Готові списки джерел за темами / Професійна діяльність інженера

Добірка наукової літератури з теми "Професійна діяльність інженера"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Зміст

Статті в журналах
Дисертації

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Професійна діяльність інженера".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Професійна діяльність інженера"

Михайлюк, М. І. "ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА ІНЖЕНЕРІВ У КОНТЕКСТІ ВИМОГ БРИТАНСЬКИХ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ІНЖЕНЕРНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ТА АСОЦІАЦІЙ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 99, № 6 (24 грудня 2020): 84–94. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-99-6-84-94.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлені питання професійної підготовки інженерів у контексті вимог британських та європейських інженерних організацій та асоціацій. З’ясовано роль і пріоритетні напрями діяльності відомих міжнародних організацій, асоціацій, освітніх комітетів, Рад, центрів, фондів, комісій щодо сприяння розвитку інженерної освіти в світі. Розглянуто діяльність деяких відомих організацій, не тільки у Європі, але й в усьому світі: Європейська федерація національних інженерних асоціацій, яка співпрацює з іншими загальновідомими організаціями у сфері вищої технічної освіти як Світова федерація інженерних організацій, Міжнародна Асоціація неперервної інженерної освіти, Європейське товариство інженерної освіти, Європейська Асоціація вищої технічної та професійно-технічної освіти, Асоціація інженерів Німеччини та інші. Розглянуто діяльність Європейської мережі акредитації інженерної освіти та визначено шість акредитаційних агентств, що входять в Європейську мережу акредитації інженерної освіти. Визначено три рівні кваліфікацій: інженер, інженер-технолог і технік, які розрізняються по рівню компетенцій в різних видах діяльності. Розглянуто роль Технічної ради Великої Британії, яка затверджує та підтримує міжнародні стандарти інженерної професійної компетентності та етики. Вони детально описані у Великій Британії стандартом професійних інженерних компетенцій. У статті визначено, що Конгрес міжнародного інженерного альянсу займається проблемами розробки та використання спільних стандартів в інженерній освіті. З’ясовано, що Світовий Конгрес затвердив офіційні міжнародні стандарти у сфері інженерної вищої освіти, які допоможуть студентам, викладачам, молодим інженерам та науковцям зорієнтуватися, до чого потрібно прагнути, чого необхідно досягти, які знання та вміння необхідні для сучасного інженера. Проведено аналіз літературних джерел та зроблені висновки щодо особливостей функціонування інженерної освіти в країнах ЄС.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Сазонова, А. О. "До визначення змісту поняття «незалежна професійна діяльність»". Прикарпатський юридичний вісник, № 5(34) (23 лютого 2021): 126–31. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i5(34).660.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено дослідженню значення поняття «незалежна професійна діяльність» у контексті податкових відносин. Держава цілеспрямовано вживає заходів щодо легалізації майна та діяльності, що підлягає оподаткуванню, в тому числі й діяльності так званих «са-мозайнятих осіб». Подальше опрацювання проблем оподаткування самозайнятих громадян, у тому числі осіб, які займаються незалежною професійною діяльністю, забезпечить легітимізацію цієї діяльності та захист їхніх інтересів, а також забезпечить зростання державних доходів загалом та рівня життя зокрема. Відповідно до п. 14.1.226. Податкового кодексу України, особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, є самостійною підгрупою самозайнятих осіб. До категорії самозайнятих також належать фізичні особи-підприємці. У цьому випадку визначальними ознаками самозайнятої особи як платника податків є те, що зазначена особа не є найманим працівником у разі здійснення такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність визначається як участь особи в науковій, літературній, художній, освітній чи викладацькій діяльності, діяльності лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, юристів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінювачів, інженерів чи архітекторів, діяльність осіб, що займаються релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю, за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем (за винятком випадків, передбачених пунктом 65.9 статті 65 Податкового кодексу України) і використовує найману робочу силу не більше чотирьох осіб. Таким чином, відповідна діяльність характеризується двома обов'язковими ознаками: незалежністю, тобто відсутністю підпорядкування з точки зору трудового законодавства, можливістю встановлення трудових відносин з обмеженою кількістю осіб, а також відсутністю іншого податкового статусу (тобто податкового статусу фізичної особи - підприємця); професійністю, тобто спеціальною освітою або підготовкою особи, що її здійснює, в т.ч. й отриманням за необхідності необхідних дозволів. Незалежна професійна діяльність класифікується як така, що пов'язана з наданням публічних послуг та іншою незалежною професійною діяльністю. Перелік видів незалежної професійної діяльності в обох категоріях не є вичерпним. Це, зокрема, свідчить про необхідність законодавчої систематизації публічних послуг, а також врегулювання порядку і стандартів їх надання. Ще існує нагальна потреба в більш чіткому розмежуванні правового та, зокрема, податково-правового статусу осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність, і фізичних осіб - підприємців.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

ДУДУКАЛОВА, Олександра. "МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ ЕКОНОМІЧНОГО ПРОФІЛЮ ДО". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (квітень 2020): 248–57. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-248-257.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті теоретично обґрунтовано методологічні підходи формування готовності майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю до професійної діяльності: концептуальні (системний, синергетичний, компетентнісний) та специфічні (інтегративний, задачний та творчий). Розкрито сутність методологічних підходів та охарактеризовано принципи, які відображають вимоги до їх використання та забезпечують функціонування процесу формування готовності майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю до професійної діяльності. На прикладі системного підходу сформульовано шляхи реалізації методологічних підходів у реальному освітньому процесі закладів вищої освіти. Зазначено низку дій на основі системного підходу зорієнтованих на розробку моделі формування готовності майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю до професійної діяльності, визначення загальних властивостей та якісних характеристик її складників. Так, за допомогою системного підходу окреслено мету і завдання навчальної, самостійної та практично-зорієнтованої діяльностей здобувачів вищої освіти відповідно до навчального плану та програм ЗВО (цільовий складник); обрано методи стимулювання позитивної мотивації здобувачів вищої освіти (мотиваційний складник); визначено структуру та зміст предметних та міждисциплінарних знань, адекватних основним функціям, що реалізують інженери-педагоги в професійній діяльності в інноваційному контексті, обрано відповідні до навчального плану дисципліни (змістовий складник); обрано форми, методи, прийоми і засоби навчальної, самостійної та практично зорієнтованої діяльностей майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю та схарактеризовано критерії відповідних виявів знань, умінь, навичок (операційно-діяльнісний складник); забезпечено дієвий контроль та самоконтроль за рівнем академічних і особистісних досягнень здобувачів вищої освіти (контрольно-регулювальний складник); забезпечено якісну діагностику та самодіагностику рівня академічних та особистісних досягнень майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю (оцінно-результативний складник). Ключові слова: методологічні підходи, майбутні інженери-педагоги, економічний профіль, професійна діяльність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Малишевський, Олег. "ДОСЛІДЖЕННЯ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ МОБІЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ У КОНТЕКСТІ ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 17, № 1 (31 грудня 2020): 67–77. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(17).2020.67-77.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена дослідженню практичного аспекту формування професійної мобільності майбутніх інженерів-педагогів. У статті здійснено аналіз практичної підготовки формування професійної мобільності здобувачів вищої освіти з урахуванням результатів психолого-педагогічних праць вітчизняних та зарубіжних науковців. З’ясовано, що організація практичної підготовки інженерів-педагогів зорієнтована з урахуванням потреб ринку праці.Акцентовано на перевагах контекстного та технологічного підходів у процесі практичної підготовки майбутніх фахівців професійної освіти. Визначено, що в організації освітнього процесу високий потенціал мають когнітивно зорієнтовані технології (діалогічні методи навчання, лекції-конференції, мультимедіа лекції, семінари-дискусії, семінари-«круглі столи», проблемне навчання тощо), особистісно зорієнтовані технології (інтерактивне навчання; креативні, інтелектуально-творчі, рольові, імітаційні, ситуативні ігри; тренінги тощо), діяльнісно зорієнтовані технології (контекстне навчання; організаційно-ділові ігри; метод проєктів, зокрема науково-дослідні проєкти, кейс-метод, пізнавально-пошукові завдання тощо). Доведено, що впровадження таких технологій сприяє реалізації практичної підготовки фахівців: інтенсифікації, підвищенні ефективності та якості освітнього процесу; диференціації навчання; системну інтеграцію предметних завдань; професійно-особистісному зростанню, самореалізації і самовдосконаленню.З’ясовано, що одним із найбільш ефективних шляхів підвищення практичної підготовки формування професійної мобільності майбутніх інженерів-педагогів є забезпечення міжгалузевої інтеграції, яка виступає індикатором якості професійної підготовки. Теоретичні дослідження спрямовують подальший науковий пошук на впровадження системи формування професійної мобільності майбутніх інженерів-педагогів. Ключові слова: практична підготовка, професійна мобільність, інженери-педагоги, міжгалузева інтеграція.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Герганов, Леонід, та Анатолій Ярмакі. "ВПРОВАДЖЕННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ МОРСЬКОЇ ОСВІТИ". Молодий вчений, № 11 (99) (30 листопада 2021): 157–59. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-35.

Повний текст джерела

Анотація:

В даній статі розкрито сутність та основну мету щодо впровадження в освітній процес підготовки майбутніх моряків новітніх комп’ютерних технологій. Авторами було виявлено, що використання платформи Google-Education, а саме Classroom в інформаційно-освітньому середовищі кафедри інженерних дисциплін Дунайського інституту НУ «Одеська морська академія» у підготовці майбутніх інженерів, впливає не лише на якість здобутих знань, а й на подальшу професійну діяльність. Було зазначено, на яких навчальних дисциплінах автори зробили свої наукові висновки, а саме: «Технологія матеріалів і ремонт суднового обладнання», «Опір матеріалів», «Морська інженерна практика», «Нарисна геометрія та комп’ютерна графіка». Схематично було зображено міждисциплінарний зв'язок фахових дисциплін на кафедральному рівні. У загальній структурі освітньо-професійне середовища розглянуто як поетапний процес формування цифрових компетенцій у професійній діяльності майбутнього суднового механіка.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Герганов, Леонід, та Ігор Липенков. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ЗДОБУТТЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ МАЙБУТНІМИ СУДНОВИМИ МЕХАНІКАМИ". Professional Pedagogics 1, № 22 (8 серпня 2021): 151–58. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2021.22.151-158.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність: необхідність розроблення та впровадження у практику організаційно-педагогічних умов здобуття первинних професійних компетенцій майбутніми судновими механіками у процесі вивчення освітньої компоненти «Морська інженерна практика» визначається вимогами Міжнародної Конвенції «Про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року (з поправками)» (ПДНВ) та базових Модельних курсів ІМО (Course 7.02 «Chief engineer officer and second engineer officer», Course 7.03 Course 7.04 «Officer in charge of an engineering watch» Мета: обґрунтувати організаційно-педагогічні умови здобуття первинних професійних компетенцій майбутніми судновими механіками при вивченні освітньої компоненти «Морська інженерна практика» та їх вплив на подальшу професійну діяльність у складі екіпажу морського судна. Методи: теоретичні (логічний аналіз наукових досліджень у галузі професійної педагогіки і методики професійного навчання у вищій школі; логіко-структурний аналіз – для визначення суті й структури понять «професійна компетенція» і «професійна підготовка майбутніх суднових механіків до практичних дій на судні», обґрунтування організаційно-педагогічних умов означеної підготовки); емпіричні (вивчення та аналіз педагогічного досвіду практичної підготовки майбутніх судномеханіків); експериментальні (самооцінювання – для осмислення результатів професійної підготовки до взаємодії у складі екіпажу судна в умовах небезпечних та аварійних ситуацій). Результати: розроблено та впроваджено в освітній процес організаційно-педагогічні умови формування професійної компетентності у майбутніх суднових механіків, що сприяє побудові у вищому морському закладі освіти ефективної індивідуальної освітньої траєкторії та забезпечує безперервність професійного розвитку майбутніх фахівців. Висновки: доведено, що впровадження в освітній процес організаційно-педагогічних умов здобуття професійних компетенцій майбутніми судновими механіками у процесі вивчення освітньої компоненти «Морська інженерна практика», надало можливість студентам перейти до освоєння фахових дисциплін на більш високому рівні, про що свідчать дані незалежного тестування. Результативність розроблених організаційно-педагогічних умов підтверджують також результати виконання студентами контрольних робіт на міжкафедральному семінарі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Боярська-Хоменко, А. В. "ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ ДОРОСЛИХ У КРАЇНАХ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ У 1919 – 1945 рр." Теорія та методика навчання та виховання, № 48 (2020): 9–21. http://dx.doi.org/10.34142/23128046.2020.48.01.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті визначено політико-економічні, соціокультурні й освітні чинники, які впливали на розвиток професійної освіти дорослих в означений час у країнах Центральної та Східної Європи. Проаналізовано напрями теоретичних розвідок у галузі професійної освіти дорослих: визначення філософських підходів у вивченні професійної освіти дорослих; розробка дидактичних і методологічних концепцій професійної освіти дорослих; соціально-діагностичні питання професійної освіти дорослих як складової системи національної професійної освіти; формулювання мети професійної освіти дорослих і визначення її завдань; визначення змісту професійної освіти дорослих, що відображав необхідність розвитку як професійних умінь і навичок, так інтелектуальної і емоційної сфер людини; політичне значення розвитку професійної освіти дорослих. Установлено, що у досліджуваний час визначились дві форми здобуття професійної освіти дорослих: формальна і неформальна. Узагальнено зміст, форми та методи навчання дорослих у відповідності до сформованих напрямів (буржуазно-ліберальний, конфесійний, професійно-технічний, педагогічний, підготовка керівних кадрів). З’ясовано, що професійна освіта дорослих включала як фахову (вивчення іноземних мов, психології, соціології, основ торгівлі, бухгалтерії, інженерії, технічних дисциплін, агрономії, природознавства, художньої та мистецької справи, чоботарської справи тощо), так і загальноосвітню складову (компенсаційне навчання, загальнокультурний і соціальний розвиток, трудове виховання, громадянська та політична освіта, здоров’язбережувальна освіта). Неформальна професійна освіта також здобула активного розвитку і реалізовувалась через засідання соціальних клубів, професійних спілок і товариств, діяльність молодіжних, жіночих, ремісничих та робітничих об’єднань і асоціацій. Визначено деякі недоліки розвитку професійної освіти дорослих: андрагогічні дослідження цього етапу носили суб’єктивний характер та базувались на особистому досвіді науковців; теоретичні знання були позбавлені узагальнень, визначень, оцінок і порівнянь, виконували описову функцію; політизованість та перенасиченість ідеологічною пропагандою; недосконала нормативно-законодавча база.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Dynka, P. K. "Екологічні та економічні компетентності як підґрунтя для формування еколого-економічного мислення здобувачів вищої освіти". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 10 (26 грудня 2019): 78–81. http://dx.doi.org/10.36930/40291015.

Повний текст джерела

Анотація:

Засобом і метою екологізування процесу підготовки фахівців для сталого розвитку є набуття ними системних еколого-економічних компетентностей та формування еколого-економічного мислення, яке ґрунтується на усвідомленні законів функціонування природних і соціальних систем та вмінні творчо застосовувати їх у професійній та повсякденній діяльності. Еколого-економічне мислення розглянуто як один із видів професійного мислення, що визначає здатність особи успішно здійснювати професійну та подальшу навчальну діяльність і є результатом навчання за відповідною освітньо-професійною (освітньо-науковою) програмою. Еколого-економічне мислення фахівців для сталого розвитку формується шляхом творчого застосування сучасних досягнень дидактики відповідно до специфіки підготовки фахівців різних професійних спрямувань, а також з урахуванням інтелектуальних відмінностей студентів окремих спеціальностей та їх вродженої схильності до переважного набуття певних компетентностей – природничих (екологічних), інженерно-технічних, економічних, соціально-гуманітарних, мистецьких тощо. Основними напрямами формування еколого-економічного мислення здобувачів вищої освіти є поглиблення екологічної підготовки фахівців економічних спеціальностей, поглиблення економічної підготовки фахівців природничого (екологічного) спрямування та поглиблення екологічної та економічної підготовки фахівців усіх інших спрямувань.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Лазарєва, Т. А., І. В. Цихановська та О. С. Благий. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ФОРМУВАННЯ СВІТОГЛЯДНИХ ЯКОСТЕЙ ЗІ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖЕННЯ У МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ТЕХНОЛОГІВ ХАРЧОВОЇ ГАЛУЗІ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 97, № 4 (30 вересня 2020): 119–32. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-97-4-119-132.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті обґрунтовано необхідність формування професійно важливих якостей зі здоров’язбереження у майбутніх інженерів-технологів харчової галузі в процесі їх професійної підготовки. Так, майбутні фахівці повинні здійснювати не лише технологічну діяльність з виробництва оздоровчої продукції, а й реалізовувати медико-фізіологічні знання з будови і функціонування організму споживачів та біологічні знання щодо оздоровчих властивостей біологічно активних речовин та харчових добавок. Це активізує необхідність розвитку у майбутніх інженерів-технологів харчової галузі світоглядних якостей, які забезпечують їх професійну підготовку до розроблення та впровадження оздоровчої продукції харчування. Метою статті було експериментальне дослідження рівня формування світоглядних якостей зі здоров’язбереження у майбутніх інженерів-технологів харчової галузі в процесі їхньої професійної підготовки. Педагогічне експериментальне дослідження формування світоглядних якостей зі здоров’язбереження у майбутніх інженерів-технологів харчової галузі проводилося протягом 2015-2018 років за трьома етапами: констатувальним, формувальним та порівняльним. Так, узагальнено структуру світоглядних якостей зі здоров’язбереження у майбутніх фахівців, зокрема визначено: моральні (високий рівень моральних стосунків з людьми; відповідальність за життя кожного споживача, чесність, громадська гідність) та духовні (гуманність, емпатія та повага до споживачів). Проведено педагогічний експеримент, за результатами якого підтверджено підвищення рівня сформованості світоглядних якостей зі здоров’язбереження у майбутніх інженерів-технологів харчової галузі за умови розроблення та впровадження авторської методики, яка ґрунтується на забезпеченні єдності компетентнісного, системного, діяльнісного та задачного підходів до професійної підготовки цих фахівців; інтеграції медико-фізіологічної, біологічної та технологічної складових змісту їхнього навчання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Луценко, Галина Василівна. "ПРОГРАМНЕ СЕРЕДОВИЩЕ VISUAL PARADIGM У НАВЧАННІ ТЕХНОЛОГІЙ ПРОЄКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ-ІНЖЕНЕРІВ". Information Technologies and Learning Tools 83, № 3 (25 червня 2021): 208–25. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v83i3.3400.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто можливості використання багатопрофільного програмного середовища Visual Paradigm у навчанні дисципліни «Технологія проєктної роботи» студентів інженерної спеціальності «151 Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології». У контексті поширення концепції «Індустрії 4.0» обґрунтовано важливість інтеграції апаратних і програмних проєктних розробок як складової професійної підготовки студентів інженерних спеціальностей, а також необхідність формування у майбутніх інженерів навичок, пов'язаних із здатністю адаптуватися до швидкозмінних умов праці. Визначено шляхи впровадження проєктно орієнтованого навчання у підготовці до вирішення інтегрованих професійних завдань, що сприяє опосередкованому формуванню у студентів інженерних спеціальностей загальних компетентностей, пов'язаних з управлінням проєктною діяльністю, роботою в команді, комунікацією та співпрацею. Визначено особливості професійного контексту інженерної діяльності, що мають знаходити відображення в освітньому процесі. Описано приклад формулювання програмових результатів курсу «Технологія проєктної роботи» разом з фаховими компетентностями, що відповідають загальнопрофесійній та спеціальнопрофесійній складовим і загальні компетентності, що містять особистісно-міжособистісну складову та компетентності, що будуть затребувані в освітньому процесі й професійній сфері. Для теоретичного матеріалу дисципліни «Технологія проєктної роботи» розроблено результати навчання з використанням таксономії Андерсона. Запропоновано використовувати гібридне навчання, у ході якого поєднуються лекції й лабораторні заняття в традиційній формі та проєктна діяльність студентів-інженерів. Детально описано процедуру розробки комплексу UML-діаграм у програмному середовищі Visual Paradigm Community Edition для проєктних завдань курсу «Технологія проєктної роботи».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Дисертації з теми "Професійна діяльність інженера"

Костиря, Ірина Валентинівна. "Особливості професійної діяльності сучасного інженера". Thesis, НТУ "ХПІ", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/32744.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дімітрова-Бурлаєнко, Світлана Дімова. "Креативна компетентність як складова професійної компетентності сучасного інженера". Thesis, Класичний приватний університет, 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/47282.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Гончаренко, Тетяна Євгенівна. "Значення професійної діяльності інженерів-програмістів в соціальному прогресі сучасності". Thesis, НТУ "ХПІ", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/34445.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Підбуцька, Ніна Вікторівна. "Психологія становлення професіоналізму майбутніх інженерів". Thesis, НТУ "ХПІ", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35967.

Повний текст джерела

Анотація:

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Державний заклад "Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського", Одеса, 2017. У дисертації на засадах інтегративного підходу обґрунтована та презентована авторська концепція психологічних основ становлення професіоналізму майбутніх інженерів протягом етапу професійної підготовки у технічному виші. Схарактеризовано теоретичні підходи щодо розуміння проблеми професійного становлення майбутнього фахівця, результатом якого є поява такого новоутворення студентського віку, як професіоналізм. Презентовано феноменологію проблеми професіоналізму суб'єкта інженерної діяльності. Визначено місце професіоналізму у психологічній структурі інженерної діяльності. За рівневим підходом визначено професіоналізм майбутнього інженера як складний багатокомпонентний психологічний конструкт, процес становлення якого починається на етапі професійної підготовки у вищому технічному навчальному закладі. У роботі виявлено закономірності становлення професіоналізму майбутнього інженера під час навчання у виші. Визначено психологічні детермінанти розвитку професіоналізму студентів інженерно-технічних спеціальностей, до яких віднесено внутрішні протиріччя, навчально-професійні кризи та психологічні бар'єри. Визначено основні психолого-педагогічні умови становлення професіоналізму в технічному ВНЗ. Наведено результати емпіричного аналізу, що спрямований на розкриття динаміки становлення професіоналізму майбутніх фахівців інженерної галузі, специфіки прояву професіоналізму майбутніх інженерів, характеристики його складових, психологічної структури, верифікацію предикторів досліджуваного феномену, визначення типів інженерів-професіоналів. У дисертації розкрито результати апробації психолого-педагогічної програми супроводу становлення професіоналізму майбутніх інженерів впродовж навчання у технічному виші, кількісні та якісні показники якої свідчать про її ефективність.
The thesis for the psychology doctor’s degree, speciality 19.00.07 – pedagogical and age psychology. – State institution "South Ukrainian national pedagogical university after K. D. Ushynsky", Odessa, 2017. Psychological bases of formation of future engineers’ professionalism during a stage of vocational training in technical educational institutions are presented in the dissertation. There are revealed peculiarities and regularities of professional formation of future expert the result of which is appearance of such a new formation as professionalism. In research regularities of formation of future engineer’s professionalism during training in high educational institution are revealed. There are characterized the psychological determinants of professionalism development of the students of technical specialties to which internal contradictions, professional crisis and barriers are related to. The main psychological and pedagogical conditions of professionalism formation in high technical institutions are defined. By the results of empirical research features of professionalism of future specialists of engineering by means of comparison with future humanists are revealed, components of professionalism of future engineers are characterized, predictors of the studied phenomenon are found. In this dissertation there are presented the results of approbation of the psychological and pedagogical program of future engineers’ professionalism during training in high technical institutions, which quantitative and qualitative indicators prove its effectiveness.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Підбуцька, Ніна Вікторівна. "Психологія становлення професіоналізму майбутніх інженерів". Thesis, Південноукраїнський національний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського, 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35965.

Повний текст джерела

Анотація:

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Гончаренко, Тетяна Євгенівна. "Педагогічні умови професійної підготовки майбутніх інженерів-програмістів у технічному університеті". Thesis, Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/40216.

Повний текст джерела

Анотація:

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія та методика професійної освіти. – Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди МОН України, Харків, 2018. У дисертації теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови професійної підготовки майбутніх інженерів-програмістів у технічному університеті. Уточнено сутність понять "професійна підготовка майбутніх інженерів-програмістів", "готовність майбутніх інженерів-програмістів до професійної діяльності". Подальшого розвитку набуло визначення структурних компонентів готовності майбутніх інженерів-програмістів до професійної діяльності та критеріїв і показників її сформованості. Результати педагогічного експерименту підтверджують доцільність впровадження розроблених педагогічних умов у професійну підготовку майбутніх інженерів-програмістів.
The dissertation on gaining the Candidate of Science (Pedagogy) Degree, specialty 13.00.04 – the theory and methods of professional education. – Н. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University of the Ministry of Education and Science of Ukraine, Kharkiv, 2018. The pedagogical conditions of professional training for future programmer engineers in a technical university are theoretically justified, developed and checked experimentally in the dissertation. The essence of the concepts "professional training of future programmer engineers", "readiness of future programmer engineers for professional activity" is specified. The defining of the structural components of future programmer engineers’ readiness for professional activity, and the criteria and indicators of its formation achieved further development. The results of the pedagogical experiment confirm the implementation feasibility of the developed pedagogical conditions into the professional training of future programmer engineers.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Резнік, Світлана Миколаївна. "Формування управлінських умінь і навичок у майбутніх інженерів у вищих технічних навчальних закладах". Thesis, Інститут професійно-технічної освіти Академії педагогічних наук України, 2007. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/18164.

Повний текст джерела

Анотація:

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія та методика професійної освіти. – Інститут професійно-технічної освіти АПН України, Київ, 2007. Дисертація містить дослідження формування управлінських умінь і навичок у майбутніх інженерів у вищих технічних навчальних закладах. У роботі були визначені найбільш значущі структурні компоненти управлінських умінь і навичок, рівні й критерії їх розвитку. Виділено етапи й психолого-педагогічні умови дієвого формування управлінських умінь і навичок. Розроблено й теоретично обґрунтовано технологію формування управлінських умінь і навичок, реалізація якої передбачала поетапне формування організаторських, комунікативних та інтелектуальних навичок та умінь, як основних компонентів управлінських умінь та навичок. У процесі експерименту підтверджена результативність розробленої технології формування управлінських умінь і навичок у майбутніх інженерів.
The dissertation on gaining the Candidate of Science (Pedagogy) Degree, specialty 13.00.04 – the theory and methods of professional education. – Institute of Technical Professional Education of Pedagogical Science Academy of Ukraine, Kiev, 2007. The dissertation contains theoretical and experimental research of management skills formation problem among future engineers in higher education technical institutions. The thesis denotes the most important structural components of management skills, levels and criteria of their development. The steps and pedagogical conditions of effective management skills formation have been determined. The thesis also depicts development and theoretical grounds of management skills formation technique, realization of which demands step by step formation of organizational, communicative and intellectual skills, being the main components of management skills. During the experiment the effectiveness of the developed technique of management skills formation among future engineers has been confirmed.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!