Добірка наукової літератури з теми "Підсистема орієнтації та стабілізації"

Обґрунтовано доцільність сфери використання крокуючих машин. Розглянуто три найпростіші схеми циклових (важільних) механізмів крокування: чотириланкового, чотириланкового з можливістю зміни положення осі повороту коромисла, шестиланкового. Запропоновано принципові схеми та проаналізовано особливості функціонування механізмів орієнтації (важільного, рейково-важільного, важільного з використанням черв'ячної передачі) та стабілізації вертикального положення (важільних з використанням конічної зубчастої передачі, ланцюгової передачі тощо) крокуючого модуля з двома цикловими рушіями.

Запропоновано блок управління і методичне забезпечення випробувального стенду. Завданням стенду є імітація зміни магнітного поля Землі під час руху КА по орбіті для відпрацювання алгоритмів роботи системи кутової орієнтації і стабілізації космічного апарату. У статті наведено модель магнітного поля Землі, а також матриці переходу в оскулюючу систему координат. У статті описаний розрахунок керуючих струмів для підтримки потрібної кількості ампер-витків, алгоритм управління включає в себе 2 ПІД регулятора, а також описана структурна схема блоку управління. Блок управління має захист по перевищенню струму і напруги, а також захист від короткого замикання. Для підвищення точності підтримки потрібної напруженості магнітного поля реалізований алгоритм, який використовує датчики струму і трьохвісьовий магнітометр, який встановлюється в центр системи кілець Гельмгольца. Для управління реалізований стандартний інтерфейс USB, для підключення до персонального комп'ютера. Вихідні каскади блоку управління реалізовані за схемою Н-моста. Блок управління має шість незалежних каналу управління, які мають однакові технічні характеристики. Інтерфейс програмного забезпечення чисельно і графічно показує величину магнітного поля по трьох осях. Також інтерфейс показує величину струму в котушках і поправочні коефіцієнти ПІД-регулятора, а також вхідні значення напруженості поля моделі магнітного поля Землі, яку можна завантажити в програму клікнувши кнопку «завантажити модель». Програмне забезпечення дозволяє управляти блоком управління в ручному і в автоматичному режимі, використовуючи модель магнітного поля Землі, тим самим імітуючи магнітне поле з огляду на характер руху космічного апарату, що дозволяє більш точно визначити характеристики системи кутової орієнтації і стабілізації.

Метою даного дослідження є оцінка розвитку потоків сільськогосподарської та продовольчої торгівлі Молдови на ринок ЄС. Таким чином, аналізуються основні зміни і тенденції в структурі агропродовольчої торгівлі і на ринках збуту. Дослідження засноване на аналізі вторинних даних, наданих Національним Бюро Статистики. Розглянуті дані відносяться до 2012-2017 рр. Позитивним результатом лібералізації торгівлі стало збільшення обсягів агропродовольчого експорту Молдови, особливо з точки зору спеціалізації і концентрації виробництва та диверсифікації географічного розподілу. Ще один позитивний результат - зниження залежності від традиційних ринків. Цей факт зумовив збільшення як якості, так і різноманітності товарів, що експортуються. Завдяки угоді про вільну торгівлю спостерігається збільшення торговельних потоків з ЕСю Агропродовольчий ринок важливий для стабілізації національної економіки, оскільки він вносить цінний внесок у ВВП. Таким чином, важливо, щоб уряд підтримував модернізацію агропродовольчого сектору та стимулювало залучення інвестицій, що сприятиме його подальшій орієнтації.

В роботі проведено дослідження застосування методів рухомого керування для здійснення грубої стабілізації космічного апарату (КА) з аеромагнітною системою відведення (АМСВ). В свою чергу, АМСВ складається з двох підмодулів: аеродинамічного плоского вітрильного елементу і електромагнітних виконавчих органів. Електромагнітні виконавчі органи слугують для здійснення орієнтації і стабілізації аеродинамічного плоского вітрильного елементу перпендикулярно до динамічного потоку атмосфери, що набігає. Встановлено, що забезпечення такої стабілізації для плоских вітрильних аеродинамічних елементів збільшує силу аеродинамічного гальмування на 40-50 % і зменшує час відведення на 25-30 %. Однак, для ефективного функціонування таких систем, головним критерієм є мінімізація витрат бортової електричної енергії в довготривалих космічних місіях з відведення відпрацьованих КА з робочих орбіт. Виходячи з цього, було запропоновано застосування методів рухомого керування для електромагнітних виконавчих органів (магнетторків) за допомогою яких здійснюється груба стабілізація аеродинамічного елементу. Встановлено, що при застосуванні методів рухомого керування витрати бортової енергії можна на порядок зменшити.

У даній роботі описано процес створення системи керування імітатором магнітного поля, який буде використовуватися для випробування підсистеми орієнтації та стабілізації наносупутників КПІ ім. Ігоря Сікорського. Розглянуто конструкцію та принцип роботи магнітних імітаторів. Проведений аналіз існуючих аналогів системи керування. За результатами аналізу прийнято рішення використовувати імпульсний метод регулювання та мостову схему регулятора. Розроблено структурну та принципову схему пристрою. Підібрані необхідні компоненти та створено експериментальний макет системи, для якого написано програмне забезпечення. Проведено випробування, під час якого виявлені значні пульсації струму у котушках імітатора. Для зменшення пульсацій розраховано та створено вихідний фільтр для драйвера котушки. Результати розрахунку підтверджені експериментальними даними.
This paper describes the process of creating a control system for a magnetic field simulator, which will be used to test the orientation and stabilization subsystem of nanosatellites of Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute. The design and principle of operation of magnetic simulators are considered. The analysis of existing analogues of the control system was carried out. Based on the results of the analysis, it was decided to use the pulse regulation method and the bridge circuit of the regulator. The structural and schematic diagrams of the device were developed. The necessary components were selected and an experimental system layout was created, for which software was written. A test was performed, during which significant current ripple in the simulator coils was detected. To reduce ripple, the output filter for the coil driver was calculated and created. The calculation results are confirmed by experimental data.