Добірка наукової літератури з теми "Професійна підготовка магістрів з кібербезпеки"

Статтю присвячено аналізу українських та зарубіжних лексикографічних джерел для визначення сутності та змісту таких понять як «професійна підготовка», «магістр», «магістр з фізики», «вищий навчальний заклад». Проаналізовано підходи до тлумачення цих понять українськими та польськими педагогами. Здійснено порівняння професійної підготовки магістрів з фізики в Україні та Польщі. Подано класифікацію типів польських та українських ВНЗ, які здійснюють професійну підготовку магістрів у галузі фізики. Запропоновано авторське тлумачення поняття «професійна підготовка магістрів з фізики у вищих навчальних закладах Польщі».

Стаття висвітлює досвід підготовки магістрів спеціальності 015.36 Професійна освіта (Технологія виробів легкої промисловості), що навчаються в Київському національному університеті технологій та дизайну, до розробки педагогічних тестів. Магістри професійної освіти після успішного завершення навчання мають можливість працювати викладачами спеціальних дисциплін у галузі легкої промисловості в закладах професійно-технічної освіти. Їхня майбутня професійна діяльність вимагає готовності до проведення різних видів та форм педагогічного контролю. Тестування є одним із найбільш ефективних, економічних, об’єктивних методів контролю, а тест – одним із найбільш поширених засобів (інструментів) контролю. У статті наголошено, що формування умінь та навичок розробки такого виду педагогічних тестів, як вчительські тести, може здійснюватись під час викладання дисципліни «Педагогіка та психологія вищої школи». Проаналізовано наукові пошуки, присвячені тестуванню в освітньому процесі, теорії та практиці розробки тестів. Підкреслено необхідність ознайомлення здобувачів освіти з таксономією навчальних цілей Бенджаміна Блума як з інструментом, що дозволяє визначити результати навчання в когнітивній сфері. Наведено приклади дієслів, що можуть використовуватись у формулюванні тестових завдань, спрямованих на різні рівні навчальних цілей. Проаналізовано алгоритм розробки тестів. Висвітлено приклад застосування таблиці специфікації, що дозволяє дотриматись вимоги функціональної валідності під час розробки педагогічного тесту. Зазначено, що результати вчительських тестів свідчать про успішність засвоєння навчального матеріалу здобувачами освіти та мають бути використані педагогічними працівниками для аналізу ефективності викладання, застосування використаних методів та засобів навчання, їх корекції. Наведено приклад практичного завдання для магістрів, виконання якого підвищує успішність засвоєння теоретичного матеріалу щодо розробки педагогічних тестів, сприяє формуванню умінь та навичок розробки засобів педагогічного контролю.

У статті проаналізовано суспільно-політичні, організаційно-педагогічні передумови й особливості становлення і розвитку в Угорщині системи професійної підготовки андрагогів; розглянуто її нормативно-правове забезпечення (Постанова Міністерства Людських Ресурсів 18/2016 (VIII. 5) «Про спільні вимоги щодо підготовки бакалаврів та магістрів професійно-технічної освіти, а також загальні вимоги до підготовки вчителів», Закон «Про освіту дорослих» та ін.). Науково обґрунтовано особливості організації і змісту професійної підготовки андрагогів в університетах Угорщини. З’ясовано, що підготовка андрагогів відбувається на рівні бакалаврату (Організація спільноти) і магістратури (Андрагогіка), здобути яку можна як у педагогічних, так і непедагогічних закладах вищої освіти. На основі аналізу навчальних планів і програм професійної підготовки андрагогів визначено особливості змісту, зокрема показано, що він побудований на принципах науковості, проблематизації, інтегративності, індивідуалізації, диференціації, варіативності, прогностичності, цілісності. Підтверджено, що велику частку професійної підготовки становлять знання про функціонування людини на сучасному ринку праці, принципи розвитку і навчання співробітників організацій та особливості сучасних технологій навчання дорослої людини. Набуті знання можуть стати у нагоді для аналізу стану та змін, що відбуваються у сфері освіти дорослих, допоможуть планувати, організовувати й просувати просвітницьку діяльність для дорослих відповідно до чинного законодавства та соціальних, професійних і освітніх стандартів. Показано, що вкрай важливим напрямом діяльності андрагогів в Угорщині є робота з інтегрування найбільш незахищених верств населення в соціум, а також із розвитку освітніх, наукових, інституційних і методичних навичок. Ключові слова: андрагог, професійна підготовка, навчальний план, Угорщина.

У статті здійснено аналіз досвіду (історія, теорія, практика) підготовки бакалаврів і магістрів міжнародних відносин у США і Канаді. Показано, що теоретичні узагальнення з цієї проблеми спонукають корегувати національну систему професійної26підготовки майбутніх фахівців-міжнародників України на концептуальному рівні, що виявляється у її нормативно-правовому, соціально-економічному, науково-теоретичному, структурно-інституційному, інформативно-комунікативному, міжнародно-інтеграцій-ному, інших аспектах. З’ясування особливостей цього досвіду дає підґрунтя для зіставлення та виявлення спільного і загального, що стосуються диверсифікації освітніх програм, спеціальностей і кваліфікацій; модернізації і стандартизації змісту і якості освіти на основі компетентнісного підходу; створення педагогічних умов для професійного розвитку і самореалізації студентів.

Стаття присвячена теоретичному дослідженню основних принципів, що гарантують якість професійної підготовки майбутніх магістрів середньої освіти з фізичної культури. Зазначено, що педагогічні принципи є одними з основних чинників, що забезпечують досягнення запланованих результатів освітнього процесу. Встановлено, що педагогічні принципи можуть поділятися на групи у залежності від певної ознаки. Відзначено, що забезпечення якості професійної підготовки майбутніх магістрів середньої освіти з фізичної культури – це сукупність процедур та діяльності, що відповідають вимогам держави і суспільства та мають за мету гарантування й покращення ефективності надання магістрантам освітніх послуг, які передбачають формування їх професійно орієнтованих знань, вмінь та навичок, навчання фізичних вправ, розвиток фізичних здібностей та виховання морально-вольових якостей. Забезпечення якості професійна підготовка майбутніх магістрів середньої освіти з фізичної культури ґрунтується на групах принципів: загальнодидактичних, організаційних і фізичного виховання. У групі загальнодидактичних принципів виокремлено: принципи актуальності, відкритості, гуманізації, демократизації, доступності, єдності теорії і практики, інформатизації, інтегрованості, креативності, модульності, неперервності, послідовності, фундаментальності. Принципи варіативності, мотивації, проблемності, поєднання колективних та індивідуальних форм навчання, самонавчання входять до групи організаційних принципів. До групи принципів фізичного виховання включено: принципи безперервності, гармонійного розвитку особистості, зв’язку з життєдіяльністю та/або з трудовою діяльністю, доступності та індивідуалізації, оздоровчої спрямованості, систематичності. Охарактеризовані означені принципи, що забезпечують якість професійної підготовки майбутніх магістрів середньої освіти з фізичної культури.

У статті розглянуто авторські підходи до оцінки рівнів готовності майбутніх магістрів психології до професійної діяльності в умовах неформальної освіти. Показано, що концепт «рівень» слід тлумачити як ступінь досягнення майбутнім магістром психології певних результатів підготовки до професійної діяльності в умовах неформальної освіти, які співвідносяться з авторським баченням результатів такої підготовки. З огляду на вітчизняні традиції до сепарації рівнів підготовки та відповідно до сутності досліджуваного феномену, визначено три рівні готовності магістрів психології до професійної діяльності в умовах неформальної освіти: критичний (низький), достатній (середній) і оптимальний (високий). Представлено якісні характеристики ступенів прояву когнітивного, операціонального, аксіологічного критерію за кожним структурним компонентом досліджуваної готовності. Схарактеризовано рівні готовності магістра психології до професійної діяльності в неформальній освіті. Оптимальний рівень готовності магістранта за педагогічним структурним компонентом характеризується повним усвідомленням себе як педагога неформальної освіти особи, яка має психолого-педагогічні знання й вміння, пов’язані з особливостями професійної активності в умовах неформальної освіт. Оптимальний рівень готовності магістранта за підприємницьким структурним компонентом характеризується наявністю оперативних знань нормативно-правової бази неформальної освіти, повним розумінням її перспектив, соціальних та економічних можливостей. Уміння магістранта презентувати себе повністю сформовані, а здатність діяти в умовах невизначеності, прийняття фінансових рішень, розробляти, планувати й управляти освітніми бізнес-проєктами неформальної освіти сформовані. Оптимальний рівень готовності магістранта за технологічним структурним компонентом характеризується знанням про електронні освітні ресурси, Інтернет-сервіси, web-технології тощо, а за лідерським структурним компонентом характеризується високою здатністю здійснювати вплив на інших людей та належно сформованими вміннями переконувати їх. Ключові слова: професійна підготовка, магістри психології, неформальна освіта, оцінка, рівень.

У статті проаналізовано закордонний досвід вивчення різних аспектів освітніх технологій та цифрової освіти в закладах вищої освіти. Зокрема, Carnegie Mellon University пропонує для випускників бакалаврату магістерську програму "Магістри освітніх технологій та прикладних навчальних наук", у межах якої для вивчення пропонує дисципліну "Дизайн навчальних ігор"; у Stanford Graduate School of Education пропонує для вивчення курс "Навчання, дизайн та технології"; Університет Стенфорда студентами вивчається курс "Створення ефективних онлайн та змішаних курсів"; Університет систем Меріленду – такі курси, як "Інструкційний дизайн: цифрові медіа, нові інструменти та технології" та "Інструкційний дизайн та технології"; Університет Пенсільванії "Вступ в онлайн та змішане навчання"; Масачусетський інститут технологій – "Дизайн та розробка освітніх технологій". У результаті аналізу закордонного досвіду було встановлено, що для студентів технічних спеціальностей, зокрема для майбутніх фахівців з інформаційних технологій, було б доцільно ввести в навчальний план курс "Освітні технології та навчання в цифрову епоху". Це доцільно тому, що у процесі професійної підготовки майбутні фахівці з інформаційних технологій мають навчитися: створювати курсові / дипломні проєкти освітнього спрямування (розробка ПЗ навчального характеру, розробка навчальних ігор тощо), підготування до роботи в ІТ-компаніях, подальшого навчання в аспірантурі тощо. Вивчення курсу готує студентів до майбутнього неперервного навчання з використанням цифрових технологій протягом життя. Дисципліна "Освітні технології та навчання в цифрову епоху" орієнтована на студентів спеціальностей 121 "Інженерія програмного забезпечення", 122 "Комп'ютерні науки", 123 “Комп’ютерна інженерія”, 125 "Кібербезпека", 126 “Інформаційні системи та технології” та базується на засвоєнні студентами основних понять та положень про освітні технології, технології навчання в цифрову епоху. Наведено орієнтовний перелік тем. Обґрунтовано переваги, що надає вивчення цього курсу. Ключові слова: освітні технології, цифрова епоха, навчання, інформатизація освіти, заклади вищої освіти.

Метою даного дослідження було визначення результативності організації освітнього процесу за допомогою цифрових освітніх технологій під час підготовки майбутніх викладачів вищої школи в умовах карантину під час пандемії COVID-19. Професійна підготовка майбутніх викладачів вищої школи в умовах карантину під час пандемії COVID-19 здійснювалась за допомогою цифрових освітніх технологій (віртуальна освітня платформа Moodle, вебконференція ZOOM, віртуальна інтерактивні дошка Padlet, додаток Blogger платформи Google, H5P, онлайн програми Mind Meister, MindNode та ін., Google Meet). Було проведено опитування магістрів освітніх, педагогічних наук за спеціальністю 011 «Освітні, педагогічні науки» (Педагогіка вищої школи), які навчалися в таких умовах на кафедрі освітніх та інформаційних технологій Національного фармацевтичного університету протягом 2019-2021 р.р. Результати опитування здобувачів освіти показали цілком позитивне ставлення до професійної підготовки в таких умовах навчання з допомогою цифрових освітніх технологій. Проведене дослідження дозволило визначити, що використання сучасних цифрових освітніх технологій для підготовки майбутніх викладачів в умовах карантину під час пандемії COVID-19 на прикладі Національного фармацевтичного університету сприяло розвитку та формуванню загальних та фахових компетентностей, закладених в освітню програму «Педагогіка вищої школи» (здатність застосовувати знання в практичних ситуаціях, здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу, здатність вчитися й бути сучасно навченим, здатність до адаптації та дії в новій ситуації, навички використання інформаційних і комунікаційних технологій, здатність до вибору стратегії спілкування, здатність працювати в команді, здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт, здатність застосовувати знання при вирішенні складних педагогічних ситуацій; здатність використовувати в професійній діяльності знання з вибору та застосування форм та методів, педагогічних технологій навчання та ін.).

У дисертації здійснено цілісний порівняльний аналіз професійної підготовки майбутніх магістрів з кібербезпеки в університетах Великої Британії з метою запозичення прогресивних ідей досвіду для впровадження окремих його елементів у вітчизняну освітню практику. Обґрунтування нових концептуальних підходів до вдосконалення професійної підготовки магістрів з кібербезпеки потребує в контексті інтеграції України до європейського освітньо-інформаційного простору ретельної уваги до результатів наукових пошуків і прогностичних ідей зарубіжного досвіду, зокрема Великої Британії. Схарактеризовано стан дослідження проблеми професійної підготовки магістрів з кібербезпеки в психолого-педагогічній літературі, обґрунтовано залежність розвитку кібербезпекової політики від рівня професійної компетентності фахівців із кібербезпеки. З’ясовано, що зовнішня та внутрішня безпека держави, захист інтересів і здоров’я її громадян, особистої інформації залежать від якісної й ефективної діяльності інституцій і структур, які надають послуги з інформаційної безпеки, тобто від професійної компетентності фахівців із кібербезпеки. Проаналізовані вимоги міжнародних організацій («ENISA», «IMPACT», «OSCE», «NSA») до професійної діяльності та підготовки фахівців із кібербезпеки відображено у формулюванні цілей, конкретизації змісту, форм, методів і технологій професійної підготовки магістрів з кібербезпеки, в обґрунтуванні їхніх професійних компетентностей у кіберпросторі. Зафіксовано напрями кібербезпекової політики у Великій Британії: узгодженість критеріїв глобального індексу кібербезпеки та сприяння досягненню основних цілей і концептуальних рамок «Програми глобальної кібербезпеки»; створення платформи для кібербезпеки різних секторів економіки; розроблення спеціальних інформаційних систем і технологій, окремих програмних продуктів; активний розвиток державно-приватного партнерства щодо обміну інформацією про кіберзагрози, управління кіберінцидентами, розроблення галузевих стандартів та рамкових програм кібербезпеки з представниками бізнесу, науки й громадськості; запровадження системи сертифікації компаній та фахівців; залучення бізнесу до фінансування університетських освітніх програм у сфері кібербезпеки та створення спеціальних центрів обміну досвідом. На підставі аналізу законодавчої бази в галузі кібербезпеки Великої Британії підсумовано, що вона є доволі складною та дуже швидко змінюється. Відповідно до професійних стандартів, визначено мету підготовки магістрів з кібербезпеки, яка полягає в поглибленні фахових знань (розуміння ключових понять, принципів, технологій і практики), розвитку професійних навичок та методологічних умінь із питань кібербезпеки. Описано особливості організації освітнього процесу підготовки магістрів в університетах Великої Британії. Унаслідок опрацювання навчальних планів й освітніх програм провідних університетів Великої Британії зроблено висновок, що змістовий компонент органічно поєднує фундаментальну, фахову, науково-дослідницьку й практичну підготовку, сприяючи задоволенню перспективних кар’єрних можливостей і науково-професійному зростанню в галузі кібербезпеки. З’ясовано, що практична підготовка магістрів – обов’язковий компонент змісту програм, що передбачає різні форми (стажування, інтернатура, участь у наукових і міжнародних проектах, волонтерство, менторство, робота з партнерами). Виявлено, що підвищення якості професійної підготовки магістрів з кібербезпеки в університетах Великої Британії досягають завдяки використанню інтерактивних форм, методів та технологій навчання. Застосування інноваційних методів і технологій навчання спрямоване передовсім на вдосконалення результатів навчання магістрів, розвиток мотивації до навчання, удосконалення практичного досвіду. З’ясовано, що особливу увагу зосереджено на розвитку проектних умінь у виконанні дослідницької діяльності. Також підготовка магістрів передбачає професійне та наукове стажування, що є органічною частиною освітньої програми та працевлаштування. Магістрантам пропонують, зокрема, допомогу в розробленні резюме, у розвитку навичок співбесіди тощо. Досліджено сучасний стан підготовки магістрів з кібербезпеки в закладах вищої освіти України, виконано порівняльно-педагогічний аналіз особливостей професійної підготовки магістрів з кібербезпеки у Великій Британії та Україні. На підставі вивчення досвіду Великої Британії обґрунтовано науково-методичні рекомендації щодо вдосконалення професійної підготовки магістрів з кібербезпеки в ЗВО України за такими рівнями: стратегічний; організаційний; змістовий; технологічний. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: уперше виявлено організаційно-дидактичні особливості професійної підготовки магістрів з кібербезпеки в університетах Великої Британії (вільний вибір індивідуальної освітньої траєкторії для кар’єрного просування на засадах інтеграції й диверсифікації освітніх програм, сертифікації професійної кваліфікації; стандартизація та міждисциплінарність змісту, професійна й дослідницька спрямованість, узгодженість із вимогами та потребами кіберполітики; прикладний характер освітніх програм; високий рівень організації самостійного дослідження й пошуково-дослідницької діяльності; інноваційність та інтерактивність форм, методів і технологій навчання); виконано порівняльно-педагогічний аналіз професійної підготовки магістрів з кібербезпеки в університетах Великої Британії й України; окреслено можливості імплементації конструктивних ідей британського досвіду для вдосконалення професійної підготовки магістрів з кібербезпеки в університетах України; удосконалено змістове й навчально-методичне забезпечення для професійної підготовки магістрів з кібербезпеки в університетах України (розроблено авторський спецкурс); набули подальшого розвитку положення щодо сутнісних характеристик і змістового наповнення поняття «професійна підготовка магістрів з кібербезпеки» та його інтерпретації відповідно до зарубіжної й української семантики; стосовно сучасних тенденцій розвитку ІТ-освіти в умовах формування глобальногокібербезпечного простору. Практичне значення роботи засвідчує підготовка науково-методичних рекомендацій «Професійна підготовка магістрів з кібербезпеки: досвід Великої Британії», де обґрунтовано шляхи використання прогресивних ідей британського досвіду для модернізації професійної підготовки майбутніх магістрів з кібербезпеки в Україні. Основні положення, теоретичні висновки, джерельну базу дослідження варто залучати під час розроблення освітніх стандартів підготовки магістрів з кібербезпеки, спецкурсів і спецсемінарів для підготовки майбутніх фахівців ІТ-галузі, удосконалення організації професійної підготовки майбутніх фахівців із кібербезпеки в Україні.
The thesis presents a comprehensive comparative analysis of professional training of Masters in Cybersecurity at UK universities to implement innovative aspects of such experience in the Ukrainian system of education. The justification of new conceptual approaches to improving professional training of Masters in Cybersecurity should pay special attention to the results of scientific research and prognostic ideas of the international experience, in particular, that of the UK, in the context of Ukraine’s integration into the European Higher Education Area. The thesis describes the coverage of professional training of Masters in Cybersecurity in the psycho-pedagogical literature and justifies the dependence of the development of cybersecurity policy on the level of professional competency of specialists in cybersecurity. It specifies that both the external and internal security of the state, as well as the protection of interests, health and personal information of its citizens, depends on high-quality activities of institutions and organizations providing information security services, that is on professional competency of specialists in cybersecurity. It analyzes the requirements of international organizations (“ENISA”, “IMPACT”, “OSCE”, “NSA”) for professional activities and training of specialists in cybersecurity which are reflected in the formulation of goals, the specification of the content, forms, methods and technologies of professional training of Masters in Cybersecurity, as well as in the justification of their professional competencies in cyberspace. It singles out the following areas in the UK cybersecurity policy: the coherence of criteria of the Global Cybersecurity Index (GCI) and the promotion of the main goals and conceptual frameworks of the Global Cyber Security Programme; the creation of a platform for the cybersecurity of different sectors of the economy; the development of special information systems and technologies, as well as separate software products; the active establishment of public-private partnerships on cyber-threat information sharing and cybersecurity incident management; the elaboration of cybersecurity industry-standards and framework programmes with business, science and the public; the introduction of a certification system for companies and specialists; the involvement of business in financing degree programmes in Cybersecurity; the establishment of special centres for sharing experience. The analysis of regulatory documents in the field of cybersecurity in the UK shows that it is somewhat complicated and changes rapidly. According to professional standards, the goals of masters programmes on Cybersecurity include consolidating professional knowledge (understanding key concepts, principles, technologies and practices) and developing professional and methodological skills in cybersecurity. Also, the thesis describes the characteristics of the educational process in the context of masters training at UK universities. The study of degree programmesand curricula of the leading UK universities shows that the content of such training organically combines fundamental, professional, research and practical training, contributing to the pursuit of career prospects and scientific and professional growth of cybersecurity. The thesis clarifies that practical training of masters training is a compulsory component of the content of masters programmes, which involves various forms (internships, participation in scientific and international projects, volunteering, mentoring, working with partners). It finds that the quality of masters programmes on Cybersecurity at UK universities is enhanced by using interactive teaching forms, methods and technologies. It must be noted that the use of innovative teaching methods and technologies is primarily aimed at improving the results of masters training, boosting motivation towards learning and enhancing practical experience. Particular attention is paid to the development of project skills while conducting research. Masters training also includes professional and research internship, which is an organic part of degree programmes and employment. Students can be offered to assist in creating a CV and developing interviewing skills. Finally, the thesis explores the current conditions of masters programmes on Cybersecurity at Ukrainian universities and presents a comparative pedagogical analysis of the peculiarities of professional training of Masters in Cybersecurity in the UK and Ukraine. The study of the UK experience has made it possible to justify scientific and methodological recommendations for improving professional training of Masters in Cybersecurity at Ukrainian universities at the strategic, organizational, content-related and technological levels. The scientific value of the obtained results is as follows: for the first time, the organizational and didactic peculiarities of professional training of Masters in Cybersecurity at UK universities (a free choice of an individual educational trajectory for career advancement based on the integration and diversification of degree programmes and the certification of professional qualifications; the standardized and interdisciplinary content of professional training; professional and research focus; the consistency with the requirements and needs of cyber policy; an applied nature of degree programmes; a high level of independent research and research activities; innovative and interactive forms, methods and technologies of teaching and learning) have been revealed; professional training of Masters in Cybersecurity at UK and Ukrainian universities has been comparatively and pedagogically analyzed; the possibilities of implementing innovative ideas of the UK experience with the aim to improve professional training of Masters in Cybersecurity at Ukrainian universities have been outlined; the content and the instructional-and-methodological support of professional training of Masters in Cybersecurity at Ukrainian universities have been improved (the author’s specialized course has been developed); the statements on the essential characteristics and the content of the concept of “masters training in Cybersecurity” and its interpretation in accordance with the international and Ukrainian semantics, as well as on current trends in the development of IT education under the conditions of creating global cybersecurity space, have been further developed. The practical value of the obtained results can be proved by the author’s instructional-and-methodological recommendations, titled “Professional Training of Masters in Cybersecurity: the UK Experience”, which justify the ways of using innovative ideas of the UK experience to update professional training of Masters in Cybersecurity in Ukraine. The main principles, theoretical conclusions and sources of this research should be included in the development of education standards on professional training of Masters in Cybersecurity, specialized courses and special seminars on professional training of IT specialists, as well as in the improvement of professional training of future specialists in cybersecurity in Ukraine.

Яцик М.Р. Формування професійної компетентності майбутніх магістрів з менеджменту економічної безпеки у процесі фахової підготовки: дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти / Яцик Мар'яна Романівна. ‒ Хмельницький: Хмельницький національний університет, 2016. - 292 с.
У ході дослідження виконано теоретичне узагальнення й запропоновано нове розв’язання актуальної проблеми формування професійної компетентності майбутніх магістрів з менеджменту економічної безпеки в процесі фахової підготовки. Уточнено зміст ключових понять роботи в контексті професійної компетентності сучасного менеджера з економічної безпеки; схарактеризовано сучасні вимоги до професійної підготовки майбутніх фахівців. Теоретично аргументована й експериментально перевірена методика формування професійної компетентності майбутніх магістрів з менеджменту економічної безпеки в процесі фахової підготовки, що передбачає обґрунтування педагогічних умов, розроблення моделі, визначення компонентного складу професійної компетенції майбутніх фахівців, опис на цій основі системи компетентнісно-орієнтованих змісту, форм діяльності, завдань, задач і професійних ситуацій та проблем, що імітують реальні обставини праці за умови поступового виконання професійних дій, індивідуалізації компетентнісної підготовки з реалізацією дослідницьких завдань і проектів.The thesis is dedicated to theoretical generalization of the urgent problem of the future Masters’ in Economic Security Management professional competence formation in the process of professional training. A range of notions in the context of the modern manager in economic security professional competence have been specified. Modern requirements to the future Masters’ in Economic Security Management in the process of professional training have been characterized. The methodology of the professional competence formation of the future Masters’ in Economic Security Management in the process of professional training has been theoretically and experimentally proved. The pedagogical conditions have been justified and the structural model has been developed. The effectiveness of the professional training of future Masters in Economic Security Management depends on forming key competences based on competency-oriented forms and methods, individualization of learning process and the ability of the future professionals to ensure the economic security of the management objects. The components of the future Masters’ in Economic Security Management professional competence have been developed. The content, activity forms, tasks, problems, professional situations imitating real working conditions have been identified.