Готові списки джерел за темами / Рідне слово

Добірка наукової літератури з теми "Рідне слово"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022
Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Зміст

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Рідне слово".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Рідне слово"

1

Задорожний, В. "Рідне слово в рідній мові". Українська мова і література в школах України, № 1 (130), січень (2014): 8–14.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Островський, Олександр. "ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЄВОЇ КУЛЬТУРИ ТА ФАХОВОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ВЧИТЕЛЯ В ПЕДАГОГІЧНІЙ СПАДЩИНІ В.СУХОМЛИНСЬКОГО". Інноватика у вихованні, № 14 (17 листопада 2021): 331–41. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i14.413.

Повний текст джерела
Анотація:
В статті значна увага приділяється ролі мови та літератури як засобу професійного і культурного спілкування, інтеграційній якості культурної та професійної майстерності особистості. Показано, що значний внесок у розвиток методики української мови зробив, великий і глибоко національний за духом, педагог В.Сухомлинський, який за всієї розмаїтості інтересів і енциклопедичності знань, був передусім учителем української мови й літератури і ставився до слова, як до головного інструменту освітнього процесу. У результаті вивчення творчої спадщини В.Сухомлинського з’ясовано, що педагог-новатор приділяв особливу увагу таким поняттям як «культура мовлення», «риторика», «етикет». Акцентується увага на вимогах В.Сухомлинського до культури спілкування та шляхах підвищення особистої культури мовлення вчителя, розвитку культури писемного та усного мовлення учнів у процесі навчальної та виховної діяльності. Учений вважав, що навички письма дитини мають бути доведені до напівавтоматичного рівня, а розумові сили учня повинні бути спрямовані на обмірковування викладу змісту та розуміння, а не на сам процес письма. Головне завдання вчителя-словесника, за його переконанням, – виховати в учня любов до рідної мови. Вчитель повинен зробити рідне слово основою духов­ного зростання учня. За переконаннями В.Сухомлинського рідна мова – одна-єдина для людини, тому її потрібно знати, берегти і збагачувати упродовж усього життя. Встановлено, що за В. Сухомлинським, письмо повинно стати засобом, ефективним інструментом освітньої праці. Розвитку особистості учнів сприяє розвиток культури писемного та усного мовлення і під керівництвом учителя учні повинні працювати творчо, поглиблювати, розвивати та застосовувати на практиці свої мовні знання. Письменними учні стають тоді, коли навчилися користуватися словом і готові вміло використовувати його як засіб висловлення свого ставлення до подій і краси навколишнього світу. Щодо рідної мови В.Сухомлинський занотовує: «Дві рідні мови – це так само безглуздо, якби ми намагалися уявити, що одну дитину народили дві матері. У дитини є одна мати. Рідна. До останнього подиху». Цими словами видатний педагог висловив своє педагогічне кредо, любов і повагу до рідної мови.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Степаненко, М. І. "На сторожі коло нас він ставить слово рідне. До ювілею проф. Олексія Неживого". Вивчаємо українську мову та літературу, № 9 (481), березень (2017): 34–38.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Кузьменко, Н. М. ""Рідне слово" Бориса та Марії Грінченків - один із перших інтегративних підручників для початкової школи". Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Соціологія. Психологія. Педагогіка, Вип. 6 (1998): 71–73.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Малюга, Наталія Миколаївна. "«О слово рідне, хто без тебе я?» (Про стиль доби та індивідуальний стиль Дмитра Павличка)". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 7, № 1 (12 жовтня 2012): 214–31. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v7i1.709.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті йдеться про індивідуальну неповторність письменника у виборі вербальних засобів для відтворення мовної картини світу, про особливості реалізації можливостей художнього стилю відповідно до естетичного задуму автора.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Marchuk, Serhii. "Методичні засади фізичного виховання школярів у педагогічній спадщині Костянтина Ушинського". Physical education, sport and health culture in modern society, № 1 (49) (31 березня 2020): 29–35. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2020-01-29-35.

Повний текст джерела
Анотація:
Вступ. У статті розкрито педагогічні засади фізичного виховання в науковій спадщині видатного україн- ського педагога, корифея світової й вітчизняної психолого-педагогічної науки Костянтина Ушинського. Мета дослідження – проаналізувати методичні засади фізичного виховання школярів крізь призму розгляду педа- гогічних засобів і форм у гуманістичній та здоров’язберігальній концепції Ушинського. Методи дослідження – вивчення літературних джерел, документальних матеріалів, теоретичний аналіз і синтез отриманих даних. Результати дослідження. На основі вивчення історико-літературних джерел установлено, що К. Ушинський (1824–1870) критично порівняв освітні реалії зарубіжжя з актуальним станом вітчизняної школи та зробив вагомі теоретичні узагальнення щодо таких актуальних методичних питань фізичного виховання: місця гімнастики й гімнастичних ігор у змісті навчальних предметів у школах різного типу; впливу режиму дня на нормальний фізичний розвиток вихованців; ролі раціонального харчування в збереженні здоров’я учнів; формування сприятливого психоемоційного клімату та ін. Висновки. Дослідження, здійснене на основі історико-педагогічного аналізу праць К. Ушинського, дало змогу виокремити та зафіксувати арсенал засобів фізичного виховання школярів у творчій спадщині видатного педагога: фізичні вправи, гімнастика, гра, праця, ознайомлення учнів із теоретичними відомостями з анатомії, фізіології та гігієни в підручниках «Дитячий світ» і «Рідне слово»; природні й гігієнічні чинники: раціональний режим праці, харчування, відпочинок, сон. Визначено найбільш дієві орга- нізаційні форми фізичного виховання учнів у науковому доробку К. Ушинського: уроки гімнастики, фізкультурні хвилинки, фізкультурні паузи, раціональна організація відпочинку учнів на перервах, на свіжому повітрі з рухливими іграми, прогулянками на природу. Загальнопедагогічні положення К. Ушинського істотно вплинули на теорію фізичного виховання царської Росії другої половини ХІХ ст. Як українського педагога, Костянтина Ушинського, без сумніву, можна вважати засновником національної педагогічної теорії фізичного виховання.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Омелянчик, Т. Г. "Ремінісценції зі "Слова о полку Ігоревім" у поемі Максима Рильського "Слово про рідну матір"". Молодий вчений, № 3.1 (79.1), березень 2020 р., спецвипуск (2020): 52–56.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Збожна, Ольга. "Пішла мода на слова, шануймо рідну мову!" Науковий світ, № 7 (144) (2010): 17–18.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Городецька, Вероніка Анатоліївна. "Порівняння як ознака художнього ідіолекту (на матеріалі поетичного мовлення В. Стуса)". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 17 (2 квітня 2018): 124–34. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v17i0.43.

Повний текст джерела
Анотація:
Статтю присвячено дослідженню порівнянь як специфічної ознаки художнього мовлення В. Стуса на матеріалі збірки поезій «Палімпсести». З’ясовано, що індивідуально-авторська мовна картина світу репрезентує життя ключовими концептами, які виявляються через систему порівнянь та відкривають підсвідомість художника слова, що бачить буденну реальність в неповторних образах, вмотивованих історією, літературою, релігією, національною культурою загалом. Доведено, що ці складові світобачення поета набувають символічного звучання, розподіляють життя для нього на світ і темряву, спокій і боротьбу, рідне й чуже, відчуття теплих спогадів минулого та повної безвиході сьогодення й майбутнього. Декодовано символічний зміст основних архетипів культурологічного контексту творів автора.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Шинкар, Тетяна. "АКТУАЛІЗАЦІЯ АНГЛІЦИЗМІВ У СУЧАСНОМУ МЕДІАТЕКСТІ". Society. Document. Communication, № 7 (19 листопада 2019): 109–22. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-7-109-122.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядається функціонування в сучасному медіатексті англіцизмів, які на початку ХХІ століття значно активізувалися, чому сприяють українсько-англійські мовні контакти в різних сферах діяльності: в економіці, у суспільно-політичній сфері, у засобах зв'язку, у побуті, культурі, політиці тощо. З’ясовано, що серед мовних причин входження іншомовної лексики в українську мову є поповнення словникового складу української мови, розширення засобів номінації, усунення багатозначності питомого слова, вищий ступінь термінологічної визначеності запозичуваної лексеми; потреба в нових одиницях номінації, необхідність розмежування понять певної терміносфери, тенденції до номінації цілісного поняття одним словом та соціально-психологічні причини. Визначено, що поповненню української мови запозиченнями сприяє і процес універсалізації та інтернаціоналізації словникового складу. Ці мовні тенденції виявлені через використання коротких та економних з погляду мовленнєвих зусиль форм. Досліджено, що англійські слова та словосполучення привертають увагу читача, а їхнє функціонування в тексті виконує конкретні цілі. Основна функція англіцизмів – номінативна, коли запозичена лексика називає слова, які не мають відповідників в українській мові. Рідше англіцизми називають вже існуючі поняття. Функціонування в мові англіцизмів виявляє активні динамічні процеси в сучасному українському лексиконі. При запозиченні англійських слів автори часто демонструють варіативність написання інновацій. Тоу нинім існує невпорядкованість особливостей графічної, фонетичної, граматичної чи семантичної адаптації запозичених слів. Доволі часто те саме друковане видання демонструє написання запозичення в різних варіантах. У розвідці проаналізовано, що одним із найбільш універсальних способів словотворення в українській та англійській мовах є словоскладання, особливо продуктивним воно є при творенні іменників. Творення цих слів представлене такими структурними типами: 1) іменник + іменник; 2) прикметник + іменник; 3) «іменник+дієслово». Зроблено висновки, що в мові друкованих ЗМІ лексико-семантична система продовжує розвиватися в руслі тенденції інтернаціоналізації, або глобалізації, засвідчена активним запозиченням іншомовної лексики, зокрема англіцизмів, що позначають сучасні реалії, пов’язані з наукою й технікою, суспільно‑політичними процесами та ін.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел

Дисертації з теми "Рідне слово"

1

Міхньов, І. В. ""Граматка" – перший підручник для українських шкіл". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22374.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Петренко, М. "Рідна мова як важливий чинник консолідації". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21721.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Книги з теми "Рідне слово"

1

Степаненко, М. Рідне українське слово. Полтава: АСМІ, 2005.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Мово рідна, слово рідне. Київ, 1989.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Степаненко, М. І. Українське рідне слово. Полтава, 2003.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Степаненко, М. І. Українське рідне слово. Полтава, 2003.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Рідне слово. Українська дитяча література. Т. 2. Київ: Либідь, 1999.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Рідне слово. Українська дитяча література. Т. 1. Київ: Либідь, 1999.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Лизанчук, В. В. О рідне слово, що без тебе я?! К., 1990.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Рідне слово"

1

Макарчук, Віталій Володимирович. "Українська мова як чинник національної безпеки (правові аспекти)". У ІІ Міжнародна науково-практична конференція. Bila Tserkva National Agrarian University, 2021. http://dx.doi.org/10.33245/20-05-2021-53-55.

Повний текст джерела
Анотація:
У тезах автор описує правові аспекти стану української мови, як основного чиннику національної безпеки. Наведено визначення та ін.ші чинники національної безпеки. Розглянуто та проаналізовано Стратегію Кабінету Міністрів України щодо популяризації української мови до 2030 року «Сильна мова - успішна держава». Описано дієвість правових механізмів утвердження української мови як державної. Доведено, що функції державної мови, як правило, виконує рідна мова більшості населення країн світу та наведено винятки з цього правила. Вказані перспективи внесення української мови до державних символів. Ключові слова: національна безпека, українська мова, правовий статус, конституційний лад.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Рідне слово"

1

Грицина, В. І. Роль елементів інфраструктури речень публіцистичних текстів в адресації мовлення. Криворізький державний педагогічний університет, 1997. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5853.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглянуто найбільш типові форми вираження загальної адресації - іменники у множині, що виступають у ролі звертань, та імперативні форми дієслова, якими виражаються вставні слова. Розкрито форми індивідуальної адресації, що використовуються з метою моделювання ситуації безпосереднього спілкування. індивідуальна адресація виражається найчастіше іменниками однини кличного (рідше називного) відмінка у звертаннях та дієсловами другої особи у вставних конструкціях.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Грицина, В. І. Роль елементів інфраструктури речень публіцистичних текстів в адресації мовлення. Криворізький державний педагогічний університет, 1997. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5853.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглянуто найбільш типові форми вираження загальної адресації - іменники у множині, що виступають у ролі звертань, та імперативні форми дієслова, якими виражаються вставні слова. Розкрито форми індивідуальної адресації, що використовуються з метою моделювання ситуації безпосереднього спілкування. індивідуальна адресація виражається найчастіше іменниками однини кличного (рідше називного) відмінка у звертаннях та дієсловами другої особи у вставних конструкціях.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Також вас можуть зацікавити розширені добірки на тему "Рідне слово" для конкретних типів джерел:
Статті в журналах
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії