Добірка наукової літератури з теми "Психологічна безпека"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Психологічна безпека".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Психологічна безпека"
1
Slyusarevskyy, Mykola. "Психологічна безпека людини в онтологічному та гносеологічному вимірах. Післямова до роботи, відзначеної Державною премією України в галузі науки і техніки." Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 45(48) (3 липня 2020): 7–26. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi45(48).138.
Повний текст джерелаАнотація:
Аналізується стан проблеми психологічної безпеки людини, яка в останні десятиріччя активно розробляється на пострадянських теренах.
На основі проведеного аналізу констатується, що розроблення цієї проблеми, аналітичну рамку якого задають публікації психологів Російської Федерації, здійснюється в спірних теоретико-методологічних координатах.
У тлумаченнях психологічної безпеки виразно простежуються тенденції абсолютизації її індивідуально-психологічних аспектів та десоціалізації, що спотворює зміст даного поняття (фактично відбувається його підміна: індивідуально-психологічні ресурси і чинники безпеки розглядаються як сама безпека).
На думку автора, конструктивну альтернативу згаданим тенденціям становить концепт психологічної безпеки, покладений в основу роботи «Життєвий світ і психологічна безпека людини в умовах суспільних змін», за яку групі вчених Інституту соціальної та політичної психології НАПН України присвоєно Державну премію України в галузі науки і техніки за 2019 рік.
Згідно із цим концептом, психологічна безпека людини є інтегративною характеристикою системи взаємодії «суб’єкт – середовище», у процесі якої складається певна ситуація, котру людина суб’єктивно означує маркерами «безпечна – небезпечна».
Обґрунтовується ситуаційна, а також динамічна, континуальна природа психологічної безпеки.
Наголошується, що, так само як і ситуація, психологічна безпека водночас залежить і не залежить від людини, тому вирішення проблеми психологічної безпеки передбачає як актуалізацію особистісних ресурсів захищеності психіки, так і підвищення рівня безпечності переважно незалежних від людини чинників.
Підкреслюється відносний характер будь-якої психологічної убезпеченості, разом з тим висунуто тезу про можливість і потребу досягнення в кожному конкретному випадку такого її рівня, який є необхідним і достатнім для збереження особистісної автентичності і життєтворчого потенціалу людини.
Особливу увагу приділено розкриттю соціальної сутності та діалектики активності людини як суб’єкта безпеки. Обстоюється думка про те, що проблематика психологічної безпеки людини належить до сфери компетенції передусім соціальної психології. Інші психологічні дисципліни можуть розробляти її окремі аспекти.
2
Коструба, Н. С., та Ю. Ю. Хвесик. "ПСИХОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА СТУДЕНТА У МЕДІАСЕРЕДОВИЩІ". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 4 (7 квітня 2022): 41–44. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.4.8.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито особливості психологічної безпеки особистості студента у медіасередовищі. Сучасна молодь постійно звертається до медіаактивності для реалізації власних комунікативних, освітніх та інших потреб, проте психологічні наслідки такого активного переходу в онлайн-функціонування ще повною мірою не досліджено. Соціальні мережі поставили перед інтернет-спільнотою два гострі питання: питання приватності та питання свободи слова. Саме питання приватності у медіасередовищі часто порушується, а це є прямою загрозою для психологічної безпеки особистості. Для підвищення рівня безпеки у медіасередовищі науковці рекомендують розвивати критичне мислення, а також формувати усталену систему цінностей особистості. Метою дослідження було вивчення особливостей взаємозв’язку психологічної безпеки та медіаактивності як складової соціального життя студента. Для реалізації мети дослідження було використано методики «Діагностика психологічної безпека особистості» (І. Приходько) й Анкета медіаактивності особистості (авторська). Для статистичного опису даних використано кореляційний аналіз Пірсона. В опитуванні взяли участь 52 студенти 1–4 курсів віком 17–20 років. Здійснений кореляційний аналіз дає змогу стверджувати про існування взаємозв’язку медіаактивності та психологічної безпеки особистості. Відносно безпечною для психологічного благополуччя особистості виявлено таку медіаактивність, як перегляд онлайн-трансляцій чи відеозаписів передач і серіалів. Загалом виявлено, що загрозою психологічній безпеці особистості можуть бути такі дії у мережі, як публікація власних світлин і їх поширення, коментування контенту у соціальних мережах. Перспективи дослідження вбачаємо у вивченні психологічної безпеки особистості у медіасередовищі з урахуванням когнітивно-стильових особливостей студента.
3
Хабчук, Андрій. "ВОЄННО-ІСТОРИЧНИЙ ОГЛЯД ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПРОТИДІЇ У ЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТАХ КІНЦЯ ХХ — ПОЧАТКУ ХХІ СТ". Воєнно-історичний вісник 40, № 2 (21 червня 2021): 111–26. http://dx.doi.org/10.33099/2707-1383-2021-40-2-111-126.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено воєнно-історичний огляд особливостей використання переваги в інформаційній сфері як невід’ємної частини збройних конфліктів кінця ХХ — початку ХХІ століття. Проаналізовано заходи інформаційно-психологічної протидії, спрямовані на захист особового складу та населення країни від негативного інформаційно-психологічного впливу противника. На основі проведеного аналізу окреслено тенденції щодо розвитку форм, способів, технологій і методик впливу на свідомість (підсвідомість) і психічний стан людини, а також визначено основні організаційні, випереджувальні (пропагандистські) заходи інформаційно-психологічної протидії.
Ключові слова: інформаційно-психологічна протидія, інформаційно-психологічний вплив, інформаційно-психологічні операції, інформаційна боротьба, морально-психологічний стан, інформаційна безпека.
4
Дятченко, Діана. "Аналіз впливу соціально-психологічних причин безпечної поведінки особистості". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(50)T3 (2019): 67–74. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-67-74.
Повний текст джерелаАнотація:
Аналіз теоретичної значимості впливу соціально-психологічних причин на безпечну або небезпечну поведінку людини у різних життєвих ситуаціях дає змогу передбачити розвиток подій з позиції «безпека - небезпека», розшифровує каталог різноманітних моделей, умов та можливих факторів безпечності. Також недостатньо вивчена психологічна природа різноманітних видів активності особистості, направлених на забезпечення своєї безпеки. Зростає число людей, які характеризуються деформованістю потреби в соціальній безпеки, що призводить до зниження задоволеності сьогоденням і відсутності впевненості в майбутньому, до руйнування цілісності особистості, зростання страху і тривоги, зниження стійкості до несприятливих впливів. Дана обставина обумовлює необхідність розробки моделі і механізмів соціально-психологічної безпеки особистості. В науковому плані, стала очевидною необхідність використання нових теоретичних підходів і методів соціально-психологічного вивчення уявлень про особистість, обумовлена тим, що нова соціальна реальність, яка сьогодні вже традиційно визначається як соціальна нестабільність, неминуче висуває підвищені вимоги до особистості в плані активності. Існуючі підходи до проблеми психології безпеки особистості, без суперечностей один одному, відображають окремі сторони цього феномена, що не інтегруючи їх в цілісну психологічну концепцію. Актуальність сучасного звернення до соціально-психологічних проблем безпеки особистості визначається також логікою розвитку психологічної науки і необхідністю інтеграції досягнень загально-психологічного і соціально-психологічного наукового знання, досліджень в сфері екстремальної психології та психології службової діяльності. Неможливість захистити людину від усіх загроз, складних і напружених ситуацій, привела до необхідності переосмислення розуміння психологічної сутності безпеки. Складається динаміка соціальних настроїв відображає все більш наростаюче в суспільстві відчуття безперспективності, високого рівня невизначеності очікувань.
5
Halaiko, N. V., та O. O. Stoliarenko. "Вплив соціальних та психологічних чинників на фінансову безпеку особи". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 4 (25 квітня 2019): 89–92. http://dx.doi.org/10.15421/40290419.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто підходи до трактування поняття "фінансова безпека особи" та подано власне тлумачення цієї категорії. Зазначено, що забезпечення фінансової безпеки особи має вагомий вплив на фінансову безпеку держави і навпаки. При дослідженні факторів впливу на фінансову безпеку особи, сконцентровано увагу на соціальних і психологічних чинниках. Розраховано інтегральний індекс фінансової безпеки особи. Для визначення цього узагальнюючого показника взято до уваги такі індикатори, як рівень прожиткового мінімуму, розмір оплати праці (середня заробітна плата), величина сукупних доходів на одну особу, розшарування населення за рівнем доходів (квінтильний коефіцієнт фондів) та розмір ВВП на душу населення, які досліджували в динаміці впродовж 2009-2018 рр. Встановлено чітку залежність між фінансовою безпекою особи та її психологічною безпекою, зазначено, що тут існує взаємозв'язок. Звернено увагу на те, що на фінансову та психологічну безпеку особи має вагомий вплив ставлення людини до грошей, її здатність до заощадження, пошуку джерел фінансування та досліджено чотири тенденції формування монетарної культури. Сформовано власні висновки та наведено основні напрями підвищення рівня фінансової та психологічної безпеки особи.
6
Тягур, Любомира. "Особливості самоактуалізації викладачів закладів фахової передвищої освіти з різними рівнями психологічної безпеки освітнього середовища". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(56)Т2 (2021): 26–41. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-2-26-41.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено теоретичний аналіз досліджень науковців світу з питань психологічної безпеки освітнього середовища та самоактуалізації пов’язаної з різними сторонами професійної діяльності. Проаналізовано емпіричне дослідження впливу психологічної безпеки освітнього середовища на самоактуалізацію викладачів закладів фахової передвищої освіти в залежності від інших факторів (вік, напрям освіти, кваліфікаційна категорія, місце проживання та сімейний стан). Учасниками цього дослідження були 290 викладачів педагогічних коледжів різних регіонів України. Для визначення рівня самоактуалізації викладачів було використано відомий опитувальник САТ Е. Шострома; рівень психологічної безпеки освітнього середовища визначався за методикою І. Баєвої «Психологічна безпека освітнього середовища», у модифікації О. Бондарчук. В дослідженні виявлено такі результати: освітяни, що мають високий рівень самоактуалізації, але перебувають в умовах низького рівня безпеки психологічного середовища часто знаходять резерви для розкриття внутрішнього потенціалу поза основною професійною діяльністю: в сім’ї, науковій діяльності, на інших видах сумісної роботи. У викладачів з середнім рівнем самоактуалізації низький рівень психологічної безпеки зумовлює залежність від ставлення колег, керівництва, студентів, емоційний дискомфорт, страх можливості висловити свою точку зору і не бути висміяними, несміливе бажання проявляти ініціативу та активність. Кардинально різними виявилися показники в дослідженні відповідності рівнів самоактуалізації рівням психологічної безпеки освітнього середовища у залежності від місця проживання (місто, село) та сімейного стану (заміжні-одружені, незаміжні-неодружені). На підставі дисперсійного аналізу даних зроблено висновок, що значення психологічної безпеки для розкриття внутрішнього потенціалу, становлення самоактуалізації вищого рівня більшою мірою притаманне педагогам: 1) вищої кваліфікаційної категорії, 2) суспільно-гуманітарного напряму освіти, 3) керівникам академічних груп та респондентам які не є керівниками студентських академічних груп, 4) викладачам вікової категорії від 30 до 40 років, 5) заміжнім (одруженим). Ключові слова: самоактуалізація, психологічна безпека, освітнє середовище, викладачі, заклади фахової передвищої освіти.
7
Тягур, Любомира. "Програма сприяння самоактуалізації викладачів педагогічних коледжів в умовах психологічної безпеки освітнього середовища". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(56)Т3 (2021): 5–21. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-3-5-21.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті охарактеризовано авторську програму сприяння самоактуалізації викладачів педагогічних коледжів за умови психологічної безпеки освітнього середовища. Розкрито мету, висвітлено основні завдання й обсяг програми тренінгу. Презентовано навчальні модулі програми тренінгу: Модуль 1. «Позитивна спрямованість особистості та розкриття потенційних можливостей викладача», Модуль 2.«Формування адекватної самооцінки, самоповаги та гордості. Подолання бар’єрів, що заважають повноцінному самовираженню у професійній діяльності», Модуль 3. «Розвиток здатності до самоактуалізації. Всебічний аналіз внутрішніх ресурсів особистості», Модуль 4. «Досягнення професійної самоактуалізації та закріплення умінь самовираження й саморозвитку», які спрямовані на розвиток структурних елементів самоактуалізації викладачів закладів фахової передвищої освіти і передбачають реалізацію теоретично визначених психологічних умов психологічно безпечного освітнього середовища, формування впевненості в реалізації значущих особистісних цілей викладача, прогнозування своїх життєвих перспектив, саморозкриття, самопізнання та самоактуалізації, розкриття ресурсів викладачів і подолання бар’єрів психологічного захисту, що заважають повноцінному самовираженню у професійній діяльності, підвищення рівня комунікативно-мовленнєвих навичок і психологічної культури, відкритості щодо нових ідей, умінню достатньою мірою контролювати власну поведінку та емоції тощо.У кожному модулі передбачені різні види й форми роботи: інтерактивні лекції, мультимедійні презентації, обговорення відеофрагментів, ділові ігри, мозковий штурм. Програму розроблено із урахуванням умов сьогодення (пандемії COVID-19) і вимогами розвитку цифрового суспільства, що потребувало технічного і методичного забезпечення для реалізації програми тренінгу в умовах онлайн. Для цього було використано платформу Zoom із використанням онлайн інструментів Miro, Google Jamboard, Mentimeter, Kahoot, Google документ зі спільним доступом. Ключові слова: самоактуалізація, психологічна безпека, програма, соціально-психологічний тренінг, заклади фахової передвищої освіти, викладачі ЗФПВ.
8
Rosinska, O. "Асоціативне поле концепту «інформаційна безпека» у дискурсі медіа-психологічної освіти студентів-журналістів". Communications and Communicative Technologies, № 20 (20 лютого 2020): 73–79. http://dx.doi.org/10.15421/292011.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено результати дослідження асоціативного поля концепту «інформаційна безпека». Теоретико-методологічною основою роботи стали новітні підходи до інформаційної безпеки як складової психологічної та інформаційної захищеності суспільства. Метою дослідження є виявлення асоціативного поля концепту «інформаційна безпека» за даними асоціативного експерименту з бакалаврами освітніх програм «Журналістика», «Міжнародна журналістика», «Реклама та зв’язки з громадськістю», «Видавнича справа та редагування», діяльність яких безпосередньо пов’язана з інформаційною сферою.Аналіз концепту «інформаційна безпека» як такого, що формується у свідомості споживача інформації через певне усвідомлення інформаційної та особистісної захищеності в площині соціальних комунікацій у мережі Інтернет, а також такого, що презентує мовну картину світу індивіда в інформаційну епоху, здійснювався на міждисциплінарному рівні.Зокрема, у дослідженні подано аналіз асоціативного поля концепту «інформаційна безпека» відповідно до отриманих логічних і граматичних реакцій ста вісімнадцяти респондентів. Аналіз за логічним компонентом виявив сім тематичних груп асоціацій: сфера захисту особистої інформації; сфера засобів масової інформації / соціальних мереж; сфера технологій; сфера державної інформаційної безпеки; соціальна сфера; психологічна захищеність; сфера захисту авторської інформації.Важливість поняття «інформаційна безпека» для цілої низки сфер інформаційної діяльності зумовлюється подальшим розвитком інформаційних технологій та технічних засобів обробки та захисту інформації, тому незаперечною є перспектива подальшого дослідження поняття в контексті виявлення рівня усвідомлення інформаційної безпеки як підґрунтя інформаційного та особистісного комфорту, а також для вивчення специфіки кореляції асоціативних полів концептів «інформаційна безпека», «інформаційна культура», «інформаційний комфорт», «інформаційний дискомфорт» тощо.
9
Колесніченко, Олександр. "ПСИХОЛОГІЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ – УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки 12, № 1 (9 лютого 2020): 159–75. http://dx.doi.org/10.32453/5.v12i1.144.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття містить програму психологічної реабілітації особового складу Національної гвардії України. В основу програми закладено концепцію психологічної безпеки особистості, яка являє собою поєднання заходів, спрямованих на зниження негативних переживань, групових занять із саморегуляції, психологічних консультацій з актуальних питань, у тому числі сімейних стосунків та сексуального здоров’я, і спеціально адаптованого до завдань психологічної реабілітації тренінгу відновлення психологічної безпеки особистості. Визначено, що програма психологічної реабілітації повинна містити як групові форми роботи, так і індивідуальні консультації. Обґрунтовано, що до заходів медико-психологічної реабілітації залучені лікарі-психотерапевти, лікарі-психологи та практичні психологи НГУ. Доведено, що до основних завдань психологічної реабілітації слід віднести: психологічну просвіту; психологічну діагностику військовослужбовців із метою виявлення осіб, що потребують медичної допомоги, осіб із розладами адаптації та залежностями від психоактивних речовин; реалізацію заходів, що сприятимуть реасоціалізації, реадаптації військовослужбовців тощо. Серед заходів психологічної реабілітації виділено обов’язкові заходи та заходи на вибір. Обґрунтовано, що програма психологічної реабілітації має містити такі напрями: психологічний – психологічне розвантаження і відновлення психологічної безпеки особистості військовослужбовців, консультаційна робота, індивідуальна та групова робота з психологом (психотерапевтом), психологічна діагностика; корекційно-відновлювальна та озвивальна робота; спортивний – оздоровчі фізичні вправи, спортивні ігри, робота на кардіостатичних тренажерах, плавання тощо; соціальний – відвідування культурно-просвітницьких заходів, консультації з питань соціального захисту та проходження військової служби, задоволення духовних потреб; просвітницько-методичний – організаційно-методична та підтримувальна робота для психологів, підвищення їхньої кваліфікації, навчальна діяльність.
10
Дацюк, О. "Інформаційно-психологічна безпека політичного лідера як елемент національної безпеки держави". Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 88, ч. 1 (2010): 240–42.
Знайти повний текст джерелаДисертації з теми "Психологічна безпека"
1
Гомон, Андрій Михайлович. "Інформаційно-психологічна безпека суспільної свідомості в Україні". Thesis, СПД "Охотнік", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/47442.
Повний текст джерела
2
Ларченко, Ю. В. "Психологічна безпека особистості здобувача вищої освіти в умовах інклюзивного освітнього середовища". Thesis, Чернігів, 2020. http://ir.stu.cn.ua/123456789/20981.
Повний текст джерелаАнотація:
Ларченко, Ю. В. Психологічна безпека особистості здобувача вищої освіти в умовах інклюзивного освітнього середовища : магістерська робота: 231 Соціальна робота / Ю. В. Ларченко; керівник роботи Острянко Т. С. ; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра соціальної роботи. – Чернігів, 2020. – 93 с.У магістерській роботі представлено дослідження рівня психологічної безпеки особистості здобувача вищої освіти в умовах інклюзивного освітнього середовища. Актуальність дослідження полягає у тому, що потреба у безпеці – це одна з базових потреб людини. Також, це стан психологічної захищеності, коли людина здатна відбивати несприятливі зовнішні впливи. Тобто, безпеку можна розглядати крізь призму внутрішнього стану особистості та стану зовнішнього середовища, в якому вона перебуває. Одним із соціальних інститутів, в межах якого вирішуються не лише освітні задачі, а й відбувається соціалізація та розвиток особистості, вважається освітнє середовище. Розвиток інклюзивної освіти підняв на поверхню нові перешкоди, зокрема непристосованість до особливих потреб здобувачів освітніх послуг, що унеможливлює відчуття безпеки і надійності даного середовища. У розділі 1 магістерської роботи проаналізовано теоретико-методологічні засади психологічної безпеки особистості в умовах інклюзивного середовища. Розділ 2 присвячений емпіричному дослідженню рівня психологічної безпеки здобувачів вищої освіти в умовах інклюзивного освітнього середовища. Розділ 3 розкриває шляхи підвищення рівня психологічної безпеки здобувачів вищої освіти в умовах інклюзивного освітнього середовища. Наукова новизна одержаних результатів нашого дослідження полягає у тому, що: уточнено розуміння поняття психологічної безпеки особистості здобувача вищої освіти; розроблено шляхи підвищення рівня психологічної безпеки здобувачів вищої освіти в умовах інклюзивного освітнього середовища.
The master's thesis presents a study of the level of psychological safety of the student's personality in an inclusive educational environment. The relevance of the study is that the need for safety is one of the basic human needs. In addition, it is a state of psychological safety, when a person is able to reflect adverse external influences. That is, safety can be viewed through the prism of the internal state of the individual and the state of the external environment in which he is. One of the social institutions, within solves not only educational tasks, but also the socialization and development of personality, is considered the educational environment. The development of inclusive education has brought to the surface new obstacles, including inadequacy to the special needs of students, which makes it impossible to feel safe and secure in this environment. Section 1 of the master's thesis analyzes the theoretical and methodological foundations of psychological safety of the individual in an inclusive environment. Section 2 is devoted to an empirical study of the level of psychological safety of students in an inclusive educational environment. Section 3 reveals ways to increase the level of psychological safety of students in an inclusive educational environment. The scientific novelty of the obtained results of our research is that: the understanding of the concept of psychological safety of the student's personality is specified; ways to increase the level of psychological safety of students in an inclusive educational environment have been developed.
3
Яковчук, Роман Святославович, та Сергій Михайлович Луцук. "Інформаційно-психологічний вплив як актуальна проблема інформаційної безпеки держави". Thesis, ВІД ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА – ДО ПРА-ВОВОЇ ДЕРЖАВИ: ХІІ міжнародна наукова конференція молодих вчених та студентів, 22 квітня 2016 р., м. Харків: Збірник тез доповідей. – Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2016. – C. 222-224, 2016. http://hdl.handle.net/123456789/1604.
Повний текст джерелаАнотація:
Забезпечення інформаційної безпеки держави, як невід’ємної складової національної безпеки стає одним із найважливіших завдань. Крім того, в умовах військової агресії на Сході України, наша держава має бути готовою адекватно відповідати на всі виклики та небезпеки, пов’язані із веденням проти нас інформаційної війни. На сьогодні саме інформаційні війни становлять одну з найбільших небезпек для нормального функціонування системи національної безпеки держави.
4
Жижиленко, С. С. "Соціально - психологічний вплив засобів масової комунікації на безпеку особистості дітей та підлітків України". Thesis, Чернігів, 2020. http://ir.stu.cn.ua/123456789/20967.
Повний текст джерелаАнотація:
Жижиленко, С. С. Соціально - психологічний вплив засобів масової комунікації на безпеку особистості дітей та підлітків України : магістерська робота: 231 Соціальна робота / С. С. Жижиленко ; керівник роботи Сила Т. І. ; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра соціальної роботи. – Чернігів, 2020. – 101 с.Узагальнення наукових джерел з проблеми соціалізації особистості дає підставу розуміти соціалізацію дітей та підлітків як складний процес, оптимізація якого потребує створення різноманітних умов, використання форм, засобів і методів соціально-педагогічної роботи з урахуванням впливів різних факторів і обставин макро- і мікросередовища, що оточуючує дітей та підлітків, динаміки їхнього психічного, емоційного, фізичного та морального розвитку. В роботі висвітлено особливості процесу соціалізації в підлітковому віці. Поняття «ЗМК» ми розуміли як комплекс організаційних структур і комунікаційних каналів, які виробляють та поширюють інформацію, призначену для масової аудиторії. До ЗМК відносять пресу (газети, журнали, книги), телебачення, радіо, мережу Інтернет, кінематограф, звукозаписи та відеозаписи, рекламні щити й панелі, домашні відеоцентри, смартфони та планшетні комп’ютери, що поєднують телевізійні, телефонні, комп’ютерні й інші лінії зв’язку. Для ЗМК притаманно звернення до масової аудиторії, доступність багатьом людям, розповсюдження інформації. Кожен вид мас- медіа має свою специфіку впливу на дітей та підлітків. У кваліфікаційній роботі розглядається вплив засобів масової комунікації на психологічну безпеку особистості дітей та підлітків України. За допомогою емпіричного дослідження проаналізавано ступінь залучення дітей та підлітків до ЗМК, фактори їх впливу, особливості взаємодії дітей та підлітків із середовищем спілкування, проаналізовано функції масової інформації з різних точок зору, виявлені негативні моменти впливу на індивідуум від в ЗМК, більше того доведено, що медійний продукт не завжди відповідає гуманним принципам, які мають лежати в основі формування особистості, та доведено що немає однозначного припущення що ЗМК мають більш негативний чи позитивний вплив на формування особистості дітей та підлітків.
Generalization of scientific sources on the problem of socialization of the individual gives grounds to understand the socialization of children and adolescents as a complex process, optimization of which requires the creation of various conditions, use of forms, tools and methods of socio-pedagogical work. And adolescents, the dynamics of their mental, emotional, physical and moral development. The paper highlights the features of the process of socialization in adolescence. We understood the concept of "ZMK" as a set of organizational structures and communication channels that produce and disseminate information intended for a mass audience. The WMC includes the press (newspapers, magazines, books), television, radio, the Internet, cinema, sound and video recordings, billboards and panels, home video centers, smartphones and tablet computers that combine television, telephone, computer and other communication lines. The WMC is characterized by appeal to the mass audience, accessibility to many people, dissemination of information. Each type of media has its own specific impact on children and adolescents. The qualification work considers the impact of the media on the psychological security of children and adolescents in Ukraine. With the help of empirical research the degree of involvement of children and adolescents in the WMC, the factors of their influence, the peculiarities of interaction of children and adolescents with the communication environment, the functions of the media from different points of view, identified negative aspects of the impact on the individual from the WMC, moreover, proved that the media product does not always meet the humane principles that should underlie the formation of personality, and proved that there is no clear assumption that WMD have a more negative or positive impact on the formation of children's personality and teenagers.
5
Назарук, Олена Михайлівна. "Теоретичні підходи до вивчення соціально-психологічної компетентності у професійній діяльності служби безпеки сучасних підприємств". Thesis, Національний авіаційний університет, 2009. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/49410.
Повний текст джерела
6
Назарук, Олена Михайлівна. "Теоретичні підходи до вивчення соціально-психологічної компетентності у професійній діяльності служби безпеки сучасних підприємств". Thesis, Національний авіаційний університет, 2009. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/30333.
Повний текст джерела
7
Савіцька, Ольга Олегівна. "Аудит системи захисту навчально-наукової лабораторії медико-психологічних досліджень ХНУ та контролю доступу до вебсайту «Електронний паспорт здоров’я студентів»". Бакалаврська робота, Хмельницький національний університет, 2021. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/10390.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі було досліджено та проаналізовано типові проблеми інформаційної безпеки в кібернетичному просторі, особливу увагу було зосереджено на вразливостях наявного вебсайту.
В рамках кваліфікаційної роботи було мдифіковано наявний вебсайт на основі фреймворку Laravel, з метою захисту та коректного функціонування. Реалізовано контроль доступу до вебсайту.
8
Чепіль, І. К. "ПСИХОЛОГІЧНА ПІДГОТОВКА АВІАДИСПЕТЧЕРІВ ЯК ЧИННИК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ПОЛЬОТІВ". Thesis, 2015. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/20519.
Повний текст джерела
9
Ковальчук, А. М., та А. Л. Шейник. "Формування засобами та методами фізичного виховання моральних та психологічних якостей курсантів Львівського державного університету безпеки життєдіяльності". Thesis, 2012. http://hdl.handle.net/123456789/2663.
Повний текст джерелаТези доповідей конференцій з теми "Психологічна безпека"
1
Гусєв, Аркадій, Наталія Праховнік, Олена Землянська, Андрій Ковтун та Максим Ковтун. "ВПЛИВ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ФАКТОРІВ НА ПОРУШЕННЯ ВИМОГ БЕЗПЕКИ ПРАЦІВНИКОМ". У WISSENSCHAFTLICHE ERGEBNISSE UND ERRUNGENSCHAFTEN: 2020. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/25.12.2020.v2.27.
Повний текст джерела