Добірка наукової літератури з теми "Рядок пошуку"

В статті проаналізовано актуальне питання готовності людини до прийняття вікових змін. Розглянуто особливості використання особистістю копінг-стратегій адаптивних по відношенню до змін у психіці, у фізичному стані, а також у соціальному оточені, які пов’язані з віком. Встановлено закономірності формування готовності до вікових змін на основі копінг-стратегій. Проблема розкривається через вивчення взаємовідношень між копінгом та суб’єктивною готовністю до прийняття вікових змін на протязі життєвого шляху. Метою статті виступало дослідження особливості впливу стратегій копінгу на психологічну готовність до прийняття вікових змін у осіб різного віку. В проведеному дослідженні прийняло участь 400 осіб. Використано методику готовності до вікових змін (фізіологічний компонент, соціальний компонент, особистісно-психологічний компонент та професійний компонент) та опитувальник копінгу SACS (асертивні дії, вступ до соціального контакту, пошук соціальної підтримки, обережні дії, імпульсивні дії, уникнення, маніпулятивні дії, асоціальні дії і агресивні дії). Показано, що компоненти та рівні готовності до прийняття вікових змін визначаються цілим рядом копінг-стратегій, які формують продуктивне ядро подолання стресу. Детермінантами готовності до прийняття вікових змін виступають такі стратегії подолання особистістю стресових ситуацій, як асертивні дії, вступ до соціального контакту, пошук соціальної підтримки, обережні дії. В цілому ці копінг-стратегії характеризуються просоціальним вектором подолання, який керується процесами, орієнтованими на майбутнє. В свою чергу, стратегія уникнення формує негативне ставлення до вікових змін. Зазначено, що найбільше значення у формуванні готовності до прийняття вікових змін копінг-стратегії мають у наймолодшій віковій групі – у віці до 30 років. В цей віковий період найбільш важливу роль у забезпечені інтегральної готовності грає активізація стратегій вступу до соціального контакту, пошуку соціальної підтримки і придушення стратегій уникнення.

Стаття присвячена сонетній творчості І. Франка, зокрема ролі поета в оновленні традиції сонетного вірша. На власне мовному рівні в поетиці Франкових текстів означено ряд явищ, традиційно застережених щодо сонетного вірша, це насамперед повтори тих самих слів, іноді цілих рядків у риторичних та риторично-запитальних реченнях, незавершеність фрази з перенесенням у наступний рядок (анжамбеман) тощо. Розглянуто деякі структурно-композиційні особливості сонетних творів автора. І. Франко, культивуючи сонетний вірш як поет, водночас немало зробив для дослідження його як теоретик, літературознавець, перекладач (сонети Данте, Шекспіра). Сонетна творчість Івана Франка є не лише вершинною віхою здобутків українського сонету наприкінці ХІХ-го століття, а й своєрідним підмурівком для подальших новітніх пошуків у цьому жанрі.

У статті досліджуються актуальні питання, пов’язані з особливостями прийняття управлін-ських рішень в умовах кризи. Метою статті є визначення ключових моментів у розробленні та прийнятті рішень з управління персоналом туристичних підприємств в кризових умовах. Підтвердженням актуальності цього питання є проведена аналітика, що вказує на часте формування та прийняття рішень керівниками під-приємств в умовах кризи. У ході дослідження встановлено, що управлінські рішення в кризових ситуаціях мають здебільшого стабілізаційний або ліквідаційний характер. Виявлено, що у вітчизняних туристичних під-приємствах рішення, що приймаються керівництвом, найчастіше стосуються пошуку джерел збуту турпро-дуктів, перегляду цінової політики, оптимізації витрат, пошуку додаткових коштів. З’ясовано, що в кризовій ситуації керівництву доводилося приймати рішення в умовах емоційної та психологічної напруженості, пов’язаної з рядом чинників. Запропоновано методику оцінювання емоційного та психологічного навантаження на керівника при прийнятті рішень в умовах кризи. Ключовими чинниками оцінювання емоційного та психоло-гічного навантаження на керівника, який приймає рішення в умовах кризи, визначено психологічний стан, напруженість процесу управління, порушення режиму праці та відпочинку, конфліктні ситуації в колективі, емоційні стреси, інтелектуальне навантаження, належну оцінку з боку колег, обмеженість в часі. Зроблено висновок, що вибір технології прийняття управлінських рішень визначається особливостями функціонування підприємства в умовах кризи. Серед потенційних технологій – “технологія управління за результатами”, “технологія управління шляхом постійних перевірок та вказівок”, “технологія управління у виняткових випад-ках”. Визначено етапність процесу прийняття рішень в умовах кризи. В умовах кризи практично не застосо-вуються технології, орієнтовані на персонал та його потреби, що передбачає пріоритет міжособистісних відносин, систему стимулів та заохочень працівників. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на формування ефективного механізму прийняття управлінських рішень в умовах кризи.

Стаття присвячена аналізу історіографічних і джерелознавчих аспектів проблематики, пов’язаної з історичним минулим Крилоського монастиря Успіння Пресвятої Богородиці, яке було тісно пов’язане з діяльністю Успенського собору і Галицького єпископсько-митрополичого центру. Впродовж півтора століття вченим вдалось провести масштабні археологічні й історичні дослідження з минулого давнього Галича, однак історія його головної святині – Крилоського Успенського монастиря залишалась на маргінесі наукового пошуку. Переважна більшість наукових публікацій, пов’язаних з історією давнього Галича проблематики Успенського монастиря не торкались, або ж висвітлювали окремі її аспекти, зокрема тему опікунства Успенської обителі XV століття, намісництва в Галичі (А. Шнайдер, І. Шараневич, І. Рудович, І. Крип’якевич), земельних володінь монастиря та його місцезнаходження (Й. Пе­ленський, Я. Пастернак, Б. Томенчук). Різноманітні аспекти діяльності обителі розглядались рядом вітчизняних і зарубіжних дослідників (О. Купчинський, Б. Лоренс, З. Федунків). Вперше тему Крилоського Успенського монастиря, як самостійного предмету вивчення, поставив у 2008 р. львівський археолог В. Петрик. Якщо місцезнаходження Крилоського Успенського монастиря XVII–XVIII ст. не викликає сумніву, він розташовувався поблизу Успенської церкви в межах оборонного муру, то його локалізація у XII–XVI ст. досі залишається предметом дискусій – Золотий Тік, або територія поруч з Успенським собором. У ході пошуку документів з історії Успенської обителі виявлено матеріали василіянського Сумарію – збірки документів зібраних ченцями-василіянами з метою обґрунтування діяльності монастиря впродовж століть. Матеріали Сумарію активно використовувались у ході судового процесу між василіянами й дієцезіяльним духовенством XVIII століття. У акціональних і реплікаційних книгах Сумарію василіяни дали своє трактування поняття опікунства, торкнулись проблеми церковно-монастирської термінології, обґрунтовували фундаційні права на земельні володіння. Цінну колекцію документів під назвою “Monumenta Perehinska i Krylosa” виявлено у фонді греко-католицького митро­поличого ординаріату. Важливе значення для дослідження Крилоського монастиря має латиномовний інвентар Успенської та іншої обителей, виконаний консультором Є. Оземкевичем 14 жовтня 1749 р. По­шукова діяльність василіян середини XVIII століття, започаткована з метою обґрунтування своїх прав і маєтностей, мала своїм наслідком збір історичної спадщини, усвідомлення тодішньої церковно-монастирської еліти своїх духовних витоків й національно-культурне відродження народу. Ключові слова: Крилоський монастир Успіння Пресвятої Богородиці, історіографічний дискурс, писемні джерела, василіянський Сумарій, колекція

Актуальність. Синдром Прадера–Віллі (СПВ) — це генетичне захворювання, яке характеризується розвитком тяжких форм ожиріння в комплексі з рядом коморбідних станів. Відомі терапевтичні методи лікування ожиріння при СПВ дають помірний позитивний ефект, а хірургічні методи корекції ваги мають високий ризик розвитку післяопераційних ускладнень. Мета дослідження: проаналізувати результати проведеного бариатричного хірургічного втручання методом лапароскопічного дистального шунтування шлунка з одним анастомозом та з подальшою пластичною корекцією шкірно-жирових клаптів і надлишкових тканин у пацієнта з синдромом Прадера–Віллі, ускладненим морбідним суперожирінням (ІМТ = 73 кг/м2). Клінічний випадок: Одному хворому із генетичним захворюванням — синдромом Прадера– Віллі, що поступив у клініку з морбідним суперожирінням (ІМТ=73 кг/м2) та його ускладненнями, виконано лапароскопічне дистальне шунтування шлунка з одним анастомозом та подальшою пластичною корекцією. Після операції вага пацієнта зменшилася на 80 кг, нормалізувалися показники рівня глюкози та артеріального тиску, уночі пацієнт спить без використання CPAP-апарата, рухається вільно без задишки. Обговорення. Показами до проведення бариатричної операції у пацієнтів із СПВ вважається наявність індексу маси тіла (ІМТ) ≥ 35 кг/м2 у поєднанні з тяжкими супутніми коморбідними станами (синдром обструктивного апное, синдром Піквіка, ЦД 2 типу, неалкогольний стеатогепатоз тяжкої форми, захворювання опорно-рухового апарату), або ІМТ ≥ 40 кг/м2 у поєднанні з більш легкими супутніми патологіями. Пошук оптимальної методики лікування ожиріння у хворих на СПВ продовжується. Висновки. Важливий мультидисциплінарний підхід до лікування хворих з СПВ з обов’язковим залученням ендокринологів, генетиків, терапевтів і бариатричних хірургів. Проведення сучасних бариатричних операцій у комплексі з медикаментозним лікуванням дозволяє досягти стійкого зниження маси тіла та позитивної медико-соціальної реабілітації у хворих на морбідне ожиріння.

З метою покращення селекційного процесу на про-дуктивністю були вивчені кореляції між врожайніс-тю та рядом ознак та індексів у 170 ліній озимоїпшениці. Для пошуку найбільш ефективних методівоцінки зразків ми провели порівняння мінливості ге-нетичних та екологічних кореляцій. Використаннятаких індексів як атракції (маса зерна з колосу / масаколосу), мікророзподілень (маса зерна з колосу / масаполови колосу) та полтавський індекс (маса зерна зколосу / довжина верхнього міжвузля) у непрямомудоборі на ранніх етапах селекції озимої пшениці за-безпечить ефективну селекцію на високу продуктив-ність колосу. Одержані результати вказують намінливість ознак та індексів в залежності від гено-типу, гомозиготного чи гетерозиготного стану. Дляпідвищення ефективності добору важливим є пошукфенотипових кореляцій, де генетичний компонентнаправлений в одному напрямку, а екологічний в про-тилежному або близький до нуля. Коефіцієнти коре-ляції збільшуються під впливом лімітуючих зовнішніхфакторів та зменшуються в комфортних умовах дляросту і розвитку рослин озимої пшениці. With the aim to improved breeding process for productivity, correlations among yield and a number of traits and indexes in 170 winter wheat lines have been investigated. For searching the most effective methods of estimating accessions we have used comparison of genetic and ecological correlations variability. The application of such indexes as attraction index (weight of spike, g / weight of stem, g), microdistribution index (weight of grains in spike, g / weight of spike chaff ) and poltavskiy index (weight of grains in spike, g / apical internode length, sm) in indirect selection on the early winter wheat breeding will provide effective breeding for high spike productivity. The obtained results indicate at the variability of traits and indexes depending on the genotype, homo- or heterozygote state. For increasing the efficiency of selection it is very important to find phenotype correlations where the genetic component is directed one way and the ecological is opposite or near zero. Correlation coefficients increased under the influence of limiting environment factors and decreased in comfortable conditions for growth and development of winter wheat plants.

Методи оцінювання параметрів і станів динамічних систем – актуальна задача, результати розв’язання якої знаходять своє застосування у різних галузях діяльності, включаючи дослідження процесів у технічних системах, космологічних та фізичних дослідженнях, медичних діагностичних системах, економіці, фінансах, біотехнологіях, екології та інших. Незважаючи на значні наукові і практичні досягнення у цьому напрямі, дослідники багатьох країн світу продовжують пошуки нових методів оцінювання параметрів і станів досліджуваних об’єктів та удосконалення існуючих. Прикладом таких методів є цифрова та оптимальна фільтрація, які знайшли широке застосування у технічних системах ще у середині минулого століття, зокрема, у обробці фінансово-економічних даних, фізичних експериментах та інших інформаційних технологіях самого різного призначення. Розглядається модель та алгоритми гранулярної фільтрації на практичному прикладі – варіанті задачі глобальної локалізації мобільного робота (global localization for mobile robots) або задачі про викраденого робота (hijacked robot problem). В загальному варіанті вона полягає у визначенні положення робота за даними з сенсора. Ця задача була в цілому розв’язана рядом імовірнісних методів в кінці 90-х-початку 2000-х років. Задача є важливою і знаходить застосування у мобільній робототехніці та промисловості. Схожими за суттю є задачі позиціонування підводних човнів, літальних апаратів, автомобілів тощо. Також розглядається задача позиціонування робота. Нехай у темному лабіринті увімкнувся робот. Він має карту лабіринту та компас. У лабіринті в деяких точках встановлені позначені на карті станції, які можуть приймати і відбивати сигнал. Робот не знає, в якому місці лабіринту він знаходиться, але він може в кожний момент часу відправляти сигнал і з деякою похибкою дізнаватись відстань до найближчої до нього станції. Робот починає блукати лабіринтом, роблячи кожний крок у новому випадково обраному напрямку, але його компас також дає деяку несистематичну похибку. На кожному кроці робот визначає відстань до найближчої станції. Мета – з’ясувати координати робота у лабіринті в системі відліку, введеній на карті.

Діагностика тромбофілії та патогенетичне лікування її клінічних проявів супроводжується рядом труднощів, що зумовлено без- або малосимптомним перебігом хвороби та недостатньою обізнаністю лікарів щодо критеріїв діагностики цієї патології. Мета – підвищення рівня діагностики і вибору адекватного лікування пацієнтів з тромбофілією, ускладненою гострим інфарктом міокарда, шляхом детального аналізу та клініко-лабораторного розбору власного клінічного випадку. Матеріал і методи. Системний аналіз, бібліосемантика та аналіз випадку захворювання конкретного пацієнта з тромбофілією, дослідження генетичного поліморфізму, асоційованого з тромбофілією. Пошук джерел здійснювався за допомогою науково-статистичної бази даних медичної інформації PubMed-NCBI. Результати. При відсутності чітких причинних факторів високого ризику розвитку гострого інфаркту міокарда (стенозуючого атеросклерозу) та при наявності рецидивних тромбозів різної локалізації пацієнтам показане обов’язкове обстеження з метою підтвердження (виключення) вродженої або набутої тромбофілії, що в подальшому визначає програму профілактики повторних епізодів спонтанного тромбозу. З цією метою було проведено дослідження генетичного поліморфізму, асоційованого з ризиком тромбофілії, у хворого з рецидивними венозними (ілеофеморальним) та артеріальними (коронарним) тромбозами. Прогностично найнесприятливішою була наявність у хворого поліморфізму алелів 4G/4G гена серпін-1 (РАІ-1), який є антагоністом тканинного активатора плазміногену і сприяє зниженню фібринолітичної активності крові, що підвищує ризик коронарних порушень в 1,3 раза. Одночасно у хворого діагностовано поліморфізм алелів С/Т гена ITGA2 (інтегрину альфа-2), який відповідає за функцію тромбоцитарного рецептора до колагену і сприяє збільшенню швидкості адгезії тромбоцитів, що підвищує ризик інфаркту міокарда в 2,8 раза. Також важливо вказати на таку особливість генетичних порушень у даного пацієнта, як поліморфізм алелів G/T гена F13, для якого характерне зниження фактора VIII згортання крові, що в кінцевому результаті призводить до зменшення ризику венозного тромбозу, але на фоні антикоагулянтної терапії цей ризик може суттєво зростати (12–20 %). Отримані результати обґрунтували переведення хворого з прийому ксарелто на довготривале вживання прямих низькомолекулярних гепаринів (фондапаринукс). Висновки. У хворих з діагностованою тромбофілією необхідно використовувати персоніфікований підхід до вибору антитромботичних засобів лікування та профілактики повторних тромбозів шляхом визначення у пацієнта певного поліморфізму генів та форми тромбофілії.

Кваліфікаційна робота присвячена вдосконаленню методу оптимізації запису інформації в бази даних, забезпечує розпізнавання та виключення дублювання даних при використанні інформаційно – пошукових систем, дозволяє зберегти інформаційну цілісність, а також знизити зашумленість даних, зумовлену наявністю помилок операторського введення