Готові списки джерел за темами / Психічні властивості

Добірка наукової літератури з теми "Психічні властивості"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Зміст

Статті в журналах
Дисертації
Книги
Звіти організацій

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Психічні властивості".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Психічні властивості"

Наконечний, Роман, та Христина Хіменес. "Передумови якісної реалізації тактичної підготовки футболістів 11–12 років". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 4 (4 травня 2022): 8–13. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.4.8-13.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Результативність виступів футболістів у змаганнях закономірно залежить від рівня їхньої підготовленості, тому формування тактичної підготовленості без сумніву визначає ефективність виконання поставлених перед ними завдань у межах змагальної діяльності. Для того щоб цілеспрямовано впливати на тактичну підготовленість юних футболістів, необхідно, щоб вони демонстрували достатній рівень розвитку фізичних якостей та інтелектуальних здібностей, зокрема, психофізіологічних властивостей та психічних процесів, що створить належні передумови для ефективної реалізації тактичної підготовки. Мета. Визначити психофізіологічні властивості та психічні процеси футболістів 11-12 років. Методи. Аналіз науково-методичної літератури, тестування, методи математичної статистики. Результати. Для футболістів 12 років характерна незначна перевага у всіх пройдених тестуваннях порівняно з 11-річними. Статистично значущі відмінності показників психофізіологічних властивостей та психічних процесів обстежуваних обох груп було виявлено лише для трьох обраних методик (реакція вибору – p ≤ 0,01, оцінювання уваги – p ≤ 0,01 та тест «Трійка» – p ≤ 0,001) на користь старших футболістів. Іспитовані в обох групах, незалежно від віку, продемонстрували високий рівень інтелекту, прояву психофізіологічних та психічних процесів. На основі цього доцільно стверджувати про наявність обґрунтованих передумов для початку реалізації цілеспрямованого процесу тактичної підготовки із футболістами 11- та 12-річного віку. Ключові слова: футболісти 11-12 років, психофізіологічні властивості, психічні процеси, тактична підготовка, підготовленість.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

ФОМИЧ, Микола. "КРИТЕРІЇ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ПРАЦІВНИКІВ РИЗИКОНЕБЕЗПЕЧНИХ ПРОФЕСІЙ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки, № 4 (15 липня 2020): 225–39. http://dx.doi.org/10.32453/5.vi4.388.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано проблему психічного здоров’я працівників ризиконебезпечних професій. Розглянуто історію питання та сучасний її стан. Вивчено критерії психічного здоров’я працівників ризиконебезпечних професій як основного в порушеній проблемі, уточнено їхній перелік. Встановлено, що основним науковим підходом до визначення критеріїв психічного здоров’я працівників ризиконебезпечних професій є їх поділ відповідно до прояву психічного: психічні процеси як здатність до динамічного відображення дійсності в різних формах психічних явищ (відповідність психічного відображення об’єктам дійсності й характеру реакцій на зовнішні подразники; критичність до себе і власної психічної діяльності та її результатів; здатність до логічної обробки інформації в умовах, що швидко змінюються); психічні стани як прояви відносно тимчасових статичних явищ психіки (самовладання, здатність до адаптації в різних умовах, здатність до тривалого збереження активності в екстремальних та кризових ситуаціях, усвідомлення і дотримання техніки безпеки та гігієни праці); психічні властивості як прояви стійких психічних явищ (впевненість у собі, зосередженість, відповідальність за своє життя та життя оточуючих, потреба в професійному саморозвитку, готовність до особистісного зростання, здатність адекватно планувати власну життєдіяльність відповідно до життєвих та кар’єрних цілей). Визначено критерії психічного нездоров’я зазначених фахівців, до яких віднесено: зниження когнітивної активності, неорганізованість мисленевих процесів, навіюваність, агресивність, підвищена ворожість, наявність шкідливих звичок, втрата віри в себе та колектив, знижений рівень відповідальності. Перспектива подальших досліджень лежить у площині вивчення основних суб’єктів впливу на психічне здоров’я працівників ризиконебезпечних професій, зокрема фахівців ДСНС України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Tuchak, Oleg. "Вплив координаційних вправ на учнів молодшого шкільного віку із затримкою психічного розвитку". Physical education, sports and health culture in modern society, № 2(42) (26 липня 2018): 78–85. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-02-78-85.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. Дослідниками встановлено, що діти із затримкою психічного розвитку становлять одну п’яту частину від загальної кількості дітей, які йдуть до першого класу. Це свідчить про актуальність проблеми й необхідність пошуку ефективних шляхів для її розв’язання. Мета роботи – обґрунтувати ефективність впливу координаційних вправ на координаційні здібності, психічні процеси та властивості учнів молодшого шкільного віку із затримкою психічного розвитку. Методи дослідження. Використано теоретичні, емпіричні, статистичні методи дослідження. Дослідження відбувалося впродовж 2012–2016 рр. і реалізовувалось у чотири етапи: аналітико-констатувальний; пошуковий; формувальний та узагальнювальний. Дослідницько-експериментальну роботу здійснювали на базі Луцького навчально-реабілітаційного центру. Результати роботи. Розроблено методику навчання координаційних вправ учнів молодшого шкільного віку із затримкою психічного розвитку. Методика складається з двох блоків – психічного та фізичного. Психічний блок містить такі процеси та властивості: зорова й слухова пам’ять, образно-логічне та наочно-дійове мислення. До фізичного блоку увійшли такі координаційні якості: здатність до оцінки та регулювання динамічних і часових параметрів руху, орієнтування в просторі; рівновага статична й динамічна. Засоби, які використовувалися під час реалізації методики поділялися на загальні та спеціальні. Особливістю спеціальних засобів були умови їх виконання, які підібрані таким чином, щоб як найефективніше сприяти розвитку координаційних здібностей, психічних процесів і властивостей. Висновки. Підтверджено ефективність експериментальної методики. Виявлено статистично значимі зміни за мимовільним оперативним зоровим та слуховим запам’ятовуванням, образно-логічним і наочно-дійовим мисленням. Покращено здатність до оцінки й регуляції просторово-часових та динамічних параметрів рухів, стійкість рівноваги статичної та динамічної.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Mytskan, Bohdan, Tetiana Mytskan та Lyudmyla Zhyrak. "КОРЕКЦІЯ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНОГО СТАНУ СЛАБОЧУЮЧИХ ДІТЕЙ ЗАСОБАМИ РЕКРЕАЦІЙНО-ОЗДОРОВЧОГО ТУРИЗМУ". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, № 34 (5 лютого 2020): 10–26. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.34.10-26.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Обґрунтувати ефективність використання рекреаційно-оздоровчого туризму для корекції психофізіологічного стану дітей з вадами слуху. Методи. Для досягнення окресленої мети було використано комплекс методів: теоретичний аналіз та узагальнення даних науково-методичної і спеціальної літератури, нормативних документів; соціологічні (анкетування); психологічні (опитувальник САН,психологічні тести Люшера, Кеттела, Даймонда і Роджерса) та біологічні методи (експрес-оцінка рівня соматичного здоров’я за методикою Г. Апанасенка) дослідження, а також методи математичної статистики. Результати. В рамках дослідження розроблена авторська програма “Мандрувати може кожен”, спрямована на відновлення втрачених фізичних, психічних і духовних сил дітей з особливими потребами, їх гармонійний психофізіологічний розвиток, соціальну інтеграцію та адаптацію до умов зовнішнього середовища засобами рекреаційно-туристичної діяльності. Доведено позитивний вплив розробленої програми на психофізіологічний стан, соціальну адаптацію та інтеграцію дітей з вадами слуху. Зокрема, результати психологічного тестування свідчать про позитивні зміни в суб’єктивному сприйнятті власного психоемоційного стану. Вірогідно покращились показники самопочуття, активності, настрою. Водночас виявлені позитивні зміни в мотивації та потребах дітей з вадами слуху. Зокрема, Це відображає позитивна динаміка вибору головних кольорів, як показника активності, енергійності. Досягнуто покращення показників емоційно-вольової сфери, зокрема, зниження імпульсивності, дратівливості, емоційної втоми, зростання самоконтролю та рівноваги. Достовірні позитивні зміни відбулися щодо розвитку уяви, образного та емоційно-насиченого мислення, комунікативних властивостей, адаптації дітей до умов суспільного середовища. За підсумками формувального педагогічного експерименту встановлено достовірні зміни морфо-функціональних показників, які призвели до покращення соматичного здоров’я. Висновок. Таким чином, можна констатувати, що експериментальна модель організації та комплексна програма корекції психофізіологічного стану дітей з вадами слуху засобами рекреаційно-оздоровчого туризму значною мірою сприяє покращенню їх психічних та фізіологічних властивостей і може бути рекомендована для широкого впровадження в руховудіяльність неповносправних дітей.Ключові слова: рекреаційно-оздоровчий туризм, слабочуючі діти, психічні і морфо- фізіологічні властивості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Вінтоняк, Д. М., О. В. Новохатська, О. В. Ямпольська, І. В. Луганська та О. О. Кривоніс. "Досвід психосоціальної реабілітації осіб із психічними розладами на базі Сватівської обласної психіатричної лікарні". Pain medicine 3, № 2/1 (18 жовтня 2018): 48–50. http://dx.doi.org/10.31636/pmjua.t1.29688.

Повний текст джерела

Анотація:

Психічне здоров’я – найдорожче, що є у людини. Саме психічне здоров’я робить людину повноцінним членом суспільства. Психічне або душевне здоров’я, згідно з визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я – це стан благополуччя, при якому людина може реалізувати свій власний потенціал, справлятися зі звичайними життєвими стресами, продуктивно і плідно працювати, а також робити внесок у життя своєї спільноти. В умовах сучасного стану розвитку психіатричної галузі проблема надання допомоги хворим із психічними розладами займає важливе місце. Це зумовлено не тільки збільшенням кількості осіб, що страждають на цю патологію, а й багатьма соціальними, економічними факторами, особливостями розвитку суспільства та його ставлення до пацієнтів із психічними проблемами. В таких умовах пріоритетними завданнями психіатрії є використання не тільки психофармакологічних засобів, але й методи реабілітаційного характеру, в основі яких лежить біосоціальна модель надання психіатричної допомоги з впровадження методів психологічного впливу, що спрямовані на реінтеграцію особистості, формування адаптивного самовдосконалення та ставлення до своєї хвороби, розвиток адаптивних властивостей на фоні наявних патопсихологічних рис. Хочемо показати, що в першу чергу психіатрична лікарня – це місце, де надається висококваліфікована медична, психологічна та соціальна допомога. Завдання допомогти людині залишитися повноцінним членом суспільства, а суспільству – по-іншому подивитися на людину, яка страждає цим розладом та прагне співчуття і розуміння у суспільстві. Сьогодні психосоціальна реабілітація набуває все більшої популярності. Основна мета реабілітаційних заходів полягає в тому, щоб особа, яка страждає на психічні розлади, залишалась соціально активною. Досягнення вищевказаної мети відбувається насамперед через залучення психічно хворих у реабілітаційні процеси та соціальне життя, вирішення їх медичних, побутових та соціальних проблем, підвищення працездатності, рівня самообслуговування та досягнення найбільш повної соціальної адаптації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Makarenko, Stephanie. "СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ". PSYCHOLOGICAL JOURNAL 13, № 3 (29 березня 2018): 86–95. http://dx.doi.org/10.31108/2018vol13iss3pp86-95.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті представлено напрям роботи психологічної служби – психологічна реабілітація як один з видів допомоги, яку надає кваліфікований психолог людині або групі людей з метою оптимізації психофізіологічних станів, пізнавальних процесів, поведінки, спілкування, реалізації індивідуальної та, особливо, групової діяльності. Увага суб’єктів психологічної роботи спрямована на відновлення психічних функцій, особистісних властивостей і системи відносин особистості військовослужбовця, що дозволяє йому успішно вирішувати бойові завдання і функціонувати в мирному соціумі. Тобто об’єктом реабілітації є особи, які отримали бойову психічну травму, що проявляється гостро або відтермінована в часі. Психологічна реабілітація воїнів АТО, що отримали психічну травму під час проведення бойових дій, спрямована на визначення її психологічної структури з метою оптимізації розвитку і функціонування індивіда в конкретних умовах життєдіяльності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Лєпіхова, Л. А. "Соціально-психічні відмінності провідних особистісних властивостей у життєвому самоздійсненні старшокласників". Педагогіка і психологія, № 4 (73) (2011): 85–96.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тукаєв, С., T. Вашека, O. Долгова, Н. Погорільська, Д. Иваскевич та C. Федорчук. "Аматорський спорт як засіб запобігання емоційному вигоранню". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 2 (15 лютого 2021): 18–25. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2020.2.18-25.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Встановити значення аматорського спорту як основи копінга емоційноговигорання у студентської молоді, виявити психологічні особливості студентів, які визначаютьуразливість до стрес-умов і схильність до формування емоційного вигорання. Методи. Пси-ходіагностична процедура була розділена на чотири частини: вимірювання емоційного виго-рання, дослідження індивідуально-типологічних властивостей, визначення психічного стануреспондентів та їх емоційних реакцій, діагностики антиципаційних здібностей. Результати.Встановлено, що заняття аматорськими видами спорту допомагають запобігти емоційномувигоранню у студентів. За всіма показниками в групі спортсменів-любителів і симптоми, і фазиемоційного вигорання менш виражені. Редукція особистісних досягнень за методикою К. Мас-лач більше виражена в групі спортсменів, що можна пояснити можливими розчаруваннями якв навчальній діяльності, так і незадоволеністю спортивними успіхами. Можна стверджувати,що спорт має сильний позитивний вплив на емоційний і психічний стан людини, захищаючипсихіку від дії стресорів, навчаючи спортсменів справлятися з труднощами, привносячи гар-монію у фізичне і психічне буття.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Мудрик, Ольга. "Визначення індивідуальних властивостей особистості на основі аналізу аватарок". Актуальні проблеми психології в закладах освіти 9 (12 грудня 2019): 287–91. http://dx.doi.org/10.31812/psychology.v9i0.3761.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлено результати дослідження щодокореляції між змістом аватарки та індивідуальними особливостями(темпераменту) особистості підлітка. Визначено, що аватарка – цеелектронна візуалізація особистості та її відношення до себе інавколишнього світу, яка відображає основні психічні властивостіособистості. Експериментально встановлено, що ступінь відповідностіаватарок учасників команди, яка досліджувалася склав 90%. Енергійнітипи темпераменту (сангвініки та холерики) успішно ідентифікуються таповністю співпадають за змістом аватарок з ключовими рисами у 100%випадків. Інертно-аморфні флегматики і меланхоліки ідентифікується заватарками у 80% випадків.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

С. В. Федорчук, Е. Н. Лысенко та С. В. Тукаев. "Ефективність психічної саморегуляції і адаптивність у зв'язку з нейродинамічними властивостями спортсменів-велосипедистів". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 2 (29 вересня 2017): 62–68. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2017.2.62-68.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Оцінка взаємозв’язку нейродинамічних властивостей з рівнем ефективності психічної саморегуляції й адаптивності у спортсменів-велосипедистів. Методи. Діагностування нейродинамічних властивостей за допомогою комплексу «Діагност-1»; тестування оцінки психоемоційного стану, рівня стресу, ефективності психічної саморегуляції й адаптивності. Результати. Виявлено превалювання респондентів з високим і середнім рівнем саморегуляції і адаптивності, переважанням парасимпатотонії. Більшість обстежених спортсменів – стенічні, врівноважені, не мають ознак перевтоми, емоційної напруженості і внутрішньоособистісних конфліктів. У обстежених спортсменів більш виражене трофотропне домінування (переважання парасимпатичної регуляції) у функціонуванні вегетативної нервової системи. Висновки. Специфічними психофізіологічними маркерами психічної саморегуляції й адаптивності спортсменів-велосипедистів можна вважати показники функціональної рухливості нервових процесів у режимі зворотного зв’язку, а маркерами стресостійкості та емоційної стійкості – показник динамічності нервових процесів

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Дисертації з теми "Психічні властивості"

Поворознюк, А. І., Олена Петрівна Черних, О. В. Двараковська та А. О. Стрюков. "Розробка системи психофізіологічного контролю водіїв". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45679.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Комар, О., та О. М. Данилків. "Вплив вищої нервової діяльності на психічний розвиток особистості". Thesis, КНТУ, 2012. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/6252.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Книги з теми "Психічні властивості"

Діагностика психічних станів і властивостей особистості. К., 1995.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Психічні властивості"

Марчик, Валентина Іванівна, Віктор Васильович Шутько та Олександр Миколайович Письменний. Значимість специфічних вольових якостей спортсмена у студентів. Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3121.

Повний текст джерела

Анотація:

Воля особистості характеризується як певна сукупність психічних властивостей, що відображає досягнутий рівень свідомої саморегуляції. У дослідженні специфічних вольових якостей спортсмена, виявлено, що для студентів 1 і 2 курсів, які навчаються за спеціальністю «Середня освіта. Фізична культура» значимими є «терплячість», «наполегливість», «сміливість». Такі вольові якості як «стриманість» і «зібраність», що притаманні в спортивній діяльності, не стали предметом вибору.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!