Добірка наукової літератури з теми "Процес екстракції"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Процес екстракції".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Процес екстракції"
1
Б. Медведков, Євген, Бібіпатима Є. Єренова, Юлія Г. Проніна, Микола Д. Пенов, Ольга Д. Білозерцева та Наталія В. Кондратюк. "ЕКСТРАКЦІЯ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕКТИНІВ З КІРОК ДИНІ: ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ОГЛЯД". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 4 (31 січня 2022): 650–59. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i4.252250.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження присвячене процесу вилучення пектину з кірок динь кислотним методом. Вивчено хімічний склад кірки динь сортів «Мирзачульська», «Гулябі», «Інжирна», «Гурбек» та «Амері», безпосередньо вміст пектину у зразках. В якості екстрагенту пектинових речовин була використана хлоридна кислота. З метою зниження кількості поставлених експериментів та оптимізації дослідження було використано регресійний аналіз експериментальних даних. Для дослідження впливу деяких технологічних факторів на вилучення пектину із зразків було поставлено експерименти за планом ПФЕ 23. Кожен експеримент було відтворено тричі. Встановлено фактори, що впливають на вихід пектину. Визнчено, що найбільший вміст пектину був у зразках сорту «Мирзачульська» – 10.9 %. Відзначено високу точність математичної моделі, що описує процес, що вивчається (коефіцієнт детермінації – 0.98). Доведено динаміку ступеня вилучення пектину зі збільшенням концентрацій кислоти в діапазоні 0.5...1.25 %, температури (60...90 ˚С) та зменшення розмірів частинок сировини, що піддаються гідролізу. Встановлено тривалість процесу екстракції, за якої досягається максимальний ступінь вилучення пектину (95–98 %): вона становить 40...60 хв. Рекомендовано наступні параметри екстракції: концентрація кислоти – 1.25 %, температура – 90 ˚С. Дослідження присвячене процесу вилучення пектину з кірок динь кислотним методом. Вивчено хімічний склад кірки динь сортів «Мирзачульська», «Гулябі», «Інжирна», «Гурбек» та «Амері», безпосередньо вміст пектину у зразках. В якості екстрагенту пектинових речовин була використана хлоридна кислота. З метою зниження кількості поставлених експериментів та оптимізації дослідження було використано регресійний аналіз експериментальних даних. Для дослідження впливу деяких технологічних факторів на вилучення пектину із зразків було поставлено експерименти за планом ПФЕ 23. Кожен експеримент було відтворено тричі. Встановлено фактори, що впливають на вихід пектину. Визнчено, що найбільший вміст пектину був у зразках сорту «Мирзачульська» – 10.9 %. Відзначено високу точність математичної моделі, що описує процес, що вивчається (коефіцієнт детермінації – 0.98). Доведено динаміку ступеня вилучення пектину зі збільшенням концентрацій кислоти в діапазоні 0.5...1.25 %, температури (60...90 ˚С) та зменшення розмірів частинок сировини, що піддаються гідролізу. Встановлено тривалість процесу екстракції, за якої досягається максимальний ступінь вилучення пектину (95–98 %): вона становить 40...60 хв. Рекомендовано наступні параметри екстракції: концентрація кислоти – 1.25 %, температура – 90 ˚С.
2
І.П. Захаров, д.т.н.,, Т.В. Чуніхіна, к.т.н. та В.Ю. Папченко, к.т.н. "ОЦІНЮВАННЯ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ ВИМІРЮВАНЬ ПРИ ДОСЛІДЖЕННЯХ НАСІННЯ СОНЯШНИКА НОВОЇ ЛІНІЇ". Перспективні технології та прилади, № 15 (19 грудня 2019): 45–50. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2019-15-6.
Повний текст джерелаАнотація:
Олієжирова галузь є провідною галуззю харчової промисловості України. Зростаючий за останні роки об'єм виробництва соняшникової олії пояснюється зростанням врожаю та збільшенням вмісту олії у насінні соняшника. У роботі представлені результати дослідження фізико-хімічних показників якості соняшникового насіння нової лінії. Детально розглянуто процес дослідження одного із фізико-хімічних показників якості насіння соняшника-вмісту олії, із застосуванням методу екстракції. На прикладі одного із показників якості, вмісту олії у насінні соняшника, показано розрахунок невизначеності вимірювання цього показника.
3
MIDYANA, Galyna, Tetyana POKYNBRODA, Olena KARPENKO, Ihor SEMENIUK, and Olena PAL’CHIKOVA. "THE INFLUENCE OF THE REACTION MEDIUM ON THE EXTRACTION PROCESS OF GLYCOLIPIDS OF THE PSEUDOMONAS BACTERIA." Proceedings of the Shevchenko Scientific Society. Series Сhemical Sciences 2019, no. 56 (August 28, 2019): 64–70. http://dx.doi.org/10.37827/ntsh.chem.2019.56.064.
Повний текст джерела
4
Тетерєв, М. М., Н. М. Соколенко, В. І. Островка, О. В. Мороз, Є. В. Попов та Е. В. Рубан. "Безвідходна технологія одержання пектину з відходів харчової промисловості". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 5 (269) (10 вересня 2021): 61–68. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-269-5-61-80.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведені дослідження по створенню вдосконаленої спрощеної технології отримання стійкого до окислення харчового бурякового пектину з його вичавків для виробництва хлібобулочних, кондитерських виробів, желейного мармеладу та інших продуктів харчування, що дозволить скоротити тривалість технологічного процесу з одночасним зменшенням енерговитрат. Об’єкт дослідження – розробка сучасної вдосконаленної , спрощеної технології отримання стійкого до окислення бурякового пектину із бурякових вичавків. Такий продукт повинен задовільняти вимогам до якості, що забезпечує його використання в харчовій, кондитерській, медецинській та фармацевтичній промисловості. Крім того розроблена технологія повинна забезпечити максимальний вихід готового продукту (пектину) та оптимальні технологічні умови проведення процесу переробки бурякового жому. Мета дослідження – вивчення оптимальних умов отримання пектину із вичавок буряку методом гідролізу хлороводневою кислотою замість нітратної з наступним виділенням пектину із нейтралізованого екстракту 96%-ним етиловим спиртом. Для досягнення поставленої мети слід виконати наступні задачі: дослідити умови екстракції пектину із вичавок буряку та умови його осадження із екстраку етиловим спиртом; визначити оптимальні параметри проведення процесу одержання пектину; розробити на основі даних, отриманих у процесі досліджень, принципову технологічну схему одержання пектину із вичавок буряку. На основі виконаних досліджень та отриманих результатів розроблена технологічна схема одержання пектину із вичавок червоного буряку. Удосконалена технологія отримання пектину в порівнянні з відомими технологіями, відрізняється безвідхідністю і екологічністю, так як при екстракції в якості екстрагента використовується хлористоводнева кислота низьких концентрацій, а для виділення пектину застосовують відновлений дистиляцією етиловий спирт. Оптимізовано умови екстракції пектину з бурякового жому, що дозволяює отримати пектин з виходом до 30 відсотків. Зразки пектину, отриманого з бурякового жому, відповідають міждержавному стандарту (ДСТУ 21186), що діє на території України [28], за всіма показниками якості: зовнішнім виглядом, запахом, кольором, смаком, ступенем етерифікації, гелеутворюючою здатністю з кількістю часточок волокнистої фракції і мікробіологічною властивістю та відсутністю сторонніх домішок. Для фармацевтичних препаратів у пектині в необхідній кількості містяться метоксигруппи і галактуронова кислота та відсутні нітрати, цукор, органічні кислоти, сполуки миш'яку, свинцю та інших шкідливих елементів. Відходи від екстракції пектину використовуються в якості біопалива або для технологічних потреб у виробництві матеріалів медицинського призначення.
5
В. Пешук, Людмила, Ільдус І. Ібатуллін, Ірина Г. Радзієвська та Ірина І. Сімонова. "ТЕХНОЛОГІЯ ОТРИМАННЯ ЕФІРО-ОЛІЙНИХ ЕКСТРАКТІВ З ПРЯНО-АРОМАТИЧНОЇ СИРОВИНИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА М'ЯСО-РИБНІ ФОРМОВАНІ НАПІВФАБРИКАТИ". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 4 (21 січня 2022): 607–17. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i4.244559.
Повний текст джерелаАнотація:
Дана робота присв’ячена дослідженням процесу екстрагування пахучих речовин пряно-ароматичної сировини методом мацерації, з встановленням технологічних параметрів мацерації (гідромодуля 1:5, тривалість процесу 10 діб). Вихід екстрактивних речовин з підвищенням температури зростає, досягаючи максимуму при 40 °С, а потім зменшується. Найбільше значення виходу (15,2 %) встановлено для екстрактів №1 (кмин у поєднанні з чорним перцем) та №2 (барбарис у поєднанні з коріандром). Найвищий вміст за сумою фенольних сполук виділено в ефіроолійному екстракті з плодів кардамону. Розроблено 21 рецептуру м'ясо-рибних напівфабрикатів з різним співвідношенням м'ясної та рибної сировини. До рецептури яких входили: куряче філе, риба хек, мінтай, пікша, сайда у різних співвідношеннях від 10 % до 50 %. За результатами попередніх органолептичних досліджень встановлено, що найбільш оптимальним виявились зразки з використанням курячого філе та філе океанічної риби пікші, сайди у співвідношенні 50:50 % та 60:40 % відповідно. Саме до цих рецептур напівфабрикатів додавали п’ять отриманих ефіроолійних екстрактів з пряно-ароматичної сировини у кількості 2, 3 ,5 та 8 % до рецептури. Найбільшу кількість балів за показниками «смак» і «запах» отримали зразки м'ясо-рибних напівфабрикатів до складу яких входили ефіроолійний екстракт суміші розмарину і чебрецю, доданий у кількості 3% до маси сирого фаршу. В результаті досліджень даних зразків жирно кислотного складу встановлено, що у м'ясо-рибних формованих напівфабрикатах співвідношення м’яса та риби пікші 50:50 % є більш наближене до науково-обгрутнованих норм. Термін зберігання м'ясо-рибних формованих напівфабрикатів складає 8 діб за температури ‒ 4…-6 ̊С.
6
Целень, Богдан Ярославович, Любов Петрівна Гоженко, Наталія Леонідівна Радченко та Георгій Костянтинович Іваницький. "Використання кавітаційних ефектів в процесах екстрагування". Scientific Works 84, № 1 (14 грудня 2020): 92–97. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v84i1.1876.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлено огляд традиційних і сучасних технологій екстрагування рослинної і тваринної сировини та інноваційних методів інтенсифікації процесів екстракції. Розглянуто три основні фактори які забезпечують інтенсифікацію процесів екстракції, а саме: збільшення питомої поверхні контакту фаз, підтримання високого потенціалу масопереносу, а також прискорення масопереносу через міжфазну поверхню. Серед них найбільш вагомим фактором інтенсифікації є прискорення внутрішнього масопереносу в структурі сировини. На цій лімітуючій стадії відбувається підведення розчинника до цільового компонента і подальша молекулярна дифузія розчиненої речовини через складну капілярно-пористу структуру до поверхні частинки. Показано, що сучасні інноваційні методи, спрямовані саме на заміну молекулярної дифузії в матриці сировини на конвективний масоперенос. Ефективність цих методів базується на ефектах кавітації, які розглядаються як основний фактор інтенсифікацій внутрішнього масопереносу в сировині. Обговорюються основні механізми кавітаційної дії, які сприяють прискорення внутрішнього масопереносу.
В статті особливу увага приділено роботі пульсаційних екстракторів, котрі ефективно застосовуються при екстрагуванні з грубо дисперсної сировини. Розглянуто конструкцію і принцип работи пульсаційного диспергатора-екстрактора, в якому для посилення кавітаційної ефектів дії вперше застосовано сопло Вентурі. До найбільш вагомих переваг нової конструкції віднесено можливість скорочення часу екстракції, максимальне вилучення цільових речовин, зменшення питомих енерговитрат та збільшення продуктивності, а також можливість одночасного проведення процесів змішування, екстракції, диспергування, гомогенізації, що дозволить в подальшому його застосування в різних промислових технологіях.
7
Grycyk, R. A., I. V. Kireev, О. А. Struk та V. M. Ivanochko. "ВИВЧЕННЯ ГОСТРОЇ ТОКСИЧНОСТІ ТА ГЕПАТОПРОТЕКТОРНОЇ АКТИВНОСТІ ЕКСТРАКТІВ ТРАВИ ПОЛИНУ ГІРКОГО ТА ПОЛИНУ ЗВИЧАЙНОГО". Фармацевтичний часопис, № 2 (23 червня 2019): 67–75. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2019.2.10247.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Дослідження гострої токсичності та гепатопротекторної активності трави полину гіркого та полину звичайного.
Матеріали і методи. Для визначення гострої токсичності використовували методику доклінічного вивчення безпечності лікарських засобів. Вивчення гепатозахисної активності екстрактів полину гіркого та полину звичайного проводили на моделі гострого тетрахлорметанового гепатиту. Як препарат порівняння використовували гепатопротектор вітчизняного виробництва таблетки «Силібор».
Результати й обговорення. В результаті проведеного дослідження встановлено, що внутрішньошлункове введення екстрактів трави полину гіркого та полину звичайного у дозі 6000 мг/кг не призводить до загибелі тварин, змін зі сторони інтегральних, гематологічних, біохімічних показників та морфологічної структури внутрішніх органів піддослідних тварин не виникає, що вказує на відсутність токсичної дії екстрактів в даній дозі, та характеризує їх як практично нетоксичні (V клас токсичності, LD50 > 5000 мг/кг) відповідно до класифікації речовин за токсичністю.
При гострому токсичному уражені печінки екстракти полину гіркого та полину звичайного проявляють виразну гепатопротекторну активність, пригнічуючи перекисні деструктивні процеси та зменшуючи розвиток синдрому цитолізу і практично не поступаються препарату порівняння «Силібор».
Висновки. Вивчення гострої токсичності після внутрішньошлункового введення екстрактів трави полину гіркого та полину звичайного у дозі 6000 мг/кг не призводило до загибелі тварин, вони були охайними, мали задовільний апетит, нормально реагували на звукові і світлові подразники, процеси сечовиділення і дефекації були у нормі, порушення дихання та судом не спостерігали.
Досліджувані екстракти полину гіркого та полину звичайного проявляють при гострому токсичному ураженні печінки гепатопротекторну активність, про що свідчить зниження інтенсивності процесу перекисного окислення ліпідів та зменшення токсичності дії тетрахлорметану, доводячи біохімічні показники крові та гомогенату печінки тварин до рівня інтактних.
8
Пономарьова, Людмила Миколаївна, Роман Анатолійович Ярощук, Ігор Миколайович Коваленко та Оксана Іванівна Гузь. "ВИЗНАЧЕННЯ СУМАРНОГО ВМІСТУ ФЕНОЛЬНИХ СПОЛУК В ЕКСТРАКТІ З ЛИСТЯ Ginkgo biloba L." Scientific Works 82, № 2 (15 лютого 2019): 68–73. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v82i2.1165.
Повний текст джерелаАнотація:
Відомо, що різні групи фенольних сполук мають адаптогенні властивості, тому метою досліджень було визначення оптимальних параметрів процесу екстракції листя Ginkgo biloba з метою максимального вилучення фенольних сполук. Визначення проводили спектрофотометричним методом. Основні фактори, що вивчалися для визначення впливу на повноту і швидкість екстракції, були: дисперсність рослинної сировини, природа екстрагента, тривалість екстрагування, співвідношення сировина : екстрагент, кратність екстракції. На підставі проведених досліджень можна зробити висновок, що оптимальним ступенем подрібнення сировини є 1-0,5 мм. Найкращими екстрагентами, при використанні яких досягається найбільший вихід досліджуваних діючих речовин із листя Ginkgo biloba, виявились вода очищена і 50 % етанол. Найкращий вихід фенольних сполук досягається водою протягом 30 хв при одноразовій екстракції. Оптимальне співвідношення між сировиною та екстрагентами для води очищеної і 50 % розчину етанолу становить 1:30. Повнота виділення фенольних сполук досягається шляхом двократного екстрагування при використанні вказаних екстрагентів.
9
Editor, Editor. "ЗАСВОЮВАНІСТЬ БІЛКІВ ПРОДУКТІВ ДЛЯ ЕНТЕРАЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ". Товарознавчий вісник 1, № 11 (6 грудня 2019): 29–36. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2018-11-04.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Дослідження засвоюваності білків продуктів для ентерального харчуваннясистемою ферментів шлунково-кишкового тракту для визначення їх біологічноїповноцінності.Методика. Дослідження проводили згідно вимог ДСТУ 7617:2014 “Продуктихарчові. Метод визначення засвоюваності білка” та методики Покровського-Єртанова.Суть методу полягає у дослідженні атакуємості білків in vitro комплексомпротеолітичних ферментів – пепсином та трипсином.Результати. Встановлено, що продукти для ентерального харчування легкопіддаються гідролізу. У всіх досліджуваних продуктах залежності мають подібнутенденцію - процес як в пепсиновій, так і в трипсиновій стадіях найбільш стрімкопроходить за першу годину та за цей час утворюється найбільша концентрація продуктіврозщеплення. Після сповільнення протягом другої години процесу гідроліз пепсинової стадіїзнову прискорюється на третій годині. Це пояснюється наявністю у досліджуванихпродуктах рослинних екстрактів, які переважно характеризуються повільнимпротіканням гідролізу. Згідно класифікації Покровського А.А. продукти можна віднести до1 групи харчових продуктів, яким притаманний швидкий темп перетравлюваності білка.При зберіганні продуктів для ентерального харчування амінокислоти можуть вступати вперехресні реакції з іншими компонентами продуктів. Внаслідок даного процесувідбувається «блокування» незамінних амінокислот, особливо лізину, метіоніну тацистину. Це може спричинити зниження засвоєння білка організмом людини. Дослідженняатакуємості білків продуктів in vitro протягом передбачуваного терміну зберіганнязасвідчили, що перетравлюваність білків у зразках знизилась на 1,8-3,5 %. Зміна цієїхарактеристики проходить за рахунок зменшення доступного лізину у продуктах.Наукова новизна. Встановлено закономірності засвоюваності білків продуктів дляентерального харчування системою ферментів шлунково-кишкового тракту в процесі їхзберігання. Практична значимість. Проведені дослідження щодо перетравлюваності білківпідтвердили високу біологічну цінність продуктів для ентерального харчування. Цедозволяє рекомендувати включення продуктів у харчування хворих та травмованих осіб.
10
Бушуєв, А. С., В. П. Шапкін, О. В. Мороз та В. В. Котова. "Удосконалення технології отримання пектинового концентрату з вичавків червоного буряку для медичної та фармацевтичної промисловості". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 2 (266) (13 березня 2021): 49–55. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-266-2-49-55.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведені дослідження по створенню удосконаленої і безвідходної технології отримання стійкого до окислення харчового бурякового пектину з його вичавків для медичної та фармацевтичної промисловості, а також виробництва хлібобулочних і кондитерських виробів, желейного мармеладу тадиєтичних продуктів харчування, що дозволили скоротити тривалість технологічного процесу з одночасним зменшенням енерговитрат. Удосконалена технологія отримання пектину в порівнянні з відомими технологіями, яка відрізняється безвідхідністю і екологічністю, так як в екстракції використовуються в якості екстрагента дешева лимонна кислота в невеликих концентраціях, що отримується при переробці лимонів в соки, а також для виділення пектину застосовується відновлений дистиляцією етиловий спирт. Оптимізовано умови екстракції пектину з бурякового жому, що дозволяють отримати пектин з виходом до 30%, який відповідає даним з літературних джерел. Показано, що неутилізуємі відходи від екстракції пектину використовуються для біопалива або для технологічних потреб у виробництві матеріалів медичного призначення.
Дисертації з теми "Процес екстракції"
1
Руднєва, Л. Л., та Світлана Іванівна Бухкало. "Розробка та дослідження комплексної переробки відходів насіння". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/23466.
Повний текст джерела
2
Ульєв, Л. М., С. А. Болдирєв та К. В. Полівода. "Екстракція даних для теплоенергетичного інтегрування процесу поділу шфлв на центральній газофракціонуючій установці". Thesis, Видавництво СумДУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/13593.
Повний текст джерела
3
Товажнянський, Леонід Леонідович, Леонід Михайлович Ульєв та О. В. Каратєєва. "Екстракція даних для інтеграції процесу атмосферного поділу нафти на установці типу АВТ". Thesis, НТУ "ХПІ", 2013. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/29928.
Повний текст джерела
4
Ульєв, Леонід Михайлович, Дарина Дмитриевна Нечипоренко та Ю. М. Дудорова. "Екстракція даних для інтеграції процесів каталітичного риформінгу та деетанізації і стабілізації каталізату установки Л-35-11/600". Thesis, НТУ "ХПІ", 2012. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/8043.
Повний текст джерела
5
Федоришин, Ольга Миколаївна. "Механізм та кінетика екстрагування біологічно активних речовин з рослинної сировини". Diss., Національний університет "Львівська політехніка", 2021. https://ena.lpnu.ua/handle/ntb/56691.
Повний текст джерелаАнотація:
Дисертацію присвячено вирішенню важливого науково-практичного завдання, що полягало у дослідженні процесу одержання фенольних сполук та флавоноїдів з рослинної сировини та оптимізації способів їх одержання з відкасника безстеблевого (Carlina acaulis), календули лікарської (Calendula officinalis), косариків черепитчастих (Gladiolus imbricatus), як потенційних лікарських засобів. В роботі досліджено особливості екстрагування біологічно активних речовин зазначених лікарських рослин. Розроблено спосіб одержання водно-спиртових екстрактів з рослинної сировини, як потенційних лікарських
засобів, проведено ідентифікацію фенольних сполук та флавоноїдів у об'єктах дослідження; досліджено екстракти лікарської рослинної сировини та досліджено їх якісний та кількісний склад. Вперше отримано кінетичні рівняння екстрагування фенольних сполук та флавоноїдів з відкасника безстеблевого (Carlina
acaulis), досліджено кінетичні закономірності екстрагування, встановлено умови процесу, що підтверджується динамікою накопичення фенольних сполук та флавоноїдів. Розраховано коефіцієнт дифузії фенольних сполук та флавоноїдів крізь клітинну стінку Ds, який лімітує процес, коефіцієнт дифузії у міжклітинному просторі DM, і показано, що його значення не залежить від розміру твердої фази та коефіцієнт дифузії в шарі екстрагенту De під час перемішування та настоювання. Вперше експериментально розроблено технологію одержання екстракту Carlina acaulis. Запропоновано принципову технологічну та апаратурно-технологічну схеми виробництва екстрактів. Дані
схеми в подальшому можна використовувати при підготовці технологічного процесу виробництва настоянок коренів Carlina acaulis. Оптимізовано процес за такими параметрами, як розмір частинок рослинної сировини, концентрація екстрагента та співвідношення сировина – екстрагент. The dissertation is devoted to solving an important scientific and practical problem. It consisted of the study of the process of obtaining phenolic compounds and flavonoids from plant raw materials and optimization of the process for their obtaining from Carlina acaulis, Calendula officinalis and Gladiolus imbricatus, as potential drugs. The peculiarities of extraction of biologically active substances of these medicinal plants are investigated in this work. The identification of phenolic compounds and flavonoids in the objects of research was carried out; a method for obtaining water-alcohol extracts from medicinal plant raw materials was developed, and their qualitative and quantitative composition as potential drugs was studied; optimal parameters of extraction of phenolic compounds and flavonoids are established. The kinetic equations extraction of phenolic compounds and flavonoids from Carlina acaulis was obtained for the first time, the kinetic regularities of extraction are investigated, the conditions of the process are established, which is confirmed by the dynamics of accumulation of phenolic compounds and flavonoids. The diffusion coefficients of phenolic compounds and flavonoids through the cell wall were calculated Ds. Detected that diffusion coefficients Ds limit the process. The
diffusion coefficient in the intercellular space DM were calculated, and it is shown that its value does not depend on the size of the solid phase. The diffusion coefficient in the layer of extractant De during mixing and infusion also were calculated. For the first time, the technology of obtaining Carlina acaulis extract was experimentally developed. The basic technological and hardware-technological schemes of production
of extracts are offered. These schemes can then be used in the preparation of the technological process of production of tinctures of the roots of Carlina acaulis. The process is optimized for such parameters as the particle size of plant raw materials, the extractant concentration and the raw material - extractant ratio.
Тези доповідей конференцій з теми "Процес екстракції"
1
Гладух, Євгеній, та Альона Бондаренко. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОЦЕСУ ФІЛЬТРАЦІЙНОЇ ЕКСТРАКЦІЇ ПРИ ОТРИМАННІ СУМАРНОГО ВОДНОГО ЕКСТРАКТУ". У TENDENZE ATTUALI DELLA MODERNA RICERCA SCIENTIFICA. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/05.06.2020.v2.54.
Повний текст джерела