Зміст
Добірка наукової літератури з теми "РНК вірус"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "РНК вірус".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "РНК вірус"
1
Kosa, T. V. "ПРОФІЛАКТИКА ІНФІКУВАННЯ ВІРУСНИМ ГЕПАТИТОМ С НА РОБОЧОМУ МІСЦІ". Медсестринство, № 1 (22 квітня 2020): 28–31. http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2020.1.11035.
Повний текст джерелаАнотація:
Вірусний гепатит С – інфекційне захворювання з контактним механізмом передачі збудника, якому властивий тривалий прихований перебіг. Можливий подальший розвиток хронічного гепатиту, цирозу та/або первинного раку печінки. Збудник гепатиту С – однонитковий РНК-вмісний вірус роду Hepacivirus родини Flaviviridae.
2
Hrydina, T. L., V. O. Honcharov, L. S. Kotlik, O. V. Skopenko, O. A. Hruzevsky та K. V. Radkevich. "Результати виділення та генотипування вірусів кору, які циркулювали у 2012–2017 роках в Одеській області". ACTUAL INFECTOLOGY 9, № 5-6 (26 січня 2022): 27–32. http://dx.doi.org/10.22141/2312-413x.9.5-6.2021.246693.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Циркуляція різних штамів вірусу кору тісно пов’язана з регіоном та рівнем захворюваності, оскільки циркулюючі штами можуть змінюватись в період епідемічних спалахів та в міжепідемічні періоди. За даними ВООЗ, найбільш поширеним під час епідемічних спалахів у всьому світі є генотип B3. Тому типування циркулюючих штамів вірусу кору, особливо під час епідемічного спалаху, є важливим процесом, у тому числі й з метою прогнозування розвитку епідемії. Метою даного дослідження була ідентифікація та визначення генотипу циркулюючих в Україні штамів вірусу кору в період 2012–2019 років. Матеріали та методи. Була використана та проаналізована звітна документація ДУ «Одеський обласний лабораторний центр» МОЗУ в Одеській області за 2012–2019 роки щодо дослідження матеріалів від хворих з підозрою на кір з використанням молекулярно-біологічних, генетичних, аналітичних та статистичних підходів. Відповідно до стандартного протоколу ВООЗ для секвенування та проведення філогенетичного аналізу від пацієнтів виділяли циркулюючі штами вірусу кору з використанням спеціальної культури клітин Vero/SLAM, а після культивування з отриманого вірус-вміщуючого матеріалу виділяли РНК вірусу кору та проводили ЗТ-ПЛР. Отриману кДНК відправляли на генотипування, яке проводилось у референс-лабораторії ВООЗ з діагностики кору та краснухи в м. Люксембурзі. Результати. За період 2012–2014 років було виділено 20 штамів вірусу кору з 45 проб (сеча та носоглоткові змиви) від хворих з діагнозом «кір». У 2015–2016 роках виділення вірусу не проводилось через одиничні випадки захворювання. У 2017 році було виділено 24 штами вірусу зі 164 проб. Висновки. Отримані в ДУ «Одеський обласний лабораторний центр» результати свідчать, що у міжепідемічний період 2012–2014 років у регіоні циркулював переважно генотип D4, а починаючи з 2017 року, коли спостерігається підвищення кількості захворілих, пов’язане з новим епідемічним спалахом, на півдні України циркулює переважно генотип В3, генетичної лінії MVs/Kabul.AFG/20.2014/3 B3. Як бачимо, ці дані цілком збігаються з даними, наведеними у літературних джерелах, щодо циркуляції генотипів, які зустрічались у певний час в Європейському регіоні залежно від кількості захворілих.
3
Zadorozna, V. I. "МОЛЕКУЛЯРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ SARS-COV-2". Інфекційні хвороби, № 1 (13 квітня 2021): 32–44. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2021.1.11949.
Повний текст джерелаАнотація:
У світі вже другий рік продовжується безпрецедентна пандемія емерджентної інфекції COVID-19. Початкові дані щодо швидкості еволюції її збудника SARS-CoV-2 давали підстави вважати, що вірус має низькі показники мутації, але його геном схильний до рекомбінацій, інсерцій і делецій, як це характерно для інших коронавірусів.
Протягом останнього часу з’являється все більше повідомлень про утворення нових варіантів вірусу за рахунок адаптивних мутацій у регіоні протеїну S. Це підвищує ризики інтенсивності передачі збудника, впливу на клінічний перебіг хвороби та зниження ефективності сучасних інноваційних вакцин. З’явилися британський, бразильський, північно-африканський варіанти SARS-CoV-2 (відповідно VОС 202012/01, Р.1 та 501Y.V2) та інші, виявлені сприйнятливість до нового вірусу деяких видів тварин, інфікування норок від людини та наступне повернення вірусу в людську популяцію. Це свідчить про подальше укорінення вірусу в людській популяції, а також про несталість і продовження формування нової паразитарної системи на сучасному етапі.
Ураховуючи продовження COVID-19-пандемії у світі та складну епідемічну ситуацію з цією інфекцією в Україні, необхідним є постійний молекулярно-епідеміологічний моніторинг циркуляції нового вірусу SARS-CoV-2 як серед людей, так і тварин. Він повинен стати невід’ємною складовою в загальній інфраструктурі, яка спрямована на протидію цій інфекції.
Непередбачувані еволюційні зміни вірусу в процесі його адаптації до нових видових хазяїв при формуванні нової паразитарної системи не дозволяють зробити чіткі прогнози щодо вираженої сезонності цієї інфекції найближчим часом і здатності належним чином контролювати епідемічний процес засобами специфічної профілактики.
4
Potii, V. V., V. T. Kiriienko, O. I. Glukhova, S. Y. Gryshchenko та D. O. Potii. "ОКУЛЬТНА HCV-ІНФЕКЦІЯ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)". Вісник наукових досліджень, № 2 (29 червня 2019): 13–18. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2019.2.10140.
Повний текст джерелаАнотація:
Окультна HCV-інфекція, форма інфекції, яку визначають як наявність РНК HCV у гепатоцитах при відсутності РНК HCV в сироватці або плазмі крові за наявності або відсутності HCV-антитіл при використанні звичайних лабораторних тестів. Виявлення РНК у мононуклеарах периферійної крові й/або тканині печінки на сьогодні вважають золотим стандартом у діагностиці окультної HCV-інфекції. У статті представлено огляд наявних літературних даних, присвячених поширеності, клінічній характеристиці, вивченню факторів ризику розвитку окультної HCV-інфекції у пацієнтів із досвідом лікування, які досягли стійкої вірусологічної відповіді. Представлено дослідження, в яких вивчали зв’язок окультної форми HCV-інфекції із лімфопроліферативними захворюваннями й кріоглобулінемією. Визначено практичні рекомендації щодо виявлення окультної HCV-інфекції як можливої причини прогресування захворювання печінки у певних групах хворих.
Мета дослідження – покращити діагностику криптогенного гепатиту шляхом виключення окультної HCV-інфекції як можливої причини ураження печінки.
Результати численних літературних даних вказують на наявність окультної форми гепатиту С. Окультну форму гепатиту С необхідно виключити як можливу причину ураження печінки, особливо в осіб із прогресуванням захворювання: в осіб зі спонтанним кліренсом вірусу гепатиту С, у пацієнтів, які одержали противірусну терапію з приводу хронічного гепатиту С й досягли стійкої вірусологічної відповіді, однак мають клінічні й/або лабораторні ознаки прогресування захворювання печінки; у пацієнтів із криптогенним захворюванням печінки після виключення можливих причин як вірусної (HСV, HBV, EBV, CMV тощо), так і невірусної етіологій. Необхідні дослідження для подальшого довгострокового вивчення даної форми захворювання, оскільки ряд авторів заперечують існування окультної формі гепатиту С.
5
Boyko, A. L., S. S. Kyrjachenko, O. Yu Yudina, and Z. D. Savtsova. "Influence of TMV and RNA TMV on culture of cells different origin." Biopolymers and Cell 17, no. 4 (July 20, 2001): 314–18. http://dx.doi.org/10.7124/bc.0005be.
Повний текст джерела
6
Якимчук, Ю. Б. "КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНІ ОСОБЛИВОСТІ ХАРАКТЕРИСТИКИ РЕТРОСПЕКТИВНОГО АНАЛІЗУ ОБСТЕЖЕННЯ ЖІНОК ІЗ ВНУТРІШНЬОЕПІТЕЛІАЛЬНОЮ НЕОПЛАЗІЄЮ ШИЙКИ МАТКИ". Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, № 1 (8 жовтня 2021): 154–58. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2021.1.12421.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження – ретроспективна оцінка особливостей анамнезу внутрішньоепітеліальної неоплазії шийки матки.
Матеріали і методи. У дослідженні проведено ретроспективний аналіз історій хвороб 450 пацієнток із патологією шийки матки (ПШМ) у порівнянні з 30 гінекологічно здоровими пацієнтками. Для уточнення ролі деяких анамнестичних чинників у розвитку ПШМ в обстежених пацієнток ми проаналізували наявність спадкової схильності, характер та особливості менструальної і репродуктивної функцій.
Результати дослідження та їх обговорення. Серед обстежених жінок першої групи було виявлено уреаплазмоз у 83,33 % пацієнтів, мікоплазмоз – у 30,00 % випадків, хламідіоз – у 43,33 % жінок. Мікст інфікування було виявлено в 76,67 % пацієнтів. Поєднання даних інфекцій було виявлено в 83,33 % хворих. Серед обстежених пацієнтів вірус простого герпесу (ВПГ) 1-го і 2-го типів мав місце у 16 (53,33 %) пацієнтів, цитомегаловірус (ЦМВ) – у 12 (40,0 %), вірус Епштейна–Барр (ЕБВ) – у 3 (10,0 %) хворих. Поєднання кількох типів вірусів було відмічено у 36,67 % жінок. При цитологічному дослідженні за допомогою рідинної цитології обстежених пацієнтів було виявлено LSIL у 76,67 % пацієнтів, тоді як ASCUS – у 23,33 %, а при ко-тестінгу, або рефлекс тестуванні, у всіх пацієнтів виявлено HPV високоонкогенного типу. Аналітична оцінка вагомості факторів ризику виникнення ПШМ дозволила припустити, що раннє менархе мaйже втричі збільшує шaнcи розвитку ПШМ (OR=2,72; 95 % CІ: (1,02-5,11); р<0,002), порушення менcтруaльного циклу – вдвічі (OR=2,04; 95 % CІ: (1,09–3,14); р<0,05), хронічні запальні захворювання придатків (OR=3,14; 95 % CІ: (0,91–5,14); р<0,05).
Висновки. У пацієнток із патологією шийки матки доцільно проводити комплексну оцінку вагінальної мікст-інфекції та відповідну санацію і відновлення нормальної мікрофлори для профілактики розвитку патології шийки матки. Пацієнток із патологією шийки матки необхідно обстежувати на наявність вірусної інфекції і при тривалій персистенції ВПЛ та вірусів родини герпесу понад один рік необхідно застосовувати методику противірусної санації у широкій клінічній практиці.
7
Казакова, Єлизавета Сергіївна. "ОСОБЛИВОСТІ КОПІНГ-СТРАТЕГІЙ У ЛЮДЕЙ ІЗ РІЗНИМ СТАВЛЕННЯМ ДО ВІРУСУ COVID-19". Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, № 6 (28 лютого 2022): 82–89. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2021.6.13.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається актуальна проблема для всього всесвіту, а саме: зіткнення суспільства з умовами карантинних обмежень внаслідок пандемії COVID-19. Ситуація, яка торкнулась абсолютно кожної людини, зумовила необхідність вивчення психологічних особливостей способів подолання та вирішення особистістю проблемних питань, що виникли внаслідок пандемії COVID-19. У статті, метою якої є вивчення особливостей копінг-стратегій у населення щодо ситуації навколо захворюваності на COVID-19, надається характеристика основних копінг-механізмів та копінг-стратегій, завдяки яким чоловіки та жінки справляються зі стресом та стресовими ситуаціями; пропонується розгляд взаємозв’язку вибору чоловіками та жінками тих чи інших копінгів залежно від ставлення до ситуації навколо пандемії. Результати показали, що, незважаючи на те, що карантинні обмеження тривають вже другий рік, є люди, які вважають коронавірусну хворобу надуманою загрозою для життя та що її значення перебільшене; є люди, які вважають COVID-19 реальною загрозою для населення, але лише для тих, у кого слабкий імунітет; ті, хто вважає загрозу COVID-19 дуже небезпечною, і лише деякі особистості з опитуваних сприймають COVID-19 як реальну загрозу для всього населення та вважають, що слід дотримуватися карантинних обмежень. У дослідженні показано, що чоловіки більш емоційно дестабілізовані у вирішенні складних питань, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19, аніж жінки. Результати респондентів щодо копінг-механізмів та способів подолання труднощів показали, що в межах актуальної ситуації навколо пандемії COVID-19 частіше використовуються такі копінг-механізми: «конфронтаційний», «втеча-уникнення», «планування вирішення проблеми», «позитивна переоцінка». При цьому найменш виразними в цих умовах є такі, як «самоконтроль», «дистанціювання» та «пошук соціальної підтримки». Показано, що чоловіки та жінки здебільшого вибирають різні копінг-механізми для подолання стресових ситуацій у межах карантинних обмежень, але і є ті копінг-механізми, які обидві групи досліджених використовують однаково.
8
Чоп’як, Валентина, Христина Ліщук-Якимович та Роман Пукаляк. "ІМУНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ COVID-2019: РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ". Immunology and Allergy: Science and Practice, № 3-4 (24 грудня 2020): 34–41. http://dx.doi.org/10.37321/immunology.2020.3-4-04.
Повний текст джерелаАнотація:
Коронавірусна інфекція 2019 (COVID-19) – це тяжка гостра респіраторна інфекція, яка викликається РНК-вмісним коронавірусом-2 (SARS CoV-2),зумовлюючи розвиток тяжкого гострого респіраторного синдрому (SARS). Клінічна картина цього захворювання варіює від легкого грипоподібного стану, до тяжкої вірусної пневмонії з ризиком розвитку дистрес-синдрому, міокардиту, ушкодженням травної, нервової, видільної систем. Згідно з даними ВООЗ тривалість інкубаційного періоду коливається від 1 до 14 днів. Дослідники виділяють чотири варіанти імунної відповіді при коронавірусній інфекції. Перший варіант – носії вірусу, а це 30% осіб з активною імунною системою, в яких клінічні прояви відсутні, збільшуютькількість інфікованих осіб у загальній популяції.Другий варіант – це 55% популяції з легким перебігом COVІD-19. Отже, загалом, 85% населення дають адекватну імунну відповідь. Третій варіант – 10% хворих з середньо-тяжким перебігом COVІD-19 з можливими проявами пневмонії, міокардиту, ушкодженням нервової, травної та видільної систем. Четвертий варіант – здебільшого при тяжкому перебігу COVІD-19, спостерігаються виражені порушення імунної системи з гіперімунною відповіддю із залученими потужними запальними процесами та розвитком дистрес-синдрому. Швидке поширення COVID-19 вказує на необхідність ретельної диференційної діагностики з ГРВІ та грипом та термінового пошуку ефективних методів лікування, в першу чергу тяжких форм. Запитань багато, а роботи ще більше, особливо у науковців і лікарів, задля збереження життя людей. Необхідно запровадити мультидисциплінарний підхід з моніторингом імунної відповіді пацієнтів.
9
Мартинова, О. Л. "ІМУНОПРОФІЛАКТИКА ГРИПУ КОНЕЙ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (27 грудня 2012): 177–79. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.04.41.
Повний текст джерелаАнотація:
Детально розглянуто зареєстровані в Україні вак-цини, що використовуються для імунопрофілакти-ки грипу коней. Було проведено порівняння їх анти-генної структури та складу. Досліджено схемивакцинацій, запропоновані виробниками даних іму-нобіологічних препаратів (Форт додж ЕнімалХелз, США; АТ «Біовета», Чехія). Розглянуто мо-жливі причини прориву імунітету за вакцинацій.Згідно з цим даються рекомендації щодо застосу-вання окремих вакцин проти грипу коней у конего-сподарствах України. Виявлено, що для активноїімунізації коней доцільно використовувати вакци-ни з тим набором антигенів, що відповідає вірус-ному пейзажу конкретного господарства, а та-кож залежить від того, чи є необхідність вакци-нувати коней проти правця кожен рік.
The vaccines registered in Ukraine and used for immunoprophylaxis of equine influenza are examined in details. Comparison of their anti-gene structure and composition was carried out.The schemes of vaccination offered by producers of thesepreparations are considered. The possible reasons of break ofimmunity at vaccination are assumed. According to these recommendations concerning using of vaccines against equineinfluenza in farms are made. It is defined that for active immunization of horses it is necessary to use vaccines from subjects of anti-genes sets which correspond to a virus landscape of aconcrete farm, and also depends on, whether there is a need tovaccinate horses from tetanus every year.
10
Федонюк, Л. Я., С. С. Подобівський, С. В. Чорній та Н. Б. Гливка. "РЕЗУЛЬТАТИ ЗБОРІВ ТА ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ ІКСОДОВИХ КЛІЩІВ, ЗІБРАНИХ ІЗ ДОВКІЛЛЯ ТА ДОМАШНІХ ТВАРИН У 2021 РОЦІ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 4 (15 квітня 2022): 38–42. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2021.4.12854.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: дослідити та вивчити поширення живителів та частоту виявлення ДНК/РНК збудників кліщових інфекцій у кліщах, відібраних від тварин і з довкілля ряду областей України.
Матеріали і методи. Для добування кліщів з довкілля використовувався «прапор», а для їх зняття з тіла тварин – пінцети. Для проведення ПЛР-досліджень застосовано ампліфікатор “ROTOR Gene-6000”, 5-канальний (“Corbett Research”, Aвстралія).
Результати. За результатами зборів з травня по листопад 2021 р., в довкіллі було добуто 128 кліщів, серед яких 26 кліщів Ixodes ricinus, що становить 20,3 % від загальної кількості добутих кліщів, і 102 кліщі Dermacentor reticulatus, що становить 79,7 %.
Географія відловів кліщів охоплювала 7 областей, таких, як: Тернопільська, Львівська, Волинська, Рівненська, Хмельницька, Вінницька, Житомирська.
Серед кліщів виду I. ricinus, які були зняті з тварин, 69,2 % становлять кліщі, виявлені на котах, 30,8 % кліщів були зібрані на «прапор» із довкілля. На собаках і коровах кліщі виду I. ricinus не були ідентифіковані. Кліщі виду D. reticulatus були добуті з наступних тварин: з корови – у 62,8 % випадках, з собаки – у 27,2 % спостережень.
Носійство збудників інфекційних хвороб було виявлено у 34 випадках, що складає 91,2 % від загальної кількості кліщів, досліджених за допомогою ПЛР.
Висновки. Кліщі виду I. ricinus найчастіше добували з довкілля на «прапор» та виявляли на котах і вони були носіями A. phagocytophilum і, значно рідше, – Babesia sр. та вірусу кліщового енцефаліту, тоді як кліщі D. reticulatus переважно зустрічали на більших тваринах: коровах, собаках і були заражені вірусом кліщового енцефаліту та Babesia sр.
Дисертації з теми "РНК вірус"
1
Даниленко, М. Є., В. В. Россіхін та Олександр Миколайович Огурцов. "Удосконалення біотехнології виробництва вакцин проти вірусів грипозної групи". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/44287.
Повний текст джерела
2
Півень, Л. О., та Олександр Миколайович Огурцов. "Удосконалення технології виробництва рекомбінантної вакцини поти вірусу папіломи людини". Thesis, НТУ "ХПІ", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/39092.
Повний текст джерела
3
Півень, Л. О., та Олександр Миколайович Огурцов. "Дослідження технології виробництва рекомбінантної вакцини проти вірусу папіломи людини". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/44302.
Повний текст джерела
4
Danileyko, S., Нiна Володимирiвна Мальована, Нина Владимировна Малеванная, and Nina Volodymyrivna Malovana. "A new class of cancer-killing viruses." Thesis, Sumy State University, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/77974.
Повний текст джерелаАнотація:
T-VEC (Talimogene laherparepvec) is a local immunotherapy that contains a modified herpes virus with which a skin cancer can be cured. The invention of T-VEC can be called a breakthrough in medicine because it saves the lives of people who have inoperable stages III and IV of melanoma.
5
Бобошко, Г. В., Валентина Володимирівна Маркевич, Валентина Владимировна Маркевич та Valentyna Volodymyrivna Markevych. "Роль папіломовірусної інфекції в утворенні раку шийки матки". Thesis, Видавництво СумДУ, 2009. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/4694.
Повний текст джерела
6
Федченко, О. Л. "Удосконалення політики протидії онкологічних захворювань жінок на прикладі КНП "Шосткинська ЦРЛ"". Master's thesis, Сумський державний університет, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/82063.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі здійснено понятійно-структурний аналіз проведення механізмів формування та реалізації державної політики у сфері онкологічних захворювань жіночих статевих органів. Більш досконало розібраний випадок раку шийки матки. Узагальнено сучасні моделі профілактики та попередження даної патології у зарубіжних країнах (Польща, Німеччина, Франція) та запропоновано використання їх досвіду в Україні. Проведено комплексний аналіз сучасної державної політики у сфері підготовки програми протидії онкологічним захворюванням в Україні. Виявлено зв’язок між якісною профілактикою даної патології та рівнем смертності жіночого населення. Метою роботи є визначення основних напрямків державної політики щодо організації профілактики захворювань на рак шийки матки. Предметом дослідження є відносини, що виникають у процесі планування та реалізації політики попередження раку шійки матки у жінок. Об’єктом дослідження є діяльність політики попередження раку шійки матки у жінок. Визначено напрями політики вдосконалення профілактики раку шийки матки.В работе осуществлен понятийно-структурный анализ механизмов формирования и реализации государственной политики в сфере онкологических заболеваний женских половых органов. В частности, разобрано злокачественное заболевание шейки матки. Обобщены современные модели профилактики и предупреждения данной патологии в европейских странах (Польша, Германия, Франция) и предложено использования их опыта в Украине. Проведен комплексный анализ современной государственной политики в сфере подготовки программ противодействия онкологическим заболеваниям в Украине. Выявлена связь между качеством профилактики данной патологии и уровнем смертности женского населения. Целью работы является определение основных направлений государственной политики для качественной организации профилактических мероприятий при заболеваемости раком шейки матки. Предметом исследования является изучение взаимоотношений, которые возникают в процессе планирования и реализации политики предупреждения рака шейки матки у женщин. Объектом исследования является продуктивность политики предупреждения рака шейки матки у женщин. Определены основные направления политики усовершенствования профилактики рака шейки матки.
The conceptual and structural analysis of the mechanisms of formation and implementation of state policy in the field of cancer of the female genital organs is carried out in the work. The case of cervical cancer is better understood. Modern models of prevention and prevention of this pathology in foreign countries (Poland, Germany, France) are generalized and the use of their experience in Ukraine is offered. A comprehensive analysis of modern state policy in the field of preparation of a program to combat cancer in Ukraine. The connection between the qualitative prevention of this pathology and the mortality rate of the female population has been revealed. The aim of the work is to determine the main directions of state policy on the organization of prevention of cervical cancer. The subject of the study is the relationships that arise in the process of planning and implementing a policy to prevent cervical cancer in women. The subject of the study is the policy of prevention of cervical cancer in women. The directions of the policy of improvement of cervical cancer prevention are determined.
7
Молокус, І. В., та О. І. Голяр. "Вакцинація як основний метод профілактики раку шийки матки, викликаного папілома-вірусом". Thesis, Cумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/47946.
Повний текст джерелаАнотація:
Рак шийки матки займає одне з перших місць серед інших ракових захворювань, а
папілома-вірусом інфіковані близько 50 % чоловіків та жінок. За даними ВООЗ, кожна п’ята жінка, досягнувши 75-річного віку, хворіє на дану патологію. В Україні від даної патології щорічно помирає шість жінок. Вірус папіломи людини (ВПЛ) викликає не лише рак шийки матки, а й велику кількість інших захворювань, таких як бородавки, папіломи, кондиломи. Майже у 100 % людей можна виявити вірус протягом життя, але у 80 % він пригнічується імунітетом і лише у 20 % може викликати захворювання (О. Літус, 2013).
8
Лазаренко, Л. М., О. Є. Нікітіна, Г. В. Ковтонюк, Є. В. Нікітін, Л. О. Ганова, В. О. Шевчук та М. Я. Співак. "Визначення вірусів простого герпесу при дисплазії шийки матки". Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32264.
Повний текст джерелаАнотація:
Результати експериментальних досліджень та епідеміологічні спостереження свідчать, що віруси простого герпесу (ВПГ), зокрема ВПГ-1 та ВПГ-2 є кофакторами раку шийки матки (ШМ), індукованого папіломавірусами людини (ВПЛ), другої за частотою виникнення пухлинної патології у жінок. Метою дослідження було визначення частоти інфікування ВПГ-1 та ВПГ-2 хворих на дисплазію ШМ шляхом дослідження IgM та IgG антитіл до цих вірусів у сироватці крові методом імуноферментного аналізу. Використовували імуноферментні тест-системи для визначення IgM та IgG антитіл до ВПГ-1- та ВПГ-2, а також тест-системи для визначення авідності IgG антитіл до цих вірусів виробництва ПрАТ НВК«ДІАПРОФМЕД» (м. Київ, Україна).
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32264