Добірка наукової літератури з теми "Путресцин"

У статті показано, що особливої популярності останнім часом набувають фермен-товані продукти. Однак у процесі виробництва зрілих вин, сирів, ковбас і багатьох рибних продуктів утворюються біогенні аміни в результаті декарбоксилювання вільних амінокислот під дією ферментних систем мікробного походження при порушенні умов зберігання. Біогенні аміни - це група азотовмісних органічних сполук з аліфатичною (путресцин, кадаверин, спермін, спермидин), ароматичною (тирамін, фенілетиламін) або гетероциклічною (гістамін, триптаміну) структурою. Деякі з них мають велику біологічну активність (гістамін, серотонін, дофамін, тирамін), інші (путресцин і кадаверин) підсилюють токсичну дію гістаміну на організм людини. В окремих випадках, коли вміст гістаміну в десятки разів перевищує гранично допустимий рівень, риба може набувати гострого смаку. Отруєння гістаміном можуть мати летальний результат. Аналіз літературних даних показав, що до причин утворення біогенних амінів відносять: мікробіологічну якість вихідної сировини, умови і терміни зберігання сировини і готової продукції, наявність декарбоксілазно позитивних мікроорганізмів.

Polyamines are considered multifunctional stress metabolites in plants. The ability of exogenous polyamines to increase plant resistance to adverse factors of various nature is well-known. At the same time, the stress-protective effects of polyamines at the level of whole plants under conditions of dehydration close to natural have not been sufficiently studied. The aim of this work was to study the effect of foliar treatment of wheat plants with solutions of putrescine and spermine on the functioning of their protective systems during drought under laboratory soil culture conditions. In the experiments, we used young wheat plants (Triticum aestivum L.), which were subjected to a 4-day drought with a gradual decrease in the water content in the soil to 25% of the total moisture capacity. Spraying plants with putrescine in a concentration range of 0,25-5 mM significantly reduced the growth-inhibiting effect of drought; the effect of spermine was less effective, but also significant at P ≤ 0,05. Putrescine significantly reduced the manifestation of water deficit caused by drought. Under the action of spermine, only a tendency towards a decrease in the water deficit of the leaves was noted. Drought caused the effect of oxidative stress, which was manifested in an increase in the content of malondialdehyde (MDA) in leaves. During the pretreatment of plants with spermine, the increase in the MDA content was partially leveled, and under the action of putrescine it was leveled almost completely. Treatment of plants with both polyamines at concentrations of 1 and 5 mM promoted preservation of the pool of chlorophylls and carotenoids in leaves under stress conditions. Moreover, when plants were treated with putrescine and spermine under drought conditions, a close to usual ratio of chlorophylls a/b was maintained. The proline content in leaves increased significantly under the influence of drought. Pretreatment with 1 and 5 mM putrescine, and 5 mM spermine reduced effect of proline content growth in leaves, caused by drought. At the same time, the treatment of plants with both polyamines caused the accumulation of sugars in the leaves. Under the influence of drought, the content of anthocyanins and flavonoids absorbing in the UV-B region significantly decreased in the leaves. Pretreatment with spermine somewhat mitigated the negative effect of drought on the anthocyanin content. Under the action of both putrescine and spermine, the content of flavonoids absorbing in UV-B stabilized in leaves. It was concluded that the protective effect of polyamines on wheat plants under drought conditions is primarily due to the regulation of water metabolism and the prevention of oxidative damage.

Изучено влияние условий и способа брожения виноградного сусла на концентрацию биогенных аминов в белых столовых виноматериалах. Виноматериалы приготовлены путем сбраживания сусла винограда сорта Шардоне расой дрожжей Pro Elif, обладающей наибольшей декарбоксилирующей способностью, и расой Судак VI-5 (контроль), обеспечившей наименьшее накопление биогенных аминов. Брожение сусла проводили в лабораторных условиях стационарным, непрерывным и дробно-доливным способами. Концентрации биогенных аминов в виноматериалах определены методом высокоэффективной жидкостной хроматографии. Представлены экспериментальные данные о содержании биогенных аминов – гистамина, метиламина, кадаверина, путресцина и фенилэтиламина в белых столовых виноматериалах, произведенных с применением различных способов брожения с перемешиванием бродящей среды и без него. Установлено, что существенное влияние на концентрацию биогенных аминов оказывает раса дрожжей. Применение расы Pro Elif привело к большему образованию биогенных аминов в сравнении с расой Судак VI-5. Перемешивание не оказало существенного влияния на количество биогенных аминов. Показано, что при дображивании увеличилась концентрация гистамина, метиламина и фенилэтиламина. Установлено, что наибольшее увеличение концентрации суммы биогенных аминов отмечается при выдержке виноматериала на дрожжевом осадке, особенно при отсутствии перемешивания. The influence of the conditions and method of fermentation of grape must on the concentration of biogenic amines in white table wine materials was studied. Wine materials prepared by fermenting the wort of the Chardonnay grape variety by the Pro Elif yeast race, which has the greatest decarboxylating ability, and the Sudak VI-5 race (control), which provided the least accumulation of biogenic amines. Fermentation of the wort was carried out under laboratory conditions in a stationary, continuous and fractional-topping way. The concentrations of biogenic amines in wine materials were determined by high-performance liquid chromatography. Experimental data on the content of biogenic amines – histamine, methylamine, cadaverine, putrescine and phenylethylamine in white table wine materials produced using various fermentation methods with and without stirring of the fermenting medium are presented. It was found that the yeast race has a significant effect on the concentration of biogenic amines. The use of the Pro Elif race led to a greater formation of biogenic amines in comparison with the Sudak VI-5 race. Mixing did not significantly affect the amount of biogenic amines. It was shown that the concentration of histamine, methylamine and phenylethylamine increased during fermentation. It was found that the greatest increase in the concentration of the sum of biogenic amines is observed when the wine material is aged on a yeast lees, especially in the absence of mixing.

Определены концентрации биогенных аминов в виноградных винах в зависимости от технологии их производства. Объектом исследований были образцы вин, произведенных с применением различных рас дрожжей, в том числе активных сухих дрожжей производства Германии и Франции: виноградные белые и красные столовые вина ликерные вина, в том числе херес игристые белые и красные вина, приготовленные резервуарным способом путем вторичного брожения бродильной смеси в герметичных условиях при продолжительном контакте вина с дрожжами российское шампанское, приготовленное путем вторичного брожения вина в бутылках игристое вино, произведенное путем вторичного брожения в резервуарах. Массовую концентрацию биогенных аминов определяли методом высокоэффективной жидкостной хроматографии с применением хроматографа Agilent Technologies. Установлено, что наибольшее количество биогенных аминов содержится в хересах. При этом концентрация отдельных биогенных аминов существенно варьировала в зависимости от изготовителя. Наибольшее количество гистамина, фенилэтиламина и метиламина выявлено в хересе производства Армении, путресцина в хересе производства Республики Крым, кадаверина в хересе, произведенном в Испании. Наименьшее количество биогенных аминов выявлено в винном напитке Кагор . Концентрация биогенных аминов в красных винах меньше, чем в белых. Продолжительный контакт виноматериалов с лизирующимися клетками винных дрожжей способствует увеличению концентрации биогенных аминов. Развитие кокковых и бациллярных клеток молочнокислых бактерий приводит к значительному увеличению концентрации биогенных аминов, особенно при наличии лактобацилл. The concentrations of biogenic amines in grape wines depending on their production technology were determined. Samples of wines produced using different yeast races, including active dry yeast produced in Germany and France, were the object of research: grape white and red table wines liqueur wines, including sherry sparkling white and red wines prepared by the tank method by secondary fermentation of the fermentation mixture in hermetic conditions with prolonged contact of the wine with yeast Russian champagne prepared by secondary fermentation of wine in bottles sparkling wine produced by secondary fermentation in tanks. The mass concentration of biogenic amines was determined by high-performance liquid chromatography using the chromatograph Agilent Technologies. It was found that the largest amount of biogenic amines is contained in sherries. At the same time, the concentration of individual biogenic amines varied significantly depending on the manufacturer. The largest amounts of histamine, phenylethylamine and methylamine were found in sherry produced in Armenia, putrescine in sherry produced in the Republic of Crimea, and cadaverine in sherry produced in Spain. The least amount of biogenic amines was found in the wine drink Kagor . The concentration of biogenic amines in red wines is less than in white wines. Prolonged contact of wine materials with lysing cells of wine yeast contributes to an increase of the concentration of biogenic amines. The development of coccal and bacillary cells of lactic acid bacteria leads to a significant increase in the concentration of biogenic amines, especially in the presence of lactobacilli.

Рассмотрено влияние расы дрожжей на концентрацию биогенных аминов в белом столовом виноматериале. Для эксперимента использовали стерильное сусло винограда сорта Алиготе, не содержавшее бактериальных клеток. Сусло сбраживали в стерильных условиях расами дрожжей российского производства и расами активных сухих дрожжей производства европейских фирм. Использованные расы дрожжей различались по целевому назначению. Брожение проводили в одинаковых для всех образцов условиях при температуре 18–20°С. По окончании брожения виноматериалы отделяли от дрожжевой гущи путем фильтрации и определяли концентрацию биогенных аминов методом высокоэффективной жидкостной хроматографии. Установлено существенное различие концентраций биогенных аминов в образцах белого столового виноматериала, изготовленных с использованием различных рас дрожжей: количество гистамина варьировало от 0,08 (Vinomax Yeast) до 4,26 мг/дм3 (Pro Elif); концентрация тирамина – от 0,36 (Oenoferm Rouge) до 2,21 мг/дм3 (ОК 2); содержание фенилэтиламина в образцах виноматериала составляло от 0,17 (Oenoferm Rouge) до 1,23 мг/дм3(Prise de Musso); концентрация путресцина – от 0,01 (Prima Vera) до 0,33 мг/дм3 (Виниферм). В образцах виноматериала, полученных с применением дрожжей рас Oenoferm Rouge, SP 49, Vinomax Yeast, кадаверин не обнаружен. Сбраживание сусла дрожжами рас Виниферм, L food I fantastici, Шампанская 7-10С, France Cuve, Prise de Musso привело к накоплению кадаверина в количестве 0,27 мг/дм3 и выше. Таким образом, доказано, что раса дрожжей, применяемая для сбраживания виноградного сусла, оказывает влияние на концентрацию биогенных аминов в виноматериале. The influence of the race of yeast on the concentration of biogenic amines in the white table materials was explored. The sterile must of a grape variety Aligote without bacterial cells was used for the experiment. The must was fermented in the sterile conditions using races of yeasts of Russian manufacture and races of the European produced active dry yeasts. Applied races of yeasts differ by the end use. Fermentation was carried out in the similar conditions for all samples at temperature 18–20°C. On completion of the fermentation wine materials were separated from the yeast sediment and the concentrations of biogenic amines were determined by a method of high-performance liquid chromatography. Significant difference in the biogenic amines concentrations has been established in the samples of white table materials developed with various races of yeasts: amount of histamine varied from 0,08 (Vinomax Yeast) to 4,26 mg/dm3 (Pro Elif); amount of tyramine varied from 0,36 (Oenoferm Rouge) to 2,21 mg/dm3 (OK 2); amount of phenylethylamine in the wine material varied from 0,17 (Oenoferm Rouge) to 1,23 mg/dm3(Prise de Musso); amount of putrescine varied from 0,01 (Oenoferm Rouge) to 0,33 mg/dm3(Viniferm). Cadaverine was not found in the wine samples obtained using races of yeasts Oenoferm Rouge, SP 49, Vinomax Yeast. Must fermentation using races of yeasts Viniferm, L food I fantastici, Shampanskaya 7-10C, France Cuve, Prise de Musso resulted in the cadaverine accumulation in amount greater than 0,27 mg/dm3. Therefore, it was proved that the race of yeast applied to the grape must fermentation makes an impact on the biogenic amines concentration in a wine material.

Робота виконана на кафедрі лабораторної діагностики біологічних систем, факультету захисту рослин Національного університету «Києво-Могилянська академія».
В дисертації описано розробку методики визначення поліамінів в культурі клітин лінії MCF-7 та в сироватці крові хворих на рак грудної залози і вивчення біологічних властивостей поліамінів, як потенційних маркерів раку грудної залози. Окрім того, порівняно декілька типів біосенсорних пристроїв, в яких використаний різний підхід до сенсибілізації чутливої поверхні трансдюсера, а також порівняно декілька типів трансдюсерної поверхні для визначенння найчутливішої біосенсорної платформи. Для створення ефективної біосенсорної платформи було порівняно декілька алгоритмів аналізу з використанням біосенсора, аби визначити найчутливіший та найефективніший. Серед усіх використаних алгоритмів аналізу найвищу ефективність показав прямий алгоритм аналізу, за якого специфічні антитіла та поліаміни були іммобілізовані безпосередньо на поверхні трансдюсера без додаткової модифікації. Наступним етапом стало визначення межей чутливості біосенсора з прямим алгоритмом аналізу. Діапазон чутливості новоствореного біосенсора знаходиться в межах 5-1000 нг/мл. Ефективність аналізу покращилася після модифікації поверхні трансдюсера додатковими речовинами, що дозволило збільшити чутливість поверхні трансдюсера, зорієнтувати антитіла специфічними до поліамінів ділянками та заблокувати неспецифічні місця зв’язування. Надалі було порівняно ефективність новоствореної методики біосенсорного аналізу з біосенсором на основі фотолюмінесценції оксиду цинку. Біосенсор на основі явища поверхневого плазмонного резонансу виявився кращим у індикації поламінів у модельних розчинах та культурі клітин лінії раку грудної залози людини MCF-7 на 14-30% порівняно з біосенсором на основі фотолюмінесценції оксиду цинку. Окрім того, трасдюсер на основі золота здатен у 1,5-2 рази краще визначати поліаміни в культурі клітин і модельних розчинах. На останньому етапі досліджень було встановлено, що зсув резонансного кута в контрольних сироватках крові не перевищував меж у 5 -10 нг/мл, а у зразках крові хворих на рак грудної залози концентраціях поліамінів перебувала в діапазоні від 20 до 100 нг/мл, що перевищує фізіологічні рівні. За отриманими результатами розроблений біосенсорний метод дозволяє виявити як низькі, так і високі концентрації поліамінів. Новостворена біосенсорна платформа може виявляти поліаміни в розчині та в культурі клітин in vitro в наномолярних концентраціях, а також в сироватці крові, що робить її актуальною та перспективною для подальшого вдосконалення і використання.