Добірка наукової літератури з теми "Пункт призначення"

Здійснено огляд та виклад історії нині розсекреченої, а раніше абсолютно невідомої військової автомобільної техніки. Подано опис агрегатів рухомих ґрунтових ракетних комплексів, які створювалися в умовах абсолютної таємності в закритих спеціальних конструкторських бюро і на численних підприємствах країни. Ключові слова: Ракетні війська стратегічного призначення, бойове чергування, рухомий ґрунтовий ракетний комплекс, рухомий командний пункт, автономні машини бойового, технічного і побутового забезпечення особового складу стратегічних ракетних комплексів.

У статті розроблено методичні аспекти формування облікової політики елементів природного капіталу як основи визначення внеску бізнесу в досягнення цілей екологічного складника сталого розвитку. Згруповано в чотири групи принципи облікової політики природного капіталу. Запропоновано під час формування Наказу про облікову політику на підприємстві харчової промисловості впровадити пункт «Екологічно орієнтована діяльність». Обґрунтовано, що в розпорядчому документі про облікову політику підприємства харчової галузі мають наводитися методи оцінки вибуття запасів; облік транспортно-заготівельних витрат; метод амортизації основних засобів природоохоронного призначення та нематеріальних активів; періодичність та об’єкти проведення інвентаризації. Визначено процедурні питання облікової політики.

У статті викладено комплекс апробованих психодіагностичних методик, які можуть застосовуватися в межах психологічного забезпечення професійної діяльності особового складу на етапах професійно-психологічного відбору, перед вибуттям у район виконання завдань за призначенням, під час виконання завдань за призначенням і після повернення із зони бойового конфлікту в пункт постійної дислокації. Діагностика військового персоналу – сфера, в якій працює близько 1 500 фахівців. Практично з усіма категоріями військовослужбовців здійснюються заходи психологічної діагностики, результати якої мають серйозні наслідки як для кожного індивіда, усього підрозділу, так і для Збройних Сил України загалом. Використання надійних, валідних психодіагностичних методик та обґрунтованих процедур складання психологічного висновку допоможе фахівцям уникнути широко розповсюджених помилок у процесі їх професійної діяльності.

Найбільш дієвим способом відновлення психологічного та фізичного здоров’я людини є рекреація. Сьогодні проводиться багато досліджень щодо використання лісів для рекреації, вказані проблеми розглянуті у працях багатьох відомих вчених, але низка питань залишається невирішеними. Тому, в умовах сьогодення, які характеризуються надзвичайно високим ступенем антропогенного навантаження на природні екосистеми, необхідно проводити пошук альтернативних рішень протидії цим процесам безпосередньо в регіонах задля збереження лісів та виконання ними фітомеліоративних функцій. Під час проведення досліджень були застосовані методи: спостереження, опис, порівняльний аналіз та синтез інформації, узагальнення. Дослідження та аналіз антропогенного впливу на рекреаційні пункти лісів Волинської області проводилися, щоб у подальшому забезпечити вдале поєднання основного призначення лісопаркової частини із правильною організацією лісокористування. Об’єктом дослідження були рекреаційні пункти лісів Волинської області. У статті виконано аналіз сучасного антропогенного впливу на лісові ландшафти Волинської області. Визначені найбільш поширені форми рекреації в умовах Волинської області та описано їх негативний вплив на лісові фітоценози. Обстежені понад сорок сім рекреаційних пунктів Волинської області. Розраховано коефіцієнт екологічного впливу на лісові екосистеми досліджених рекреаційних пунктів Волинської області. Визначені стадії рекреаційної дигресії та коефіцієнт рекреації рекреаційних пунктів Волинської області. Розроблені та описані шляхи оптимізації рекреаційної діяльності у лісах Волинської області. На основі досліджень та аналізу сучасного розвитку і особливостей рекреаційного використання лісових ландшафтів Волинської області розроблені рекомендації з оптимізації використання лісових масивів з метою рекреаційної діяльності.

Досліджено основні проблеми інституту державної служби в Україні та ризики виникнення корупції. Проана- лізовано стан та актуальні проблеми державної служби під час карантинних обмежень 2020 р. в Україні [11]. Розглянуто сам добір і призначення осіб на вакантні посади державної служби відповідно до Поряд- ку здійснюється у виняткових випадках, пов’язаних із необхідністю виконання завдань і функцій держав- них органів на період дії карантину. Такі випадки мають бути обґрунтованими. Таким чином, посади необхідні для безперебійного функціонування державного органу (наприклад, керівники державних органів та їхні заступники, керівники самостійних структурних підрозділів та їхні заступники, а також посади відповідних спеціалістів, які вводяться у разі недоцільності утворення в державних органах окремих струк- турних підрозділів, для виконання окремих функцій). Відповідальність за прийняте рішення покладається на суб’єкта призначення або керівника державної служби в державному органі. Окрім того зазначаємо, що сфера дії Порядку з урахуванням вимог абзацу п’ятого пункту 8 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» поширюється на вакантні посади державної служби незалежно від того, чи оголошувався на них конкурс до набрання чинності цим Законом [12].

Метою статті є здійснення компаративістського дослідження загальних вимог щодо правомірного застосування затримання особи без рішення суду як адміністративно-процесуального заходу, які встановлені у положеннях пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та у частині 3 статті 29 Конституції України, а також у чинному законодавстві України. Наукова новизна статті полягає у детальному порівняльному дослідженні положень підпунктів «b)» та «c)» пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, включно з практикою їх тлумачення і застосування у відповідних рішеннях Європейського суду з прав людини, положень другого речення частині 3 статті 29 Конституції України, відповідних рішень Конституційного Суду України, а також окремих норм Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо змісту, загальних вимог та переліку правомірних підстав затримання особи без рішення суду як адміністративно-процесуального заходу. Висновки. Застосування адміністративного затримання особи без рішення суду як примусового заходу позбавлення свободи людини на підставі чинних норм Кодексу України про адміністративні правопорушення та припису частини 3 статті 29 Конституції України загалом відповідає положенням підпунктів «b)» та «с)» пункту 1 статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Водночас, встановлення правомірності застосування адміністративного затримання особи без рішення суду в кожному конкретному випадку повинно здійснюватися з обов’язковим урахуванням принципу пропорційності між необхідністю забезпечити виконання встановлених законом адміністративних зобов’язань та важливістю дотримання права на свободу людини в демократичному суспільстві. У цьому контексті істотними варто визначити наступні аспекти: характер зобов’язання, яке випливає з відповідної норми адміністративного законодавства, включаючи його мету і основне призначення, особу затриманого і конкретні обставини, що призвели до затримання, а також тривалість адміністративного затримання.

У статті на основі аналізу системи перевезення матеріальних засобів Збройних Сил України проведено дослідження стосовно удосконалення часткової методики оптимізації маршруту перевезення матеріальних засобів Збройних Сил України. На сьогодні існуючі методики носять частковий характер та не враховують нові чинники врахування раціональності та оптимізації маршруту руху, які в сучасних умовах значно впливають на ефективність системи перевезення матеріальних засобів. Одним з основних завдань системи перевезення є своєчасність, повнота перевезення та мінімізація витрат, пов’язаних з доведенням матеріального потоку від первинного джерела (виробника, постачальника) до кінцевого споживача (підрозділу). У дослідженні щодо оптимізації маршрутів перевезення матеріальних засобів визначається найкоротший шлях, що веде з джерела забезпечення до пункту призначення в зв’язній мережі при заданих відстанях, асоційованих з кожним ребром мережі. Дослідження полягає у визначенні оптимального маршруту проходження по мережі між пунктами по пов’язаних з ними дорогах, з мінімальною загальною довжиною пройденого шляху із застосуванням методів мережевого планування.

Зважаючи на доктринальну дискусійність питань про місце правової кваліфікації в оперуванні з колізійною нормою, її межі, предмет, розмежування понять “кваліфікація” і “тлумачення”, автор загалом підтримує вдалий підхід українського законодавця до нормативного регулювання цього питання у Законі України “Про міжнародне приватне право” (Закон про МПрП). Як показано у статті, у концепції чинної ст. 7 Закону про МПрП прослідковується кореляція з доктринальним підходом кваліфікації за функціональним призначенням (“par la fonction” або “enlightened lege fori”), за яким саме функція, втілена в іноземному правовому інституті, має братись за точку синхронізації такого інституту з відповідною колізійною нормою закону суду. Мета статті – вдосконалити регулювання в Україні питання правової кваліфікації в міжнародному приватному праві з орієнтиром на розвиток права ЄС та особливим акцентом на уніфікацію підходів до правової кваліфікації у питаннях регулювання колізій законів та колізій юрисдикцій. У руслі зазначеного тренду та з огляду на підписання Гаазької конвенції у 2019 р. та на відносини асоціації України з Європейським Союзом, рекомендовано низку удосконалень регулювання в Україні питання правової кваліфікації у міжнародному приватному праві. Такі пропозиції спрямовано на уніфікацію підходів до право вої кваліфікації в контексті регулювання колізій законів і колізій юрисдикцій. Серед ключових рекомендацій: 1) доповнення Закону про МПрП новим розділом V1 “Колізійні норми щодо трастів” із відповідним розширенням понятійного апарату Закону про МПрП терміном “траст” у світлі доктрини правової кваліфікації за функціональним призначенням; 2) вдосконалення положення ст. 75 Закону про МПрП, спрямованого на уникнення ефекту паралельного розгляду однієї справи двома судами (“lis alibi pendens”), із відповідним закріпленням підходу Європейського Суду Справедливості (ЄСС) (у контексті тлумачення понять, властивих системам цивільного судочинства іноземних країн); 3) відображення запропонованих удосконалень Закону про МПрП (за певними виключеннями) на рівні відповідних процесуальних кодексів. Поряд із цим рекомендовано утриматись від безпосереднього закріплення на рівні процесуальних кодексів положення ч. 3 ст. 75 Закону про МПрП (яким запропоновано впровадження принципу телеологічного і системного тлумачення, притаманного практиці ЄСС). Зважаючи на природу такого принципу, впровадження його в судову практику вбачається більш ефективним через відповідні правові позиції Верховного Суду. Аналогічний підхід рекомендовано і щодо правової кваліфікації за функціональним призначенням у питаннях внутрішніх аспектів трастів (як запропоновано у положеннях нового розділу V1 та нового пункту перехідних положень Закону про МПрП). Так, на шляху впровадження у життя доктрини правової кваліфікації за функціональним призначенням авторка бачить визначальну роль саме за судовою практикою. Адже, окрім доктринальної неоднозначності, правова кваліфікація ще й завжди невід’ємно пов’язана з фактичними обставинами конкретної справи, а намір передбачити у конкретному законі виключний перелік фактів навряд чи можна вважати реалістичним.

Вступ. Головною метою управління Медичними силами Збройних Сил України (Медичні сили) є підтримання визначеного рівня бойової та мобілізаційної готовності органів управління медичним забезпеченням, медичних підрозділів військових частин і військово-медичних закладів, їх всебічна підготовка до застосування та ефективної реалізації можливостей під час вирішення поставлених завдань. Мета. Визначення сучасних підходів до управління Медичними силами Збройних Сил України в мирний час та в особливий період. Матеріали та методи. Використані законодавчі та нормативно-правові акти, керівні документи, інформаційно-довідкові матеріали, монографії та наукові статті у відкритих виданнях щодо управління Збройними Силами (ЗС) України та їх медичним забезпеченням. Методи дослідження: бібліографічний, аналітичний, системного підходу, узагальнення, прогностичний. Результати. Наведено основні положення управління військами (силами) у ЗС України, що здійснюється для підтримання готовності військ (сил) до виконання завдань за призначенням, їх підготовки та успішного виконання завдань у ході ведення операції (бойових дій). Висвітлено вимоги, завдання та функції військового управління. Розкрито поняття системи та органів управління військами (силами). Детально розглянуто систему управління медичним забезпеченням ЗС України у мирний час і в особливий період. Наведено перелік органів управління медичним забезпеченням ЗС України на всіх рівнях військового управління. Схематично представлено систему управління медичним забезпеченням ЗС України у мирний час і в особливий період, а також ієрархію органів управління медичним забезпеченням ЗС України. Висновки. На даному етапі розвитку системи медичного забезпечення ЗС України під управлінням медичним забезпеченням слід розуміти цілеспрямовану діяльність командувача Медичних сил ЗС України, начальників (органів управління) медичним забезпеченням, начальників медичних служб військових частин щодо впливу на підпорядковані сили і засоби з метою виконання завдань за призначенням та досягнення поставленої мети. Управління медичним забезпеченням здійснюється командувачем Медичних сил у загальній системі управління ЗС України через пункти управління та базується на загальних принципах і вимогах, що лежать в основі управління військами (силами).

Досліджено особливості становлення та проаналізовано основні проблеми філософії в суспільно-політичній концепції українського мислителя XVIII століття Я. П. Козельського. Виявлено численні паралелі й дотичні пункти його соціокультурних та просвітительських ідей до західноєвропейської філософської традиції. Зокрема показано, що у соціально-політичних поглядах Козельського прослідковуються ідеї, співзвучні спрямованості і характеру соціальної філософії, пов’язаної з початком становлення західної цивілізації епохи Просвітництва, переходу від традиційного до громадянського суспільства Показано, що Я. Козельський здійснив спробу виходу на нову історичну парадигму філософського розуміння змісту й сенсу людського буття: «Людина – Природа – Суспільство». Зазначено, що у своїх творах український філософ здійснив спробу дати абрис наближеного до досконалості суспільного устрою, у якому людина черпала б «істино людське», спираючись на завдання пошуку «правил благополуччя», «належних засобів для їх досягнення». У творах Я. Козельського подано цілісний комплекс філософських знань свого часу – від розуміння філософії, її призначення та місця в культурі до проблем соціальної філософії. Віддаючи належне представникам західноєвропейської просвітницької думки, він водночас дорожить своєю самостійністю, незалежністю суджень, власною позицією. Обгрунтовано, що у соціально-політичних поглядах Козельського прослідковуються ідеї, співзвучні спрямованості і характеру соціальної філософії, пов’язаної з початком становлення західної цивілізації епохи Просвітництва, переходу від традиційного до громадянського суспільства, що проголошувало віротерпимість, світоглядний плюралізм, свободу особи, розглядаючи її як вільну автономну істоту, особистість і власника. Робиться висновок, що найбільш близькою політичною доктриною для Я.П. Козельського є доктрина лібералізму

У кваліфікаційній роботі була надана інформація щодо функцій зелених насаджень, а саме екологічних, соціальних, економічних, історико-культурних та містобудівельних. Було розглянуто нормативні вимоги до системи озеленення. Наведена класифікація міських територій за видами озеленення. Проведено аналіз озеленення воодоохоронних зон на прикладі р. Стрілка та міських вулиць на прикладі вул. Харківська. Запропоновано та розраховано природоохоронний захід з метою укріплення берегів річки Стрілка.

Структура і обсяг дипломної роботи Магістрська дисертація складається зі вступу, шести розділів і висновку. Робота містить в собі 30джерел за переліком посилань, 39ілюстрацій, 23таблиць. Крім того, в кінці розміщено 1 додаток. Основна частина роботи викладена на 92сторінках. Актуальність теми Досить часто, перебуваючи у якійсь будівлі, особливо вперше, ми зіштовхуємося з проблемою: потрібно дістатися певного місця, при цьому не завжди зрозуміло, як це робити. Іноді біля входу може бути розміщений план поверху, який допоможе; також на стінах іноді розташовані вказівники з надписом аудиторії, показуючи, куди йти. Проте, звісно, такий варіант не є зручним. Саме тому існує необхідність створення додатку навігації для мобільних телефонів. Така програма дозволить швидко знайти необхідне місце в будівлі, що зекономить час, наприклад, першокурсникам, шо вперше шукають якусь аудиторію. AR — аugmented reality — доповнена реальність — це доповнення фізичного світу додатковими даними (цифровими) з використанням пристроїв (наприклад, смартфонів) і програм. Простіше кажучи, доповнена реальність —це поєднання цифрового світу з фізичним і, таким чином, збільшення досвіду від реального світу. Саме тому її використання для подібного додатку, наприклад, для відображення попередньо знайденого оптимального шляху до пункту призначення, разом з user-friendly інтерфейсом зробить продукт не тільки більш інтерактивним, зручним і практичним, а ще і цікавим для користувача. Метою дослідження є створення підсистеми для системи навігації для мобільних телефонів, що буде знаходити шлях до точки призначення і показувати його користувачеві за допомогою доповненої реальності. Для досягнення поставленої мети потрібно виконати наступні задачі дослідження: — проаналізувати існуючий процес навігації, в тому числі і в корпусі ТЕФ; — розглянути схожі існуючі системи та порівняти їх з розроблюваною системою; — розглянути варіанти використання доповненої реальності та обрати один найкращий; — обрати раціональний метод або інструмент, що відповідатиме за пошук шляху (навігацію); — на основі рішень попередніх задач реалізувати програмну компоненту. Об’єкт дослідження: Засоби проеціювання траекторії руху в системах навігації. Предмет дослідження: Засоби інтерактивної взаємодії користувача в процесі пошуку шляху в системах навігації. Методи дослідження: Методи використання доповненої реальності в системах навігації, методи побудови архітектури програмних систем. Наукова новизна: Набуло подальшого розвитку використання доповненої реальності для відображення траекторії руху користувача в системах навігації, а особливо методу з фіксованою відносно користувача стрілкою, що своїм поворотом вказує шлях. За рахунок розробленого додатку навігації удосконалено процес навігації в корпусі ТЕФ. Практичне значення полягає в тому, що розроблений додаток, як передбачається, буде використовуватися студентами ТЕФ, в тому числі і в режимі камери з доповненою реальністю, що допоможе більш швидко, зручно та ефективно знаходити шлях до бажаної аудиторії.
Occasionally a floor plan may be placed at the entrance that may help; sometimes there are also pointers on the walls that tell us where we should go. However, of course, this option is not convenient. That is why there is a need to create a navigation application for mobile phones. Such a program will quickly find the right place in the building. This will save time, for example, for first-year student for the first time seeking a certain room. AR - Augmented reality — is the augmentation of the physical world with additional data (digital) using devices (such as smartphones) and applications. Simply, augmented reality is a combination of the digital world with the physical, and thus an increase in experience from the real world. That is why using it for a similar application, for example, to display the previously found optimal path to the destination, together with the user-friendly interface will make the product not only more interactive, convenient and practical, but also interesting for the user. The aim of the study is a creation of a subsystem of navigation system for smartphones that will find the way to destination and show it to the user with augmented reality. To achieve this goal, there is a need to complete the following research objectives: — analyze the existing navigation process, including the TEF department; — examine similar existing systems and compare them with the system under development; — consider methods of using augmented reality and choose the best one; — choose a rational method or tool that will be responsible for finding the path (navigation) —create the software component, basing on the solutions of the previous problems. Object of study: Means of projection of motion trajectory in navigation systems. Subject of study: Means of user interaction in the process of finding the way in navigation systems. Research Methods: Methods of using augmented reality in navigation systems, methods of constructing software systems architecture. Scientific novelty: The use of augmented reality for displaying the trajectory of the user's movement in navigation systems has further evolved, and in particular the method with a fixed relative to the user arrow that indicates direction with its rotation. Due to the developed navigation application, the navigation process in the TEF department has been improved. The practical significance is that the developed application is expected to be used by TEF students, including in augmented reality camera mode, which will help find the desired room more quickly, conveniently and effectively.

Серед спеціальних будівель та споруд аеропортів особливе місце займає комплекс обслуговування керування повітряним рухом. Найбільшим за розмірами є будівля контрольно-диспетчерського пункту, проектування якого виконується з дотриманням вимог спеціальних технологічних норм.