Добірка наукової літератури з теми "Підхід інституціональний"

Для сучасної України багато викликів державотворення були надзвичайно складними через відсутність наукових розробок та досвіду у сфері демократичного урядування. До не розроблених, а також досліджуваних у певних ідеологічних рамках, питань, належав також інститут публічної служби. Установлено, що і сьогодні термін “публічна служба” в Україні в науковій літературі застосовується із застереженнями, побіжно, уривками і фрагментарно, в загальному сенсі. Аналіз досліджень і публікацій свідчить, що більшість сучасних науковців указують на необхідність унормування в Україні публічної служби та чіткого окреслення її складових, при цьому схиляючись до інституційного (інституціонального) підходу. Мета статті – за інституціонального підходу визначити складові публічної служби України. Основним методом проведеного дослідження є критичний аналіз попередніх досліджень науковців, а також нормативно-правових актів щодо публічної служби України. Проведений нами аналіз підтверджує, що в сучасній Україні для визначення поняття та складових елементів публічної служби найбільш раціональним є інституційний (інституціональний) підхід, який обмежує сферу публічної служби рамками публічної адміністрації (інституції). З 2005 р. (вперше на законодавчому рівні) у Кодексі адміністративного судочинства України визначено поняття “публічна служба”, яке до 2020 року вже зазнало змін, проте вони не розкрили повністю сутність публічної служби. За результати проведеного дослідження за інституціонального підходу до публічної служби як інтегрованого інституту пропонується включити такі служби: політичну, парламентську, суддівську, прокурорську, правоохоронну, військову, державну, дипломатичну, службу в органах місцевого самоврядування, сервісну. При цьому зауважимо, що не варто виокремлювати у понятті «публічна служба»: альтернативна (невійськова) служба, патронатна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, інша державна служба. Установлено, що нагальною потребою є розробка рамкового Закону України про публічну службу, та конкретизація, відповідно до нього, усіх аспектів функціонування окремих служб. У перспективі слід провести поглиблені наукові дослідження публічної служби за інституціонального підходу та напрацювати проекти відповідних законів України.

У статті розглядається сучасна концептуалізація громадянського суспільства як реакція на усвідомлення обмеженість його ліберальної теоретичної традиції з її спрощеним інституціональним ототожненням громадянського суспільства з добровільними асоціаціями та НДО. Зокрема, аналізується заклик Дж. Александера відмовитись від фокусу виключно на формальних інституціях демократії. Цей рух поза інституціональний підхід дозволяє відкрити другий культурний, вимір громадянського суспільства як солідарності спільноти, що спирається на цивільний культурний код всупереч нецивільному. В запропонованій теоретичній схемі бінарних культурних кодів громадянського суспільства детально відстежується просування з рівня мотивів діючого актора через рівень відносин до третього рівня інститутів, реальний зміст яких визначається відповідним сакральним культурним кодом. Доповнення інституційного рівня громадянського суспільства аналізом його культурного рівня також дозволяє дослідити більш складну взаємодію громадянського суспільства та демократії.

Стаття спрямована на дослідження теоретико-методичних засад грошово-кредитної політики як елемента в системі забезпечення економічної безпеки держави. Метою статті є узагальнення і уточнення сутнісних характеристик і особливостей реалізації грошово-кредитної політики в системі забезпечення економічної безпеки держави. Застосовано такі методи дослідження, як системно-інституціональний підхід для виявлення ознак і зв’язків грошово-кредитної політики та економічної безпеки держави, наукової абстракції, логічний підхід для формування параметрів грошово-кредитної політики. Обґрунтовані місце, завдання та роль грошово-кредитної політики у системі складових економічної безпеки держави. На відміну від усталених підходів, коли визначається місце грошово-кредитної політики в системі фінансової безпеки, обґрунтовано значимість політики в системі економічної безпеки держави. Результати мають практичну значимість, яка полягає в можливості їх використання при плануванні грошово-кредитної політики держави.

The article studies the significance of public institutions for successful functioning of a market economy. The emphasis is placed on the fact that market institutions are formed through social organization and evolution. The structure of modern society is clarified; combination of professional performance of the functions of its social group and adherence to moral values are selected to be the main criterion of the structure. The hypothesis of isomorphism of the social structure is advanced, according to which the decrease in the share of people in civil society with rent-seeking behavior can lead to similar shifts in business and public sector. The system of economic control is proposed that corresponds to division of society into three main social groups. The new content of control, which proceeds from the concept of sustainable development and the theory of systems, is revealed. The essence of the new type of control is formation of socially significant analytical information capable of launching mechanisms of self-organization of enterprises, including self-control. The main corrective tool is the publication of these findings. Attention is paid to original sources of information for civil control (for example, financial and tax reporting of enterprises), which is not a commercial secret in accordance with Ukrainian legislation. Institutional mechanisms, such as compulsory mechanism of the law, normative mechanism of professional opinion, imitative mechanism of positive practice, promotion of information, involvement of supporters and cooperation with foundations are listed. It is concluded that the introduction of economic control by civil society can strengthen public institutions such as law, morality, property, enterprise, trust in society, fair competition, etc. This, most likely, will have a positive impact on development of the economy.

Дисертаційна робота спрямована на вирішення проблеми удосконалення теоретичних і методологічних положень бухгалтерського обліку в управлінні економічною стійкістю підприємств на підставі інституціонального підходу. Проведено інституціональний аналіз бізнес-середовища в Україні, удосконалено понятійно-категоріальний апарат концепції економічної стійкості; обґрунтовано напрями реформування системи бухгалтерського обліку в Україні з урахуванням концепції інституціональних матриць; класифіковано інституціональні чинники впливу на стан облікової системи; обґрунтовано місце обліку як функції управління економічною стійкістю; уточнено мету і завдання бухгалтерського обліку; визначено інституціональний вектор у тлумаченні предмету бухгалтерського обліку; удосконалено класифікацію об’єктів обліку; визначено підхід до побудови інформаційних моделей обліку трансакційних витрат; удосконалено інтеграційний обліковий інструментарій підвищення економічної стійкості. Розкрито інституціональне спрямування Інтегрованої корпоративної звітності, обґрунтовано принципи її формування і склад показників. Розкрито вплив бізнес-моделі підприємства на організацію обліку і звітності.
Диссертационная работа направлена на решение проблемы совершенствования теоретических и методологических положений бухгалтерского учета в управлении экономической устойчивостью предприятий на основании институционального подхода. Объектом исследования является бухгалтерский учет как функция и информационная подсистема в управлении экономической устойчивостью предприятий. Предметом исследования являются теоретические, методологические и организационные аспекты развития бухгалтерского учета в системе управления экономической устойчивостью предприятий в Украине на основе институционального подхода.В диссертации проведен институциональный анализ бизнес-среды в Украине, усовершенствован понятийно-категориальный аппарат концепции экономической устойчивости (уточнены понятия «экономическая безопасность», «экономическая устойчивость», «угроза экономической устойчивости» и т.д.); упорядочена классификация угроз. Обоснованы направления реформирования системы бухгалтерского учета с позиций неоинституциональной теории с учетом концепции институциональных матриц. На основании использования институционального похода определено, что изменения, направленные на трансформацию учетной системы в Украине, сталкиваются с объективным противоречием – они не соотносятся с базовыми институтами отечественной институциональной системы, являются комплементарными по отношению к ней. Разработаны рекомендации в части дальнейших шагов реформирования системы бухгалтерского учета в Украине с учетом необходимости ликвидации существующего противоречия; обоснован состав принципов институциональных изменений, на которых целесообразно развивать систему учета с целью обеспечения согласованного и системного проведения реформ в ходе внедрения МСФО в Украине. Уточнены и классифицированы институциональные факторы влияния на состояние учетной системы; обосновано место учета как функции управления экономической устойчивостью; разработан подход к развитию целостной системы учета с ориентацией на цели поддержания экономической устойчивости с позиций концепции неоинституционализма; уточнены цель и задачи бухгалтерского учета с позиций институционального похода; определен институциональный вектор в толковании предмета бухгалтерского учета; усовершенствована классификация объектов учета, определен подход к построению информационных моделей учета трансакционных затрат. Раскрыты возможности использования интеграционного учетного инструментария повышения экономической устойчивости предприятий путем углубления направлений применения учетной политики как средства обеспечения единства учетных моделей экономических объектов для разных целей, а также раскрытия влияния выбора разных методов учета в разрезе отдельных объектов учета на экономическую устойчивость предприятий. Раскрыто влияние бизнес-моделей предприятий на организацию учета и отчетности, в том числе направления использования бизнес-моделей для выбора методов учета экономических объектов и составления отчетности, что позволяет обеспечить ориентацию учетной системы на достижение стратегических показателей. Обосновано институциональное направление Интегрированной корпоративной отчетности, определены принципы ее формирования и состав показателей финансовой и нефинансовой информации фактического характера, а также стратегической информации, которую целесообразно в ней раскрывать. К блоку нефинансовой информации отнесены показатели: экономической, экологической, социальной и инновационной результативности деятельности.
The thesis is aimed at solution of the problems of theoretical and methodological positions accounting in the management of the economic stability of the enterprises on the basis of the institutional approach. Institutional analysis of business environment in Ukraine has been carried, categorical apparatus of the concept of the economic sustainability has been improved; directions of reform of the system of accounting in Ukraine has been justified from the standpoint the concept of institutional matrices; institutional factors impact on the accounting system has been classified; the place of accounting as a function of management of economic stability has been justified; goals and objectives of accounting from the positions of the institutional approach has been clarified; institutional vector in the interpretation of the subject of accounting has been determined; the classification of the objects of the accounting has been improved; the approach to building information models for accounting for transaction costs has been defined; the integration of accounting tools to increase economic sustainability has been enhanced. Institutional direction of Integrated corporate financial statements has been disclosed, the principles of its formation and the composition of its indicators has been justified. The influence of the business model of the enterprise on the organization of accounting and reporting has been disclosed.