Добірка наукової літератури з теми "Родина Саде"

У статті представлено результати емпіричного дослідження уявлення сучасної молоді про розподіл ролей у сім’ї. Розглянуто аналіз розробленості питання з точки зору гендерного аспекту (психічної статі респондентів) та з урахуванням структури сім’ї респондентів (повні та неповні родини). Наведено результати за опитувальником «Індивідуально- типологічний» (Л.М. Собчик) та опитувальником «Розподіл ролей у сім’ї» (Ю.Є. Альошиної, Л.Я. Гозмана). Констатовано, що для сучасної молоді характерним є відсутність готовності брати на себе відповідальність за долю іншої людини, брати на себе батьківські обов'язки, не сформована установка на створення майбутньої сім'ї. Виявлено вплив гендерних стереотипів щодо розподілу сімейних ролей, статистично доведена відмініть у сприйнятті ролей в родинах між хлопцями та дівчатами, які виховуються у неповних родинах. Встановлено, що у групі респондентів в залежності від типу психічної статі є розбіжності в уявленнях про тип сім'ї, а отже й про розподіл ролей у сім'ї. Дівчата з фемінним типом психічної статі більш схильні до вибору традиційного розподілу ролей у сім'ї, також є й проміжний тип. Фемінні хлопці обирають егалітарні та традиційні сім'ї. Найбільшу кількість таких респондентів склали хлопці з неповних родин. Їх фемінність можна пояснити саме вихованням матері- одиначки. Хлопці з маскуліним типом психічної статті, серед яких є як з повної родини так і ні обирають традиційний типу родини, а от дівчата проявляють амбівалентний вибір: егалітарна та традиційна родина. Молодь з андрогінним типом психічної статі обирають егалітарний тип сімейних стосунків та розподілу ролей. За результатами дослідження доведено, що для образу сучасної сім’ї в уявленнях молоді характерна присутність ознак різних типів сімейних стосунків: традиційні, проміжні та егалітарні сім’ї. У висновках представлені результати, які підтверджені сучасними аналогічними розвідками з даної проблематики. А саме, показано, що відсутній негативний вплив розлучення на відносини батька і дитини, що дитячо-батьківські відносини, у більшості відсотках результатів, залежать від типу психічної статі респондентів, від їх уявлення про образ шлюбного партнера та ті типи сімейних стосунків, які транслює батьківська сім’я.

Метою дослідження є визначення специфічних проявів Я-концепції, рівня алекситимії для розуміння особливостей психоемоційного розвитку дітей у період адаптації до прийомних родин. Дослідження базується на порівнянні психодіагностичних даних дітей у період адаптації до прийомних родин та контрольної групи дітей, які мешкають із біологічними батьками. Особливості проявів Я-концепції дитини визначено на основі концептуальних положень Р. Бернса із застосуванням методики «Шкала дитячої Я-концепції Пірса–Харріса». Ризики алекситимії визначено на основі застосування Торонтської алекситимічної шкали TAS-26. Для обробки емпіричних даних використано засоби MC Excel (t-критерій Стьюдента, кореляційний аналіз r Пірсона). Встановлено, що в період адаптації до прийомних родин діти відрізняються особливими проявами Я-концепції, а саме мають сумніви щодо власної привабливості, демонструють переважно високі показники тривожності та меншою мірою схильні почуватися щасливими. Водночас прояви алекситимії у дітей з прийомних родин та в дітей контрольної групи не досягають значущих відмінностей. Не зафіксовано також взаємозв’язки рівня алекситимії з проявами Я-концепції у дітей з прийомних родин. Однак серед дітей з прийомних родин на відміну від тих, які мешкають із біологічними батьками, вища частка досліджуваних входить до групи ризику. Доведено потребу в особливій увазі до психоемоційної сфери розвитку дитини в період адаптації до прийомної родини. Результати дослідження практично значущі для фахівців, які реалізують супровід прийомних родин, прийомних батьків та можуть бути використані для формування програми взаємодії з прийомними родинами в період адаптації. Перспективами подальших досліджень є розширення досліджуваних підгруп, включення до вибірки дітей на різних етапах проживання в прийомній родині.

Дослідженнями видового складу сегетальної флори Прут-Дністровського межиріччя встановлено, що родина Asteraceae займає провідне місце у родинному спектрі. Визначено, що у процесі антропогенезу найбільшої трансформації зазнав видовий склад саме родини Asteraceae. Розширення видового різноманіття відбувається за рахунок інвазії адвентивних видів північноамериканського походження.

У статті проаналізовано актуальні дослідження у сфері освіти дорослих, в яких започатковано розв’язання проблеми педагогізації батьків і членів родин. Розкрито сутність понять «педагогізація» та «педагогічна культура». Охарактеризовано основні форми навчання батьків і залучення їх до виховної роботи. Здійснено аналіз проблеми педагогізації батьків, а саме: теоретико-методологічних підходів дослідження процесу формування їх педагогічної культури, тенденцій розвитку освіти досліджуваної категорії дорослих у системі неформальної освіти. Автором висвітлено пріоритети освіти і просвіти батьків; особливості функціонування та організації педагогічної просвіти членів родин у системі неформальної освіти України; пріоритетні завдання освіти і просвіти батьків і членів родин в умовах сьогодення. Акцентовано увагу на важливих аспектах роботи з батьками, таких як: популяризація діяльності психологічних служб для батьків і членів родин; набуття психолого-педагогічних знань, які відповідають їхнім запитам щодо формування педагогічної культури; вибір оптимальних форм просвіти, що мотивують до набуття педагогічних і психологічних знань, відповідних умінь і навичок; ознайомлення батьків із основами педагогічної майстерності для побудови суб’єкт-суб’єктних взаємин із дітьми. Виокремлено та проаналізовано компоненти педагогічної культури батьків: мотиваційний, змістовий, конструктивний. Окреслено основні принципи взаємодії з батьками у процесі їх педагогізації, а саме: принцип професійної компетентності; принцип діагностичного підходу до родини; принцип спрямованості педагогічної освіти батьків на особистість дитини; принцип індивідуального підходу до родини. Доведено, що педагогізація сприяє удосконаленню педагогічних навичок і здібностей батьків, актуалізує роздуми щодо необхідності створення сприятливих, оптимальних умов для виховання, розвитку й саморозвитку дітей. Ключові слова: освіта дорослих, батьки, члени родин, неформальна освіта і просвіта батьків, педагогізація суспільства, педагогічна культура, усвідомлене батьківство.

Сім’я – соціальний інститут первинної соціалізації та виховання людини, становлення її як особистості. Останнім часом усе більше сучасних сімей у процесі свого функціонування стикаються з багатьма проблема- ми: нестабільністю шлюбних відносин, малозабезпеченістю, безробіттям, збільшенням випадків насильства, зниженням рівня батьківської відповідальності та ін. Саме тому такі сім'ї потребують підтримки соціального педагога в питаннях виховання дитини та виконання покладених на них функцій. Статтю присвячено проблемам сімейного неблагополуччя та його наслідків для розвитку дитини. Диференціювати роботу соціального педагога із сім'єю можна, поділивши їх на дві великі групи: так звані гармонійні родини, тобто благополучні в психолого-педагогічному плані, та проблемні, неблагополучні. Автором представлено різні класифікації неблагополучних родин. Звернено увагу на те, що в практиці соціально-педаго- гічної та соціальної роботи фахівці ґрунтовніше працюють з явно неблагополучними родинами. Однак для ефек- тивної соціально-педагогічної роботи із сучасними сім'ями необхідно знати та враховувати особливості функ- ціонування інших, на перший погляд благополучних, родин. Відмінною рисою таких сімей є те, що взаємини їхніх членів на зовнішньому, соціальному рівні справляють позитивне враження, а наслідки неправильного виховання на перший погляд є непомітними. У статті наведено характерні особливості таких родин: «недовірливої», «лег- коважної», «хитрої», «зовні спокійної сім'ї», «вулканічної», «сім'ї-санаторію», «сім'ї-фортеці», «сім'ї-театру», «третій зайвий», «сім'ї з кумиром», «сім'ї-маскараду». Розглянуто типові наслідки сімейного неблагополуччя на виховання та розвиток дитини. Акцентовано увагу на наслідках впливу психологічного клімату сім'ї, її способу життя, сімейного виховання, поведінки подружжя на формування особливостей характеру дитини. Охарактеризовано найбільш загальні типи дитячих характерів: лицемірний, честолюбний, добродушний, м’яко-затурканий, злісно-затурканий, пригноблений. Зроблено висновок, що у кожної неблагополучної сім’ї існує причина або комплекс причин, які спричиняють певні зовнішні прояви неблагополуччя та формують несприятливе середовище для розвитку і виховання дітей. Саме тому такі сім'ї особливо потребують підтримки соціального педагога. Знання фахівцем головних харак- теристик різних типів сімей дасть йому змогу ефективно здійснювати професійну діяльність, допомагаючи неблагополучній сім'ї набути позитивного соціального досвіду, засвоїти соціальні цінності й організувати свою життєдіяльність на такій основі.

З'ясовано основні передумови створення стійких високодекоративних фітоценозів рододендронових садів у ґрунтово-кліматичних умовах України. Узагальнено дані літературних джерел і власних досліджень щодо створення садів рододендронів в Україні. Наголошено, що перші сади рододендронів на теренах України виникли у ХХ ст. у ботанічних садах як наслідок інтродукційної роботи ботанічних установ, коли відбувалось стрімке збільшення колекційного фонду деревних рослин, зокрема і родини Ericaceae DC. та її найчисленнішого роду Rhododendron L. Висвітлено такі принципи формування та створення садів за участю рододендронів, як фітоценотичний та фізіономічний. Фітоценотичний принцип підбору рослин для формування насаджень базується на фітоценологічному вченні про сумісний ріст рослин у природі, їх склад і взаємовплив. У культурних ценозах України пейзажні картини рододендрового саду бажано створювати передусім з деревними породами, з якими вони як підлісок ростуть у природних умовах, а саме із сосною, модриною, дубом, вільхою та іншими породами із глибокою кореневою системою. Під час добору рододендронів за фізіономічним принципом потрібно враховувати силу росту та форму крони кущів, сезонну динаміку. Однак тільки комплексне застосування названих принципів у поєднанні з екологічним може сприяти підвищенню декоративності саду та адаптаційних властивостей рододендронів в умовах України.

The purpose of the article is to highlight the results of the empirical longitudinal research on the development of family ideas among middle and high school-age children. The article highlights the importance of the young generation’s ideas about their future family life in the context of the peculiarities, which labor migrants’ children have. Changes in the adolescents’ attitude to their future marriage in longitude are considered. The sample included children from labor migrants’ families aged 12–14 (88 respondents), who were surveyed in 2014 and a part of this sample’s respondents (49 students), who were surveyed in 2017, and, at that time, they were 15–17 full years respectively. Also, in 2014 it was carried out the psycho-diagnostic examination of children from complete families (63 respondents) and 23 of them were surveyed in 2017. Methods. To diagnose the peculiarities of family ideas in longitude, S.V. Kovalev’s questionnaire “Preventive Marriage Satisfaction” was chosen (to identify the level of positive attitude to the future marriage) and the author’s drawing method “My future family” (to identify emotional attitude to the future family and possible problematic family ideas, which can have a destructive effect on marital and child-parent relationships). Hypothesis. There is a possibility that negative tendencies during the formation of family ideas among labor migrants’ children remain constant throughout the adolescent period. Results. Statistical analysis. It is carried out the comparative analysis of family ideas, which adolescents from complete functional families have. The descriptive statistics are used to determine the average, minimum, maximum indicators in the group, the indicators of standard deviation; the Student’s t-criterion. As a result of the longitudinal study of family ideas, it has been revealed that children from labor migrants’ families have negative dynamics in the formation of ideas about the future family, that is, the representations are predictably more and more unfavorable in comparison with children from complete functional families. Conclusions. It has been proved a decrease in the level of preventive satisfaction with marriage and desirability of interaction between family members that will affect the development of marital and family relations in the future, namely the strength of the future marriage, spouses’ compatibility and success of parenthood, etc. Research limitation concerns the number of the same participants in the longitude, as some respondents did not continue their education in high school.Key words: image of the future family, labor migration, labor migrants’ children, preventive satisfaction with marriage, longitudinal research. Метою статті є висвітлення результатів емпіричного подовжнього дослідження розвитку сімейних уявлень дітей середнього та старшого шкільного віку. Висвітлено питання важливості уявлень молодого покоління про своє майбутнє сімейне життя в контексті їх особливостей у дітей трудових мігрантів. Розглянуто зміни ставлення підлітків до свого майбутнього шлюбу у лонгітюді. До вибірки увійшли діти з родин заробітчан 12–14 років (88 респондентів), яких було обстежено у 2014 році, частина респондентів цієї вибірки (49 школярів), яких було обстежено у 2017 році, що на той час мали 15–17 років повних років. Окрім того, у 2014 році проведено психодігностичне обстеження дітей з повних родин (63 респонденти), з них 23 респонденти обстежено у 2017 році.Методи. Для діагностики особливостей сімейних уявлень у лонгітюді вибрано опитувальник С. Ковальова «Превентивна задоволеність шлюбом» (для виявлення рівня позитивного ставлення до майбутнього шлюбу) та авторська малюнкова методика «Моя майбутня родина» (для виявлення емоцій-ного ставлення до майбутньої родини та можливих проблемних сімейних уявлень, які можуть впливати деструктивно на подружні та дитячо-батьківські стосунки). Наявна така гіпотеза:існує вірогідність того, що негативні тенденції під час формування сімейних уявлень дітей трудових мігрантів залишаються сталими протягом усього підліткового періоду.Результати. Застосовано порівняльний аналіз сімейних уявлень з підлітками з повних функціо-нальних сімей. Використаноописову статистику для визначення середніх, мінімальних, максимальних показників у групі, показників стандартного відхилення; t-критерій Стьюдента. В результаті подовжнього дослідження сімейних уявлень виявлено негативну динаміку у формуванні уявлень про майбутню родину у дітей з родин трудових мігрантів, тобто уявлення є все більш прогностично неблагополучними порівняно з дітьми з повних функціональних родин.Висновки. Доведено зменшення рівня превентивної задоволеності шлюбом та бажаності взаємодії між членами родини, а це в майбутньому впливатиме на розвиток шлюбно-сімейних відносин, а саме міцність майбутнього шлюбу, сумісність подружжя та успішність батьківства. Обмеження дослідження стосується кількості тих самих учасників у лонгітюді, оскільки деякі респонденти не продовжили навчання у старшій школі.Ключові слова: образ майбутньої сім’ї, трудова міграція, діти трудових мігрантів, превентивна задоволеність шлюбом, лонгітюдне дослідження.

Доведено, що місцем, відведеним під озеленення приміщення, в якому на обмеженій площі розміщено екзотичні рослини в поєднанні з водними пристроями та малими архітектурними формами, є оранжерея ботанічного саду "Поділля" Вінницького національного аграрного університету. Її основне призначення є не тільки естетичне задоволення гостей та жителів міста, відпочинок на природі в будь-який сезон року, а й розмноження та інтродукція видів рослин інших кліматичних зон. Вперше проведено сучасну оцінку асортименту рослин оранжереї ботанічного саду "Поділля" ВНАУ, відповідно до якої в оранжереї нараховують 44 родини, 88 родів та 94 види рослин. Висвітлено, що головним компонентом оранжереї є види, що належать до різних родин та відрізняються за вимогами, необхідними для їх росту та розвитку. Асортимент видів, представлених в оранжереї, є надзвичайно широкий. Встановлено, що рослини за вимогами до місцезростання належать до різних кліматичних зон. Тому для їх декоративності та відмінного росту в оранжереї необхідним є створення відповідним умов. Досліджено, що рослини різних природних ареалів зростання розташовані в оранжереї хаотично без дотримання певного порядку чи систематики. Види інтродуцентів, які є в оранжереї ботанічного саду різняться за відношенням до температури, прийнятної для їх нормального росту і розвитку, тому і розміщувати їх варто групами чи колекціями, наприклад: зона рослин тропіків, зона рослин субтропіків, зона рослин сухих субтропіків, зона рослин Середземномор'я та зона рослин Азії. Враховуючи встановлену малу кількість представників рослин сухих субтропіків в оранжереї ботанічного саду, обов'язковим є поповнення колекції сукулентів та створення флораріуму і кактусарію.

Дендрофлора парку смт Магдалинівка налічує 347 прим., що належать до 19 видів і 15 родин. У насадженнях переважають Aesculus hippocastanum, Ulmus scabra, Betula pendula. Родини презентовані переважно 1-2 видами, за винятком Rosaceae. Родини Hippocastanaceae, Ulmaceae та Betulaceae мають найбільшу представленість за кількістю примірників, порівняно з іншими. Частка видів аборигенної дендрофлори становить 53,32 %. Найбільша частка від загальної кількості інтродуцентів становлять представники з Південної та Південно-Східної Європи. Переважна кількість дерев у насадженні має висоту від 8,1 до 10,0 м (23,3 % щодо всіх рослин). За діаметром штамба переважають дерева зі значеннями цього показника від 22,1 до 26,0 см (16,1 %), чисельними є групи рослин з діаметрами 26,1-30,0; 34,1-38,0 та від 18,1-22,0 см. Діаметр одного з найстаріших дерев парку Populus alba становить 108 см. За життєвим станом дещо більше половини насаджень належить до категорії "здорові", серед них багато примірників Betula рendula, Juglans regia, Ulmus scabra, Tilia cordata. До ослаблених належить 110 дерев, до сильно ослаблених – 43, до тих, що відмирають, – усього 6 шт. Індекс стану деревостану для парку становить 80,14, що характеризує його як здоровий. За екологічними вимогами асортимент парку тільки частково відповідає умовам зволоження території, проте майже повністю – родючості ґрунту. За таксаційно-фітоценотичною шкалою загальна естетичне оцінювання фітоценозу парку становить 31 бал. У парку ростуть дерева з вираженими фітонцидними властивостями, а саме: Acer platanoides, Betula pendula, Syringa vulgaris, а також Tilia cordata, Aesculus hippocastanum та Sorbus aucuparia.

Наші пращури з великою пошаною ставилися до родинних стосунків, зображуючи виховний вплив сім’ї на її членів. Особливо це стосується українських народних казок, у сюжетах яких відображено методи виховання дитини. Батько та мати присутні у розповіді, навіть якщо вони не згадуватимуться у подальших подіях, адже народ високо поціновував їхній вплив на формування дитини. Визначено, що зазначені методи відрізнялися відповідно до життєвого досвіду вихованців. Кожен персонаж стикається з переломним моментом на різних проміжках існування, тому виділяти періоди залежно від віку вважаємо недоречним. Виокремлено такі етапи життя героїв в українських народних казках: підготовчий, випробувальний та констатувальний. На підготовчому етапі дитина зазвичай перебуває в межах рідної оселі, села, краю та набуває знань, умінь та навичок, необхідних для повноцінної реалізації у світі. У вихованні батьки можуть використовувати такі методи, як: повчання, метод прикладу, привчання, доручення та інші. Випробувальний етап пов’язаний з перевіркою здобутих знань, умінь та навичок за умови самостійного існування поза межами батьківської домівки, села, краю. На зазначеному проміжку часу батьки послуговуються такими методами виховання, як: настанови, вимоги, доручення, змагання, заохочення тощо. Доручення чи вимога батьків набувають особливої ваги, адже часто саме з них починається випробування героя. Констатувальний етап демонструє результат соціалізації персонажа, який може як повернутися до батьків, так і створити власну родину у новому середовищі. До методів виховання, використовуваних батьками, зараховано нагороду чи покарання. Не всі персонажі українських народних казок заслуговують на щасливий фінал, деякі з них опиняються у тяжкому становищі чи навіть помирають. Таке завершення свідчить про серйозне ставлення народу до правильного виховання дітей у родині та усвідомлення можливих наслідків помилок батьків. Для успішної реалізації методи на різних етапах повинні бути взаємопов’язані, системні, послідовні та свідомі. Перераховані методи виховання застосовуються у родині задля повноцінного щасливого існування дитини у майбутньому.

Мета — проаналізувати флористичний склад, поширення та ботаніко-географічну характеристику деревно-чагарникових видів у садах і парках колишніх залізних рудників Криворіжжя залежно від їх сучасного соціального статусу. Матеріал та методи. Протягом 2015—2016 рр. традиційними методами досліджено сім діючих парків (Тернівський, Шахтарський, Затишний, спортивний парк імені Суворова, парк біля Палацу культури шахти «Родіна», Саксаганський, Руданівський), парк у зоні обвалення (парк шахти «Гвардійська»), сад готелю Park House. Номенклатуру таксонів наведено за С.К. Черепановим (1995) з урахуванням Міжнародного індексу наукових назв рослин (2017), географічне походження — за А.Л. Тахтаджяном (1978). Результати. Сади та парки колишніх залізних рудників Криворіжжя у 1930—1970-х роках становили основу зелених насаджень регіону, у 1980-х роках — змінили соціальний статус. На початку ХХІ ст. сад готелю «Park House» — у приватній власності, парки «Шахтарський» і «Саксаганський» — районні парки міста, парк «Тернівський» — основний парк мікрорайону. Ці парки активно відвідують, їх територія доглянута. Парки «Затишний», парк біля Палацу культури шахти «Родіна» та «Руданівський» — менше відвідують, вони другорядні для балансоутримувачів і лише частково доглянуті. Спортивний парк імені Суворова та особливо парк шахти «Гвардійська» — фактично деструктуровані та деградують. Флористичний склад деревно-чагарникових рослин представлений 93 видами і культиварами, які належать до 53 родів та 27 родин. Частка голонасінних видів становить близько 18 %. Провідні родини — Rosaceae (16 видів), Salicaceaе (9), Oleaceae (7), Aceraceae (7) та Pinaceae (6), провідні роди у голонасінних — Juniperus (4 види та культивари), Thuja (4), Picea (3), у покритонасінних — Acer (7), Populus (7), Ulmus (4). Висновки. Найбільше видове різноманіття притаманне паркам «Шахтарський» і «Тернівський», які характеризуються великою кількістю відвідувачів, а також найбільшими площами. Найменше видове різноманіття виявлене у насадженнях, які занедбані та поступово деградують (спортивний парк імені Суворова та парк шахти «Гвардійська»). За кількістю видів і культиварів інтродуковані деревно-чагарникові рослини суттєво переважають та переважно походять з Циркумбореальної, Атлантико-Північноамериканської і Середземноморської флористичних областей.

За показниками флористичного складу, біоморфічного, екоморфічного та біогеографічного спектрів наведено показники сучасного стану дерев та чагарників у садах і парках колишніх залізних рудників Криворіжжя. В обстежених восьми діючих парках, трьох занедбаних об’єктах озеленення поруч із зоною відчуження та в одному саду виявлено 97 видів дерев і чагарників із 56 родів і 27 родин. Серед них 17 видів, 8 родів і 4 родини з відділу Pinophyta, а також 80 видів, 48 родів і 23 родини з відділу Magnoliophyta. Серед них найбільш представлені родини Rosaceae (18 видів), Salicaceaе (9 видів), Oleaceae (7 видів), Aceraceae (7 видів). Трохи менш численними є родини Fabaceae (5 видів), а також Caprifoliaceae, Hydrangeaceae та Ulmaceae (по 4 види). Серед біоморф за кількістю видів дерева (68 %) переважають над чагарниками (32 %). Серед трофоморф домінують мезотрофи (34 %), середню кількість мають мегатрофи (25,8 %) та олігомезотрофи (21,6 %). Серед гігроморф домінують мезофіти (33,0 %), мезогігрофіти (28,9 %) та ксеромезофіти (24,7 %). Серед геліоморф домінують геліофіти (61,9 %) та сціогеліофіти (26,8 %). За кількістю видів дерев і чагарників інтродуценти (65 %) переважають над аборигенами (34 %). Ці види природно поширені у Бореальному, Давньосередземноморському, Мадреанському підцарствах Голарктичного царства. Циркумбореальна, Східноазійська, Атлантико-Північноамериканська й Ірано-Туранська області характеризуються найбільшою кількістю видів дерев і чагарників. Результати кореляційних розрахунків підтвердили, що між показниками сучасного стану дерев, чагарників та характеристиками територій садів і парків колишніх залізних рудників Криворіжжя є достовірний зв’язок. Серед екологічних характеристик територій найістотніший вплив на поширення дерев і чагарників мають показники забруднення атмосферного повітря та площа територій.

У роботі на основі аналізу архівних та літературних джерел, а також польових досліджень проаналізовано розвиток та сучасний стан одного саду та восьми парків колишніх залізних рудників Криворіжжя. Встановлено, що лише один об’єкт озеленення (сад готелю «Park House» – приватна власність) має повністю доглянуту територію, збалансовану структуру та динамічно розвивається. Попри зручне розташування, високий соціальний статус районних парків (парки «Шахтарський» і «Саксаганський») та провідного парку мікрорайону (парк «Тернівський»), спостерігається часткова втрата ними запроектованих функцій та недостатній догляд окремих територій. Парки «Затишний», біля палацу культури шахти «Родіна» та «Руданівський» частково втратили соціальну значущість, що негативно позначилося на їх сучасному стані. Спортивний парк ім. Суворова та парк шахти «Гвардійська», внаслідок припинення регулярних робіт та догляду, деградують.

У роботі досліджені території семи діючих парків («Тернівський», «Шахтарський», «Затишний», спортивний парк імені Суворова, парк біля палацу культури шахти «Родіна», «Саксаганський», «Руданівський»), одного занедбаного парку у зоні відчуження (парк шахти «Гвардійська») та одного саду готелю «Park House» (приватна власність). Оцінка екологічних умов цих об’єктів озеленення предбачала визначення типів: ландшафтів степу (за А. Л. Бельгардом), геохімічних ландшафтів (за Н. К. Чертко), місцерозташувань (за Л. Г. Раменським), лісорослинних умов (за Є. В. Алєксєєвим та П. С. Погребняком), а також зони забруднення атмосферного повітря (за І. А. Добровольським). У шести випадках території садів та парків розташовані на плакорних ділянках, де поширені елювіальні геохімічні ландшафти, відносно багаті трофотопи та дуже сухі і сухі гідротопи. Території спортивного парку імені Суворова та саду готелю «Park House» розташовані на заплавних ділянках, а занедбаного парку зони відчуження шахти «Гвардійська» – на схилових та низинних ділянках. У межах цих об’єктів озеленення переважають супераквальні геохімічні ландшафти, багаті трофотопи та сирі і свіжі гідротопи.