Добірка наукової літератури з теми "Ризики природні"

У статті розглянуто загальні проблеми теорії ризиків в різних сферах діяльності (від правової до інформаційної). Дається порівняльний аналіз визначень ризику в нормах права різних галузей права (міжнародного, господарського, фінансового тощо). Встановлено відповідність стандарту ISO 31000, який встановлює можливі ризики і різних галузях діяльності людини та виявляє їх основні властивості, в тому числі й в галузі суспільних ризиків. Обговорено питання виникнення та розвинення ризикових ситуацій та механізмів формування ризику. Виявлено різницю між оцінкою та аналізом ризиків. Приділено увагу питанням оцінювання інформаційних ризиків. Аналіз ризику розкривається як процес ідентифікації ризиків, визначення їх величини і виділення областей, що вимагають захисту. Показано джерела походження ризиків. Невизначеності інформації поділяють на «природні», які обумовлені неповнотою інформації, пов’язану з тим, що в силу об’єктивних причин не всі фактори, що впливають на очікуваний результат, контролюються і прогнозуються. Отже, вони повинні розглядатися як випадкові. Також невизначеності інформації поділяють на «метрологічні», які обумовлені похибками визначення (вимірювання) рівнів змінних факторів; а також поділяють на поведінкові і на цільові. Оцінка ризику, що використовують в технічних системах, розглядається як процес ідентифікації інформаційних ресурсів системи, загроз для цих ресурсів, а також можливих втрат, заснованих на оцінці частоти виникнення подій і розміру збитку.

Проблема дослідження феномена ризику гостро постала у минулому столітті, що було пов’язано з бурхливим розвитком ринкової економіки. Ризик притаманний усім ринковим процесам, тому управління ризиками є невід’ємною части ною ефективного управління будь-якою організацією. У зв’язку з цим істотного значення набуває питання оцінки ризиків із правової точки зору та удосконалення механізму управління ними, зокрема й за допомогою правових засобів. Мета статті полягає у розкритті правової та економічної сторін оцінки ризику та з’ясуванні особливостей правового управління ними. Розкрито природу феномена ризику, досліджено правову та економічну сторони оцінки ризиків, проаналізовано особливості управління ризиками за допомогою правових засобів, а також надано характеристику основним нормативним актам і міжнародним стандартам у сфері оцінки та управління ризиками. Доведено, що право є універсальним засобом правового управління ризиками, оскільки стабілізує ситуацію вибору (наприклад, між правомірним і неправомірним ризиком), або ж, навпаки, збагачує, розширює вибір ризикуючого суб’єкта різноманітними варіантами, диверсифікує ризики, надає свободу в прийнятті ризику (право на ризик). Визначено управління ризиками в господарському праві як діяльність суб’єктів господарювання, спрямована на аналіз, прогнозування та оцінку ймовірності настання ризику в умовах невизначеності з вибором превентивних заходів з метою мінімізації можливих майнових втрат, а у разі їх виникнення – розподілу тягаря несення таких втрат між учасниками господарських правовідносин належної законодавчої бази для ефективного управління ризиками, оскільки національні стандарти не враховують положення нормативно-правових актів України, що регулюють окремі сторони діяльності організацій при здійсненні процесів ризик-менеджменту, а також культуру менеджменту, яка сформувалася у нашій країні. Тому на часі розробка вітчизняних стандартів управління ризиками, які ґрунтувалися б на міжнародному досвіді, використовували адаптовану термінологію, а також враховували особливості економічної ситуації в Україні.

Екосистеми міст складаються з дивовижних взаємодій живих організмів і абіотичного середовища, створюючи динамічні цикли поживних речовин і енергії. Здатність людини витісняти і формувати природні процеси покращилася, але громада продовжує залежати від товарів і послуг, що надаються екосистемами. Структура екосистемних послуг уточнює зв'язок між добробутом людини та функцією екосистеми. Екосистемні послуги надаються екосистемі для підтримки добробуту громади. Технологія екосистемної послуги створює зворотний зв'язок, який сприяє як екосистемі, так і благополуччю громади. У цьому контексті очевидно, що ризики для природних ресурсів подібні ґрунтам і водним ресурсам мають прямі наслідки для громади.

У статті розглянуто поняття невизначеності середовища функціонування підприємства, досліджено сутність і природу загроз та ризиків, встановлено відмінність між ризиком та невизначеністю. Досліджено систему ризик-менеджменту на підприємстві. Встановлено, що система ризик-менеджменту є невід’ємною складовою частиною підсистеми менеджменту організації та являє собою систему управління ризиками на основі процесу їх ідентифікації, оцінки та аналізу, а також вибору і використання методів нейтралізації їх наслідків, що спрямована на досягнення необхідного балансу між стратегічними можливостями підприємства та рівнем ризику.Здійснено аналіз міжнародних стандартів ризик-менеджменту та розглянуті особливості національних стандартів. Визначено, що в Україні діє Державний стандарт ДСТУ ISO 31000:2018, який надає можливість суб’єкту господарювання порівняти свою практику управління ризиками з міжнародним досвідом. Узагальнено основні фактори впливу ризиків на систему управління. Доведено, що сьогодення вимагає постійного моніторингу ризикоутворюючих факторів для створення ефективної та гнучкої системи господарювання підприємства в умовах ринкової кон’юнктури. Представлено та деталізовано етапи ризик-менеджменту: аналіз оточення, ідентифікація ризику, аналіз ризику, оптимізація ризиків. Розглянуто особливості управління ризиками та основні методи їх оптимізації на підприємстві для мінімізації їх впливу на результати діяльності підприємства. Встановлено, що ризик для кожного підприємства є індивідуальним, тому і використання того чи іншого методу оптимізації є також індивідуальним і визначається умовами зовнішнього та внутрішнього середовища.Світовий досвід найбільш часто використовує зовнішні методи (страхування, хеджування, диверсифікація, розподіл ризику) та внутрішні методи (самострахування, лімітування, забезпечення якості виготовленої продукції, бізнес-планування) зниження ризиків підприємства. Узагальнено, що від прийнятої концепції управління ризиками значною мірою залежить ефективність всього ризик-менеджменту та результативність діяльності економічних суб’єктів.

Розглянуто особливості керування ризиками інноваційних та стартап проектів для підвищення енергетичної ефективності технічних пристроїв перетворення енергії відновлюваних джерел, які можуть виникнути при створенні новітніх енергетичних систем. Інноваційна діяльність супроводжується природно притаманними їй ризиками та загрозами, реалізація яких має стохастичну природу. При цьому результативність інноваційної діяльності залежить від того, наскільки точно проведена оцінка та експертиза ризику, та наскільки адекватно визначені методи управління ризиками. Майже вся діяльність організації пов’язана з ризиками, якими треба постійно керувати. Процес управління ризиками допомагає приймати рішення з урахуванням невизначеності та вірогідності реалізації загроз та їхнього впливу на досягнення узгоджених цілей. Під час аналізування, використовуються методи, які можуть бути якісними, напівкількісними чи кількісними. Аналізування наслідків дає змогу визначати характер і тип впливу, який може виникати, за припущення, що відбуваються конкретні події чи обставини. Подія може чинити низку впливів різної величини та позначатися на низці різних цілей і різних зацікавлених сторін. Для підвищення якості управління ризиком інноваційних проектів слід застосовувати комплексну систему управління ризиком (КСУР). Ця система орієнтована на відхід від очікування негативного явища, з подальшою реакцією на нього, особливість КСУР – виявлення ризиків та загроз в будь-якій сфері, які досі не проявились, але можуть бути причиною негативних наслідків в майбутньому. Використання КСУР на кожному етапі розвитку дає можливість підвищити вірогідність вдалої реалізації проектів, знизити ризик провалу, підвищити захищеність інвестицій. А також дає можливість досягати стратегічних цілей компаній в умовах невизначеності. Бібл. 10, рис. 7.

У статті розглядаються питання виникнення ризиків логістичної діяльності, природа їх виникнення та особливості саме логістичних ризиків. Наведено класифікацію ризиків за певними ознаками та причини їх виникнення. Стаття містить сучасні визначення логістичного ризику, наведено види логістичних ризиків залежно від етапів логістичної діяльності та джерела їх виникнення, зазначено заходи щодо їх уникнення або зменшення. Увагу приділено ризикам митного оформлення, транспортування та страхування вантажів. Особливого значення набувають ці ризики в умовах міжнародних перевезень, які конкретизують правила ІНКОТЕРМС.

Статтю присвячено дослідженню сучасного стану системи оподаткування в період її реформування та подальшим розробкам в галузі фундаментальних основ оподаткування.Метою написання статті є поглиблене вивчення природи, сутності ризиків у сфері оподаткування, розгляд змісту системи керування ризиками та обґрунтування концептуальних основ ефективності керування податковими ризиками шляхом запровадження системного підходу в умовах великої частки тіньової економіки. Дослідження проведено із застосуванням методів дедукції та індукції, системного підходу, аналізу й синтезу на основі законодавчої бази України, даних Держаної фіскальної служби України, даних Державної служби статистики України, праць вітчизняних і закордонних економістів, матеріалів авторських досліджень.Досліджено сутність і місце податкових ризиків у системі керування ними. Доведено, що податковий, а також економічний ризики зазвичай занадто переоцінюють, оскільки щодо витрат заходи з підвищення результатів діяльності людського капіталу дуже розпливчаті та сформовані у недосконалих інформаційних умовах.З’ясовано необхідність системного підходу до керування податковими ризиками. Розглянуто основні елементи системи керування податковими ризиками. Доведено вплив людського капіталу та інформації на ефективність керування податковими ризиками.Акцентовано увагу на доцільності вивчення податкових ризиків у системі керування і мінімізації протидії. Доведено, що така система може бути описана як сукупність деяких методів, процедур і заходів і надає можливість прогнозувати дефіцит податкових платежів та вживати заходи стосовно мінімізації порушень у податковій сфері.Розглянуто основні елементи системи керування податковими ризиками. Дана система являє собою сукупність взаємопов’язаних і взаємозалежних елементів, таких як: 1) суть та оригінальні джерела ризику; 2) аналіз, оцінка й опис ризику; 3) методи мінімізації ризиків; 4) моніторинг заходів щодо запобігання і протидії ризику.Доведено, що метод систематизації платників застосовують відповідно до стандартів для визначення податкових ризиків у системі їх керування. Такий підхід дозволить упровадити на практиці нову стратегію організації контрольно-ревізійної роботи та істотно скоротити витрати на здійснення планових перевірок.Наголошено, що податкові ризики слід розглядати як наукову основу для розробки критерію ефективності побудови систем забезпечення національної податкової безпеки. Як і будь-які ризики, податкові ризики повинні бути не тільки визначені , але й зведені до мінімуму. Для цього доцільно застосувати систему керування податковими ризиками як сукупність деяких методів, процедур і заходів. Використання людського капіталу та інформаційного забезпечення дозволить досягти необхідного рівня ефективності.Застосування системного підходу в теорії і практиці оподаткування допоможе передбачати негативні наслідки впливу зовнішнього середовища, сприятиме ефективності моніторингу ризиків і їх практичному керуванню. Податкова служба може підвищити обсяг податкових надходжень до бюджету за рахунок зменшення податкових злочинів (ухилення від сплати податків). Це, в свою чергу, призведе виходу економіки з тіні.Науковою новизною дослідження є поглиблення та визначення природи, сутності податкових ризиків, а також обґрунтування концептуальних основ ефективності їх керування через запровадження системного підходу.Урахування системного підходу дозволить фіскальним службам ефективно керувати податковими ризиками.Перспективним напрямком досліджень є перегляд нормативної документації Державної фіскальної служби на основі системного підходу та врахування податкового ризику як виміру результатів діяльності людського капіталу й недосконалого інформаційного забезпечення.

В статті здійснюється спроба, спираючись на прогностично-аналітичні проекти провідних експертів сучасної гуманітаристики (З. Бауман, А. Безгодов, Л. Браун, О. Дженсен, С. Постел, Е. Уілсон, К. Кванг Фун та ін.), визначити локальні та глобальні ризики від наслідків зміни клімату та незворотності екологічних трансформацій ХХІ століття. Акцентовано увагу на тому, що в умовах «надзвичайної кліматично-екологічної ситуації» (масштабні природні катаклізми, стихійні лиха, голод, криза прісної води, масова міграція, епідемії тощо) – основним джерелом соціально-політичної напруги та міжнародної дестабілізації стане боротьба за «базові ресурси» (продовольство, вода, медичне забезпечення, території придатні для життя та ін.). Вочевидь, «Війни за Воду», «Голодні Війни» та «Війни за Життєвий Простір» – стануть потужними генераторами глибокої дестабілізації в окремих регіонах світу, провокуючи суспільно-політичні кризи, військові конфлікти, гуманітарні катастрофи та крупно масштабні міграційні процеси і визначатимуть формат внутрішньої та зовнішньої політики держав в найближчому майбутньому.

У статті розглянуто безпеку бункерування суден як один із факторів впливу на надійність процесу бункерування на водному транспорті. Розглянуто комплексний підхід та рівні заходів для забезпечення безпеки бункерування. Для оцінки та аналізу ризиків застосовано рекомендації ІМО по відношенню до методів формалізованої оцінки безпеки (FSA) на основі принципу «прийнятного ризику» відомого як принцип ALARP (As Low As Reasonably Practicable)). На основі рекомендацій ІМО, які використовуються в даний час з метою управління безпекою мореплавства, розроблена послідовність дослідження безпеки бункерування. Методологія оцінки ризиків включає п´ять основних етапів [8]: збір даних і оцінка всієї системи; ідентифікація небезпек; аналіз ризиків; оцінка ефективності діючої системи превентивних та змінюваних мір, напрацювання нових рішень; впровадження та вдосконалення системи безпеки. Визначені основні причини інцидентів при проведенні бункерування: несправність обладнання, людський фактор, неякісне паливо, аварії суміжних об’єктів, дії природних сил. Аналітичним способом обчислено відносну частоту появи небезпеки - чинника ризику, що надає негативну дію на процес бункерування. Оцінку наслідків аварій було проведено за чотирибальною шкалою. Проведено ймовірнісну оцінку впливу небезпек і визначено рівні формалізованого ризику. Систему безпеки бункерування досліджено шляхом побудови діаграми в системі координат (вірогідність події-наслідки події) в матричному вигляді. За отриманими результатами виявлено, що людський фактор та несправність обладнання є найбільш небезпечними факторами в рейтингу загроз. Було запропоновано допоміжні заходи по управлінню ризиками, які дозволять понизити рівень ризиків з високого до прийнятного, що дозволить запобігати аваріям при бункеруванні. Ключові слова: безпека, надійність, бункерування, ідентифікація небезпек, ризики.

Резюме. Ерготерапевти посідають одне з найважливіших місць у проведенні оцінювання ризику падінь та розробленні програм втручань для осіб, які мають підвищений ризик падіння, вже перенесли чи мають страх падінь. Визначення факторів падіння, їх комплексне урахування в програмах втручань та своєчасне інформування пацієнтів суттєво зменшать ризики і страх падінь. Мета. Проаналізувати досвід зарубіжних та вітчизняних авторів щодо характеристики факторів падінь та їх класифікації. Методи. Аналіз та узагальнення науково-методичної літератури. Результати. У роботі висвітлено фактори ризику падінь осіб похилого та старечого віку, підкреслено необхідність їх комплексного врахування в розробленні програм втручань. Аналіз факторів, що провокують падіння, важливий з точки зору розуміння природи падінь та розроблення програм втручань. Планується розроблення комплексної програми й ерготерапії для осіб похилого та старечого віку, які мають підвищений ризик падінь. Ключові слова: ерготерапія, падіння, особи похилого та старечого віку, втручання.

Готельний бізнес, так само як і будь-яка інша діяльність комерційних структур схильна до різного роду ризиків. Ризики, які відбуваються в готельному бізнесі різноманітні, так само висока ймовірність їх прояву. Таким чином, актуальними стають питання їх ідентифікації та мінімізації з метою своєчасного запобігання можливих наслідків.

Дисертацію присвячено екологічній проблемі - оцінці еколого-геологічних ризиків розвитку екзогенних геологічних процесів шляхом розподілу на природні та техногенні процесоініціюючі фактори. Встановлено, що прогнозування екзогенних геологічних процесів слід здійснювати з урахуванням роздільного впливу факторів, які сприяють їх розвиткові та активізації. Визначено оптимальний для даної території комплекс природних та техногенних факторів. Величиною, що на кількісному ймовірнісному рівні враховує вплив просторових і часових чинників є інтегральний просторовий показник небезпеки проявів екзогенних геологічних процесів. Виконаний аналіз просторової імовірності небезпеки від проявів екзогенних геологічних процесів для території Івано-Франківської області з побудовою відповідних карт для природної та техногенної складових. На основі сформованих моделей ризиків проведена їх оцінка для окремих територій Карпатського регіону, що надає передумови для створення як просторового так і часового прогнозу.
The thesis highlights the current scientific and applied problems of risk of exogenous geological processes that define the level of environmental safety of territory. The problem of public safety and numerous objects in the areas of dangerous exogenous geological processes is one of the major social and environmental problems of nowadays because of damages caused by these processes. The main kinds of EPG that cause the most negative effects are landslides, mudflows and karst. Theoretical and experimental researches made by the author, allow to summarize their main results. The development and widespread of exogenous geological processes and their impact on environmental safety in Ukraine and the Carpathian region in particular demonstrates the need for a detailed study of these processes in their relationship with the initiating factors. Having conducted the theoretical investigations allow to substantiate the analysis of algorithm groups of factors, based on the definition of the distribution factor characteristics of their unification, informative evaluation factors, the calculation of integrated indicators. In the analysis of natural and man-made component factors of development and activation of landslides, mudflows and karst, as technological conditioned advisable to consider the following: geological (distance to lots violation geological environment (water intakes and quarries), the rate of infestation and localities within an area, geomorphological (distance to the source of vibration, level of vibration, change the angle of inclination, stability factor, distance to roads, railways, distance to the village), hydrogeological (factor of disturbance, the level of ground waters) and landscape (changes in forest cover, distance to the border forest). The spatial analysis is based on communication between groups using factors weighing indicator informativeness factors and integral index. To improve existing methods for prediction of time use the new temporal factor characteristics as moon phase and global temperature. The final result of research is environmental geological risk assessment based on comprehensive integrated spatial indexes revitalization and development of exogenous geological processes, which are quantitative probabilistic take into account the level of total performance factors. The spatial analysis is done by mapping the spatial distribution of the integral index. Evaluation of ecological and geological risks manifestations of hazardous of exogenous geological processes will ensure the safe construction and operation of commercial engineering structures, plan measures to prevent emergency situations effectively protect the population from natural disasters, which in turn will lead to stability ekoheosystem and environmental security of the region and state as a whole.

У дисертації визначено та обгрунтовано зміст поняття "імпактна дія у нафтовидобуванні". Розроблено науково-методичний підхід до інтегральної еколого-економічної оцінки наслідків імпактних дій нафтовидобувних підприємств у місцях нафтовидобування, враховуючи покомпонентний вплив на навколишнє природнє середовище та стадії нафтовидобування. Удосконалено науково-методичний підхід до оцінки економічних збитків від забруднення навколишнього природного середовища внаслідок імпактних дій у процесах нафтовидобування. Розроблено організаційно-економічний механізм управління імпактними діями нафтовидобувного комплексу, який забезпечує взаємозв’язок між розробкою стратегії екологоорієнтованого управління нафтовидобувним підприємством із зовнішніми та внутрішніми стейкхолдерами. Набув подальшого розвитку науково-методичний підхід до мінімізації соціально-економічних ризиків впливу імпактних дій на середовище існування людини, який передбачає формування імітаційних сценаріїв діяльності нафтовидобувних підприємств.
В диссертационном исследовании усовершенствованы теоретико-методические подходы к эколого-экономической оценке экодеструктивного воздействия нефтедобывающих предприятий на окружающую природную среду вследствие постоянного и залпового загрязнения в местах нефтедобычи. Для оценивания экодеструктивного влияния предложена категория "импактное действие в нефтедобыче" и соответствующий категорийно-понятийный аппарат, который введен в терминологический оборот теории экономики природопользования. "Импактное действие в нефтедобыче" включает постоянное или залповое загрязнение окружающей среды с постепенным накоплением экодеструктивного воздействия, которое приводит к возникновению экономических ущербов, связанных с повышением социально-экологических рисков на стадиях нефтедобычи. Понятие "импактное действие" учитывает пролонгированное загрязнение окружающей природной среды как фактор возникновения эколого-экономического ущерба. Импактные действия, в отличие от других, учитывают показатели состояния здоровья населения в регионе загрязнения (сокращение продолжительности продуктивной жизни человека и уровень заболеваемости). Исходя из этого, разработан научно-методический подход к интегральной эколого-экономической оценке последствий импактных действий нефтедобывающих предприятий в местах нефтедобычи, основанный на определении суммарных экономических ущербов по компонентам окружающей природной среды, обусловленных заболеванием населения. При оценивании экономического ущерба вследствии загрязнения окружающей природной среды, кроме постоянного негативного воздействия, необходимо учитывать и временное. Согласно разработанному научно-методическому подходу к оценке экономического ущерба в результате импактных действий общий эколого-экономический ущерб равен сумме эколого-экономического ущерба от временного загрязнения компонентов окружающей среды и эколого-экономического ущерба от импактного загрязнения, вызванного деятельностью нефтедобывающего комплекса. Необходимость минимизации экономического ущерба от постоянного и временного загрязнения окружающей природной среды в процессе нефтедобычи стало основой для разработки организационно-экономического механизма управления импактными действиями нефтедобывающего комплекса, который обеспечивает учет интересов внешних и внутренних стейкхолдеров на всех стадиях жизненного цикла нефтедобычи и способствует снижению экодеструктивного влияния на окружающую природную среду и уровня заболеваемости населения в долгосрочной перспективе. В работе разработаны сценарии минимизации экологических и социально-экономических рисков влияния импактных действий на среду жизнедеятельности человека, что позволило установить структуру и размер ущербов, обосновать структуру потерь лет продуктивной жизни населения по возрастным группам от покомпонентного загрязнения окружающей природной среды. Сценарии построены по двум направлениям: базовый сценарий – при условии, что нефтеперерабатывающее предприятие работает и не ликвидирует последствия импактных действий, и экологоориентированный сценарий, который реализует комплексную программу внедрения природоохранных мероприятий по ликвидации последствий импактных действий. На основе критериев потенциальных уровней социально-экологических рисков импактных действий разработан экологоориентированный алгоритм принятия управленческих решений в сфере нефтедобычи, учитывающий динамику уровней эколого-экономического ущерба и степени управляемости рисков. Данный механизм направлен на снижение рисков ухудшения состояния окружающей природной среды и улучшение состояния здоровья населения. Предложенные в работе практические рекомендации и экологоориентированные мероприятия, касающиеся деятельности нефтедобывающего предприятия в регионе, позволяют определять приоритетные цели комплексной программы природоохранных мероприятий объединенных территориальных общин по предупреждению ликвидации последствий импактных действий нефтедобывающих предприятий в местах нефтедобычи.
The dissertation defines and substantiates the content of the concept "Impact at oil production sites". The scientific and methodical approach to the integrated ecological and economic evaluation of consequences of permanent and volley pollution at oil production sites has been developed taking into account the component effect on the environment as well as stages of oil production. The scientific and methodological approach to the evaluation of economic losses caused by environmental pollution due to the impact during oil production has been improved, as well as the scientific and methodical approach to minimizing socio-economic risks caused by the impact on human environment, which involves the creation of simulation scenarios of oil processing enterprises activities. The organizational and economic mechanism of managing impacts of oil processing complex has been developed, which ensures the interrelation between the development of ecologically-oriented management strategy for oil processing enterprise and external and internal stakeholders.

У статті аргументовано тезу про перетворення небезпек і загроз, з якими стикаються сучасні суспільства, на соціальні ризики. Викладено основи концепцій суспільства ризику, представлені в працях Ульріха Беха та Ентоні Гідденса. Спираючись на дослідження першоджерел, автори намагаються відокремити спільне й відмінне в поглядах класиків цього соціологічного напряму на соціальну природу ризику як конституанта соціального в модерних суспільствах. Приділено увагу основним положенням концепції суспільства ризику У. Бека, наведено ризик-оптимістичні прогнози, представлені в доробку Е. Гідденса. Показано спільну позицію У. Бека і Е. Гідденса щодо подвійної присутності ризику на структурному та діяльнісному рівнях.