Добірка наукової літератури з теми "Рухомий об’єкт"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Рухомий об’єкт".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Рухомий об’єкт"
1
Барбарук, Л. В., В. В. Виноградов та С. О. Ломакін. "Система моделювання руху стріли за параболічною траєкторією". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 4(260) (10 березня 2020): 13–16. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-260-4-13-16.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто реалізацію системи для моделювання польоту об’єкта за параболічною траєкторією без використання фізичних сил, що впливають на рухомий об’єкт. Запропоновано варіант реалізації системи, що базується на квадратичних кривих Безьє. Виконано порівняльний аналіз функцій інтерполяції прямолінійного руху для візуального середовища розробки «Unity». Обґрунтовано доцільність використання пропонованої системи для моделювання польоту об’єкта за параболічною траєкторією шляхом її впровадження у гру «Para Bellum».
2
Павленко, М. А., В. М. Руденко, І. В. Захарченко, А. О. Зінченко та В. І. Чистов. "Метод дослідження поведінки груп рухомих об’єктів з використанням клітинних автоматів". Системи озброєння і військова техніка, № 3(67) (24 вересня 2021): 98–104. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.67.13.
Повний текст джерелаАнотація:
Пошук розподілених об’єктів в районах є важливим та достатньо складним завданням моніторингу при виконанні спеціальних завдань. Вирішення даного завдання полягає у розробці стратегії пошуку з використанням груп рухомих об’єктів. В якості таких груп можна розглядати пошукові групи, безпілотні системи та багато інших. Проте дослідження групової діяльності рухомих об’єктів – це відоме завдання, яке можна вирішити багатьма способами. Один із способів – пошук аналогій в живій природі, та використання механізмів, реалізованих природою в поведінці живих істот. В статті розроблена стратегія пошуку, яка ґрунтується на відтворенні природного явища групової поведінки, а саме поведінки косяка риб. Основні характерні властивості косяка риб реалізовані за допомогою клітинного автомату на двовимірній однорідній решітці з автоматами які характеризують об’єкти пошуку та груповий рухомий об’єкт. В роботі використано та описано однорідну клітинну решітку, яка не згорнута в сферу для спрощення обрахунків. Для решітки встановлені межі, які характерні для вирішення реальних завдань при пошуку об’єктів в заданій області простору. В статті розглянута діяльність однорідних групових об’єктів, проте в подальшому вдосконаленні такого підходу, можуть бути використані різнорідні та змішані групи або сукупності різнорідних груп, що будуть діяти у відповідності з наборами правил зміни станів. Використання клітинного автомату дозволяє створити довільну систему правил його роботи. Критерії, що характеризують досяжність об’єктів пошуку можуть бути модифіковані під конкретні завдання та дозволяють впливати на час та оперативність пошуку, а також створювати різні поєднання цих та інших факторів, які впливають на ефективність вирішення завдання. Дослідження такого автомату дозволяє стверджувати про можливість створення ефективного автомату пошуку маршрутів з заданими часом та точністю роботи, що може бути використано в реальних умовах.
3
Федорчук, С., О. Шльонська, О. Борисова, І. Когут, В. Маринич, Є. Петрушевський та М. Ф.К.Хаммуді. "Стан психофізіологічних функцій і динамічна м’язова витривалість у спортсменок в ігрових видах спорту". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 2 (20 грудня 2021): 35–40. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2021.2.35-40.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. Мета. Порівняння стану психофізіологічних функцій та динамічної м’язової витривалості руху кисті (за показниками тепінг-тесту) спортсменок у різних ігрових видах спорту. Методи. Для визначення стану психофізіологічних функцій та динамічної м’язової витривалості руху кисті використовували діагностичний комплекс «Діагност-1» (М. В. Макаренко, В. С. Лизогуб). Відповідно до мети роботи досліджували латентні періоди простої зорово-моторної реакції, простої і складної реакції вибору, ефективність сенсомоторної діяльності, динамічність нервових процесів, точність реакції на рухомий об’єкт, основні властивості нервової системи, динамічну м’язову витривалість руху кисті тощо. Результати. За результатами дослідження, ігрові види спорту сприяють розвитку, вдосконаленню однієї з основних властивостей центральної нервової системи – функціональної рухливості нервових процесів, що цілком узгоджується з відомими літературними даними про вплив фізичних навантажень і занять різними видами спорту на формування і стан цих властивостей. Це певною мірою підтвердив кореляційний аналіз отриманих даних – функціональна рухливість нервових процесів у режимі нав’язаного ритму асоціювалася зі спеціальним спортивним стажем спортсменок (p < 0,05), у режимі зворотного зв’язку – з віком обстежених спортсменок (p < 0,01). За рівнем функціональної рухливості нервових процесів обстежені спортсменки (волейболістки і гандболістки) не відрізнялися. Удосконалення спеціальної підготовленості обстежених волейболісток і гандболісток було пов’язано насамперед з розвитком функціональної рухливості нервових процесів та точності реакції на рухомий об’єкт. Більш точними у реакції на рухомий об’єкт за кількістю реакцій випередження і середнім відхиленням у реакціях випередження виявилися обстежені гандболістки (спортсменки з вищим рівнем спортивної майстерності). Більш високий психофізіологічний статус за показниками сили нервових процесів упродовж довготривалих сенсомоторних навантажень (у режимі нав’язаного ритму) продемонстрували волейболістки (спортсменки з більшим стажем спортивного тренування). Ключові слова: стан психофізіологічних функцій, динамічна м’язова витривалість руху кисті, волейбол, гандбол.
4
Бріскін, Юрій, Ольга Задорожна, Софія Смирновська та Сергій Смирновський. "Психофізіологічні характеристики фехтувальників на шпагах на різних етапах багаторічної підготовки". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 3 (20 квітня 2021): 97–100. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2020.3.97-100.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Еволюція змагальної діяльності у фехтуванні, неможливість збільшення обсягів та інтенсивності тренувальних навантажень фехтувальників на шпагах обумовлює пошук нових шляхів та резервів до вдосконалення різних сторін їх підготовленості. За останні роки, у зв’язку з активними процесами комерціалізації в спорті, суттєво збільшилася кількість змагань, у яких беруть участь висококваліфіковані спортсмени. Як наслідок – зросла інтенсивність змагальної діяльності та підвищились вимоги до підготовленості спортсменів. Тренери та науковці почали шукати нові шляхи підвищення результативності змагальної діяльності спортсменів, серед таких підходів можна виділити дослідження психофізіологічних характеристик та врахування їх під час побудови підготовки спортсменів у єдиноборствах. Мета. Визначити психофізіологічні характеристики фехтувальників на шпагах на етапах спеціалізованої базової підготовки та максимальної реалізації індивідуальних можливостей спортсменів. Методи. Теоретичний аналіз та узагальнення, документальний метод, метод вимірювання та математичної статистики. Результати. Для визначення психофізіологічних характеристик фехтувальників на шпагах нами було використано комплекс для психофізіологічного тестування «Нейрософт-психотест». У дослідженні взяли участь 15 фехтувальників на шпагах на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей, а також 15 фехтувальників на шпагах на етапі спеціалізованої базової підготовки. За допомогою цього комплексу було здійснено вимірювання простої зорово-моторної реакції, реакції розрізнення, вибору, на рухомий об’єкт, силової витривалості кисті та стійкості до перешкод. Для фехтувальників на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей характерний високий рівень простої зорово-моторної реакції, реакції розрізнення та реакції вибору, висока стійкість до перешкод, а також під час реалізації реакції на рухомий об’єкт переважає кількість випереджень над кількістю запізнень.
Ключові слова: психофізіологія, фехтування на шагах, спортивні єдиноборства, етап багаторічної підготовки.
5
Бріскін, Ю. А., О. Р. Задорожна, С. Б. Смирновський, С. Б. Смирновська та І. А. Завойський. "ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ КРИТЕРІЇ ОБДАРОВАНОСТІ У ФЕХТУВАННІ НА ШПАГАХ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 2 (4 листопада 2021): 91–97. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-2-13.
Повний текст джерелаАнотація:
Еволюція змагальної діяльності у фехтуванні, неможливість збільшення обсягів та інтенсивності тренувальних навантажень фехтувальників на шпагах зумовлюють пошук нових шляхів та резервів для вдосконалення різних аспектів підготовленості фехтувальників на шпагах, а також нових підходів до визначення найбільш обдарованих спортсменів. За останні роки в умовах активного розвитку фехтування як виду спорту, змін правил змагань, посилення процесів комерціалізації суттєво збільшилася кількість змагань, у яких беруть участь кваліфіковані та висококваліфіковані спортсмени. Зросла інтенсивність змагальної діяльності та підвищились вимоги до підготовленості спортсменів. Тренери та науковці почали шукати нові шляхи підвищення результативності змагальної діяльності у фехтуванні, а також нові підходи щодо відбору обдарованих спортсменів. Одним із таких шляхів є урахування психофізіологічних характеристик у підготовці спортсменів. Метою нашого дослідження було визначення психофізіологічних критеріїв обдарованості у фехтуванні на шпагах. Методами, які використовувалися упродовж дослідження, були: теоретичний аналіз та узагальнення, документальний метод, метод вимірювання та методи математичної статистики. З метою визначення інформативних критеріїв обдарованості у фехтуванні на шпагах нами було здійснено вимірювання психофізіологічних характеристик 15-ти фехтувальників на шпагах на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей, а також 15-ти фехтувальників на шпагах на етапі спеціалізованої базової підготовки. За допомогою комплексу для психофізіологічного тестування «Нейрософт-психотест» нами було здійснено вимірювання простої зорово-моторної реакції, реакції розрізнення, реакції вибору, реакції на рухомий об’єкт, силової витривалості кисті та стійкості до перешкод. Проста зорово-моторна реакція, реакція розрізнення, реакція вибору та реакція на рухомий об’єкт є відносно стійкими показниками у процесі багаторічної підготовки фехтувальників, отже, можна їх розглядати як критерії обдарованості у фехтуванні на шпагах.
6
Асєєва, Ярославна, та Олег Шевченко. "Взаємозв’язок психофізіологічних показників та технічної підготовленості у спортсменів з настільного тенісу на етапі попередньої базової підготовки". Слобожанський науково-спортивний вісник K, № 6 (30 грудня 2019): 5–9. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2019-6.021.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: дослідити взаємозв’язки між психофізіологічними показниками та рівнем технічної підготовленості у тенісистів 10-11 років. Матеріал і методи: аналіз науково-методичної літератури, психофізіологічні методи дослідження, педагогічне тестування, методи математичної статистики. У дослідженні брали участь 20 тенісистів, з яких 12 хлопців та 8 дівчат у віці 10–11 років, що тренуються в групі базової підготовки КДЮСШ №11 м. Харкова. Спортивний стаж 2-3 роки. Результати: результати тестування психофізіологічних показників показує, що були отримані досить однорідні результати. Коефіцієнт варіації для простих та складних реакцій визначився в межі від 6,91% до 11,61%. Але для показника складної реакції на рухомий об’єкт коефіцієнт варіації склав 61,59%. Це пояснюється тим, що у тенісистів в цьому віці не зовсім стабілізувалися показники складної реакції на рухомий об‘єкт, або на м’яч, що проявляється у техніці виконання ударів. Висновки: кореляційний аналіз показав, що показники технічної підготовленості мають достовірні взаємозв’язки з психофізіологічним показником стійкість до збиваючих сигналів, що вказує на нестабільну техніку виконання ударів. Показники технічної підготовленості мають високий рівень достовірних взаємозв’язків між собою, тому необхідно удосконалювати техніку ударів з обох боків та розширювати технічний арсенал тенісистів. Ключові слова тенісисти, технічна підготовленість, психофізіологічні показники
7
Kachynska, Tetіana, Diana Vasyluk та Olha Abramchuk. "Особливості мікростанів викликаних потенціалів кори головного мозку в осіб із низькими показниками рівня уваги в результаті проходження альфа-тренінгу". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 2(390) (9 березня 2021): 83–90. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2020-390-2-83-90.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження полягала у виявленні впливу альфа-тренінгу на особливості мікростанів викликаної активності кори головного мозку в осіб із низькими показниками рівня уваги. Дослідження проведено на 7 особах (2 хлопці та 5 дівчат) віком 19-21 років із середнім та низьким рівнем уваги. Етапи дослідження: психологічне дослідження (тестування); сенсомоторне дослідження (тест «реакція на рухомий об’єкт»); нейрофізіологічне дослідження (нейрофідбек-тренінг, запис когнітивних викликаних потенціалів кори головного мозку). Використовуючи аналіз даних викликаних потенціалів кори головного мозку за особливістю мікростанів, виявили, що після 10 сеансів альфа-тренінгу сприйняття, обробка та контроль за прийняттям рішення здійснювалися із залученням передньої та задньої систем уваги. Тоді як до початку сеансів відзначено залучення лише передньої системи уваги за рахунок локалізації джерел активності в лобових ділянках кори головного мозку.
8
Vadziuk, S. N., M. I. Horishnyi та I. M. Horishnyi. "ВЛАСТИВОСТІ НЕРВОВИХ ПРОЦЕСІВ У ДІТЕЙ З РІЗНИМИ ПСИХОТИПАМИ". Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, № 2 (5 березня 2020): 6–9. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2019.2.10915.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження – встановити взаємозв’язок між психотипом дитини і силою та функціональною рухливістю нервових процесів.
Матеріали та методи. Для визначення психотипу проводили анкетування у 86 дітей віком до 18 років за допомогою опитувальників Вайсбанда та Гуленка. Нервові процеси аналізували за комп’ютерною програмою «Діагност 1М». Статистичну обробку даних проводили методом непараметричної статистики, використовуючи U-тест – критерій Манна – Уїтні.
Результати дослідження та їх обговорення. Встановлено залежність кількості оброблених подразників при вивченні сили нервових процесів у режимі зворотного зв’язку від психотипу дитини (p<0,01). Зокрема, відмінність є між провідними функціями логіки, етики та сенсорики. Найвищий показник кількості переробки інформації в сенсориків (621,28), найнижчий – у логіків (552,48). Також встановлено різницю функціональної рухливості нервових процесів у режимі зворотного зв’язку між логіками та етиками (р<0,05). Зокрема, мінімальний час реакції в логіків менший в 1,6 раза. Залежності реакції на рухомий об’єкт від психотипу виявити не вдалося (p>0,05).
Висновки. За допомогою опитувальників визначено психологічні типи за Юнгом у 60 респондентів. На базі комп’ютерної програми «Діагност 1М» виміряно силу та функціональну рухливість нервових процесів у дітей. Встановлено залежність вищенаведених показників від їх психотипу.
9
Совгира, Тетяна, Володимир Забора, Ірина Яковенко та Олександра Погуляй. "Принципи організації кінетичного відеомепінгу в сценічному просторі: вітчизняний досвід". Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво 5, № 1 (21 квітня 2022): 62–70. http://dx.doi.org/10.31866/2616-759x.5.1.2022.255234.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження полягає у визначенні принципів організації кінетичного відеомепінгу й аналізі наявного вітчизняного досвіду його використання в процесі створення сценічних видовищ. Відповідно до визначеної мети заплановано розв’язання таких взаємопов’язаних завдань: сформулювати основний понятійно-категоріальний апарат з цієї тематики; визначити технологію організації кінетичного мепінгу та можливого його застосування в театрально- видовищних заходах; простежити й узагальнити вітчизняний досвід використання кінетичного відеомепінгу в організації театрально-видовищних заходів. Методологія дослідження базується на комплексному підході та поєднанні кількох методів: аналітичного – для розгляду історичної, філософської, культурологічної та мистецтвознавчої літератури з предмета дослідження; теоретично-концептуального методу – для аналізу понятійно-термінологічної системи дослідження та виявлення особливостей упровадження кінетичного відеомепінгу в сценічний простір; історичного – для з’ясування трансформації практики впровадження цифрових технологій у сценічний простір, а також порівняльно-типологічного – для порівняння специфіки функціонування різних видів відеомепінгу, зокрема кінетичного. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше розглянуто специфіку використання кінетичного відеомепінгу в процесі створення сценічного видовища. Висновки. Виявлено, що за допомогою кінетичного відеомепінгу створюється інтерактивне видовище, в якому глядач й актор можуть взаємодіяти з візуальним контентом. Встановлено, що розміщення датчика Kinect дає змогу спрямовувати проєкцію зображення на рухомі тривимірні об’єкти або ж миттєво змінювати напрямок відповідно до розташування цих рухомих об’єктів у просторі. Цим рухомим об’єктом може бути людина. У такий спосіб у процесі реалізації проєкціювання створюється ілюзія, що зображення може взаємодіяти з користувачем, «підпорядковуватися» його рухам, що надає значні переваги у створенні сценічного перформансу. У зв’язку з особливістю кінетичної системи редагувати трансляцію відеоконтенту відповідно до розташування рухомих об’єктів цей вид відеомепінгу часто називають інтерактивним. Актору вже не потрібно думати про мітки на сценічних підмостках, адже в організації кінетичного мепінгу відеопроєкція «підлаштовується» під його рухи. Однак через дорогу собівартість цієї технології сучасні режисери використовують її не задля зручності артистів (акторів) на сцені, а для перетворення заходу в інтерактивне видовище, в якому можуть узяти участь глядачі.
10
Dubyagin, Alexander, Volodymyr Gurуеv та Irina Firsova. "МІЖРІВНЕВИЙ БАЛАНС: ПОКАЗНИКИ СТРУКТУРИ, ІНТЕНСИВНОСТІ ТА КООРДИНАЦІЇ РУХУ ОДИНИЦЬ ОБ’ЄКТА – АГРЕГАТНА ФОРМА". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 3(17) (2019): 123–30. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-3(17)-123-130.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Показники структури, інтенсивності та координації міжрівневого руху одиниць об’єкта, як одна з видових категорій показників міжрівневого балансу, забезпечують всебічну кількісну оцінку структурних зрушень керованого об’єкта, а також наслідків керуючого впливу на об’єкт щодо ознаки, вимірюваної в його одиниць у шкалі відношень. Постановка проблеми. Відповідні показники міжрівневого балансу, представлені до цього через його незважені (неагреговані) складові, не уможливлюють подібну оцінку. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Обчислення неагрегованих показників структури, інтенсивності та координації міжрівневого руху відбувається через значення чисельності рухомих і нерухомих одиниць об’єкта. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Оцінка наслідків керуючого впливу на структурований об’єкт, виконувана у значеннях вимірюваної ознаки й пояснювана міжрівневим пересуванням одиниць цього об’єкта. Постановка завдання. Сформулювати показники структури, інтенсивності та координації міжрівневого руху в системі показників міжрівневого балансу шляхом формулювання правил їх обчислення в агрегатній формі. Виклад основного матеріалу. Представлення складових моделі міжрівневого балансу в агрегованому вигляді дає можливість оцінювати наслідки керуючого впливу на об’єкт на різних рівнях їх систематизації в моделі. Щодо всебічної характеристики результатів такого впливу та відповідних структурних зрушень об’єкта, в системі агрегованих показників балансу вагоме місце посідають показники структури, інтенсивності та координації міжрівневого руху одиниць об’єкта. Вони сформульовані як абсолютні, відносні та середні величини через сукупні значення ознаки, вимірюваної на тому чи іншому рівні в рухомих і нерухомих одиниць об’єкта. Висновки відповідно до статті. Запропоновані показники міжрівневого балансу мають важливе значення для оцінки наслідків та ефективності керуючого впливу на структурований об’єкт.
Дисертації з теми "Рухомий об’єкт"
1
Плаксій, Юрій Андрійович. "Узагальнення неперервної еталонної моделі прецесійного руху твердого тіла". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45823.
Повний текст джерела
2
Філімоніхіна, І. І., та Г. Б. Філімоніхін. "Зменшення кута нутації високошвидкісних обертових рухомих об’єктів". Thesis, КЛА НАУ, 2012. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/6439.
Повний текст джерела
3
Щербаков, Олег Олексійович, та Oleh Oleksiyovych Shcherbakov. "Методи і засоби розпізнавання контурів рухомих об’єктів в інтелектуалізованих системах відеоспостереження". Master's thesis, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, 2021. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/36539.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою роботи є дослідження методів і засобів розпізнавання контурів рухомих об’єктів в інтелектуалізованих системах відеоспостереження.
У кваліфікаційній роботі запропоновано модель архітектурного рішення щодо реалізації інтелектуалізованої системи відеоспостереження з функцією виявлення контурів рухомих об’єктів, яка використовує апаратний модуль ESP32-CAM та відеокамеру OV2640 і дає можливість з високою точністю на основі підходу сегментації екземплярів накладати та візуалізувати маски на кадрах відеопотоку.
Запропоновано оптимізацію структури нейронної мережі R-CNN на основі побудови піраміди функцій у мережі з одномасштабного входу, що дає змогу скоротити витрати часу на навчання мережі та є окремою гілкою при виявленні контурів рухомих об’єктів у системах відеоспостереження.The aim of the work is to study the methods and means of recognizing the contours of moving objects in intelligent video surveillance systems. The thesis proposes a model of architectural solution for the implementation of an intelligent video surveillance system with the function of contouring moving objects, which uses the hardware module ESP32-CAM and OV2640 camcorder and allows with high accuracy based on the segmentation approach to overlay and visualize video masks on the frame. It is proposed to optimize the structure of the R-CNN neural network based on the construction of a pyramid of functions in the network from a single-scale input, which reduces the time spent on network training and is a separate branch in detecting contours of moving objects in video surveillance systems.
ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ І СКОРОЧЕНЬ ... 8 ВСТУП ...9 РОЗДІЛ 1 АНАЛІЗ ПІДХОДІВ І ПРИНЦИПІВ ОРГАНІЗАЦІЇ ІНТЕЛЕКТУАЛІЗОВАНИХ СИСТЕМ ВІДЕОСПОСТЕРЕЖЕННЯ ...13 1.1. Аналіз особливостей функціонування і сфер застосування систем відеоспостереження ...13 1.2. Аналіз сучасних прикладних систем розпізнавання образів ............................ 18 1.3. Аналіз підходів до виявлення контурів об’єктів на зображеннях ...20 1.4. Висновки до розділу ...24 РОЗДІЛ 2 ПРОЕКТУВАННЯ АРХІТЕКТУРИ СИСТЕМИ ВІДЕОСПОСТЕРЕЖЕННЯ З ІНТЕГРАЦІЄЮ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ СКЛАДОВОЇ ВИЯВЛЕННЯ КОНТУРІВ РУХОМИХ ОБ’ЄКТІВ ...26 2.1. Проектування архітектури інтелектуалізованої системи відеоспостереження ...26 2.2. Методи виявлення контурів рухомих об’єктів та їх сегментації ...31 2.2.1. Порогова сегментація. ...31 2.2.2. Сегментація на основі границь ...33 2.2.3. Сегментація на основі областей зображення ...34 2.2.4. Сегментація вододілу ...35 2.2.5. Алгоритми сегментації на основі кластеризації ...35 2.2.6. Нейронні мережі при сегментації ...36 2.3. Оптимізація архітектури нейронної мережі Mask R-CNN для виявлення контурів рухомих об’єктів ...37 2.4. Архітектура оптимізованої нейронної мережі ...41 2.5. Застосування принципу Transfer Learning при визначенні контурів рухомих об’єктів ...43 2.6. Висновки до розділу ...45РОЗДІЛ 3 ПРОГРАМУВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ СКЛАДОВОЇ ДЛЯ СИСТЕМИ ВІДЕОСПОСТЕРЕЖЕННЯ ...46 3.1. Обґрунтування фреймворку для реалізації моделі виявлення контурів рухомих об’єктів ...46 3.2. Алгоритм реалізації моделі для виявлення контурів об’єктів на статичних зображеннях ... 52 3.3. Програмна реалізація алгоритму виявлення контурів об’єктів та сегментації об’єктів ...54 3.4. Процедура виявлення контурів рухомих об’єктів ...61 3.5. Висновки до розділу ...66 РОЗДІЛ 4 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ ...68 4.1. Охорона праці ...68 4.2. Фактори виробничого середовища і їх вплив на життєдіяльність промислово- виробничого персоналу ...72 ВИСНОВКИ ...76 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ...78 ДОДАТОК А ТЕЗИ КОНФЕРЕНЦІЙ ...81
4
Аврутов, Вадим Вікторович. "Розвиток теорії автономного визначення навігаційних параметрів рухомих та нерухомих об’єктів". Thesis, КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/38393.
Повний текст джерелаАнотація:
Дисертаційну роботу присвячено вирішенню наукової проблеми створення теорії нових способів автономного визначення навігаційних параметрів рухомих та нерухомих об’єктів шляхом створення методів визначення широти і довготи за допомогою інерціально-вимірювального модулю на нерухомій основі, визначення широти та довготи та курсу на рухомій основі, що дозволяє в порівнянні з традиційними алгоритмами БІНС обходитися без інтегрування показників акселерометрів, а визначення довготи потребує лише інтегрування показників гіроскопів.The dissertation is devoted to solving a scientific problem creation of a theory of new methods for autonomous determination of navigation parameters of moving and stationary objects by creating methods for determining latitude and longitude using an inertial measurement unit on a fixed base, determining latitude, longitude and heading on a moving base, which makes it possible, in comparison with traditional SINS algorithms, to do without integration accelerometers output signals, and determination of longitude requires only the integration of gyroscopes output signals. The development of autonomous navigation and orientation systems has recently become of great importance. Such autonomous systems are primarily gimbaled inertial navigation systems (INS) and strapdown inertial navigation systems (SINS). The main principle of operation of INS and SINS is double integration of accelerometer output signals, as well as integration of gyroscope output signals into SINS. The presence of errors in accelerometers and gyroscopes leads to a growth in location errors over time. The first way to increase the accuracy of SINS is to improve their sensitive elements. The second way to increase the accuracy of SINS is to adjust their readings on satellite, astronavigation and other systems. However, such integrated navigation systems are no longer autonomous. It is important to create such autonomous inertial navigation systems that would not depend on the impressions of satellite and other navigation systems, would have sufficient accuracy and at the same time would have an affordable price. But alas, there is still no theory of such autonomous navigation systems, which would determine the location by different from standard algorithms for double integration of accelerometer readings. That is, there is a problem of creating new ways of autonomous determination of navigation parameters using sensitive elements of medium accuracy. Moreover, for fixed objects the autonomous determination of the initial coordinates or location is relevant, and for the moving ones - the autonomous determination of the location by different from the standard algorithms of double integration of the accelerometer readings. This necessitates the development of new scientifically sound methods and algorithms for autonomous determination of navigation parameters of moving and stationary objects, which would provide acceptable accuracy in determining the location in the conditions of external interference to radio navigation systems.
Диссертационная работа посвящена решению научной проблемы создания теории нового автономного определения навигационных параметров подвижных и неподвижных объектов путем создания методов определения широты и долготы с помощью инерциально-измерительного модуля на неподвижном основании, определения широты, долготы и курса на подвижном основании, что позволяет в сравнении с традиционными алгоритмами БИНС обходиться без интегрирования показаний акселерометров, а определение долготы требует только интегрирования показаний гироскопов.
5
Бурау, Н. І., та А. І. Вознюк. "Моделювання впливу нерівностей доріг та динамічні характеристики наземних рухомих об’єктів". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/25889.
Повний текст джерела
6
Дрєєв, О. М., та Г. М. Дрєєва. "Автоматизація вилучення рухомих об’єктів з серії фотографічних зображень отриманих незафіксованою камерою". Thesis, ЦНТУ, 2017. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/7374.
Повний текст джерела
7
OSTROUMOV, Ivan Victorovich. "Застосування методів позиціонування у мережі мобільного зв’язку для навігації рухомих об’єктів". Thesis, Сучасні інформаційні та інноваційні технології на транспорті: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Том.2 – Херсон: Видавництво Херсонського державного морського інституту, 2010. – С. 57–59, 2010. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/26604.
Повний текст джерелаАнотація:
Величезна кількість переваг сотових мереж зумовила швидкий розвиток мобільного зв’язку у всьому світі. Доступність та дешевизна послуг мобільного зв’язку зумовили швидке розширення цифрових мереж на всю територію нашої країни. Оператори мобільного зв’язку постійно розширюють зону покриття та покращують якість послуг, що надаються, тим самим збільшують кількість користувачів та зменшують вартість користування.
Поряд з розвитком сервісів передачі даних у мережах сотового зв’язку розвиваються функції пов’язані з позиціонування абонентів. Концепція побудови сучасних цифрових мереж сотового типу з використанням радіоканалу для зв’язку дозволяє застосовувати різні принципи позиціонування для визначення координат користувача
8
Галицький, В'ячеслав Анатолійович, та Vyacheslav Halytsky. "Методи та моделі зменшення динамічних похибок при вимірюванні кутової швидкості рухомих об’єктів". Thesis, Національний авіаційний університет, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/49766.
Повний текст джерелаАнотація:
Дисертацію присвячено дослідженню та вдосконаленню методів та моделі зменшення динамічних похибок при вимірюванні кутової швидкості рухомих об’єктів. У дисертаційній роботі отримані наукові результати: вперше отримана математична модель процесу рівняння вимірювань кутової швидкості гіроскопічних систем стабілізації в блоці керування з урахуванням різних коефіцієнтів перетворення, на основі рівнянь виведені умови автокомпенсації, що зменшує похибку вимірювання кутової швидкості. Розроблена математична модель амортизатора, яка відрізняється від аналогічних більш пружними характеристиками і дає змогу зменшити вплив дестабілізуючих факторів та дозволяє зменшити вплив ударів та вібрацій. Удосконалено метод автоматичного керування сигналом для зменшення впливу похибок, що дає можливість підвищити точність на 8%. Експериментально показано, що удосконалений метод автоматичного керування сигналом для зменшення впливу похибок дає можливість підвищити точність вимірювання прискорення. На відміну від існуючих аналогів система автоматичного керування є стійкою у великому діапазоні вимірювань приладу.The following scientific results are obtained in the dissertation: For the first time the equations of measurements of angular velocity of gyroscopic stabilization systems in the control unit taking into account various conversion factors are deduced, on the basis of these equations the conditions of autocompensation are deduced that reduces an error of measurement of angular velocity. The model of the shock-absorber which allows to reduce influence of blows and vibrations is developed. The model differs from similar ones by smaller dimensions but more elastic characteristics and allows to reduce the influence of destabilizing factors. A method for reducing the impact of temperature errors acting on the sensitive element. Models and methods of calculation of elastic characteristics of the elastic shock-absorber are developed. Unlike existing analogues, the automatic control system is stable in a wide range of measurements of the device. A model was built for the first time and experimental studies of the SE balancing technique were carried out using the method of laser evaporation of material. Experimental studies have shown that due to the introduction of mathematical models and ACS error correction in the control unit was able to achieve a significant reduction in complexity in the manufacture of components.
9
Дмитрієнко, Валерій Дмитрович, Валентин Іванович Носков та Олександр Юрійович Заковоротний. "Проблеми автоматизації процесів керування тяговим рухомим складом". Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45668.
Повний текст джерелаАнотація:
Робота присвячена розв’язанню проблеми підвищення експлуатаційних характеристик тягового рухомого складу на основі розроблення нових математичних моделей та засобів оптимізації динаміки рухомих об’єктів з використанням спеціалізованого програмного забезпечення, а також розробки нової технології обробки інформації на основі стабільно-пластичних нейронних мереж, яка створює теоретичну передумову побудови інтелектуальних систем підтримки прийняття рішень машиністом тягового рухомого складу.
10
Кондратюк, Василь Михайлович, та Vasyl M. Kondratiuk. "Методи і алгоритми прецизійного визначення місцеположення рухомих об’єктів за сигналами глобальних навігаційних супутникових систем". Thesis, Національний авіаційний університет, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/49720.
Повний текст джерелаАнотація:
Дисертаційна робота присвячена застосуванню глобальних навігаційних супутникових систем (ГНСС) для вирішення актуальних наукових завдань: прецизійного визначення місцеположення рухомих об’єктів за допомогою обробки кодових і фазових ГНСС-спостережень без ускладненої процедури розв’язання фазової неоднозначності.
В дисертації вирішено науково-технічну задачу розробки методів і алгоритмів прецизійного визначення місцеположення рухомих об’єктів за допомогою обробки кодових і фазових ГНСС-спостережень без ускладненої процедури розв’язання фазової неоднозначності.
Удосконалено метод обробки кодових і фазових ГНСС спостережень, що вирішує задачу згладжування/фільтрації кодових спостережень з використанням безперервних фазових спостережень в режимі кінематичного позиціонування, який, на відміну від відомих, враховує вплив накручування фази несучої (“wind ефект), який проявляється при зміні напрямку руху, еволюціях, обертаннях об’єктів. Даний метод забезпечує підвищення точності оцінки координат рухомих об’єктів до дециметрового рівня.
В процесі наукових досліджень отримав розвиток метод комбінованого диференціального сумісного кодово фазового рішення навігаційної задачі з одночасною оцінкою початкових фазових неоднозначностей (як континуальних змінних) та без безпосереднього здійснення операцій згладжування/фільтрації. Метод є найбільш ефективним для спільної обробки спостережень GPS+ГЛОНАСС так як враховує особливості частотного розносу спектрів випромінюваних сигналів ГЛОНАС, що забезпечує дециметровий рівень точності.
Вперше розроблено метод сумісної обробки кодових і фазових ГНСС-спостережень, що вирішує задачу точного кінематичного позиціонування, який, на відміну від відомих методів, дозволяє усунути варіаційні складові похибки рішення, суттєво зменшення вплив стрибків оцінок кодово-фазових рішень, обумовлених зміною робочого сузір’я супутників ГНСС, та, в середньому, у 2 рази зменшити похибки позиціонування по відношенню до «згладженого» рішення і в 3–4 рази по відношенню до DGPS рішень. Розроблена методика оцінки фактичної точності координатних визначень з використанням диференціальної коригувальної інформації, що дозволяє провести верифікацію ГНСС-устаткування користувача для двох режимів роботи: для нерухомого приймача – статичний режим та для мобільного приймача – кінематичний режим.The dissertation is devoted to the application of global navigation satellite systems (GNSS) to solve relevant scientific problems: precision position determination of moving objects by processing the carrier phase and code GNSS observations without a complicated procedure of the carrier phase ambiguity resolution. The dissertation solves the scientific and technical problem of developing methods and algorithms for precision position determination of moving objects by processing the carrier-phase and code GNSS observations without a complicated procedure of the carrier-phase ambiguity resolution. The method for processing carrier-phase and code GNSS observations has been improved that solves the task of smoothing/filtering of code observations using continuous carrier-phase observations in the mode of kinematic positioning, which in a contrast to other known methods takes into account the influence of carrier phase contribution (“wind-up”-effect), which is manifested during change of motion direction, evolution and rotations of moving objects. This method ensures accuracy of moving objects coordinates determination increase up to decimeter level. In the process of scientific research, the method of combined differential compatible code and carrier-phase solution of the navigation problem was developed with simultaneous estimation of initial carrier-phase ambiguities (as continuous variables) and without direct smoothing / filtering operations. The method is the most effective for the joint processing of GPS + GLONASS observations as it takes into account the peculiarities of the frequency distribution of the spectrums of the emitted GLONASS signals, which provides a decimeter level of accuracy. For the first time, a method of joint processing the carrier-phase and code GNSS observations was developed, which solves the problem of accurate kinematic positioning, which, unlike known methods, allows eliminating variational components of solution error, significantly reducing the impact of estimates of code-phase solutions due to changes in the working constellation of GNSS satellites, and, on average, 2 times reducing the positioning errors with regard to the "smoothed" solution and 3–4 times with regard to DGPS solutions. A method for estimating the actual accuracy of coordinate determinations using differential correction information has been developed, which allows to make verification of the user’s GNSS equipment for two operating modes: for a fixed receiver – static mode and for a mobile receiver – kinematic mode.
Тези доповідей конференцій з теми "Рухомий об’єкт"
1
Дем’яненко, Анатолій, Вікторія Гурідова та Дмитро Клюшник. "ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ В МОДЕЛЮВАННІ ЗАДАЧ ДИНАМІКИ ПРУЖНИХ ОБ’ЄКТІВ З РУХОМИМ ІНЕРЦІЙНИМ НАВАНТАЖЕННЯМ". У DÉBATS SCIENTIFIQUES ET ORIENTATIONS PROSPECTIVES DU DÉVELOPPEMENT SCIENTIFIQUE. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-05.02.2021.v3.20.
Повний текст джерела