Добірка наукової літератури з теми "Регіональна торгівля"

У статті проаналізовано макроекономічні умови розвитку держави; визначено тенденції зростання роздрібного товарообороту в Україні та Волинській області; досліджено взаємозв’язок між рівнем доходів населення та обсягом роздрібного товарообороту у Волинської області; здійснено порівняльний аналіз структури грошових витрат домогосподарств в окремих країнах світу та Волинській області; охарактеризовано основні формати торгової мережі Волинської області; розраховано рівень спеціалізації торгової мережі підприємств роздрібної торгівлі Волині та Україні; виявлені напрями, за яким роздрібна торгівля у Волинській області відстає від світових тенденцій; запропоновані регіональні фактори розвитку роздрібної торгівлі у Волинській області.

У статті розглянуто стан та тенденції розвитку міжнародної торгівлі в контексті сучасних глобальних викликів та загроз.Дане дослідження розглядає фактори, що впливають на зовнішню торгівлю, зокрема в контексті посилення глобалізаційних та інтеграційних процесів, що відбуваються у світовій економіці. Динаміка обсягів світової торгівлі товарами та послугами відбиває результати економічних наслідків, спричинених кризою у поєднанні з пандемією COVID – 19. Аналізуючи подальші тенденції розвитку міжнародної торгівлі, автори дійшли висновку, що в більшості розвинених країн під впливом глобальних загроз існує реальний політичний сентимент до економічного суверенітету. Збільшення ризиків впровадження обмежувальної політики торгівлі підштовхне компанії до часткової релокалізації виробничої та комерційної діяльності й наданню переваги національним і регіональним ланцюжкам постачань.

В статті аналізують проблеми розвитку ринку української зернової продукції з урахуванням зміни агропродовольчого балансу з зовнішньої торгівлі. Розглянуто в законодавстві ринок зерна як сфери для здійснення товарно-грошових операцій та можливості опціонної торгівлі зерном на Український універсальній біржі для забезпечення реалізації сільськогосподарської продукції за найвищою ціною на засадах законності, вільної конкуренції та недопущення проявів корупції. Розкрито логістичний підхід до організації інноваційної діяльності, що ґрунтується на системній комплексності економічних процесів, передбачає ефективну їх інтеграцію і створення логістичних систем і ланцюгів. Зазначено, що одним із перспективних напрямів логістичного розвитку ринку зернових є опціонна торгівля, за рахунок якої може покращитись міжнародна реакція на регіональний чи глобальний дефіцит. Визначено умови для розвитку торгівлі опціонами на зерно (врахування попиту та пропозиції на зернові культури; тенденції біржі та ф’ючерсних контрактів, ціни) і впливу загальних зернових державних запасів або дефіциту на ціну котирування.

У статті розглянуто різні підходи до визначення сутності поняття «планування». Установлено, що торгівля є найважливішою сферою формування та стабілізації споживчого ринку, координуючою ланкою в системі секторальних, регіональних та кластерних зв’язків, дієвим механізмом задоволення соціальних потреб і недопущення соціальної напруженості в суспільстві. Особливо важливим є процес планування торговельної діяльності підприємств на міжнародних ринках. Під час виходу на міжнародні ринки кожне торговельне підприємство з метою отримання стабільного успіху повинне уявляти можливі результати своєї діяльності, критично оцінювати свої можливості, правильно розділяти цілі за часом, ефективно використовувати ресурси й отримувати конкурентні переваги. Установлено, що в Україні, відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності, торгівля належить до секції G й має назву «Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів». Досліджено динаміку прямих інвестицій (акціонерного капіталу) як в економіку України, так і з економіки України за видами економічної діяльності. Установлено, що найбільше прямих інвестицій в економіку України протягом останніх років спостерігається від промисловості, оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів та від операцій із нерухомим майном. Наведено динаміку зовнішньої торгівлі товарами та послугами, яка свідчить про зростання як експорту, так й імпорту. Установлено, що вагомим чинником, який впливає на планування торговельної діяльності, є розмір підприємства. Так, у малих за розмірами підприємствах вищі керівники самостійно визначають весь процес планування, тоді як у великих та середніх за розмірами підприємствах розроблення стратегічних, поточних і календарних планів проводиться з урахуванням прийнятої організаційної структури, розподілу обов’язків між колективами певних служб, супідрядності управлінців, контролю й координації всіх функцій організації як єдиного цілого. Схематично зображено перелік залежностей структури планування торговельної діяльності на міжнародних ринках від параметрів підприємства.

В статті розроблено механізм забезпечення розвитку підприємництва регіону в сфері торгівлі. Розглянуто такі елементи механізму як оцінка розвитку підприємництва регіону в сфері торгівлі, обґрунтування мети розвитку підприємництва регіону в сфері торгівлі, визначення цілей розвитку підприємництва регіону в сфері торгівлі, формування регіональної політики розвитку підприємництва в сфері торгівлі, реалізація регіональної політики розвитку підприємництва в сфері торгівлі, контроль за реалізацією регіональної політики розвитку підприємництва в сфері торгівлі, реалізованість цілей розвитку підприємництва в сфері торгівлі. Обґрунтовано, що запропонований механізм дозволить активізувати розвиток підприємництва в сфері торгівлі у всіх регіонах держави.

У статті досліджено участь регіонів в загальній структурі зовнішньої торгівлі, Так, проаналізовано зміни обсягів зовнішньої торгівлі за регіонами України по експорту та імпорту товарів у період 2018–2019 років, представлено загальний обсяг сальдо зовнішньої торгівлі за регіонами України у 2019 році.

Розвиток торговельної галузі відіграє важливу роль у розвитку економіки всієї країни. Продуктові рітейлери звертають увагу не лише на розвиток великих за розмірами роздрібних магазинів, а й розуміють важливість розміщення торговельних точок близько до споживача та покупця. Тому ринок мінімаркетів та магазинів формату «біля дому» набуває широкої популярності як у великих рітейлерів, так і у невеликих представників торговельного бізнесу. Метою наукового дослідження є здійснення комплексного аналізу сучасного стану розвитку мінімаркетів, а також визначення перспектив їхньої діяльності в Україні. Методологією дослідження послугували такі методи: абстрактно-логічний – під час дослідження та систематизації наукової статті; аналізу, синтезу, порівняння та графічний – під час аналізу та візуалізації динаміки кількості суб’єктів господарювання, які займаються роздрібною торгівлею; метод узагальнення – під час формування висновків. У результаті дослідження встановлено, що ринок мінімаркетів та магазинів формату «біля дому» постійно нарощує обсяги, оскільки продукти харчування займають основну частину в структурі витрат домогосподарств населення. У публікації проаналізовано кількість магазинів роздрібної торгівлі в розрізі торговельної площі та динаміку кількості суб’єктів господарювання, які займаються роздрібною торгівлею, окрім торгівлі автотранспортними засобами та мотоциклами, спрогнозувавши їхні показники на три періоди вперед. Визначено найпопулярніші та найбільші роздрібні торговельні мережі мінімаркетів і магазинів формату «біля дому» в Україні та проаналізовано кількість торговельних точок за період 2017–2020 рр. Проаналізовано регіональну приналежність найбільших представників формату «біля дому» та мінімаркетів. Запропоновано внести зміни до визначення поняття «мінімаркет», оскільки розміри торговельної площі магазинів даного формату не відповідають сучасним вимогам. Практична цінність дослідження полягає у комплексному дослідженні сучасного стану розвитку мінімаркетів в Україні та обґрунтуванні доцільності пере спрямування діяльності великих продуктових рітейлерів із формату «супермаркет» у формат «мінімаркет».

У статті проведено аналіз роздрібної торгівлі в структурі вітчизняної економіки; досліджено тенденції розвитку ринку ритейлу в Україні, наведені регіональні відмінності. На основі оцінки діяльності лідерів ринку продуктового та drogerie сегментів за регіонами та по країні загалом, визначені основні риси та тренди функціонування роздрібних мереж; наведені як позитивні, так і негативні прояви даного виду бізнесу. Окреслено основні пріоритети та можливості подальшого розвитку ринку ритейлу в Україні, серед яких: зростання темпів електронної торгівлі, впровадження сучасних інформаційних технологій та інновацій, поширення власних торгових марок.

Стаття присвячена дослідженню сучасного стану розвитку внутрішньої торгівлі України в умовах карантинних обмежень на торговельний бізнес. Встановлено, що в період 2016-2021 р. у внутрішній торгівлі України відбувалися суперечливі процеси розвитку роздрібної та оптової торгівлі та видового складу їх суб’єктів у частині зміни чисельності, обсягів і результативності діяльності. Встановлено наявність прямого зв'язку між скороченням торговельної діяльності суб'єктів торгівлі та виявленими в аналізі тенденціями скорочення роздрібного товарообігу на основі традиційних (офлайнових) технологій збуту через карантинні обмеження торгівлі для продавців непродовольчих товарів у поєднанні з суттєвими змінами в стратегіях підприємств роздрібної торгівлі та змінами в поведінці споживачів, що відбулися під впливом карантинних обмежень. Визначено факт вирішального впливу антиковідних обмежень на припинення діяльності низки торговельних підприємств та/або здійснення її із збитковими результатами. Охарактеризовано зміст основних тенденцій у процесах адаптації торгівлі до умов постковідної економіки, розвитку технологій та організаційних бізнес-моделей провадження торговельного бізнесу, відображено результати інноваційного поглиблення типологічного різноманіття суб’єктів та об’єктів торговельного середовища. Акцентовано на ключовій ролі цифрових технологій у розробці та впровадженні в практику сучасних бізнес-моделей і форматів торговельних закладів, а також розвитку мобільної та електронної торгівлі. Наголошено на необхідності інтеграції в умовах карантинних обмежень суб’єктів торговельного підприємництва в інтегровані регіональні формування з забезпечення споживачів продовольством на засадах логістики і з дотриманням рекомендацій ФАО.

Доступ до роботи тільки на території бібліотеки ОНЕУ, для переходу натисніть на посилання нижче
У роботі розглядаються теоретичні аспекти особливостей зовнішньої торгівлі послугами регіону і їх значення для регіону і країни в цілому, визначено вплив позитивних і негативних чинників на економіку і зовнішню торгівлю послугами регіону та розглянуто методи аналізу регіональної зовнішньої торгівлі послугами, також визначено її вплив на регіональний економічний розвиток. Проаналізовано зовнішньоекономічну торгівлю послугами Одеського регіону, наведено SWOT - аналіз впливу чинників, що сприяють та заважають здійсненню зовнішньої торгівлі послугами регіону. Виявлено географічну структуру і динаміку експорту і імпорту та проаналізовано вплив зовнішньої торгівлі на валовий регіональний продукт. Запропоновано напрями вдосконалення зовнішньої торгівлі послугами Одеського регіону, наведено приклади заходів, які має вжити влада задля вдосконалення зовнішньої торгівлі послугами Одеського регіону, зокрема шляхом підвищення кластеризації сектору туристичних послуг і диверсифікації зовнішньої торгівлі послугами регіону.
Diploma thesis deals with theoretical aspects of foreign trade in regional services and their significance for the region and the country as a whole, identifies the impact of positive and negative factors on the economy and foreign trade in regional services and considers methods of analysis of regional foreign trade in services and identifies its impact on regional economic development. There was carried out an analysis of the foreign trade in services of the Odessa region, SWOT - analysis of the impact of factors that contribute to and hinder the implementation of foreign trade in services of the region is given. The geographical structure and dynamics of exports and imports are identified and the impact of foreign trade on gross regional product is analyzed. Thesis offers directions of foreign trade operating in the Odessa region improvement, suggests examples of governmental measures to improve foreign trade in services of the Odessa region, in particular through increasing the clustering of the services sector and diversification of foreign trade in services of the region.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України як суб’єкт регіональної політики бере участь у процесі її формування та реалізації шляхом дотримання принципів, виокремлення стратегічних пріоритетів регіонального розвитку, ефективного використання механізму та інструментів стимулювання регіонального розвитку.

Робота присвячена аналізу перспектив подальшого розвитку зовнішньоторговельних відносин України та впливу на економіку України новітніх протекціоністських заходів, що популяризуються у глобальному ринковому середовищі. В роботі розглянуті певні застереження для України, а також зазначені шляхи вирішення проблем, із якими стикається Україна через протекціонізм своїх торговельних партнерів

Зовнішня політика є важливим фактором становлення держави як міжнародного гравця і в пошуках зовнішньополітичного курсу України, з моменту становлення її незалежності, обрано курс європейської інтеграції. Внутрішньо-економічні та зовнішньо-політичні проблеми України потребують залучення зовнішніх партнерів для їх вирішення, Європейський Союз є потужним та вигідним партнером для України, дослідження питання інтеграційного процесу, загроз та перспектив для співробітництва з ЄС є перспективою для розвинутої та демократичної держави. Перший розділ розкриває теоретичні, історичні та законодавчі аспекти інтеграційної політики ЄС та місця в них України. У другому розділі проведено детальний аналіз основних сфер діяльності України та ЄС, їх розвитку в перерізі з зовнішніми загрозами та впливами. Також розглянуто основні засади інтеграційної політики ЄС та стану основних сфер діяльності Європейського Союзу У третьому розділі побудовано когнітивну та тренд-сезонну моделі розвитку інтеграційних процесів ЄС та України. Проведено прогноз міграції Європейського Союзу як невід’ємної складової інтеграційної політики ЄС та впливу її на інтеграційну політику України. Результати роботи можуть бути використані при подальшому дослідженні даної теми та використані у темах навчальних курсів, які стосуються інтеграційних процесів ЄС та України.

У роботі розглядаються теоретичні аспекти регіональної торгівлі послугами міжнародного транспорту за умов дії зони вільної торгівлі, розглянуто регулювання торгівлі послугами міжнародного транспорту та методи її оцінки. Проаналізовано сучасний стан зовнішньої торгівлі послугами міжнародного транспорту Одеського регіону, здійснено аналіз факторів впливу на зовнішню торгівлю послугами міжнародного транспорту Одеського регіону за умов дії Угоди про Зону вільної торгівлі Україна- ЄС. Запропоновано напрями вдосконалення регіональної торгівлі послугами міжнародного транспорту, зокрема розроблено організаційні заходи удосконалення регіональної торгівлі транспортними послугами Одеського регіону в умовах наближення до ринку ЄС та заходи оптимізації міжнародної торгівлі послугами міжнародного транспорту за допомогою створення логістичного кластеру в Одеському регіоні.
The theoretical aspects of regional trade in international transport services under the conditions of free trade zone are considered, the regulation of trade in international transport services and methods of its evaluation are considered. The current state of foreign trade in the international transport services of the Odessa region is analyzed, the factors of influence on the foreign trade in the international transport services of the Odessa region under the terms of the Ukraine-EU Free Trade Agreement are analyzed. Directions for improvement of regional trade in international transport services are proposed, in particular, organizational measures for improvement of regional trade in transport services of Odessa region in terms of approaching the EU market and measures for optimization of international trade in services of international transport by creating a logistics cluster in Odessa.

У роботі розглядаються теоретичні аспекти інфраструктурного забезпечення міжнародної торгівлі товарами регіону, визначаються чинники, що впливають на інфраструктурне забезпечення міжнародної торгівлі товарами регіону. Проаналізовано сучасний стан географічної та товарної структури міжнародної торгівлі товарами Одеського регіону та показники інфраструктурного забезпечення міжнародної торгівлі товарами Одеського регіону. Визначено чинники та проблеми розвитку інфраструктурного забезпечення міжнародної торгівлі товарами Одеського регіону. Запропоновано напрями удосконалення інфраструктурного забезпечення міжнародної торгівлі товарами Одеського регіону щодо оптимізації системи інфраструктурного забезпечення регіону в умовах зближення з ринком ЄС.
The paper deals with the theoretical aspects of the infrastructure of international trade in goods in the region, determines the factors that influence the infrastructure of international trade in goods in the region. The current state of geographical and commodity structure of international trade in goods of Odessa region and indicators of infrastructural support of international trade in goods of Odessa region are analyzed. The factors and problems of development of infrastructure support of international trade in goods of Odessa region are determined. The directions of improvement of the infrastructural support of the international trade in the goods of the Odessa region in relation to the optimization of the system of the infrastructural support of the region in the conditions of approaching the EU market are offered.

Кобилін П.О. Територіальні особливості системи торговельного обслуговування населення Харківської області : дис. … кандидата геогр. наук : 11.00.02 / П.О. Кобилін. – Х., 2017. – 386 с.
Кобилін П. О. Територіальні особливості сфери торговельного обслуговування населення Харківської області. – Кваліфікаційна робота на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02 – економічна та соціальна географія. Роботу виконано у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна. Захист відбудеться у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна. Харків, 2017. В дисертації отримані нові наукові положення: вперше: - обґрунтовано методику суспільно-географічного дослідження системи торговельного обслуговування населення регіону з використанням системних показників, компонентного аналізу та ІФВ-моделювання; - встановлено просторово-часові особливості системи торговельного обслуговування населення Харківської області за запропонованою методикою; - з позиції суспільної географії розроблено рекомендації з удосконалення системи торговельного обслуговування населення Харківської області; удосконалено: - поняття системи торговельного обслуговування населення як функціональної складової регіональної соціогеосистеми; - застосування новітніх методів дослідження у нормованому багатовимірному ознаковому просторі (на прикладі системи торговельного обслуговування населення Харківської області); отримали подальший розвиток: - обґрунтування головних факторів розвитку системи торговельного обслуговування населення Харківської області; - дослідження системи торговельного обслуговування населення в районах і низових громадах (на прикладі Богодухівського, Дворічанського та Зачепилівського районів Харківської області). Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні просторово-часових особливостей функціонування системи торговельного обслуговування населення Харківської області, що може бути використано при плануванні заходів управління даною системою регіону та проведення подібних суспільно-географічних досліджень торговельного обслуговування населення інших регіонів України. У дисертації обґрунтовано методику дослідження системи торговельного обслуговування населення як об’єкту суспільної географії. Показано, що система торговельного обслуговування населення є важливою складовою соціальної сфери, яка покликана задовольняти потреби населення і у розміщенні цих закладів орієнтується на споживача. Доступність та забезпеченість населення об’єктами роздрібної торгівля та закладами ресторанного господарства мають важливе значення, впливаючи на рівень та якість життя населення. Важливу роль в дослідженнях цієї сфери відіграє суспільна географія, бо досліджує діяльність торговельних підприємств в територіальному аспекті відповідно до розселення населення та задоволення потреб населення у товарах народного споживання. Торгівля та громадське харчування є важливими складовими сфери послуг, які на сучасному етапі розвитку України мають важливу роль в економіці держави та її окремих регіонів. Торговельна діяльність, як систематична, ініціативна діяльність фізичних та юридичних осіб щодо продажу та купівлі товарів кінцевими споживачами, або посередницькі операції чи надання комісійних, представницьких, агентських та інших послуг у просуванні товарів від виробника до споживача, створює умови для товарного виробництва, забезпечуючи населення необхідними товарами та послугами. Система торговельного обслуговування забезпечує значну частку наповнення державного та місцевих бюджетів і створює умови для розвитку інших галузей соціальної сфери та сфери обслуговування населення. Рівень її розвитку є індикатором соціально-економічного розвитку регіону і задоволеності суспільних потреб. На основі системного підходу показано, що система торговельного обслуговування населення регіону є функціональною підсистемою регіональної соціогеосистеми і тому виступає об’єктом суспільної географії. В ній послідовно реалізуються всі стадії соціоактогенезу – усвідомлення соціальної потреби, побудова системи цілей, створення виконавчої системи і отримання результату. Структура системи торговельного обслуговування населення відображає відношення, зв’язки та взаємодію як між елементами системи, так і системи з навколишнім середовищем. Відповідно до цього розрізняється функціонально-компонентна, територіальна та управлінська структури, які за різними авторами членуються на більш детальні фрагменти. Досліджуваний період (2007 – 2015 рр.) включає два характерних етапи розвитку України. Перший з них (2007 – 2013 рр.) знаменує вихід країни із світової фінансово-економічної кризи, що супроводжувалося зростанням ВВП, макроекономічних показників і рівня життя українців. Другий (2014-2015 рр.) пов’язаний з анексією Криму та проведенням антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей. Внаслідок цього кардинально змінилася соціально-економічна ситуація в Україні в цілому і в її регіонах. Вказані особливості періоду дослідження вимагають застосування різних методологічних підходів дослідження більш-менш спокійного періоду прогресивного розвитку 2007-2013 рр. і кризового періоду з різким погіршенням соціально-економічної ситуації 2014-2015 рр. Методи і методики дослідження мають статистичний характер, тому для виконання вимог до вибіркових сукупностей вихідних даних – репрезентативності, статистичної стійкості та однорідності сформовано дві вибірки параметрів регіональної соціогеосистеми: одна за 7 років (період 2007-2013 рр.), а друга – за 2 роки (2014-2015 рр.). Очевидно, що для тестування пропонованої у дисертації методики дослідження сфери торговельного обслуговування населення регіону більш придатною є перша вибірка. Тому тестовим періодом для вказаної методики визначено період 2007-2013 років. Для збереження цілісності суспільно-географічного регіонального дослідження кризовий період досліджувався сумісно з попереднім періодом за спрощеною методикою. Стадійність дослідження визначена послідовною зміною наступних етапів: підготовчого, емпіричного, аналітичного, інтерпретаційного та підсумкового, які мають різний зміст і логічно пов’язані між собою. Методологія та методи дослідження детально висвітлені вище, тут лише зазначимо, що новітні методи (графоаналітичний методом багатовимірної класифікації суспільно-географічних об’єктів, компонентний аналіз вектору розвитку, метод ІФВ-моделювання) у сукупності з традиційними математико-статистичними методами аналізу (кластерний, факторний, тренд-аналіз тощо) дали можливість обґрунтувати пропоновану методику дослідження розвитку та функціонування регіональної системи торговельного обслуговування населення. Харківська область за розвитком системи торговельного обслуговування населення займає одне з провідних місць в Україні. Так, вона у 2015 р. за більшістю показників входила до першої п’ятірки регіонів-лідерів; за 7 показниками займала перше місце, за 6 – друге, за 15 – третє, за 18 – четверте і за 4 – п’яте. Харківська область у 2015 р. зайняла 3-є місце в Україні за інтегральним показником розвитку роздрібної торгівлі, поступаючись місту Києву і Дніпропетровській області. При цьому рейтинг Харківської області порівняно з 2013 роком підвищився на один пункт. Система торговельного обслуговування населення Харківської області характеризується значною територіальною диференціацією, що зумовлено нерівномірним соціально-економічним розвитком міст і районів, особливостями розселення населення тощо. Найвищі показники роздрібного товарообороту торговельної мережі в 2015 р. спостерігалися в містах Харків, Лозова, Ізюм, Первомайський, Чугуїв та Красноградському районі, які характеризуються високими показниками соціально-економічного розвитку, значною чисельністю та концентрацією населення, вигідним транспортно-географічним положенням, зосередженням значної кількості закладів роздрібної торгівлі. Найменші обсяги роздрібного товарообороту характерні для Великобурлуцького, Куп’янського, Сахновщинського, Кегичівського, Чугуївського, Печенізького, Золочівського, Ізюмського, Борівського, Лозівського та Первомайського районів, які характеризуються переважанням сільського населення, менш вигідним транспортно-географічним положенням у порівнянні з іншими районами та концентрацією більшості закладів роздрібної торгівлі в районних центрах (особливо якщо вони є містами обласного підпорядкування), а не в самому районі. За кількістю закладів громадського харчування найкращі показники в регіоні мають місто Харків (1987 закладів), Харківський (157 закладів), Дергачівський (115 закладів) та Балаклійський (100 закладів) райони, що пов’язано з наявністю попиту на відповідні заклади, розвитком соціальної інфраструктури, туристсько-рекреаційним потенціалом, купівельною спроможністю населення та транспортною доступністю. В структурі закладів громадського харчування міста Харкова переважають заклади з порівняно низьким ціновим сегментом. У 824-х населених пунктах Харківської області із чисельністю населення менше 100 осіб заклади роздрібної торгівлі та громадського харчування взагалі відсутні. На формування й розвиток системи торговельного обслуговування населення регіону впливає низка факторів, серед яких: нормативно-правові, організаційно-управлінські, соціально-демографічні, розселенські (екістичні), соціально-економічні, екологічні, транспортні, історико-географічні, природно-географічні, політичні. Багато з них мають безпосередній вплив на систему торговельного обслуговування населення, інші – чинять опосередкований вплив через соціальні та демографічні фактори. За результатами факторного аналізу вихідних даних ідентифіковано такі гіпотетичні фактори: соціально-економічні, аграрно-розселенські, житлово-торговельні, соціально-демогра¬фічні, екологічні. У динаміці кількість факторів не змінилася, але дещо змінився їх зміст і сила впливу. Дослідження просторової диференціації дій визначених факторів приводить до висновку, що вона суттєва, але при цьому створення впорядкованих просторових структур не спостерігається. Для з’ясування подібності та відмінностей міських та районних соціогеосистем за особливостями розвитку та функціонування системи торговельного обслуговування населення Харківської області за кожний рік періоду дослідження застосовувався кластерний аналіз. Встановлено, що групування міст обласного підпорядкування Харківської області за весь досліджуваний період не зазнало суттєвих змін, за кожний рік чітко виділяються три групи міст: а) місто Харків; б) міста Люботин, Куп’янськ, Первомайський та Ізюм; в) міста Чугуїв та Лозова. Склад груп добре корелює з рівнем соціально-економічного розвитку міст. Групування районів теж підтверджує цю тенденцію, але динаміка їхнього розвитку більш складна. Стабільно протягом всього досліджуваного періоду одна група утворюється Харківським районом, який має найбільшу чисельність населення, добре розвинену соціальну інфраструктуру і відрізняється найвищим рівнем урбанізації (67%). Далі виділяється 4 групи районів з відносно стабільним складом. Динаміка розвитку торговельного обслуговування у містах та районах досліджувалась за системними показниками розвитку – площею багатокутника проекції багатовимірного простору на площину, сумою індексів, значенням інформаційної ентропії та коефіцієнтом прогресу. За площею багатокутника суттєво виділяється місто Харків, що зумовлено великою чисельністю населення міста, концентрацією основного соціально-економічного потенціалу регіону, найбільшою кількістю торговельних об’єктів області, які мають широку спеціалізацію та великий асортимент товарів. Всі інші міста мають значно нижчі показники розвитку. Серед районів переважає Харківський район. Аналогічні результати з незначними відхиленнями отримані і за аналізом суми індексів. За показником інформаційної ентропії (відносної оцінки еволюційного потенціалу суспільно-географічних об’єктів) виділяються міста Харків, Лозова, Чугуїв. Для інших міст регіону не встановлена стійка тенденція динаміки інформаційної ентропії. Серед районів найвищі значення цього показника мали Харківський, Красноградський, Дергачівський, Зміївський, Балаклійський, Вовчанський райони, для яких характерний високий рівень соціально-економічного розвитку, урбанізації, розвитку соціальної інфраструктури, мережі торговельних закладів тощо. Інші райони мають змінні тенденції розвитку еволюційного потенціалу. За показником коефіцієнту прогресу, який є оцінкою ефективності розвитку системи торговельного обслуговування міст та районів регіону, серед міст виділяються три групи (аналогічно результатам кластер-аналізу). Серед районів чітко виділяється Харківський район, який прогресував протягом всього тестового періоду; дещо гіршою динамікою характеризуються Красноградський, Дергачівський, Зміївський, Балаклійський, Вовчанський райони. Для прикладу у роботі наводяться результати детального (аж до рівня первинних громад) аналізу за системними показниками розвитку діяльності системи торговельного обслуговування населення трьох районів Харківської області – Зачепилівського, Дворічанського та Богодухівського. Для оцінки динаміки розвитку системи торговельного обслуговування населення виконано компонентний аналіз вихідного вектору розвитку. В результаті ранжирування досліджуваних параметрів за сумою кодів їх часової похідної протягом тестового періоду для кожного міста та району отримані таблиці, в яких обґрунтовано виділено сукупності параметрів, які відображають: а) неперервний розвиток; б) часткову мінливість позитивної динаміки; в) відсутність динаміки; г) часткову мінливість негативної динаміки; д) неперервну деградацію процесу розвитку. В залежності від цього рекомендуються різні групи заходів – від перегляду програми розвитку (для параметрів останньої групи) до знаходження резервів і підвищення ефективності соціального управління. Узагальнена динаміка розвитку системи торговельного обслуговування сільського та міського населення Харківської області у цілому подібна, але суми кодів часових похідних показників районів синхронно нижчі порівняно з показниками міст за виключенням періоду 2010-2011 роки, коли спостерігається загальний максимум розвитку. Чітко виділяються кілька характерних фаз розвитку системи торгівлі. Періоди 2007-2008 та 2008-2009 роки характеризуються спадом торговельної діяльності, що пояснюється впливом світової фінансово-економічної кризи. Наступні два річні періоди 2009-2010 та 2010-2011 роки є періодами виходу з-під впливу світової кризи і прогресивного розвитку системи торгівлі. Починаючи з 2011 року, суми кодів часових похідних показників системи торгівлі в містах і сільській місцевості синхронно зменшуються внаслідок наростаючих кризових явищ у соціально-економічній та політичній сферах діяльності суспільства. Просторові особливості розвитку систем торговельного обслуговування населення досліджувались методом ІФВ-моделювання із зміною базового радіусу впливу від 10 до 50 км. Аналізувалися три групи ІФВ-поверхонь: а) людності (кількості населення); б) кількості закладів торгівлі; в) кількості закладів ресторанного господарства. За еталон (базис порівняння) прийнята ІФВ-поверхня людності, яка опосередковано відображає попит на торговельне обслуговування. Після розрахунку локальних ІФВ-поверхонь будувалися поверхні різниці між ними та еталонною ІФВ-поверхнею людності. При повній відповідності попиту і пропозиції вказана різниця близька до 0, при переважанні попиту вона від’ємна, а при переважанні пропозиції – додатна. Картосхеми з отриманими поверхнями різниці показують, що в торговельній мережі пропозиція перевищує попит, а в мережі закладів ресторанного господарства навпаки – попит перевищує пропозицію. Виконані дослідження дали можливість побудувати класифікацію моніторингових параметрів (компонентів вихідного вектору розвитку) на основі двох критеріїв. Перший з них оснований на визначенні переважаючої динаміки параметру за всіма об’єктами. Другий – на визначенні динаміки параметру шляхом знаходження суми часових похідних. В результаті виділено п’ять груп параметрів, для кожної з яких обґрунтовано рекомендації з вдосконалення системи торговельного обслуговування населення.

Том 1: Економічна теорія, макро- та регіональна економіка; Підприємництво, торгівля та сфера обслуговування; Фінанси та банківська справа; оподаткування, облік і аудит; Маркетингова та логістична діяльність; Менеджмент, публічне управління та адміністрування; Cоціальна робота та соціальне забезпечення; Міжнародні відносини; Право та міжнародне право; Воєнні науки, національна безпека та безпека державного кордону; Пожежна та цивільна безпека; Біологія та біотехнології. Том 2: Аграрні науки та продовольство; Ветеринарні науки; Хімія, хімічна та біоінженерія; Харчове виробництво та технології; Технологій легкої та деревообробної промисловості; Загальна механіка та механічна інженерія; Енергетика та енергетичне машинобудування; Екологія та технології захисту навколишнього середовища; Комп'ютерна та програмна інженерія; Системний аналіз, моделювання та оптимізація; Електроніка та телекомунікації; Транспорт та транспортні технології; Фізико-математичні науки; Соціологія та статистика; Філологія та журналістика. Том 3: Філософія та політологія; Релігієзнавство та богослов’я; Педагогіка та освіта; Психологія та психіатрія; Медичні науки та громадське здоров’я. Том 4: Медичні науки та громадське здоров’я; Фармація та фармакотерапія; Історія, археологія та культурологія; Архітектура та будівництво; Культура та мистецтво; Географія та геологія.