Добірка наукової літератури з теми "Родовища"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Родовища".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Родовища"

1

Ivanyshyn, Volodymyr, та Yehor Ivanovych Chornyi. "ТЕХНІКА Й ТЕХНОЛОГІЯ ВИДОБУТКУ ПІДЗЕМНИХ ВОД ІЗ ЧЕРНІГІВСЬКОГО РОДОВИЩА". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 4 (14) (2018): 258–68. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-4(14)-258-268.

Повний текст джерела
Анотація:
Актуальність теми дослідження. Актуальність теми дослідження полягає в необхідності постійно здійснювати моніторинг, контролювати якість підземної питної води, яку використовують не лише для потреб населення Чернігова, але і для виробництва продукції, яка експортується. Постановка проблеми. Якість підземної питної води, яка видобувається з різних родовищ, залежить від багатьох факторів, зокрема, від технічних засобів і технологій, які застосовуються в цьому процесі. Тому важливою є інформація про те, як вирішуються ці питання на Чернігівському родовищі. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Публікації про техніку й технології, які застосовуються при видобутку підземних питних вод з Чернігівського родовища, відсутні. У статті викладені технічні й технологічні результати видобутку підземних питних вод із Чернігівського родовища, які не публікувалися. Виділення недосліджених раніше частин загальної проблеми. Загальна проблема, яка стосується води, має надзвичайно широке коло недосліджених частин. До них можна віднести класифікацію підземних вод, метаморфізм (зміну) їх з глибиною, технологію обеззараження води тощо. Постановка завдання. Цільовим завданням було інформувати широке коло зацікавлених фізичних і юридичних осіб про технічні й технологічні результати видобутку підземних вод із Чернігівського родовища. Виклад основного матеріалу. Чернігівське відділення ПАТ «САН Ін Бев Україна» використовує питні підземні води Чернігівського родовища для забезпечення власних господарсько-побутових та виробничих потреб. До складу водозабору, що експлуатує це родовище, входять свердловини 1, 2, 3. Свердловиною 1 (глибина 135 м) добувається вода з бучацького водоносного горизонту (палеоген), свердловинами 2 і 3 (глибинна 702 і 710 м) – із сеноман – нижньокрейдових відкладів. Облік видобутої води здійснюється через лічильник «PROMAG 53» німецької фірми «Endress+Hauser». Під час експлуатації родовища відбувається постійний контроль за якісними характеристиками води. Основним критерієм оцінки якості води є стабільність та незмінність хімічного складу та його відповідність Д Сан ПІН 2.2.4-171-2-10. Для запобігання забрудненню підземних вод навколо свердловин облаштовані зони суворого санітарного режиму. Територія зон огороджена. Поверхневі стоки відводяться за межі підприємства. У зоні суворого режиму забороняється проведення будь-яких гірничо-технічних та будівельних робіт. У статті наведено принципову схему водопостачання, схему облаштування оголовка свердловин, схему водопідготовки. Висновки відповідно до статті. Забруднення водоносних горизонтів та комплексів, на які облаштовані свердловини водозабору Чернігівського відділення ПАТ «САН Ін Бев Україна» природним шляхом неможливе. Першочергова увага при проектуванні свердловин повинна звертатися на конструктивні їх особливості, ізоляцію водоносних горизонтів, що залягають вище в розрізі над горизонтом наміченим до експлуатації для запобігання забрудненню через затрубний простір.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Матківський, Сергій. "ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ ВТОРИННИХ ТЕХНОЛОГІЙ РОЗРОБКИ ВИСНАЖЕНИХ НАФТОГАЗОКОНДЕНСАТНИХ РОДОВИЩ УКРАЇНИ З ВИКОРИСТАННЯМ НЕВУГЛЕВОДНЕВИХ ГАЗІВ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 2-3 (8 квітня 2021): 258–62. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.02.04.2021.052.

Повний текст джерела
Анотація:
Використовуючи цифрову тривимірну модель Гадяцького нафтогазоконденсатного родовища проведено дослідження ефективності нагнітання діоксиду вуглецю в поклад горизонту В-16 з метою підвищення кінцевих коефіцієнтів вуглеводневилучення. Згідно результатів моделювання встановлено, що завдяки високій розчинності діоксиду вуглецю в пластових флюїдах забезпечується підвищення рухомості конденсату, що вже випав в пласті та зменшення рухомості пластової води. При нагнітанні діоксиду вуглецю в поклад горизонту В-16 забезпечується ефективне витіснення з порового простору залишкових запасів вуглеводнів. Згідно результатів розрахунків прогнозний коефіцієнт вилучення газу збільшується на 3,22 % за величиною залишкових запасів газу, а коефіцієнт вилучення конденсату при цьому зростає на 1,29 %. Зважаючи на високу технологічну ефективність вторинних технологій розробки газоконденсатних родовищ, рекомендується їх впровадження на родовищах України.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Алексеева, Лидия, та Богдан Волков. "СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ ТЕХНОЛОГИИ ПРОИЗВОДСТВА ФРАКЦИОНИРОВАННОГО ПЕРЛИТОВОГО СЫРЬЯ МЕСТОРОЖДЕНИЯ ФОГОШ БЕРЕГОВСКОГО РАЙОНА ЗАКАРПАТСКОЙ ОБЛАСТИ УКРАИНЫ". Будівельні матеріали та вироби, № 1-2(101) (24 квітня 2019): 56–59. http://dx.doi.org/10.48076/2413-9890.2020-101-10.

Повний текст джерела
Анотація:
В статті розглянуті особливості проекту реконструкції технологічної лініі виробництва фракціонованої і термопідготовленої перлітової сировини родовища Фогош України у вигляді щебеню і різних фракцій піску , що розробив ДП ДПІ «Кривбаспроект» за технічним завданням ПрАТ «Берегівський кар'єр». Проектом передбачено виробництво продукції з використанням удосконаленої двостадійної технології ДП «НДІБМВ» по одержанню з перлітової сировини родовища Фогош спученого перлітового піску, що відповідає сучасним вимогам використання його в промисловості. Наведені результати виконаних ДП «НДІБМВ» порівняльних досліджень показників якості спученого перлітового піску, одержаного із вторинних перлітів родовища Фогош, та із первинних перлітів родовищ Вірменіі, Грузіїї, Греції, Турції. Одержані дані показали, що спучений перліт,одержаний із перліту родовища Фогош, має перевагу по основним показникам якості -:підвищену міцність зерен, зменшене водопоглинання і ступінь ущільнення, що зумовлює стабільність його теплотехнічних характеристик . Це дуже важливо для розширення використання такого матеріалу в різних галузях, особливо в будівництві
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Шеленков, Сергей, та Михаил Помазков. "ИССЛЕДОВАНИЕ ОСОБЕННОСТЕЙ ТРАНСПОРТИРОВКИ ОГНЕСТОЙКИХ КИРПИЧЕЙ И СМЕСЕЙ ДЛЯ МЕТАЛЛУРГИЧЕСКИХ ПРЕДПРИЯТИЙ УКРАИНЫ". SWorldJournal, № 10-01 (30 листопада 2021): 66–70. http://dx.doi.org/10.30888/2410-6615.2021-10-01-021.

Повний текст джерела
Анотація:
Гірничорудна промисловість На території України є найбільші залізорудні родовища світового значення. В Україні відомі понад 80 родовищ. Основні запаси (70%) та видобуток (понад 80%) припадають на Криворізький залізорудний басейн. Його продовженням північ
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Шеленков, Сергей, та Михаил Помазков. "ИССЛЕДОВАНИЕ ОСОБЕННОСТЕЙ ТРАНСПОРТИРОВКИ ОГНЕСТОЙКИХ КИРПИЧЕЙ И СМЕСЕЙ ДЛЯ МЕТАЛЛУРГИЧЕСКИХ ПРЕДПРИЯТИЙ УКРАИНЫ". SWorldJournal, № 10-01 (30 листопада 2018): 66–70. http://dx.doi.org/10.30888/2663-5712.2021-10-01-021.

Повний текст джерела
Анотація:
Гірничорудна промисловість На території України є найбільші залізорудні родовища світового значення. В Україні відомі понад 80 родовищ. Основні запаси (70%) та видобуток (понад 80%) припадають на Криворізький залізорудний басейн. Його продовженням північ
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Mykhailovska, Olena. "Research of microelements content in the stratal waters." ACADEMIC JOURNAL Series: Industrial Machine Building, Civil Engineering 2, no. 51 (October 12, 2018): 161–65. http://dx.doi.org/10.26906/znp.2018.51.1309.

Повний текст джерела
Анотація:
Відомо, що пластова вода є джерелом цінних мікроелементів, а саме йоду та брому. Підтверджено, що йод і бром ‒ продукт єдиного процесу трансформації органічної речовини, що відбувається при високих температурах і тисках. Для визначення вмісту йоду застосовано йодометричне визначення з використанням гіпохлориту як окиснювача. Цей метод дозволяє визначити кількість іонів йоду з точністю до 0,02 мг в аналізованому об’ємі води без підготовки. Установлено, що пластові води приурочені до пісковиків глибиною від 3 ‒ 14 до 30 м. Води представлено у вигляді розсолів. Визначено, що пластові води Чижівського та Більського родовищ можуть бути віднесені до йодо-бромного типу (бром, який складає щонайменше 25,0 мг/л, йод ‒ принаймні 5,0 мг/л). Згідно з дослідженням вод Серпухівського горизонту Чижівського родовища, виявлено експоненціальну залежність між середнім умістом йоду та вмістом солей у пластових водах свердловин № 39, 50 Чижівського родовища. Вивчено пластові води Більського родовища. Серпухівські відкладення товщиною 200 м представлено щільними пісковиками та алевролітами. У пластових водах свердловин 104 і 105 виявлено бром, йод у кількостях, доцільних для промислового видобутку. Пластова вода має мінералізацію близько176 г л. Дослідження показали, що води Чижівського й Більського родовищ можуть бути використані для промислового вилучення йоду та брому, оскільки вміст йоду перевищує 10 мг/л, а вміст брому досягає 599 мг/л. З’ясовано, що ці пластові води є цінною сировиною для вилучення корисних мікроелементів, які зараз втрачаються.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Sukach, V. V., та O. B. Bobrov. "Солонянське рудне поле – пріоритетний об’єкт для старту промислового видобутку золота в Україні". Мінеральні ресурси України, № 3 (19 листопада 2021): 3–12. http://dx.doi.org/10.31996/mru.2021.3.3-12.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті подано стислий огляд головних золоторудних об’єктів України та закцентовано увагу на Солонянському рудному полі (СРП), яке розташоване у Середньопридніпровській субпровінції Українського щита (УЩ). На сьогодні в Україні відкрито 10 родовищ і понад 200 перспективних рудопроявів золота в межах металогенічних провінцій: Карпатсько-Кримської, Дніпровсько-Донецької та УЩ. Найбагатшою золотоносною провінцією є УЩ, ресурси якого оцінюються в не менш як 2400 т благородного металу. З них близько 1000 т зосереджені в межах СРП, де компактно розміщені золото-молібденові родовища Сергіївське та Балка Золота, а також рудопрояви золота Аполлонівський, Східноаполлонівський, Новий, Тетянин, Дорожній, Розрахунковий, Центральний, Сонячний. З огляду на сукупність сприятливих геолого-економічних умов, як-от значні ресурси благородного металу, проста геологічна будова, чіткий контроль та особливості локалізації зруденіння, вигідне географо-економічне положення тощо, СРП має реальні передумови для початку промислового видобутку золота в близькій перспективі. У межах рудного поля першочерговим об’єктом для розробки вважається Сергіївське родовище.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Sukach, V. V., V. O. Shpylchak, O. V. Hrinchenko, S. M. Bondarenko, L. V. Isakov та V. O. Somka. "Дібровське родовище – типовий представник комплексного TR-U-Th зруденіння Приазовської металогенічної області Українського щита". Мінеральні ресурси України, № 1 (15 квітня 2021): 18–31. http://dx.doi.org/10.31996/mru.2021.1.18-31.

Повний текст джерела
Анотація:
У межах Оріхівсько-Павлоградської структурно-металогенічної зони (СМЗ) Приазовської металогенічної області вирізняється новий Вовчанський урановорудний район. Він представлений Дібровським TR-U-Th родовищем та низкою мало вивчених рудопроявів. Зруденіння Дібровського родовища за віковим, геолого-структурним і речовинним критеріями можна зарахувати до калій-уранової формації метасоматичного типу. Як аналоги розглянуто родовища й рудопрояви Центральноукраїнського урановорудного району. Продуктивна TR-U-Th мінералізація сформувалася в палеопротерозої 1,9–2,2 млрд років тому. Вона була генерована гідротермально-метасоматичними процесами, які супроводжували проникнення апліт-пегматоїдних гранітів дібровського типу (салтичанського комплексу?). Результати датування за методикою CHIME монациту й украплень уранініту в ньому підтверджують палеопротерозойський вік їхнього утворення: 2085–2115 млн років. Водночас імовірна участь у формуванні рідкісноземельної мінералізації мезоархейських гранітоїдів январського типу на дорудному етапі.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Kostogryz, K. P., A. M. Tsupyashuk, Yu I. Khvastukhin, S. M. Roman та V. V. Kolesnik. "Вплив технологічних параметрів термообробки на характеристики порожньотілих перлітових мікрокульок". Кераміка: наука і життя, № 2(39) (25 липня 2018): 19–27. http://dx.doi.org/10.26909/csl.2.2018.3.

Повний текст джерела
Анотація:
Досліджено можливість отримувати порожньотілі мікрокульки з перліту різних родовищ світу. Досліджен ня проводились на зразках матеріалу п’яти родовищ. Визначено залежності характеристик порожньотілих мі крокульок від режимів їх термічної обробки у псевдозрідженому шарі, залежності коефіцієнту спучування від температури, фракційного складу матеріалу та кількості зв’язаної вологи у матеріалі. Наведено опис стендів для проведення досліджень, методики проведення експерименту, мікрофотографій отриманих мікрокульок. Пока зано, що попередня термообробка з метою регулювання зв’язаної залишкової вологи у матеріалі більш суттєво впливає на характеристики готового матеріалу, ніж температура спучування. Найбільший коефіцієнт спучування К = 18 досягнуто при спучуванні зразків матеріалу турецького родовища після попередньої його термообробки з метою зменшення зв’язаної вологи з 3,8 до 3,1 %.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Rudko, H. I., та V. E. Karly. "Перспективи видобутку золота в межах Українського щита (на прикладі Майського родовища золота)". Мінеральні ресурси України, № 1 (15 квітня 2021): 8–17. http://dx.doi.org/10.31996/mru.2021.1.8-17.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглянуто головні аспекти перспектив і шляхів створення золотодобувної галузі України як джерела наповнення золото-валютних резервів і складової частини високотехнологічного виробництва. Висвітлено останні тенденції ЄС щодо гірничодобувної промисловості. Наведено стислі відомості щодо золотоносності архейсько-протерозойських комплексів світу. Надано геологічну характеристику найвивченіших золоторудних проявів Українського щита (УЩ), на яких можливо розпочати видобуток. Показано подібність проявів УЩ до відомих докембрійських золоторудних родовищ світу. На прикладі Майського родовища охарактеризовано стан вивчення й комерційну привабливість золоторудних об’єктів УЩ для подальших робіт. Розглянуто методичні підходи під час проведення геолого-економічної оцінки золоторудних об’єктів. Окреслено основні невирішені проблеми під час проведення досліджень і способи їхнього розв’язання.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Родовища"

1

Багрій, С. М. "Геофізичний моніторинг геологічного середовища в межах родовищ калійної солі (на прикладі Калуш - Голинського родовища)". Thesis, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, 2016. http://elar.nung.edu.ua/handle/123456789/31.

Повний текст джерела
Анотація:
Дисертацію присвячено еколо-геологічним проблемам, які виникли в районі відпрацьованих шахтних рудників Калуш-Голинського родовища калійних солей. Робота спрямована на виявлення провально-просадкових процесів в межах шахтних полів та забруднення водоносного горизонту відходами гірничовидобувних підприємств з використанням геофізичних методів. Здійснено моніторинг ділянок шахтних полів Калуш-Голи нсь кого родовища із застосуванням геофізичних методів. Показано, що першочерговим методом досліджень має бути метод ПІЕМПЗ, а також продемонстровано ефективність методу для прогнозу розвитку просідань на стадії експрес-інформації. У роботі використано комплексний підхід до застосування геофізичних методів для детального картування зон осідання земної поверхні, провально-просадкових процесів та зон забруднення водоносного горизонту. Для шахтних полів "Калуш", "Ново-Голинь" побудовані просторові моделі та карти критерію провально-просадкової небезпеки, оконтурено та встановлено зони забруднення водоносного горизонту із визначенням швидкості переміщення в бік р. Лімниця.
The thesis is devoted to ecological and geological problems that have arisen in the area of waste mine mines of Kalush-Holyn potassium salt deposit. The aim of the paper is using geophysical methods to detect failure-subsidence processes on mine fields and contamination of the aquifer with the waste materials from mining enterprises. The monitoring of Kalush-Holyn potassium salt deposit mine fields were conducted using geophysical methods. The author shows that NPEMFE method is the most convenient to implement such researches. For the first time the classification characteristics of NPEMFE anomalies were formed and agreed with the causes and characteristics of deformation processes. The author formed the criteria for qualitative interpretation for specific geological situations and demonstrated effectiveness of the method for the prediction of subsidence at the stage of rapid information. Author offers the method of calculating the quantitative characteristics of surface subsidence based on analysis of decompacted rocks recorded by gravimetry in monitoring mode. Options for calculating for both discrete and gradient environments are represented. The results are necessary with regard to their informativity for further substantiation of managerial decisions on further exploitation of research areas. Integrated interpretive model of VES and SFF methods was substantiated in this paper. The author has built general electric section for the separate mine fields of Kalush- Holyn deposit taking into account the development of karst processes. This enabled the correction of geological sections in the specification of the lithological composition of rocks of individual layers that allowed the opportunity to outline the area of distribution of fluid clay and establish the degree of erosion of salt mirror regardless of the filling chambers, namely, to get independent information about subsidence and landslides. The paper presents a comprehensive approach of geophysical methods for detailed mapping of the surface subsidence zones, failure-subsidence processes and contaminated zones of the aquifer. Spatial models and criterion failure maps of failure-subsidence danger were built for the mine fields "Kalush” and "Novo Holyn", contaminated zones of the aquifer were delineated and defined with the determination of velocity toward the river Limnytsya.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Білецький, Володимир Стефанович, С. М. Стрекозов, Костянтин Леонідович Шпильовий та Леонід Вікторович Шпильовий. "Інвестиційний потенціал Мазурівського родовища нефелінових сієнітів". Thesis, Державна комісія України по запасах корисних копалин, 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/46683.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглянуто стан геологічного вивчення Мазурівського родовища нефелінових сієнітів та перспективи залучення до промислової розробки з метою отримання польовошпатових матеріалів.
The state geological study Mazurivske deposits of nepheline syenites and perspectives to attract industrial development to obtain feldspar materials were considered.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Сабан, В. З. "Удосконалення методів зменшення техногенного забруднення гідросфери на кінцевій стадії експлуатації нафтових родовищ (на прикладі Долинського нафтового родовища)". Thesis, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, 2014. http://elar.nung.edu.ua/handle/123456789/4687.

Повний текст джерела
Анотація:
Дисертацію присвячено вирішенню важливої екологічної проблеми -зменшення техногенного забруднення гідросфери на кінцевій стадії експлуатації нафтових родовищ шляхом удосконалення та розробки науково-технічних методів. Встановлено масштаби техногенного впливу Долинського нафтового родовища на гідросферу. Проведено фізико-хімічні дослідження відібраних із колодязів проб води. Побудовано математичну модель прогнозу змін концентрації солей у водоносному горизонті при інфільтрації їх із амбару-накопичувача у грунтові води. Шляхом математичного моделювання створено комп’ютерну програму, що дає змогу оперативно дослідити і отримати достовірну інформацію про інтенсивність вертикальної і горизонтальної міграції розсолу у пласті, ступінь сольового забруднення і площу його розповсюдження. Удосконалено методи багатоступеневої очистки зворотних пластових вод на розробленій автором установці, що дозволяє повторно використовувати їх у системі підтримки пластового тиску.
Диссертация посвящена решению важной экологической проблемы -уменьшению техногенного загрязнения гидросферы на конечной стадии эксплуатации нефтяных месторождений путем совершенствования и разработки научно-технических методов. Установлены масштабы техногенного воздействия на гидросферу Долинского нефтяного месторождения. Проведены физико-химические исследования отобранных из колодцев проб воды, результаты анализа которых показали, что их общая минерализация превышает значение ПДК в 16 раз. Проведены экспериментальные исследования по контактированию обратных пластовых вод с различными породами методом подачи-фильтрования обратных пластовых вод “сверху”. В первом случае разрез полностью состоял из песчаников; во втором случае - из песчаников, в которых в качестве примесей присутствовали карбонаты; в третьем - в качестве примесей присутствовали глины. Построена математическая модель прогноза изменений концентрации солей в водоносном горизонте при инфильтрации их с амбара-накопителя в грунтовые воды. Установлено, что в условиях расположения источников загрязнения подземных вод в районе Долинского нефтяного месторождения, солевое загрязнение грунтовых вод с каждым годом будет расти на 0,0464 г/дм3 и через 5 лет составит 0,232 г/дм3. Путем математического моделирования создана компьютерная программа, позволяющая оперативно исследовать и получить достоверную информацию об интенсивности вертикальной и горизонтальной миграции рассола в пласте, степень солевого загрязнения и площадь его распространения. Усовершенствованы методы многоступенчатой очистки обратных пластовых вод на разработанной автором установке, что позволяет повторно их использовать в системе поддержания пластового давления. Предложена технологическая схема установки производительностью 6 тыс. м3/сутки. Данная установка реализует многоступенчатый метод очистки минерализованных вод и дает возможность очистить обратные пластовые воды до параметров, позволяющих повторно применять их в системе поддержания пластового давления. Выполненные лабораторные исследования на модельной установке показали, что общий эффект очистки обратной пластовой воды от нефти составляет 95,8%, взвешенных частиц - 98,4%, солей - 96,9%, что соответствует требованиям к водам, нагнетаемым в пласт. Выполнены технико-экономические расчеты предложенной методики по очистке обратных пластовых вод. Себестоимость очистки воды составляет 0,79 коп./м3, что делает доступными предложенные методы и технологии.
The dissertation thesis is devoted to the problem of hydrosphere anthropogenic pollution reducing on the final stage of oil fields exploration by developing scientific and technical methods. It was estimated the scale of contamination of saline brines surface water and groundwater using the intensive spatial-temporal modeling. It was developed the software system by mathematical modeling that allows to explore quickly and to obtain reliable information about the intensity of vertical and horizontal migration of brines in the reservoir, the extent of salt contamination and the area of its distribution. It was developed the the classification of the territory with high degree of anthropogenic impact, this classification is estimation of the natural protection of fresh groundwater from contamination by saline water and the degree of anthropogenic impact on groundwater. It was further developed the method of experimental research of physical and chemical processes in the system “water-rock”, which allowed specifying the chemical composition of the associated formation waters and the possible ways of receiving saline brines in surface water and groundwater. It was improved the method of flotation associated formation waters from organic components with developed by author stand, allowing their re-use in the system of reservoir pressure maintenance.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Федак, І. О. "Методичні та експериментальні основи оцінки процесу обводнення нафтогазових родовищ за результатами геофізичних досліджень (на прикладі Семенівського нафтового родовища)". Thesis, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, 2009. http://elar.nung.edu.ua/handle/123456789/4342.

Повний текст джерела
Анотація:
У дисертаційній роботі вирішуються актуальні питання геофізичного контролю та прогнозування процесу обводнення продуктивних пластів-колекторів нафтогазових родовищ. Доведено можливість виділення порід-колекторів із мікропористістю на основі аналізу зв’язку інтенсивності природного гамма-випромінювання та інтенсивності гамма-випромінювання радіаційного захоплення теплових нейтронів. На основі седиментаційно-каротажного аналізу проведено класифікацію кривих гамма-каротажу за їх формою та створено схеми розподілу зон із різною динамікою розповсюдження дрібнодисперсної фракції, де локалізовані літологічні неоднорідності продуктивних пачок Семенівського нафтового родовища. Удосконалено методику визначення коефіцієнта проникності пластів-колекторів за результатами геофізичних і петрофізичних досліджень. Побудовано детальну фільтраційну модель Семенівського нафтового родовища на основі геофізичної інформації, яка дає змогу прогнозувати випереджуюче обводнення продуктивних горизонтів.Створено методичні основи для нового способу використання радонового індикаторного методу та проведено теоретичне обґрунтування використання термоактиваційного каротажу для виділення в геологічних розрізах експлуатаційних свердловин обводнених інтервалів у складних геолого-технологічних умовах.
В диссертационной работе решаются актуальные вопросы геофизического контроля и прогнозирования процесса обводнения продуктивных пластов-коллекторов нефтегазовых месторождений. Литологическая неоднородность пластов-коллекторов содействует неравномерному передвижению жидкостей с разной фазовой проницаемостью по поровому пространству. Это приводит к трудно прогнозируемому опережающему обводнению продуктивных пачек. Для учета влияния литологической неоднородности пластов-коллекторов и возможности прогнозирования опережающего обводнения продуктивных пачек в диссертации предложено ряд научных изысканий. На примере Семеновского нефтяного месторождения доказана возможность выделения пород-коллекторов с микропористостью на основании анализа связи интенсивности естественного гамма-излучения и интенсивности гамма-излучения радиационного захвата тепловых нейтронов, что позволило идентифицировать горные породы по литолого-структурным особенностям.На основании седиментационно-каротажного анализа проведена классификация кривых гамма-каротажа по их форме и созданы схемы распределения зон с разной динамикой распространения мелкодисперсной фракции, где локализированы лигологические неоднородности продуктивных пачек Семеновского нефтяного месторождения. Установленная связь между предложенным в диссертации нормированным параметром водонасыщенности глинистой фракции горных пород и толщиной пленки связанной воды позволила повысить точность расчета проницаемости пластов-коллекторов по формуле Козени-Кармана, что привело к усовершенствованию методики определения коэффициента проницаемости пластов-коллекторов по результатам геофизических и петрофизических исследований. На основании геофизической информации с использованием вышеупомянутых научных изысканий построена детальная фильтрационная модель Семеновского нефтяного месторождения, позволяющая прогнозировать опережающее обводнение продуктивных горизонтов. На Семеновском нефтяном месторождении, как и на многих других месторождениях, существуют сложные литолого-технологические условия, при которых стандартные методы каротажа скважин, используемые для контроля обводнения продуктивных пластов, являются неэффективными. В частности, использование стационарных, а также импульсных методов нейтронного каротажа ограничивается низкой минерализацией пластовых вод. Низкие дебиты эксплуатационных скважин не позволяют использовать для определения обводненных интервалов метод термометрии. В диссертации предложено решение проблемы использования геофизических методов при контроле обводнения продуктивных пачек в сложных геологотехнологических условиях. В частности, созданы методические основы для нового способа использования радонового индикаторного метода с целью выделения обводненных интервалов продуктивных пластов-коллекторов. Доказано, что большая разница между фазовой проницаемостью высоковязкой нефти и пластовой воды при закачивании радонового индикатора в обводняющийся пласт-коллектор будет обуславливать быстрое проникновение радонового индикатора в обводненную часть пласта, и медленную - в нефтеносную часть. В результате закачки радонового индикатора со временем водоносная часть пласта увеличит свою гамма-активность больше, чем нефтеносная часть. Регистрация такой разницы методом гамма-каротажа позволит определить обводненную часть продуктивного пласта. Также проведено теоретическое обоснование использования термоактивационного каротажа для выделения обводненных интервалов в геологических разрезах скважин. Теоретически доказано и экспериментально подтверждено, что использование метода термометрии в динамическом режиме каротажа, после предварительного нагрева исследуемого интервала скважины, позволяет произвести расчленение горных пород по параметру их теплопроводности. Расчеты показали, что характер насыщения пластов-коллекторов существенно влияет на их теплопроводность. Поэтому, используя термоактивационный каротаж, можно выделять обводненные интервалы продуктивных пластов-коллекторов.
In this thesis the pressing problems of geophysical control and prognostication oi the productive layers-collectors of the oil and gas fields irrigation process are determined. The possibility of isolation of the collectors with microporosity on the basis of the interconnection between the intensity of the natural gamma radiation and intensity of gamma radiative capturing of the thermal neuron analysis. On the basis of sediment and logging analysis the classification of the gamma logging curves due to their shape is established, and the schemes of the distribution of zones with different dynamics of diffusion of fine-dispersed fraction where the lithoiogic non-uniformity of productive packs of the Semenivske oil field is created. We have improved the methods of calculation of permeability index of reservoir beds according to the results of geophysical and petrophysical investigations. We have built detailed filtration model of Semenivske oil field on the basis of the geophysical information which allows to forecast the advancing water invasion of the productive horizons. We have created methodological grounds of the use of the radon tracer technique and conducted theoretical justification of the thermosetting logging for determination of water-encroached gaps in the geological cross-sections of the production well under complicated geotechnical conditions.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Гаврило, В. Я., Олександр Петрович Будьоний, Александр Петрович Буденный та Oleksandr Petrovych Budonyi. "Оцінка екологічної безпеки розроблення родовища сланцевого газу". Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40249.

Повний текст джерела
Анотація:
Світ розвивається, і для розвитку потребує щоразу більше енергоресурсів: газу, нафти, вугілля, енергії сонця, вітру, води. Нині виникла потреба з розробки нових джерел енергетичних ресурсів немає і їх технології добування. Єдиним енергоджерелом, що має на сьогоднішній день виняткові якості товару-замінника, є сланцевий газ.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Варавіна, Олена Павлівна. "Збільшення видобутку газового конденсату в умовах низьких пластових тисків Хрестищенсько-Єфремівської групи родовищ". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/42446.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Будовський, Ілля Олександрович. "Депресивний генератор імплозійної дії за умов Липоводолинського нафтогазоконденсатного родовища". Master's thesis, КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/46042.

Повний текст джерела
Анотація:
Дисертація присвячена розробці та обґрунтуванню параметрів депресивного генератора імплозійної дії за умов Липоводолинського нафтогазоконденсатного родовища. Розглянуті структура та функції комплексів механізації та електропостачання родовища з метою обгрунтування впровадження в експлуатацію депресивного генератора імплозійної дії. Виконаний аналіз сучасних технічних рішень імплозійних генераторів імпульсів та запропоновано нову конструкцію генератора імплозійної дії більш потужного та продуктивнішого. Розроблена конструкція, визначені параметри генератора та встановлені залежності оптимальної довжини імплозійної камери від співідношення тиску в камері та гідростатичного тиску. Визначено силові характеристики клапана, за яких здійснюється перимикання режимів імплозійного та прямого гідравлічного ударів. Розраховано величини імплозійної швидкості та гідроудару. Розроблено стартап-проект обгрунтування впровадження депресивного генератора імплозійної дії в експлуатацію.
The dissertation is devoted to the development and substantiation of the parameters of the depressive generator of implosion action under the conditions of Lipovodolinsky oil and gas condensate field. The structure and functions of the mechanization and power supply complexes of the field are considered in order to substantiate the commissioning of the depressive implosion generator. The analysis of modern technical solutions of implosion pulse generators is performed and a new design of the implosion action generator more powerful and more productive is offered. The design is developed, the parameters of the generator are determined and the dependences of the optimal length of the implosion chamber on the ratio of the pressure in the chamber and the hydrostatic pressure are established. The power characteristics of the valve, according to which the modes of implosion and direct hydraulic shocks are switched, are determined. The values of implosion velocity and hydraulic shock are calculated. The startup project of substantiation of introduction of the depressed generator of implosion action in operation is developed.
Диссертация посвящена разработке и обоснованию параметров депрессионного генератора имплозионного действия в условиях Липоводолинского нефтегазоконденсатного месторождения. Рассмотрены структура и функции комплексов механизации и электроснабжения месторождения для обоснования внедрения в эксплуатацию депрессионного генератора имплозионного действия. Выполнен анализ современных технических решений имплозионных генераторов импульсов и предложена новая конструкция генератора имплозионного действия более мощного и более производительного. Разработана конструкция, определены параметры генератора и установлены зависимости оптимальной длины имплозионной камеры соотношения давления в камере и гидростатического давления. Определены силовые характеристики клапана, при которых осуществляется переключение режимов имплозионного и прямого гидравлического ударов. Рассчитаны величины имплозионной скорости и гидроудара. Разработан стартап-проект обоснования внедрения депрессионного генератора имплозионного действия в эксплуатацию.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Лижаченко, Наталія Миколаївна. "Геолого-економічні аспекти графітовидобування в Україні на прикладі Завалівського родовища". Дис. канд. геол. наук, Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Геол. ф-т, 2014.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Тамко, Василь, Володимир Стефанович Білецький, Тетяна Шендрік, Ігор Швець та Олександр Красілов. "Вплив механічного подрібнення бурого вугілля Олександрійського родовища на його піроліз". Thesis, ТОВ "Східний видавничий дім", 2008. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/44320.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Кириленко, Олександр Сергійович. "Електромеханічне обладнання Мільківського нафтового родовища з розробкою очисного пристрою магістральних трубопроводів". Bachelor's thesis, КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/39446.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Книги з теми "Родовища"

1

Євдощук, М. І. Ресурсне забезпечення видобутку вуглеводнів України за рахунок малорозмірних родовищ. Київ: Наукова думка, 1997.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Підвищення, ефективності буріння. Тези доповідей науково-технічної конференції "Підвищення ефективності буріння свердловин та інтенсифікації нафтогазовидобутку на родовищах України", 16-18 листопада 2010 р., Івано-Франківськ. Івано-Франківськ: Івано-Франківський нац. техн. ун-т нафти і газу, 2010.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Паранько, Ігор Степанович, Людмила Володимирівна Бурман та Сергій Валерійович Ярков. Мінерально-сировинний потенціал України. Видавничий дім, 2011. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5151.

Повний текст джерела
Анотація:
Розкрито геологічні і соціально-економічні передумови формування мінерально-сировинних ресурсів; наведено відомості про стан та перспективи розвитку мінерально-сировинної бази країни; подано інформацію про поширення корисних копалин, основні родовища і перспективні площі, балансові запаси, обсяги видобутку; дано стислий аналіз перспектив розвитку та вдосконалення мінерально-сировинної бази; окремо розкрито вплив використання мінеральних ресурсів на екологічний стан природного середовища та основні шляхи вирішення цієї проблеми. Посібник розрахований на студентів географічних і геологічних факультетів, а також учителів географії загальноосвітніх шкіл, коледжів та ліцеїв.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Azaryan, Albert, Володимир Азарян та Аннаит Трачук. Оперативний контроль та управління якістю при розробці залізорудних родовищ. OKTAN PRINT, 2021. http://dx.doi.org/10.46489/oktuj-11.

Повний текст джерела
Анотація:
У навчальному посібнику наведено технічні характеристики сучасних приладів та систем, що використовуються для оперативного контролю при розробці родовищ залізних руд, розглянуто їх структуру, наведено математичні моделі процесів управління якістю рудних вантажопотоків та представлено методику обґрунтування періоду опробування. Навчальний посібник може бути використаний при викладанні курсів «Управління якістю мінеральної сировини» та «Якість залізорудної сировини» для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 184 «Гірництво» за освітньо-професійною програмою «Відкриті гірничі роботи» (денна, заочна та перехресна форми навчання), а також для аспірантів та інженерно-технічних робітників гірничо-видобувних та переробних підприємств.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Паранько, Ігор Степанович, та Сергій Валерійович Ярков. Корисні копалини України. Видавничий дім, 2011. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5231.

Повний текст джерела
Анотація:
Розкрито загальні риси геологічної будови території України; наведено відомості про основні види рудних та нерудних твердих корисних копалин, шляхи використання їх в народному господарстві, показана приуроченість родовищ до певних геоструктурних елементів земної кори, їх географічне розташування, зазначені запаси та прогнозні ресурси; окремо наведено геологічну та геолого-економічну характеристику горючих корисних копалин і підземних вод. Посібник розрахований на студентів географічних і геологічних факультетів, а також учителів географії загальноосвітніх шкіл, коледжів та ліцеїв.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Паранько, Ігор Степанович. Мінеральні ресурси. КДПУ, 2005. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5035.

Повний текст джерела
Анотація:
Розкрито особливості близько 50 видів металевих і неметалевих корисних копалин, які зосереджено в надрах Криворізького басейну. Охарактеризовано промислові якісні та кількісні показниками, які мають практичне значення. Вартим уваги є те, що всі вони утворюють промислові концентрації у межах діючих залізорудних родовищ і на поточний час складуються у відвалах або накопичуються в шламосховищах. Групу металевих корисних копалин складають залізо, золото, германій, скандій, ванадій, ітрій, лантаноїди, цирконій, берилій, літій, титан, хром, ванадій, нікель, платина та платиноїди.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Перерва, Вікторія Вікторівна. Латинь. Ботанічна термінологія. Криворізький державний педагогічний університет, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4230.

Повний текст джерела
Анотація:
Довідник складено відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів за напрямом 014.05 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини). Основне спрямування – комплексне оволодіння студентами латинською ботанічною термінологією. Включає довідковий матеріал з етимології родових та видових назв рослин, специфіки побудови назв рослинних угруповань різного рангу, тлумачення основних греко-латинських терміноелементів та елементів словобудування. Містить латинсько-український словник ботанічних термінів. Для студентів, аспірантів, науковців, біологів-практиків, учителів та усіх, кого цікавлять питання вивчення латинської мови.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Нотарски практики во Северна Македонија - Зајакнување на родовата еднаквост во сопственоста на и управувањето со земјиште/Notarial practices in Macedonia - Strengthening gender equality in land ownership and control. GIZ and FAO, 2021. http://dx.doi.org/10.4060/cb5715b.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Частини книг з теми "Родовища"

1

Podan, I. I., and N. М. Dzhura. "ДІАГНОСТИКА Й ФІТОРЕМЕДІАЦІЯ НАФТОЗАБРУДНЕНИХ ПРИРОДНИХ І ШТУЧНИХ НАЗЕМНИХ ЕКОСИСТЕМ СТАРОСАМБІРСЬКОГО НАФТОВОГО РОДОВИЩА." In SCIENTIFIC DEVELOPMENTS OF UKRAINE AND EU IN THE AREA OF NATURAL SCIENCES, 541–56. Izdevnieciba “Baltija Publishing”, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-73-0/2.8.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Родовища"

1

Похилко, Аліна, та Володимир Білецький. "ОБҐРУНТУВАННЯ НЕОБХІДНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ПОЛЕГШЕНИХ ТАМПОНАЖНИХ РОЗЧИНІВ ПРИ КРІПЛЕННІ СВЕРДЛОВИН НА ВИСНАЖЕНИХ НАФТОГАЗОКОНДЕНСАТНИХ РОДОВИЩА". У Ukrainian School of Mining Engineering. Dnipro University of Technology, 2021. http://dx.doi.org/10.33271/usme15.049.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Левашов, С. П., Н. А. Якимчук, И. Н. Корчагин, В. И. Якубовский та В. В. Прилуков. "Оцінка перспектив виявлення зон цинкового зруденіння в районі великого родовища за даними дистанційного зондування Землі". У Geoinformatics 2011. Netherlands: EAGE Publications BV, 2011. http://dx.doi.org/10.3997/2214-4609.20145112.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Нестеренко, А. В. "Моделювання нафтогазових родовищ методами сейсморозвідки". У Geoinformatics 2011. Netherlands: EAGE Publications BV, 2011. http://dx.doi.org/10.3997/2214-4609.20145165.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Сай, К. "ОСОБЛИВОСТІ РОЗРОБКИ ГАЗОГІДРАТНИХ РОДОВИЩ ШЛЯХОМ ЗАКАЧУВАННЯ ВУГЛЕКИСЛОГО ГАЗУ". У Ukrainian School of Mining Engineering. Dnipro University of Technology, 2020. http://dx.doi.org/10.33271/usme14.037.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Хорольський, Андрій, та Володимир Гріньов. "НОВІ ПІДХОДИ У ПРОЄКТУВАННІ ПРОЦЕСІВ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ВУГІЛЬНИХ РОДОВИЩ". У Ukrainian School of Mining Engineering. Dnipro University of Technology, 2021. http://dx.doi.org/10.33271/usme15.019.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Гедзик, Назарій, та Лілія Хайдарова. "ОСОБЛИВОСТІ ГАЗЛІФТНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ НИЗЬКОДЕБІТНИХ ГАЗОВИХ СВЕРДЛОВИН НА ВИСНАЖЕНИХ РОДОВИЩАХ". У THEORETICAL AND EMPIRICAL SCIENTIFIC RESEARCH: CONCEPT AND TRENDS. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-28.05.2021.v1.51.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Плотніков, О. В., М. М. Курило та М. Ю. Токарь. "Застосування ГІС при підрахунку запасів складнопобудованих родовищ залізних руд". У 14th EAGE International Conference on Geoinformatics - Theoretical and Applied Aspects. Netherlands: EAGE Publications BV, 2015. http://dx.doi.org/10.3997/2214-4609.201412416.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Бембель, Р. М., В. М. Мегеря та М. Р. Бембель. "Пошукові ознаки при розвідці родовищ нафти і газу геосолітонного походження". У Geoinformatics 2011. Netherlands: EAGE Publications BV, 2011. http://dx.doi.org/10.3997/2214-4609.20145113.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Лежневич, В., П. Жумар та Н. Чертко. "Використання ГІС-технологій для ландшафтно-геохімічного документування вироблених торф'яних родовищ". У Geoinformatics 2011. Netherlands: EAGE Publications BV, 2011. http://dx.doi.org/10.3997/2214-4609.20145156.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Гвоздевич, Олег, Леся Кульчицька-Жигайло та Мирослав Подольський. "ЗМЕНШЕННЯ ЕМІСІЇ ПРИРОДНОГО ГАЗУ НАФТОВИХ РОДОВИЩ НА ПРИКЛАДІ МІСТА БОРИСЛАВА". У SCIENTIFIC PRACTICE: MODERN AND CLASSICAL RESEARCH METHODS. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-26.02.2021.v2.02.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Родовища"

1

Холошин, Ігор Віталійович, Борис Іванович Пирогов та Олександр Миколайович Трунін. Онтогения ассоциаций магнетит-апатит-бадделеит маложелезистых руд Ковдорского комплексного месторождения. Наукова думка, 1988. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4114.

Повний текст джерела
Анотація:
Стадіальний аналіз на рівні рудне тіло - агрегат - індивід дозволив виявити і охарактеризувати стадії сингенезу, діагенезу і метаморфізму малозалізистих руд Ковдорского родовища. Виявлено узгоджена, односпрямована еволюція магнетиту, апатиту і бадделеіту в чіткому зв'язку з просторово-часовою мінливістю процесів рудоутворення на родовищі. Зазначені особливості онтогенії асоціації магнетит-апатит-бадделеїт можуть служити досить надійною мінералого-генетичною основою для проведення геолого-технологічного картування малозалізистих руд родовища.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Холошин, Ігор Віталійович, Борис Іванович Пирогов та Олександр Миколайович Трунін. Онтогения ассоциаций магнетит-апатит-бадделеит маложелезистых руд Ковдорского комплексного месторождения. Наукова думка, 1988. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4114.

Повний текст джерела
Анотація:
Стадіальний аналіз на рівні рудне тіло - агрегат - індивід дозволив виявити і охарактеризувати стадії сингенезу, діагенезу і метаморфізму малозалізистих руд Ковдорского родовища. Виявлено узгоджена, односпрямована еволюція магнетиту, апатиту і бадделеіту в чіткому зв'язку з просторово-часовою мінливістю процесів рудоутворення на родовищі. Зазначені особливості онтогенії асоціації магнетит-апатит-бадделеїт можуть служити досить надійною мінералого-генетичною основою для проведення геолого-технологічного картування малозалізистих руд родовища.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Паранько, Ігор Степанович, Валерій Дмитрович Євтєхов та Є. В. Євтехов. Техногенні родовища – невід'ємна складова антропогенних ландшафтів Криворіжжя. КДПУ, 2005. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5046.

Повний текст джерела
Анотація:
Зазначено, що сучасні геохімічні методи дослідження мінеральної сировини, дозволили виявити в текучих і лежалих хвостах гірничозбагачувальних комбінатів басейну промислові та близькі до промислових концентрації золота, срібла, скандію, ванадію та інших благородних, рідкісних і розсіяних металів. Основними їх мінералами-концентраторами є егірин, рибекіт, тетраферрибіфотит, кумінггоніт, біотит, гранат. Технології виділення цих мінералів з хвостів мінералогічно обгрунтовані, досліджені і апробовані в напівпромислових умовах. Охарактеризовано особливості, хвостосховища Кривбасу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Паранько, Ігор Степанович. Антропогенна геологія – альтернатива екологічній геології. КДПУ, 2008. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5234.

Повний текст джерела
Анотація:
Охарактеризовано геологічне середовище, як частина земної кори, гідросфери, атмосфери та біосфери, які зазнають змін природних властивостей під впливом діяльності людини, що спричиняє зміни в природному ході геологічних процесів як основної рушійної сили діалектичного розвитку Землі; є об’єктом вивчення екологічної геології. Висвітлено особливості екологічної геології, метою якої є вивченні складу і можливих змін у геологічному середовищі під впливом техногенезу, як найважливішої, компоненти не торкаються всіх аспектів впливу людини на формування таких антропогенних геологічних об’єктів як техногенні родовища, синтетичні мінерали, техногенне мінералоутворення, техногенні фізичні поля, мінерально-сировинна база, обґрунтування економічної доцільності використання мінеральних ресурсів загалом і окремих родовищ зокрема, прогнозування геологічного розвитку Землі в умовах техногенезу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Паранько, Ігор Степанович. Комплексні екологічні дослідження – запорука вирішення екологічних проблем Криворіжжя. КДПУ, 2005. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5107.

Повний текст джерела
Анотація:
Охарактеризовано комплексні екологічні дослідження на Криворіжжі. Зазначено, що вікова експлуатація залізорудних родовищ Криворізького залізорудного басейну суттєво позначилась на екологічному стані довкілля, включаючи геологічне середовище, біосферу, атмосферу і гідросферу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Холошин, Ігор Віталійович, та Борис Іванович Пирогов. Типоморфізм термоелектричних властивостей магнетиту та їхнє практичне використання. КДПУ, 2012. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3933.

Повний текст джерела
Анотація:
Досліджено термоелектричні властивості магнетиту з руд основних генетичних типів. Виявлено природні чинники, що визначають мінливість термоелектрорушійної сили мінералу. Розглянуто конкретні приклади вирішення прикладних завдань у разі вивчення й прогнозного оцінювання магнетитових родовищ різних генетичних і формаційних типів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Холошин, Ігор Віталійович, та Борис Іванович Пирогов. Типоморфізм термоелектричних властивостей магнетиту та їхнє практичне використання. КДПУ, 2012. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3933.

Повний текст джерела
Анотація:
Досліджено термоелектричні властивості магнетиту з руд основних генетичних типів. Виявлено природні чинники, що визначають мінливість термоелектрорушійної сили мінералу. Розглянуто конкретні приклади вирішення прикладних завдань у разі вивчення й прогнозного оцінювання магнетитових родовищ різних генетичних і формаційних типів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Холошин, Ігор Віталійович. Применение GPS при проведении геолого-технологического картирования месторождений полезных ископаемых. КДПУ, 2010. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3937.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглянуті основні напрями вживання GPS навігації на польовому етапі опробування родовищ корисних копалин у зв’язку з проведенням геолого-технологічного картування. Надано аналіз принципам і методам визначення координат пунктів (точок) відбору проб за допомогою GPS: пристрої, програмне забезпечення, види карт, системи координат, методичні прийоми. Викладені перспективи подальших досліджень у науковому напрямі.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії