Добірка наукової літератури з теми "Рекомбінантні клітини"

Розвиток розробки та виробництва терапевтичних моноклональних антитіл набирає значних обертів завдяки високим показникам безпечності та ефективності. В даній сфері відбувається стрімкий ріст на світовому ринку на рівні 150 млрд доларів у 2019 році, і десятки нових препаратів вже пройшли етап розробки та активно проходять клінічні дослідження. У статті проведено аналітичний огляд базових технологій отримання терапевтичних моноклональних антитіл з оцінкою переваг та недоліків. Розглядаються технології починаючи з “традиційної” гібридомної технології з високою імуногенністю отримуваних препаратів, до повністю людських моноклональних антитіл. Також у статті проаналізовано критичні етапи виробництва, що включають отримання клону-продуцента, культивування, виділення та очистку антитіл. Ключові слова: терапевтичні моноклональні антитіла, гуманізовані та химерні антитіла, рекомбінантні білки, гібридомна технологія, фаговий дисплей, виробництво

У статті продемонстровано ефективність Субаліну як пробіотика, що належить до групи антагоністів, які здатні до самоелімінації. Субалін є рекомбінантним бацилярним пробіотичним штамом, одна доза якого містить 1 • 109–8 • 109 живих мікробних клітин В.subtilis 23–35/105, що отриманий шляхом введення плазмідної ДНК. Це зумовлює посилений синтез позаклітинного α-2-інтерферону людини при збереженні високої антагоністичної активності вихідного штаму щодо патогенних та умовно-патогенних збудників. Завдяки противірусній ефективності, зумовленій інтерфероногенними властивостями, пробіотик Субалін виявився ефективним в офтальмології, у лікуванні вірусних гепатитів та гострих кишкових інфекцій у дітей. Лікувальну дію Субаліну визначають живі бактерії, що мають високу антагоністичну активність стосовно патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів і сприяють нормалізації якісного і кількісного складу кишкової мікрофлори. Призначення Субаліну оптимізує ефективність комплексного лікування вірусних захворювань у дітей, зокрема вірусних гастроентеритів.

Мета роботи. Провести аналіз та узагальнити дані сучасної літератури щодо використання кролів для лабораторних експериментальних досліджень та обґрунтувати перспектив їхнього подальшого залучення. Матеріали та методи. У роботі застосовані аналітичні методи: збір наукової інформації за проблемою, аналіз літературних даних бібліотек PubMed та наукове узагальнення одержаних результатів. Результати та висновки. Обґрунтовано принципи щодо перспектив подальшого використання кролів для проведення лабораторних експериментальних досліджень. Завдяки певним досягненням науки вже розроблено та впроваджено етичні альтернативні наукові методи тестування без залучення живих істот. Саме вони і допомагають отримати більш достовірні результати. Якщо в деяких наукових дослідженнях кролів вже не використовують, то щодо інших напрямків – навпаки з кожним роком зростає необхідність залучення цих ссавців для експериментів. І цьому є аргументоване пояснення. На даний час немає альтернативи використання кролів для виробництва антитіл, рекомбінантних білків. Тестування на лабораторних тваринах – кращий метод виявлення таких явищ, як рак і вроджені дефекти. Генетично модифіковані кролі – це нова перспектива для наукового пошуку. З розвитком нових технологій редагування геному, особливо CRISPR/Cas9 та його модифікацій, постала можливість з високою ефективністю одержувати набагато більшу кількість трансгенних тварин з точно заданими генетичними модифікаціями для розв’язання найрізноманітніших задач. Використання тварин в експериментах є критично важливим для деяких напрямків наукових досліджень, адже складність будови організму не може бути продубльована в культурі клітин або за допомогою комп’ютерних моделей. Ключові слова: кролі, утримання, тестування на тваринах, здоров’я людини.

Безпліддя є однією із актуальних проблем сучасної вітчизняної та зарубіжної медицин, незважаючи на успіхи, досягнуті у репродуктивній медицині в останні десятиліття. Це питання має не тільки медичне, а й соціально-економічне значення, тому що призводить до погіршення демографічної ситуації у країні. Частота безпліддя в нашій країні складає 15–20 % від загальної популяції подружніх пар. При цьому необхідно відмітити, що у 40 % подружніх пар воно триває від 5 до 25 років, а 30–35 % потребують використання допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Причинами росту безпліддя є погіршення стану репродуктивного здоров’я населення, збільшення частоти ендометріозу, фіброміоми матки, кіст та кістом яєчників, ендокринних порушень, запальних захворювань органів малого таза, широке використання контрацептивів, відтермінування народження першої дитини, а також велику роль відіграє погіршення екологічної та економічної ситуації у країні. Необхідно відмітити, що синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) робить значний внесок у проблему безпліддя. Полісиндромне захворювання є однією з найпоширеніших ендокринологічних патологій у жінок репродуктивного віку. За даними літератури, СПКЯ діагностують майже у 50 % жінок із порушеннями менструальної та овуляторної функцій та більше ніж в 40 % є причиною ановуляторного безпліддя. Мета дослідження – підвищити ефективність лікування безпліддя шляхом використання прегравідарної терапії у пацієнток із синдромом полікістозних яєчників перед проведенням контрольованої стимуляції овуляції в протоколах допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Матеріали і методи. Під спостереженням перебувало 150 жінок із діагнозом СПКЯ. Пацієнток поділили на 2 групи. Першу групу склали 72 жінки, котрі щодня протягом 2–3 місяців перед стимуляцією овуляції, та за протоколом контрольованої овуляторної стимуляції (КОС), приймали фолієву кислоту (400 мкг). Другу групу складали 78 пацієнток із безпліддям при СПКЯ, які аналогічно отримували комбіновану терапію вітамінного комплексу “FT-500 plus” та препарат вітаміну D3 “Аквадетрим”. В обох групах здійснювали стимуляцію суперовуляції за допомогою рекомбінантного гонадотропіну коріфолітропіну-альфа – “ЕЛОНВА”. На 5–7 дні протоколу призначали щоденно антагоніст-ГнРГ (ант-ГнРГ) “Оргалутран” по 0,25 мг. На 8 день від введення ЕЛОНВИ продовжили стимуляцію рекомбінантним фолікулостимулюючим гормоном (р-ФСГ) “Пурегон” до кінцевого дозрівання ооцитів, у якості тригера використовували агоніст-ГнРГ (а-ГнРГ) “Диферелін”. За допомогою ультразвукового дослідження вимірювали розміри яєчників, діагностували наявність патологічних утворень, оцінювали стан фолікулярного апарату. Результати досліджень та їх обговорення. На основі проведених досліджень було встановлено, що у пацієнток, яким застосовували комплексну прегравідарну підготовку перед протоколом контрольованої овуляторної стимуляції (КОС) із поєднанням препаратів “FT-500 Plus” (“Інозитол”, “Фолієва кислота’, “Глутатіон”, “Лютеїн”, цинк, вітамін С, вітамін Е, селен) та вітамін D3 “Аквадетрин” у програмах ДРТ, спостерігали істотно вищі показники якості отриманих ооцитів, нижчу частоту незрілих та дегенеративних клітин, вищий відсоток дроблення та вихід бластоцист. Застосування в якості тригера овуляції агоніста-ГнРГ знижує прояви синдрому гіперстимуляції яєчників (СГЯ). Висновки. Застосування у комбінації препаратів вітамінного комплексу в пацієнток із безпліддям при СПКЯ дозволяє отримати ооцити кращої якості, знизити відсоток незрілих та дегенеративних яйцеклітин, збільшити частоту настання вагітності. Використання короткого протоколу КОС з ант-ГнРГ та тригером овуляції а-ГнРГ у даній групі пацієнток є фізіологічним та знижує ризик розвитку ускладнень.

Інтерферон альфа – лейкоцитарний секреторний білок неспецифічного імунітету людини, який використовується в медицині для лікування деяких видів раку, гепатитів С, В, COVID-19, хронічного мієлоїдного лейкозу, меланоми, також цей білок є критично важливим для контролю ВІЛ. Синтез рекомбінантного білка у рослинних клітинах вважається безпечнішим, адже дозволяє уникнути додаткової очистки препарату (від бактеріальних токсинів, або тваринних вірусів і пріонів) та дешевшим, оскільки дозволяє уникнути необхідних посттрансляційних модифікацій та не потребує вартісних умов культивування, а також є набагато більш екологічно-безпечнішим, адже використання рослинних систем значно спрощує його зберігання (уможливлює транспортування і зберігання білку без холодильників) і дозволяє введення білку в організм без спеціального медичного обладнання, адже більшість рослин, які використовуються в якості біореактора для синтезу рекомбінантних фармацевтичних білків, можуть вживатися у сирому вигляді. У представленій статті показано можливість експресії рекомбінантного інтерферону альфа у модельних рослинах тютюну Nicotiana tabacum L. та рослинах мангольду Beta vulgaris L. У роботі було використано векторну конструкцію pNPB0030, що містила цільовий ген інтерферону альфа (HuINFa-2b), злитий із сигналом таргетингу цільового білку в апопласт і his-tag послідовністю, та селективний ген nptII, що зумовлював стійкість рослин до антибіотику канаміцин-сульфату. Рослини трансформували за загальноприйнятою методикою Agrobacterium tumefaciens та A.rhizogenes-опосередкованої трансформації. Надалі регенерацію рослин проводили на селективних середовищах шляхом соматичного ембріогенезу. Присутність цільового гену було підтверджено за допомогою ПЛР аналізу у 100-90% аналізованих зразків рослин тютюну і мангольду.