Зміст
Добірка наукової літератури з теми "Розподілена інформаційна система"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Розподілена інформаційна система".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Розподілена інформаційна система"
1
Герасименко, О. Ю., та Д. М. Фекете. "ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ДЛЯ МІНІМІЗАЦІЇ ХАРЧОВИХ ВІДХОДІВ У МЕЖАХ КОНЦЕПЦІЇ «ZERO WASTE»". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 6 (14 лютого 2022): 3–14. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.6.1.
Повний текст джерелаАнотація:
Поняття «zero waste» означає концепцію, яка передбачає повну мінімізацію відходів для збереження навколишнього середовища та ресурсів планети. В Україні проблема зі сміттям стоїть дуже гостро. Зменшивши кількість відходів у сфері торгівлі харчовими продуктами та громадського харчування, можна зменшити загальну кількість сміття. У статті представлено розробку архітектури для інформаційної системи, яка покликана мінімізувати харчові відходи в межах концепції «zero waste». Під час дослідження було проаналізовано три архітектури, а саме: монолітну архітектуру, мікросервісну архітектуру та подійно-керовану архітектуру; визначено їх переваги і недоліки. Базовою було обрано подійно-керовану сервіс-орієнтовану архітектуру з використанням CQRS-шаблону, який передбачає відділення операцій читання від операцій запису. Ця система спроєктована як розподілена система з мікросервісною архітектурою та керується подіями. Публікація подій відбувається за допомогою сучасної системи обміну повідомленнями з відкритим кодом NATS. Внутрішні сервіси спілкуються за допомогою NATS, а REST-запити використовуються для комунікації між клієнтською та серверною частинами. Для збереження даних використовуються джерела подій. Впровадження CQRS допомагає максимізувати ефективність, безпечність та масштабованість додатка, дозволяє побудувати різні моделі зчитування й запису, які можуть бути оптимізовані під вимоги системи. Застосунок проєктувався таким чином, щоб у майбутньому його можна було легко масштабувати та розвивати. На початковому етапі спроєктовано високорівневу архітектуру системи, яка включає три основні мікросервіси; представлено чотири компоненти системи та один агрегат; визначено базовий функціонал системи та описано порядок взаємодії елементів системи для реалізації основного функціоналу. Подальший розвиток роботи можливий у напрямі вдосконалення функціоналу наявних сервісів та розробки нового функціоналу, доведення інформаційної системи до рівня мінімально життєздатного продукту (MVP, Minimum Viable Product).
2
МЕНЯЙЛЕНКО, ОЛЕКСАНДР, та ОЛЕГ ШЕВЧУК. "ДИДАКТИЧНІ СИСТЕМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 31–40. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-31-40.
Повний текст джерелаАнотація:
На основі аналізу дидактичної взаємодії у педагогічних системах та класифікації дидактичних систем (ДС), виокремлено основні групи ДС, які використовуються у інтелектуальних інформаційних системах навчання: 1)режим передачі знань – кібернетичні ДС; 2)режим застосування інформаційних систем: змішані односуб’єктні ДС; змішані двосуб’єктні ДС; змішані багатосуб’єктні розподілені ДС; гібридні трисуб’єктні ДС; гібридні полісуб’єктні ДС; гібридні багатосуб’єктні розподілені ДС. Показано, що це потребує розробки нових педагогічних підходів та системи принципів, на основі яких необхідно вести проектування, розробку та використання педагогічних систем, які засновані на інтелектуальних, експертних та експертних навчаючих системах. Ключові слова: дидактична система, дидактична взаємодія, класифікація, режими функціонування; інтелектуальні інформаційні технології навчання, інтелектуальні системи, експертні навчаючи системи
3
Писанко, А. Г., В. І. Богом’я та Л. Л. Пліта. "АНАЛІЗ СИСТЕМ КЕРУВАННЯ СУДНОМ ТА ОСОБЛИВОСТЕЙ ЇХ ЕКСПЛУАТАЦІЇ". Vodnij transport, № 1(32) (27 січня 2021): 36–41. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2021.1.32.05.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті проведені дослідження що пов'язані з визначенням основних напрямків розвитку суднових автоматизованих систем керування судном. На основі аналізу літератури здійснено розподілення суднових систем на рівні керування в залежності від їх функціональних властивостей. Також здійснюється огляд стану питання і проаналізовані основні напрямки розвитку силових енергетичних установок та систем автоматизованого керування судном. При цьому система керування судном розглядається як об’єднана інформаційна платформа керування судном. Це пов'язано з тим, що на сьогоднішній день сучасний розвиток суднових систем керування розробляється відповідно до технології Е-навігації та використовує спеціалізовані інформаційні системи. Це дає можливість підвищити ефективність експлуатації судна за допомогою своєчасним керуванням силових вузлів і пристроїв, а також зміни умов функціонування. Ключові слова: автоматизовані системи керування, навігаційно-інформаційний комплекс, суднові енергетичні установки
4
Pitukh, I. R., та N. Ya Vozna. "Способи організації руху моніторингових, інтерактивних і діалогових даних у структурах розподілених комп'ютерних систем". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 3 (29 квітня 2021): 101–8. http://dx.doi.org/10.36930/40310316.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблено способи організації руху моніторингових, інтерактивних і діалогових даних у структурах розподілених кіберфізичних систем. Базовою ідеєю запропонованих способів є систематизація структур і класів джерел інформації в РКС, які формують моніторингові, інтерактивні та діалогові дані. Запропоновано метод розрахунку емерджентності класифікованих структур комп'ютеризованих систем управління (КСУ) таких типів: монопольної, автоматичного регулювання, моноканальної системи моніторингу, розділеного часу та мультипроцесорного опрацювання даних. Для кожної з названих структур оцінено критерії структурної складності та емерджентності. Запропоновано адитивно-мультиплікативний критерій, який враховує структурну складність окремих компонентів та архітектуру комп'ютерної системи. Запропоновано критерій емерджентності комп'ютерної системи у вигляді відношення кількості інформаційних зв'язків до загальної кількості компонентів системи. Застосування таких критеріїв дає змогу здійснити порівняння системних характеристик комп'ютерних і кіберфізичних систем, а також визначити перспективні напрями їх удосконалення. Викладено особливості функціональних можливостей різних архітектур КСУ та їхні недоліки в організації руху моніторингових, керувальних, діалогових й інформаційних поліфункціональних даних. Досліджено архітектуру мережевих станцій КСУ та оцінено їх емерджентність та структурну складність. Наведено структуру класичної трирівневої мережевої КСУ, яка оснащена на технологічному рівні контролерами низової мережі абонентськими станціями та спецпроцесорами, які інформаційно взаємодіють з інтелектуальними сенсорами, виконавчими механізмами та операторами об'єктів управління. Запропоновано на цеховому рівні застосовувати цехові процесори, які обслуговують оператори технологічних установок. На адміністративному рівні потрібно розміщувати адміністративні процесори, системний сервер, який має інформаційні зв'язки з адміністративною комп'ютерною мережею, базою даних, зовнішньою інформаційною системою та міжрівневим комутаційним процесором. Систематизовано інформаційні пари потоків даних, які формуються різними компонентами системи, що дає змогу вдосконалити інформаційні характеристики кожної пари компонентів КСУ з позиції сумісності та зменшення алгоритмічних перетворень моніторингових, керувальних, діалогових і поліфункціональних даних. З'ясовано, що відомі класифікації інформаційних потоків в КСУ не враховують різні типи інформаційних даних, які формуються ОУ-джерелом інформації. Запропоновано архітектуру системи ідентифікації семантичних, технологічних й інформаційних станів ОУ.
5
Коваль, О. В., В. О. Кузьміних, С. Я. Свістунов, Сюй Бейбей та Чжу Шивэй. "Збір даних для аналітичної діяльності з використанням адаптивної мікросервісної архітектури". Реєстрація, зберігання і обробка даних 23, № 1 (16 березня 2021): 67–79. http://dx.doi.org/10.35681/1560-9189.2021.23.1.235408.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто загальну структуру адаптивної підсистеми обробки запитів, як розроблюється в рамках створення інформаційно-аналітичної системи оцінки рівня міжнародної діяльності. В основі побудови системи обробки запитів покладено використання мікросервісної архітектури.
Сучасний розвиток наукової діяльності вимагає всебічного аналізу та її оцінки за різними критеріями в залежності від того, для яких цілей проводиться цей аналізі і які задачі ставляться. Необхідність оцінювати поточну ситуацію і прогнозувати значення показників ефективності на перспективу стає останнім часом дуже важливим при визначенні позицій установ та окремих груп науковців в світі.
Успішного просування в міжнародному освітньому та науковому просторі і підвищення зацікавленості з боку іноземних вчених, викладачів і студентів університетів потребує чіткої оцінки ступені, на якій вони знаходяться міжнародна наукова діяльність організацій, переваги, які роблять привабливими конкретні освітні та наукові організації для отримання спеціальності і проведення досліджень.
Специфіка задач оцінки рівня міжнародної діяльності потребує розробки методів та засобів проектування розподілених інформаційних систем для задач аналітичної діяльності, що спирається на розподілену архітектуру програмного забезпечення для реалізації сценарії аналітичної діяльності та охоплюють значне коло, різноманітних за формою організації та місцями розташування, джерел інформації. Основою для побудови таких інформаційно-аналітичних систем може бути адаптивна мікросервісна архітектура побудови інформаційних систем, яка являє собою комплекс незалежно розгорнутих сервісів.
Розміщення мікросервісів реалізується на розподілений мережі. Розгалужена система хостів тієї мережі, на яких розміщаються мікросервіси, орієнтована на можливість більш ефективного вилученні інформації з конкретного джерела, з якого отримує інформацію мікросервіс. У підсистемі передбачено використання мікросервісів як автономних контейнерів. Кожний з контейнерів призначений для виконання певних операцій по вилученню необхідної інформації з конкретного інформаційного джерела з параметрами , що можуть бути адаптовані під конкретний запит. Для формування та подальшого управління контейнерами передбачається використання платформ Docker та Kubernetes, що дозволяє крім всього контролювати навантаження на кожний хост. Іл.: 2. Бібліогр.: 14 найм.
6
Степаненко, Євген, Вячеслав Думітраш, Ольга Думітраш та Віталій Кокошинський. "Перспективи розвитку тропосферного зв’язку в інформаційно-телекомунікаційних системах спеціального призначення". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 42, № 3 (17 грудня 2021): 71–78. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-42-3-71-78.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасні військові конфлікти змінили загальний підхід до ведення бойових дій. Раніше війни розвивалися шляхом наростання масштабності (масовості) при безпосередньому контакті військ (сил), то сучасні війни ведуться за принципом зменшенням людського ресурсу при збільшенні використання високоінтелектуальної зброї на значних відстанях. На сьогоднішній день широке застосування високоточної зброї, засобів вогневого ураження в поєднанні з засобами розвідки, диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань, засобів радіоелектронного придушення, суттєво впливає на функціонування системи військового зв’язку.
Дана тенденція в майбутньому буде тільки посилюватись, що створюватиме загрози функціонування системи управління.
У війні майбутнього, кожна Держава, ставить своїм завданням адекватно і своєчасно виявити ключові ризики, напрямок технологічного розвитку, та зрозуміти, як він може вплинути на потенціал можливого майбутнього військового конфлікту.
У найближчому майбутньому основу перспективної інформаційно-телекомунікаційної системи ЗС України повинна становити об’єднана автоматизована цифрова система зв’язку, яка повинна включати космічний, повітряний, наземний (польовий і стаціонарний) і морський компонент, автоматизовану систему управління зв’язком і систему інформаційної безпеки та повинна сприяти більш тісному зближенню (взаємної інтеграції) систем управління військами та зброєю в єдину інформаційно-розвідувально-вогневу (ударну) просторово розподілену систему, ключовими елементами якої є розвідувально-ударні комплекси.
У зв’язку з цим виникла необхідність коригування підходів до визначення основних напрямків розвитку засобів і комплексів тропосферного зв’язку як складової інформаційно-телекомунікаційної системи ЗС України.
У статті викладені пропозиції щодо перспектив розвитку засобів тропосферного зв’язку в інтересах Збройних Сил України.
7
Дакі, О. А., А. О. Дорошева, В. М. Іваненко та В. І. Чебан. "Агентоорієнтована модель реалізації системи підтримки прийняття рішення безпеки судноводіння". Системи озброєння і військова техніка, № 3(63), (30 вересня 2020): 122–30. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.63.18.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглянуто моделі та методи побудови системи підтримки прийняття рішення безпеки судноводіння з використанням мультиагентних систем, що відповідає сучасному напрямку розвитку інтелектуальних інформаційних технологій – побудови агентоорієнтованих систем. Визначено, що система безпеки судноводіння є ієрархічною слабоформалізуємою системою, яка є результатом взаємодії часто суперечних один одному по цілям функціонування елементів, і має множину неявних прямих і зворотних зв'язків. Для роботи в таких умовах проєктуєма система підтримки прийняття рішень повинна містити ряд інформаційних баз знань: нормативну, експертну і прецедентну. Відмічено, що реалізація процесу забезпечення безпеки судноводіння представляє собою складну задачу кооперативної неантагоністичної взаємодії з розподіленим прийняттям рішень, для якої критично важливим стає забезпечення координації такої взаємодії в умовах цілеспрямованої поведінки учасників, що намагаються забезпечити безпеку руху. Рішення даного завдання може бути реалізоване з використанням принципів траєкторно-цільового підходу до прогнозування руху суден у рамках спільного управління інтелектуальними логіко-динамічними об'єктами. Сутність даного підходу складається у формуванні прогнозних траєкторій руху суден виходячи з заданих цільових позицій, а також критеріїв і зон безпеки руху. Кожне судно представляється у виді взаємодіючого логіко-динамічного об'єкта, що володіє цілеспрямованою поведінкою і реалізує траєкторію свого руху виходячи з принципів безпеки в умовах виконання вимог МППСС-72. Для моделювання даних процесів доцільно використовувати агентноорієнтований підхід. Кожен агент (як інформаційна сутність) буде представляти судно, а система взаємодії агентів стане основою для формування правил системи підтримки прийняття рішення безпеки судноводіння. Використання запропонованого підходу побудови структури інтелектуального судна “А”- типу на принципах BDІ дозволяє побудувати гнучку систему прийняття рішень, за допомогою якої може бути вироблене “краще рішення” попередження зіткнення суден, що задовольняє всі судна на всіх рівнях проектованої системи підтримки прийняття рішення безпеки судноводіння.
8
Бондаренко, Володимир Іванович. "УМОВИ ТА ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ". Information Technologies and Learning Tools 74, № 6 (30 грудня 2019): 294–306. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v74i6.2550.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено дослідженню умов та засобів формування навичок інформаційної безпеки, яке є актуальним у сучасних умовах стрімкого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Проведений аналіз наукової літератури доводить: збільшення об’єму та способів передачі інформації, полегшення доступу до різних інформаційних джерел, а також зростання інтересу до застосування ІКТ в освітньому процесі обумовлює актуальність досліджуваної проблеми. У статті представлено докладний аналіз понять «кібербезпека», «е-безпека», «цифрова безпека», на основі яких визначено зміст дефініції «інформаційна безпека». Особливу увагу приділено змісту навичок інформаційної безпеки, які розподілено на три групи: функціональні, комунікативні та навички критичного мислення. Зазначено, що умовами формування інформаційної безпеки є сукупність змісту інформаційної підготовки та аспектів інформаційної безпеки, а також інформаційних форм і засобів її реалізації в освітньому процесі. Автором доведено, що ефективним засобом формування навичок інформаційної безпеки є створення навчального середовища у ВНЗ. Представлено досвід упровадження навчального курсу, створеного на базі системи Moodle, яка є найбільш поширеною у вишах країни, безпечною та легко інтегрується з хмарними сервісами, що дозволяє створити репозиторій навчальних матеріалів. Під час розробки навчального модуля для формування навичок інформаційної безпеки особливу увагу сфокусовано на такому аспекті: формування навичок інформаційної безпеки є складовою частиною фахової компетентності майбутніх учителів, що вимагає залучення життєвого і професійного досвіду студентів для вирішення навчальних завдань. У статті представлено дані експериментальної перевірки впроваджуваного модуля, які підтверджують його ефективність.
9
Подчашинський, Юрій Олександрович, Юрій Олександрович Шавурський, Ларіна Олексіївна Чепюк, Тетяна Станіславівна Воронова та Дмитро Вікторович Макарчук. "Системний аналіз та формулювання вимог до метрологічного забезпечення інформаційно-вимірювальної системи резервуарних парків нафтопродуктів". Технічна інженерія, № 1(87) (14 червня 2021): 81–90. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-1(87)-81-90.
Повний текст джерелаАнотація:
Застосування інформаційно-вимірювальних систем у нафтогазовій галузі допомагає знизити вартість виробництва та зберігання нафтопродуктів, зменшити використання енергоресурсів, а також знизити витрати на технічний персонал за рахунок збільшення вірогідності і швидкості одержання інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень. Основне призначення резервуарного парку – це приймання і зберігання нафти. Впровадження інформаційно-вимірювальної системи резервуарним парком допоможе значно зменшити роботу технічного персоналу, знизити витрати на ремонт обладнання за рахунок збільшення міжремонтного періоду, а також покращити якість нафтопродуктів за допомогою постійного контролю за технологічними процесами, автоматизованого управління обладнанням і апаратурою, а також швидкого усунення виниклих неполадок системи або в разі аварійних ситуацій. Найважливішими параметрами при зберіганні нафти є рівень нафти в резервуарах, тиск у трубопроводі, а також температура. Інформаційно-вимірювальна система резервуарних парків нафтопродуктів дозволяє стежити за цими показниками за допомогою сучасних польових датчиків і програмованих локальних контролерів, а також дає можливість регулювати ці параметри за допомогою виконавчих механізмів. Інформаційно-вимірювальна система (ІВС) резервуарних парків нафтопродуктів має складатися з розподіленої системи управління (РСУ) і автоматичної системи протиаварійного захисту (ПАЗ).
10
Falko, E. A. "Аналіз діяльності глобальних розподільних систем на міжнародному ринку туристичних послуг". Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Series: Management of Innovations, № 6 (1 липня 2016): 15. http://dx.doi.org/10.15421/191602.
Повний текст джерелаАнотація:
Проблеми інформатизації суспільства та розвитку інформаційних технологій – окремий напрямок науково-теоретичних досліджень. У сучасних умовах формується нова модель функціонування багатьох видів послуг на основі інформаційних технологій і комп’ютерної техніки, що приводить до істотної зміни змісту їх продукту. Відбувається монополізація інформаційного простору через створення глобальних розподільних систем, які концентрують міжнародні грошові потоки від надання туристичних послуг і формують фінансову політику здійснення трансакцій у сфері туристичного бізнесу. Загальний підхід до вивчення зазначених процесів поки що не винайдено.Метою написання статті є аналіз інфраструктурного забезпечення розвитку інформаційних послуг у міжнародному туризмі на основі аналітичного огляду міжнародної статистики та виявлення загальних тенденцій у розподілі конкурентних переваг основних гравців ринку. Під час дослідження застосовано методи аналізу та синтезу, системного аналізу, порівняння, узагальнення.Проаналізовано основні тенденції розвитку глобальної туристичної інфраструктури з надання інформаційних послуг. Охарактеризовано системи бронювання, поширені в глобальному інформаційному просторі. Виявлено посилення конкурентної боротьби на міжнародному ринку туристичних послуг між найбільшими глобальними розподільними системами Amadeus, Sabre та Travelport. Доведено, що між глобальними гравцями ринку є розподіл сфер економічного впливу на мегарегіони туристичних послуг. Виявлено тенденцію формування глобально функціонуючого процесу надання туристичних послуг, основою якого є інтернаціоналізовані глобальні розподільні системи.Зроблено висновок, що глобалізація туристичного ринку створює передумови для посилення економічних взаємозв’язків між країнами, зростання зустрічних потоків туристів, товарів, послуг, капіталу та ноу-хау, що постійно збільшуються. Продемонстровано, що ключовою тенденцією є формування глобально функціонуючого процесу надання туристичних послуг, основою якого є інтернаціоналізовані глобальні розподільні системи, які є своєрідним локомотивом світової туристичної індустрії.Наукова новизна дослідження полягає у визначенні сучасних тенденцій на ринку глобальних розподільних систем та особливостей розподілу сфер впливу між його гравцями.Отримані результати можуть бути використані для розробки науково-теоретичних основ стратегічного керування туристичним бізнесом в умовах глобального інноваційного простору.Оскільки телекомунікаційні та інформаційні технології дозволяють потенційному споживачу туристичного продукту самостійно отримати інформацію з будь-якої відстані і в будь-якому режимі часу, подальші наукові дослідження доцільно спрямувати на визначення перспектив функціонування підприємств малого бізнесу на міжнародному ринку туристичних послуг.Ключові слова: глобальні розподільні системи; системи бронювання; глобалізація туристичного ринку; сегментація ринку; мегарегіони туристичного бізнесу.
Дисертації з теми "Розподілена інформаційна система"
1
Власов, Максим Дмитрович. "Оптимізація конфігурацій розподілених інформаційних систем". Master's thesis, Київ, 2019. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/27757.
Повний текст джерелаАнотація:
Дана магістерська дисертація присвячена проблемі оптимізації конфігурацій розподілених інформаційних систем. Складається з завдання (2 сторінки), пояснювальної записки (66 сторінок), 1 додатку з прототипом системи (13 сторінок). Кількість ілюстрацій - 19, кількість таблиць - 2, кількість джерел посилань - 49.
Предметом дослідження постають підходи та методи для знаходження комбінацій складових системи що найліпше відповідають заданим критеріям.
Актуальність теми.
У сучасних умовах наявна ціла серія сервісів для підняття найпростіших рішень, однак навіть в рамках одного провайдера можуть бути різні способи запуску одного і того ж з абсолютно різними підходами. Принаймні, ці підходи описані. Як же будувати складні системи, з яких цеглинок відштовхуватись - наразі це питання є невизначеним і кожен підходить до його вирішення відштовхуючись від наявного досвіду і знань, а не від загальноприйнятих стандартів чи об'єктивно найоптимальніших рішень для цього продукту в даний проміжок часу.
Метою дисертації є надання ефективного способу пошуку оптимальної конфігурації кінцевої системи вже на самих початках розробки.
Для досягнення цієї мети було проаналізувано основні складові розподіленої інформаційної системи, досліджено стан наявних рішень з оптимізації її конфігурацій, виявлено їх сильні та слабкі сторони, сформовано вимоги до нової системи, проаналізовано існуючі алгоритми оптимізації і мінімізації покриття, вибрано підходящі і спроектовано систему що відповідає цим вимогам.
Запропонований спосіб реалізації оптимізації РІС наразі не має жодних аналогів i дозволяє кардинально збільшити швидкість розробки прототипів систем з використанням усіх новітніх можливостей i оптимізацій, що в свою чергу дозволяє використовувати найліпші практики людям, що не мають відповідних знань, а також коригувати рішення професіоналів, вказуючи на недоліки у їх системі.
Проміжні результати даної магістерської дисертації було опубліковано у «SAIT 2018» 1 «ICSFTI 2019».This master's dissertation is devoted to the problem of optimization of configurations of distributed information systems. The subject of the study is the approaches and methods for finding combinations of system components that best fit the specified criteria. Actuality of theme. In modern conditions, there is а whole series of services available to raise the simplest solutions, but even within а single provider there may be different ways of launching the same with completely different approaches. At the very least, these approaches are described. How to build sophisticated systems, from which the bricks to crawl -this question is uncertain at the moment and everyone approaches its solution based on existing experience and knowledge, and not from generally accepted standards or objectively the most optimal solutions for this product at this time. The purpose of the dissertation is to provide an effective way to find the optimal configuration of the final system at the very beginnings of development. To achieve this goal, the main components of the distributed information system were analyzed, the status of existing solutions was optimized for optimization of its configurations, their strengths and weaknesses were identified, requirements for the new system were formed, existing algorithms f or optimization and minimization of coverage were analyzed, suitable and designed system corresponding to it requirements. The proposed method of implementation of optimization DIS currently has no analogues and can dramatically increase the speed of development of prototype systems with the use of all the latest features and optimizations, which in turn allows the best practices to people who do not have the relevant knowledge, as well as adjust the decisions of professionals, pointing to shortcomings in their system. The intermediate results of this master's thesis were published in 'SAIT 2018' and 'ICSFTI 2019'.
2
Артюх, О. О. "Технологія реплікації баз даних в розподіленій бібліотечно-інформаційній системі". Thesis, Чернігів, 2020. http://ir.stu.cn.ua/123456789/23354.
Повний текст джерелаАнотація:
Артюх, О. О. Технологія реплікації баз даних в розподіленій бібліотечно-інформаційній системі : випускна кваліфікаційна робота : 123 "Комп’ютерна інженерія" / О. О. Артюх ; керівник роботи В. В. Казимир ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра інформаційних і комп’ютерних систем. – Чернігів, 2020. – 96 с.Об’єктом розробки виступає технологія реплікації баз даних у розподіленій бібліотечно інформаційній системі. Мета роботи полягає у дослідженні технології доступу від джерела даних - автоматизованої бібліотечно-інформаційної системи (АБІС) до клієнта - електронного каталогу. Наукова новизна одержаного результату полягає у впровадженні новітніх технологій для обслуговування бібліотечних систем. Методами дослідження є технологія реплікації різних баз даних (MYSQL та Firebird), синхронізація даних між різними платформами та вузлами мережі, реалізація резервного копіювання даних, оновлення системи пошуку даних у електронному каталозі. Отримані результати можуть бути впроваджені у бібліотеці ЧНТУ та використані при створенні розподілених бібліотечних систем. Значущість роботи полягає у розгляді проблеми - відсутності актуальної інформації у електронному каталозі у зв’язку з відмовою ключового вузла у серверній частині бібліотеки.
The object of development is the technology of database replication in a distributed library information system. The purpose of the work is to study a technology for access for a data source - an integrated library system (ILS) to the client - an online public access catalog. The scientific novelty of the obtained result is advancement the latest technologies for the maintenance of library systems. The research methods are the technology of replication of different databases (MYSQL and Firebird), data synchronization between different platforms and network nodes, implementation of data backup, updating of the data search system in the electronic catalog. The obtained results can be implemented in the library of CNUoT and used for building of distributed library systems. The significance of the work is to consider the problem - the lack of relevant information in the online public access catalog due to the failure of a key node in the server part of the library.
3
Стрелецька, Анастасія Максимівна. "Інформаційна масштабована система обробки даних про бронювання (залізничних) квитків в реальному часі на основі нереляційної розподіленої бази даних". Bachelor's thesis, КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/28419.
Повний текст джерелаАнотація:
Пояснювальна записка містить 54 сторінок, включає 35 рисунків, 2 таблиці, 7 посилань.
Метою дипломної роботи є створення інформаційної системи бронювання (залізничних) квитків. Створено клієнтський додаток за допомогою мови програмування Java в середовищі розробки IntelliJ IDEA. Додаток працює з нереляційною розподіленою базою MongoDB.
Розроблено програмний продукт бронювання (залізничних) квитків з функціями бронювання квитків з вибором місця для пасажира, авторизації в системі, з наданням різних рівнів доступу, відміною бронювання квитків, бронювання квитків, перегляд вільних для бронювання квитків, користувачів системи, заброньованих квитків, реєстрацією.The explanatory note contains 54 pages, including 35 illustrations, 2 tables, 7 links. The purpose of the thesis is to create an information system for reservation (rail) tickets. The client application was created using the Java programming language in the IntelliJ IDEA development environment. The application works with a non-relational distributed MongoDB database. A software product was developed for booking (rail) tickets with functions provided by choosing a place for a passenger, authorizing the system, providing different levels of access, refusing to book tickets, booking tickets, viewing free tickets, user accounts.
Целью дипломной работы является создание информационной системы бронирования (железнодорожных) билетов. Создан клиентское приложение с помощью языка программирования Java в среде разработки IntelliJ IDEA. Приложение работает с нереляционные распределенной базой MongoDB. Разработан программный продукт бронирования (железнодорожных) билетов с функциями бронирования билетов с выбором места для пассажира, авторизации в системе, с предоставлением различных уровней доступа, отменой бронирования билетов, бронирование билетов, просмотр свободных для бронирования билетов, пользователей системы, забронированных билетов, регистрации.
4
Мартовицький, В. О., та К. Р. Локотецька. "Архітектура мультиагентної системи моніторингу розподілених інформаційних систем". Thesis, НТУ «ХПИ», 2019. http://openarchive.nure.ua/handle/document/8991.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі розглянуто архітектура мультиагентної системи моніторингу розподілених інформаційних систем. Роль системи моніторингу є своєчасне надання актуальної інформації оператору обчислювальної системи, як в цілому так і по окремих вузлах контрольованого комплексу. Простий і оперативний доступ до цієї інформації дозволяє своєчасно реагувати на всі негативні зміни в роботі системи, знаходити причини неполадок і збоїв.
5
Соколюк, Ярослав Вікторович. "Метод виявлення розподілених атак на інформаційну систему". Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2020. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/9501.
Повний текст джерела
6
Арбузов, Володимир Вікторович, Владимир Викторович Арбузов, Volodymyr Viktorovych Arbuzov, Ольга Володимирівна Бережна, Ольга Владимировна Бережная, Olha Volodymyrivna Berezhna, Р. Ю. Чалюк та Д. А. Романов. "Побудова розподілених систем з підвищеною інформаційною надійністю". Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/41295.
Повний текст джерелаАнотація:
При підвищенні рівня автоматизації обліку електроенергії та збільшенні кількості суб’єктів, що зацікавлені в розвиненні інформаційного обміну між ними, все більш актуальним завданням стає пошук ефективних методів захисту інформації від несанкціонованого доступу (НСД), що передається в автоматизованих
системах комерційного обліку електроенергії (АСКОЕ).
7
Филатов, В. А. "Мультіагентні технології інтеграції гетерогенних інформаційних систем і розподілених баз даних". Thesis, ХНУРЕ, 2005. http://openarchive.nure.ua/handle/document/5155.
Повний текст джерелаАнотація:
Работа посвящена решению научной проблемы создания на единой методологической основе новых моделей и методов интеграции гетерогенных информационных систем и распределенных баз данных, интеллектуальных вычислительных механизмов, методов и инструментальных средств анализа взаимосвязанных задач пользователя, с целью применения их в интегрированных информационно-аналитических системах и системах поддержки принятия решений.
8
Зубок, В. Ю., та Д. В. Савельєв. "Ризики розподіленої обробки інформації в глобальних інформаційно-комп’ютерних системах". Thesis, Національний авіаційний університет, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/54369.
Повний текст джерелаАнотація:
Використані джерела: Зубок В.Ю. Факторний аналіз ризиків на прикладі
інциденту з програмним забезпеченням реєстру глобальної
маршрутизації. - Реєстрація, зберігання і обробка даних. №1(22),
2020. – C.49-55.В ІТ домінує тенденція децентралізації інформаційних ресурсів і перенесення в так звані хмари – розподілені гнучко конфігуровані обчислювальні ресурси, разом з програмним забезпеченням, що підтримує архітектуру хмари. Технічне адміністрування, або, як його називають, оркестрація розподілених систем обробки інформації, особливо в хмарах, стає складним завданням, в якому будь-яка найменша невизначеність (потенційно помилкова дія) може призвести до глобальних для системи наслідків за принципом «помаху крила метелика».
9
Неня, Віктор Григорович, Виктор Григорьевич Неня, Viktor Hryhorovych Nenia та К. А. Омеляненко. "Вимоги до цифрових моделей рельєфу розподілених територіальних інформаційних систем". Thesis, Видавництво СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/24947.
Повний текст джерела
10
Марюха, А. А., A. A. Mariukha, А. А. Підкуйко, A. A. Pidkuiko, Сергій Олександрович Петров, Сергей Александрович Петров та Serhii Oleksandrovych Petrov. "Інформаційне та програмне забезпечення побудови розподіленої системи зберігання даних на основі MapReduce". Thesis, Видавництво СумДУ, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/42611.
Повний текст джерелаКниги з теми "Розподілена інформаційна система"
1
Горобець, С. М. Основи комп"ютерної графіки. Київ: Центр навчальної літератури, 2006.
Знайти повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто коротку історію розвитку комп’ютерної техніки, основні теоретичні відомості, потрібні для розуміння функціонування елементів комп’ютера, структуру і компоненти персонального комп’ютера, класи комп’ютерів, структуру і компоненти розподілених інформаційних систем.