Добірка наукової літератури з теми "Публічний сектор"

Дослідженнями встановлено, що в сучасних умовах все більшого значення набуває публічний сектор економіки та державне управління. Публічне управління це аналіз та розробка політики в державному та приватному секторах та робота в публічному секторі, яка повинна розглядатися як покликання служити своєму народу. Відповідно до мети даного дослідження дано визначення основних підходів до дефініції публічного адміністрування, проаналізовано відповідність визначення дефініції до умов глобалізації та сучасного рівня розвитку суспільства та державотворення. Огляд багатьох публікацій та тенденції законодавства сьогодення дозволяють нам виділити основні точки зору на цінності, орієнтири та сутність new public management. Публічне управління в даній роботі розглянуто з декількох точок зору, на основі огляду зарубіжної та вітчизняної літератури. В ході досліджень ми дійшли висновку що це поняття неоднозначне та потребує подальших досліджень в зв’язку з тим, що розуміння суті такого явища як публічне управління та підходів до його розвитку безпосередньо впливає на державотворення та соціально-економічний розвиток.

У статті досліджуються теоретичні питання державної регуляторної політики та державно-приватного партнерства в умовах реалізації та вдосконалення публічного управління підприємництвом в Україні. Розкриті шляхи та механізми публічного-приватного партнерства, зокрема досліджено відмінності між державним і публічними партнерством в Україні. Мета статті. У роботі поставлено за мету з’ясувати зміст державно-приватного партнерства в якості окремих управлінських категорій, застосування яких пов’язане з механізмами державного управління в країні, а також дослідити новітні тенденції формування такого партнерства в національній господарській практиці. Наукова новизна. За сучасних умов господарювання пріоритетним напрямом змін в управлінні національним господарським комплексом, особливо в умовах його критичного стану, виходять на перші позиції публічний сектор і публічно-приватне партнерство, це поступово модифікує відносини, які закладалися регуляторною політикою в Україні. Оптимізація таких відносин може досягатися шляхом реалізації різних форм публічно-приватного партнерства. Сучасний феномен публічно-приватного партнерства доцільно пояснювати з огляду на необхідність створення суспільних благ за умов обмеження ресурсів, а механізм публічно-приватного партнерства – як такий, що може використовуватися у державному управлінні та регулюванні. У роботі визначено, що державна регуляторна політика, як і публічно-приватне партнерство, спрямовані на недопущення прийняття економічно недоцільних і неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави у діяльність суб’єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності. У сучасних умовах процесу розвитку ринкових відносин саме в рамках публічно-приватного партнерства і сформувалася достатньо інноваційна модель публічного управління та регулювання. Однак без реальної та своєчасної допомоги держави, без її партнерства із сучасним бізнесом майже неможливо побудувати ринок інновацій і перейти до ефективної моделі господарювання. Висновки. Для України використання механізму публічно-приватного партнерства може гарантувати соціальну стабільність і підвищуватиме ефективність управління системою господарювання. Однак процес переходу ускладнюється внутрішніми протиріччями – корупцією, недобросовісною конкуренцією, достатньо низькою якістю публічних послуг тощо. За таких умов необхідність проведення реформування та модернізації в означених сферах стає очевидним.

У статті розкрито зміст поняття «публічні фінанси» через розширення рамок цієї категорії від традиційних відносин, які формують потоки фінансових ресурсів у межах бюджетної системи України до фінансових відносин, які передбачають взаємодію(партнерство) інших суб’єктів приватного та публічного секторів економіки на користь реалізації функцій держави. Зазначається, що усі суб’єкти фінансових відносин можуть діяти як у вітчизняному, так і у міжнародному правовому полі за умови обов’язкового та чіткого нормативно-законодавчого регламенту фінансової діяльності у публічній сфері. Досліджено зміст суміжних категорій, таких як «бюджетний менеджмент», «державний фінансовий менеджмент» та «публічний фінансовий менеджмент», доведена їхня відмінність через змістовну розрізненість публічних фінансів як об’єкта управління. Запропонована уточнена дефініція «фінансовий менеджмент у публічній сфері», яка дозволяє врегулювати питання фінансового менеджменту на всій площині публічної сфери та врахувати зазначені складові публічних фінансів як об’єкта управління. Доведена необхідність формування спеціального комплексного інструментарію реалізації функцій фінансового менеджменту у публічній сфері по відношенню до окремих суб’єктів фінансових відносин, які через рух фінансових ресурсів приймають участь у реалізації публічних функцій.

Сокурова Е. Ж. ЕЛЕКТРОННА КРИМІНАЛЬНА СПРАВА: ДОСВІД КАЗАХСТАНУ У статті розглядається досвід Казахстану щодо ведення електронного судочинства у кримінальних справах. Наведено різні функціонали, що реалізуються в рамках концепції «Е кримінальна справа», а також демонстру ється один із таких функціоналів, як «Публічний сектор» Інформаційної системи «Єдиний реєстр досудових роз слідувань». Авторка дійшла висновку щодо ефективності ведення кримінального судочинства в електронному форматі.

Анотація. Досліджено механізми фінансування процесів інформатизації адміністративних послуг. Мета статті — визначити джерела фінансування i перспективи надання адміністративних послуг в умовах інформатизації публічного сектору України. Методи дослідження — порівняльний аналіз аналітичних та офіційних статистичних даних України, інститутів міжнародної підтримки на основі класифікації груп інструментів фінансування центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП). Доведено, що децентралізація, розвиток i підвищення якості адміністративних послуг визначають ЦНАП пріоритетним напрямом реформування системи надання адміністративних послуг в Україні. Визначено правові засади створення i забезпечення функціонування ЦНАП, юридичні статуси установи, принципи процесу надання адміністративних послуг у ЦНАП. Проаналізовано динаміку кількості центрів надання адміністративних послуг i регіональні особливості функціонування. Виділено джерела фінансування центрів надання адміністративних послуг (державний бюджет, обласні та міські бюджети, кошти Державного фонду регіонального розвитку, міжнародні проєкти технічної допомоги). Доведено, що найпоширенішим і найбільшим джерелом фінансування процесів інформатизації в ЦНАП є державний бюджет (субвенція на розвиток інфраструктури). Запропоновано прогнозну модель створення і розвитку центрів надання адміністративних послуг в Україні за умов подальшого державного фінансування у відповідних обсягах. Обґрунтовано необхідність залучення зовнішніх джерел фінансування (коштів міжнародних проєктів технічної допомоги, ініціатив міжнародних донорів) в умовах обмеженості та дефіциту державного бюджету України. Обґрунтовано необхідність модернізації ЦНАП щодо використання IT-технологій. Виділено пріоритетні напрями комплексної реформи підвищення якості адміністративних послуг: децентралізація, спрощення, дерегуляція, розвиток інституційної спроможності і комунікаційна підтримка. Ключові слова: фінансування, адміністративні послуги, інформатизація, публічний сектор. Формул: 0; рис.: 4; табл.: 1; бібл.: 13.

Нині у нашій державі відбувається приведення системи публічних закупівель до європейських стандартів. Зокрема, 19 квітня 2020 р. набула чинності нова редакція Закону України “Про публічні закупівлі”. Зміни відбуваються з метою адаптації вітчизняного законодавства до вимог Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, підвищення рівня конкуренції у сфері публічних закупівель та сприяння прозорості використання бюджетних коштів. Від дієвості роботи системи публічних закупівель залежить загальна успішність функціонування державного сектору. Під ефективністю у цьому контексті слід розуміти економію бюджетних коштів при забезпеченні високої якості продукції, товарів, робіт і послуг, що закуповуються. Також публічні закупівліє важливим інструментом впливу на економічні та соціальні процеси. Однак, незважаючи на зміни, що відбуваються у законодавстві, у сфері публічних закупівель залишаються проблемні аспекти, серед яких варто виділити питання визначення судової юрисдикції (підсудності) при вирішенні спорів у публічно-закупівельній сфері. Метою статті є визначення судової юрисдикції (підсудності) при вирішенні спорів у публічно-закупівельній сфері та надання рекомендацій щодо вдосконалення законодавства у цій сфері. У процесі дослідження з’ясовано, що перешкодою до ефективного вирішення спорів є заплутаність і невизначеність предметної підсудності при вирішенні спорів у публічно-закупівельній сфері. Несформована стала практика Верховним Судом із цього питання не дає змоги судам першої та апеляційної інстанцій дійти однакових висновків щодо визначення предметної юрисдикції. Проаналізувавши правову природу рішень Антимонопольного комітету України, робиться висновок про необхідность розгляду справ щодо їх оскарження адміністративними судами, оскільки такі рішення нічим не відрізняються від рішень інших суб’єктів владних повноважень. Узагальнюючи наявні погляди вчених і проаналізовану судову практику, пропонуються зміни до чинного законодавства, а саме до ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, у якій доцільно закрі пити компетенцію адміністративних судів розглядати справи стосовно договорів про публічні закупівлі.

У статті розглянуто ринок публічних закупівель, його структуру та динаміку, проаналізовано вплив електронної системи державних закупівель «Prozorro» на рівень заощадження бюджетних коштів у державному секторі економіки України в умовах глобальної діджиталізації. Об'єктом дослідження є структура ринку державних закупівель, еволюція розвитку сектору публічних закупівель, суми заощаджень при публічних закупівлях через електронну систему закупівель «ProZorro» в Україні. Авторами означено можливості моніторингу електронної системи публічних закупівель як окремого інструменту бюджетної політики. Зокрема, розглянуто напрямки впливу діджиталізації на ефективність ринку державних закупівель та досліджено розвиток державної системи електронних закупівель «ProZorro» в Україні в умовах прозорості та діджиталізації сектору публічних закупівель.

У статті досліджено процес формування та становлення управління знаннями. Описано еволюцію наукових підходів до застосування управління знаннями у публічному секторі й узагальнено основні визначення цього поняття. Представлено інструменти з управління знаннями, які дозволили забезпечити трансформацію неформалізованих знань, досвіду та навичок публічних службовців у формалізовані знання публічних органів влади. Встановлено, що поштовхом до активного застосування теорії управління знаннями у системі публічних відносин стала поява у 80-х рр. минулого сторіччя управлінської концепції Нового публічного менеджменту. Доведено, що іншим стимулюючим фактором активного застосування управління знань у системі публічного управління став розвиток сучасного суспільного стану як постіндустріального інформаційного суспільства, у якому провідну роль відіграють науково-технічні досягнення. Стосовно значення управління знаннями в електронному уряді зазначено, що управління знаннями забезпечують загальну стратегію управління змістом електронного врядування, надаючи інструменти та методи організації знань, відстежуючи актуальність змісту знань і надаючи громадянам усю необхідну інформацію. Установлено переваги у застосуванні управління знаннями в електронному урядуванні, які сприяють підвищенню компетентності урядів, підвищенню якості публічних послуг і здоровому розвитку електронного врядування. Визначено, що управління знаннями у публічних органах влади є надзвичайно складним процесом багаторазової взаємодії формалізованих і неформальних знань, який супроводжується формуванням нової організаційної культури, створенням команди однодумців, котрі спільно працюють над вирішенням конкретних проблем. Обґрунтовано те, що у системі публічної влади знаннями необхідно керувати ефективно у часі та з огляду на витрати, щоб поєднувати громадян із громадянами та громадян із владою і, навпаки, для прийняття державних політик і рішень за участю громадськості.

Стаття присвячена аналізу змісту механізму адміністративно-правового забезпечення реалізації підготовки кадрів органів публічної адміністрації України. У ній розкрито поняття «механізм адміністративно-правового забезпечення» на основі його порівняння із більш традиційною категорією «механізм державного управління» шляхом з'ясування особливостей їх застосування в науці адміністративного права. Виокремлено коло суб'єктів адміністративно-правового забезпечення реалізації підготовки кадрів органів публічної адміністрації України з урахуванням специфіки цієї діяльності та можливості залучення до таких процесів суб’єктів недержавного сектору. Визначено роль та способи адміністративно-правового забезпечення реалізації підготовки кадрів органів публічної адміністрації України. Розглянуто процес формування в Україні публічно-правового інституту кадрів органів публічної адміністрації.

Дисертаційна робота присвячена розробці теоретико-методологічних засад та методичного інструментарію трансформації існуючої в Україні концепції бюджетного менеджменту з урахуванням міжнародних та національних тенденцій у сфері реформування сектору публічних фінансів. У роботі розроблено інтегровану дескриптивну концепцію трансформації бюджетного менеджменту, розвинуто концептуальні засади забезпечення транспарентності бюджетного менеджменту, удосконалено методологію визначення пріоритетних напрямків її забезпечення та оцінювання на місцевому рівні, розроблено методологію та методичний інструментарій обґрунтування залежності динаміки ВВП на душу населення від різних типів та рівнів фіскальної децентралізації, формалізовано умови та обмеження ефективного її запровадження, розроблено науково-методичне забезпечення обґрунтування доцільності застосування фіскальних правил та побудови оптимальної їх системи, формалізовано патерни системи фінансового вирівнювання, розроблено організаційно-функціональні засади її удосконалення в Україні.
Диссертационная работа посвящена разработке теоретико-методологических основ и методического инструментария трансформации существующей в Украине концепции бюджетного менеджмента с учетом международных и национальных тенденций в сфере реформирования сектора публичных финансов. Разработана интегрированная дескриптивная концепция трансформации бюджетного менеджмента как механизм преодоления разрыва между общественными запросами к бюджетной сфере и целями управления бюджетными ресурсами и отношениями. Базируясь на принципах структурного, процессного и результатного подходов концепция обеспечивает прозрачное управление публичными финансами и эффективность контроля сферы публичных финансов. Усовершенствованы концептуальные основы обеспечения транспарентности бюджетного менеджмента, которые включают в себя транспарентность не только результатов бюджетного процесса, но и действий субъектов бюджетного механизма на каждом этапе бюджетного процесса. Эмпирически подтверждены приоритетные направления обеспечения транспарентности бюджетного менеджмента: стабильность и обоснованность бюджета, открытость доходов бюджета. Условиями позитивного влияния транспарентности бюджетного менеджмента на развитие сектора публичных финансов являются: для уровня государственного долга – высокий уровень доходов на душу населения и ориентация экономики на инновационность; для уровня государственных доходов – высокий уровень экономической свободы; для уровня государственных затрат – ориентация экономической политики на эффективность. Разработаны методология и методический инструментарий обоснования зависимости динамики ВВП на душу населения от разных типов и уровней фискальной децентрализации. Граничный уровень децентрализации затрат, при котором максимизируется ВВП на душу населения, для выборки стран определен на уровне 1,38 %, а для децентрализации доходов подтверждена статистически значимая линейная связь, что свидетельствует о целесообразности интенсификации этого процесса. Условиями эффективного внедрения процесса фискальной децентрализации являются: высокий уровень урбанизации и государственного долга, неравномерность распределения доходов в обществе; ограничениями: для децентрализации затрат – высокий уровень военных затрат и затрат на конечное потребление, высокий уровень налоговой нагрузки, для децентрализации доходов – высокий уровень открытости экономики. Эмпирически выявлены условия и последовательность мероприятий по выбору оптимальной модели организации системы фискальных правил (либеральных ограничений, умеренного вмешательства и жёсткого регулирования). С целью повышения последовательности и эффективности бюджетной политики обоснована концепция реформирования системы фискальных правил в Украине. Для оценивания эффективности системы финансового выравнивания обоснована целесообразность применения индикатора эквализационного эффекта. Проведенные расчеты свидетельствуют о высокой степени неравномерности распределения доходов местных бюджетов в Украине и низкой эффективности процедур финансового выравнивания в Украине. Формализованы патерны организации системы финансового выравнивания с учетом уровня финансовой автономии и субсидиарности местных бюджетов. Обоснован ряд организационных и функциональных трансформаций бюджетного менеджмента с целью пересмотра действующей практики финансового выравнивания в Украине.
Dissertation is devoted to the development of theoretical and methodological foundations and practical tools for transformation of the current concept of budget management in Ukraine taking into account international and national trends in the reform of the public finance sector. In the research the integrated descriptive concept of budget management transformation is developed, frame-work for ensuring budget transparency is proposed, methodology for identifying priority areas for ensuring budget transparency and its evaluation at the local level is researched, methodology for justifying the dependence of GDP per capita dynamics on different types and levels of fiscal decentralization is proved, conditions and limitations of the effective implementation of the fiscal decentralization are determined, methodological support for applying fiscal rules and the construction of an optimal system of fiscal rules in the country is formalized, pat-terns of financial equalization system construction are determined, organizational and functional principles of improving the financial equalization system in Ukraine are developed.

Метою доповіді є аналіз розвитку ринку гіперконвергентних хмарних обчислень. Під хмарними обчисленнями розуміється надання користувачеві комп'ютерних ресурсів і потужностей таким чином, що користувач не знає, які комп'ютери обробляють його запити, та під управлінням якої операційної системи це відбувається.

В останні роки в світі, особливо в розвинутих країнах, значно активізується співробітництво публічного сектору та бізнесу в інновацій ній сфері на принципах публічно-приватного партнерства. Як показує проведений аналіз, саме цей напрям співробітництва стає надзвичайно актуальним, оскільки публічно-приватне партнерство розглядається як один із найсучасніших інструментів підвищення ефективності та інтенсивності інноваційного процесу, а також прискорення інноваційного розвитку.
In recent years, the world, especially in developed countries, has significantly intensified cooperation between the public sector and business in the field of innovation on the principles of public-private partnership. According to the analysis, this area of cooperation is becoming extremely relevant, as public-private partnership is seen as one of the most modern tools to increase the efficiency and intensity of the innovation process and accelerate innovation development.