Готові списки джерел за темами / Розвиток інтелекту

Добірка наукової літератури з теми "Розвиток інтелекту"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Зміст

Статті в журналах
Дисертації
Частини книг
Тези доповідей конференцій
Звіти організацій

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Розвиток інтелекту".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Розвиток інтелекту"

Коваленко, Наталія, та Роман Гриценко. "ДОСЛІДЖЕННЯ ГЕНДЕРНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ СТАРШОКЛАСНИКІВ". Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, № 10(104) (28 грудня 2020): 355–67. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.10/355-367.

Повний текст джерела

Анотація:

У дослідженні подано порівняльний аналіз визначення поняття емоційний інтелект у зарубіжних та вітчизняних дослідженнях, розглянуто моделі структур емоційного інтелекту. Представлено результати проведеного дослідження гендерних особливостей розвитку емоційного інтелекту старшокласників. Визначено, що емоційний інтелект, його компоненти розвинуті приблизно однаково в представників обох статей старшокласників, дещо вищі результати виявили у хлопців за компонентами емоційного інтелекту: розуміння і контроль власних емоцій, розвиток соціальних навичок.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

ЛЯЩ, Оксана. "МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки, № 4 (15 липня 2020): 147–64. http://dx.doi.org/10.32453/5.vi4.383.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті представлено комплексну програму розвитку емоційного інтелекту у юнацькому віці. Узагальненні емпіричні результати дослідження підтвердили, що емоційний інтелект розвивається шляхом тренування та набуття досвіду, пов’язаний з сприйманням, розпізнаванням, зберіганням, відтворенням та переробкою емоційної інформації. Встановлено, що для розвитку емоційного інтелекту в юнацькому віці важливе значення має надання учнівській молоді інформації щодо видів емоцій, їх ідентифікації, розрізнення, сприйняття та вираження, емоційної фасилітації мислення, розуміння та управління емоціями. Представлено комплексну програму, що складається з теоретичного та практико-орієнтованого навчально-тренінгового модулів. Можливість розвитку емоційного інтелекту в юнацькому віці розглядається з точки зору співвідношення зовнішніх умов (середовище, діяльність, процес навчання) і внутрішніх чинників (емоційні властивості та здібності). Теоретичний навчальний модуль спрямований на ознайомлення з необхідною інформацією і формування знань про: самоконтроль, навички самоконтролю, види, функції та зовнішні прояви емоцій, емоційний інтелект, способи емоційної саморегуляції, методи і форми розвитку емоційного інтелекту. Практико-орієнтований навчально-тренінговий модуль складається з комплексу вправ для розвитку емоційного інтелекту в юнацькому віці засобами арт-терапії. Цінність запропонованих навчально-тренінгових модулів полягає в спрямованості на розвиток емоційного інтелекту особистості в юнацькому віці. Тісний взаємозв’язок і взаємовплив емоційної, тілесної, інтелектуальної, поведінкової сфер особистості зумовлює комплексний розвиток емоційного інтелекту шляхом впливу на тілесні реакції, думки, переконання, цінності, комунікативну поведінку тощо. Ефективність програми розвитку емоційного інтелекту особистості юнацького віку виявилася у розширенні їх уявлень про емоційний інтелект і його роль у власній життєдіяльності; виробленні умінь управління власними емоціями; розуміння емоцій інших людей. Представлені нами методичні рекомендації щодо розвитку емоційного інтелекту в юнацькому віці, що можуть бути використані у процесах навчальної, позанавчальної і позааудиторної роботи з учнівською молоддю з метою розвитку в юнаків та дівчат здатностей до ідентифікації, використання, розуміння та свідомої регуляції емоцій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Журавльова, Л. П., та М. В. Лаас. "СТАТЕВІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ТА ЙОГО ЧИННИКІВ У ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ". Problems of Modern Psychology, № 2 (16 лютого 2021): 169–78. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2020-2-18.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено обґрунтуванню поняття емоційного інтелекту, визначенню його внутрішніх чинників та дослідженню особливостей розвитку феномена в юнацькому віці. Метою статті є дослідження статевих особливостей розвитку емоційного інтелекту та його чинників у юнацькому віці. Вибірку досліджуваних склали 25 хлопців та 25 дівчат віком від 15 до 17 років. Використано такі методики: опитувальник «ЕмІн» Д.В. Люсина, тест на визначення інтегральної емпатії у підлітків та юнаків Л.П. Журавльової, методика діагностики емоційної зрілості особистості (МДЕЗО) О.С. Кочаряна, М.А. Півня. Результати вказують на те, що не виявлено статевих відмінностей між показниками загального емоційного інтелекту, проте знайдено достовірні відмінності між внутрішньоособистісним та міжособистісним емоційним інтелектом. Знайдено статистично значущі відмінності між особливостями функціонування чинників розвитку емоційного інтелекту. У юнок домінує міжособистісний інтелект, дуже високий рівень емпатії, сприяння не на шкоду собі, емоційна експресивність, рефлексія. У юнаків домінує внутрішньоособистісний емоційний інтелект, низький рівень інтегральної емпатії, альтруїстична форма емпатії, прийняття власних емоцій, контроль експресії. У юнацькому віці дівчата більш схильні до сприяння не на шкоду собі, а хлопці – до альтруїстичної поведінки. У більшості дівчат виражена емоційна експресивність, хлопці краще приймають власні емоції. Юнаки та юнки ідентифікують власні емоції, усвідомлюють, розуміють причини їх виникнення, можуть їх вербалізувати, раціонально ставляться до минулого емоційного досвіду, розставляють пріоритети у своєму житті. Визначено специфіку впливу чинників на розвиток емоційного інтелекту у юнаків та юнок. Система чинників у дівчат є більш широкою та амбівалентною порівняно з хлопцями. Домінуючими внутрішніми чинниками емоційного інтелекту у дівчат є як нижчі форми емпатії (індиферентність), так і вищі (сприяння не на шкоду собі, альтруїстична емпатія). Антиемпатія є амбівалентним чинником емоційного інтелекту. У юнаків домінуючим внутрішнім чинником емоційного інтелекту є прийняття власних емоцій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Слободянюк, Ольга, та Галина Радчук. "РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНОГО ІНТЕЛЕКТУ У СТУДЕНТІВ – МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ". Психологія: реальність і перспективи, № 13 (26 грудня 2019): 129–35. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi13.133.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті висвітлено проблему становлення соціального інтелекту у майбутніх педагогів. Проаналізовано теоретичні підходи до визначення сутності поняття «соціальний інтелект». Зазначено, що складність дефініції, зумовлена його дотичністю до вивчення різних соціально-психологічних властивостей особистості. Також, аналізується, що в роботах західних вчених соціальний інтелект розглядається, як здатність розуміти оточуючих, прогнозувати їх поведінку, як умова успішної адаптації до життя в суспільстві, на відмінну від вітчизняних, де дослідники тлумачать соціальний інтелект як здатність до розумових операцій, об'єктом яких є процес міжособистісної взаємодії. Обґрунтовано, що успішна професійна діяльність педагога залежить від високого рівня розвитку соціального інтелекту. Зазначено, що соціальний інтелект, будучи провідним компонентом успішності включення людини в соціальне життя суспільства, створює сприятливі передумови для саморозкриття, самореалізації і самоактуалізації особистості як професіонала. Таким чином, становлення студента як професіонала, суб'єкта діяльності супроводжується формуванням у нього вміння вирішувати міжособистісні завдання і діяти адекватно і проникливо в ситуації соціальної взаємодії. Відповідно, проведено емпіричне дослідження соціального інтелекту та здійснено аналіз результатів, які показали, що у студентів-педагогів переважає середній і нижче середнього рівні розвитку соціального інтелекту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Могиляста, Світлана. "ДО ПИТАННЯ РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ СТАРШОКЛАСНИКІВ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИМИ ЗАСОБАМИ". Psychological Prospects Journal, № 36 (30 грудня 2020): 174–88. http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2020-36-174-188.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Розглядаючи емоційний інтелект як невід’ємну частину базових характеристик особистості, сьогодні важливою проблемою психологічної та педагогічної науки постає завдання пошуку засобів його розвитку. Мета статті – розглянути теоретичні підходи щодо пошуку психолого-педагогічних засобів розвитку емоційного інтелекту та можливості уроку англійської мови як засобу впливу на становлення, функціонування та розвиток емоційного інтелекту старшокласників. Методи. В статті використанні теоретичні та емпіричні методи дослідження з проблематики розвитку емоційного інтелекту старшокласників та експериментального впровадження в процес вивчення англійської мови елементів психологічних вправ. Розвиток емоційного інтелекту як інтегрованого конструкту передбачає єдність емоційних та когнітивних процесів у цілісній системі здібностей щодо розуміння, усвідомлення, управління власними емоціями, емоційними станами та розуміння, конструктивного впливу на емоції інших. Розглядаючи процес розвитку емоційного інтелекту в аспекті онтогенетичних змін щодо умінь розуміти, усвідомлювати та управляти емоціями так і цілеспрямованого впливу на розвиток окремих складових емоційного інтелекту, проблема пошуку засобів розвитку емоційного інтелекту старшокласників в процесі навчання та виховання актуалізується і як в напрямку форм організації пізнавальної діяльності учасників навчально-виховного процесу, так інтеграції елементів психологічних вправ в процес вивчення окремо взятого предмету на кшталт англійської мови. Результати. Як результат нами представлено теоретичний аналіз концептуальних основ проблеми визначення тезаурусу «засоби розвитку». Запропоновано практичне застосування елементів сугестії в контексті сучасного уроку англійської мови у відповідності до тематики ситуативного спілкування передбаченої Державною програмою вивчення іноземних мов. Розглянуто спектр можливостей психологічних вправ та методів в поєднанні з лінгво-дидактичним контентом та деталізовано в плані сучасного уроку англійської мови. Висновки. Зроблено узагальнення, яке обґрунтовує необхідність континууму в напрямку створення системи розвитку емоційного інтелекту старшокласників психолого-педагогічними засобами в рамках освітнього простору навчального закладу, що на основі детальної теоретичної та методологічної концепції розглядається перспективним.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

МОГИЛЯСТА, Світлана. "Розвиток емоційного інтелекту старшокласника: методика і результати дослідження". EUROPEAN HUMANITIES STUDIES: State and Society, № 2 (11 травня 2020): 74–95. http://dx.doi.org/10.38014/ehs-ss.2020.2.06.

Повний текст джерела

Анотація:

Упродовж всього навчання в школі відбувається активне становлення особистості учня, детерміноване навчально-виховним процесом. А в старшій школі перед старшокласником постають ще й складні проблеми визначення не тільки професійного шляху, а й пошуку стратегій життєвої самореалізації загалом. Осягнення і вирішення старшокласником цих важливих життєвих проблем залежить і від рівня психометричного інтелекту (IQ), і від рівня розвитку емоційного інтелекту (ЕІ). Емоційний інтелект наразі визнано ключовим чинником досягнення успіху особистістю, істотнішим, ніж високий рівень IQ, оскільки ЕІ є складовою не тільки успішності в навчанні, але й складовою майбутнього професійного становлення. На основі теоретичного аналізу підходів до вивчення емоційного інтелекту було визначено, що емоційний інтелект – це структурний феномен, що містить наступні компоненти: когнітивний, емоційний, адаптаційний та регулятивний, які й утворюють структурно-функціональну модель ЕІ старшокласника. У статті представлена загальна стратегія емпіричного дослідження розвитку емоційного інтелекту старшокласника, описаний діагностичний інструментарій та проаналізовані результати емпіричного дослідження, які є корисними з точки зору впровадження їх у шкільний навчально-виховний процес задля оптимізації розвитку емоційного інтелекту старшокласника та оптимізації стратегії вибору ним подальшого життєвого та професійного шляху. Перспективи подальших досліджень полягають у розробці програми розвитку емоційного інтелекту старшокласника.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Polysaeva, Halyna. "ВПЛИВ ДИТЯЧОЇ ЛІТЕРАТУРИ НА РОЗВИТОК ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ДОШКІЛЬНИКІВ". HUMANITARIUM 42, № 1 (14 листопада 2019): 138–46. http://dx.doi.org/10.31470/2308-5126-2019-42-1-138-146.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті здійснено теоретичний аналіз впливу художньої літератури на розвиток емоційного інтелекту та творчої уяви дітей дошкільного віку. Виявлено особливості взаємозв’язку казкотерапії та емоційного інтелекту, які розвиваються у дошкільників разом з рефлексією та творчим потенціалом. Розглянуто, як за допомогою художньої літератури та здатності дітей до рефлексії відбувається прищеплення поведінкових норм суспільства. Описано доцільність наведення дорослими у спілкуванні з дітьми прикладів власної поведінки в різних життєвих ситуаціях. Обґрунтовано необхідність спонукати дитину до процесу пізнання світу казок та важливість підштовхувати дошкільника до аналізу фантастичних сюжетів, установлення взаємодії персонажів, стимулювання до створення власних оповідань. Проаналізовано різні наукові концепції щодо впливу літератури на емоційний інтелект дошкільників. Висвітлено, як систематичне вправляння з дитячою літературою суттєво сприяє створенню нових нейронних сполучень та покращенню мозкової активності дітей дошкільного віку. Виявлено, що процес розвитку емоційного інтелекту має свої особливості, проте основні його структурні елементи починають розвиватися в старшому дошкільному віці та вдосконалюються впродовж усього шкільного періоду навчання. Зосереджено увагу на першооснові розвитку емоційного інтелекту як одного із ключових елементів розвитку уяви дошкільників, до яких можна віднести дитячу художню літературу, оповідання, казки та байки. Доведено, що розвиток емоційного потенціалу в дошкільному віці допоможе регулювати власний настрій та поведінку, навчить співпрацювати з дорослими та однолітками, сприятиме вирішенню соціально важливих питань у майбутньому. Зроблено висновок про те, що в основі виховання дітей дошкільного віку є гостра потреба не лише у формуванні знань, а й у розвитку емоційної сфери.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Шпіца, Роксолана, та Наталія Коваль. "РOЗВИТOК ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ УЧНІВ ПOЧAТКOВOЇ ШКОЛИ В КОНТЕКСТІ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ". Молодий вчений, № 11 (99) (30 листопада 2021): 197–200. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-44.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкривається значення емоційного інтелекту в особистісному зростанні учнів початкової школи в контексті мистецької освіти. Уточнюється поняття «емоційний інтелект», окреслюється його зміст та структура. Визначаються особливості його розвитку в учнів 1-4 класів у контексті мистецького навчання у початковій школі. Виокремлено, адаптовано та розроблено вправи, прийоми, ігри для розвитку емоційного інтелекту молодших школярів: «Метафора», «Маска улюбленого героя мистецького твору», «Скринька кольорових емоцій», «Кандинський», «Музична графіка», «Пантоміма», «Скульптура», «Тембри голосів», «Малюнок в техніці флюїд-арт», «Тілесна перкусія», «Диригент», «Дзеркало», «Дотик», «Музичний діалог», «Мистецьких зошит емоцій», «Мозаїка емоцій», «Імпровізація», «Емоція у смартфоні», «Мистецький батл», «Кольори», «Флюїд-арт», «Дихальна гімнастика» та інші. Означено базові чинники та умови, які безпосередньо впливають на розвиток емоційного інтелекту молодших школярів освітньому процесі НУШ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ігумнова, Ольга, та Анастасія Ярославська. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ТА САМОРЕГУЛЯЦІЇ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки 14, № 3 (27 березня 2020): 119–33. http://dx.doi.org/10.32453/5.v14i3.220.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуті основні наукові погляди на проблему емоційного інтелекту, підходи до його розуміння та інтерпретації. Представлені результати емпіричного дослідження динаміки емоційного інтелекту майбутніх психологів та відмінностей системи саморегуляції студентів з низьким та високим рівнем емоційного інтелекту. Досліджена динаміка міжособистісного та внутрішньоособистісного компонентів емоційного інтелекту майбутніх психологів в процесі навчання. Виявлено, що розвиток внутрішньоособистісного емоційного інтелекту виявляється в меншому ступені вираженості ніж міжособистісний емоційний інтелект; динаміка внутрішньоособистісного емоційного інтелекту має тенденцію до збільшення від низьких рівнів розвитку на молодших курсах навчання до нижньої межі високого рівня на старших курсах навчання; ріст відмінностей на рівні середніх значень міжособистісного емоційного інтелекту молодших та старших курсів не є статистично значущими. Міжособистіснийком понент емоційного інтелекту має виражену динаміку в процесі навчання; його рівень змінюється від низького рівня розвитку на молодших курсах навчання до високого рівня на старших курсах навчання; такі відмінності є статистично значущими. Досліджено індивідуальні особливості системи саморегуляції за рівнями емоційного інтелекту. Виявлено значущі відмінності у групах міжособистісного та внутрішньоособистісного емоційного інтелекту. У групі з високим рівнем міжособистісного емоційного інтелекту притаманно більш розвинуті процеси планування, програмування, контролю, гнучкості та самостійності. Група з високим рівнем внутрішньоособистісного емоційного інтелекту характеризується більш розвинутими процесами планування, моделювання та гнучкістю. Такі особливості системи саморегуляції психологів. Перспективами подальших досліджень є виявленні особистісних характеристик майбутніх психологів з різними рівнями емоційного інтелекту та його компонентів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Демченко, Вячеслав. "Емоційний інтелект як засіб підвищення когнітивних та креативних можливостей молодших школярів". New pedagogical thought 108, № 4 (6 січня 2022): 119–23. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-108-4-119-123.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті зроблено спробу проаналізувати можливість впливу емоційного інтелекту на розвиток когнітивних та креативних можливостей сучасних школярів початкової школи, адже ця проблема є неабияк актуальною в процесі реалізації Концепції Нової української школи з притаманною їй гуманізацією системи освіти. Наведено деякі гіпотези і припущення стосовно того, що розвинена емоційна сфера дитини сприятливо впливає на розвиток її природного потенціалу. Продемонстровано прямий зв’язок між віком дитини та ефективністю розвитку її емоційної сфери. Доведено, що емоційний інтелект необхідно розвивати з раннього дитинства, адже люди з високим рівнем емоційного інтелекту не лише добре розуміють власні емоції та почуття й ефективно керують своєю емоційною сферою, а й завдяки цьому їхня поведінка в суспільстві більш адаптивна, вони легше досягають своїх цілей у взаємодії з оточуючими. Виокремлено чотири складові емоційного інтелекту, а саме: сприйняття емоцій; використання емоцій для стимуляції мислення; розуміння емоцій; управління емоціями. Наведено приклади ігор, що спрямовані на розуміння молодшими школярами своїх почуттів, мотивів та реакцій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Дисертації з теми "Розвиток інтелекту"

Костиря, Ірина Валентинівна, та Анастасія Олександрівна Анохіна. "Розвиток емоційного інтелекту – запорука ефективного лідерства". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/40472.

Повний текст джерела

Анотація:

Розвиток емоційного інтелекту дозволяє повніше розуміти, усвідомлювати свої емоції, вміти контролювати їх, розпізнавати почуття інших, а також управляти ними. Особливо корисно розвивати емоційний інтелект керівникам великих організацій, менеджерам будь-якого рівня, викладачам, студентам та всім, хто хоче досягти успіху у міжособистісній взаємодії, що є складовою ефективного лідерства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Костиря, Ірина Валентинівна, та Аліна Сергіївна Корженко. "Розвиток пам'яті, мислення та інтелекту у майбутніх психологів-лідерів". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/40466.

Повний текст джерела

Анотація:

Без розвитку пам'яті, мислення та інтелекту неможливо становлення майбутніх психологів як лідерів. Тому ці психічно-пізнавальних процеси є основою формування не тільки професійних компетентностей майбутніх фахівців, але й базою становлення особистісних якостей людини, зокрема лідерських якостей майбутніх психологів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Глізнуца, Марина Юріївна. "Інноваційний розвиток країни в сучасних соціально-економічних умовах". Thesis, Національний університет "Львівська політехніка", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/41660.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ярова, Світлана Олександрівна. "Розвиток емоційного інтелекту як інструменту формування ключових психосоціальних компетентностей ХХІ століття". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2021. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/18274.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Кириченко, Римма Вікторівна. "Емоційний інтелект як фактор ділової успішності керівника". Thesis, ПГА, 2014. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/3021.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано теоретичні підходи до вивчення емоційного інтелекту, представлені в сучасній психології. Розглянуто деякі аспекти формування та розвитку емоційного інтелекту як чинника ділової успішності керівника.
В статье проанализированы теоретические подходы к изучению эмоционального интеллекта, представленные в современной психологии. Рассмотрены некоторые аспекты формирования и развития эмоционального интеллекта как фактора деловой успешности руководителя.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Проскурка, Наталія Миколаївна, Nataliia Proskurka, С. О. Бондар та S. Bondar. "Емоційний інтелект як складова професійної компетентності студентів психологів". Thesis, Національний авіаційний університет, 2020. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/45117.

Повний текст джерела

Анотація:

Важливим чинником професійної компетентності майбутніх психологів є високий рівень розвитку емоційного інтелекту. У роботі висвітлено основні результати дослідження емоційного інтелекту студентів-психологів. Наголошено на важливості проведення тренінгової роботи, спрямованої на розвиток емоційного інтелекту студентів-майбутніх психологів.
An important factor in the professional competence of future psychologists is the high level of development of emotional intelligence. The paper highlights the main results of the study of emotional intelligence of students-psychologists. The importance of conducting training work aimed at developing the emotional intelligence of students of future psychologists is emphasized.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Сморжевський, Н. В. "Штучний інтелект: перспективи розвитку". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2019. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/14286.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Цюприк, Андрій Ярославович. "Соціально-психологічні особливості розвитку емоційного інтелекту особистості". Thesis, Соціальна робота в Україні:. Матеріали III Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю від 26-27 травня 2016 року, 2016. http://hdl.handle.net/123456789/1635.

Повний текст джерела

Анотація:

Емоційний інтелект - це складне індивідуально-психологічне явище, яке сприяє комфортним міжособистіеним відносинам між людьми та являється важливим чинником ефективного спілкування, професійної діяльності та адаптації' у соціальному оточенні

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Турчина, М. В. "Тенденції розвитку технологій штучного інтелекту: перекладацький аспект". Master's thesis, Сумський державний університет, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/81161.

Повний текст джерела

Анотація:

Тема: Тенденції розвитку технологій штучного інтелекту: перекладацький аспект У дослідженні розкриваються історичні чинники та передумови виникнення штучного інтелекту (ШІ), розглядаються особливості та перспективи використання інструментів ШІ в галузі письмового перекладу та навчанні перекладу у закладах вищої освіти (ЗВО) України. Відповідно до результатів наукових розвідок світових та українських дослідників застосування ШІ в перекладацькій діяльності ще не набуло значного поширення, не зважаючи на стрімкий розвиток цього інструменту за останні 10 років. Окрім того, актуальним залишається питання підвищення технічної компетентності українських перекладачів. На сьогодні випускники-перекладачі університетів України здебільшого мають самостійно опановувати ці технології, виходячи на ринок праці, що значно знижує ефективність роботи та рівень перекладацької освіти у порівнянні з більш прогресивними методами навчання в країнах Західної Європи, США тощо. Мета нашого дослідження полягає у теоретичному й практичному обґрунтуванні сучасних тенденцій розвитку технологій штучного інтелекту в перекладацькій дяльності. У роботі визначено передумови застосування технологій ШІ та здійснено порівняльний аналіз інструментів ШІ у письмовому перекладі. У ході компаративного зіставлення було схарактеризовано особливості використання систем автоматизованого перекладу (АП, англ. Computer-Aided Translation (CAT)) у галузі письмового перекладу, а саме: Trados, SmartCAT, MemoQ. У дослідженні аналізуються такі показники CAT-систем, як: ефективність ручного та машинного перекладу, функціональні можливості, доступність програми для установки та опанування фахівцем-новачком або студентом-перекладачем, а також зрозумілість користувацького інтерфейсу CAT-системи. На основі цих показників визначено найбільш ефективну CAT-систему для використання у навчанні основам автоматизованого перекладу студентів у процесі опанування перекладацької спеціальності у ЗВО України. Компаративний аналіз таких САТ-систем, як Trados, SmartCAT та MemoQ виявив, що студентам-перекладачам варто застосовувати їх у процесі виконання письмового перекладу лише після опанування базових навичок більш зручних для користувача програм, зокрема – хмарною системою SmartCAT. Було з’ясовано, що ця програма не поступається Trados Studio та MemoQ за функціональними показниками, проте її освоєння є інтуїтивно зрозумілим, оскільки вона має вбудовану систему навчання перекладу, що є значною перевагою для перекладача-початківця. У межах нашого дослідження надаються методичні рекомендації щодо вровадження інструментів ШІ у навчання письмового перекладу.
Тема: Тенденции развития технологий искусственного интеллекта: переводческий аспект В исследовании раскрываются исторические факторы и предпосылки возникновения искусственного интеллекта (ИИ), рассматриваются особенности и перспективы использования инструментов ИИ в области письменного перевода и обучении перевода в высших учебных заведениях (ВУЗах) Украины. Согласно результатам научных трудов мировых и украинских исследователей, применения ИИ в переводческой деятельности еще не получило широкого распространения, несмотря на стремительное развитие этого инструмента за последние 10 лет. Кроме того, актуальным остается вопрос повышения технической компетентности украинских переводчиков. Сегодня выпускники-переводчики университетов Украины в основном должны самостоятельно осваивать эти технологии, выходя на рынок труда, что значительно снижает эффективность работы и уровень переводческого образования по сравнению с более прогрессивными методами обучения в странах Западной Европы, США и т. д.. Цель нашего исследования состоит в теоретическом и практическом обосновании современных тенденций развития технологий искусственного интеллекта в переводческой дяльности. В статье определены предпосылки применения технологий ИИ и осуществлен сравнительный анализ инструментов ИИ в письменном переводе. В ходе сравнительного сопоставления были охарактеризованы особенности использования систем автоматизированного перевода (АП, англ. Computer-Aided Translation (CAT)) в области письменного перевода, а именно: Trados, SmartCAT, MemoQ. В исследовании анализируются такие показатели CAT-систем, как: эффективность ручного и машинного перевода, функциональные возможности, доступность программы для установки и освоения специалистом новичком или студентом-переводчиком, а также простота пользовательского интерфейса CAT-системы. На основе этих показателей определена наиболее эффективная CAT-система для использования в обучении основам автоматизированного перевода студентов в процессе освоения переводческой специальности в УВО Украины. Компаративный анализ таких САТ-систем, как Trados, SmartCAT и MemoQ показал, что студентам-переводчикам следует применять их в процессе выполнения письменного перевода только после освоения базовых навыков более удобных для пользователя программ, в частности – облачной системой SmartCAT. Было выяснено, что эта программа не уступает Trados Studio и MemoQ по функциональным показателям, однако ее освоение является интуитивно понятным, поскольку она имеет встроенную систему обучения переводу, что является значительным преимуществом для начинающего переводчика. В рамках нашего исследования предоставляются методические рекомендации по использованию инструментов ИИ в обучении письменному переводу.
Title: Trends in Artificial Intelligence Technologies Development: Aspect of the Translation Process The paper investigates the features and prospects of artificial intelligence (AI) applications in translation and teaching translation in higher educational institutions of Ukraine. According to the study results of an array of world and Ukrainian researchers, the use of AI in translation has not yet become widespread, despite the rapid development of this tool over the past 10 years. In addition, the technical competence of Ukrainian translators still remains comparatively low. Entering labour market, Ukrainian university graduates, majoring in translation, mostly have to master these technologies on their own, which significantly reduces the efficiency of their work and decreases the quality of translation training compared to more progressive teaching methods in Western Europe, and the USA. The purpose of our research is to theoretically and practically substantiate the trends in AI technologies development in translation. The paper identifies the prerequisites for the use of AI in translation and gives a comparative analysis of three automated translation systems. It revealed specific features of the CAT-systems, namely Trados, SmartCAT and MemoQ. The paper analyzes such indicators of the above-mentioned automated translation systems as the efficiency of manual and machine translation, functionality, availability of the program for installation and mastering by a novice practitioner or student translator, as well as its interface design. On the basis of these indicators, the study defines the most effective CAT-system in teaching students the basics of automated translation in the process of mastering translation skills. The conducted analysis shows that it is worth using them only upon mastering the skills of more user-friendly programs, e.g. the SmartCAT cloud system. It was figured out that this program is not inferior to Trados Studio and MemoQ. Apart from that, a built-in translation training system make the learning process more intuitive, which is a significant advantage to a novice translator.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Бондарев, М. О., та О. В. Венчальний. "Експертні системи як напрямок розвитку штучного інтелекту". Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/54458.

Повний текст джерела

Анотація:

Однією з провідних тенденцій розвитку інформаційних технологій в останній час є їх інтелектуалізація, тобто перехід від систем, що оперують з даними, до систем, що обробляють знання. Експертні системи (ЕС) - це яскраве і швидко прогресуючий напрямок в області штучного інтелекту. Причиною підвищеного інтересу, який ЕС викликають до себе протягом усього свого існування, є можливість їх застосування до розв'язання задач з самих різних областей людської діяльності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Частини книг з теми "Розвиток інтелекту"

Gulbs, Olga, Svetlana Dekhtyarenko, Victoria Kuzmina, and Elena Zhuk. "РОЗВИТОК ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ СТУДЕНТІВ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ." In Theoretical foundations of the functioning of Education. Ways to improve the effectiveness of educational activities, 188–208. International Science Group, 2021. http://dx.doi.org/10.46299/isg.2021.mono.ped.ii-188-208.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дрозд, О. Ю. "Цивільно-правове регулювання штучного інтелекту". У НОВІТНІ ДОСЯГНЕННЯ ТА ВЕКТОРИ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ ЮРИСПРУДЕНЦІЇ, 474–89. Liha-Pres, 2021. http://dx.doi.org/10.36059/978-966-397-244-2-2-2.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Бантишева, О. О. "Взаємозв'язок схильності до віктимної поведінки та розвитком емоційного інтелекту осіб юнацького віку. Програма з розвитку емоційного інтелекту у таких осіб". У ПСИХОЛОГІЯ ТРЕТЬОГО ТИСЯЧОЛІТТЯ: ТЕОРІЯ, ПРАКТИКА, ЕКСПЕРИМЕНТ, 126–63. Liha-Pres, 2021. http://dx.doi.org/10.36059/978-966-397-245-9-4.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Prytyka, Yurii. "Civil Procedure of Ukraine: The Main Trends of Evolution During the Period of Independence." In Access to justice in the light of sustainable development: to the 30th anniversary of Ukraine's independence ed. by Yuri Prytyka and Iryna Izarova, 10–31. VD Dakor, 2021. http://dx.doi.org/10.33327/ajee-18-21-cp1-1.

Повний текст джерела

Анотація:

Тридцятиріччя незалежності України дає змогу подивитися на пройдений складний і тернистий шлях, який наша країна пройшла, повстаючи з руїн по- страдянського простору і розбудовуючи незалежну демократичну правову державу, проаналізувати його й оцінити здобутки і виявити прорахунки, дати загальну оцінку змінам і численним реформам, що відбулися. Розуміння тенденцій еволюціонування сучасного цивільного процесу важ- ливе, оскільки дозволяє більш точно визначати шляхи вдосконалення законодавства й судової практики і сприяє формуванню адекватної до сус- пільних запитів системи цивільного процесу й системи цивільної юрисдик- ції в цілому. Інститути правосуддя й судочинства повинні модернізуватися відповідно до потреб сучасного суспільства, виходячи не тільки з такого очевидно- го цивілізаційного факту, як фундаменталізація прав людини у межах на- ціонального й інтернаціонального правопорядків. Тому беззаперечною є необхідність віднайдення відповідних концептів, що стосуються спад- коємності, традицій і новацій у цивілістичній процесуальній сфері і які відображали б сучасні теоретико-прикладні проблеми науки цивільного процесуального права1. Важливим для розвитку є й аспект міжнародно-правового характеру, оскіль- ки в сучасних умовах гармонізації й уніфікації цивільних процесуальних про- цедур, інститутів, вироблення загальносвітових і європейських стандартів спеціалісти, причетні до розробки процесуального законодавства, звісно, знаходяться під впливом цих концепцій і підходів. Орієнтиром для вдосконалення законодавства є потреби практики, котрі, накладаючись на історично сформовані способи їх вирішення за кордоном, тобто у міжнародному праві, стимулюють пошук і наближають віднайдення нового вирішення проблеми. Крім того, розвиток самого суспільства, сучасних технологій, зокрема, пов’я- заний із штучним інтелектом і комунікаціями, або неочікувані виклики всесвітнього характеру також впливають на еволюцію права, у тому числі цивільного процесуального. Так, пандемія Ковід-19 змусила скоріше перехо- дити на онлайн-технології здійснення судових процесів. Таким чином, на кожному витку розвитку процесуального права і всієї сис- теми цивільної юрисдикції необхідно обрати найбільш прийнятний і раціо- нальний процесуальний інструментарій, який буде адекватніше відображати існуючі реалії. Виходячи із сказаного, необхідно насамперед виокремити тенденції вдоскона- лення цивільного процесу, які характеризують його сучасний стан і дають змогу спрогнозувати шляхи його подальшого розвитку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Розвиток інтелекту"

Сеник, Алла. "ТРЕНІНГ ЯК ФОРМА ІНВЕСТИЦІЇ У РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНОГО ІНТЕЛЕКТУ МОЛОДІ". У THEORETICAL AND EMPIRICAL SCIENTIFIC RESEARCH: CONCEPT AND TRENDS. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/24.07.2020.v3.26.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Чуйко, Каріна. "РОЗВИТОК ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ". У PARADIGMATIC VIEW ON THE CONCEPT OF WORLD SCIENCE. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/21.08.2020.v2.27.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Конотопенко, Анастасія. "ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ В АРХІТЕКТУРІ". У РОЗВИТОК СУСПІЛЬСТВА ТА НАУКИ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ, chair Татьяна Русевич. Молодіжна наукова ліга, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/08.05.2020.v6.04.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Стрельник, В. В., та Т. М. Чурилова. "Питання правового регулювання розвитку штучного інтелекту в Україні". У LEGAL SCIENCES: RESEARCH AND EUROPEAN INNOVATIONS. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-074-2-19.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

"СТРУКТУРНО-ДИНАМІЧНА МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ". У Proceedings of the XXIV International Scientific and Practical Conference. RS Global Sp. z O.O., 2020. http://dx.doi.org/10.31435/rsglobal_conf/25122020/7312.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Зуєв, Ігор Олександрович, та Анна Вячеславівна Лимаренко. "РЕПРЕЗЕНТАТИВНІ СИСТЕМИ В ПІДЛІТКІВ З РІЗНИМ РІВНЕМ РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУ". У V міжнародна науково-практична конференція «АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ОСВІТИ І НАУКИ». ХОГОКЗ, 2017. http://dx.doi.org/10.26697/9786177089000.2017.275.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Химич, Ірина, та Олена Химич. "ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК МОЖЛИВІСТЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОПІРНОСТІ ПЕРЕД ІНФОДЕМІЄЮ". У СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ НАУКИ: ФАКТОРИ ВПЛИВУ ТА ВЗАЄМОДІЇ. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/22.05.2020.v2.09.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Шпак, Марія. "ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ЕМПАТІЙНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ". У EDUCATION AND SCIENCE OF TODAY: INTERSECTORAL ISSUES AND DEVELOPMENT OF SCIENCES. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-19.03.2021.v3.45.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Журавський, Ю. В., О. А. Кошлань та А. П. Нікітенко. "Перспективні напрямки розвитку і використання штучного інтелекту для потреб сил оборони держави". У NEW DEVELOPMENT AREAS OF DIGITALIZATION AT THE BEGINNING OF THE THIRD MILLENNIUM. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-172-5-2.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Розвиток інтелекту"

Семеріков, Сергій Олексійович, Ілля Олександрович Теплицький та Ірина Сергіївна Мінтій. Функціональне програмування в фундаментальній підготовці майбутнього вчителя. Міністерство регіонального розвитку та будівництва України, вересень 2008. http://dx.doi.org/10.31812/0564/913.

Повний текст джерела

Анотація:

Сучасна тенденція інформатизації навчання – його фундаменталізація, складовою якої є розробка методичних систем навчання інформатичних дисциплін на основі широкого застосування міждисциплінарних галузей наукового знання, таких, як штучний інтелект: розвиток ідей штучного інтелекту із самого початку спирався на його тісні взаємозв’язки з науками, які вивчають явища пізнання, розуміння, прийняття рішень людиною, тобто з психологією, логікою, лінгвістикою, з одного боку. З іншого, розвиток систем штучного інтелекту нерозривно пов’язаний з розвитком інформатики як науки, адже саме завдяки використанню систем керування зі зворотним зв’язком при моделюванні мислення людини і виникла наука кібернетика.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ракітянська, Людмила Миколаївна. Становлення та розвиток поняття «емоційний інтелект»: історико-філософський аналіз. ТОВ «Видавниче підприємство «ЕДЕЛЬВЕЙС», 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3291.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядається історико-філософський аспект становлення та розвитку поняття «емоційний інтелект» за часів дохристиянської доби. Доведено, що витоки уявлень на проблему єдності емоційного та раціонального як сутнісних властивостей людини сягають своїм корінням стародавнього світу, коли зароджувалось первісне суспільство і коли міфологічне мислення первісної людини проявлялося в наочно-чуттєвих формах як синкретичне. Зі зміною суспільних відносин міфічно-язичницькому світосприйманню первісних людей, релігійним віруванням протиставлявся наївно-стихійний світогляд античних мислителів – представників натурфілософії, які у своїх філософських пошуках тяжіли як до раціонального пояснення проблем осягнення світу, так і до почуттєвого. Класичний період давньогрецької філософії поклав початок багатовікової західної традиції звеличування розуму над почуттями.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Соловйов, В. М. Системи штучного інтелекту як сучасний драйвер розвитку фінансового ринку. [б. в.], жовтень 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/2864.

Повний текст джерела

Анотація:

Недавно, експерти Всесвітнього економічного форуму спільно з консалтинговою компанією Deloitte представили доповідь про можливий вплив штучного інтелекту (ШІ) і машинного навчання (МН) на світ фінансів [1]. Автори вивчили різні сценарії того, як ШІ і машинне навчання можуть бути застосовані на практиці в майбутньому і до яких наслідків це може призвести. Відзначається, що ШІ змінить набір характеристик, якими повинен буде володіти успішний бізнес в сфері фінансів. Якщо раніше успішність багато в чому залежала від обсягу портфеля активів, то в майбутньому у виграші будуть залишатися, перш за все, компанії з найбільшою базою даних. ШІ необхідно якомога більше знань для підвищення ефективності. На місце «масового виробництва», тобто вироблення стандартних пакетів послуг і їх поширення серед клієнтів, прийде більш персоналізований підхід. Він стане можливий, знову ж таки, завдяки ШІ. Можуть зникнути банківські рахунки в традиційному вигляді. На зміну рішенням людини про те, як витрачати свої заощадження, може прийти алгоритм, який буде автоматично розподіляти кошти клієнта. Все це буде засновано на автоматичному аналізі великого обсягу даних про всі фінансові можливості і обов'язки клієнта.Очевидно, що спектр професій схильний до змін під впливом часу і моди. Це в повній мірі стосується і фінансової сфери. У 2001 році всі були захоплені вивченням ринку акцій інтернет-компаній. У 2006 році на гребені хвилі були фахівці з аналізу забезпечених боргових зобов'язань. До 2010 року стали затребувані кредитні трейдери. У 2014 році з'явилися комплаенс-фахівці. І ось, до 2017 року незамінними стали експерти в сфері машинного навчання і великих даних. Аналітики оанку J.P. Morgan під керівництвом Марко Колановіча і Раджеша Крішнамачарі випустилиоб'ємну доповідь про використання Big Data і машинного навчання у фінансовій галузі [2]. Його автори стверджують, що технологи машинного навчання будуТь відігравати ключову роль у розвитку фінансових ринків. Біржові аналітики, портфельні керуючі, трейдери і директори з інвестицій - всі повинні освоїти науку великих даних. Інакше вони залишаться без роботи, кажуть автори дослідження. Традиційні джерела інформації - щоквартальні звіти і рівень ВВП - більше не актуальні. Ті, хто володіють інструментами Big Data скоро будуть здатні передбачати всі ці показники ще до виходу звітів. Приклади використання машинного навчання (МН) в банківській галузі ясно вказують на те, що провідні банки США сприймають ШІ і МН дуже серйозно. Постійно зростаючі доходи гігантів на кшталт JPMorgan Chase, Wells Fargo, Bank of America, Citibank та ін. показують, що це правильний напрямок і впровадження банківських послуг за допомогою рішень МН - це те, як індустрія повинна розвиватися в майбутньому [3]. Відзначимо нарешті ще одну знакову подію, яку очікує фінансовий світ. Найближчим часом буде укладена найбільша в історії угода, пов'язана з штучним інтелектом. Агентство S&P купує компанію Kensho за $550 млн. Цей стартап придумав Google для здійснення вдалих капіталовкладень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Теплицький, Ілля Олександрович, та Сергій Олексійович Семеріков. Дослідження дидактичних можливостей мови Лісп як засобу побудови інтелектуальних систем у шкільному курсі інформатики. БДПУ, 2004. http://dx.doi.org/10.31812/0564/789.

Повний текст джерела

Анотація:

Одна з основних тенденцій інформатизації навчання – його інтелектуалізація, створення нового типу навчаючих систем – інтелектуальних, в яких реалізовані теоретичні підходи і практичні досягнення такої міждисциплінарної області наукового знання, як штучний інтелект, розвиток якої нерозривно пов’язаний з розвитком інформатики як науки. У зв’язку з цим особливого значення набуває такий розділ шкільного курсу інформатики, як «Штучний інтелект».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ракітянська, Людмила Миколаївна. Аналіз наукових поглядів на проблему формування емоційного інтелекту майбутнього вчителя музичного мистецтва. СНУ імені Лесі Українки, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3295.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження: розкрити особливості професії «вчитель музичного мистецтва», що зумовлюють специфіку прояву його емоційного інтелекту та проаналізувати наукові погляди вчених на проблему його формування. У статті актуалізується проблема формування професійно значущих якостей майбутнього фахівця в контексті пріоритетних напрямів розвитку освіти. Надана коротка характеристика емоційного інтелекту як індивідуально-особистісного утворення, що забезпечує успішність в сфері професійної діяльності. Представлені різні наукові погляди щодо проблеми формування емоційного інтелекту вчителя музичного мистецтва. Встановлено, що специфіка прояву емоційного інтелекту вчителя зумовлена особливостями його професійної діяльності. Матеріал і методи дослідження. Логіка і методика наукового пошуку забезпечувались дотриманням вихідних теоретичних позицій, що утвердилися в науці, а також використанням теоретичних методів наукового пізнання: вивчення наукової літератури з проблеми дослідження, аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, цитування, що дозволило встановити характерні особливості уроку музичного мистецтва як основи для прояву емоційного інтелекту вчителя-музиканта та порівняти наукові погляди вчених на проблему його цілеспрямованого формування як професійно-значущої якості в контексті сучасних вимог. Проведений аналіз наукових поглядів на проблему формування емоційного інтелекту майбутнього вчителя музичного мистецтва дозволив узагальнити акцентовані вченими думки, щодо необхідності дослідження проблеми формування професійно значущих, особистісних якостей вчителя-музиканта, зокрема, його емоційного інтелекту, та виокремити його структурні складові. Результатом теоретичного рівня дослідження окресленої проблеми є визначені в узагальненому вигляді специфічні риси прояву емоційного інтелекту вчителя музичного мистецтва, зумовлені особливостями його професійно-педагогічної діяльності. Зроблено висновок про те, що специфіка прояву емоційного інтелекту вчителя-музиканта як складова його професіоналізму зумовлена, по-перше, гуманістичною сутністю педагогічної професії, а, по-друге, інтонаційно-звуковою природою музичного мистецтва, його емоційно-духовною домінантою. Емоційний інтелект вчителя музичного мистецтва конкретизований в таких поняттях як «переживання», «сенсорно-емоційно-інтелектуальне смислонародження», «образне мислення», «емоційна комунікація», «емпатійність», «самоконтроль», «саморегуляція». Отриманні знання сприятимуть розробці структурно-функціональної моделі формування емоційного інтелекту майбутнього вчителя-музиканта як його індивідуально-особистісної, професійнозначущої якості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Лаврентьєва, Олена Олександрівна. Схемотехнічне моделювання в підготовці студентів інженерно-педагогічних спеціальностей на заняттях із загальнотехнічних дисциплін. Гнозис, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2560.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкриваються проблеми інтенсифікації викладання загальнотехнічних дисциплін для студентів інженерно-педагогічних спеціальностей. Подається аналіз можливостей схематичного моделювання, структурних і словесно-логічних схем, Інтелект-карт, технологій розвитку критичного мислення, опорних конспектів, досвіду, накопичений в межах теорій менеджменту щодо формування розумової сфери студентів. Презентується методика організації схемотехнічного моделювання, що може бути застосована при вивченні загальнотехнічних і педагогічних дисциплін.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!