Добірка наукової літератури з теми "Реактор хімічний"

It is shown that the hypothesis of organic origin of hydrocarbons doesn’t respond to the presence of a dominant concentration of methane in sediments, deposits, “shale’ series and so on, hence prospecting and exploration for hydrocarbon deposits in them are conducted in most cases intuitively, but not on the fundamental scientific basis. Experimental studies based on the heating of slightly modified organic matter (peat) show that up to 200 °C in the process of its decomposition the following gases were delivered (vol. %): CO2 = 49.5; H2O = 49.3; CH4, C2H6, C3H8, N2, H2, SO2, H2S within 1.2 % in total. It is confirmed that there is no coal methane, there is no shale gas-methane, but there is methane of one genesis with slightly different isotope composition of carbon, but synthesized according to the same mechanism in the high-thermobaric processes that after migration into the earth’s crust accumulated in the form of deposits in cavities of coal seams, terrigenous units, sandstones and so on. Prospecting for pool-deposits of hydrocarbons should be carried out in conformity with developed “new technology of determination of prospects for oil and gas presence in the local area”, “physical-chemical model of synthesis of hydrocarbons and the way of geochemical searching for their occurrences”, “new theory of hydrocarbon synthesis and genesis in the earth’s lithosphere: abiogenic-biogenic dualism”.

Вступ. Бурхливий розвиток світового транспорту завдає непоправної шкоди довкіллю всього людства земної кулі. Морський і річковий транспорт робить свій внесок у питанні карбонізації до 18% від загального обсягу шкідливих викидів в атмосферу. Мета. Основна мета науково-дослідної роботи авторів статті підпорядкована зниженню шкідливих викидів в атмосферу суден морського та річкового транспорту. Використана методика розкриття мети заснована на аналітичній і практичній дослідницькій роботі. Результати. У статті проведено аналітику кращих світових технологій щодо зниження шкідливих викидів у випускних газах в атмосферу суднових дизелів, проведено аналіз науково-дослідної роботи Дунайського інституту Національного університету «Одеська морська академія» та НВФ «Еко-Авто-Титан», Україна. Протягом останніх 6 років на суднах Українського дунайського пароплавства проведено випробування паливних каталізаторів різних модифікацій, продукції НВФ «Еко-Авто-Титан», Україна з контролем Українського аудитора «Науково-дослідного інституту «Охорони навколишнього середовища та економії палива», м. Київ. Отриманий матеріал досліджень на суднах пароплавства дав позитивні результати й показав зниження оксиду азоту NOx на 38%, оксиду вуглецю СОх до 50%, діоксиду вуглецю 7%, викиди сажі за показаннями димомеру знизилися на 55%, економія палива становила до 10%. Сам паливний каталізатор касетного типу є досить складною конструкцією. У металеву оболонку паливного каталізатора вмонтовано хімічні реагенти різних оксидів металів, що реструктурують дизельне паливо на молекулярному рівні. Каталізатор установлюється на гнучких звʼязках перед насосом високого тиску, ресурс каталізатора 500 т палива до заміни в ньому хімічних реагентів. Відпускна ціна каталізатора залежить від потужності двигуна, на який він планується до встановлення та знаходиться в діапазоні від 400 у.о. (автомобільний транспорт), 10 000 у.о. (суднові двигуни потужністю до 3 тис. кВт). Розглянуто технології використання у двигунах внутрішнього згоряння автомобільного, залізничного, річкового й морського транспорту палива рослинного походження. Наведено аналіз можливого використання газового палива на суднах річкового флоту Українського дунайського пароплавства. Більш детально розглянуто питання виробництва водню з використанням останніх інноваційних технологій, розроблених у створенні ядерних реакторів останнього покоління, які успішно інтегровані у виробничі хімічні модулі, що дають змогу отримувати гідроплазму в перегрітій водяній парі до 8000 С з отриманням водню й кисню. Собівартість одного літра водню із застосуванням цієї технології не перевищує 1,6 у.о., що дає повний пріоритет виробництва водню в промислових обсягах. Незважаючи на успіх виробництва водню за новою технологією, авторами статті розкрито серйозні недоліки при спалюванні водню в теплових машинах (двигунах внутрішнього згоряння, газових турбінах і котлах). Основний недолік спалювання водню – це наявність закису азоту N20 у випускних газах теплових машин, який є парниковим газом із високим ступенем згубного впливу на довкілля. Висновки. Отриманий дослідницький матеріал спільної роботи Дунайського інституту НУ «ОМА» із НВФ «Еко-Авто-Титан», Україна отримав своє схвалення на внутрішніх водних шляхах Європи. Паливні каталізатори почали купувати Індія, Туреччина, Казахстан. У статті зроблено конкретні пропозиції щодо локалізації закису азоту при згорянні водню. Узагальнено досвід використання авангардних технологій щодо використання ядерних інтегрованих сольових реакторів для отримання промислового водню.

Ефективний і безпечний спосіб зберігання водню - це його хімічне зв'язування в металогідридах. Незважаючи на те, що вчені приділяють велику увагу гідриду магнію, він ще не знайшов широке застосування в якості акумулятора водню для автомобільної промисловості через високу температуру (300 °C при 0,1 МПа H2) і повільну кінетику дисоціації. У даній роботі досліджена можливість зниження температури, поліпшення кінетики розкладу стехіометричного гідриду MgH2 за рахунок його комплексного легування Fe і Y з застосуванням методу реактивного механохімічного сплавлення (РМС). Були синтезовані механічні сплави Mg + 10% ваг. Fe + 5% ваг. Y (МС1) і Mg + 10% ваг. Fe (МС2) і досліджено їх фазовий склад, мікроструктуру, водородосорбційні властивості, термічну стабільність і кінетику десорбції водню з використанням методів рентгенівської дифракції (XRD), скануючої електронної мікроскопії (SEM) і термодесорбційної спектроскопії (TDS). Для оцінки впливу комплексного легування на температуру розкладу і термостабільність фази MgH2 отримані ізобари десорбції водню при першому нагріванні після синтезу РМС зразків механічних сплавів і після подальшого їх циклічного гідрування з газової фази. Всі ізобари отримані при тиску водню в реакторі 0,1 МПа і швидкості нагріву зразка 30/ хв. і використані для визначення як температури початку десорбції водню (Тпоч.) з гідридної фази MgH2 МС, так і температури Тмакс., що відповідає максимальній швидкості виділення водню. Кінетичні криві десорбції водню з механічних сплавів-композитів отримані при постійному тиску водню 0,1 МПа в реакторі і температурах 310 і 330 °С і були використані для визначення як часу виділення половини кількості водню (τ1/2), так і загальної кількості виходу водню (τп) з МС. Встановлено, що додавання Fe і Y до магнію призводить до значного поліпшення кінетики десорбції водню з гидридної фази MgH2, про що свідчить значне зменшення (в 15 і 6 разів) часу виділення з неї половини і всього водню при 330 0С. Розроблені матеріали можуть знайти практичне використання в стаціонарних умовах їх застосування.Бібл. 48, табл.2, рис. 9.

В основу роботи поставлено завдання створити спосіб газифікації твердого подрібненого палива, в якому внаслідок єдності процесу напівкоксування вугілля і газифікації напівкоксу, зв'язаного спільним контуром циркуляції твердого теплоносія, забезпечують простоту управління процесом і його стійкість, а знешкодження шкідливих речовин, які утворюються у процесі напівкоксування і газифікації палива, здійснюють допалюванням залишкових горючих речовин золи з надлишком повітря вище від стехіометричного значення. Поставлене завдання вирішують тим, що згідно з запропонованим способом газифікації твердого подрібненого палива, який полягає у попередньому підсушуванні та напівкоксуванні з подальшою газифікацією гарячого напівкоксу на паро-кисневому, або паро-повітряному дутті і очищенням генераторного газу від частинок коксу і золи, згідно з винаходом, здійснюють підсушування і напівкоксування палива у реакторі напівкоксування за рахунок тепла суміші гарячої золи і коксу, які виділяють з потоку генераторного газу під час його очищення, а гарячі гази і пари смол змішують з потоком гарячого генераторного газу для подальшої газифікації смол, напівкокс, який отримують після напівкоксування палива, газифікують у циркулюючому псевдозрідженому шарі, а частинки золи, після газифікації напівкоксу, подають на допалювання залишкових горючих і термічного знешкодження шкідливих речовин з надлишком повітря вище стехіометричного. Єдність процесу напівкоксування вугілля і газифікації напівкоксу, зв'язаного спільним контуром циркуляції твердого теплоносія, забезпечує простоту управління процесом і його стійкість. Потік золи, після газифікації напівкоксу, направляють на допалювання залишкових горючих речовин та вогневого знешкодження шкідливих речовин (фенолів, CaSO3, сірковуглецю та ін.). У процесі допалювання знешкоджують шкідливі хімічні сполуки, які утворилися на стадії напівкоксування і газифікації палива, захоплені зі золою (феноли, сірковуглець та ін.).

Стаття род спрямована род на род вирішення род проблеми род конвертації род існуючих род автомобільних род дизельних род двигунів род на род газові род палива, род які род є род більш род дешевою род та род екологічною род альтернативою род дизельного род палива. род Був род удосконалений род метод род підвищення род енергії род альтернативних род палив. род Розглянута род хімічна род сутність род підвищення род енергії род палива род на род основі род наукових род положень род термодинаміки. род В род якості род вихідного род продукту род для род конверсійного род процесу род здійснено род вибір род альтернативного род метанольного род палива, род що род враховує род його род собівартість, род екологічність род та род температурні род умови. род Проведені род розрахунки род показали, род що род тепловий род ефект род від род спалювання род конвертованій род суміші род перевищує род ефект род від род спалювання род тієї род ж род кількості род неконвертованого род метанолу. род Енергія род палива род підвищувалась род за род рахунок род термохімічної род регенерації род теплоти род відпрацьованих род газів. род Створена род експериментальна род установка род для род дослідження род род родроботи род переробленого род дизельного род двигуна род на род продуктах род конверсії род метанолу. род Проведені род експериментальні род дослідження род екологічних род показників род дизельного род двигуна, род який род був род переобладнаний род на род роботу род на род продуктах род конверсії род метанолу. род Виконані род експериментальні род дослідження род показали, род що род переведення род дизельних род двигунів род на род роботу род з род використанням род продуктів род конверсії род метанолу род є род технічно род обгрунтованим. род Зниження род витрати род палива род супроводжувалося род поліпшенням род екологічних род якостей род дизеля, род що род працює род спільно род з род термохімічним род реактором род конверсії род метанолу. род У род залежності род від род частоти род обертання род колінчастого род валу род та род навантаження род на род двигун род утворення род оксидів род азоту род у род відпрацьованих род газах род знижувалося род на род 53-60 род %, род оксиду род вуглецю род відбувалось род в род межах род 52-62 род %. род З род врахуванням род того, род що род ціна род метанолу род складає род до род 20 род % род від род вартості род дизельного род палива, род переведення род автомобільних род дизельних род двигунів род на род роботу род з род використанням род продуктів род конверсії род метанолу род є род дуже род вигідним. Ключові слова: род дизельний род двигун; род альтернативне род паливо; род метиловий род спирт; род утилізація род теплоти; род відпрацьовані род гази; род оксиди род азоту; род вуглеводні.

Сергієнко О. О. Проект схеми хімічної очистки технологічних газів агломашин з утилізацією вловлених продуктів : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 183 «Технології захисту навколишнього середовища» / наук. керівник Г. Б. Кожемякін. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 78 с.
UA : Кваліфікаційний проект для здобуття ступеня вищої освіти магістра за спеціальністю 183 «Технології захисту навколишнього середовища», науковий керівник Г.Б. Кожемякін. Запорізький національний університет. Факультет будівництва та цивільної інженерії, кафедра промислової екології та охорони праці, 2020. Розроблена схема каталітичного методу очищення технологічних газів агломашинвід сірчаного ангідриду . Проведений вибір ірозрахунок усіх основних газоочисних апаратів та допоміжного обладнання. Розроблені заходи по техніці безпеки, промислової санітарії, електробезпеки та протипожежної безпеки.Виконано розрахунок теплоізоляції поста управління і захисних екранів. Розроблена структура управління та організація робіт на ділянці газоочистки. Виконано розрахунок собівартості очищення 1000 м3 газів, яка становить 14,08 грн для проектного варіанту. Розраховано ефективність капітальних вкладень і річний економічний ефект при впровадженні проекту.
EN : Qualification project for obtaining a master's degree in specialty 183 "Environmental Protection Technologies", supervisor G. B. Kozhemiakin.Zaporizhzhya National University.Faculty of Construction and Civil Engineering, Department of Ecology and Labor Protection, 2020. A scheme of the catalytic method for purifying sinter machine gases from sulfur dioxide has been developed. The selection and calculation of all the main gas cleaning apparatus and auxiliary equipment. Safety measures, industrial sanitation, electrical safety and fire safety have been developed. Calculation of thermal insulation of the control station and protective screens. The management structure and organization of work at the gas purification section have been developed. The calculation of the cost of cleaning 1000 m3 of gases, which is 14.08 UAH for the design option, has been performed. The efficiency of capital investments and the annual economic effect in the implementation of the project are calculated.