Добірка наукової літератури з теми "Розвиток персоналу закладів охорони здоров’я"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Розвиток персоналу закладів охорони здоров’я".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Розвиток персоналу закладів охорони здоров’я"
1
Cherchyk, Larysa, та Ruslan Sergeychuk. "СУТНІСТЬ ТА СКЛАДОВІ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ПЕРСОНАЛУ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я". Economic journal of Lesya Ukrainka Volyn National University 1, № 29 (1 квітня 2022): 58–66. http://dx.doi.org/10.29038/2486-4618-2022-01-58-66.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті, на основі узагальнення існуючих напрацювань, визначено домінуючі підходи дотрактування сутності розвитку персоналу, а саме: цільовий, освітньо-орієнтований, професійно-орієнтований,особистісно-орієнтований, процесний, результативний. Уперше застосовано триєдиний підхід до визначеннясутності розвитку персоналу організації як явища, процесу, виду діяльності. Як явище, розвиток персоналуорганізації трактується як динамічна відкрита система, у межах якої відбувається зміна (удосконалення)особистісних (інтелектуальних, емоційних, духовних, моральних, соматичних), ділових і професійних якостейпрацівників та їх матеріального, статусного стану під впливом чинників внутрішнього та зовнішньогооточення організації. Ознака динамічності обумовлює розгляд сутності розвитку персоналу організації якпроцесу, тобто сукупності етапів і стадій, що забезпечують отримання необхідних особистісних, ділових іпрофесійних якостей персоналу, які з одного боку, дозволять якісно виконувати обов’язки, завдання тафункції, реалізувати цілі розвитку організації, з другого, забезпечать інтереси працівників.
2
Малігон, Юлія Михайлівна. "Державна кадрова політика у сфері охорони здоров’я: теоретичні засади та сучасні тенденції". Економіка, управління та адміністрування, № 4(94) (29 грудня 2020): 160–64. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2020-4(94)-160-164.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті охарактеризовано теоретичні засади державної кадрової політики та сучасні тенденції її розвитку. Доведено, що кадри відіграють ключову роль у вирішенні проблемних питань розвитку медичної галузі. Виокремлено основні чинники впливу на формування державної кадрової політики. Визначено, що серед невідкладних завдань, що стоять перед системою охорони здоров’я в Україні, першочергово потребує вдосконалення кадрова політика. З’ясовано, що кадровий потенціал є найвагомішою складовою ресурсного забезпечення системи охорони здоров’я. Обґрунтовано необхідність професійної підготовки кадрів вищих медичних навчальних закладів в Україні. Доведено, що шляхом втручання держави в усі напрями підготовки кадрів для системи охорони здоров’я в перспективі можливі реальні зміни в кількості хворих та відповідно зменшення показника смертності населення й підвищення якості надання медичних послуг. Визначено актуальність підвищення рівня професіоналізму кадрів сфери охорони здоров’я, у тому числі кадрів – представників середнього медичного персоналу у контексті реформування системи охорони здоров’я України. Виявлено, що стратегічні зміни в механізмі державного управління системи охорони здоров’я є необхідною передумовою побудови країни кардинально нової генерації із здоровим населенням. Окреслено основні напрями, за якими може формуватися державна політика у сфері охорони здоров’я України в подальшій перспективі. Доведено, що перспективність досліджень аналогічної тематики та важливість кардинальних змін висуває на перший план необхідність удосконалення й оновлення державної кадрової політики в системі охорони здоров’я відповідно до новітніх вимог та викликів сучасного світу. Адже головними завданнями розвиненої держави є побудова дієвої моделі системи охорони здоров’я, покращення рівня здоров’я населення та забезпечення розвитку здорової української нації.
3
Чайка (Очеретяна), Ганна, та Валентина Махнюк. "ОРГАНІЗАЦІЯ ЗОНИ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ПРИЛІКАРНЯНОЇ ТЕРИТОРІЇ ПІД РОЗМІЩЕННЯ АВТОСТОЯНКИ ДЛЯ МЕДПРАЦІВНИКІВ ТА ПАЦІЄНТІВ З УРАХУВАННЯМ ЗАКОРДОННОГО ДОСВІДУ". Молодий вчений, № 1 (89) (29 січня 2021): 1–6. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-1-89-1.
Повний текст джерелаАнотація:
Забезпечення потреби населення у якісних медичних послугах здійснюється, в тому числі, закладами охорони здоров’я приватної форми власності, планування яких проводиться за індивідуальними проектами, що дозволяє більш раціонально, в порівнянні з типовими проектами, використовувати відведену під будівництво земельну ділянку. У зв’язку з ростом автомобілізації населення зростає потреба у місцях для зберігання автотранспорту для пацієнтів, відвідувачів та медичних працівників у безпосередній близькості до закладів охорони здоров’я. Нашим завданням було вивчити питання щодо санітарно-гігієнічних вимог до проектування закладів охорони здоров’я в інших країнах та провести порівняльний аналіз з вітчизняними нормами в частині організації транспортної доступності до закладів охорони здоров’я та розміщення місць для зберігання автотранспорту, що і обумовило актуальність дослідження. В результаті вивчення закордонного досвіду проектування і розміщення медичних установ встановлено наступне: розвиток цифрових медичних технологій, нових технологій лікування, які не вимагають тривалого періоду перебування пацієнтів в умовах закладів охорони здоров'я, що характерно для денних стаціонарів, і вимагає перегляду норм площі земельної ділянки, а саме нормативу 25 м² озелененої території з розрахунку на одне ліжко; для забезпечення умов зберігання автомобілів пацієнтів, відвідувачів і медичного персоналу вважаємо за доцільне впровадження в нормативно-правову базу санітарного законодавства дозвіл розміщення підземних паркінгів на території лікувальних установ, що буде відповідати вимогу чинного містобудівного законодавства (ДБН В.2.2-10-2001); будівництво багатопрофільної лікарні на 155 ліжок із застосуванням компенсуючих заходів: використання прилеглого парку в якості зеленої зони для покриття дефіциту земельної ділянки, пристрій підземного автомобільного паркінгу на 141 машиномісце, розміщення відкритої наземної автостоянки на 38 машиномісць з дотриманням нормативних санітарних розривів по аналогії з закордонними, що сприятиме підвищенню доступності медичних установ для пацієнтів, відвідувачів і медперсоналу і раціонального використання земельної ділянки.
4
Ruzhylo, N. S., та N. O. Terenda. "ВИВЧЕННЯ ПОТРЕБИ В НЕФОРМАЛЬНІЙ ОСВІТІ СЕРЕД МОЛОДШИХ СПЕЦІАЛІСТІВ З МЕДИЧНОЮ ОСВІТОЮ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ". Медсестринство, № 2 (8 липня 2020): 38–40. http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2020.2.11237.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано потреби в неформальній освіті серед молодших спеціалістів з медичною освітою закладів охорони здоров’я Івано-Франківської області. Виявлено зацікавленість медичного персоналу у проведенні короткострокових фахових тренінгів, спрямованих на оволодіння як теоретичними, так і переважно практичними компетентностями. Впровадження інформальної освіти у процес набуття нових компетентностей та підвищення професійної майстерності молодших спеціалістів з медичною освітою є затребуваним напрямком сучасної системи безперервного професійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров’я.
5
Васюк, Наталія, та Наталія Петрученко. "ЕКСПЕРТНЕ ОПИТУВАННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАДОВОЛЕНОСТІ УМОВАМИ ПРАЦІ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА “ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ № 2” СВЯТО ШИНСЬКОГО РАЙОНУ м. КИЄВА". Public management 23, № 3 (20 березня 2020): 63–74. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-3(23)-63-74.
Повний текст джерелаАнотація:
У 2018 році розпочалася трансформація первинної медичної допомоги та автономізація закладів охорони здоров’я. У багатьох розвине- них країнах світу первинна медична допомога, а саме сімейні лікарі вирі- шують більшість звернень пацієнтів, що є ефективним, адже допомагає за- побігати багатьом хворобам до того, як вони потребуватимуть складного, дорогого і не завжди успішного лікування.
Визначено, що в умовах трансформації сфери охорони здоров’я акту- альними питаннями на сьогодні є розвиток кадрового забезпечення сфери охорони здоров’я, зокрема покращення умов праці медичного персоналу на первинному рівні надання медичної допомоги.
Встановлено, що виникає необхідність в аналізі потреб задоволеності умовами праці медичного персоналу, які надають первинну медичну допо- могу, що передбачає комплексне застосування як безпосередніх, так і опосе- редкованих методів отримання статистичної інформації.
Досліджено та визначено чи задоволені умовами праці медичні праців- ники Комунального некомерційного підприємства “Центр первинної меди- ко-санітарної допомоги № 2” Святошинського району м. Києва на основі експертного опитування.
Наголошено на важливості розроблення та затвердження “Положення про систему мотивації та стимулювання праці медичних працівників Кому- нального некомерційного підприємства “Центр первинної медико-санітар- ної допомоги № 2” Святошинського району м. Києва” як нормативно-пра- вового акту, що регламентує управлінські дії і взаємини щодо мотивації та стимулювання праці медичного персоналу.
Доведено, що в умовах трансформації сфери охорони здоров’я важли- вим є здійснення моніторингу та оцінка діяльності ЦПМСД № 2 загалом та структурних підрозділів і персонально кожного медичного працівника зокрема, а також проведення аналізу роботи ЦПМСД № 2 щодо якості на- дання медичної допомоги шляхом розроблення анкети для пацієнтів щодо рівня задоволеності наданих медичних послуг та запровадження процедури анонімного анкетування споживачів послуг з метою визначення ступеня за- доволеності пацієнтів рівнем кваліфікації медичних працівників тощо.
6
Krut, A. G. "Задоволеність лікарів-стоматологів професійною діяльністю". Health of Society 10, № 4 (18 січня 2022): 118–26. http://dx.doi.org/10.22141/2306-2436.10.4.2021.246354.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Підтримка задоволеності медичних працівників професійною діяльністю та мотивація їх до праці є одним із засобів ефективного управління людськими ресурсами. Від мотивації та задоволеності роботою медичного працівника залежить його здоров’я та пов’язана з ним якість життя пацієнта. Задоволеність як характеристика організаційної культури відрізняється серед лікарів різних спеціальностей. Мета дослідження: визначити рівень задоволеності професійною діяльністю лікарів-стоматологів закладів, що надають високоспеціалізовану стоматологічну допомогу. Матеріали та методи. Використані авторські структуровані анкети, що були заповнені 110 лікарями-стоматологами трьох регіональних закладів стоматологічної допомоги. Методи: соціологічний; медико-статистичний; логіко-структурного аналізу; узагальнення. Результати. У цілому лікарі-стоматологи надали високі оцінки задоволеності професійною діяльністю за 5-тибальною шкалою: 4,6±0,5 балів – лікарі КНП «Житомирське обласне стоматологічне медичне об’єднання»; 4,2±0,4 балів – лікарі КНП Харківської обласної ради «Обласна стоматологічна поліклініка», 4,3±0,9 балів – лікарі КНП «Чернігівська обласна стоматологічна поліклініка Чернігівської обласної Ради». Однак респонденти КНП «Чернігівська обласна стоматологічна поліклініка Чернігівської обласної Ради» висловили лише часткову задоволеність можливістю підвищувати кваліфікацію на робочому місці, станом забезпечення лікарськими препаратами, розхідними матеріалами та доказовими технологіями, рівнем заробітної плати (діапазон оцінок 3,5±0,9 – 3,7±1,1 балів). Виявлено, що найнижчі оцінки задоволеності лікарі-стоматологи усіх закладів надали професійним стосункам з колегами структурних підрозділів поліклініки, де вони працюють, адміністрацією, а також з лікарями інших закладів охорони здоров’я: оцінки коливалась, в залежності від закладу, в межах відповідно 4,2±0,4 – 4,4±0,7 балів, 4,4±0,5 – 4,5±0,5 балів, 4,0±1,0 – 4,4±0,7 балів. Висновки. При загальній високій задоволеності професійною діяльністю потребують удосконалення професійні відносини лікарів-стоматологів, покращення – стан ресурсного забезпечення закладів та можливості професійного розвитку лікарів; підвищення – заробітна плата. Отримана інформація може бути використана для прийняття управлінських рішень зі зміцнення організаційної культури закладу охорони здоров’я шляхом удосконалення менеджменту персоналу.
7
Lototska, O. V., V. V. Lytvynyuk, O. M. Sopel, G. A. Krytska та S. V. Kucher. "ГІГІЄНІЧНІ АСПЕКТИ ПРОФІЛАКТИКИ СИНДРОМУ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ У СЕРЕДНЬОГО МЕДИЧНОГО ПЕРСОНАЛУ РІЗНОПРОФІЛЬНИХ ВІДДІЛЕНЬ ЛІКАРНІ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 3 (22 грудня 2020): 19–23. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2020.3.11616.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: проаналізувати наявність синдрому емоційного вигорання у середніх медичних працівників різнопрофільних клінічних відділень.
Матеріали і методи. На базі закладів охорони здоров’я м. Вінниці проведено анонімне анкетування 150 медичних працівників різних за профілем клінічних відділень. Для оцінки проявів симптомів синдрому емоційного вигорання поставлено низку запитань. Більшість з них були закритими і передбачали відповіді «Так» або «Ні», або вибір одного із запропонованих варіантів. Вік опитуваних був від 20 до 50 років. Стаж роботи становив від 2 до 25 років. Опитано медичних сестер психіатричного, хірургічного, реанімаційного, терапевтичного, нейрохірургічного, операційного, травматологічного, неврологічного, гематологічного, оториноларингологічного, фізіотерапевтичного і приймального відділень лікарні.
Для оцінки результатів проведеного дослідження використано соціологічний та медико-статистичний методи.
Результати. Встановлено, що негативний вплив психоемоційного чинника на своє здоров’я відзначають 62 % опитаних. Найбільше скарг на підвищену дратівливість на незначні події висували медичні сестри нейрохірургічного (76,9 %) та приймального (71,4 %) відділень, запаморочення найчастіше відзначали медики реанімаційного (46,6 %) та оториноларингологічного (41,6 %) відділень. На головний біль найбільше скаржилися працівники фізіотерапевтичного (66,6 %) та психіатричного (58,8 %) відділень. Швидку втомлюваність відзначали 56,2 % медичних сестер хірургічного відділення та 44,4 % – неврологічного. Серед медичних сестер, які відчули погіршення у стані свого здоров’я, більшість (55,9 %) опитаних усвідомлює наявність проблеми та запобігає подальшому розвитку синдрому емоційного вигорання різними профілактичними заходами.
Висновки. Своєчасне виявлення та запобігання стресу, дотримання рекомендацій, застосування способів і засобів профілактики значно знизить ризик виникнення синдрому в медичних сестер. Проведення комплексу заходів, спрямованих на запобігання виникненню синдрому емоційного вигорання, буде корисним не лише для підвищення якості виконання професійних обов’язків медичними сестрами, а й приведе до створення сприятливої атмосфери у лікарнях та інших медико-профілактичних закладах.
8
Halushka, A. M., V. L. Savytskyi, V. O. Zhakhovsky та V. G. Livinskyi. "Роль і вклад Української військово-медичної академії у медичне забезпечення Збройних Сил України під час АТО/ООС". Ukrainian Journal of Military Medicine 1, № 3 (1 жовтня 2020): 19–28. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2020.3(1)-019.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – дослідження ролі та вкладу Української військово-медичної академії (УВМА) у медичне забезпечення Збройних Сил (ЗС) України під час антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил (АТО/ООС).
Матеріали та методи. Використано нормативно-правові акти з питань національної безпеки держави та охорони здоров’я в Україні, керівні документи Міністерства оборони України, публікації у відкритих наукових джерелах, щорічні звіти УВМА. Об’єкт дослідження – система підготовки медичного персоналу для Медичних сил Збройних Сил України (Медичні сили). Предмет дослідження – робота УВМА щодо підготовки медичного персоналу для Медичних сил та наукового супроводження розвитку системи медичного забезпечення ЗС України під час АТО/ООС. Методи дослідження – бібліографічний, статистичний, аналітичний, системного підходу.
Результати. Вклад УВМА в медичне забезпечення ЗС України не зводився лише до навчальної роботи з підготовки військових лікарів для потреб військових частин і військово-медичних закладів, а також був вагомим та значущим у таких напрямах діяльності військової медицини як практичне надання медичної допомоги пораненим, ураженим, травмованим і хворим військовослужбовцям у військово-медичних закладах в районах проведення АТО/ООС та на клінічних базах УВМА, в питаннях наукового супроводження розвитку системи медичного забезпечення ЗС України, у тому числі розроблення нормативно-правових і керівних документів з медичного забезпечення, медико-технічних вимог сучасних зразків евакуаційно-транспортних засобів, спеціальної медичної техніки, комплектно-табельного оснащення Медичних сил та індивідуальних засобів медичного захисту.
Висновки. УВМА зроблено значний внесок у медичне забезпечення ЗС України під час АТО/ООС зокрема в питання комплектування Медичних сил підготовленим медичним персоналом, надання медичної допомоги пораненим, ураженим, травмованим і хворим військовослужбовцям та наукового вирішення проблем медичного забезпечення військ в умовах бойових дій.
9
Фединець, Н. І., та О. В. Кушнір. "ОСНОВНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПРОТИТУБЕРКУЛЬОЗНИХ САНАТОРІЇВ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 64 (7 жовтня 2021): 88–96. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-64-14.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджуються актуальні питання, пов’язані з управлінням конкурентоспроможніс-тю підприємств некомерційної сфери – протитуберкульозних санаторіїв. Цілями статті є визначення основ-них напрямів управління конкурентоспроможністю протитуберкульозних санаторіїв, аргументування доціль-ності оцінювання конкурентоспроможності як передумови забезпечення її відповідного рівня. Підтверджен-ням актуальності цього питання є значний інтерес зі сторони наукової спільноти. У ході дослідження встано-влено, що медична сфера за останні роки характеризується рядом змін: перепрофілювання медичних закладів, надання їм автономії, функціонування в особливому режимі через COVID-19. Виявлено, що важливою переду-мовою забезпечення конкурентоспроможності є формування системи критеріїв оцінювання конкурентоспро-можності протитуберкульозних санаторіїв. З’ясовано, що сильними сторонами протитуберкульозних сана-торіїв є кваліфікований персонал, висока якість послуг, застосування ефективних методів діагностики, ліку-вання та реабілітації, надання кваліфікованої спеціалізованої санаторно-реабілітичної допомоги хворим на активну та неактивну форму туберкульозу. Серед слабких сторін протитуберкульозних санаторіїв: взаємодія з іншими лікувально-профілактичними установами з питань охорони здоров’я, платне проведення окремих діагностичних досліджень; недостатнє оздоровлення медичних працівників протитуберкульозного санаторію; потреба у постійному навчанні діагностики та лікування хворих на туберкульоз лікарів-фтизіатрів через ін-тернатуру, ординатуру на базі вищих навчальних закладів; незавершена реструктуризація ліжкового фонду; низькі посадові оклади персоналу. Зроблено висновок, що для забезпечення конкурентоспроможності санаторі-їв слід концентруватися в першу чергу на якості медичних послуг. Запропоновано основні етапи процесу управ-ління конкурентоспроможністю протитуберкульозних санаторіїв. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на формування ефективного механізму управління розвитком протитуберкульозних санаторіїв в Україні.
10
Ostapchuk, T. P., S. Y. Biriuchenko, L. Y. Lebedynets, O. V. Palii, and N. V. Sluchich. "Motivation of Staff in the Formation and Development of Personnel Potential of Healthcare Institutions of Ukraine." Business Inform 11, no. 526 (2021): 439–46. http://dx.doi.org/10.32983/2222-4459-2021-11-439-446.
Повний текст джерелаАнотація:
Staff motivation is considered as the main element of its development. The theoretical content of the concept of «personnel potential of enterprise» is generalized, features and problems of formation of personnel potential in healthcare institutions are specified. A motivation system which is well-built, optimized and based on the real needs of the staff successfully combines the strategic goals of the institution, the personal interests of employees and the primary needs of the population, served by a healthcare institution. Attention is paid to the constant development of the personnel potential of the institution to ensure its compliance with the conditions of activity, adaptation to the external environment and self-realization. It is proved that motivation of employees is of great importance during the formation and development of personnel potential, both the motivating and the demotivating factors of development are determined. The motivation of the staff of healthcare institutions is considered in the context of its three types: material, intangible (moral), and administrative; a comparative description of these types of motivation in medical institutions abroad is carried out. The authors define labor specifics, which affect the motivation of medical workers, since a significant number of employees of medical institutions face a constant negative assessment of their work, which leads to professional burnout and lack of motivation for further work. This crisis is exacerbated by the insufficient level of financial support for medical workers while constantly strengthening the requirements for the quality of their work. It is proposed to focus the attention of the government together with heads of medical institutions on the combination of material and intangible means of motivation, avoiding demotivation factors to ensure the effectiveness of the formation and development of the personnel potential of medical institution.
Дисертації з теми "Розвиток персоналу закладів охорони здоров’я"
1
Зінич, Катерина Іванівна. "Удосконалення системи мотивації праці в закладі охорони здоров’я (на прикладі КНП «Чернівецький центр первинної медико-санітарної допомоги» смт. Чернівці)". Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2020. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/10890.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено теоретичні засади управління мотивацією діяльності підпри-ємства. Розглянуто питання сутності мотивації, її зв’язку із процесом стимулю-вання, визначені особливості управління мотивацією на підприємствах, що працюють у сфері охорони здоров’я. Наведений аналіз роботи закладів охорони здоров’я Чернівецького району Вінницької області. Оцінені результати фінан-сово-господарської діяльності та охарактеризовані особливості управління пер-соналом КНП «Чернівецький центр первинної медико-санітарної допомоги». Запропоновані нові підходи для створення ефективної системи мотивації праці працівників підприємства. Оцінена можливість запровадження кадрового ауди-ту у роботу комунального підприємства, на основі якого рекомендовано реалі-зація програми управління кар’єрним та професійним розвитком медичного пе-рсоналу.
2
Ворона, І. Л., та О. І. Єременко. "Вдосконалення системи мотивації персоналу закладів охорони здоров`я в умовах медичної рефороми". Thesis, Чернігів, 2021. http://ir.stu.cn.ua/123456789/25343.
Повний текст джерелаАнотація:
Ворона, І. Л. Вдосконалення системи мотивації персоналу закладів охорони здоров`я в умовах медичної рефороми : випускна кваліфікаційна робота : 281 «Публічне управління та адміністрування» / І. Л. Ворона, О. І. Єременко ; керівник роботи А. П. Дука ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра публічного управління та менеджменту організацій. – Чернігів, 2021. – 92 с.Об’єктом дослідження є процес мотивації праці в 3 поліклінічному відді ленні комунального некомерційного підприємства «Чернігівська міська лікарня № 2» Чернігівської міської ради в м. Чернігові (надалі 3 поліклінічне відділення КНП "ЧМЛ №2" ЧМР). Предметом дослідження є сукупність теоретичних та прикладних аспе ктів мотивації праці медичного персоналу. Підприємством, на прикладі якого виконано кваліфікаційну роботу, обрано 3 поліклінічне відділення КНП "ЧМЛ №2" ЧМР. Мета роботи – є розробка рекомендацій щодо формування системи мо тивації персоналу поліклініки. Методи дослідження – системний, абстрактно-логічний, моделювання та методи математичної статистики. Сутність наукової новизни основних результатів дослідження полягає в розробці рекомендацій щодо удосконалення системи мотивації медичного персоналу 3 поліклінічного відділення КНП "ЧМЛ №2" ЧМР. Розглянуто теоретико-методичні основи формування системи мотивації персоналу закладів охорони здоров’я, виконано аналіз стану мотивації пер соналу в 3 поліклінічному відділенні КНП "ЧМЛ №2" ЧМР, розроблено ре комендації щодо удосконалення системи мотивації персоналу.
The object of the study is the process of motivation in the 3rd polyclinic department of the municipal non-profit enterprise "Chernihiv City Hospital № 2" of the Chernihiv City Council in Chernihiv (hereinafter 3 polyclinic department of KNP "ChML №2" CMR). The subject of research is a set of theoretical and applied aspects of motivation of medical staff. The enterprise, on the example of which the qualification work was performed, selected 3 polyclinic departments of KNP "ChML №2" ChMR. The purpose of the work is to develop recommendations for the formation of a system of motivation of clinic staff. Research methods - system, abstract-logical, modeling and methods of mathematical statistics. The essence of the scientific novelty of the main results of the study is to develop recommendations for improving the system of motivation of medical staff 3 outpatient department of KNP "ChML №2" CMR. Theoretical and methodological bases of formation of the system of motivation of personnel of health care institutions are considered, the analysis of the state of motivation of personnel in 3 polyclinic department of KNP "ChML №2" ChMR is made, recommendations on improvement of system of motivation of personnel are developed.
3
Білюк, Анастасія Юріївна. "Розвиток професійної компетенції психологів закладів охорони здоров’я". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/2198.
Повний текст джерелаАнотація:
Білюк А. Ю. Розвиток професійної компетенції психологів закладів охорони здоров’я : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 053 «Психологія» / наук. керівник М. Г. Ткалич. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 111 с.UA : Робота викладена на 111 сторінках, 12 таблиць, 4 рисунка, 4 додатків. Перелік посилань включає 71 джерело. Об’єкт дослідження: професійна компетентність психолога. Сучасна українська система охорони психічного здоров’я успадкувала стратегії та практики застарілої системи, загалом організаційну структуру — з усіма її перевагами та недоліками. Ця система не зазнала істотних структурних змін після набуття Україною не¬залежності. Саме зараз орієнтація розвитку має бути європейською. Система додаткової освіти в галузі охорони психічного здоров’я потребує системного та диференційованого вдосконалення як щодо змісту освітніх програм, так і методології навчання та оцінювання професійної компетентності. Наукова новизна кваліфікаційної роботи полягає у доповнені та уточнені важливих особистісних компонентів, які входять у структру професійної компетентності психолога закладів охорони психічного здоров’я. Досліджені компоненти відображають специфіку компетентності психолога у закладах охорони здоров’я.
EN : The work is set out on 111 pages, 12 tables, 4 figures, 4 appendices. The list of links includes 71 sources. Object of study: professional competence of psychologist. The current Ukrainian mental health care system has inherited the strategies and practices of the outdated system, in general the organizational structure with all its advantages and disadvantages. This system has not undergone significant structural changes since Ukraine gained independence. Right now, the development orientation should be European. The system of supplementary mental health education requires systematic and differentiated improvement in both the content of educational programs and the methodology of training and assessment of professional competence. Scientific novelty of qualification work The novelty of research is to supplement and refine the important personal components that are part of the professional competence of the psychologist of mental health institutions. The components studied reflect the specific competencies of the psychologist in healthcare settings.
Книги з теми "Розвиток персоналу закладів охорони здоров’я"
1
Дмитришин, В. С. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо покращення мотивації співробітників наукових закладів охорони здоров’я до створення та впровадження об’єктів інтелектуальної власності. ДНУ «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» ДУС, 2022. http://dx.doi.org/10.31612/guidelines-2022-3.
Повний текст джерелаАнотація:
Методичні рекомендації призначені для використання керівними кадрами наукових закладів з метою допомоги у створення сприятливих організаційних і психологічних умов, матеріальних та моральних стимулів до підвищення ефективності творчої діяльності наукового персоналу. Результатом їх застосування може бути прийняття управлінських рішень з побудови організаційної структури, нормативно-правового та фінансового забезпечення процесу створення у наукових закладах психологічного клімату, адміністративних та міжособистісних відносин, які сприятимуть підвищенню рівня винахідницької, раціоналізаторської та авторської роботи.
Тези доповідей конференцій з теми "Розвиток персоналу закладів охорони здоров’я"
1
Хандога, Е. В., І. В. Кочин, Р. Л. Терехов, А. О. Остапенко та В. В. Царьов. "Європейський досвід дослідження ефективності гігієни рук медичного персоналу закладів охорони здоров’я". У NEW TRENDS AND UNRESOLVED ISSUES OF PREVENTIVE AND CLINICAL MEDICINE. Baltija Publishing, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-81-5-2.59.
Повний текст джерела