Зміст
Добірка наукової літератури з теми "Ризик-ситуації"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Ризик-ситуації".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Ризик-ситуації"
1
Куц, Г. М., та В. В. Нестеренко. "КОНТРОВЕРСІЙНІСТЬ ПРОЦЕСУ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ ВЛАДИ НА СУМЩИНІ: ПОЛІТИКО-ІНСТИТУЦІЙНИЙ ВИМІР". Сучасне суспільство: політичні науки, соціологічні науки, культурологічні науки 2, № 2-19 (2020): 53–68. http://dx.doi.org/10.34142/24130060.2019.19.2.05.
Повний текст джерелаАнотація:
З 2014 року в Україні здійснюється реформа децентралізації влади. Побічним ефектом від реформи децентралізації, який певним чином нівелював її успіхи на Сумщині, став конфлікт між Сумською обласною радою та Сумською міською радою, що розпочався у кінці 2018 р. і набув суттєвого загострення у 2019 р. Конфлікт пов’язаний з перереєстрацією підприємств обласної комунальної власності поза територією обласного центру. Власне кажучи, така ситуація не сприяє суспільно-політичній стабільності в регіоні, оскільки існує ризик збурення громадськості. Зазначено, що через протистояння двох владних легітимних структур регіонального рівня існує ризик катастрофічного зниження рівня довіри населення до владних інститутів взагалі. Це потенційно формуватиме в очах населення образ держави як слабкої та нездатної у кризові моменти захистити своїх громадян. Через зменшення рівня надходжень податків до бюджету Сум можлива ситуація, коли будуть недофінансовані або взагалі зупинені соціальні програми та виплати мешканцям міста, що значно підірве авторитет центральної влади. Найгіршим є те, що означені ситуації протистоянь нівелюють успіхи реформи децентралізації.
2
Tsymbal, Bohdan, Yuriy Dreval, Dmytro Shapovalov, Dmytro Shapovalov та Maksym Shapovalov. "Підвищення рівня охорони праці та удосконалення методики міжнародної організації праці для оцінки професійних ризиків". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 10, № 2 (30 квітня 2020): 46–63. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2020.10.2.6.
Повний текст джерелаАнотація:
В даній роботі представлено аналіз існуючих методик оцінки професійних ризиків. Було розроблено матрицю для оцінки величини професійного ризику та удосконалено методику Міжнародної організації праці для оцінки професійного ризику. Було розроблено п’ять рівнів серйозності наслідків, п’ять рівнів вірогідності шкоди для працівника та величину ризику від мінімального значення 1 (знехтуваний ризик) до максимального – 10 (критичний ризик). Для визначення величини ризиків, які заподіяні фізичними, хімічними, біологічними факторами небезпеки, частотою виникнення нещасного випадку, не-доліками в ергономіці та психологічними перенавантаженнями було розроблено критерії для матриць. Наслідки заподіяної шкоди можуть бути: незначні, легкі, середні, тяжкі та катастрофічні. Удосконалена методика дає можливість врахувати катастрофічні наслідки, які можуть настати під час надзвичайної ситуації, такої як пожежа, вибух, аварія, катастрофа та ін. Вірогідність професійних ризиків може бути: XS – від «eXtra Small» – дуже мала, S – від «Small» – мала, M – від «Medium» – середня, L – від «Large» – велика, XL – від «eXtra Large» – дуже велика та XXL – від «eXtra eXtra Large» – дуже-дуже велика. Удосконалена методика визначає: знехтуваний, малозначний, малий, помірний, прийнятний, допустимий, значимий, недопустимий, максимальний та критичний ризик. Удосконалену методику оцінки професійних ризиків було випробувано на молочному комбінаті. Було встановлено адекватність і точність результатів визначення величини професійного ризику удосконаленої методики порівняно з результатами існуючої. Для підвищення рівня охорони праці були запропоновані та впровадженні заходи з управління професійними ризиками.
3
РЄЗНІКОВА, ВІКТОРІЯ, та РУСЛАН СТЕФАНЧУК. "Оцінка ризиків у підприємництві та управління ними". Право України, № 2018/05 (2018): 101. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-05-101.
Повний текст джерелаАнотація:
Проблема дослідження феномена ризику гостро постала у минулому столітті, що було пов’язано з бурхливим розвитком ринкової економіки. Ризик притаманний усім ринковим процесам, тому управління ризиками є невід’ємною части ною ефективного управління будь-якою організацією. У зв’язку з цим істотного значення набуває питання оцінки ризиків із правової точки зору та удосконалення механізму управління ними, зокрема й за допомогою правових засобів. Мета статті полягає у розкритті правової та економічної сторін оцінки ризику та з’ясуванні особливостей правового управління ними. Розкрито природу феномена ризику, досліджено правову та економічну сторони оцінки ризиків, проаналізовано особливості управління ризиками за допомогою правових засобів, а також надано характеристику основним нормативним актам і міжнародним стандартам у сфері оцінки та управління ризиками. Доведено, що право є універсальним засобом правового управління ризиками, оскільки стабілізує ситуацію вибору (наприклад, між правомірним і неправомірним ризиком), або ж, навпаки, збагачує, розширює вибір ризикуючого суб’єкта різноманітними варіантами, диверсифікує ризики, надає свободу в прийнятті ризику (право на ризик). Визначено управління ризиками в господарському праві як діяльність суб’єктів господарювання, спрямована на аналіз, прогнозування та оцінку ймовірності настання ризику в умовах невизначеності з вибором превентивних заходів з метою мінімізації можливих майнових втрат, а у разі їх виникнення – розподілу тягаря несення таких втрат між учасниками господарських правовідносин належної законодавчої бази для ефективного управління ризиками, оскільки національні стандарти не враховують положення нормативно-правових актів України, що регулюють окремі сторони діяльності організацій при здійсненні процесів ризик-менеджменту, а також культуру менеджменту, яка сформувалася у нашій країні. Тому на часі розробка вітчизняних стандартів управління ризиками, які ґрунтувалися б на міжнародному досвіді, використовували адаптовану термінологію, а також враховували особливості економічної ситуації в Україні.
4
Antypenko , I. "УПРАВЛІННЯ ПОЛІТИЧНИМИ РИЗИКАМИ КРІЗЬ ПРИЗМУ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ". Theory and Practice of Public Administration 3, № 70 (30 жовтня 2020): 179–86. http://dx.doi.org/10.34213/tp.20.03.21.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено оцінюванню зусиль Української держави щодо інтеграції діяльності з управління політичними та іншими національними ризиками у процес ухвалення стратегічних політико-управлінських рішень, насамперед у сфері національної безпеки. У роботі аналізується новітня нормативно-правова база у цій сфері, а також функціонування галузевих систем реагування на кризові ситуації. На основі проведеного дослідження робиться висновок, що розвиток ризик-орієнтованої державної політики в України наразі обмежується сектором безпеки і оборони, і то тільки у двох напрямах: по-перше, у забезпеченні державного стратегічного планування через діяльність із моніторингу та оцінювання стану національної безпеки; по-друге, шляхом модернізації інституційного забезпечення антикризового управління через формування ієрархічно структурованої мережі ситуаційно-кризових центрів. Доводиться, що реальна робота з упровадження елементів управління політичними ризиками в державну політику національної безпеки залишається вкрай повільною і поки що малорезультативною.
5
Войналович, Олександр, Олег Гнатюк, Василь Тимочко та Володимир Андрієнко. "Дослідження професійних ризиків механізованих процесів у тваринництві". Bulletin of Lviv National Agrarian University Agroengineering Research, № 25 (20 грудня 2021): 174–81. http://dx.doi.org/10.31734/agroengineering2021.25.174.
Повний текст джерелаАнотація:
Показано, що моделювання небезпечних ситуацій на виробництві у вигляді структурної схеми (дерева) передбачає виявлення поєднань зв’язків між базовими та проміжними подіями, що формують головну подію з певним ризиком травмування працівників чи аварій. У роботі проаналізовано причини виробничого травматизму і професійної захворюваності у тваринництві, виокремивши їх на групи: організаційні, технічні, санітарно-гігієнічні, психофізіологічні. Визначальні чинники безпеки праці під час виконання механізованих робіт у тваринництві узагальнено у вигляді блок-схеми. Як приклад використання розроблених логіко-імітаційних моделей небезпечних ситуацій представлено розрахунки ймовірності настання травмонебезпечних ситуацій на механізованих роботах у тваринництві – під час механізованого роздавання кормів. Дослідження стосувалися не так абсолютних величин ймовірності настання травмонебезпечних ситуацій, як оцінення кількісного (відносного) впливу окремих виробничих чинників на професійний ризик. Для аналізу логіко-імітаційної моделі настання травмонебезпечної ситуації та визначення ризику травмування працівників, які перебувають у зоні рухомих елементів машин, використано комп’ютерну програму SAPHIRE. Для розрахунку показників ймовірності базових подій та подальшого розрахунку ризику травмування було аналітично опрацьовано та використано узагальнені дані за попередні 10 років щодо причин виробничого травматизму в сільському господарстві. Результати розрахунку відносної та абсолютної значущості базових подій за критеріями відповідно Фусела-Весели та Бірнбаума дозволили виявити найбільший вплив окремих подій на перебіг травмонебезпечної ситуації. Визначено зміни величин професійного ризику після усунення технічних недоліків на мобільній техніці та в разі покращання діяльності служби охорони праці на аграрних підприємствах.
6
Nemenushcha, S., O. Fesenko та V. Lysiuk. "ПІДПРИЄМСТВА ПО ЗБЕРІГАННЮ ЗЕРНА: РИЗИК ВИНИКНЕННЯ ПОЖЕЖ". Scientific bulletin: Сivil protection and fire safety 1, № 1 (18 вересня 2019): 3–12. http://dx.doi.org/10.33269/nvcz.2019.1.3-12.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі проведено аналіз пожежної та вибухопожежної безпеки на зернових елеваторах в Україні за останні 11 років. Встановлено, що на зернових елеваторах починаючи з 2014 року щорічно спостерігається збільшення кількості випадків виникнення пожеж. Якщо у 2014 та 2016 роках зафіксовано відповідно по 3 пожежі, то у 2018 році зафіксовано вже 15. Тільки за 2 місяці 2019 року про такі надзвичайні ситуації на елеваторах повідомлялося 4 рази. Ідентифіковано місця локалізації ризику виникнення пожеж та вибухів на підприємствах. Локалізація пожеж відбувалася у 56,8% випадках в зернових сушарках. На другому місці фігурують пожежі у складах – 18,2%. Однакову кількість пожеж, по 4,5% від частоти виникнення, зафіксовано у норіях, на транспортних галереях та на трансформаторних підстанціях. Інколи, з імовірністю до 2,4% за кожним з випадків, загоряння були в результаті удару блискавки та чинників «людського фактору» (порушення технологічного регламенту, правил проведення вогневих робіт, підпалу). Проведена оцінка ризику виникнення пожеж на зернових елеваторах статистичним методом. Встановлено, що імовірність пожеж за останні 11 років становила R=18,9×10-4 на зерносушарках, а у складах - R=6,05×10-4. Ризик виникнення пожеж у норіях, на транспортних галереях та на трансформаторних підстанціях оцінювався відповідно R=1,5×10-4. Якщо причинами виникнення пожеж був «людський фактор», а саме порушення технологічного регламенту, правил проведення вогневих робіт та у результаті підпалу, то кожного разу ризик становив R= 7,5×10-5. З метою забезпечення пожежної та вибухопожежної безпеки на елеваторах пропонується: проводити заміну, реконструкцію або переоснащення технологічного обладнання, машин, механізмів тощо; перевіряти наявність розроблених технічних проектів, технологічних регламентів, іншої технічної документації для робіт підвищеної небезпеки, справності обладнання, інструменту, захисних пристроїв небезпечних зон машин і механізмів, пускових, запобіжних, гальмових і очисних пристроїв, систем блокування та сигналізації, вентиляції та освітлення, знаків безпеки, первинних засобів пожежогасіння, проведення на підприємствах паспортизації будівель, споруд, інженерних мереж; тощо.
7
Nazirov, E. K., T. A. Nazirova та V. M. Luchkin. "Аналіз методів визначення місця розташування надзвичайної ситуації на підставі акустичних сигналів". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 6 (27 червня 2018): 147–51. http://dx.doi.org/10.15421/40280629.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено сутність та доцільність застосування систем раннього попередження надзвичайних ситуацій, на основі аналізу отриманих акустичних сигналів. Ефективне управління надзвичайними ситуаціями сприяє стабільному розвитку загальної безпеки держави і сталому розвитку економіки країни. Дії або бездіяльність у цій сфері безпосередньо впливають на здоров'я населення України та є одним з пріоритетних питань національної безпеки. Важливою проблемою в управлінні надзвичайними ситуаціями є відсутність у режимі реального часу узгоджених можливостей реагування, керованих інтегрованими засобами прийняття рішень на основі інформації, отриманої від перших сигналів реакції на докризовий стан. Представлена робота спрямована на підтримку узгодженого управління надзвичайними ситуаціями в разі виникнення та розвитку надзвичайної ситуації, небезпеки великих аварій і незапланованих заходів, включаючи серію необхідних заходів для захисту суспільного життя і безпеки власності. Наведено методику виявлення звуків небезпеки в умовах міського шуму. Різноманітність звуків життєдіяльності населення величезна й охоплює звуки, створювані в приміщенні і на відкритому повітрі, так і в навколишніх будинках і спорудах. Ці звуки передають інформацію про людську і соціальну діяльність, або про загрозу виникнення надзвичайної ситуації. Сучасні методології розроблення програмного забезпечення зменшують ризик розвитку надзвичайних ситуацій, шляхом визначення та раннього виявлення епіцентру місця розташування надзвичайної ситуації. В огляді проаналізовано методи управління інформаційними ресурсами і ресурсами зберігання інформації, які потрібні для управління діяльністю в аварійних сценаріях, доповнені службою локалізації НС, яка спирається на визначення місця розташування. Методи поєднують у собі рівень сили сигналів, отриманих від орієнтирів, розташованих респондентами в докризовій системі, на основі інформації отриманих акустичних сигналів. Аудіо тріангуляція вказує на розташування небезпечної зони й алгоритми машинного навчання аналізують отримані аудіо-сигнали. Для людей і суспільства загалом потенційні надзвичайні ситуації та катастрофи накладають важкі психологічні та економічні наслідки. Потреба подальших розробок превентивних заходів профілактики й ефективного реагування мають актуальне значення в заходах щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, ліквідації, зменшення можливих втрат і збитків, які охоплюють всі вікові групи населення. Сприяють ефективному і комплексному використанню наявних сил і методів, які призначені для запобігання НС та позитивно впливають на попередження кризи на ранніх стадіях його розвитку.
8
Трубавіна, І. М., та В. І. Байдала. "СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОФІЛАКТИКА СУЇЦИДАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ ОБДАРОВАНИХ УЧНІВ". Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, № 54 (2020): 6–26. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2020.54.01.
Повний текст джерелаАнотація:
Вивчено й удосконалено теоретичні засади проблеми соціально-педагогічної профілактики суїцидальної поведінки обдарованих учнів. За допомогою методів теоретичного узагальнення, системного аналізу та синтезу 1) визначено основні ситуації, що провокують ризик виникнення суїцидальної поведінки в обдарованих учнів; 2) обґрунтовано профілактичні заходи, спрямовані на усунення суїцидонебезпечних ситуацій для обдарованих учнів. Результати дослідження дають підстави стверджувати, що: 1. Основними ситуаціями, які можуть провокувати суїцидальну поведінку обдарованих учнів є: конфлікти в особистісній, навчальній сфері, сімейних відносинах, пов’язані з антисоціальною поведінкою суїцидента, станом психічного і фізичного здоров’я, матеріально-побутовими труднощами тощо. 2. Специфіка цих ситуацій для обдарованого учня полягає в тому, що скоєння обдарованими учнями суїцидів може бути обумовлено наявністю таких чинників як несподівана невдача, нездатність пережити почуття образи, сорому, почуття провини перед батьками, ставлення до своїх рішень як до єдино правильних, уражене самолюбство, втрата уваги, нерозділена любов, постановка завищених цілей, завищені вимоги з боку батьків, непереносимість ситуації програшу тощо. 3. Соціально-педагогічні профілактичні заходи з обдарованими учнями можуть здійснюватися в межах, як трирівневої, так і чотирирівненої моделей соціально- педагогічної профілактики суїцидальної поведінки. 4. У межах цих моделей загальні заходи профілактичного впливу спрямовані на широку аудиторію і передбачають просування цінностей здоров’я і життя шляхом розробки та впровадження різних освітніх програм, спрямованих на підвищення обізнаності про суїцид. Спеціальні заходи профілактичного впливу передбачають індивідуальну профілактику, яка реалізується за допомогою корегуючого, регулюючого, стримуючого впливу, спрямованого на конкретні прояви суїцидальної поведінки і чинники, що її провокують.
9
Односталко, Олена, та Наталя Харченко. "Особливості часової перспективи юнаків, що мають різний досвід переживання складних життєвих ситуацій". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 1(51) (2020): 253–62. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-51-1-253-262.
Повний текст джерелаАнотація:
Конcтановано, що сприйняття, оцінка і інтерпретація будь-якої ситуації має для людини різну значущість, емоційну оцінку і наслідки. Переживання складної життєвої ситуації здатне трансформувати часову перспективу. Метою дослідження є емпіричне вивчення і порівняння особливостей часової перспективи юнаків, що мають різний досвід переживання складних життєвих ситуацій. Методи дослідження: шкала оцінки впливу травматичної події , опитувальник травматичних ситуацій, методика часова перспектива, експрес-методика Кассандра. Результати. Встановлено, що юнаки мають різний досвід в переживанні складних життєвих ситуацій. Розподілено досліджуваних на дві групи з високим та низьким рівнем впливу травматичної події за критерієм статистично значимих розходжень за шкалами вторгнення та уникнення. Встановлено події, що мали травматичний характер: розлучення батьків, емоційна зневага і приниження однолітками, економічна нужда, емоційні порушення близьких. Зазначено, що юнаки з низьким рівнем впливу травматичних подій вказують майже на ті ж самі травматичні події, але вплив їх менший. Продемонстровано, що ведучими часовими перспективами у юнаків з низьким рівнем впливу травматичних подій є майбутнє і позитивне минуле, а в юнаків з високим рівнем – теперішнє та негативне минуле. Показано, що юнаки з високим рівнем впливу травматичних подій мають ризик наркотизації, що підтверджено наявністю високого рівня за шкалами «Особистісні передумови», «Психосоціальні передумови». Висновки. Досвід переживання майже однакових травматичних подій (розлучення батьків, емоційна зневага і приниження однолітками, економічна нужда, емоційні порушення близьких) проявляється у юнаків по-різному. У юнаків, з високим рівнем впливу травматичних подій відбуваються реакції вторгнення і уникнення, що вірогідно впливає на переважання часової перспективи теперішнього і негативного минулого, а також імовірно є предиктором ризику наркотизації. У юнаків з низьким рівнем впливу травматичних подій визначено статистично менше реакцій вторгнення і уникнення, переважає часова перспектива майбутнього і позитивного минулого.
10
Вдовиченко, Оксана. "ПОРІВНЯННЯ СХИЛЬНОСТІ ДО РИЗИКУ В ПІДЛІТКОВОМУ ТА ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ". Психологія: реальність і перспективи, № 16 (1 липня 2021): 47–55. http://dx.doi.org/10.35619/praprv.v1i16.206.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі наведено результати теоретико-емпіричного дослідження певних відмінностей показників ризику між підлітками та юнаками. Відзначено, що саме у підлітковому й юнацькому віці загострюється проблема пошуку сенсу життя, зростає невпевненість в собі, виникають інтимні, особистісні та міжособистісні непорозуміння і все це впливає на більш виражені ризиковані дій у визначених вікових груп. Ризик розглядається нами як специфічні емоційно-вольові дії, що активують різні психічні функції, які спрямовані на подолання невизначеної і небезпечної ситуації. В емпіричному дослідженні було використано такі психодіагностичні інструменти: тест «Суб’єктивна оцінка ситуацій як небезпечних і невизначених» (Вдовіченко, 2018), «Опитувальник схильність до ризику в різних сферах діяльності» (Вдовіченко, 2007), методика «Самооцінка схильності до екстремально-ризикованої поведінки» (Zuckerman, 2005), методика «Особистісні фактори прийняття рішення» (ОФР-25) (Корнілова, 1994), опитувальник якісних показників схильності до ризику (Саннікова, & Бикова, 2008). Вибірку дослідження склали 897 досліджуваних підліткового та юнацького віку 14-19 років (підлітки – 432 школяра, юнаки – 465 студентів). Відзначено певні специфічні відмінності за показниками, що характеризують вираженість ризику. Так, у підлітків високі показники пошуку нових вражень, репрезентуються у прагненні змінювати себе, свій зовнішній вигляд, здійснювати необмірковані безшабашні, зокрема, й асоціальні вчинки, також вони схильні до девіантної поведінки, демонстративних форм поведінки, високий ризик формування адикцій, ніж у юнаків. Прагнення до труднощів, що характеризується високою імпульсивністю, агресивними проявами у поведінці, нехтуванням деталей у виконанні складної роботи, недостатньою довільністю у діяльності загалом, властиве також підліткам більшою мірою, ніж особам юнацького віку. Також юнаки у ситуаціях ризику є більш розсудливими, раціональними у виборі стратегій при їх вирішенні, усвідомлюють свої вчинки. Отримані результати виступають підґрунтям для продовження дослідження цінностей та мотивів у підлітків та юнаків з певним рівнем вираженості ризику, а також його особливостей з урахуванням їх гендерних розрізнень.
Дисертації з теми "Ризик-ситуації"
1
Рубанов, Павло Миколайович, Павел Николаевич Рубанов, Pavlo Mykolaiovych Rubanov, І. Г. Балибердіна та Є. А. Довгань. "Методика оцінки ризику надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру". Thesis, Видавництво СумДУ, 2007. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/18787.
Повний текст джерела
2
Шаронова, Наталія Валеріївна, та Марія Михайлівна Козуля. "Iнформацiйнi та об'єктивнi загальносистемнi особливостi функцiонування природно-техногенних систем". Thesis, Institute for Applied System Analysis, 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/47678.
Повний текст джерела
3
Вовк, В. М. "До питання оцінки радіоекологічної ситуації на території міста Кіровограда та Кіровоградської області". Thesis, КНТУ, 2011. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/6110.
Повний текст джерела