навчання англійської мови в початковій школі. Ключові слова: початкова школа, уроки англійської мови, критичне мислення, Нова українська школа, технологія.

Пандемія COVID-19 призвела до перебудови освітнього процесу і переходу вищих медичних навчальних закладів із традиційної на дистанційну форму навчання. Використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій сприяє ефективному впровадженню дистанційного навчання не лише завдяки стрімкому технологічному прогресу, покращенню якості і доступності Інтернет-мережі, а й формуванню професійно орієнтованих знань, умінь і навичок; створенню умов для самооцінки, покращення якості підготовки студента. Мета – висвітлення використання інформаційно-комунікаційних технологій та інтерактивних методів навчання у вищих медичних навчальних закладах в умовах дистанційної форми навчання. Матеріал і методи. У роботі використано емпіричні методи дослідження: спостереження, аналіз і узагальнення. Матеріалом дослідження був навчальний процес у Тернопільському національному медичному університеті імені І. Я. Горбачевского МОЗ України в умовах дистанційної форми навчання. Результати. Для проведення дистанційного навчання використовують навчальну онлайн-платформу Moodle. Вона дозволяє студентам отримувати доступ до лекцій, навчальних матеріалів, проходити тестовий контроль та підготовку до складання іспиту Крок-1, Крок-2. Використання онлайн сервісу Microsoft Teams дає можливість проводити відеолекції, заняття в режимі реального часу, забезпечує комунікацію між викладачем і студентами, проведення опитувань, диспутів, контроль самопідготовки, підвищує мотивацію підготовки до заняття, сприяє командній роботі студентів. Завдяки застосуванню інтерактивних методів навчання («мозковий штурм», дискусія, кейс-метод) у студентів розвиваються клінічне мислення, комунікативність, уміння працювати в команді, самостійність, підвищуються інтенсивність засвоєння навчального матеріалу та здатність до його аналізу. Використання сучасних інтерактивних методів навчання у вищих медичних навчальних закладах підвищує мотивацію та самостійність студентів, допомагає нівелювати негативний ефект відсутності клінічної практики студентів-медиків (спілкування із пацієнтами, розбір історії хвороби, участь у оперативних втручаннях тощо) в умовах карантинних обмежень.

У дослідженні здійснено цілісний конституційно-правовий аналіз правової природи та сутності судової влади, основним структуроутворюючим і функціональним принципом організації якої запропоновано розглядати принцип поділу державної влади. В конституційній системі розподілу влади судова влада є самостійною і незалежною гілкою державної влади, що покликана служити суспільству та здійснювати правосуддя, вирішувати в судовому порядку правові спори та конфлікти. Судова влада визначає межі розсуду інших гілок державної влади, є правообмежувальним чинником у діяльності законодавчої, виконавчої влади та Глави держави. Відтак її роль у механізмі поділу влади полягає у стримуванні інших гілок державної влади від порушень конституційної законності, а також захисті прав і свобод людини та громадянина в державі. Запропоновано авторське визначення судової влади як самостійного виду державної влади, що має виключну компетенцію розглядати юридично значимі справи, вирішувати спори та конфлікти в суспільстві шляхом здійснення правосуддя, що реалізується судами в порядку, визначеному чинним законодавством з метою захист прав, свобод і законних інтересів людини. Доведено, що правозахисна функція судової влади є самостійна функція, що здійснюється у випадку порушення прав, свобод і законних інтересів людини. Систему засобів здійснення правозахисної функції судової влади розглянуто в широкому і вузькому розумінні. У широкому до таких засобів віднесено: засоби нормативно-правового забезпечення реалізації конституційного права на судовий захист; засоби контролю за дотриманням всіма суб’єктами, що беруть участь у реалізації конституційного права на судовий захист, положень нормативно-правових актів у вказаній сфері реалізації; засоби контролю за дотриманням суб’єктами, діяльність яких направлена на реалізацію конституційного права на судовий захист, встановлених державою правил їх реалізації. Вузьке розуміння включає засоби: зовнішньоорганізаційну діяльність реалізації права на судовий захист; внутрішньоорганізаційну діяльності у сфері судоустрою; відповідальність як засіб забезпечення конституційного права людини на судовий захист. Запропоновано визначення поняття судового права як самостійної галузі матеріального публічного права в національній правовій системі, що представляє собою сукупність юридичних норм, що має власний предмет правового регулювання, особливий метод правового регулювання, принципи правового регулювання, та заслуговує на прийняття власного кодифікованого джерела права. Ключовими напрямами конституційної реформи у сфері судоустрою названо правоконкретизацію і процесуалізацію правозахисної функції судової влади, що сприяють оптимізації правозахисного потенціалу судової влади в Україні.
В исследовании осуществлен целостный конституционно-правовой анализ правовой природы и сущности судебной власти, основным структурообразующим и функциональным принципом организации которой предложено рассматривать принцип разделения государственной власти. В конституционной системе разделения властей судебная власть является самостоятельной и независимой ветвью государственной власти, призвана служить обществу и осуществлять правосудие, решать в судебном порядке правовые споры и конфликты. Судебная власть определяет границы усмотрения других ветвей государственной власти, является правоограничительным фактором в деятельности законодательной, исполнительной власти и Главы государства. Поэтому её роль в механизме разделения властей состоит в сдерживании других ветвей государственной власти от нарушений конституционной законности, а также защите прав и свобод человека и гражданина в государстве. Предложено авторское определение судебной власти как самостоятельного вида государственной власти, имеет исключительную компетенцию рассматривать юридически значимые дела, разрешать споры и конфликты в обществе путем осуществления правосудия, реализуется судами в порядке, определенном действующим законодательством с целью защиты прав, свобод и законных интересов человека. Доказано, что правозащитная функция судебной власти является самостоятельной функцией, осуществляется в случае нарушения прав, свобод и законных интересов человека. Систему средств осуществления правозащитной функции судебной власти рассмотрено в широком и узком смысле. В широком к таким средствам отнесены: средства нормативно-правового обеспечения реализации конституционного права на судебную защиту; средства контроля за соблюдением всеми субъектами, участвующими в реализации конституционного права на судебную защиту, положений нормативно-правовых актов в указанной сфере реализации; средства контроля за соблюдением субъектами, деятельность которых направлена на реализацию конституционного права на судебную защиту, установленных государством правил их реализации. Узкое понимание включает средства: внешнеорганизационную деятельность реализации права на судебную защиту; внутриорганизационную деятельности в сфере судоустройства; ответственность как средство обеспечение конституционного права человека на судебную защиту. Предложено определение понятия судебного права как самостоятельной отрасли материального публичного права в национальной правовой системе, представляет собой совокупность юридических норм, имеет собственный предмет правового регулирования, особый метод правового регулирования, принципы правового регулирования, и заслуживает принятия собственного кодифицированного источника права. Ключевыми направлениями конституционной реформы в сфере судоустройства названо правоконкретизацию и процессуализацию правозащитной функции судебной власти, способствуют оптимизации правозащитного потенциала судебной власти в Украине.
The analysis of legal nature and essence of the judiciary, the main structural and functional principle of the organization of which is proposed to consider the principle of separation of state power. The judiciary determines the limits of discretion of other branches of government, is a restrictive factor in the activities of the legislature and the executive. The role of the judiciary in the mechanism of separation of powers is to deter other branches of government from violations of constitutional law, as well as to protect the rights and freedoms of man and citizen in the state. It is proposed to define the judiciary as an independent type of state power that has the exclusive competence to consider legally significant cases, resolve disputes and conflicts in society by administering justice administered by courts in the manner prescribed by applicable law to protect human rights, freedoms and legitimate interests. The function of protecting human rights and freedoms is exercised by the judiciary through the administration of justice. It is proved that the human rights function of the judiciary is an independent function performed in case of violation of human rights, freedoms and legitimate interests. The system of means of exercising the human rights function of the judiciary of the constitutional right to judicial protection can be considered both broadly and narrowly. In a broad sense, such means include: means of regulatory and legal support for the implementation of the constitutional right to judicial protection; means of control over the observance by all subjects participating in the exercise of the constitutional right to judicial protection of the provisions of normative legal acts in the specified sphere of implementation; means of control over the observance by the subjects, whose activity is aimed at the realization of the constitutional right to judicial protection, of the rules of their realization established by the state. A narrow understanding of the human rights function of the judiciary includes the following means of implementation: means of external organizational activities for the implementation of the constitutional right to judicial protection; means of internal organizational activity in the field of judicial system; responsibility as a means of ensuring the constitutional human right to judicial protection. The definition of judicial law as an independent branch of substantive public law in the national legal system is proposed, which is a set of legal norms that has its own subject of legal regulation, a special method of legal regulation, principles of legal regulation, and deserves its own codified source of law. The key areas of constitutional reform in the judiciary are the concretization and proceduralization of the human rights function of the judiciary, which contributes to the optimization of the human rights potential of the judiciary in Ukraine.

Першко, Л. О. Місцеві бюджети в умовах фінансової децентралізації в Україні: теорія і практика : дис. ... д-ра екон. наук : 08.00.08 / Л. О. Першко. - Чернігів, 2021. - 435 с.
Дисертація присвячена вирішенню важливої наукової проблеми – дослідженню розвитку та обґрунтуванню теоретико-методологічних та удосконаленню науково-методичних засад функціонування місцевих бюджетів в умовах фінансової децентралізації. Узагальнено та розвинуто теоретичне обґрунтування формування та виконання місцевих бюджетів як ресурсної основи розвитку територіальних утворень країни. Розкрито сутнісне наповнення фінансової децентралізації в контексті її основоположної ролі щодо забезпечення фінансової самостійності місцевого самоврядування. Ідентифіковано та охарактеризовано детермінуючий вплив фінансової децентралізації на місцеві бюджети. Розроблено методологічні підходи до дослідження місцевих бюджетів в умовах фінансової децентралізації. Сформульовано теоретико-методологічні аспекти фінансового забезпечення місцевих бюджетів в умовах фінансової децентралізації. Обґрунтовано системні концепти забезпечення розвитку місцевих бюджетів на засадах децентралізації. Проведено комплексний аналіз стану та проблем наповнення місцевих бюджетів України в умовах фінансової децентралізації. Здійснено оцінювання якісних структурних змін видатків місцевих бюджетів. Ідентифіковано детермінанти та напрями забезпечення розвитку місцевих бюджетів України в умовах фінансової децентралізації. Узагальнено практику організаційноекономічного забезпечення формування місцевих бюджетів при фінансовій децентралізації в країнах Європейського Союзу. Обґрунтовано можливості імплементації кращих практик світового досвіду щодо посилення фінансової самостійності місцевих бюджетів України. Запропоновано напрями модернізації механізмів забезпечення розвитку місцевих бюджетів України за умов фінансової децентралізації. Визначено напрями зміцнення фінансової самостійності місцевих бюджетів в Україні. Розроблено пропозиції з удосконалення методичного інструментарію до планування місцевих бюджетів в умовах фінансової децентралізації з використанням інтегрального та сценарного підходів
Диссертация посвящена решению важной научной проблемы – исследованию развития и обоснованию теоретико-методологических и усовершенствованию научно-методических принципов функционирования местных бюджетов в условиях финансовой децентрализации. Обобщены и развиты теоретическое обоснования формирования и выполнение местных бюджетов как ресурсной основы развития территориальных образований страны. Раскрыто сущностное наполнение финансовой децентрализации в контексте ее основополагающей роли относительно обеспечения финансовой самостоятельности местного самоуправления. Идентифицировано и охарактеризовано детерминирующее влияние финансовой децентрализации на местные бюджеты. Разработаны методологические подходы к исследованию местных бюджетов в условиях финансовой децентрализации. Обосновано системные концепты обеспечения развития местных бюджетов на принципах децентрализации. Предложены меры по укреплению местных бюджетов в условиях финансовой децентрализации в Украине, предусматривающие постепенное расширение перечня финансовых инструментов наращивания объемов собственных бюджетных ресурсов путем привлечения инвестиций, расширения рынков кредитования текущих нужд, осуществление операций на финансовых рынках. Доказано, что для реализации приоритетных задач по активизации развития местных бюджетов в условиях финансовой децентрализации целесообразно использовать комплексный концептуальный подход, предусматривающий применение информационных технологий для усиления прозрачности бюджетного процесса на всех стадиях его реализации. Проведен комплексный анализ состояния и проблем наполнения местных бюджетов Украины в условиях финансовой децентрализации. Осуществлена оценка качественных структурных изменений расходов местных бюджетов. Идентифицированы детерминанты и направления обеспечения развития местных бюджетов Украины в условиях финансовой децентрализации. Обобщена практика организационно-экономического обеспечения формирования местных бюджетов при финансовой децентрализации в странах Европейского союза. Обоснованы возможности имплементации лучших практик мирового опыта относительно усиления финансовой самостоятельности местных бюджетов Украины. Предложены направления модернизации механизмов обеспечения развития местных бюджетов Украины при условиях финансовой децентрализации. Определены направления укрепления финансовой самостоятельности местных бюджетов в Украине. Развито научные подходы по внедрению мер укрепления финансовой независимости территориальных образований, основанных на принципах оптимизационного подхода по структуре экономических систем территорий. Разработаны предложения по усовершенствованию методического инструментария до планирования местных бюджетов в условиях финансовой децентрализации с использованием интегрального и сценарного подходов. Аргументировано целесообразность применения двухэтапной методики оценки финансовой состоятельности территориальных образований, поскольку данный показатель является наиболее определяющим критерием при планировании и формировании местных бюджетов
Dissertation is devoted the decision of important scientific problem – research of development and ground theoretical and methodological and to the improvement scientifically methodical principles of functioning of local budgets in the conditions of financial decentralization. Generalized and the theoretical ground of forming and implementation of local budgets is developed as resource basis of development of territorial formations of country. The essence filling of financial decentralization is exposed in the context of it fundamental role in relation to providing of financial independence of local self-government. Determination influence of financial decentralization is identified and described on local budgets. The methodological going is developed near research of local budgets in the conditions of financial decentralization. It is formulated theoretic-methodological aspects of the financial providing of local budgets in the conditions of financial decentralization. Grounded system concepts of providing of development of local budgets on principles of decentralization. The complex analysis of the state and problems of filling of local budgets of Ukraine is conducted in the conditions of financial decentralization. The estimation of high-quality structural changes of charges of local budgets is carried out. Determinants and directions of providing of development of local budgets of Ukraine are identified in the conditions of financial decentralization. Practice is generalized organizationally economic providing of forming of local budgets during financial decentralization in the countries of the European union. Possibilities of implementation of the best practices of world experience are grounded in relation to strengthening of financial independence of local budgets of Ukraine. Directions of modernization of mechanisms of providing of development of local budgets of Ukraine are offered at the terms of financial decentralization. Certainly, directions of strengthening of financial independence of local budgets in Ukraine. Suggestions are developed from the improvement of methodical tool to planning of local budgets in the conditions of financial decentralization with the use of integral and scenario approaches.