Добірка наукової літератури з теми "Риноманометр"

Найперспективнішим у лікуванні та профілактиці гострого риносинуситу (ГРС) є застосування комплексних медикаментозних засобів, що забезпечуватиме зменшення економічних затрат і підвищення комплаєнтності терапії, ослаблення тяжкості перебігу захворювання, мінімізацію його тривалості, попередження ускладнень і хронізації патології. Мета дослідження – оцінка ефективності комплексної терапії ГРС з використанням 3 % розчину гліцерину, збагаченого специфічними проантоціанідинами (препарат Хьюмер Синусит). До чинного етапу дослідження було залучено 64 пацієнти (чоловіки та жінки) віком 18–60 років зі встановленим діагнозом з шифром МКБ-10 J01 – гострий синусит. Усі пацієнти проходили обстеження та стаціонарне лікування в закладах охорони здоров’я міста Дніпра протягом 2020–2021 років і надали інформовану письмову згоду на участь у дослідженні. Основна група спостереження (32 пацієнти) отримувала стандартну медикаментозну терапію зі застосуванням препарату Хьюмер Синусит як елімінаційно-іригаційного засобу, група порівняння І (13 пацієнтів) – спрей назальний ізотонічний, група порівняння ІІ (19 пацієнтів) – спрей назальний гіпертонічний. Результатами риноскопічного обстеження встановлено, що після закінчення курсу терапії в 25 % (8 з 32) пацієнтів групи з використанням комбінованого препарату Хьюмер Синусит як елімінаційно-іригаційного засобу спостерігався набряк та гіперемія слизової, тоді як у референтних групах І і ІІ у 53,8 % (7 з 13) і 47,4 % (9 з 19) хворих відповідно. Порівняльний аналіз показників риноманометрії у хворих з ГРС, які отримували лікування за різними схемами, показав більш виразну динаміку змін сумарного об’ємного потоку (СОП) і сумарного аеродинамічного опору (САО) у пацієнтів групи Хьюмер Синуситу. У пацієнтів зазначеної групи значення СОП, збільшившись до кінця курсу лікування на 46,3 % (р < 0,01), відновлювалося практично до відповідних параметрів фізіологічної норми, тоді як у референтних групах І і ІІ аналогічний показник збільшився лише на 30,2 % (р > 0,05) і 36,5 % (р < 0,05) відповідно порівняно з такими до лікування. Зокрема, у пацієнтів групи з іригаційною терапією 3 % розчином гліцерину, збагаченим специфічними проантоціанідинами, реєструвалася статистично значима відмінність показників цитозу, абсолютного вмісту нейтрофілів, частки деструктивних фагоцитів і фагоцитозу автофлори порівняно з референтною групою І (ізотонічний сольовий розчин) та відсотку фагоцитозу автофлори – з референтною групою ІІ (гіпертонічний сольовий розчин).Зазначені зміни параметрів цитограми назального секрету свідчать про суттєве ослаблення активності запального процесу та позитивний вплив на показники адаптивного імунітету у разі використання комбінованого препарату Хьюмер Синуситу як елімінаційно-іригаційного засобу.Таким чином, клінічна ефективність елімінаційно-іригаційної терапії з використанням Хьюмер Синуситу за умов ГРС обумовлена покращанням мукоциліарного кліренсу слизової верхніх дихальних шляхів, зменшенням проявів запалення та корекцією показників місцевого імунного статусу.

There are the main information about the olfactory disorders, methods of their diagnosis, in particular – olfactometry. A brief analysis of the advantages and disadvantages of existing methods is given. The possibility of applying electroencephalography for the modernization of the existing method.Characteristics of the main changes in the electroencephalogram when a person inhales odors.

В роботі виконано теоретичні та експериментальні дослідження щодо функціональної діагностики верхніх дихальних шляхів та комп’ютерного планування ринохірургічних втручань. Розроблено основи теорії побудови та організації систем комп'ютерного планування ринохірургічних втручань, які полягають у формуванні основних модельних уявлень, створенні методів, інформаційно-логічної структури та алгоритмічної моделі роботи даних систем, що дозволяє підвищити ефективність проведення хірургічних втручань в ринології. Розроблено моделі та виконано чисельні оцінки функціонування носового клапану, ступеня рухливості м'якого піднебіння, визначено та обґрунтовано виникнення різниці фаз між сигналами перепаду тиску і витрати повітря у носовій порожнині, розглянуто механізми аерації придаткових пазух. Отримані результати є теоретичною базою для розробки діагностичних засобів та додаткових критеріїв функціональної діагностики верхніх дихальних шляхів. Створено концепцію побудови діагностичних засобів для тестування носового дихання, яка за рахунок застосування методу динамічної задньої активної риноманометріі і динамічної моделі обробки даних дозволяє забезпечити об'єктивну оцінку аеродинамічного опору верхніх дихальних шляхів при максимальній фізіологічності вимірювальних процедур з урахуванням індивідуальної варіабельності. The dissertation contains theoretical and experimental research for functional diagnosis and computer surgical planning in rhinology. A basic theory of aerodynamic processes in human upper respiratory tract is developed. Principles of construction, information and logical structure, algorithmic models and organization of computer image-guided systems for functional surgical planning in rhinology are proposed. Analytical and numerical methods for evaluation of nasal air flow speed and differential pressure in nasal cavity are proposed. The method of evaluation a hydraulic diameter and a Reynolds number of nasal airflow is proposed. During the quiet breathing (low, then 0,3 l/s) the mode of the air flow in the upper airways can be considered as laminar, when forced (up to 4 l/s) – a turbulent one. Paranasal sinuses are zones of stagnant air that are ventilated at about 10% of their volume. Computer rhinomanometer KRM for testing of nasal breathing TNBA with differential pressure/flow measuring module is designed, tested and metrological certified. The method of posterior active rhinomanometry with force breathing and dynamical data processing model allow increase accuracy of functional diagnostic of nasal breathing by the individual physiological variability estimation. The computer surgical planning method allows predict nasal airway resistance by the virtual model for determine optimal parameters of endonasal anatomical structures correction. Methods of CT imaging processing and functional diagnostic of nasal airways allow get actual parameters for evidence based rhinology.

Встановлено, що для визначення порога нюхової чутливості доцільно використовувати розроблений метод автоматизованого визначення порогу відчуття одорівектора. Метод заснований на аналізі циклограми дихання, а саме, пошуку моменту часу при якому у випробуваного довільно короткочасно частішає дихання.

Робота присвячена розробці модуля оцінки порушення нюху людини, що в свою чергу дозволить підвищити якість та швидкість діагностики в кабінетах оториноларингології. Пропонується структурна схема модуля оцінки порушення нюху, яка базується на проведенні задньої риноманометрії (методі функціональної діагностики зовнішнього дихання).

Затруднение носового дыхания при большинстве патологий происходит при повышении интенсивности дыхания, поэтому необходимо применять для функциональной диагностики дыхательных путей метод задней активной риноманометрии в форсированном режиме.

Виконання функціональних досліджень носового дихання під навантаженням у форсованому режимі пов'язане з методологічними труднощами забезпечення риноманометричних вимірювань. Тому, для застосування у спортивній медицині доцільно розробляти удосконалені конструкції стандартних риноманометричних засобів

There are the main information about the olfactory disorders, methods of their diagnosis, in particular – olfactometry. A brief analysis of the advantages and disadvantages of existing methods is given. The possibility of applying electroencephalography for the modernization of the existing method. Characteristics of the main changes in the electroencephalogram when a person inhales odors.