Добірка наукової літератури з теми "Ріпак"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Ріпак".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Ріпак"
1
Поліщук, А. А., та Т. П. Булавкіна. "РІПАК: ЗА І ПРОТИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (25 вересня 2014): 67–70. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2014.03.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлені результати аналізу літературнихта інформаційних джерел із застосування у годівлісільськогосподарських тварин насіння ріпаку та про-дуктів його переробки – макухи, шроту і рослинноїолії – на сучасному етапі. Визначено їх позитивні йнегативні сторони. Встановлено, що у годівлі тваринможуть використовуватись як насіння ріпаку, так іпродукти його переробки (макуха, шрот і ріпаковаолія). Шкідливі речовини в насінні ріпаку – глюкозино-лати і ерукова кислота – обмежують широке вико-ристання кормів із ріпаку у годівлі тварин. Рівень цихречовин у насінні варіює в широких межах і зале-жить від сорту ріпаку. Канолові (00) ярі сорти ріпа-ку не містять антипоживних речовин. Ріпаковийкорм тваринам згодовують в обмеженій кількості йлише у складі комбікормів.
The results of the analysis of literature and information sources from use in livestock feeding rapeseed and its products - meal, meal and vegetable oil - today. Determined their positive and negative sides. Found that feeding animals can be used as rapeseed and its products (meal, rapeseed meal and oil). Harmful substances in rapeseed - glucosinolates and erucic acid - limiting the widespread use of rape feeds in animal nutrition. The level of these substances in the seeds varies widely and depends on the type of rape. Canola (00) spring rapeseed varieties do not contain antinutrient substances. Rape animal feed fed in limited quantities and only in the composition of the feed.
2
Центило, Л. В., та С. Л. Шило. "Продуктивність пшениці озимої на чорноземі типовому Правобережного Лісостепу України". Аграрні інновації, № 10 (3 березня 2022): 92–96. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.10.15.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою досліджень було визначення впливу попередників та способу і глибини основного обробітку ґрунту на формування продуктивності пшениці озимої. Методи. Експериментальні дослідження проводили на чорноземі типовому у стаціонарному польовому досліді Навчально-науково-інноваційного центру агротехнологій ТОВ «Агрофірма Колос» с. Пустоварівка Сквирського району Київської області. Під час проведення досліджень використано такі наукові методи, як: аналіз, синтез, польовий, статистичний. Досліджували вплив способу основного обробітку ґрунту (оранка на 20–22 см; чизель-глибокорозпушувач на 20–22 см; дискування на 12–14 см; дискування на 6–8 см) та попередників (горох; ріпак озимий; соя; соняшник; кукурудза на силос) на формування продуктивності пшениці озимої. Результати. Встановлено, що у середньому за 2019–2021 рр. найвищу урожайність пшениці озимої (6,39 і 5,73 т/га) забезпечило розміщення її після гороху та сої за безполицевого обробітку ґрунту на 12–14 см (дискова борона). У разі використання як попередника ріпаку озимого і соняшнику найвищу урожайність пшениці озимої (6,10 і 5,94 т/га відповідно) забезпечив варіант із проведенням безполицевого основного обробітку ґрунту на 20–22 см (чизель-глибокорозпушувач). За вирощування пшениці озимої після кукурудзи на силос отримано найнижчу урожайність культури, яка залежно від обробітку ґрунту варіювала від 5,01 до 5,28 т/га. Висновок. Найвищі якісні показники зерна пшениці озимої – вміст білка 13,1 і 13,3% і клейковини 25,2 і 25,5% – отримано за її розміщення після зернобобових (горох і соя). Ріпак озимий як попередник забезпечив показники якості зерна на рівні 13,0% білка і 24,5% клейковини. За розміщення після соняшнику і кукурудзи на силос уміст білка в зерні пшениці озимої становив 12,6 і 12,8% відповідно, а уміст клейковини знаходився на рівні 24,0 і 24,1%.
3
Гаро, І. М., та В. В. Гамаюнова. "Вплив основного обробітку ґрунту на щільність та поживний режим ґрунту під час вирощування ріпаку озимого". Аграрні інновації, № 8 (5 листопада 2021): 29–34. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.8.4.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Метою досліджень передбачали визначити вплив способу і глибини основного обробітку ґрунту під сівбу ріпаку озимого на окремі його показники, зокрема на щільність складення та вміст рухомих сполук азоту і фос- фору. Методи. Дослідження проводили на чорноземі звичайному середньосуглинковому в умовах Лісостепу України впродовж 2012–2015 рр. з ріпаком озимим сорту Чемпіон України. При проведенні досліджень використо- вували загальноприйняті методи, методики та ДСТУ. Досліджували вплив способу основного обробітку ґрунту – оранки на 25-27 см та дискування на 12-14 см на щільність складення ґрунту, його поживний режим: вміст рухомих сполук азоту і фосфору під час вирощування ріпаку озимого сорту Чемпіон України та їх сезонні зміни впродовж вегетації культури. Результати. За результа- тами проведених досліджень встановлено, що прийняті на вивчення способи і глибина основного обробітку ґрунту під ріпак озимий найбільшою мірою позначилися на такому показникові, як щільність складення ґрунту. Визначено, що більшою на 0,12 – 0,13 г/см3 упродовж вегетації щільність грунту була за фоном дискування на 12-14 см порівняно з оранкою на 25-27 см. На вмі- сті рухомих форм азоту і фосфору у шарах ґрунту 0-30, 30-50 та 0-50 см способи обробітку його як на початку, так і в кінці вегетації рослин ріпаку озимого практично не позначились не так істотно. Найбільшою кількість рухомих елементів живлення визначена на весняний період за істотного зменшення їх вмісту до фази цві- тіння. Спосіб і глибина обробітку ґрунту дещо впливала і на пошарове розміщення нітратів, хоча загалом у шарі ґрунту 0-50 см у середньому за роки досліджень їх вміст практично не різнився і мав лише тенденцію переваги за оранки на 20-25 см. Значно більшою мірою за шарами ґрунту вирізнявся вміст рухомого фосфору. За поверх- невого обробітку ґрунту – дискування на 12-14 см порів- няно з оранкою більше Р2О5 містилося у шарі 0-30 см. За проведення оранки ж у підорному 30-50 см горизонті цього елементу визначено 29,0, а по фону дискування – 18,2 мг/кг ґрунту. У розрахунковому 0-50 см шарі ґрунту кількість рухомого фосфору була практично однако- вою – 29,0 (дискування) та 31,5 мг/кг ґрунту (за оранки). У сезонній динаміці вміст рухомих елементів живлення незалежно від способу і глибини обробітку ґрунту змен- шувався, а щільність складення, навпаки зростала. Висновки. Дослідженнями встановлено, що спосіб і гли- бина основного обробітку ґрунту під ріпак озимий, а саме оранка на 25-27 см та дискування на 12-14 см певною мірою впливали на щільність ґрунту і менше на вміст рухомих сполук азоту і фосфору за незначної переваги проведення у якості основного обробітку ґрунту оранки.
4
Савчук, Ю. М., та О. Ф. Антоненко. "ЗАЛЕЖНІСТЬ УРОЖАЙНОСТІ ТА ПОСІВНИХ ЯКОСТЕЙ НАСІННЯ РІПАКУ ОЗИМОГО ВІД СОРТІВ ТА ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (27 червня 2019): 20–27. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.02.02.
Повний текст джерелаАнотація:
Ріпак займає провідне місце серед сільськогосподарських культур, оскільки він є одним з найбільшрентабельних, унаслідок чого інтерес аграріїв до його вирощування зростає. Саме тому необхіднооптимізувати традиційну технологію вирощування цієї культури під агрокліматичну зону для отри-мання кращого врожаю. Метою роботи було дослідити врожайність та посівні якості насіннясортів ріпаку озимого в умовах Правобережного Лісостепу України залежно від сорту та елементівтехнології вирощування Серед завдань досліджень: встановити вплив сортів та мікродобрив наврожайність та посівні якості ріпаку озимого залежно від строків сівби в умовах ПравобережногоЛісостепу України. Основні методи досліджень – польовий та лабораторний. Результати проведе-них досліджень свідчать, що для формування високого врожаю сортів ріпаку озимого оптимальнимстроком сівби є 21 серпня із застосуванням мікродобрив Вуксал. Кращі показники урожайності тамаси 1000 насінин було відмічено для сортів Везувій – 3,30 т/га й 4,4 г та Снігова Королева –3,51 т/га й 4,57 г за умови обробки Вуксал Мікроплант за оптимального строку сівби. Найвищі посі-вні якості насіння мали рослини висіяні 21 серпня, кращий показник енергії проростання був відміче-ний у сортів Везувій за умови внесення мікродобрив Вуксал Мікроплант – 90,1 % та Снігова Королеваіз застосуванням мікродобрив Вуксал Мікроплант та Теріос – 90,3 та 90,6 %, відповідно. Лаборато-рна схожість насіння була вищою у сортів Везувій при оптимальному строці сівби за дії мікродобривВуксал Теріос і Аскофол, вона становила – 98,8 та 98,6 % відповідно. Для сорту Снігова Королеванайвищий показник був 99,7 % за умови використання мікродобрив Вуксал Мікроплант в оптималь-ний строк сівби. Вихід кондиційного насіння кращий був за строку сівби 21 серпня у сорту СніговаКоролева із застосуванням Вуксал Мікроплант – 85,4 %. Отже, для отримання кращого врожаю тапосівних якостей насіння сортів ріпаку озимого за умов Правобережного Лісостепу України є строксівби – 21 серпня та застосування мікродобрив Вуксал Мікроплант та Теріос.
5
Шакалій, С. М., А. В. Баган, С. О. Юрченко та О. О. Четверик. "ВПЛИВ ПОПЕРЕДНИКІВ НА УРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ЗЕРНА НОВИХ СОРТІВ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ТВЕРДОЇ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (26 березня 2021): 65–71. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.01.07.
Повний текст джерелаАнотація:
Збільшення потенціалу врожайності завжди було і залишається фундаментально важливим у селекційних програмах. Але сучасні сорти повинні бути не тільки високоврожайними, що дають продукцію високої якості, але і стійкими до несприятливих факторів середовища, високоадаптова-ними, високогомеостатичними. Тільки висока адаптивність сорту (обумовлена гомеостатичність його генотипу) може забезпечити стабільність врожаю в різних екологічних умовах. У статті представлені результати дослідження впливу попередників на урожайність та якість зерна нових сортів пшениці озимої твердої. Дослідження, проведені упродовж 2018–2020 рр. із сортами пшениці озимої твердої Приазовська та Шулиндінка в умовах Полтавської області із вивчення впливу попере-дників на урожайність та якість зерна, показали, що за середніми даними (2018–2020 рр.) рівень урожайності зерна на 35% залежав від погодних умов, на 25 % від сорту і на 20 % від попередника. Сорт Приазовська по попереднику соя мав урожайність 5,62 т/га, що вище на 0,04 т/га, ніж по по-переднику озимий ріпак. Вищими показниками урожайності характерезується сорт Шулиндінка по попереднику озимий ріпак (5,90 т/га) ніж по попереднику соя (5,81 т/га). Показник склоподібності є важливим для пшениці озимої твердої, оскільки він характеризує внутрішню будову зернівки. Скло-подібність потрібна для подальшої переробки зерна пшениці озимої твердої у продукти макаронного виробництва. Найвищою склоподібністю характерезується урожай 2019 року. Сорт Шулиндінка мав показник склоподібності від 87% – попередник соя до 86 % – попередник озимий ріпак.У серед-ньому за три роки (2018–2020 рр.) найвища масова частка білка в зерні пшениці озимої твердої (15,0–14,8 %) у середньому по сортам сформувалася в сорту Приазовська по двох попередниках. Дещо нижчою масова частка білка була в сорту Шулиндінка (14,4–14,6 %). Отже, за проведеними до-слідженнями кращим попередником для сорту Приазовська була соя, а для сорту Шулиндівка попередник озимий ріпак.
6
Лісогурська, Діна Володимирівна, Ольга Вікторівна Лісогурська, Світлана Володимирівна Фурман та Леонора Олександрівна Адамчук. "ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ БДЖОЛОЗАПИЛЕННЯ ОСНОВНИХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ЕНТОМОФІЛЬНИХ КУЛЬТУР В УКРАЇНІ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 4 (47) (6 січня 2022): 92–98. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.4.16.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджена забезпеченість бджолозапилення основних сільськогосподарських ентомофільних культур в Україні (соняшник, гречка, ріпак) та науково обґрунтована необхідність його використання в аграрному виробництві. Згідно із завданнями дослідження, розрахована структура посівних площ основних сільськогосподарських ентомофільних культур в Україні у 1990 та 2020 р., проаналізовано динаміку посівних площ основних сільськогосподарських ентомофільних культур, чисельності бджолиних сімей в Україні за період з 1990 по 2020 р. та урожайність соняшнику та ріпаку в Україні за останні п’ять років (2017–2020 рр.). Розрахована кількість бджолиних сімей, яка припадає на 1 гектар соняшнику, ріпаку та гречки і проаналізована забезпеченість їх бджолозапилення. Для цього були використані дані Державної служби статистики України щодо наявності бджолосімей, посівних площ соняшнику, ріпаку та гречки за останні тридцять років (1990–2020 рр.) без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях. Аналіз забезпеченості бджолозапилення основних сільськогосподарських ентомофільних культур в Україні показує, що на 1 га гречки припадає 13,5 бджолиних сімей, ріпаку – 3,4, соняшнику – 0,4. Наявним бджолиним сім’ям критично не вистачає нектару з гречки для повноцінного взятку, а для повноцінного запилення соняшнику – не вистачає бджолиних сімей. Хоч у середньому в країні вистачає бджолиних сімей для запилення ріпаку озимого, але оскільки розподіл їх нерівномірний, то у деяких областях їх не вистачає, зокрема, у Волинській, Чернігівській, Одеській, Херсонській, Тернопільській, Львівській, Київській. У цих областях на 1 га цієї культури припадає від 0,9 до 1,8 бджолиних сімей. Найбільш складна ситуація в Україні із запиленням соняшнику, особливо у одинадцяти областях (Луганська, Херсонська, Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська, Одеська, Київська, Миколаївська, Харківська, Чернігівська та Донецька), у яких на 1 га посівів цієї культури припадає від 0,1 до 0,4 бджолині сім’ї. На Полтавщині та Черкащині цей показник на рівні нижньої межі (0,5), у решти регіонів коливається в межах 0,6–22,8. Така ситуація, поряд з іншими чинниками, негативно позначається на урожайності соняшнику та ріпаку в Україні. Застосування керованого бджолозапилення, на відміну від екстенсивного шляху виробництва, дозволить уникнути нераціонального використання ґрунту, як одного з найважливіших природних ресурсів держави.Це забезпечить економічне зростання, а також сприятиме реалізації державної екологічної політики України.
7
Trypolska, G. "ВИКОРИСТАННЯ БІОПАЛИВА ГРОМАДСЬКИМ ДОРОЖНІМ ТРАНСПОРТОМ ЯК ОДИН З ІНСТРУМЕНТІВ СТИМУЛЮВАННЯ ПОПИТУ НА БІОПАЛИВО В УКРАЇНІ". Vidnovluvana energetika, № 4(59) (27 грудня 2019): 85–91. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.4(59).85-91.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглянуто стан розвитку ринку біопалива в Україні. Підставами для виробництва біопалива в Україні є необхідність завантаження наявних цукропереробних заводів, створення та підтримка робочих місць, покращення екологічної ситуації в містах та часткове заміщення імпорту викопних енергоносіїв. Метою статті є розрахувати, чи достатнім буде використання моторного біопалива в системі громадського дорожнього транспорту для виконання зобов’язань, передбачених Національним планом дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 р. Це є особливо актуальним, зважаючи на те, що переважну частку бензину та дизпалива Україна імпортує, а практично усю вирощену в країні сировину для виробництва біодизелю (в першу чергу ріпак) експортує. Визначено, що станом на 2019 рік біопаливо в Україні практично не виробляється. Наявний іноземний досвід використання високих часток біологічного компонента в паливі аж до повного заміщення викопного палива (наприклад, паливо В100), яке виробляється для специфічних цільових груп, таких як автобуси, вантажівки тощо. На основі наявних статистичних даних та вжитих припущень було визначено, що використання біоетанолу громадським дорожнім транспортом для повного заміщення обсягу біопалива, визначеного Національним планом дій з відновлюваної енергетики не вбачається реальним, оскільки висока частка пасажирських автобусів знаходиться у приватній власності, а також через те, що автобуси технічно не пристосовані до використання високої частки біопалива. Відповідно, потрібні інші інструменти стимулювання використання біоетанолу, в першу чергу повернення вимоги домішування біологічного компонента палива. Визначено, що використання біодизелю громадським дорожнім транспортом може скласти лише 2 % від необхідного розрахованого обсягу дизпалива. За умови наявності біодизелю на ринку, такий обсяг споживання дизпалива в системі громадського дорожнього транспорту досягти цілком реально. Бібл. 17, табл. 2, рис. 2.
8
Кляченко, О. Л., Н. В. Шофолова та С. О. Черній. "ОСОБЛИВОСТІ КАЛЮСОГЕНЕЗУ І МОРФОГЕНЕЗУ ПЕРВИННИХ ЕКСПЛАНТАТІВ IN VITRO РІЗНИХ ГЕНОТИПІВ РІПАКА (BRASSICA NAPUS L.)". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (25 вересня 2020): 118–24. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.03.13.
Повний текст джерелаАнотація:
Нині велику увагу приділено створенню нових генотипів ріпаку (Brassica napus L.), які поєднуютьвисоку продуктивність, технологічні якості, а також стійкість до різних стресових чинників до-вкілля, що ґрунтується на використанні новітніх практичних розробок для покращення селекційнихматеріалів цієї культури. Одним з ефективних біотехнологічних методів, що дає змогу прискоритирозмноження цінного селекційного матеріалу та отримання нового є використання морфогенезу ка-люсної біомаси. Дослідження проводили на базі навчальної лабораторії біотехнології рослин кафедриекобіотехнології та біорізноманіття НУБіП України. Досліджували 9 сортів і гібридів озимого таярого ріпаку: Дангал, Чорний велетень, Сенатор Люкс, Нельсон, Аліот, NK Petrol, NK Тechnic,Кліфф, Герос. Калюсну тканину висаджували на 3 варіанти живильного середовища Мурасіге-Скугаз різними регуляторами росту: 6-БАП, ІОК, НОК, 2,4-Д. У результаті досліджень виявлено, що насередовищі К1 спостерігалось утворення калюсу на 7-у добу культивування, на 12-у добу – калюсиутворили 72‒100 % експлантатів. На другому живильному середовищі К2 порівняно із середовищемК1 було виявлено незначне зниження ростового індексу ріпаку. Водночас спостерігали утворення ка-люсної тканини, яка відрізнялась за морфологічними ознаками та малим приростом біомаси, мініма-льна маса становила 122,0 мг, а максимальна – 187,9 мг. На середовищі К3 спостерігали низький ро-стовий індекс калюсу з найменшою масою, за вийнятком сорту озимого ріпаку Нельсон, у якого ін-декс зріс в 1,7 раза. Утворення калюсної тканини щільної консистенції сортів і гібридів озимого таярого ріпаку спостерігали на 21-у добу на живильних середовищах К1 і К2. Для проведення регенера-ції експлантатів різних генотипів ріпаку використовували ЖС з додаванням БАП, де згодом з мор-фогенетичного калюсу було виявлено листкові і стеблові структури. Отже, за одержаними резуль-татами проведених досліджень встановлено, що оптимальним для розвитку морфо- і калюсогенезу єживильне середовище із вмістом 6-БАП, на якому спостерігали утворення щільного калюсу майже вусіх генотипів ріпаку.
9
Demenko, V. M., O. L. Golinach, V. A. Vlasenko, N. V. Khilko, O. G. Zhatov та V. I. Trotsenko. "Фітосанітарний стан посівів ріпаку ярого в умовах північно-східного лісостепу України". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology, № 1-2(35-36) (1 липня 2019): 3–9. http://dx.doi.org/10.32845/agrobio.2019.1-2.1.
Повний текст джерелаАнотація:
Динаміку розповсюдженості шкідників ріпаку ярого вивчено в умовах північно-східного Лісостепу України у 2005‒2018 рр. Методика досліджень була загальноприйнятою. У посівах ріпаку ярого найбільш розповсюдженими шкідниками були квіткоїд ріпаковий (Meligethes aeneus F.), блішки хрестоцвіті (Phyllotreta spp.) та пильщик ріпаковий (Athalia rosae L.).
Блішки заселяли 100 % площ хрестоцвітих у фазу сходів культури. На посівах ріпаку блішки пошкодили 12,0 ‒ 35,0 % рослин. Найбільша пошкодженість шкідниками становила 67,0 % у 2006 р. і 66,0 % – у 2005 р. Чисельність блішок на хрестоцвітих складала 3,0‒5,0 екз./м2. Найвищою(18,0 екз./м2) вона була у 2006 р.
Квіткоїд ріпаковий заселяв 100,0 % посівів, а у 2006 р. – 85,0 %, у 2010 р. – 91,0 % посівів у фазу бутонізації‒цвітіння. У посівах ріпаку ярого квіткоїд пошкодив 17,0‒37,0 % рослин. Найбільша пошкодженість шкідниками була у 2006 р. і складала 74,0 %, у 2005 р. ‒ 69,0 %, у 2007 р. – 63,0 %. Чисельність квіткоїда ріпакового становила у середньому 2,0‒6,0 екз./рослину. Найвищою вона була у 2006 р. (30,0 екз./рослину).
Розповсюдженість пильщика ріпакового була найменшою зі спеціалізованих шкідників ріпаку ярого. Він заселяв 100,0 % посівів лише у 2005 р., а у 2008 р. – тільки 64,0 % посівів. За роки досліджень пильщик ріпаковий заселяв, в основному, в межах 14,0‒50,0 % посівів. Комахами було пошкоджено 3,0‒8,0 % рослин. Чисельність пильщика ріпакового становила 0,9‒2,0 екз./рослину. Найвища чисельність шкідників 7,0 екз./рослину була у 2006 р., дещо меншою ‒ у 2007 р. (4,0 екз./рослину).
В Сумській області за період 2005‒2018 рр. площі посівів ріпаку ярого змінювалися в межах 1,1‒22,2 тис. га, валовий збір насіння – 1,9‒22,3 тис. т.
Заходи захисту посівів ріпаку ярого від шкідників включають профілактичні і винищувальні методи. Для захисту посівів від блішок хрестоцвітих у фазу сходів використовують інсектицидні протруйники. У період вегетації проти блішок хрестоцвітих (3‒5 жуків на м2), квіткоїда ріпакового (5‒6 жуків на рослину), ріпакового пильщика посіви обприскують інсектицидами.
10
Забродоцька, Л. Ю., В. Л. Петров, Р. В. Кірчук та А. В. Хомич. "ВДОСКОНАЛЕННЯ СУШАРКИ НАСІННЯ РІПАКУ". СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, № 43 (10 січня 2020): 69–79. http://dx.doi.org/10.36910/agromash.vi43.203.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено огляд методів та засобів сушіння ріпакового насіння. Обґрунтовано доцільність модернізації існуючих сушарок механічними системами перемішування шару зерна. Запропоновано схему сушарки, що дозволяє суттєво зменшити енерговитрати на процес сушіння дрібнодисперсних сільськогосподарських рослинних матеріалів.
Дисертації з теми "Ріпак"
1
Жадан, Тетяна Андріївна, та Юлія Володимирівна Жадан. "Актуальні проблеми розвитку сировинної бази олійно-жирової галузі в Україні". Thesis, Baltija Publishing, 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/30020.
Повний текст джерела
2
Кузьменко, Є. В. "Агроекономічний аналіз рослинницької галузі СТОВ «Олстас-льон» с. Городище та заходи поліпшення технології вирощування ріпаку озимого»". Thesis, Чернігів, 2021. http://ir.stu.cn.ua/123456789/23168.
Повний текст джерелаАнотація:
Кузьменко, Є. В. Агроекономічний аналіз рослинницької галузі СТОВ «Олстас-льон» с. Городище та заходи поліпшення технології вирощування ріпаку озимого» : випускна кваліфікаційна робота : 201 "Агрономія" / Є. В. Кузьменко ; керівник роботи М. М. Селінний ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра аграрних технологій та лісового господарства. – Чернігів, 2021. – 45 с.Об’єктом дослідження є рослинницька галузь СТОВ «ОЛСТАС-Льон». Мета роботи полягає в аналізі рослинницької галузі господарства СТОВ «ОЛСТАС-Льон» та більш детальному дослідженні окремої культури – ріпаку озимого. Предметом дослідження є технологія вирощування та заходи поліпшення сільськогосподарської культури – ріпак озимий. Методи дослідження – монографічний , порівняльний , абстрактно – логічний , та економічний аналіз . Результати досліджень показали , що розвиток рослинницької галузі у СТОВ «ОЛСТАС-Льон» с. Городище в Менському районі має інтенсивних характер, це підтверджується задовільними врожаями вирощувальних культур , в тому числі ріпаку озимого , але за умов вдосконалення технології вирощування буде забезпечено підвищення прибутковості у господарстві . Дослідженою культурою був ріпак озимий.
The object of the research is the plant branch of OLSAST-Lyon STOV. The purpose of the work is to analyze the crop production sector of the OLSTAS-Lyon plant and a more detailed study of a separate crop, the winter rape. The subject of the study is the technology of cultivation and measures to improve the agricultural crop - winter rape. Methods of research - monographic, comparative, abstract - logical, and economic analysis. The results of the research showed that the development of the crop production in the OLSTAS-Lyon plant was p. The Mensky district has an intensive character, which is confirmed by satisfactory crops of crops, including winter rape, but in case of improvement of the growing technology, the profitability of the farm will be increased. The investigated culture was winter rape.
3
"Агроекономічний аналіз рослинницької галузі ФГ «Ковбаси В.О.» та заходи поліпшення технології вирощування ріпака озимого". Thesis, Чернігів, 2020. http://ir.stu.cn.ua/123456789/20095.
Повний текст джерелаАнотація:
Рубан, Я. М. Агроекономічний аналіз рослинницької галузі ФГ «Ковбаси В.О.» та заходи поліпшення технології вирощування ріпака озимог : дипломна робота : 201 Агрономія / Я. М. Романець ; керівник роботи Канівець В. І.; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра аграрних технологій та лісового господарства. – Чернігів, 2020. – 56 с.Метою написання випускної кваліфікаційної роботи є: загальний аналіз рослинницької галузі фермерського господарства «Ковбаси В.О.»; поглиблення знань з технологічного процесу вирощування ріпаку озимого; на основі проведеного аналізу, розроблення пропозицій з удосконалення технології вирощування даної культури.
Книги з теми "Ріпак"
1
Ріпка. Харків, Україна: Видавничий центр "Ізумруд", 2016.
Знайти повний текст джерелаТези доповідей конференцій з теми "Ріпак"
1
Павкович, Сергій, та Дмитро Мирончук. "ПОЖИВНІСТЬ НАСІННЯ РІПАКУ ОЗИМОГО РІЗНИХ СОРТІВ". У MODALITĂȚI CONCEPTUALE DE DEZVOLTARE A ȘTIINȚEI MODERNE. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/20.11.2020.v1.30.
Повний текст джерела
2
Бальковський, Володимир, Сергій Павкович та Марія Романюк. "ПОЖИВНІСТЬ НАСІННЯ РІПАКУ ОЗИМОГО ЗАЛЕЖНО ВІД НОРМИ ВИСІВУ". У SPECIALIZED AND MULTIDISCIPLINARY SCIENTIFIC RESEARCHES. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/11.12.2020.v5.10.
Повний текст джерела
3
Гуменюк, Галина. "ВПЛИВ ПЕРЕХРЕСНОГО ЗАПИЛЕННЯ НА ВРОЖАЙНІСТЬ ГІБРИДУ РІПАКУ ОЗИМОГО КУГА". У PROBLEMAS Y PERSPECTIVAS DE LA APLICACIÓN DE LA INVESTIGACIÓN CIENTÍFICA INNOVADORA, chair Оксана Мацюк, Руслан Яворівський та Володимир Хоменчук. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-11.06.2021.v1.25.
Повний текст джерела