Добірка наукової літератури з теми "Психологія здоров'я"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Психологія здоров'я".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Психологія здоров'я"
1
Декина, Елена Викторовна, та Галина Олеговна Самсонова. "Взаимодействие собственных детей и приемного ребенка с ОВЗ в замещающей семье: к проблеме подготовки специалистов-коммуникаторов". Živaâ psihologiâ 5, № 3 (30 вересня 2018): 275. http://dx.doi.org/10.18334/lp.5.3.39455.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье рассматриваются особенности профессиональной подготовки педагогов-психологов к взаимодействию с замещающей семьей. Анализируются основные проблемы функционирования замещающих семей, воспитывающих детей с ограниченными возможностями здоровья. На основе результатов собственных исследований выявлены основные мишени психологической помощи замещающим семьям. Представлены направления профессиональной подготовки будущего педагога-психолога к работе с замещающей семьей, воспитывающей ребенка с ограниченными возможностями здоровья. При этом акцент сделан не только на работу с приемным ребенком, но и на решение проблем психологической адаптации здоровых детей в замещающей семье, принявшей на воспитание ребенка с ограниченными возможностями здоровья. Результаты проведенного исследования являются основой для определения дальнейших направлений психолого-педагогической работы с замещающими семьями, воспитывающими детей с ограниченными возможностями здоровья. Материалы статьи могут быть использованы студентами-бакалаврами психолого-педагогических направлений подготовки, исследователями и практиками, занимающимися вопросами профессиональной подготовки педагогов-психологов, организации психологической помощи замещающим семьям с детьми с ограниченными возможностями здоровья.
2
Никифоров, Г. С., and О. О. Гофман. "HEALTH PSYCHOLOGIST: OCCUPATION." Институт психологии Российской Академии Наук. Организационная психология и психология труда, no. 2() (October 9, 2020): 96–111. http://dx.doi.org/10.38098/ipran.opwp.2020.15.2.005.
Повний текст джерелаАнотація:
Психология здоровья является новым самостоятельным научным направлением и занимает одну из приоритетных позиций в решении общегосударственной задачи по развитию и воспитанию здоровой нации. На данный момент наблюдается несоответствие между накопленной базой научных знаний о здоровье и отсутствием квалифицированных специалистов - психологов здоровья, на которых будет возлагаться ответственность за их практическую реализацию. В соответствии с концепцией жизненного пути профессиональные задачи психолога здоровья по его психологическому обеспечению распределены на всех этапах бытия и должны включать биопсихосоциальные изменения человека. Представления авторов базируются на концепции здоровой личности, основные положения которой были впервые сформулированы в отечественной науке известными психиатрами и психологами С.С. Корсаковым, И.А. Сикорским, В.М. Бехтеревым, а также западными представителями гуманистической психологии А. Адлером, К. Роджерсом, А. Маслоу, К. Хорни, Г. Олпортом, Э. Фроммом. Логичным продолжением данной парадигмы является постановка вопроса о том, решение каких задач должна предусматривать профессиональная компетенция психологов здоровья. The psychology of health is a new independent scientific direction and occupies one of the priority positions in solving the national task of developing and educating a healthy nation. At the moment, there is a mismatch between the accumulated base of scientific knowledge about health and the lack of qualified specialists - health psychologists who will be held responsible for their practical implementation. In accordance with the concept of a life path, the professional tasks of a health psychologist in psychological support of health are distributed at all stages of life and should include human biopsychosocial changes. The representations of the authors are based on the concept of a healthy personality, the main provisions of which were first formulated in Russian science by famous psychiatrists and psychologists S.S. Korsakov, I.A. Sikorsky, V.M. Bekhterev, as well as Western representatives of humanistic psychology A. Adler, C. Rogers, A. Maslow, C. Horney, G. Allport, E. Fromm. A logical continuation of this paradigm is the question of what kind of tasks should be addressed by the professional competence of health psychologists.
3
Нестеренко, П. О. "ПРОБЛЕМА ЩАСТЯ В ПСИХОЛОГІЧНІЙ СПАДЩИНІ М. ГРОТА". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 3 (17 лютого 2022): 29–32. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.3.6.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено дослідженню проблеми щастя в психологічній творчості видатного вітчизняного психолога Миколи Яковича Грота. У статті вперше проаналізовано працю М. Грота «Основи морального обов’язку» на предмет дослідження феномену щастя. Проблема щастя вкрай важлива для сучасного українського суспільства та потребує комплексних психологічних досліджень (як емпіричних, так і теоретичних). Історико-психологічні дослідження надзвичайно актуальні для сучасної психологічної науки як в Україні, так й у світі загалом, бо вони дозволяють систематизувати наукові знання та допомогти психології подолати наукову кризу. Автором проаналізовано причини того, чому ім’я видатного психолога М. Грота штучно «забуте» та недооцінене вітчизняною психологічною наукою. Доведено, що психологію та психологічні дослідження потрібно відділяти від типів світогляду, які панують у суспільстві в ту чи іншу епоху та впливають майже на всі домінантні сфери життєдіяльності людства. Психологічна наука «відірвалася» від реального життя з реальною людиною, бо психологи XX ст. дотримувалися матеріалістичного типу світогляду («марксизм-ленінізм»), згідно з яким матерія первинна, та відкидали наукові ідеї психологів-ідеалістів, серед несправедливо забутих імен котрих є ім’я видатного вітчизняного психолога-ідеаліста Миколи Яковича Грота (1852–1899). Мета статті – дослідити психологічні ідеї феномену щастя в науковій творчості М. Грота. Для позначення двох видів щастя (за М. Гротом) автором запропоновано такі два авторські поняття, як «дефіцитарне щастя» (Д-щастя), яке використовують для позначення фізіологічних потреб організму, та «буттєве щастя» (Б-щастя), яке виявляється у формі блаженства аналогічно до виокремлених Д-мотивів і Б-мотивів А. Маслоу. Автор доходить висновку, що психологічні ідеї щастя в науковій спадщині М. Грота полягають у тому, що воно розуміється як критерій психологічного здоров’я особистості. Для кожної психічно здорової особистості нормально хотіти бути щасливою. Людина мотивована пошуком особистого щастя. Тобто щастя – це вроджена психологічна потреба, яка позасвідомо вимагає свого задоволення.
4
Федчун, Н. "Основи профілактики злочинів, що вчиняються при порушенні правил безпеки". Юридичний вісник, № 4 (5 лютого 2020): 125–29. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i4.979.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена визначенню основних засад профілактики злочинів, що вчиняються при порушенні правил безпеки. Зазначається, що не кожна аварія або інші негативні наслідки на транспорті або виробництві є результатом злочинного порушення правил безпеки, але механізм порушення спеціальних правил безпеки, їх детермінанти, в основному, збігаються. Ситуація і, наприклад, тран-спортний засіб як джерело підвищеної небезпеки виступають зовнішнім фоном, умовою вчинення злочину. Лише поведінкою суб’єкта (людський фактор), що взаємодіє із ситуацією і джерелом підвищеної небезпеки, загроза, що призводить до суспільно-небезпечних наслідків, реалізується в дійсності. Необхідно зазначити, що причини порушень правил безпеки полягають у невідповідності особистості (або її поведінки) вимогам ситуації або стану технічного засобу, тобто кореняться в суперечності між цими сторонами. Таким чином, об'єктивні чинники сприяють створенню кордону, меж, в рамках яких особа може вибрати як неправильний (необережний), так і правильний (тобто не порушує інтересів суспільства) варіант поведінки. Психологія порушення правил безпеки, складається із діалектичного співвідношення дефектів свідомості, що виражається в зневажливому ставленні до безпеки на транспорті або виробництві, до життя і здоров'я людей, та психофізіологічних станів особистості. Зазначене дозволяє зв’язати необережні дії порушників з сутністю вини, як негативним (недостатньо уважним) ставленням суб’єкта до виконуваних ним обов’язків. Взаємодія «небезпечної ситуації – людського фактору – джерела підвищеної небезпеки» вимагає триєдиного вектору профілактичної діяльності через нейтралізацію небезпечного потенціалу ситуації, мінімізацію «людського фактору» та врахування небезпечних властивостей джерела підвищеної небезпеки.
5
Гантамиров, Т. Т. "АЛЬФРЕД АДЛЕР И ЕГО РОЛЬ В РАЗВИТИИ ПСИХОЛОГИИ". Вестник медицинского института, № 2/20 (26 листопада 2021): 18–27. http://dx.doi.org/10.36684/med-2021-20-2-18-27.
Повний текст джерелаАнотація:
В данной статье представлен научный анализ работы знаменитого австрийского врача-психиатра и психолога Альфреда Адлера (1870-1937) «Индивидуальная психология», важнейшие положения которой применимы к современной практике социальной работы и образованию. Принципы индивидуальной психологии рассматриваются в контексте исторического очерка работы Адлера как врача, психоаналитика и коллеги Зигмунда Фрейда. Предпринята попытка не только осветить научный вклад Адлера, но и раскрыть основные положения индивидуальной психологии Адлера как в историческом, так и в современном контексте. Также изучены способы, которыми адлеровская психология дополняет современные теории социальной работы, включая теории привязанности, объектных отношений и теории межличностных отношений. Показано, как одна из основных концепций Адлера («комплекс неполноценности») сыграла важную роль в утверждении гражданских прав. Отмечено, что идеи Альфреда Адлера способствовали ускоренному поиску расовой справедливости в Америке. Подчеркивается его возможное отклонение от теории психоанализа и начало собственной психологической и образовательной методологии, сосредоточенной на социальной реформе. Подробно рассматривается индивидуальная психология, включая оригинальные примеры из медицинской практики, демонстрирующие ее влияние и совместимость с современными теориями социальной работы. Представлены эмпирические данные, подтверждающие современное применение данной теории. Адлер служит столь необходимым примером высококвалифицированного профессионала, который глубоко и всесторонне исследовал как микро-, так и макромир психического здоровья.
6
Вінтюк, Юрій. "ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ: ВАЛЕОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 19, № 4 (8 травня 2020): 59–72. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v19i4.257.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто проблему формування конкурентоспроможності майбутніх професійних психологів, як у процесі їхньої підготовки під час навчання у вищих навчальних закладах, так і у подальшій діяльності за обраним фахом, за рахунок підвищення їхньої валеологічної компетентності. Актуальність розгляду даної проблеми саме в такому аспекті зумовлена необхідністю широкого впровадження здоров’язберігаючих технологій у закладах системи освіти. Здійснено огляд літератури на задану тему; з’ясовано наявні можливості щодо вирішення цих завдань у процесі підготовки майбутніх фахових психологів. Виявлено завдання, що постають у повсякденній роботі працівників навчальних закладів, які пов’язані з турботою про збереження і зміцнення здоров’я тих, хто навчається, вирішення яких належить до сфери фахової компетентності практичного психолога. Встановлено, що валеологічний аспект підготовки майбутніх психологів передбачає реалізацію кількох послідовних етапів: формування валеологічного мислення, яке відбувається в процесі набуття необхідних знань, усвідомлення існуючих закономірностей; а також формування досвіду та налагодження контролю за перебігом цього процесу, необхідного для залучення до ЗСЖ – спочатку у працівників навчальних закладів, а потім і в учнів. Вказано шляхи впливу валеологічної компетентності практичного психолога на формування його конкурентоспроможності. До них, зокрема, належать: формування мотивації до здорового способу життя, подолання узалежнень, здійснення профорієнтаційної роботи (з врахуванням стану здоров’я), профілактика психічного здоров’я, формування показників соціального здоров’я, сприяння впровадженню здоров’язберігаючих технологій у навчальний процес та ін. З’ясовано, що валеологічний аспект професійної діяльності практичних психологів полягає у їхній здатності ефективно вирішувати завдання, пов’язані з впровадженням здоров’язберігаючих технологій у системі освіти, оскільки мають пряме відношення до сфери їхньої професійної компетентності. Зроблено висновки з проведеної роботи і намічено перспективи подальших досліджень за даною темою.
7
Савчин, Мирослав. "МЕТОДОЛОГІЧНІ ОРІЄНТАЦІЇ У ДОСЛІДЖЕННІ ПРОБЛЕМ ОСОБИСТОСТІ". Psychology of Personality 10, № 1 (1 березня 2020): 37–44. http://dx.doi.org/10.15330/ps.10.1.37-44.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті аналізуються завдання методологічної рефлексії у сфері персонології, спрямованої на методологічну оцінку психологічних теорій та стану і завдання психологічної практики, вплив загальноцивілізаційних тенденцій та внутрішній світ людини та її екзистенційні домінанти на сучасному етапі. Сформульовано завдання психології у напрямі вирішення проблем вдосконалення сучасного світу, попередження проблем у розвитку особистості. Констатується відставання сучасної психології у дослідженні проблем персонології, яка часто пропонує неоптимальні шляхи їх вирішення, не враховує реальну онтологію людини, дається оцінка сучасній наративній психології. Акцентується увага на проблемі змісту внутрішнього світу людини, необхідність врахування її духовного Я, незорієнтованості психологічної науки на з’ясування характеристик здорової особистості та оволодіння нею здоровим способом життя, з’ясуванні співвідношення індивідуального та спільнотного у природі людини, на проблемі поєднання життя людини в реальному та віртуальному світах, взаємодії з феноменами штучного інтелекту, ставиться завдання створення нових методів вивчення особистості, з’ясування змісту та організації фахової психологічної освіти та аналізу досягнень української психологічної науки. Акцентується увага на необхідності включення етичної проблематики в предмет психологічної науки, проблеми методологічної орієнтації персонолога та професійної відповідальності практичного психолога, вказується на деструктивні моменти у практичній реалізації психологічного знання.
8
Холопова, С. Н. "Проблемы психологии в вопросах поддержания здорового образа жизни". ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 76, № 2 (серпень 2021): 133–35. http://dx.doi.org/10.18411/lj-08-2021-70.
Повний текст джерелаАнотація:
Обсуждаются некоторые актуальные проблемы психологии здоровья и здорового образа жизни человека. Акцент сделан на психологические аспекты данного образа жизни, а также проблемы психологического плана, с которыми приходится сталкиваться людям, выбравшим здоровый образ жизни. Цель работы – определить психологические проблемы в сфере здорового образа жизни, оценить мотивацию граждан России и зарубежья поддерживать данный образ жизни, а также предложить мероприятия по устранению данных проблем и увеличению здоровья населения.
9
Stelcer, Bogusław, Marcin Cybulski, Iryna Kryvenko, Olha Yurtsenyuk, Marta Kachmarska, Nataliya Ryshkovska, Halyna Katolyk та Przemysław Lisiński. "Особистісні та поведінкові ресурси здоров’я українських студентів, які вивчають науки про здоров’я: пілотне дослідження". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 44(47) (20 грудня 2019): 103–17. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi44(47).122.
Повний текст джерелаАнотація:
Ця наукова розвідка мала на меті дослідити поведінку щодо здоров’я, загальну самооцінку та почуття когерентності, а також зв’язок між ними у студентів Західної України, які здобувають освіту у сфері наук про здоров’я. Опитування проводилося серед студентів трьох львівських та чернівецьких університетів (N=193). Кожен учасник дослідження відповідав на запитання методик, а саме: Шкали самооцінки, Опитувальника поведінки щодо здоров’я, Шкали почуття когерентності. Для статистичного аналізу отриманих даних було використано пакет IBM SPSS 25, статистична значущість визначалася при p<0,01, р<0,05. Отримані результати свідчать про адекватні в цілому ресурси здоров’я та адекватну самооцінку респондентів. Значущих відмінностей щодо ресурсів здоров’я залежно від місця проживання чи віку досліджуваних не виявлено. З’ясовано, що є певні відмінності серед чоловіків і жінок у здійсненні практик щодо здоров’я та в способі харчування. Так, українські чоловіки молодого віку зазвичай менше дбають про своє здоров’я, водночас у них за двома із трьох вимірів почуття когерентності вищі показники, порівняно із жінками. Суттєві кореляції встановлено між рівнем самооцінки і здоровим способом життя, а також почуттям когерентності. Наявність тісного зв’язку між почуттям когерентності, поведінкою щодо здоров’я та самооцінкою студентів свідчить про те, що студенти мають ресурси для подолання стресу, який супроводжує навчання в університеті. Це також можна трактувати як хороший індикатор ефективності їхньої майбутньої діяльності у сфері охорони здоров’я. Чоловікам властиво, утім, менш відповідально ставитися до здоров’я і не просити про допомогу, доки ситуація зі здоров’ям не стане критичною. Самооцінку визначено як ключовий чинник вищих показників почуття когерентності та схильності поводитися здоров’яорієнтовано. Подальші дослідження плануються в контексті культурної адаптації методик у сфері психології здоров’я.
10
Fedchenko, Каrina. "Формування ціннісного ставлення до здоров’я особистості як психолого-педагогічна проблема". Освітній простір України, № 16 (16 вересня 2019): 186–92. http://dx.doi.org/10.15330/esu.16.186-192.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті відображено проблему формування, зміцнення та збереження ціннісного ставлення до здоров’я в широкому розумінні на особистісному та суспільному рівнях. Ціннісне ставлення до здоров’я – це індивідуальні, вибіркові, свідомі зв’язки особистості з дійсністю, що відображають взаємозалежність потреб особистості з предметами, об’єктами та явищами оточуючого світу, що сприяють формуванню і збереженню здоров’ю або навпаки, загрожують йому.Цінності та ціннісні новоутворення є основними, “первинними” якостями особис-тості, що визначають мотиви поведінки і формують характер людини.Виходячи з того, що здоров’я є гармонія біологічного, душевного і духовного буття людини, проблема здоров’я не може бути розглянута в незалежності від цінностей людини як посередників досягнення вищого рівня існування буття. Кожна людина в певний період свого життя неминуче стає перед індивідуальним ціннісним вибором: куди піти далі і які цінності обрати.
Дисертації з теми "Психологія здоров'я"
1
Гелета, Д. Д., та Т. А. Горшанкова. "Психолого-педагогічні аспекти формування здорового способу життя". Thesis, Національний фармацевтичний університет, 2020. https://openarchive.nure.ua/handle/document/19846.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто проблеми здоров'я молоді в Україні, причини його погіршення, способи формування здорового способу життя. Пріоритетним напрямком формування здорового способу життя визначено формування в молоді відповідального ставлення до свого здоров'я, усвідомлення та розуміння переваг, які забезпечує здоровий спосіб життя.
2
Арапов, О. В. "Психологія та психогігієна здорового способу життя". Thesis, КНТУ, 2014. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/6434.
Повний текст джерела
3
Smolyakova, I. D. "The problem of formation of students' health culture." Thesis, Sumy State Uiversity, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/48737.
Повний текст джерелаАнотація:
Thus, to form the attitude to the health culture as being the first
value, to give the knowledge that is necessary for everyone’s life,
and to learn to live a healthy lifestyle are the most important tasks
for the future specialist.
These aims can be achieved with the help of a rational
combination of psycho-pedagogical and medical-biological
approaches, and the main base for the formation of students’ health
culture should be the physical education during the learning process
of the university.
4
Galochkina, D. A., та Д. А. Галочкина. "Исследование взаимосвязи здорового образа жизни и жизнестойкости современных студентов (на примере студентов департамента психологии) : магистерская диссертация". Master's thesis, б. и, 2020. http://hdl.handle.net/10995/86558.
Повний текст джерелаАнотація:
In the conclusion the summarized results of theoretical and empirical parts of the thesis are presented. It includes justification of the obtained data practical significance. Recommendations to the University Administration are given in order to introduce the students to a healthy lifestyle, to increase their resilience. The possible prospects for further development of this research issue are described in the final part of the thesis.Компоненты профиля здорового образа жизни (ответственность за здоровье, физическая активность, питание, духовный рост, межличностные отношения, управление стрессом) связаны с эрудированностью студентов в вопросах здорового образа жизни, была частично подтверждена: эрудированность студентов в вопросах ЗОЖ связана с общим профилем ЗОЖ и с такими его составляющими, как питание и межличностные отношения. Изложены результаты теоретической и эмпирической частей работы, обоснована практическая значимость полученных данных, даны рекомендации администрации вуза с целью приобщения студентов к здоровому образу жизни и, соответственно, повышения их жизнестойкости, описаны возможные перспективы дальнейшей разработки данной проблематики.
5
Луценко, О. Л. "Закономірності психологічної адаптації людини на сучасному етапі еволюції". Thesis, 2019. http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/14589.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою дослідження є виявлення зв’язків сучасних психологічних рис і поведінки людини з її еволюційним минулим та визначення адаптивних функцій даних рис і поведінки як проявів закономірностей психологічної адаптації людини на сучасному етапі еволюції.До основних результатів дослідження належить системне застосування відносно нового для психології еволюційно-психологічного підходу як теоретичного підґрунтя для планування та інтерпретації власних досліджень, що дозволило виявити першоджерела та первинні причини низки актуальних психологічних проблем сучасності. Для детальних досліджень була обрана низка патернів проблемної поведінки зі сфер гендерної, сімейної, політичної психології, психології здоров’я, агресії та когнітивної психології. Показано, що для їх вивчення недостатньо досліджень, які зосереджені на онтогенезі людини, оскільки універсальність у часі та просторі, складність корекції, зв’язок з виживанням та репродукцією вказують на їх філогенетичне походження.
6
Білюк, Анастасія Юріївна. "Розвиток професійної компетенції психологів закладів охорони здоров’я". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/2198.
Повний текст джерелаАнотація:
Білюк А. Ю. Розвиток професійної компетенції психологів закладів охорони здоров’я : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 053 «Психологія» / наук. керівник М. Г. Ткалич. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 111 с.UA : Робота викладена на 111 сторінках, 12 таблиць, 4 рисунка, 4 додатків. Перелік посилань включає 71 джерело. Об’єкт дослідження: професійна компетентність психолога. Сучасна українська система охорони психічного здоров’я успадкувала стратегії та практики застарілої системи, загалом організаційну структуру — з усіма її перевагами та недоліками. Ця система не зазнала істотних структурних змін після набуття Україною не¬залежності. Саме зараз орієнтація розвитку має бути європейською. Система додаткової освіти в галузі охорони психічного здоров’я потребує системного та диференційованого вдосконалення як щодо змісту освітніх програм, так і методології навчання та оцінювання професійної компетентності. Наукова новизна кваліфікаційної роботи полягає у доповнені та уточнені важливих особистісних компонентів, які входять у структру професійної компетентності психолога закладів охорони психічного здоров’я. Досліджені компоненти відображають специфіку компетентності психолога у закладах охорони здоров’я.
EN : The work is set out on 111 pages, 12 tables, 4 figures, 4 appendices. The list of links includes 71 sources. Object of study: professional competence of psychologist. The current Ukrainian mental health care system has inherited the strategies and practices of the outdated system, in general the organizational structure with all its advantages and disadvantages. This system has not undergone significant structural changes since Ukraine gained independence. Right now, the development orientation should be European. The system of supplementary mental health education requires systematic and differentiated improvement in both the content of educational programs and the methodology of training and assessment of professional competence. Scientific novelty of qualification work The novelty of research is to supplement and refine the important personal components that are part of the professional competence of the psychologist of mental health institutions. The components studied reflect the specific competencies of the psychologist in healthcare settings.
7
Гасанова, Ольга Миколаївна. "Психолого-педагогічні умови становлення валеологічної культури молодших школярів". Магістерська робота, 2021. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/6235.
Повний текст джерелаАнотація:
Гасанова О. М. Психолого-педагогічні умови становлення валеологічної культури молодших школярів : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 013 «Початкова освіта» / наук. керівник Л. О. Сущенко. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 82 с.UA : Робота викладена на 82 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 75 джерел. Об’єкт дослідження: процес становлення валеологічної культури молодших школярів. Предмет дослідження: психолого-педагогічні умови формування валеологічної культури молодших школярів. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити психолого-педагогічні умови формування валеологічної культури молодших школярів у початковій школі. У кваліфікаційній роботі визначено сутність поняття «валеологічна культура»; обґрунтувано психологічне підґрунтя формування валеологічної культури у молодшому шкільному віці; визначено психолого-педагогічні умови формування валеологічної культури молодших школярів; реалізувано визначені умови через програму формування валеологічної культури молодших школярів; перевірено ефективність розробленої програми.
EN : The work is presented on 82 pages of printed text. The list of links includes 75 sources. Object of research: the process of formation of valeological culture of junior schoolchildren. Subject of research: psychological and pedagogical conditions of formation of valeological culture of junior schoolchildren. The purpose of the study: to theoretically substantiate and experimentally test the psychological and pedagogical conditions for the formation of valeological culture of primary school students in primary school. The essence of the concept of "valeological culture" is defined in the qualification work; the psychological basis of the formation of valeological culture in primary school age is substantiated; psychological and pedagogical conditions for the formation of valeological culture of junior schoolchildren are determined; certain conditions have been implemented through the program of formation of valeological culture of junior schoolchildren; tested the effectiveness of the developed program.
8
Кащенко, Олексій Андрійович. "Психолого-педагогічна компетентність як фактор збереження та зміцнення професійного здоров’я вчителя". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/2110.
Повний текст джерелаАнотація:
Кащенко О. А. Психолого-педагогічна компетентність як фактор збереження та зміцнення професійного здоров’я вчителя : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 011 "Освітні, педагогічні науки" / наук. керівник В. В. Овсяннікова. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 91 с.UA : Робота викладена на 91 сторінки друкованого тексту, містить 7 таблиць, 3 рисунки. Перелік посилань включає 78 джерел. Об’єкт дослідження: процес збереження та укріплення професійного здоров'я вчителя. Актуальність роботи полягає в недостатній розробленості психолого-педагогічних засобів активізації особистісних резервів учителя, що сприяють збереженню й зміцненню його професійного здоров'я. В роботі проаналізовано наукові підходи до вивчення проблеми професійного здоров'я педагога, визначено особистісні характеристики (показники), що входять у структуру професійного здоров'я, обґрунтовано поняття психолого-педагогічної компетентності вчителя, проведено експериментальне дослідження впливу синдрому емоційного вигоряння на рівень професійного здоров'я вчителя. Наукова новизна полягає в розширенні поняття «психолого-педагогічна компетентність» учителя за рахунок введення компетентності в області здоров'я як компонента інтегральної характеристики особистості вчителя.
EN : The work is presented on 91 pages of printed text, contains 7 tables, 3 figures. The list of references includes 78 sources. The object of the study: the process of preserving and strengthening the professional health of the teacher. The urgency of the work lies in the insufficient development of psychological and pedagogical means of activating the teacher's personal reserves, which contribute to the preservation and enhancement of his professional health. The paper analyzes the scientific approaches to the study of the problem of professional health of the teacher, defines the personal characteristics (indicators) that are part of the structure of professional health, substantiates the concept of psychological and pedagogical competence of the teacher, conducted an experimental study of the influence of emotional burnout syndrome on the level of professional health I'm a teacher. The scientific novelty is to broaden the concept of "psychological and pedagogical competence" of the teacher by introducing competence in the field of health as a component of the integral characteristic of the teacher's personality.
9
Присяжнюк, Юлія Миколаївна, та Iuliia Prysiazhniuk. "Символдрама як діагностично-корекційний метод психосоматичного здоров’я особистості". Master's thesis, 2021. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/37114.
Повний текст джерелаАнотація:
Присяжнюк Ю.М. Символдрама як діагностично-корекційний метод психосоматичного здоров’я особистості. – Рукoпис.
Магістерська робота на здобуття освітнього ступеня «Магістр» за спеціальністю 053 – «Психологія» – Тернопільський національний технічний університет ім. І. Пулюя. – Тернопіль, 2021.
Магістерська робота є достатньо актуальною та корисною для діагностики та корекції психосоматичного здоров’я особистості, у психологічному супроводі дітей та дорослих людей, при вирішенні виникаючих психологічних проблем, кризових ситуацій, подоланні невротичних та психосоматичних симптомів, як проявів особистісних декомпенсацій.
Знання та розуміння символдрами як сучасного методу психокорекційної роботи допомагає отримати підтримку, відчути, завдяки взаємодії з фахівцем, свою цінність та зміцнити почуття власної гідності, самоповаги, що сприяє у подальшому розв’язанню життєвих проблем.Prysiazhniuk I. М. Symbol drama as a diagnostic and corrective method of psychosomatic personality health. - Mаnuscrірt. Master's thesis for the degree of "Master" in the specialty 053 - "Psychology" - Ternopil National Technical University. I. Pulyuya. - Ternopil, 2021. The master's thesis is quite relevant and useful for diagnosing and correcting the psychosomatic health of the individual, in the psychological support of children and adults, in solving emerging psychological problems, crises, overcoming neurotic and psychosomatic symptoms as manifestations of personal decompensation. Knowledge and understanding of symbol drama as a modern method of psycho-correctional work helps to gain support, feel, through interaction with a specialist, your value and strengthen your self-esteem, self-esteem, which helps to further solve life's problems.
ВСТУП...4 РОЗДІЛ I ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ СИМВОЛДРАМИ ЯК СУЧАСНОГО МЕТОДУ ПСИХОКОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ...8 1.1. Особливості застосування методу символдрами в практиці психологічної науки...8 1.2. Критерії та цілі символдрами...15 1.3. Особливості застосування символдрами для клієнтів з психосоматичними захворюваннями...16 Висновки до розділу 1...24 РОЗДІЛ II МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ І РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ...26 2.1. Організація та методика емпіричного дослідження...26 2.2. Опис діагностичного експерименту...30 2.3. Аналіз результатів констатувального експерименту...33 Висновки до розділу 2...37 РОЗДІЛ III ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ СИМВОЛДРАМИ...39 3.1. Показання та протипоказання для використання символдрами...39 3.2. Опис сеансу із використанням технік символдрами...41 Висновки до розділу 3...46 РОЗДІЛ ІV ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ...48 4.1. Врахування небезпечних та шкідливих виробничих факторів з метою охорони праці...48 4.2. Вплив метеорологічних умов, фізіологічних умов організму та раціональної організації робочого місця на реалізацію творчого потенціалу особистості...52 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ...56 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...59 ДОДАТКИ ...64
10
Дидюк, Н. А., та Л. П. Деркач. "Психолого - педагогические аспекты формирования здорового образа жизни студентов занятиями силовыми видами спорта". Thesis, 2020. http://openarchive.nure.ua/handle/document/12379.
Повний текст джерелаАнотація:
Спорт и физические упражнения являются составными частями
активизации здорового образа жизни студенческой молодёжи. Эти виды
деятельности с учётом психолого – педагогических аспектов становятся
важными факторами саморазвития, творческой активности, формируют
определенный образ жизни, содержат мировоззренческие ориентации.
Книги з теми "Психологія здоров'я"
1
Психология здоровья. СПб.: Питер, 2006.
Знайти повний текст джерела
2
Жук, Г. А. Психолого-педагогические основі обучения, воспитания и здоровья. Кишинев, 1989.
Знайти повний текст джерела
3
I International Scientific and Practical Conference «EDUCATION AND SCIENCE OF TODAY: INTERSECTORAL ISSUES AND DEVELOPMENT OF SCIENCES». Cambridge Data Science LTD & European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-19.03.2021.
Повний текст джерелаАнотація:
Том 1: Економічна теорія, макро- та регіональна економіка; Підприємництво, торгівля та сфера обслуговування; Фінанси та банківська справа; оподаткування, облік і аудит; Маркетингова та логістична діяльність; Менеджмент, публічне управління та адміністрування; Cоціальна робота та соціальне забезпечення; Міжнародні відносини; Право та міжнародне право; Воєнні науки, національна безпека та безпека державного кордону; Пожежна та цивільна безпека; Біологія та біотехнології. Том 2: Аграрні науки та продовольство; Ветеринарні науки; Хімія, хімічна та біоінженерія; Харчове виробництво та технології; Технологій легкої та деревообробної промисловості; Загальна механіка та механічна інженерія; Енергетика та енергетичне машинобудування; Екологія та технології захисту навколишнього середовища; Комп'ютерна та програмна інженерія; Системний аналіз, моделювання та оптимізація; Електроніка та телекомунікації; Транспорт та транспортні технології; Фізико-математичні науки; Соціологія та статистика; Філологія та журналістика. Том 3: Філософія та політологія; Релігієзнавство та богослов’я; Педагогіка та освіта; Психологія та психіатрія; Медичні науки та громадське здоров’я. Том 4: Медичні науки та громадське здоров’я; Фармація та фармакотерапія; Історія, археологія та культурологія; Архітектура та будівництво; Культура та мистецтво; Географія та геологія.
4
Психологічне здоров’я особистості в умовах пандемії: діагностика, консультування, терапія: науковий часопис кафедри практичної психології. КДПУ, 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6005.
Повний текст джерелаАнотація:
Збірник пропонує матеріали теоретичних та емпіричних наукових досліджень студентів, аспірантів, молодих учених і фахівців-практиків за наступними тематичними напрямками: 1. Психологічний супровід особистості в умовах суспільної кризи, обумовленої складною епідеміологічною ситуацією; 2. Профідентичність та професійна свідомість психолога в період пандемії; 3. Актуальні проблеми консультування та психотерапії. Допомога онлайн: зручно чи ефективно? 4. Неврози великого міста: від діагностики до терапії; 5. Профілактика психогеній під час карантину.
5
Плотников, В. В., та Л. А. Северьянова. Акцентуация интегральных параметров индивидуальности человека как фактор риска психосоматических расстройств. Publishing House Triumph, 2021. http://dx.doi.org/10.32986/978-5-93673-321-5-2021-09.
Повний текст джерелаАнотація:
В монографии обобщены результаты исследований, которые проводились более двадцати лет в лаборатории психосоматики (зав.-проф В.В.Плотников) Центрально-Черноземного научного центра РАМН с участием кафедр психиатрии (зав.-проф. Д.В. Плотников) и патофизиологии (зав.-проф. Л.А. Северьянова) Курского государственного медицинского университета. На основе биопсиходинамического подхода разработаны принципы и методы интегрального исследования индивидуальности человека с участием более 5000 здоровых волонтеров и больных с психосоматической патологией. Изучены индивидуально-специфические стили адаптивной саморегуляции и выделены интегральные параметры их оценки (темперамента, когнитивного стиля, саморегуляции на основе обратной связи, внимания). Разработана и экспериментально обоснована новая концепция существования акцентуированных биопсиходинамических типов индивидуальности человека, в которых сочетаются акцентуации параметров психодинамического и биологического уровней. Установлено, что эти типы, будучи неравновесными системами, подвержены дизрегуляторным расстройствам и являются фактором риска развития психосоматических заболеваний, клиническая форма которых определенным образом зависит от характера биологической акцентуации. Это и становится механизмом избирательности и специфичности психосоматического заболевания. Разработанные психометрические методики позволяют диагностировать акцентуированные биопсиходинамические типы и индивидуализировать принципы коррекции неблагоприятных психофизиологических состояний и лечения пациентов. Учет индивидуальных системных особенностей человека позволяет разработать научно обоснованные рекомендации для профессиональной ориентации и профессионального отбора. Монография предназначена для психиатров, психофизиологов, клинических и школьных психологов, врачей различных клинических специальностей, специалистов профилактической медицины и профотборов, студентов, слушателей факультетов повышения квалификации врачей.
Тези доповідей конференцій з теми "Психологія здоров'я"
1
Аникина, В. О., К. А. Пшонова, and Е. Д. Эрнепесова. "COMPARISON OF THE EMOTIONAL STATE OF PREGNANT WOMEN IN DIFFERENT WAVES OF THE COVID-19 PANDEMIC AND LIVING IN DIFFERENT CITIES." In Антология российской психотерапии и психологии. Crossref, 2021. http://dx.doi.org/10.54775/ppl.2021.96.54.024.
Повний текст джерелаАнотація:
Участвовали 142 беременные женщины (31,19±5,08). По сравнению с данными первой волны (n=37) было обнаружено значимое усиление во вторую волну (n=34) стресса по поводу здоровья своего (0,044), ребенка (0,005), близких (0,002); признаков ПТСР: вторжение (0,024), избегание (0,034), возбудимость (0,001); более выраженные тревожность/депрессивность (0,012), соматические проблемы (0,027), нарушения мышления (0,037) и внимания (0,006), повышение агрессивности (0,001), навязчивости (0,016), а также ассоциированных с DSM расстройств: депрессивных (0,027), тревожных (0,007), СДВГ (0,017). Собственное здоровье чаще оценивается женщинами как плохое (0,046).
2
Mirzayeva, Sayyora. "ПОНЯТИЯ ЗДОРОВЬЯ В СОВРЕМЕННОЙ ПСИХОЛОГИИ". У Современная психология и педагогика: проблемы, анализ и результаты. Research Support Center LLC, 2020. http://dx.doi.org/10.47100/conference_pedagogy/s2_20.
Повний текст джерела
3
Савенышева, С. С., В. О. Аникина, М. Е. Блох, and И. В. Грандилевская. "MENTAL HEALTH AND COPING RESOURCES FOR PREGNANT WOMEN DURING THE COVID-19 PANDEMIC." In Антология российской психотерапии и психологии. Crossref, 2021. http://dx.doi.org/10.54775/ppl.2021.24.10.016.
Повний текст джерелаАнотація:
Статья посвящена исследованию особенностей и взаимосвязи психического здоровья (тревожности, психических расстройств, ПТСР) и копинг-стратегий у беременных женщин в период пандемии коронавируса COVID-19. В исследовании приняло участие 120 беременных женщин 19-43 года, на сроке беременности от 8 до 40 недель. Методики: шкала психологического функционирования (Adult ASR/18-59); шкала реактивной тревожности; способы совладающего поведения; шкала оценки влияния травматического события (Impact of Events Scale-Revised). Исследование выявило более высокий уровень тревожности, большую частоту ПТСР и депрессивных расстройств у беременных женщин в период пандемии по сравнению с нормативными данными до пандемии; наиболее выраженными копинг-стратегиями у беременных женщин являются поиск социальной поддержки и планирование решения проблем. Анализ взаимосвязей копинг-ресурсов и психического здоровья у беременных женщин показал негативное влияние на психическое здоровье таких неконструктивных копинг-стратегий как стратегия избегания, дистанцирования и конфронтации. The article is devoted to the study of the characteristics and relationship of mental health (anxiety, mental disorders, PTSD) and coping strategies in pregnant women during the COVID-19 coronavirus pandemic. The study involved 120 pregnant women 19-43 years old, at a gestational age of 8 to 40 weeks. Methods: The Achenbach System of Empirically Based Assessment (Adult ASR / 18-59); State anxiety scale; Way of coping; Scale for assessing the impact of a traumatic event (Impact of Events Scale-Revised). The study revealed a higher level of anxiety, a higher incidence of PTSD and depressive disorders in pregnant women during the pandemic compared with the pre-pandemic normative data; the most pronounced coping strategies in pregnant women are seeking social support and planning for problem solving. Analysis of the relationship between coping resources and mental health in pregnant women showed a negative impact on mental health of such non-constructive coping strategies as strategies of avoidance, distancing and confrontation.
4
Омельченко, Тетяна Григорівна. "ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ СТУДЕНТІВ ФАКУЛЬТЕТУ ЗДОРОВ’Я, ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ТА ТУРИЗМУ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ «ЗАГАЛЬНА ТЕОРІЯ ЗДОРОВ’Я»". У Психолого-педагогічні проблеми становлення сучасного фахівця. ХОГОКЗ, 2017. http://dx.doi.org/10.26697/9789669726087.2017.101.
Повний текст джерела
5
Мурашева, Мария Викторовна. "MOTIVATIONAL CONDITIONALITY OF CLASSES MASS PHYSICAL CULTURE AMONG STUDENTS." In Психология. Спорт. Здравоохранение: сборник избранных статей по материалам Международной научной конференции (Санкт-Петербург, Октябрь 2021). Crossref, 2021. http://dx.doi.org/10.37539/psm299.2021.83.96.002.
Повний текст джерелаАнотація:
Данная статья посвящена проблеме мотивации к физической активности студенческой молодежи. Сегодняшний уровень урбанизации, научно-технического прогресса, комфорта является причиной хронического «двигательного голода». Студенческой молодежи это касается в особенности, т.к. нынешние студенты - это основной трудовой резерв нашей страны, это будущие родители, и их здоровье и благополучие является залогом здоровья и благополучия всей нации. В связи с этим огромное значение и актуальность приобретает изучение интересов и потребностей современной молодежи в сфере физической культуры и разработка методов мотивационного стимулирования. This article is devoted to the problem of motivation for physical activity of students. The current level of urbanization, scientific and technological progress, comfort is the cause of chronic "motor hunger".This is especially true for students, because current students are the main labor reserve of our country, they are future parents, and their health and well-being is the key to the health and well-being of the entire nation. In this regard, the study of the interests and needs of modern youth in the field of physical culture and the development of methods of motivational stimulation are of great importance and relevance.
6
Жмакина, Надежда Леонидовна, та Полина Геннадьевна Сенаторова. "Теоретические основы формирования ценностного отношения к здоровью у детей младшего школьного возраста во внеурочной деятельности". У VIII Всероссийская научно-практическая конференция. Нижневартовский государственный университет, 2020. http://dx.doi.org/10.36906/ksp-2020/62.
Повний текст джерелаАнотація:
Статья посвящена теоретическим основам формирования ценностного отношения к здоровью у детей младшего школьного возраста во внеурочной деятельности. В работе рассматриваются теоретический анализ психолого-педагогической литературы в аспекте изучаемой проблемы, компоненты ценностного отношения к здоровью у детей младшего школьного возраста: потребностно-мотивационный, когнитивный, оценочно-ценностный и деятельностно-поведенческий и показатели их сформированности, а также возможности формирования здорового образа жизни во внеурочной деятельности.
7
Ilxamova, Dilfuza, та Shaxzoda Pulatova. "УСПЕШНАЯ АДАПТАЦИЯ ДЕТЕЙ К ШКОЛЕ КАК ФАКТОР ПСИХИЧЕСКОГО ЗДОРОВЬЯ МЛАДШИХ ШКОЛЬНИКОВ". У Современная психология и педагогика: проблемы, анализ и результаты. Research Support Center LLC, 2020. http://dx.doi.org/10.47100/conference_pedagogy/s2_19.
Повний текст джерела
8
Филиппова, Г. Г. "PSYCHOLOGICAL CHARACTERISTICS OF WOMEN WITH THIN ENDOMETRIUM: CLINICAL CASES." In Антология российской психотерапии и психологии. Crossref, 2021. http://dx.doi.org/10.54775/ppl.2021.22.91.043.
Повний текст джерелаАнотація:
Психологическим фактором, ассоциированным с этим нарушением, может стать представление женщины о том, что опасной для ее физического здоровья является сама беременность. Причиной таких представлений является сформировавшееся в личной истории женщины убеждение в том, что ее организм не сможет выносить беременность. Случай первый: «Анорексички не беременеют».
9
Бодян, Е. В., та В. В. Вольский. "Физическая культура и спорт как основа здоровой жизнедеятельности студентов". У Наука России: Цели и задачи. НЦ "LJournal", 2021. http://dx.doi.org/10.18411/sr-10-04-2021-40.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье раскрывается роль кафедр физической культуры и дисциплины «Физическая культура» в высших учебных заведениях в укреплении, поддержании и развитии психофизического здоровья студентов. Были выявлены различные формы психолого-педагогической деятельности со студентами. На основе накопленного опыта кафедрой физической культуры в Санкт-Петербургском государственном университете гражданской авиации, раскрываются основные особенности приобщения будущих авиадиспетчеров к физической культуре и спорту, здоровому образу жизни.
10
Денисов, В. В. "ON LEADERS' PSYCHOTHERAPY." In Антология российской психотерапии и психологии. Crossref, 2021. http://dx.doi.org/10.54775/ppl.2021.27.26.031.
Повний текст джерелаАнотація:
Существует ряд проблем, связанных с психотерапией лидеров как здоровых людей: в традиционной трактовке психотерапии для лидеров не очевидна её необходимость, а проведение терапии без учёта лидерского контекста несёт риск значимых негативных последствий.
Звіти організацій з теми "Психологія здоров'я"
1
Марчик, Валентина Іванівна, Олена Геннадіївна Ляшок та Тетяна Анатоліївна Дроннікова. Вплив самооцінки на формування здоров’я у холістичній моделі. ТОВ «Лондо ЛТД», 2013. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1873.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі досліджували вплив рівня самооцінки як соціально-психічного компоненту на оцінювання здоров’я як фізичного компоненту особистості. Респондентам було запропоновано оцінити своє здоров’я за суб’єктивними показниками (відчуттями) на «відмінно», «добре» та «задовільно». Через анонімне анкетування респонденти висловили своє відношення до стверджень психолого-педагогічного тесту на визначення рівня самооцінки. При оцінюванні студентами власного здоров’я на «відмінно» відмічено прямий зв’язок і зворотній зв’язок при оцінюванні на «добре» з рівнем самооцінки. Анонімне анкетування показало значний відсоток студентів-першокурсників (64%) зі заниженої самооцінкою. Припускається зменшення відсотка студентів з «перехідним станом» здоров’я і збільшення відсотка студентів з відмінним здоров’ям при використанні комплексу психолого-педагогічних заходів, спрямованих на підвищення самооцінки студентів.
2
Марчик, Валентина Іванівна, та Вадим Євстафійович Андріанов. Співвідношення станів здоров’я у першокурсників. Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара, 2013. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1887.
Повний текст джерелаАнотація:
При оцінюванні студентами власного здоров’я на «відмінно» відмічено біля п’ятої частини з числа всіх досліджуваних (26 осіб жіночої статті). В оцінюванні першокурсниками власного здоров’я на «добре» як «перехідний стан» виявлена переважна більшість респондентів – 65%. Припускається, що комплекс психолого-педагогічних заходів та особистий вплив і діяльність викладача, спрямованих на формування власної відповідальності за своє здоров’я, буде сприяти зменшенню відсотка студентів з «перехідним станом» здоров’я і збільшенням відсотка студентів з відмінним здоров’ям. Студенти, які оцінили здоров’я на «задовільно», складають шосту частину від числа досліджуваних. Комплекс заходів, спрямованих на підвищення рівня здоров’я, у таких студентів можливо мають спрямування медичного та фармакологічного характеру тощо.
3
Суятинова, Катерина Євгеніївна. Психолого-педагогическая помощь детям дошкольного возраста, которые пережили развод родителей. КДПУ, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/632.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье анализируется современная ситуация украинской семьи в связи с социально-экономическими трансформациями в Украине. Рассмотрено процесс социализации дошкольников в семье как в самом первом социальном институте. Раскрыто так же негативное влияние разведенной семьи на формирование личности ребенка и на психическое здоровье детей дошкольного возраста. Автор отмечает необходимость социально-педагогической, психолого-педагогической помощи семьям, которые находятся в кризисном состоянии, семьям социального риска, семьям разведенных родителей и т.д.
4
Шутько, Віктор Васильович, та Олена Іллівна Письменна. Теоретичні та методичні аспекти здоров’язбереження в освітньому середовищі. ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1964.
Повний текст джерелаАнотація:
Питання здоров’я підростаючого покоління – це вирішення задач організації життєвого простору дитини. Роль школи полягає в оптимальній організації навчально-виховного процесу, створення адекватних потребам дітей умов для розвитку. Школа за здоров’язбережувальним освітнім середовищем – це освітній заклад, де забезпечується рівновага між адаптивними можливостями організму дитини і середовища, що постійно змінюється. Це педагогічна система, в якій діють методики забезпечення психолого-медико-соціального супроводу учнів на кожному віковому етапі, постійна діагностика стану здоров’я і заходи щодо формування здорового способу життя школяра, методики включення учнів у здоров’язбережувальну діяльність, способи формування особистих концепцій здоров’я, вироблення умінь, що відносяться до саморегуляції емоційних станів, самоконтролю в стресових ситуаціях. Мета здоров’язбережувальних освітніх технологій навчання: забезпечити можливість збереження здоров’я за період навчання в школі, дати йому необхідні знання та навички щодо здорового способу життя, навчити використовувати отриманні знання в повсякденному житті. Чинники, що руйнують здоров’я: режим постійного сидіння; закриті приміщення, обмеження простору; робота біля комп’ютера призводить до “шизоїдної інтоксикації” свідомості; методики, що руйнують цілісне сприйняття світу тощо.
5
Великодна, Мар’яна Сергіївна, та Ірина Олександрівна Франкова. Психологічна та психотерапевтична допомога під час пандемії COVID-19: сучасні виклики. Психосоматична медицина та загальна практика, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3872.
Повний текст джерелаАнотація:
Спалах і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) у світі значно впливає на психологічний стан та порушує психічну рівновагу різних груп населення, що підтверджено низкою емпіричних досліджень. Своєчасна та ефективна психологічна й психотерапевтична допомога в цей особливий період є нагально необхідною, задля забезпечення чого дослідження реального досвіду практиків, їх потреб та складнощів, що виникають в цей період, є вкрай актуальним. Мета. Проаналізувати потреби та складнощі, з якими стикаються фахівці з надання психологічної та психотерапевтичної допомоги на перших етапах поширення пандемії COVID-19, а також запропонувати стратегії їх подолання з урахуванням світового досвіду. Методи. Відповідно до мети, було розроблено та проведено аналіз даних анонімного онлайн-опитування фахівців сфери психічного здоров’я з країн Східної Європи; на основі отриманих результатів проведено літературний огляд і систематизація практичних рекомендацій щодо надання психологічної і психотерапевтичної допомоги в умовах пандемії COVID-19. Результати. Респонденти (n=145), переважно жінки (90,3%), з досвідом роботи психолога/психотерапевта від 1 до 27 років (M=8.1, SD=6.02), що працюють як в приватній практиці (77,9%), так і у фахових організаціях, в переважній більшості (75.2%) повідомили, що осмислюють те, які зміни в організації своєї роботи у разі погіршення становища з коронавірусною хворобою їм слід запровадити, а 35.9% вже відстежили або імплементували певні зміни. Це готовність до змін у сеттингу, перегляду фінансових домовленостей та потреби у додаткових знаннях чи супервізії. Висновки. Неминучі зміни через пандемічну ситуацію викликають відповідні модифікації в організації психологічної та психотерапевтичної підтримки, основне завдання яких – максимально зберегти стабільність терапевтичного сеттингу та продовжити надання необхідної допомоги пацієнтам у таких складних умовах як карантин, фінансові втрати, неможливість зустрічей віч-на-віч і дотримання графіку тощо. Практики, більшою мірою покладаються на власний досвід впровадження необхідних змін, однак відзначають нагальну потребу в додатковому навчанні та підтримці з боку професійної спільноти, в тому числі у форматі супервізій та інтервізій.
6
Психологія сексуальності та міждисциплінарні підходи до практики збереження сексуального здоров’я. КПІ ДВНЗ "КНУ", 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/346.
Повний текст джерелаАнотація:
Збірник матеріалів містить основні тези доповідей учасників всеукраїнської науково-практичної конференції з проблем психології сексуальності та міждисциплінарних підходів до практики збереження сексуального здоров’я. Це видання може бути цікавим широкому колу читачів: науковцям у галузі психології, філософії, соціології, педагогіки, а також практикам у сфері психології та медицини.