Добірка наукової літератури з теми "Підготовка термінологічна"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Підготовка термінологічна".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Підготовка термінологічна"
1
Chernyakov, Volodymyr Volodymyrovych, Oleksndr Mykhailovych Dudorov та Volodymyr Petrovych Samiylenko. "ТЕРМІНОЛОГІЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ФАХІВЦЯ З ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ – ЗАПОРУКА УСПІШНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". SOCIAL WORK ISSUES: PHILOSOPHY, PSYCHOLOGY, SOCIOLOGY, № 1(13) (2019): 87–92. http://dx.doi.org/10.25140/2412-1185-2019-1(13)-87-92.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Проблема підвищення рівня термінологічної компетентності фахівця з фізичного виховання на сьогоднішній день набуває особливого значення, що обумовлюється як викликами сучасного суспільства так і новим розумінням фізкультурно-оздоровчої роботи. Постановка проблеми. Підготовка висококваліфікованого та конкурентоспроможного спеціаліста будь-якого фаху у сучасних умовах розвитку українського суспільства передбачає набуття ним обов’язкових знань та умінь із галузі фізичного виховання. Реалізацію цього завдання цілком покладено на фахівців з фізичного виховання, які повинні мати високий рівень професійної компетентності. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання сутності і змісту термінологічної компетентності фахівців з фізичного виховання розглядалися такими вітчизняними дослідниками як В. Арефьєв, В. Шегімага, І. Терещенко, Р. Райтер, Ю. Салямін (гімнастична термінологія), В. Арефьєв, Б. Шиян, О. Худолій, В. Айунц (теорія і методика підготовки фахівців з фізичного виховання), Б. Шиян, В. Гетман, Ю. Новицький, В. Акімова, І. Вржеснєвський, Г. Вржесневська, Н. Турчина, Е. Черняєв (методика проведення занять з фізичного виховання у ВНЗ) та інші. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Малодослідженим залишаються теоретичні та практичні аспекти реалізації термінологічної компетентності фахівців з фізичного виховання у процесі фахової діяльності. Постановка завдання полягає у визначенні основних недоліків термінологічної компетентності фахівців з фізичного виховання, що виявляються у процесі фахової діяльності та наданні рекомендацій щодо їх усунення. Виклад основного матеріалу. Вивчення термінологічної компетентності фахівця з фізичного виховання як важливої складової його професійної компетентності обумовлене застосуванням єдиного підходу до використання гімнастичної термінології у фаховій діяльності відповідно до вимог, що висуваються до неї. Уніфікація термінологічної компетентності фахівця з фізичного виховання дозволить підвищити рівень професійної компетентності та професійно-педагогічного саморозвитку, забезпечити стабільну результативну фахову діяльність. Висновки. Осмислення та свідоме використання коректних термінологічних назв і термінів дозволить підвищити рівень мовно-термінологічного компоненту професійної компетентності фахівців з фізичного виховання.
2
Амеліна, Світлана. "Вивчення термінологічної лексики у професійній підготовці перекладачів". Освітній вимір 39 (21 листопада 2013): 161–65. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v39i0.3048.
Повний текст джерелаАнотація:
Амеліна С. М. Вивчення термінологічної лексики у професійній підготовці перекладачів.
У статті розглянуто питання вивчення термінологічної лексики у процесі професійної підготовки майбутніх перекладачів. Викладено пропозиції зарубіжних науковців щодо шляхів набуття студентами термінологічних знань. Акцентовано на необхідності вивчення термінології у практичному використанні мови. Запропоновано засоби вивчення термінологічної лексики. Представлено приклади завдань для засвоєння міжпрофесійної лексики на заняттях з іноземної мови.
3
Бабченко, Наталія Василівна. "Поняттєво-термінологічний інструментарій порівняльно-педагогічного дослідження професійної підготовки магістрів з фізики у ВНЗ Польщі". Педагогіка вищої та середньої школи 49 (17 лютого 2017): 201–9. http://dx.doi.org/10.31812/pedag.v49i0.1183.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено аналізу українських та зарубіжних лексикографічних джерел для визначення сутності та змісту таких понять як «професійна підготовка», «магістр», «магістр з фізики», «вищий навчальний заклад». Проаналізовано підходи до тлумачення цих понять українськими та польськими педагогами. Здійснено порівняння професійної підготовки магістрів з фізики в Україні та Польщі. Подано класифікацію типів польських та українських ВНЗ, які здійснюють професійну підготовку магістрів у галузі фізики. Запропоновано авторське тлумачення поняття «професійна підготовка магістрів з фізики у вищих навчальних закладах Польщі».
4
Гриджук, Оксана. "Найважливіші аспекти мовної підготовки студентів лісотехнічного напряму навчання". Освітній вимір 42 (13 листопада 2014): 29–33. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v42i0.2788.
Повний текст джерелаАнотація:
Гриджук О. Є. Найважливіші аспекти мовної підготовки студентів лісотехнічного напряму навчання.
У статті обґрунтовано доцільність поглиблення мовної підготовки студентів лісотехнічного ВНЗ; окреслено основні аспекти цього процесу (термінологічний, лексикографічний, граматико-стилістичний, фахово-прикладний); визначено способи опрацювання термінологічної лексики лісівництва та деревообробки.
5
Котелянець, Юлія. "ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ДО РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОГО МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 17, № 1 (31 грудня 2020): 40–48. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(17).2020.40-48.
Повний текст джерелаАнотація:
Оглядову публікацію присвячено аналізу проблеми підготовка майбутніх вихователів до розвитку креативного мовлення дітей дошкільного віку. Конкретизовано понятійно-термінологічний апарат дослідження. Здійснено аналіз навчального плану спеціальності 012 – «Дошкільна освіта». Встановлено, що забезпечення міждисциплінарних зав’язків між дисциплінами різних циклів у процесі підготовки майбутніх вихователів до розвитку креативного мовлення у дітей дошкільного віку дозволяє сформувати у майбутніх вихователів уміння інтегрувати знання з дисциплін. Інтеграція може допомогти в розв’язанні різноманітних педагогічних ситуацій та завдань, забезпечити мобільність і гнучкість використання знань, умінь і навичок з креативно-мовленнєвого розвитку дошкільників під час педагогічної практики. Підтверджено, що готовність майбутніх вихователів ЗДО до розвитку креативного мовлення дітей дошкільного віку є результатом професійно-мовленнєвої підготовки у педагогічному ЗВО, який забезпечує сформованість особистісних якостей у майбутніх вихователів, професійно-спрямованих і креативно-мовленнєвих знань, умінь і навичок, що дозволяють їм проєктувати та організовувати ефективну креативно-мовленнєву діяльність з дітьми дошкільного віку. Встановлено, що підготовка майбутніх вихователів до розвитку креативного мовлення дітей дошкільного віку буде ефективною якщо реалізувати наступні педагогічні умови: забезпечення інтеграції у підготовці майбутніх вихователів ЗДО до розвитку креативного мовлення дітей дошкільного віку; створення креативно-спрямованого мовленнєвого середовища ЗВО в процесі професійної підготовки майбутніх вихователів. Виявлено, що для ефективної підготовки майбутніх вихователів до розвитку креативного мовлення дошкільнят необхідно створити креативно-спрямоване мовленнєве середовище, а також забезпечити комплекс спеціально організованих і цілеспрямованих заходів, педагогічних впливів, змін традиційного перебігу освітньо-виховного процесу.
Ключові слова: підготовка майбутніх вихователів, креативне мовлення, діти дошкільного віку.
6
КОРДЮК, О. М., М. Г. СЕМЕРДЖАН та О. Ю. БИЧКОВ. "ФОРМУВАННЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, № 4 (18 квітня 2022): 106–12. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.1.16.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наголошено, що сучасна вища освіта спрямована на формування компетентного студента, майбутнього вчителя НУШ, який усебічно засвоїв фахові предмети, передбачені навчальним планом спеціальності; з’ясовано, що магістральною ознакою конкурентоспроможного спеціаліста є оволодіння термінологічною лексикою, тобто формування термінологічної компетентності, в основі якої є здатність із точністю, доречністю і правильністю використовувати терміни в усному й писемному професійному мовленні; на основі аналізу наукових джерел встановлено, що термінологічна компетентність – це глибоке оволодіння термінологією обраного фаху на рівні спеціальних (фахових) та психолого-педагогічних дисциплін, уміння оперувати терміносистемою під час практичної підготовки, у процесі виконання самостійної роботи; простудійовано поняття «термін» у лінгвістичному обігу; розмежовано поняття «термін» та «загальновживане слово»; охарактеризовано ознаки термінів, до яких належать: системність; наявність класифікаційної дефініції; стислість; жорстка конвенційність; стилістична нейтральність; залучення до системи певної галузі; відповідність нормам мови; точність і короткість; дериваційна здатність; інваріантність; висока інформаційність; проаналізовано групи термінів і види термінів – загальновживані (звичайні слова, які набули значного поширення); міжгалузеві терміни (взяті з різних галузей науки, техніки; найменування предметів, якостей, ознак, дій, явищ, що однаково використовуються в побутовій мові, художній літературі та в документах); вузькоспеціальні терміни (спеціально вироблена термінологія для обслуговування потреб лише однієї конкретної галузі); з’ясовано домінантні вимоги до використання термінів, що передбачають вживання терміна в одній, зафіксованій у словнику формі, з одним значенням, закріпленим у словнику, дотримання правил утворення від нього похідних форм; підкреслено, що активний приплив в український словник іншомовних термінів, співіснування в терміносистемі національного та інтернаціонального не завжди є виправданим.
7
ДОБРОВОЛЬСЬКА, Вікторія, та Світлана МІСЄВИЧ. "ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ «ГЕОГРАФІЯ СУДНОПЛАВСТВА»". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (грудень 2020): 260–69. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-260-269.
Повний текст джерелаАнотація:
АНОТАЦІЯ Автори статті розкривають суть і напрями формування екологічної компетентності майбутніх фахівців річкового та морського транспорту під час засвоєння дисципліни «Географія судноплавства». У статті розглядається проблема формування екологічної компетентності, яка є складником екологічної культури та важливим пріоритетом у підготовці сучасних фахівців. Автори дійшли висновку, що уніфікованого підходу до визначення поняття «екологічна компетентність» та її компонентів у сучасній науці не існує, тому проаналізовано різноманітні підходи до трактування цього поняття науковцями. Підготовка майбутніх фахівців річкового та морського транспорту в Херсонській державній морській академії орієнтована на те, що вони є і будуть безпосередніми учасниками взаємодії з навколишнім середовищем. Тому формування екологічно безпечного розвитку і безпеки мореплавання є одними з ключових аспектів у структурі змісту професійної морської освіти. Автори наголошують, що навчальний курс «Географія судноплавства», що викладається для майбутніх судноводіїв, займає одну з ключових позицій у формуванні їх екологічної компетентності. Підготовка фахівців здійснюється з орієнтацію на «Концепцію екологічної освіти України», тому питання взаємодії людини і Світового океану є наскрізним у зазначеному курсі. У процесі вивчення «Географії судноплавства» значна увага зосереджена на вивченні фізико-географічних умов материків і океанів як цілісних природних систем. Вказано, що під час вивчення «Географії судноплавства» активно використовуються інтерактивні методи навчання, значна увага приділяється проведенню командної роботи і формуванню вмінь активно використовувати понятійно-термінологічний апарат. Доведено, що одним з найефективніших засобів активізації навчання та розумового розвитку молоді є постановка проблемного питання. У дослідженні підкреслено, що екологічна компетентність має бути важливим пріоритетом у процесі підготовки сучасних фахівців річкового та морського транспорту. Ключові слова: екологічна компетентність, екологічна культура, вища освіта, компетентнісний підхід, географія судноплавства, фахівці річкового та морського транспорту, компетентність.
8
Semenikhina, Olena V., Maryna G. Drushliak та Yurii V. Khvorostina. "ВИКОРИСТАННЯ ХМАРНОГО СЕРВІСУ GEOGEBRA У НАВЧАННІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН". Information Technologies and Learning Tools 73, № 5 (22 жовтня 2019): 48–66. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v73i5.2500.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті пропонується один із шляхів вирішення проблеми інформатизації освітнього процесу через впровадження в навчальний процес BYOD-підходу (Bring Your Own Device, з англ. «використовуй свій власний пристрій») як такого, що передбачає використання потенціалу приватних мобільних пристроїв на навчальних заняттях та хмарних сервісів предметного спрямування на прикладі GeoGebra. Використано теоретичні та емпіричні методи: термінологічний аналіз у галузі інформаційних технологій; системний аналіз нормативної бази; аналітико-синтетичний метод для опису шляхів використання GeoGebra; образно-символьний підхід як метод вивчення особливостей комунікації суб’єктів навчання; опитування, анкетування та бесіди з учителями й викладачами математичних дисциплін про можливості використання сервісу GeoGebra в освітньому процесі; статистичні методи опрацювання результатів експериментального навчання за критерієм знаків. За термінологічним аналізом понять «інформаційні технології», «комп’ютерні технології», «хмарні/туманні технології» підтверджено, що сервіс GeoGebra є хмарним сервісом математичного спрямування. Обґрунтовано, що його використання можливе за наступними напрямами: GeoGebra як хмарне середовище для розміщення візуалізованого контенту математичного спрямування; GeoGebra як хмарне середовище для організації не лише аналітичного, а й емпіричного пошуку відповіді при визначенні окремих характеристик математичних об’єктів; GeoGebra як хмарне середовище для проведення домашнього комп’ютерного експерименту. Наведено окремі авторські дидактичні матеріали щодо реалізації BYOD-підходу, які створено через хмарний сервіс GeoGebra. Описано досвід практичної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін щодо впровадження BYOD-підходу в професійну діяльність у межах спецкурсу «Цифрові технології в освіті» (модуль «Аплети та їх використання в освітньому процесі»). На основі системного аналізу нормативних актів підтверджено доцільність модернізації підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін через впровадження такого модуля в межах спецкурсу варіативної частини навчального плану їх підготовки для формування в усіх суб’єктів освітнього процесу наскрізної інформаційно-цифрової компетентності.
9
Нахаєва, Я. М., І. Р. Гуменна та В. В. Шацький. "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА". Медична освіта, № 3 (16 грудня 2021): 92–96. http://dx.doi.org/10.11603/m.2414-5998.2021.3.12602.
Повний текст джерелаАнотація:
Структура системи стандартів вищої освіти являє собою ієрархічну сукупність взаємопов’язаних стандартів, що встановлюють вимоги до змісту, обсягу та рівня якості вищої освіти. Сучасні працівники медичної галузі повинні мати міцні знання й уміння, навички, професійні якості та психолого-педагогічні здібності, що дають змогу знаходити оптимальні, самостійні рішення в нестандартних ситуаціях. У таких умовах лише професійно підготовлений лікар може вийти за межі незапланованого, наднормативного й ухвалити правильне, обґрунтоване рішення, а також нести за нього відповідальність. У статті розглянуто педагогічну проблему формування професійної компетентності майбутніх лікарів у медичних закладах вищої освіти. Окреслено термінологічну компетентність майбутніх лікарів як сформовану здатність доцільно використовувати фахові терміни під час професійної діяльності, розуміти й використовувати професійні висловлювання у різноманітних ситуаціях професійного спілкування з обов’язковим використанням фахової лексики, спираючись на досвід, отриманий під час навчання в університеті, та мотивуючи себе особистісною відповідністю обраному фаху і високими результатами у професійній діяльності. Термінологічна компетентність необхідна для професійної діяльності фахівця, вона міцно прив’язана до професії кожної галузі, визначаючи інваріантну частину базової компетентності фахівця.
Зроблено наголос на тому, що сучасні навчальні програми, які впроваджені внаслідок реформи медичної освіти, побудовані не лише за принципом здобуття знань та умінь, а й набуття компетенцій. З’ясовано, що якість вищої медичної освіти встановлюється на основі професійної компетентності. Окреслено також теоретичні аспекти цієї проблеми.
Дослідження довело необхідність розробки методичних матеріалів для цілеспрямованого формування професійної підготовки майбутніх лікарів.
10
ГАПОНОВА, Валентина, та Ольга ЛЕМЕШКО. "ОПТИМІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ КУРСАНТІВ-ПРИКОРДОННИКІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 21, № 2 (12 вересня 2020): 18–37. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v21i2.418.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасний стан міжнародних зв’язків України у різноманітних сферах діяльності людства, прагнення до виходу у європейський простір, вступу до НАТО, сучасні військові виклики на сході України, політичні, соціально-економічні та культурні реалії потребують подальших трансформацій та розвитку у сфері вивчення іноземних мов. Статус англійської мови, як мови міжнародного спілкування, має тенденцію до постійного зростання.
У контексті нових стандартів іншомовної підготовки курсантів Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (далі – НАДПСУ) виникає нагальна потреба удосконалення формування професійної іншомовної комунікативної компетентності фахівця, який в ході виконання службових завдань, буде використовувати іноземні мови.
Незважаючи на велику кількість наукових досліджень, присвячених методичним аспектам вивчення професійної термінології, необхідно констатувати факт, що термінології прикордонної служби, її лексико-семантичної особливості та методиці навчання термінологічним словосполученням увага майже не приділялась.
Актуальність статті полягає у нагальній потребі володіння англійською мовою представниками Державної прикордонної служби України (далі – ДПСУ), які виконують службове завдання у міжнародних пунктах пропуску через державний кордон, приймають участь у міжнародному співробітництві з колегами країн ЄС, США та іншими країнами. Комунікативна стратегія та здійснення комунікативних намірів може бути актуалізована за умови знання термінології та вживання лексики фахового характеру.
У статті приділяється увага проблемам утворення термінологічних словосполучень, способам їх утворення, семантичній валідності термінів та оптимізації навчання курсантів застосовувати їх під час комунікації та перекладу. Визначення лінгвістичного слова «термін» представлене трактуванням семантичного значення цього поняття українськими вченими-термінознавцями. В статті описані умови формування комунікативої та перекладацької компетенцій у курсантів, професійна діяльність яких, пов;язана із застосуванням спеціальної термінології. Основний зміст дослідження акцентовано на асоціації англомовних прикордонних термінів з іншими словами, здатності їх комбінування, елементах компонування термінів, класифікації термінологічних словосполучень.
Дисертації з теми "Підготовка термінологічна"
1
Васенко, Людмила Анатоліївна. "Формування мовно-професійної компетенції фахівця". Thesis, НТУ "ХПІ", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/36062.
Повний текст джерела
2
Васенко, Людмила Анатоліївна. "Особливості процесу навчання фахової мови студентів вищих навчальних закладів". Thesis, Харківський торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету, 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/36069.
Повний текст джерелаКниги з теми "Підготовка термінологічна"
1
Конопка, Наталія. PR в міжнародних відносинах. Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2020. http://dx.doi.org/10.25264/24.02.2020.
Повний текст джерелаАнотація:
Навчально-методичний посібник «PR в міжнародних відносинах» присвячений найважливішим аспектам PR-технологій у сфері міжнародних відносин, зокрема у ньому розглядаються поняття, суть та приниципи, історичний розвиток зв’язків з громадськістю; подано особливості комунікації з громадськістю, теорію та практику формування іміджу в системі PR; ключові аспекти стратегічного управління тощо. Особлива увага присвячена основам політичного та міжнародного PR, зокрема проаналізовано особливості лобістської діяльності, ключові аспекти формування політики державного брендингу та досвід для України. Посібник містить методичні рекомендації підготовки до практичних занять та індивідуально-дослідницького завдання, питання самопідготовки, самоконтролю й підготовки до заліку, список рекомендованих джерал та літератури, термінологічний словник, що сприятиме глибшому засвоєнню матеріалу. Для викладачів, аспірантів та студентів вищих навчальних закладів.
Частини книг з теми "Підготовка термінологічна"
1
Таможська, І. В., та С. М. Куліш. "Термінологічний аналіз категорій і понять дослідження проблеми підготовки науково-педагогічних кадрів в університетах України". У ПЕДАГОГІКА XXI СТОЛІТТЯ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ, 441–67. Liha-Pres, 2021. http://dx.doi.org/10.36059/978-966-397-241-1-17.
Повний текст джерелаЗвіти організацій з теми "Підготовка термінологічна"
1
Перерва, Вікторія Вікторівна. Система термінологічної роботи майбутніх вчителів біології в ході фахової підготовки. Yolnat PE, Minsk, Belarus, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4218.
Повний текст джерелаАнотація:
Оволодіння професійною термінологією є однією з проблем сучасної педагогічної освіти та визначає рівень професійно-термінологічної компетентності майбутнього спеціаліста. Метою дослідження є виявлення сутності та поетапності термінологічної роботи з опанування біологічної терміносистеми. Проаналізовано зміст, призначення та особливості застосування основних форм та методів термінологічної роботи на різних етапах опрацювання терміносистеми в ході фахової підготовки майбутнього вчителя біології.
2
Перерва, Вікторія Вікторівна. Дистанційний спецкурс "Латинь. Ботанічна термінологія" як засіб становлення професійно-термінологічної компетентності вчителя біології. Київський університет імені Бориса Грінченка, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4229.
Повний текст джерелаАнотація:
Виявлено сутність та переваги дистанційного навчання як однієї з форм організації самостійної роботи у професійній підготовці майбутніх фахівців. Становлення фахової терміносистеми розглядається як передумова формування професійно-термінологічної компетентності майбутнього вчителя. Наведено зміст та структуру дистанційного електронного навчального курсу «Латинь. Ботанічна термінологія» для студентів природничого факультету педагогічних закладів вищої освіти. Вивчення латині не є нормативною дисципліною навчального плану підготовки майбутнього вчителя біології, отже спецкурс покликаний до розуміння семантики та етимології біологічних термінів.
3
Перерва, Вікторія Вікторівна. Формування термінологічної компетентності майбутніх учителів біології в системі самостійної роботи. Бердянський державний педагогічний університет, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4208.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено специфіку складання та використання термінологічного словника як одного із засобів формування термінологічної компетентності майбутнього вчителя в системі самостійної роботи. З’ясовано, що засвоєння професійних термінів майбутнім учителем біології забезпечує йому належну культуру фахового спілкування та задоволення професійних потреб, а правильне оперування фаховою біологічною термінологією є показником ґрунтовності професійної підготовки. Термінологічну компетентність розглянуто як складник професійноїкомпетентності і визначено як здатність фахівця послуговуватися спеціальними термінами в процесі наукової та професійної діяльності. Це особистісне утворення визначено як функціональну систему фахових знань, когнітивних умінь і практичних навичок та спеціальних здібностей фахівця. Окреслено структуру термінологічного словника з дисципліни “Ботаніка з основами геоботаніки”, що має блокову структуру та побудований за тематичним принципом. Розкрито зміст роботи з формування в майбутніх учителів біології термінологічної компетентності під час складання термінологічного словника. Наведено систему завдань, а саме: опрацювання літератури за фахом, виділення основного і формулювання стислої змістовної характеристики певних понять (термінів), їх фіксація, розробка системи унаочнення термінології (ілюстрація, схема, діаграма, інтелект-картка, інфографіка тощо). Обґрунтовано, що формуванню термінологічної компетентності майбутніх учителів біології сприяє спеціальна словникова робота із засвоєння етимології ботанічних термінів, виявлення їх походження від латинських термінів, осмисленого співставлення й інтуїтивного передбачення змісту лексем. Зроблено висновок про те, що створення майбутнім учителем біології термінологічного словника сприяє підвищенню якості його фахової підготовки, формуванню стійкої осмисленої терміносистеми, забезпечує стійку професійну мотивацію.
4
Перерва, Вікторія Вікторівна. Структура навчально-польової практики підготовки майбутніх учителів біології. Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка Вектор, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4232.
Повний текст джерелаАнотація:
Професійна підготовка є основою для формування професійних умінь і навичок: формування психологічної готовності студентів до професійної діяльності; формування бази спеціальних професійних знань; розвитку практичних вмінь та навичок. Особливістю професії педагога є необхідність становлення системи професійного спілкування та взаємодії, становлення професійно-термінологічної системи. За своєю структурою фахова практика є складно організованою і передбачає різноманітні форми організації навчально-практичної діяльності: лабораторно-практичні заняття, екскурсії, самостійну та групову роботу, фенологічні спостереження, польові та демонстраційні досліди.
5
Перерва, Вікторія Вікторівна. Використання засобів електронного навчання у професійній підготовці майбутнього вчителя біології. Дніпро, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4231.
Повний текст джерелаАнотація:
Освітній процес стає більш інтенсивним, динамічним та безперервним (принцип «освіта через все життя»), відповідно змінюються і освітні технології. Однією з нових освітніх технологій виступає електронна освіта, або e-Learning. Інтеграція України в європейський та світовий освітні простори ставить перед педагогічною наукою і системою освіти завдання пошуку ефективних підходів до якісної перебудови професійної підготовки майбутніх фахівців. перспективним напрямком модернізації фахової підготовки майбутнього вчителя біології є саме інтеграція, а не повна заміна традиційної освітньої діяльності на електронне навчання. Вважаємо за оптимальне саме комбіноване навчання, адже засоби ІКТ ефективні у формуванні фахової (у тому числі термінологічної) компетентності майбутнього вчителя біології, автоматизації контроля знань тощо.
6
Перерва, Вікторія Вікторівна. Педагогічні умови становлення професійно-термінологічної компетентності майбутнього вчителя біології. Державний заклад «Південноукраїнський національний університет імені К. Д. Ушинського», 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4233.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито сутність поняття «умова» та охарактеризовано зміст поняття «педагогічні умови». На основі узагальнення існуючих наукових підходів подано розуміння педагогічних умов формування професійно-термінологічної компетентності майбутніх вчителів біології в ході фахової підготовки. Визначено та обґрунтовано основні педагогічні умови формування професійно-термінологічної компетентності майбутніх вчителів біології. В статье раскрыта сущность понятия «условие» и охарактеризованы содержание понятия «педагогические условия». На основе обобщения существующих научных подходов подано понимание педагогических условий формирования профессионально-терминологической компетентности будущих учителей биологии в ходе профессиональной подготовки. Определены и обоснованы основные педагогические условия формирования профессионально-терминологической компетентности будущих учителей биологии. In the article essence of concept «condition» is exposed and maintenance of concept «pedagogical condition» is described. The generalization of existent scientific approaches the understanding of pedagogical terms of forming of professional and terminology competence of future biology teachers is given in the process of professional preparation. The main aspect of modern pedagogical research of the increasing the efficiency of the educational process problems is the identification, substantiation and verification of pedagogical conditions that ensure the success of the activity. The problem of identifying and substantiating the pedagogical conditions of professional and terminological competence of future biology teachers formation during professional training remained out of the attention of the researchers. The effective pedagogical conditions depend on the clearly determining the structure of methodological support in accordance with the ultimate goal, as well as on the implementation of an interdependent set of conditions. Considering that for the biology teacher, as well as for the doctor, Latin is the basis of professional and terminological competence.
7
Довженко, Інна Віталіївна. Самостійна робота студентів (майбутніх фахівців сфери обслуговування). Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2010. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2317.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наголошується, що підвищення культури професійного спілкування майбутніх фахівців сфери обслуговування повинно здійснюватися під час їхнього навчання й оволодіння термінологічною лексикою. Важливу роль у цьому процесі відіграє самостійна робота. У статті головну увагу приділяється цілям, формам організації самостійної роботи. Пропонуються теми усних презентацій для самостійної підготовки майбутніми фахівцями сфери обслуговування.