Добірка наукової літератури з теми "Робочий тиждень"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Зміст
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Робочий тиждень".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Робочий тиждень"
1
Bayrachenko, R. M. "МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДІЛОВОЇ КЛІНІЧНОЇ ГРИ З ТЕМИ «РОБОЧИЙ ТИЖДЕНЬ ДІЛЬНИЧНОЇ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ ДИТЯЧОЇ ПОЛІКЛІНІКИ»". Медсестринство, № 3 (12 січня 2021): 32–34. http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2020.3.11681.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті запропоновано приклад проведення ділової клінічної гри «Робочий тиждень дільничної медичної сестри дитячої поліклініки» як засіб формування професійних компетентностей у студентів зі спеціальності 223 «Медсестринство» ОПП «Сестринська справа» в медичних коледжах.
2
Дмитренко, Д. О. "ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОБОЧОГО ЧАСУ В УКРАЇНІ". Прикарпатський юридичний вісник, № 2 (31 серпня 2021): 59–65. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i2.874.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню етапів розвитку й становлення правового регулювання робочого часу в Україні. Автор виділяє 7 етапів становлення та розвитку:
початок XIX століття - 1861 рік (із першої збірки законів на основі звичаєвого права до скасування кріпацтва в Російській імперії);
1861-1917 роки (зі скасування кріпацтва до формування фабричного законодавства);
1917-1940 роки (з приходу до влади більшовиків після Жовтневої революції до введення безперервного виробництва під час Другої Світової війни);
1940-1956 роки (з введення безперервного виробництва до його скасування та скасування судової відповідальності за самовільне залишення роботи);
1956-1971 роки (зі скасування безперервного виробництва до прийняття Кодексу Законів про працю УРСР);
1971-1991 роки (з прийняття Кодексу Законів про працю УРСР до проголошення Незалежності України);
1991 рік - сьогодення (з проголошення Незалежності України до сучасності).
Проаналізовано правове регулювання робочого часу протягом кожного періоду.
З’ясовано, що до перших нормативних актів, що регулювали трудові відносини, належить Положення від 24 травня 1835 року «Про відносини між господарями фабричних закладів і робочими людьми, які поступають на роботи за найманням», за яким роботодавець зобов’язувався видавати правила внутрішнього трудового розпорядку, котрі були розміщені на стінах робочих кімнат або контори фабрики. Проте максимальна тривалість робочого часу була вперше встановлена Законом від 2 червня 1897 року «Про тривалість і розподіл робочого часу в закладах фабрично-заводської та гірничої промисловості», яка не повинна була перевищувати 11,5 годин на день і 70 годин на тиждень для повнолітніх і 6 годин на день для осіб, які не досягли шістнадцятирічного віку, з вихідним днем у неділю. Визначено, що з 1940 до 1956 року Наказом, який поширювався на всю територію СРСР, був введений восьмигодинний робочий день і семиденний робочий тиждень із забороною самовільного залишення робітниками й службовцями підприємств та установ.
Зроблено висновок, що найвизначнішим етапом розвитку правового регулювання робочого часу в Україні стало прийняття Кодексу законів про працю 10 грудня 1971 року, який діє на території України дотепер. На сучасному етапі проводиться активна робота над проєктом нового Трудового Кодексу України, положення якого адаптовані до сучасних умов праці.
3
Таможанський, О. В. "ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ГНУЧКИХ ФОРМ ПРАЦІ". Juridical science, № 2(104) (15 липня 2021): 557–64. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-104-2.62.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність статті полягає в тому, що під впливом посилення гнучкості у правовому регулюванні трудових правовідносин, роботодавець зацікавлений у встановленні атипових трудових правовідносин; в результаті чого працівники знаходяться у менш вигідному становищі, ніж працівники, які здійснюють свою трудову функцію за безстроковими договорами. Метою статті є аналіз правового регулювання запровадження гнучких форм організації праці у таких зарубіжних країнах, як Бельгія, Франція, Великобританія. Стаття присвячена аналізу зарубіжного досвіду запровадження новітніх форм організації праці. Зазначається, що для вдосконалення вітчизняного правового регулювання з цих питань видається цікавим досвід економічно розвинених країн із правового регулювання запровадження гнучких форм організації праці Зокрема, автором досліджено першоджерела з цих питань таких країн як Бельгія, Франція, Великобританія. Зроблено висновок, що дистанційна робота в Бельгії – це специфічна умова, яка стосується лише працівників, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцем, та яка є скоріш винятком, аніж загальним правилом. Дистанційна робота визначається як форма організації та виконання роботи з використанням інформаційних технологій на підставі трудового договору, внаслідок чого діяльність, яка може виконуватися в місцезнаходженні роботодавців, виконується за межами місцезнаходження регулярно або періодично. Для дистанційних працівників роботодавець повинен надати належні інструменти для виконання своєї роботи та вберегти працівника від соціальної ізоляції, дозволивши йому зустрічатися з колегами, отримувати таку ж інформацію, що і працівники на місці роботи. Починаючи з 2000-х років у французькій системі трудового права дедалі частіше починає обговорюватися гнучкість організації праці. Це свідчило про те, що Франція, яку часто розглядають як країну з жорстким 35-годинним робочим тижнем, зазнала значних змін у регулюванні робочого часу в останні десятиліття, включаючи поступове скасування 35-годинних законів про робочий тиждень. У Великобританії не передбачено право працівника в односторонньому порядку змінити або скоротити свій робочий час через причини балансу між роботою та сім›єю; однак є право вимагати внесення змін до графіку роботи за умови отримання певної кваліфікації.
4
Тягур, Роман, Володимир Мисів та Ігор Матійчук. "МЕНЕДЖЕР У ФІЗИЧНІЙ КУЛЬТУРІ: ПЛАНУВАННЯ ОСОБИСТОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, № 36 (22 січня 2021): 74–86. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.36.74-86.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Розкрити роль та значення планування у роботі менеджера, охарактеризувати зміст планування особистої праці менеджера у фізичній культурі. Методи. Для реалізації поставленої мети були використані наступні методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення науково-методичної літератури. Результати. Встановлено, що функції менеджера у фізичній культурі багатогранні: загальне керівництво діяльністю організації, координація дій підрозділів і служб, робота з кадрами, визначення цілей і завдань діяльності, прийняття рішень, представництво організації у стосунках з іншими організаціями, контроль за діями виконавців. Виконання зазначених функцій потребує від менеджерависоких ділових і особистих якостей. Доведено, що час – один із ресурсів, який не відновлюється. Брак часу на виконання поставлених завдань веде до штучного продовження робочого дня, нераціонального його використання. Брак часу – це результат відсутності чіткості, плановості та організованості роботи менеджерів. Показано, що уміння раціонально використовувати робочий час, постійно вдосконалювати процес його планування – ознака організованого менеджера. Планувати особистий робочий час менеджера необхідно так само, як і всі інші види діяльності організації, в тому числі і ресурси. Розкрито особливості планування особистої праці менеджера у фізичній культурі. Процес планування праці менеджера має починатися з вибору ним особистих цілей. Визначивши цілі менеджер складає такі плани: починаючи з річних – конкретизує місячні – далі на тиждень – завершує щоденними. Висновок. Планування робочого часу менеджера з фізичної культури має здійснюватися з урахуванням раціонального чергування проблем, які необхідно вирішити. Спочатку слід планувати справи: з фіксованим терміном виконання; ті, що вимагають значних витрат часу; неприємні справи, відкладати які на потім небажано. Далі планується рутинна робота і виконання повсякденних обов’язків. Третє місце відводиться другорядним і епізодичним справам.Ключові слова: планування, менеджер у фізичній культурі, діяльність.
5
Менейлюк, И. А. "ВПЛИВ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ТА ФІНАНСОВИХ УМОВ НА ВАРТІСТЬ БУДІВНИЦТВА ЖИТЛОВОГО КОМПЛЕКСУ". Building production 1, № 66 (28 листопада 2019): 49. http://dx.doi.org/10.36750/2524-2555.66.49-53.
Повний текст джерелаАнотація:
Показані результати чисельного експерименту по визначенню закономірності змінивартості будівництва житлового комплексу від коефіцієнта суміщення робіт, кількостіробочих годин на тиждень і джерел фінансування. При пошуку і обґрунтуванні закономірностівикористана методика експериментальностатистичного моделювання. Показані характерніпідобласті факторного простору: зміна вартості від умов фінансування при різних організаційних режимах; зміна вартості від коефіцієнта поєднання робіт, кількості робочих годин натиждень при певних фінансових схемах. Зроблено висновки про характер залежності показника, що досліджується.
6
Mitsenko, D., та O. Stavytskyi. "ДУАЛЬНА СИСТЕМА ЯК ПЕРСПЕКТИВНИЙ ЗАСІБ МОДЕРНІЗАЦІЇ ОСВІТИ". Herald of Kiev Institute of Business and Technology 43, № 1 (20 березня 2020): 51–57. http://dx.doi.org/10.37203/kibit.2020.43.07.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджуються проблеми, пов’язані з розвитком системи дуальної освіти. Підкреслюється актуальність запровадження концепції дуальної освіти в України. Проаналізовано положення основних нормативно-правових актів, регулюючих застосування дуальної форми здобуття освіти. Зазначено, що дуальною формою здобуття освіти є такий спосіб отримання освіти, що передбачає поєднання навчання у закладах освіти з навчанням на робочих місцях на підприємствах та установах з метою набуття певною кваліфікації. На основі аналізу науково-педагогічних досліджень визначено основні принципи, на яких ґрунтується ефективність дуальної форми здобуття освіти: дуальна освіта має забезпечувати досягнення економічної, соціальної та індивідуальної цілей; цілеспрямованість навчального процесу; змінюваність навчання; інтеграція дуальної освіти та економіки; спільне фінансування дуальної освіти державою та бізнесом; кодифікація стандартів якості освіти; систематичний професійний розвиток кадрів; організація та проведення дискусій для обговорення проблемних питань дуальної освіти; опора на давні культурно-історичні традиції; прийняття дуальної освіти громадськістю. Розглянуто й проаналізовано німецький досвід дуальної освіти. Адже саме в Німеччині вперше було застосовано принципи дуальної освіти. Головною її особливістю є те, що основна частина навчального часу припадає на практичне навчання на виробництві три-чотири дні на тиждень. Блок теоретичного навчання викладається в навчальному закладі та складає, відповідно, один-два дні на тиждень. Розглянуто етапи розвитку дуальної системи в Україні, зокрема результати пілотного експерименту з запровадження елементів дуальної освіти в закладах професійно-технічної освіти в трьох українських містах. Висвітлено особливості реалізації дуальної системи в вітчизняних закладах вищої освіти. На підставі здійсненого аналізу, автор дійшов висновку про ефективність та перспективність дуальної системи, необхідність її подальшого запровадження у педагогічну практику.
7
Шестакова, О. "Тиждень креативної терапії - інноваційна форма роботи з користувачами, які мають інвалідність (з досвіду Херсонської ОУНБ ім. Олеся Гончара)". Бібліотечна планета, № 4 (90) (2020): 6–8.
Знайти повний текст джерела
8
Грабчак, С. О., та А. Д. Беденюк. "Особливості компенсаторних процесів дванадцятипалої кишки при обтураційному холестазі в поєднанні з декомпресією жовчних шляхів та ентеросорбцією". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 1 (30 квітня 2021): 38–43. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2021.1.12019.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи: оцінити ефективність використання ентеросорбента в поєднанні з холедоходуоденостомією та їхній вплив на функціональні зміни в дванадцятипалій кишці при обтураційному холестазі.
Матеріали і методи. Досліджено особливості компенсаторних процесів дванадцятипалої кишки при тривалому обтураційному холестазі, який моделювали перев’язкою загальної жовчної протоки. Аналізували зміни біохімічних показників у сироватці крові свиней на 3, 7, 14 та 28 доби змодельованого обтураційного холестазу.
Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що поєднання холедоходуоденостомії з ентеросорбцією вже через тиждень після корекції 28-денної механічної жовтяниці суттєво знижує ендогенну інтоксикацію, перекисне окиснення ліпідів, підвищує антиоксидантний захист органів та організму, покращує пігментний обмін і функцію печінки та біоциноз кишечника. В цих експериментальних умовах активність каталази нормалізується в строки від 14 до 28 діб початку експерименту.
9
Yezhova, Olga, Olexandr Stepanenko, Valentyna Buivalo, Dmytro Voropaiev, Olga Sytnyk та Svitlana Korol. "Адаптація шкали VISA-P для україномовних пацієнтів з пателлярною тендінопатією та її надійність". Physical education, sport and health culture in modern society, № 2(54) (1 липня 2021): 120–25. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2021-02-120-125.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Серед спортсменів значну поширеність має пателлярна тендінопатія, що вимагає складної та тривалої фізичної реабілітації. Аналіз наукової літератури засвідчує, що надійним інструментом для моніторингу процесу лікування й фізичної реабілітації осіб із пателлярною тендінопатією є шкала VISA-P, розроблена австралійським Вікторіанським інститутом спорту в 1998 р. Шкала VISA-P дає змогу оцінити рівень прояву симптомів, здатність виконати прості функціональні тести та можливість займатися спортом. Методологія дослідження. Шкала VISA-P складається з восьми запитань, що оцінюють прояви болю в колінних суглобах під час повсякденного життя або стосуються здатності брати участь у спортивних заходах. Під час процедури перекладу англійської версії шкали VISA-P дотримувалися загальновизнаних основних етапів. У всіх досліджуваних документували демографічні характеристики (стать, вік і кількість спортивних годин на тиждень). Для оцінки надійності тестування проводили двічі з інтервалом у один тиждень. Рівень відмінності між результатами двох тестувань проводили за критерієм Пірсона (χ2). Внутрішню узгодженість запитань шкали VISA-P визначали за значенням α-Кронбаха. Усі статистичні аналізи проводили з використанням STATISTICA версії 6.0. Застосовано рівень значущості 5 %. Результати роботи. Шкала VISA-P виявилася надійною та достовірною, що підтвер- джується коефіцієнтом середньої кореляції (0,47) та значеннями α-Кронбаха (0,72 та 0,75 для першого й другого тестувань). Середній бал VISA-P (±SD) становив 82,67 (±15,71) та 84,06 (± 19,04) бала відповідно для першого та другого тестувань. Розрахунок критерію Пірсона (χ2) для кожного запитання під час першого та другого тестувань перебував у межах від 0,7 до 3,32, що відповідало р>0,05. Про належну сенситивність україномовної версії шкали VISA-P свідчить відсутність «ефекту стелі» і «ефекту підлоги». Обмеження цього дослідження полягає в залученні до анкетування студентів, у яких не підтверджено інструментально пателлярну тендінопатію. Висновки. Україномовна версія шкали VISA-P еквівалентна оригіналу, має задовільну надійність тестування та може слугувати інструментом моніторингу за процесом фізичної реабілітації спортсменів з пателлярною тендінопатією.
10
Galandzovskii, Stanislav, Alla Sulyma та Anatolii Korolchuk. "Покращення показників фізичної підготовленості у студентів транспортного коледжу шляхом використання бігових навантажень". Physical education, sports and health culture in modern society, № 3 (43) (27 вересня 2018): 73–77. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-03-73-77.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – дослідження впливу бігових навантажень в аеробному режимі енергозабезпечення на показники фізичної підготовленості студентів транспортного коледжу. Мета роботи. У праці використовували теоретичний аналіз й узагальнення даних науково-методичної літератури, тестування фізичної підготовленості, методи математичної статистики. Дослідження проводили у вересні 2015 – квітні 2016 р. на базі Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. У дослідженні брали участь 44 студенти Вінницького транспортного коледжу чоловічої статі. Студентів розділили на дві групи – контрольну та основну. Досліджено вплив 24-тижневої програми з використанням бігових навантажень в аеробному режимі енергозабезпечення. Ефективність занять із використанням бігових навантажень в аеробному режимі енергозабезпечення вивчали за їх здатністю впливати на фізичну підготовленість студентів транспортного коледжу. Установлено, що «Навчальна програма з фізичного виховання для вищих навчальних закладів I–II рівня акредитації» не спричиняє вірогідних позитивних змін фізичної підготовленості студентів транспортного коледжу. Висновки. Застосування у фізичному вихованні студентів транспортного коледжу занять періодичністю три рази на тиждень, які включають бігові навантаження в аеробному режимі енергозабезпечення, покращують показники загальної, швидкісної й швидкісно-силової витривалості; силової динамічної витривалості м’язів ніг; силової статичної витривалості м’язів спини, сідничних м’язів і м’язів задньої поверхні стегна. Під впливом занять, у яких використовували бігові навантаження в аеробному режимі енергозабезпечення, через 24 тижні у студентів достовірно зросли загальна витривалість (на 4,35 %), швидкісна витривалість (на 3,73 %), силова динамічна витривалість м’язів ніг (на 8,27 %) і статична витривалість м’язів спини, сідничних м’язів та м’язів задньої поверхні стегна (на 5,39 %) (p<0,05).
Дисертації з теми "Робочий тиждень"
1
Гуцан, Олександр Миколайович. "Дослідження форм нестандартної зайнятості". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/27824.
Повний текст джерела
2
Богачова, Н. В. "Правове регулювання робочого часу у сучасній Україні". Thesis, НТУ "ХПІ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7935.
Повний текст джерела
3
Бондаренко, Олексій Миколайович, та А. В. Терлецька. "Особливості нарахування оплати праці при роботі на умовах неповного робочого часу". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/27402.
Повний текст джерела
4
Загребельна, Анна Олексіївна, та Anna Oleksiivna Zahrebelna. "Організація позакласної роботи з математики в основній школі". Master's thesis, 2021. http://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/11975.
Повний текст джерелаАнотація:
Магістерська робота присвячена дослідженню поняття «позакласна робота». У роботі розкрито роль, функції та види позакласної роботи. Висвітлено значення позакласної роботи з математики у розвитку пізнавального інтересу до предмету. Проаназілозвано особливості організації і проведення таких форм позакласної роботи як, гурткова робота, математичні олімпіади, тиждень математики в основній школі. Проаналізовано специфіку організації і проведення гурткової роботи в школі та досліджено історію шкільного олімпіадного руху. Наведено загальні методичні рекомендації щодо проведення гуртків і учнівських олімпіад в школі.
Об'єкт дослідження: процес навчання математики учнів основної школи.
Предмет дослідження: позакласна робота з математики в основній школі як одна з форм організації роботи з дітьми.
Мета дослідження: проаналізувати підходи до трактування поняття «позакласна робота», дослідити види і форми позакласної роботи з математики в основній школі, розробити матеріали для організації позакласної роботи з математики для учнів 5-9 класів.The master's thesis is devoted to the study of the concept of «extracurricular activities». The role, functions and types of extracurricular activities are revealed in the work. The importance of extracurricular work in mathematics in the development of cognitive interest in the subject is highlighted. The peculiarities of organizing and conducting such forms of extracurricular activities as group work, mathematical competitions, mathematics week in primary school are analyzed. The specifics of the organization and conduct of group work at school are analyzed and the history of the school Olympic movement is studied. The general methodical recommendations concerning carrying out of circles and student's Olympiads at school are resulted. Object of research: the process of teaching mathematics to primary school students. Subject of research: extracurricular work in mathematics in primary school as a form of organization of work with children. The purpose of the study: to analyze approaches to the interpretation of the concept of «extracurricular activities», to explore the types and forms of extracurricular activities in mathematics in primary school, to develop materials for extracurricular activities in mathematics for students 5-9 grades.